Облік оплати праці та соціальних виплат (на прикладі Дніпропетровської митниці)

 

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра обліку і аудиту












КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Облік в бюджетних організаціях та установах»

на тему:

«Облік оплати праці та соціальних виплат (на прикладі Дніпропетровської митниці)»


Виконала: студент

групи ЕО 10-3

Гуща Інна Петрівна

Керівник: викл. Н.М. Татаренко




м. Дніпропетровськ



ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ

.1Економічний зміст оплати праці та соціальних виплат

.2Види і класифікація оплати праці та соціальних виплат в бюджетній установі

.3Критичний аналіз літературних джерел з теми дослідження

РОЗДІЛ ІІ. ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ НА ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ МИТНИЦІ

.1 Економічна характеристика Дніпропетровської митниці

.2 Порядок нарахування заробітної плати в бюджетних установах

.3 Порядок нарахування та виплата лікарняних, допомоги по вагітності і пологам

.4 Первинний облік оплати праці та соціальних виплат

.5 Синтетичний та аналітичний облік оплати праці та соціальних виплат

.6 Порядок складання фінансової звітності повязаної з оплатою праці

.7 Автоматизація обліку оплати праці та соціальних виплат

.8 Шляхи удосконалення обліку оплати праці та соціальних виплат

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Як би стрімко не розвивались ринкові відносини з їх приватною власністю і комерційними інтересами, сучасне суспільство без бюджетних установ і організацій навряд чи можна уявити. Складовою всіх витрат, що здійснюються в бюджетних установах, є витрати на оплату праці. За визначенням спеціалістів, праця як економічний ресурс є сукупністю використовуваних при здійсненні громадсько-корисної діяльності фізичних та розумових здібностей людей. Останніми роками спостерігається велика диференціація заробітної плати між окремими соціальними групами. На сьогодні у цій сфері склалась кризова ситуація. Заробітна плата втратила здатність бути стимулювальним фактором, що ускладнює проведення мотивувальної політики. Законом визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило,у грошовому виразі, яку за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зараз в Україні дослідження даної теми є досить актуальним. Так як при правильній організації заробітна плата забезпечує прямий і безпосередній звязок доходів з кількістю та якістю витраченої праці. Саме за її допомогою оцінюється і кваліфікація працівника, і складність виконуваної ним роботи, і обсяг та якість вироблених матеріальних благ, наданих послуг. Сьогодні саме заробітній платі належить переважне значення в мотиваційному механізмі.

Праця керівних працівників, спеціалістів і робочих оцінюється, виходячи з результатів роботи підприємства чи виробничих підрозділів. За допомогою заробітної плати оцінюється результати не лише індивідуальної, а й колективної праці бригад, підрядних колективів і підприємств у цілому. Фінансування витрат на оплату праці працівників бюджетних установ здійснюється в межах асигнувань, передбачених кошторисом доходів та витрат на ці цілі. Планування витрат на оплату праці при складанні кошторису здійснюєтья згідно з вимогами Порядку № 228 - «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ», - затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2000 р.№ 228.

Для кожного із закладів освіти, науки, охорони здоровя, соціального забезпечення, культури, фізкультури та спорту, архівних закладів, органів виконавчої влади, місцевого самоуправління та інших закладів, що фінансуються з бюджету, існують деякі особливості нарахування заробітної плати. Відрахування із заробітної плати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування здійснюється у випадках, передбачених законодавством. Розрахунок заробітної плати є дуже відповідальною й трудомісткою роботою, яку треба виконати за короткий термін між наданням інформації та виплатою робітнику. Тому заздалегідь підготовлений порядок обліку допоможе зекономити час.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, й організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою). Розрізнять дві основні форми оплати праці: погодинну та відрядну. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Метою курсової роботи є дослідження організації та обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах.

Для досягнення зазначеної мети, необхідно виконати наступні завдання:

дослідити економічну сутність заробітної плати;

проаналізувати нормативно-правове регулювання розрахунків з оплати праці;

визначити форми і системи оплати праці;

відобразити порядок нарахування заробітної плати;

дослідити облік нарахувань на фонд оплати праці працівників та облік утримань із заробітної плати;

дослідити документальне оформлення розрахунків з оплати праці;

проаналізувати проблеми обліку праці та її оплати;

ознайомитись зі шляхами автоматизації обліку оплати праці та соціальних виплат;

знайти шляхи вдосконалення обліку праці та її оплати.

Обєкт курсової роботи - процеси бухгалтерського обліку оплати праці та соціальних виплат у бюджетних установах.

Предмет дослідження - це теоретичні та методичні аспекти відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з оплати праці та соціальних виплат.

При написанні курсової роботи були використані наступні загальнонаукові теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняльний, аналітичний, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення, конкретизація, систематизація, класифікація і т. і..

Із спеціальних методів дослідження (загальнобухгалтерських) були використані: документація, рахунки бухгалтерського обліку, подвійний запис, оцінка.

Інформаційною базою дослідження з оплати праці та соціальних виплат слугували Кодекси, Закони Ураїни, Нормативно-правові акти, Накази, Постанови, підручники, періодичні видання.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 34 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 83 сторінок друкованого тексту, включаючи 6 таблиць, 5 схем, 5 рисунків, 11 додатків.


РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ


1.1 Економічний зміст оплати праці та соціальних виплат


У світовій економічній науці є багато підходів серед вчених-економістів щодо визначення поняття заробітної плати. За концепцією В. Петті та Д. Рікардо, зарплата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування», а за А. Смітом заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла «працювати». Крім того, В. Петті в XVII ст. вважав, що зарплата - це ціна праці.

Теорію заробітної плати розробив К. Маркс, за якою заробітна плата є грошовим виразом вартості і ціни робочої сили, тобто робітник продає не працю, а робочу силу (здатність до праці). На початку XIX століття була поширена теорія заробітної плати, яка ґрунтується на теорії «трьох факторів» Ж.Б. Сея.

Заробітну плату М. Туган-Барановський вважав часткою робітничого класу в суспільному продукті, яка залежить від продуктивності суспільної праці і соціальної сили робітничого класу, а Е. Бем-Баверк звертав увагу на можливість поступок підприємців, у частині підвищення розміру заробітної плати під загрозою організованих профспілками страйків, але відзначав відтік капіталу з галузей з підвищеною зарплатою, заміну живої праці машинною, що в кінцевому підсумку неминуче призведе до зниження зарплати [26, c.339-344].

Необхідність прямого втручання в регулювання величини і динаміки заробітної плати обґрунтував Дж. М. Кейнс. Щоб уникнути соціальних потрясінь, він запропонував замість зниження зарплати шляхом перегляду колективних угод використати поступове або автоматичне зниження реальної зарплати в результаті зростання цін. Кейнс обґрунтував необхідність політики жорсткої грошової заробітної плати, а його ідеї розвинені в працях Е. Хансена, Л. Клейна, Д. Робінсона, які запропонували різні методи регулювання заробітної плати та доходів населення, виходячи з визнання активної ролі держави у розподільчих процесах.

У сучасній економічній теорії праця однозначно вважається фактором виробництва, а заробітна плата - ціною використання праці робітника. Прихильниками цієї концепції є відомі американські економісти П. Самуельсон та В. Нордгауз.

Законодавство про оплату праці в Україні ґрунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.95 із змінами і доповненнями, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [13].

Дієвість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує свої основні функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну.

Реалізація відтворювальної функції заробітної плати передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обґрунтовані норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності. Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці. Регулююча функція оплати праці реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань. Соціальну функцію заробітної плати спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу - вона має поєднувати державне й договірне її регулювання, а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу.

Також можна виділити ряд інших функцій: вимірювально-розподільчу, ресурсно-розміщувальну, функцію формування платоспроможного попиту населення, функцію забезпечення матеріального стимулювання працівників та ін. Всі перелічені функції тісно взаємопов'язані, й лише при їх сукупному виконанні досягається ефективна організація заробітної плати.

Але в сучасних умовах, заробітна плата в Україні виконує наступні функції: збереження зайнятості ціною зниження заробітної плати; забезпечення соціальних гарантій; стримування інфляції (шляхом несвоєчасної виплати заробітної плати); перерозподіл зайнятих за галузями і сферами економіки; поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості; посилення мобільності робочої сили.

У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

праця носить переважно розумовий характер;

у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат (схема 1.1).


Схема 1.1 Структура заробітної плати


Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників [13].

Джерелом коштів для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина
доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України [15].

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо, встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Планування витрат на оплату праці при складанні кошторису здійснюється згідно з вимогами Порядку № 228 - «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання

кошторису бюджетних установ», - затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 228 [15].

В бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обовязкових платежів.

Фонд заробітної плати працівників штатного складу планується та враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110 «Оплата праці працівникам бюджетних установ». Але згідно з новою економічною класифікацією видатків бюджету, що буде чинна з 01.01.2013, відповідно до наказу МФУ від 26.12.11 № 1738, фонд заробітної плати працівників буде плануватись та враховуватись за кодом 2110 «Заробітна плата».

Облік праці та розрахунків по заробітній платі є одним із найважливіших напрямів облікового процесу бюджетних установ. До завдань обліку праці та її оплати слід віднести:

контроль за дотриманням штатної дисципліни та раціональним використанням робочого часу;

правильне обчислення витрат робочого часу та облік праці;

правильне обчислення заробітної плати та утримання з неї;

здійснення своєчасних і достовірних розрахунків по заробітній платі;

контроль за використанням фонду заробітної плати;

забезпечення споживачів інформацією про працю і заробітну плату.

Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове пенсійне страхування"[5,16].

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на

підприємствах здійснюють:

Міністерство праці України та його органи;

фінансові органи;

органи Державної податкової інспекції;

професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.


1.2Види і класифікація оплати праці та соціальних виплат у бюджетній установі


Згідно зі ст. 96 КЗпПУ і ст. 6 Закону «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці. Застосування тарифної системи оплати праці забезпечує диференціацію та регулювання рівня заробітної плати залежно від кваліфікації працюючих, складності робіт і функцій, які виконуються ними, інтенсивності, характеру і умов праці, галузі виробництва, форм оплати праці, що їх застосовують.

Тарифна система оплати праці включає: тарифну сітку; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка - сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників, тобто забезпечується більш висока оплата праці за більш складну роботу. Тарифна сітка складається з розрядів, тарифних коефіцієнтів і груп тарифних коефіцієнтів. Структуру схеми тарифної сітки показано на схемі 1.2.


Схема 2.1 Складові тарифної сітки з оплати праці


Тарифна ставка - показник, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації. Тарифна ставка 1 розряду встановлює розмір оплати праці найпростішої роботи: чим складніший вид роботи, тим вищий тарифний розряд [13].

Так залежно від віднесеного тарифного розряду, різнять тарифні коефіцієнти з оплати праці.Розміри розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці наведено в додатку А. Потім за допомогою віднесеної посади до тарифного розряду визначається тарифний коефіцієнт.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить про активне використання тарифної системи як інструмента диференціації оплати праці. В Україні праця службовців може оплачуватись на основі схем посадових окладів.

Схема посадових окладів - проранжований від вищої до нижчої посади штатний розпис посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців з визначеними за кожною посадою посадовими окладами в абсолютному (грн.) або відносному (посадові коефіцієнти) розмірі.

Тарифно-кваліфікаційні довідники (далі - ТКД) являють собою систематизовані переліки робіт і професій, що використовуються на виробництві.

Застосовуються два види ТКД: загальний і галузевий. За допомогою загального ТКД забезпечується єдність у тарифікації однорідних робіт, що виконуються працівниками наскрізних професій, незалежно від відомчої належності та форми власності підприємства. Галузеві ТКД містять переліки всіх професій (робіт), які застосовуються в даній галузі, та їх кваліфікаційні характеристики.

Працівники, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті, згідно з Законом України «Про державну службу» є державними службовцями. Під час прийняття на роботу вони складають присягу, і їм присвоюється відповідний ранг у межах категорії. Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоює Президент України, а другої - Кабінет Міністрів України. Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій здійснюється на конкурсній основі, при цьому ранги, які відповідають цим категоріям, присвоює керівник державного органу, у системі якого працює державний службовець.

Заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавок до нього та премій, передбачених Законом України «Про державну службу». Державний службовець має право також на інші гарантії та компенсації у сфері оплати праці, передбачені законом.

Схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щорічно Кабінетом Міністрів України не пізніш як у місячний термін з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на наступний рік шляхом встановлення мінімального та максимального розмірів посадових окладів для кожної підгрупи посад державної служби.

Особовий склад працюючих визначається структурою працівників бюджетної установи. За функціональним призначенням персонал бюджетної установи поділяється на три групи:

персонал основної діяльності;

адміністративно-управлінський персонал;

допоміжний обслуговуючий персонал.

До персоналу основної діяльності відносяться працівники, на яких покладено виконання головних функцій у загальній системі розподілу праці відповідної бюджетної установи (педагогічний персонал, лікарі).

Завдання адміністративно-управлінського персоналу полягає у забезпеченні керівництва та раціонального функціонування установи.

Допоміжний обслуговуючий персонал виконує функцію обслуговування працівників двох попередніх категорій і сприяє, таким чином, кращому виконанню функцій, закріплених за зазначеною установою чи організацією (середній медичний персонал, навчально-допоміжний та інший персонал).

Під фондом оплати праці бюджетних установ розуміють обсяг коштів, отриманих як у вигляді фінансування із бюджету, так і від надання платних послуг і т.п.., що запланований відповідно до кошторису доходів і видатків бюджетних установ для використання при розрахунках по заробітній платі з працівниками.

При плануванні та обліку заробітної плати необхідно розрізняти плановий і фактичний фонд заробітної плати.

Плановий фонд - це суми асигнувань, передбачені кошторисом бюджетних установ.

Фактичний фонд - це нарахована заробітна плата працівникам по розрахунково-платіжним відомостям.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» фонд заробітної плати містить такі складові:

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона має форму відрядних розцінок, тарифних ставок та посадових окладів.

Умови та розміри оплати праці працівників бюджетних установ визначаються Кабінетом Міністрів України, Постановою якого від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» затверджено схеми посадових окладів, що є інструментом державного регулювання оплати праці керівних працівників, спеціалістів, службовців і робітників бюджетних установ. На їх підставі розроблено галузеві схеми посадових окладів, які враховують специфіку та конкретні умови кожної галузі: Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» [17].

Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище - заокруглюються до однієї гривні.

У 2012 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 1 січня - 773 гривні, з 1 квітня - 794 гривні, з 1 липня - 802 гривні, з 1 вересня - 807 гривень, з 1 жовтня - 823 гривні, з 1 грудня - 839 гривень (додаток А).

Умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 767. В Постанові затверджені схеми посадових окладів, а саме:

схема посадових окладів посадових осіб центрального апарату Держмитслужби (Додаток Б);

схема посадових окладів посадових осіб регіональних митниць, митниць (Додаток В);

схема посадових окладів посадових осіб регіональних митниць, митниць, пов'язаних з виконанням адміністративно-господарських функцій (Додаток Г);

схема посадових окладів посадових осіб спеціалізованих митних управлінь та інших спеціалізованих митних установ (крім навчальних закладів митної служби) (Додаток Д);

схема посадових окладів посадових осіб навчальних закладів митної служби (Додаток Е);

Схема посадових окладів матеріально відповідальних осіб регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, що забезпечують здійснення митної справи (Додаток Ж).

В Постанові наведені розміри щомісячних надбавок за спеціальне звання:

розміри щомісячної надбавки за спеціальне звання посадових осіб митної служби (Додаток З);

розміри доплати за вчене звання та науковий ступінь посадовим особам навчальних закладів митної служби (Додаток И);

розміри надбавки за безперервну роботу в митних органах до тарифних ставок (посадових окладів) працівників спеціалізованих митних установ (крім спеціалізованих митних управлінь), яким не присвоюються спеціальні звання (Додаток К).

Розміри щомісячної надбавки за вислугу років посадовим особам митної служби наведено в Додатку Л [18].

За високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, інспекторам, спеціалістам надається надбавка у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років, а посадовим особам, які безпосередньо здійснюють митний контроль та митне оформлення, проходять службу в митній варті, підрозділах з боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, виконують обов'язки із справляння мита та інших платежів, займаються розробленням проектів нормативно-правових актів і проводять експертизу таких проектів, що передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи,- надається надбавка у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та вислугу років. Також надається надбавка за знання та використання в роботі однієї західноєвропейської мови у розмірі 10 відсотків, двох і більше - 25 відсотків посадового окладу, однієї східної мови - 15 відсотків, двох і більше мов, одна з яких східна - 35 відсотків посадового окладу. Схеми посадових окладів посадових осіб. Заробітна плата працівників, визначена з урахуванням зазначених посадових окладів, індексується відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»[14].

У бюджетних установах основними формами оплати праці є:

погодинна;

відрядна.

Оплату праці, що залежить від якості, обсягу виконаної роботи, а також розцінок на цю роботу, називають відрядною. При погодинній формі оплати праці первісне значення для визначення розміру заробітної плати мають кількість відпрацьованого часу та кваліфікація працівника. У бюджетних установах превалює погодинна форма оплати. Вона поділяється на:

)штатно-окладну - за якою кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, вченим ступенем, категорією (рис. 1.1).

)просту погодинну - побудована на принципі погодинної оплати: для працюючих встановлюється тверда погодинна ставка.

)погодинно-преміальну - за якою крім заробітку відповідно до посадового окладу, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників. Почасова оплата праці може застосовуватися у вигляді простої почасової або почасово-преміальної.


Рис.1.1 Порядок установлення посадових окладів


При простій погодинній оплаті сума заробітку визначається лише кількістю відпрацьованого часу та погодинною ставкою або окладом. При погодинно-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою чи окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється в межах витрат на оплату праці, передбачених кошторисом установи. Ця система оплати праці є досить продуктивною і стимулюючою. Відрядна форма оплати праці має наступні системи:

пряма відрядна - оплата залежить від обсягу виготовленої продукції (робіт чи послуг) та розцінок;

відрядно-прогресивна - ґрунтується на тому, що зі збільшенням обсягу виготовленої продукції зростає розцінка;

відрядно-преміальна - оплата праці залежить від суми заробітку за відрядними розцінками й обсягу виготовленої продукції та встановленого розміру премій;

акордна - передбачає нарахування заробітної плати за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час. За скорочення робочого часу і виконання якісної роботи може бути додатково нарахована премія;

колективно-відрядна (бригадна) форма застосовується у промисловості при випуску продукції на кінцевій операції і розподілі загальної суми заробітку між членами бригади пропорційно до їх тарифного заробітку.

Таким чином, правильно вибрані система та форми оплати праці, що враховує всі особливості трудового процесу, а також завдання, що стоять перед конкретним трудовим колективом, конкретним місцем роботи, професією і кваліфікацією працівника, інтереси трудового колективу та власні інтереси працівника є ефективним організаційним засобом, мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає і оцінювання ефективності використання запроваджених форм і систем повинен проводитись систематично і кваліфіковано. Оплата за працю допускає порівняння праці різної якості. Це стає можливим завдяки тарифній системі.


1.3 Критичний аналіз літературних джерел з теми дослідження

оплата праця бюджетний нарахування

Праця була і залишається головним джерелом матеріального й духовного достатку, головною умовою життя та розвитку суспільства. Проте в сучасних умовах розвитку економіки в Україні ринкові регулятори ще не працюють на повну силу, а держава не здійснює повного контролю за розмірами заробітної плати. Заробітна плата є важливим засобом підвищення зацікавленості працівників у результатах своєї праці, але внаслідок деформацій і диспропорцій вона фактично перетворилася у різновид соціальних виплат, не повязаних із кількістю, якістю і кінцевим трудовим результатом, тому праця та її оплата втрачає своє соціально-економічне призначення, руйнуючи основи економічного й соціального розвитку.

Дослідження питань з обліку нарахування та виплати заробітної плати займаються такі вчені, як: Джога Р.Т., Свірко С.В., Сінельник Л.М., Власюк Г.В., Матвєєва В.О., Ткаченко І.Т., Кондратюк І.О., Петруніна В.В., Т. Валентинова, Н. Харитонова, Т. Піднебесна, Т. Єфименко, Ю. Кокіна, А. Зубкова, А. Колот, Р. Яковлєва, М. Волгіна, А. Нікіфорова, С. Шкурко.

Так Власюк Г.В. - кандидат економічних наук, доцент - у своїй статті «Організація обліку та вдосконалення звітності з оплати праці в бюджетних установах» пропонує різні методики розрахунку оплати праці шляхом удосконалення звіту для більш точного та повного відображення у звітності, розмежовуючи працівників за віком, освітою і стажем роботи і виділяючи при цьому окремо категорію жінок. Це надає наступні переваги:

дає можливість реально оцінювати ситуацію підприємства, особливо для бюджетних підприємств;

спрощує систему обліку оплати праці,особливо для нарахування надбавок та доплат, де важливу роль відіграє вислуга років;

надає повну інформацію для зовнішніх користувачів [26].

В статті наведено основні напрями організації обліку праці та її оплати, а саме: правильне організування обліку особового кладу, обліку робочого часу, виробітку та нарахування заробітної плати, суворе дотримання законодавства про оплату праці, проведення точних та своєчасних розрахунків з оплати праці.

В.С. Титикало, здобувач кафедри обліку в бюджетних і кредитних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», головний бухгалтер Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», м. Київ, своїй статті «Особливості обліку нарахування та виплати заробітної плати в бюджетних установах», вказує на особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, як субєктів господарювання, які впливають на побудову бухгалтерського обліку, а саме:

бюджетні установи функціонують на правах державної чи комунальної форми власності. Таке положення визначає порядок придбання цінностей за державні кошти, формування власного капіталу як основи для започаткування та подальшого здійснення діяльності, відчуження майна;

бюджетні установи належать до неприбуткових організаціях - метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг. На відміну від готової продукції вони не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на складі.

бюджетні установи у процесі надання нематеріальних послуг здійснюють видатки, які за економічним змістом відрізняються від витрат субєктів підприємницької діяльності. Під видатками розуміють державні платежі, що не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги;

бюджетні установи не наділяються оборотними коштами - їхнє фінансове становище визначається своєчасністю і повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів чи оплатою рахунків згідно з прийнятими зобовязаннями [33].

Федорищева О.А. у своїй статті «Ревізія розрахунків з оплати праці: роль та значення в умовах сьогодення» наводить докази актуальності проведення ревізії розрахунків з оплати праці, так як є однією за найважливіших складових контролю в бюджетній установі. Правильна організація обліку праці та її оплати має державне значення, оскільки видатки на оплату праці в кошторисах бюджетних установ мають найбільшу питому вагу і сягають 70 - 80 % загальних видатків на утримання установ; стаття кошторису "Оплата праці працівників бюджетних установ" є захищеною статтею бюджету

За даними Державної фінансової інспекції України, серед порушень фінансово-бюджетної дисципліни найбільш поширеними є порушення законодавства з оплати праці, штатної дисципліни. Зокрема у Харківській області виявлено такі порушення у І півріччі 2011 року.

Балаклійським центром соціально-психологічної реабілітації дітей Управління у справах сімї та молоді, служби у справах дітей Балаклійської районної державної адміністрації на утриман- ня 5,8 понаднормативних штатних одиниць вихователів використано 317,7 тис. грн бюджетних ко- штів. Чотирьох посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Матеріали ревізії передано до Ізюмського міжрайонного відділення УСБУ в Харківській області.

Військовою частиною 1467 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби на утримання 3-х понаднормативних штатних одиниць (стрільці) використано 219,2 тис. грн бюджетних коштів. Матеріали ревізії передано до УСБУ в Харківській області. Матеріали ревізії пе- редано до Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Харківською медичною академією післядипломної освіти Міністерства охорони здоровя внаслідок неправильного визначення базового місяця при проведенні індексації виплат аспірантам, клінічним ординаторам та докторантам зайво нараховано та виплачено 83,2 тис. грн. Пять поса- дових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Про результати ревізії поінформовано Фрунзівську районну прокуратуру м. Харкова.

Федорищева О.А. для покращення ефективності ревізії розрахунків з оплати праці пропонує виконувати такі завдання:

обґрунтувати асигнувань на заробітну плату;

дотримуватися штатного розпису на підприємстві;

правильно організовувати працю, дотримуватися встановлених ставок, розцінок і окладів;

своєчасно і правильно проводити розрахунки з працівниками;

правильно проводити відрахування із заробітної плати та нарахування у Пенсійний фонд [34].

Це остаточно дасть змогу покращити загальний стан контрольно-ревізійної роботи.

Андрущишена І.Г. у своїй статті «Удосконалення системи оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування в Україні» наводить динаміку середньо місячної заробітної плати за видами економічної діяльності по Україні за останні 6 років у табл. 1.1.

Проведений автором статті аналіз свідчить, що динаміка постійного зростання показника середньомісячної заробітної плати в Україні зберігається з кожним роком. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшилася на 17,6% і становила 2633 грн. Продовжує спостерігатися міжгалузева диференціація в рівнях оплати праці. Найбільш оплачуваними в країні у 2011 р. були працівники фінансових установ і промисловості, у яких розмір заробітної плати відповідно у 2-3 рази перевищив середній по економіці. Разом із тим заробітна плата працюючих у рибальстві, рибництві, сільському господарстві, мисливстві та повязаних з ними послугах, готелях та ресторанах, закладах охорони здоровя залишається нижчою за середню по економіці. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 68,4% [23].


Таблиця 1.1

Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності у 2006-2011 роках (в розрахунку на одного штатного працівника, грн)

Вид діяльності200620072008200920102011Разом104113511806190622392633Сільське господарство5537331076120614301800Лісове господарство85111001311134117872300Рибальство, рибництво607721913102811911369Промисловість121215542017211725803120Будівництво114014861832151117542251Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку89811451514156518742339Діяльність готелів та ресторанів7359441221126714551777Діяльність транспорту та звязку132816702207240927263138Фінансова діяльність205027703747403846015340Операції з нерухомим майном, оренда, послуги підприємцям119315952085223124362935Державне управління157818522581251327473053Освіта80610601448161118892081Охорона здоровя та надання соціальної допомоги6588711177130716311778Надання комунальних та індивідуальних послуг82810901511178320652380

Також при збереженні динаміки зростання показника заробітної плати значно нижчою залишається заробітна плата працівників закладів освіти (на 20,9% за середню по економіці). Це свідчить про низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг. Заробітна плата працівників державного управління за останні роки стабільно перевищує середню заробітну плату по країні і в 2011 році більша, ніж середня по економіці на 15,9%. Державне управління включає діяльність органів державного управління (державні послуги). Державні послуги надаються центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими одиницями, які забезпечують функціонування органів управління чи надання певних державних послуг.

Система оплати праці державних службовців в Україні відрізняється недостатньою прозорістю для суспільства, недостатньою справедливістю й передбачуваністю для державних службовців, підвищує ризик корупції.

Так облік оплати праці та соціальних виплат є актуальною темою сьогодення. У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах та організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення речовини природи, а процес праці являє собою обмін між природою і людиною, праця працівників бюджетних установ має свій предмет впливу. Він спрямований або на людину, або на суспільство в цілому.

РОЗДІЛ ІІ. ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ НА ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ МИТНИЦІ


2.1 Економічна характеристика Дніпропетровської митниці


Дніпропетровська митниця, як і інші митні установи України, має свою історію. Довгий час була регіональною та поєднувала підрозділи трьох центральних областей України - Дніпропетровської, Запорізької і Кіровоградської, а нині має статус обласної. Надзвичайно розвинена індустрія, міцні економічні та культурні звязки з усім світом, сучасна структура повітряного, водного, автомобільного та залізничного транспорту в регіоні роблять її несхожою на інші митниці, створюють особливе, неповторне обличчя.

Наприкінці 2011 року затверджено нову структуру та штатний розпис Дніпропетровської митниці, відповідно до яких у митниці створено 12 митних постів:

М/п «Дніпродзержинськ»;

М/п «Павлоград» ;

М/п «Новомосковськ»;

М/п «Дніпропетровськ - аеропорт»;

М/п «Кривий Ріг»;

М/п «Дніпропетровськ - Ліски» (раніше ВМО№ 3);

М/п «Дніпропетровськ - південний» (раніше ВМО№ 1);

М/п «Нікополь» (раніше м/п «Нікопольський»);

М/п «Дніпропетровськ - лівобережний» (раніше ВМО№ 2);

М/п «Дніпропетровськ - транспортний» (раніше ВОТЗ);

М/п «Дніпропетровськ - річпорт» (раніше ВМО№ 4);

М/п «Дніпропетровськ - індустріальний» (раніше сектор№1 ВМО№ 2).

Розподіл видатків згідно затвердженого кошторису Дніпропетровської митниці у 2012 році наведено у таблиці 2.1.


Таблиця 2.1

Розподіл видатків Дніпропетровської митниці

Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджетуЗагальний фондСпеціальний фондРазомВсьоговидатки споживанняз них:Всьоговидатки споживанняз них:оплата працікомунальні послуги та енергоносіїоплата працікомунальні послуги та енергоносії350601033710,1842,731850,01017,475,870,8-5,033785,9

З початку року Дніпропетровською митницею перераховано до державного бюджету України 5,8 млрд. грн. Відносно аналогічного періоду 2011 року перерахування збільшили на 6,9% або на 382 млн.грн.

За період січень-липень 2012 року зросли:

на 4,6% обсяги оподаткованого імпорту,

на 1,9% фізичні обсяги.

Рівень вартості товару збільшився на 2,7%, податкове навантаження - на 3,6%.

За липень митницею перераховано до держбюджету 766,5 млн. грн.

Відносно червня 2012 року вартісні обсяги оподаткованого імпорту збільшились на 5,6% та на 1,6% вагові обсяги. Вартість одиниці оподаткованого імпорту збільшилась на 3,9%, податкове навантаження на 4,3%.

Товари, що забезпечили найбільші надходження, сировина для забезпечення діяльності металургійної галузі - вугілля, руди, напівфабрикати з заліза та ін.

Дніпропетровська митниця забезпечує контроль і митне оформлення товарів більш 5000 суб'єктів, які здійснюють зовнішньоекономічні операції на території Дніпропетровської області.

Підприємства, що перерахували найбільші суми митних платежів у липні:

ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»;

ПАТ «Нікопольський з-д феросплавів»;

металургійні підприємства, що входять до корпорації Інтерпайп;

ТОВ з ІІ «Проктер енд гембл Україна»;

ТОВ «Євразресурс Україна»;

ТОВ «Тайгер-ГК».

Робота Дніпропетровської митниці протягом 2011 року була зосереджена на виконанні стратегічних завдань, поставлених Президентом перед митною службою України. Першочерговим з них є ефективне наповнення Державного бюджету. Обсяг зовнішньоторгівельного обігу зріс у 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 23,3 %.

Динаміку митних платежів до державного бюджету України за 2010-2011 роки показано на рис. 2.1.


Рис.2.1. Динаміка надходжень митних платежів до державного бюджету України 2010 -2011рр.


На основі цього можна зробити наступні висновки. У 2011 році Дніпропетровською митницею перераховано до держбюджету 10 млрд. 43,5 млн. грн., що на 20,8 % або 1,72 млрд. грн. більше, ніж у 2010 році. Темп зростання бюджетних надходжень склав 21%. Щоденні перерахування протягом року склали 40,3 млн. грн., Що на 7 млн. грн більше, ніж у 2010 році.

Обсяги оподатковуваного імпорту збільшилися на 22%.

Найбільші суми митних платежів сплачено при імпорті товарів, що поставляються для забезпечення виробничих потреб підприємств області:

Машини, обладнання - питома вага сплачених податків склала 21%, приріст платежів склав 632 млн. грн.

Паливно-енергетичні товари - питома вага сплачених податків - 18%, приріст платежів - 509 млн. грн.

Метали та вироби з них - питома вага сплачених податків 19%, приріст платежів при цьому - 437 млн. грн.

Продукція хімічної промисловості - питома вага сплачених податків 18%, приріст платежів - 262 млн. грн.

Товарну структура імпорту та експорту Дніпропетровської митниці показано відповідно на рис. 2.2. та 2.3.


Рис. 2.2. Основна структура імпорту митниці у 2010 - 2011 рр.


Найбільша частка імпорту припадає на паливно - енергетичні товари, вона складає 45 % від загального імпорту. 23 % складають мінеральні продукти, 14 % складають метали та вироби з них, 10 % - імпорт інших товарів та 8 % - це продукція хімічної промисловості.


Рис. 2.3. Основна структура експорту митниці у 2010 - 2011 рр.


Найбільшу частку експорту по Дніпропетровській митниці складають метали та вироби з них, їх частка досягає 76 %. Матерільні продукти експортуються у кількості 19 %, та лише 5 % вивозу за межі країни складають інші товари.

За результатами контролю за правильністю класифікації товарів у 2011 році забезпечено додаткові надходження до Державного бюджету у розмірі 15 763,6 тис. грн., що на 62,0% більше ніж за аналогічний період минулого року (9 571,3 тис. грн.). У тому числі, додаткові надходження до Державного бюджету внаслідок проведення експертних досліджень у Дніпропетровській службі з експертного забезпечення митних органів за 2011 рік склали 2 528,7 тис. грн., що майже у 3 рази більше ніж за 2010 рік (862,46 тис. грн.).

Дніпропетровською митницею у 2011 році порушено 11 кримінальних справ на суму 42,1 млн. грн., в тому числі по факту контрабанди психотропних речовин та, вперше за історію митниці, по факту контрабанди вогнепальної зброї. Вартість предметів контрабанди збільшилась в порівнянні з 2010 роком на 44,7 відсотки.



2.2 Порядок нарахування та утримання заробітної плати в бюджетних установах


Весь процес обліку оплати праці працівників поділяється на етапи: облік особового складу та використання робочого часу; облік виробітку продукції і заробітної плати. Облік особового складу працівників здійснює відділ кадрів. Обліку підлягають усі працівники підрозділів, незалежно від робіт, які вони

виконують, та посад, що обіймають. Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має певні особливості.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі наказів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів. Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відображається в обліку в останній день місяця.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ через бухгалтерію здійснюють такі відрахування:

податок із доходів фізичних осіб (рис. 2.4);

за виконавчими листами судових органів і нотаріальними надписами, за письмовими заявами працівників про добровільну згоду платити аліменти на утримання дітей;

відшкодування заподіяної установі шкоди;

підзвітних сум, які не були повернуті в установлений термін;

за товари, відпущені в дозволених випадках у кредит;

внесків до профспілкового комітету (за наявності угоди між профкомом та адміністрацією, письмовими заявами працівників);

внесків до Пенсійного фонду України, фондів загальнообовязкового соціального страхування;

інші відрахування, визначені чинним законодавством.

Загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 % заробітної плати, а у випадках, передбачених законодавством, - 50 % заробітної плати, що підлягає видачі на руки. Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця - аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця - фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань. Виплата авансу здійснюється по Платіжній відомості ф. № П-53 [32,c. 205-209].


Рис. 2.4 Схема оподаткування доходів працівників бюджетних установ


Працівники бюджетних установ мають право на щорічну відпустку відповідно до закону України «Про відпустки». Відпустка надається на підставі наказу керівника. Обчислення середньої зарплати працівникам для оплати відпусток проводиться згідно з Порядком № 100 [16].

Відпускні нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за

останні перед відпусткою 12 календарних місяців або за менший фактично відпрацьований час на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки. Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового стажу і складає 100% середньої зарплати. Допомога виплачується після її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні відпуски і виплачується в повному обсязі.

Відповідно до закону «Про податок з доходів фізичних осіб» виплати по вагітності та пологах не включаються в обсяг оподатковуваного доходу, а тому податком на доходи з фізичних осіб не оподатковуються. Оскільки допомога по вагітності та пологах не включається до фонду оплати праці, то страхові внески в фонд соціального страхування та Пенсійний фонд на цю суму не нараховуються і з зарплати не утримуються. Такі виплати, як допомога по лікарняних листках мають певні особливості для нарахування та утримання з них внесків на соціальне страхування. Сума оплати лікарняного листка є обєктом для нарахування й утримання пенсійних внесків (утримання та нарахування) на підставі закону «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. [5,6].

На нараховані допомоги по лікарняних листках внески до ФСС не нараховуються та не утримуються, оскільки лікарняні листки не включаються до фонду оплати праці.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомості, в якій вказуються табельні номери, прізвища, імя та по-батькові працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі.

За цим документом видається зарплата за другу половину місяця. На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморіальний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунково-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», яка одночасно є меморіальним ордером № 5.

Записи в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах - ще і за видами спеціальних коштів. До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін. Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу. Кореспонденція рахунків по основним розрахунках з оплати праці наведена в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків по розрахунках з оплати праці

Зміст операціїКореспонденції рахунківДтКт1. Нарахована заробітна плата, доплати, премії, відпускні за рахунок загального фонду801, 8026612. Нарахована заробітна плата, доплати за рахунок спеціального фонду811-8136613. Нараховано по лікарняному листку за перші 5 днів непрацездатності801,802, 811-8136614. Нараховано допомогу за рахунок фонду соціального страхування (з 6 дня хвороби)6526615. Утримання із нарахованої заробітної плати:- податок з доходів фізичних осіб661641- збір до пенсійного фонду661651- утримані профспілкові внески661666Утримано за виконавчими документами6616686. Виплачена зарплата з каси6613017. Перерахована на картрахунки працівників661321,311, 323,313

Для обліку депонованої зарплати призначений рахунок 671 «Розрахунки з депонентами». Ці суми оформляються на підставі платіжної відомості, до якої касир оформляє Реєстр депонованих сум. Суми депонованої зарплати здаються на реєстраційні рахунки в Держказначействі, з яких перераховуються на депозитні та обліковуються до моменту їх отримання. Депонована зарплата виплачується працівнику на його вимогу.

Листом Держказначейства № 11338 від 23.12.2005 року встановлено, що депонована зарплата та стипендія перераховується на окремий рахунок відкритий в органах держказначейства для обліку депонентських сум. При необхідності їх виплатити, вони отримуються в касу для виплати. Не затребувані суми обліковується на цих рахунках установою три роки. Після цього терміну перераховуються до бюджету. Депонентська заборгованість, по якій пройшло 3 роки і вона не затребувана вважається простроченою. Прострочена заборгованість перераховуються в доход бюджету.

Аналітичний облік депонентів ведеться по кожній особі в «Книзі аналітичного обліку депонованої зарплати» (ф. № 441). Кореспонденція рахунків по розрахунках зі стипендіатами наведено в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2

Кореспонденції рахунків зі стипендіатами

Зміст записуКореспонденція рахунківДтКт1. Депонована зарплата, стипендія661, 6626712. Внесено на рахунок в держказначействі321,3233013. Перераховано на депозитний рахунок328321, 3234. Отримано в касу3013285. Виплачені депоненти6713016. Списана прострочена депонентська заборгованість6716427. Перераховано до бюджету642328

Якщо установа має працівників, що відносяться до постраждалих від Чорнобильської катастрофи відповідно до закону № 796 від 28.02.91р. , то на підставі їх заяв та посвідчень про статус «чорнобильця», їм нараховуються і виплачуються компенсації за рахунок асигнувань на проведення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Головними розпорядниками цих асигнувань є Міністерство надзвичайних ситуацій та Міністерство праці [24,c. 156-160].

Для отримання компенсації таким працівникам установа повинна бути зареєстрована уповноваженим органом - Управлінням праці та соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій, - а тому за два місяці до початку кожного бюджетного року подає:

) відомості про установу з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями одержувачів компенсацій і допомоги окремих видів, складені за встановленою Мінпраці формою;

) списки осіб із вказівкою П.І.Б., категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера;

) графік відпусток таких осіб і розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік.

При зміні інформації в цих списках, установа повинна повідомити про них відповідних розпорядників грошових коштів протягом 20 днів.

Для отримання компенсації і допомоги установа щомісяця подає до Управління праці та соціального захисту (уповноваженого органу) наступні документи:

розрахунки витрат на ці виплати за встановленою формою;

реєстр одержувачів цих коштів, де вказується П.І.Б., сума компенсації чи допомоги та інша інформація. Кореспонденції рахунків з обліку компенсацій наведено в таблиці 2.3.


Таблиця 2.3

Кореспонденції рахунків з обліку компенсацій

Зміст операціїКореспонденція рахунківДтКт1. Нараховано допомоги та компенсації, повязані з підвищеною оплатою праці, додатковою відпусткою для осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи6746612. Надійшли кошти на реєстраційний рахунок 328 «Інші кошти»3286743. Отримано готівку в касу3013284. Виплачено допомоги661301

2.3 Порядок нарахування та виплата лікарняних, допомоги по вагітності і пологам


Працівники установи, що застраховані на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального страхування мають право на грошову компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у звязку з хворобою. Підставою для нарахування допомоги є лікарняний листок, що оформлений та виданий:

лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони

здоровя;

лікуючим лікарем стаціонарів протезно-ортопедичних установ

системи Міністерства праці та соціальної політики України;

лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв;

фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах.

Наданий в установу листок непрацездатності повинен бути розглянутий комісією по соціальному страхуванню не пізніше 10 днів з дня надходження. Рішення комісії оформляється протоколом засідання про призначення допомоги. Виплати за листками непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності - за рахунок установи ( згідно нової економічної класифікації видатків відносяться за КЕКВ 2111), а за інші дні, починаючи з шостого, - за рахунок фонду соціального страхування (видатки за КЕКВ 2120).

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата береться за останнім місцем роботи і дорівнює шести календарним місяцям, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо застрахована особа відпрацювала менше шести місяців, середня заробітна плата розраховується за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, якщо менше одного місяця - за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня зарплата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за видами виплат (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до інструкції № 5), з який сплачені страхові внески і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб [16].

З розрахункового періоду виключають місяці (з 1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної причини: хвороба, відпустка у звязку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до 3 або до 6 років. Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної зарплати та кількості робочих днів непрацездатності. Середньоденна зарплата визначається діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів. Якщо працівник захворів у перший день його роботи, то середня зарплата визначається із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).

Порядок визначення розміру середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних залежить від конкретних умов обліку робочого часу. У випадках, якщо працівник зайнятих на роботах (посадах), що не повязані з підсумованим обліком робочого часу, то для розрахунку розміру лікарняних використовують середньоденну заробітну плату. Її обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. У звязку з цим дні відпустки (як неробочі дні) під час розрахунку середньої зарплати не враховують.

Для розрахунку лікарняних працівнику, якому встановлено підсумований облік робочого часу використовують середньо годинну оплату праці. Її обчислюють шляхом ділення нарахованої заробітної плати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих у цьому періоді годин. При цьому середньоденна (середньо годинна) заробітна плата не може перевищувати граничного розміру, що його визначають шляхом ділення граничної величини заробітної плати, з якої сплачують страхові внески, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, на норму робочого часу цього місяця.

Для працівників, які перед захворюванням мали страховий стаж менше ніж 6 місяців протягом останніх дванадцяти місяців, лікарняні виплачують виходячи з фактичного заробітку, з якого були сплачені страхові внески, але не більше ніж мінімальна заробітна плата. Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

до 5 років - 0,6 середньої заробітної плати;

від 5 до 8 років - 0,8 середньої заробітної плати;

більше 8 років - 1,0 середньої заробітної плати.

Згідно із статтею 179, глави 12 Кодексу законів про працю в України, На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною [4].

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки. Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового стажу і складає 100% середньої зарплати. Допомога виплачується після її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні відпуски і виплачується в повному обсязі.


2.4 Первинний облік оплати праці та соціальних виплат


В бюджетних установах при прийнятті на роботу з працівником укладається трудовий договір або трудовий контракт. На окремі посади приймаються особи за конкурсом, наприклад, для вищих навчальних закладів це посади професорсько-викладацького складу.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою), за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватись внутрішнього розпорядку, а власник чи уповноважена ним особа зобовязується виплачувати працівнику зарплату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.

Контракт - це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний термін і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. У контракті вказуються обсяги роботи, вимоги до її якості і строків виконання, термін дії контракту, права, обовязки, відповідальність сторін, умови оплати і організації праці, підстави припинення контракту та інші умови.

Прийом на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення з роботи оформляється наказами керівника. На підставі цих наказів у відділі кадрів ведуть записи в трудові книжки та в особових картках працівників.

Оперативний облік руху персоналу повинен забезпечити своєчасне комплектування всіх підрозділів, а також дотримання штатної дисципліни.

Відповідно до ст. 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 19 та ст. 55 Господарського кодексу України наказом від 05.12.2008 р. № 489 затверджено з 1січня 2009 р. типові форми первинного обліку, що ведуться на підприємствах (табл.2.4).

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (форма П-1) застосовується для обліку прийнятих на роботу, заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників. Проект наказу (розпорядження) про прийом на роботу працівника, якому встановлюють оклад візується у відповідній службі установи для підтвердження вакантної посади і окладу, що встановлюється за штатним розписом. На підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку - особову картку працівника (форма П-2); робить відповідні записи в трудову книжку; бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ [27,c.264-268].


Таблиця 2.4

Типові форми первинної облікової документації з обліку розрахунків з оплати праці підприємств, установ, організацій

Типова формаНазва документа з облікуЗатверджено№ П-1Наказ (розпорядження про прийняття на роботу)Наказ Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489№ П-2Особова картка працівника№ П-3Наказ (розпорядження) про надання відпустки№ П-4Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)№ П-5Табель обліку використання робочого часу№ П-6Розрахунково-платіжна відомість працівника№ П-7Розрахунково-платіжна відомість працівника (зведена)

Наказ (розпорядження) для надання відпустки (форма П-3) - застосовується для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам відповідно до чинних законодавчих актів і положень, колективних договорів, контрактів та графіків відпусток.

На підставі наказу про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається «без оплати». Для розрахунку суми середньої заробітної плати та відпускних передбачений зворотний бік бланка.

Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (форма П-4) застосовується для звільнення працівників. Наказ підписує завідувач складу та керівник підприємства. На підставі наказу про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником. Один примірник наказу залишається в відділі кадрів, а другий передається в бухгалтерію. На підставі даного наказу в бухгалтерії здійснюють розрахунок з працівником при звільненні. При звільненні за особистим бажанням працівник оформляє заяву на лицьовій стороні форми.

Норма робочого часу на обліковий період, як правило, місяць,планується в Графіках роботи. Вони призначені для планування роботи окремих працівників, що задіяні на роботі в нічний час, чергуванні тощо.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах реалізується табельним обліком.

Форма П-5 «Табель обліку використання робочого часу». Він є основним документом для обліку відпрацьованого часу. Табель складається (готується) за два-три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель здійснюються на підставі належно оформлених документів по обліку особливого складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення тощо.

Складається в одному примірнику уповноваженою на те особою, а в кінці місяця підписується відповідальною особою та керівником відділу і подається в бухгалтерію для нарахування оплати праці та аналізу використання робочого часу. Табель відкривається на місяць. В нього записують прізвище, імя та по-батькові працівників відділу за даними табеля минулого місяця. Нових працівників підрозділів установи та вилучати звільнених працівників здійснюють на підставі наказу про прийняття на робо ту нового працівника чи звільнення. В табелі відмічають всі явки та неявки на роботу, які зазначаються умовними шифрами - буквами, перелік та зміст яких приведено на титульній стороні табеля.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший відділ його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років.


2.5 Синтетичний та аналітичний облік оплати праці та соціальних виплат


Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». Цей рахунок активно-пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) - рахунок 671. Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати».

Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата». Але згідно з новою економічною класифікацією видатків бюджету, що буде чинна з 01.01.2013, відповідно до наказу МФУ від 26.12.11 № 1738, заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ буде плануватись та враховуватись за кодом 2111 «Заробітна плата».

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування [20].

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу. За дебетом рахунку - утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

Суми, утримані та вирахувані з заробітної плати відображаються за дебетом субрахунка № 661, при цьому залежно від виду утримань кредитуються різні субрахунки:

субрахунок № 641 «Розрахунки за платежами і податками до бюджету» - на суму податків, належних до перерахування до бюджету;

субрахунок № 641 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» - на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду;

субрахунок № 652 «Розрахунки із соціального страхування» - на суму внесків до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

субрахунок № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття» - на суму внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття;

субрахунок № 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані у кредит» - на суми утримань із заробітної плати за дорученнями-зобовязаннями працівників;

субрахунок № 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках» - на суми, які утримано з заробітної плати на підставі письмової заяви кожного окремого працівника й належить перерахувати на рахунки за вкладами. У разі перерахування сум до установ банків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» - на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих до бухгалтерії страховим агентом. У разі перерахування сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 666 «Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» - на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками здійснюються за наявності письмових заяв членів профспілки або тоді, коли таку умову передбачено колективним договором. У разі перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» - на суми, утримані з заробітної плати працівників за зобовязаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. У разі перерахування сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» - на суми, утримані з заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. У разі перерахування сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 669 «Інші розрахунки за виконані роботи»

субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» - на суми депонованої заробітної плати [21].

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображаються на підставі розрахунково-платіжних відомостей у Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій - типова форма № 405 (бюджет), яке є одночасно й меморіальним ордером № 5 (табл. 4.13). Записи у формі систематизуються за кодами функціональної класифікації установами, що її обслуговує централізована бухгалтерія, за видами коштів спеціального фонду. Порядок облікового процесу з нарахування заробітної плати та утримань з неї показано на схемі 2.1 та 2.2 відповідно [19].

У разі автоматизованого обліку розрахунків з оплати праці використовується форма № 405 - авт. (бюджет). У бухгалтеріях військових формувань складають два реєстри: меморіальний ордер № 5-1 «Зведення розрахункових відомостей з грошового забезпечення військовослужбовців» і меморіальний ордер № 5-2 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати». До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі, витяги з наказів і т. ін.). Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.


Схема 2.1 Схема облікового процесу утримань із заробітної плати


Схема 2.2 Схема облікового процесу утримань із заробітної плати


Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф.№ 417, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, імя та по батькові, табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. Одночасно друкується машинограма такого самого змісту «Розрахунковий листок». На кожного військовослужбовця відкривається «Картка особового рахунка військовослужбовця» ф. № 54.

Аналітичний облік розрахунків із депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати та стипендій (ф. № 441). У відповідних стовпцях «Кредит» зазначають місяць і рік, в якому утворилась депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у стовпцях «Дебет» навпроти прізвищ депонентів записуються номер видаткового касового ордера й виплачена сума. Наприкінці місяця у книзі підраховуються підсумки за стовпцями «Кредит» та «Дебет» і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 663 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною торговельною організацією. Облік утриманих сум за кожною особою ведеться на дорученнях-зобовязаннях. За великої кількості працюючих, які купили товари у кредит в одній і тій самій організації, облік ведеться в реєстрі утримань із заробітної плати працюючих за товари, куплені у кредит (ф. № 407). Наприкінці місяця записи в картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) звіряються з реєстрами чи з дорученнями-зобовязаннями.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо. Якщо вкладників багато, облік ведеться за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285 (реєстрі). Утримання з заробітної плати працюючих здійснюються на підставі письмової заяви кожного окремого працівника стосовно перерахування його заробітної плати за безготівковими розрахунками на особовий вклад в установу банку чи на картковий рахунок.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими за безготівковими перерахуваннями внесків на підставі договорів добровільного страхування за субрахунком № 665, а також розрахунків із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292). У разі автоматизованого обліку складаються машинограми окремо за утриманням внесків і за їх перерахуванням отримувачам.

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292), в яких відкриваються окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утриманих сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому самому порядку, як за товари, куплені у кредит.

Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожним отримувачем із зазначенням прізвища чи організації, номера, дати й терміну дії виконавчого листа чи іншого документа та суми (відсотка) утримань.


2.6 Порядок складання фінансової звітності повязаної з оплатою праці


Закон України "Про державну статистику України" (далі - Закон) зі змінами та доповненнями, який набрав чинності з 1 січня 2001 року, регулює права та обовязки органів державної статистики та респондентів.

За рік для відображення повної ситуації на підприємстві в органи державної статистики всі підприємства подають такі форми державних статистичних спостережень з праці:

№ 1-ПВ (термінова, місячна) «Звіт з праці»;

№ 1-ПВ (термінова квартальна) «Звіт з праці»;

№ 3-ПВ (термінова, піврічна) «Звіт про використання робочого часу»;

№ 6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання».

Форма статистичної звітності №1-ПВ (міс.) складається за даними первинного та бухгалтерського обліку, відповідності з яких були здійснені нарахування працівникам та проведені розрахунки із заробітної плати.

При заповненні статистичної звітності за формами №1-ПВ термінова - місячна та №1-ПВ термінова - квартальна слід керуватися:

Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.08.95 р. за №287/823, зі змінами, затвердженими наказом Держкомстату України від 18.02.99 р. №67 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.03.99 р. за №145/3438 (далі - Інструкція зі статистики чисельності працівників);

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.95 р. за №465/1001 (далі - Інструкція зі статистики заробітної плати);

Інструкцією щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженою наказом Держкомстату України від 04.01.2000 р. №1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2000 р. за №74/4295 (для розрахунку кількості відпрацьованого часу);

наказами Держкомстату "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 09.10.95 р. №253 та "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" від 22.05.96 р. №144;

Звіт за формою №1-ПВ (міс.) подається до територіальних органів державної статистики щомісяця не пізніше 7 числа. Одночасно зі звітом за останній місяць кожного кварталу (січень - березень, січень - червень, січень - вересень та січень - грудень) подаються звіти за формами №1-ПВ (кв.) та 3-ПВ термінова-квартальна "Звіт про використання робочого часу".

Заповнення показників у формі N 3-ПВ (термінова, піврічна) "Звіт про використання робочого часу" (далі - форма N 3-ПВ) здійснюється відповідно до положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (зі змінами) та Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 3-ПВ (термінова, піврічна) "Звіт про використання робочого часу".

Підставою для складання звіту є: форми первинної облікової документації підприємства, установи, організації : накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; довідки й інші офіційні документи, що підтверджують відсутність працівника на роботі; укладений колективний договір підприємства; документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Форма складається з трьох розділів:

)Показники щодо використання робочого часу(Розділ I форми N 3-ПВ);

)Показники щодо стану укладання колективних договорів (Розділ II форми N 3-ПВ);

)Показники щодо витрат на утримання робочої сили (Розділ III форми N 3-ПВ).

Форма заповнюється відповідно до наказу Держкомстату України «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 6-ПВ (річна) "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання» від 06.11.2006 №508.

Заповнення показників у формі N 6-ПВ (річна) "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання" здійснюється відповідно до положень:

Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 та Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 6-ПВ (річна) "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання".

Підставою для складання звіту є форми первинної облікової документації: накази (розпорядження) про приймання на роботу та звільнення; направлення на навчання; особові картки, записи в трудовій книжці працівника, копії документів, що підтверджують рівень освіти, наукове звання, тощо.

Форма 6-ПВ (річна) «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання» складається з трьох розділів:

Розділ І «Кількість працівників за якісним складом на 31 грудня звітного року»;

Розділ ІІ «Підготовка кадрів»;

Розділ ІІІ «Підвищення кваліфікації».

Форма містить чимало показників, а саме:

)облікова кількість штатних працівників;

)кількість працівників, що мають вищу освіту;

)кількість працівників, що отримують пенсію.


2.7 Автоматизація обліку оплати праці та соціальних виплат


На багатьох підприємствах облік оплати праці є тією ділянкою обліку, яку насамперед автоматизують. Адже вона характеризується значним обсягом вхідної інформації і відповідно розрахункових робіт. Тому в організації обліку та складання звітності з оплати праці широко розповсюджені сучасні інформаційні системи з використанням засобів компютерної обчислювальної техніки. Їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі машинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах, необхідних для управління, контролю, аналізу та складання фінансової звітності.

Питанню автоматизації обліку розрахунків за заробітною платою присвятили свої праці багато вітчизняних вчених-економістів, зокрема: М.М. Бенько, С.М. Бичкова, Г.Н. Ісаєв, В.П. Завгородній, В.Д. Ковальова, Г.В. Лямова, І.І. Матієнко- Зубенко, Т. Микитенко, В.С. Пономаренка, Ю.Ф. Тельнова, Л.О. Терещенко, Г.А. Титоренко В.В. Хісамудинов, Д.В. Чістов, Е.Л. Шуремов та ін. Однак, принциповим недоліком цих досліджень є розуміння автоматизованих облікових систем лише як арифмометра, а не як інструменту генерування економічно суттєвої інформації для всіх рівнів управління з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Вибір програмного забезпечення є важливим моментом при створенні автоматизованого робочого місця облікового працівника.

Для вибору програми необхідно здійснити порівняльний аналіз програм, які пропонуються на ринку. Першим кроком для порівняння можливостей наявних програмних продуктів є їх класифікація. Це важливий етап в організації компютерного обліку: тільки після поділу програмного забезпечення на групи за відповідними критеріями можна формувати вимоги до програм і порівнювати їх функціональні можливості. Економісти виокремлюють ряд вимог до функціонування інформаційних систем, в тому числі і до програмного забезпечення системи обліку на підприємстві. До таких вимог належить:

цілісність даних (захист від збоїв, які ведуть до втрати інформації або її знищення);

конфіденційність інформації;

доступність інформації для авторизованих користувачів.

На вітчизняному ринку програмного забезпечення для ведення обліку оплати праці та складання звітності пропонується багато програм різних виробників. Вони мають подібне функціональне наповнення, але відрізняються технологією перетворення вихідних даних у результативну інформацію та інтерфейсом. Дані програмні продукти дозволяють вирішувати наступні завдання. По-перше підвищується точність, ясність і прозорість розрахунків з персоналом. По-друге, впровадження програмних рішень забезпечує своєчасність розрахунків з оплати праці, а також формування внутрішніх управлінських звітів (про прибуток, недостачі, брак, рентабельність, продуктивність праці тощо), які є відправною точкою для формування преміальної складової заробітної плати. По-третє, автоматизовані системи дозволяють зберігати і передавати великі масиви даних, забезпечують швидкий і легкий доступ до даних. По-четверте, автоматизовані системи формують статистичні і динамічні звіти по заробітній платі, що підвищує якість прийнятих управлінських рішень і вимагає менших затрат часу.

Автоматизована система обліку оплати праці може функціонувати як окрема система для розвязання задач тільки цієї ділянки обліку, як складова комплексної автоматизованої облікової системи або ж як складова інтегрованої автоматизованої системи управління підприємством. Найбільш розповсюдженими програмними продуктами з автоматизації обліку праці та її оплати на території України є програми таких розробників як «1С», «ПАРУС-Підприємство», «Галактика», «БЕСТ ЗВІТ» та ін.

Для підвищення ефективності управління підприємством фірма «1С» в програмному комплексі «1С: Підприємство» створила конфігурацію по управлінню кадрами та розрахунку заробітної плати. Якщо раніше такою програмою була конфігурація «1С: Зарплата і Кадри 7.7», то з розвитком ринку і появою підвищених вимог до інформаційних технологій фірма «1С» випустила більш досконалий продукт «1С: Зарплата і Управління персоналом 8», яка відповідає всім запитам працівників, які здійснюють кадрове управління, планування і розрахунок заробітної плати. Причому остання версія програми «1С: Зарплата і Управління персоналом 8.1» є найбільш досконалим продуктом у своїх області.

Для реалізації програмного продукту «1С: Підприємство 8» на території України фірмою «1С» було розроблено «1С: Підприємство 8 для України». Даний програмний продукт містить конфігурацію «1С: Зарплата і Управління персоналом 8 для України» і забезпечує: планування потреби у персоналі; управління атестацією, навчанням та фінансовою мотивацією працівників; ефективне планування зайнятості персоналу; ведення обліку кадрів і аналіз кадрового складу; ведення штатного розпису підприємства; розрахунок заробітної плати персоналу; розрахунок регламентованих законодавством податків, утримань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці; автоматизацію розрахунку нарахувань та утримань за будь-якими алгоритмами; відображення нарахованої заробітної плати і податків у складі витрат підприємства; управління грошовими розрахунками з персоналом, включаючи депонування; проведення розрахунків «заднім» числом; формування розрахункових листків будь-якого виду; розрахунки як індивідуальних, так і групових нарахувань типу бригадних нарядів; формування платіжних відомостей з впорядкуванням інформації за різними критеріями шляхом розподілу її за категоріями, підрозділами та іншими ознаками; розрахунок лікарняних листків, відпусток, оплати по середньому заробітку на основі даних за попередні розрахункові періоди; повний розрахунок зарплати як по місячному, так і по тижневому циклу; формування стандартних звітів для податкової інспекції і позабюджетних фондів; отримання статистичної інформації по працівниках підприємства; фіксацію кадрових переміщень працівників і їх просуванням по службі із створенням відповідних звітів тощо.

В порівнянні з конфігурацією «1С: Зарплата і Кадри 7.7» можна виокремити наступні переваги:

ведення обліку декількох організацій в єдиній інформаційній базі. Організації можуть використовувати спільні списки фізичних осіб, класифікатори аналітичної інформації;

ведення не тільки регламентованого обліку нарахувань, а й управлінського обліку заробітної плати: стимулюючих надбавок і бонусів. Можливість описувати додаткові нарахування;

удосконалено механізм обліку використання робочого часу. Підтримуються індивідуальні, зведені індивідуальні і «гнучкі» графіки роботи; детальні чи зведені графіки роботи; оплата погодинних невиходів;

у кадрову аналітичну звітність включені звіти з руху працівників і наочні діаграми відпусток, произвольним спискам працівників, військовий облік з формуванням звітності [28,c. 398-402].

Для отримання підсумків, а також іншої зведеної чи детальної інформації в програмі «1С: Зарплата і Управління персоналом 8», як і в попередній версії «1С: Зарплата і Кадри 7.7», використовуються звіти. Кількість і склад звітів, котрі можуть бути отримані при використанні системи, повністю визначаються у конфігурації. Дані для звітів вибираються на основі введеної чи розрахованої автоматично інформації.

Набір параметрів, котрий використовувався при формуванні якого-небудь звіту, можна зберегти і потім використовувати при наступних побудовах звіту. Параметри зберігаються як набір значень реквізитів форми звіту. Подібну можливість зручно використовувати, коли форма для введення параметрів має значне число елементів. Дана конфігурація формує всі необхідні уніфіковані форми з обліку праці і заробітної плати та інші необхідні звіти, які дозволяють отримувати інформацію за будь-який розрахунковий період. Також популярною є програма інтегрованої системи автоматизації управління підприємством «Галактика». При розробці і розвитку системи «Галактика» велику увагу було приділено питанням оптимізації управління ресурсами виробничого підприємства. Інтегрована система автоматизації управління підприємством «Галактика» випущена на ринок в 1995 р. Сьогодні вона включає більше ніж 50 модулів, які функціонують на основі архітектури клієнт-сервер. Взаємодія модулів системи при наявності єдиної компютерної мережі здійснюється в оперативному режимі. Всі модулі використовують єдину базу даних, для управління котрої за вибором замовника можуть використовуватись СУБД Pervasive SQL, MS SQL-server або Oracle.

Одним із функціональних контурів (функціональних блоків) системи «Галактика» є контур «Управління персоналом». Даний контур складається із двох модулів «Управління персоналом» і «Заробітна плата», які забезпечують автоматизований облік кадрів і виконання розрахункових процедур, повязаних з оплатою праці персоналу підприємства.

Модуль - це прикладна програма системи, призначена для автоматизації певної ділянки господарського обліку. Він має відносну самостійну стійкість і може експлуатуватись як у складі комплексу, так і локально. Модуль «Управління персоналом» забезпечує процес формування, зберігання і корегування штатного розпису і особових карток працівників підприємства за підрозділами, а також отримання звітів по штатному розпису і кадрах. Ведення картотеки здійснюється шляхом формування типових наказів про прийняття на роботу, переміщення по службі, звільненні, надання відпусток, а також формування записів про непрацездатність працівника. Модуль «Управління персоналом» автоматизує наступні функції: підбір персоналу; працевлаштування; ведення кадрової документації; облік заробітної плати; облік робочого часу і аналіз його ефективного використання; облік, планування і контроль трудових ресурсів підприємства; персоніфікований облік; формування статистики, форм і різноманітних звітів. Модуль «Заробітна плата» дозволяє автоматизувати облікові і розрахункові процедури, які повязані з оплатою праці персоналу підприємства при почасовій та відрядній системах оплати праці. В модулі враховані особливості розрахунків з оплати праці в сучасних умовах, включаючи зміни мінімальної заробітної плати, тарифної ставки першого розряду, видів і ставок податків, індексації тощо.

Парус-Підприємство - комплексна система управління великим підприємством, клієнт-серверне рішення на базі СУБД Oracle, яка має модульну структуру. З допомогою модуля «Парус-Заробітна плата» здійснюється автоматизація нарахування заробітної плати на всіх його етапах, модуль «Парус-Персонал» призначений для комплексного вирішення завдань управління персоналом на підприємстві і дозволяє формувати такі кадрові звіти як штатний розпис в розрізі посад і працівників, звіт із стажу роботи, звіт по вакантних посадах та ін. В системі також передбачено можливість друку деяких статистичних звітів: 1- ПВ, 3-ПВ, 6-ПВ, 10-П1, 9-ДС. Також є можливість отримати дані по військовозобовязаним, укомплектованості і вакантних посадах на підприємстві та ін. Система «Парус-Персонал» дає можливість отримувати потребительские звіти списочного характеру на основі відібраних працівників за тією чи іншою умовою відбору. Необхідно відмітити, що поля, які включаються у такий звіт, вибираються користувачем самостійно, що робить систему більш гнучкою і функціональною. Налаштовані користувачем звіти зберігаються у базі даних і при наступному їх виклику достатньо вказати назву звіту для вивода на друку. «»

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЗВІТ» є розробником програми «БЕСТ ЗАРПЛАТА», яка призначена для обліку праці та заробітної плати для малих і середніх підприємств. Дана програма здійснює автоматичний розрахунок заробітної плати згідно діючого законодавства, перерахунок заробітної плати при будь-якому коригуванні даних та сум утримань і нарахувань до фондів за попередні періоди у випадку зміни законодавства. Програма містить: типовий перелік видів оплат, фондів та їх нарахувань; типові комплекти необхідних згідно законодавству України звітів, сформованих за вимогами державних структур, до яких подається звітність; простий та універсальний механізм імпорту даних для інтеграції з іншими обліковими системами та управління підприємством та ін. «БЕСТ ЗАРПЛАТА» автоматично передає сформовані звітні документи в систему формування звітів до державних структур «БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС» [28,c.403-405].

Недоліком вищенаведених програмних продуктів є те, що вони не призначені для ведення нормативного методу обліку витрат, а лише можуть порівнювати фактичні затрати ресурсів з плановими. Також у розглянутих програмах відсутні алгоритми для отримання оперативної інформації за причинами та винуватцями відхилень від норм затрат ресурсів. Визначальною рисою цих програм є те, що вони дозволяють оперативно й достовірно визначати розмір заробітної плати з урахуванням різноманітних видів стимулюючих та компенсаційних виплат та формувати внутрішні системні та зовнішні звіти, однак не передбачають формування звітних показників по ефективності використання праці.

Компютеризація бухгалтерського обліку сприяє розширенню аналітичних можливостей обліку, що може призвести до появи надлишкової інформації. Для того, щоб цього не відбулося, потрібно згрупувати облікову інформацію залежно від потреб різних рівнів управління та надати її у вигляді, зручному для використання без додаткових перетворень. Ступінь розмежування облікових даних залежить від обєктів обліку, при чому чим вище рівень (посада) користувача, тим ширше склад облікових даних і менша їх деталізація.


2.8 Шляхи удосконалення обліку оплати праці та соціальних виплат


Створення ефективної системи оплати праці та соціальних виплат є важливою передумовою здійснення радикальних перетворень у сфері праці й на цій основі - забезпечення сталого економічного зростання. Заробітна плата виступає як один із основних регуляторів ринку праці, а співвідношення мінімальної заробітної плати до її середнього рівня - орієнтиром для встановлення державних соціальних стандартів та гарантій в країні.

Вибір організаційних форм та методів введення бухгалтерського обліку в бюджетній установі створює досконалу нормативно - правову систему, яка здатна забезпечити ефективне надходження та використання фінансових ресурсів, необхідних для ефективного функціонування всієї установи.

Прийняті законодавчі нормативно-правові акти сприяли значним змінам у реформі оплати праці. В Україні практично створено законодавчо-правову базу регулювання оплати праці відповідно до міжнародних трудових норм, що діють у ринковій економіці, але цей механізм у повному обсязі не спрацьовує, особливо в договірному регулюванні.

На сьогодні ще існує велика кількість невирішених питань і суперечностей у сфері оплати праці. Облік праці та заробітної плати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати з метою оподаткуваня. Для цього на підприємстві мають бути чітко розподілені функції обліку між відділами. Так є актуальною класифікація для великих підприємств розподілу обробки системи даних в умовах автоматизованого робочого місця бухгалтера на основі виокремлення наступних трьох рівнів управління працею та витратами на її оплату: вищий, середній, нижчий.

Таке розмежування дасть можливість формувати звітну інформацію для потреб оперативного, тактичного та стратегічного управління. При цьому кожен попередній рівень являє собою інформаційну базу для наступного. Так, з допомогою АРМ на нижчому рівні управління здійснюється збір, накопичення і часткова обробка первинної інформації в підрозділах підприємства, а саме: табельний облік, оперативний облік виробітку та формується інформація про брак, простої, понаднормові роботи тощо. Цей рівень характеризується працемісткими ручними операціями, а також великими обсягами облікової номенклатури. В процесі вирішення задач за місцем їх виникнення про яких важливі для всіх рівнів управління.

Отримана на нижчому рівні результативна інформація надходить на наступний, тобто середній рівень, де здійснюється її реєстрація і групування в системі синтетичних та аналітичних рахунків. Для цього дані поточних господарських операцій відображаються у різних облікових регістрах і формуються результативні дані, які відображають факти господарського життя у вартісній оцінці, у вигляді бухгалтерських проводок. На основі даних синтетичного та аналітичного обліку формується Головна книга, регістри синтетичного та аналітичного обліку, відомість нарахувань та утримань і відповідно фінансова звітність, звітність до позабюджетних фондів, статистична звітність, податкова звітність тощо.

На вищому рівні управління, тобто стратегічному, АРМ забезпечує керівників підприємства, головного бухгалтера та менеджерів вищого рівня управління інформацією для прийняття управлінських стратегічних рішень. До цієї інформації відноситься показники собівартості (нормативні, планові, фактичні), працемісткісткості продукції, ступінь використання працівників, руху працівників, використання фонду оплати праці, використання фонду робочого часу, рівня і динаміки продуктивності праці, заробітної плати, стану нормування праці, ефективність роботи структурних підрозділів тощо. Результативна інформація може бути представлена табличному, графічному чи текстовому вигляді і може бути отримана в будь-який момент. В залежності від засобів організаційної чи обчислювальної техніки обмін інформацією між окремими Арм в обліковій системі може здійснюватись двома способами:

з допомогою магнітних носії (дисків);

по каналах звязку при наявності сети, а також з допомогою електронного обміну даними через шлюзи модемного звязку.

Перший спосіб забезпечує ведення обліку за окремими ділянками кожного рівня. Баланс формується за звітний період шляхом злиття даних, отриманих на різних ділянках (файлів проводок).

Другий спосіб поряд з веденням бухгалтерського обліку за всіма ділянками дозволяє отримувати оперативну інформацію про поточний стан справ на підприємстві. При такому способі обробки облікових даних АРМ, які знаходяться на першому рівні, повязані із АРМ другого рівня електронною поштою через модеми. АРМ другого і третього рівнів взаємодіють в мережі через канали звязку. Одиницею обміну даними між АРМ є файл. В процесі такого обміну результативні файли обновляються безперервно по мірі здійснення господарських операцій.

Комплекс задач з обліку праці та заробітної плати не є уособленою системою, а функціонує в тісній взаємодії з ділянками грошових коштів, витрат діяльності, фінансових результатів, розрахункових операцій, управління кадрами. Незважаючи на те, що автоматизація обліку оплати праці значно спростила його ведення, основною її метою є формування інформації необхідної для всіх рівнів управління для прийняття обґрунтованих рішень з метою ефективного використання праці працівників [26].

Удосконалення організації заробітної плати на підприємствах має будуватися на оптимізації тарифного регулювання заробітної плати, до неї належать:

? удосконалення тарифної системи шляхом встановлення співвідношень тарифних ставок залежно від рівня кваліфікації робітників;

? запровадження гнучких форм і систем оплати праці, включаючи контрактну й безтарифну;

? розроблення внутрішньовиробничих тарифних умов оплати праці як чинників підвищення мотивувальної та стимулювальної ролі тарифних систем на підприємствах;

? удосконалення мотиваційного механізму регулювання міжпосадових окладів, міжкваліфікаційних рівнів оплати праці;

? удосконалення нормування як засобу регулювання міри праці та її оплати;

На сучасному етапі напрямами удосконалення державного регулювання оплати праці в Україні повинні стати такі:

В Україні простежується зростання оплати праці, яке не повязане з ростом ефективності, діюча система не орієнтована на співробітництво, а система оплати праці не є досить гнучкою. Працювати в бюджетних установах вже не є престижно, так як працівник не певний у майбутньому, бо держава не виступає гарантом стабільності. Необхідно підвищити роль держави в науково-методичному забезпеченні запровадженням сучасних систем оплати праці;



ВИСНОВКИ


Заробітна плата - це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Для найманого працівника заробітна плата - це його трудовий дохід, який він отримує внаслідок реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Законодавство про оплату праці в Україні ґрунтується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.95 із змінами і доповненнями, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

праця носить переважно розумовий характер;

у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

В бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» є захищеною. Фонд заробітної плати працівників штатного складу планується та враховується за кодом економічної класифікації витрат 1110 «Оплата праці працівникам бюджетних установ». Але згідно з новою економічною класифікацією видатків бюджету, що буде чинна з 01.01.2013, відповідно до наказу МФУ від 26.12.11 № 1738, фонд заробітної плати працівників буде плануватись та враховуватись за кодом 2110 «Заробітна плата».

Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Умови та розміри оплати праці працівників бюджетних установ визначаються Кабінетом Міністрів України, Постановою якого від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» затверджено схеми посадових окладів, що є інструментом державного регулювання оплати праці керівних працівників, спеціалістів, службовців і робітників бюджетних установ. На їх підставі розроблено галузеві схеми посадових окладів, які враховують специфіку та конкретні умови кожної галузі: Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».

Умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби регулює Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 767.

У бюджетних установах основними формами оплати праці є: погодинна та відрядна. Оплату праці, що залежить від якості, обсягу виконаної роботи, а також розцінок на цю роботу, називають відрядною. При погодинній формі оплати праці первісне значення для визначення розміру заробітної плати мають кількість відпрацьованого часу та кваліфікація працівника. У бюджетних установах превалює погодинна форма оплати.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі наказів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів. Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відображається в обліку в останній день місяця.

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». Цей рахунок активно-пасивний, балансовий, розрахунковий.

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу. За дебетом рахунку - утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Конституція України 254к/96-ВР .

.Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-III.

.Господарського кодекс України від 05.12.2008 р. № 489.

.Кодекс законів про працю України затверджений Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР.

.Закон України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р.

.Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.

.Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р.

.Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 р.

.Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 р.

.Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.99р.

.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VІ.

.Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

.Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.

.Постанова Кабінету Міністрів України « Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ» від 28.02.2000 р.№ 228.

.Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 р. № 100.

.Постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298.

.Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби» від 31 травня 2006 року № 767.

.Наказ Державного казначейства України « Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання» від 27.07.2000 р №68.

.Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ» від 10.07.2000р. № 61.

.Наказ Міністерства фінансів України та Головного Управління державного казначейства України № 114 від 10.12.99 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ»

.Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати Наказ Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5

.Андрущишена І.Г. Удосконалення системи оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування в Україні / О.М. Кузьмінська // Економічні науки. - 2010. - № 53. - с.45- 47.

.Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 288 с.

.Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік: навчальний посібник / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза ; [за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця]. - Житомир : ЖІТІ, 2000. - 627 с.

.Власюк Г.В. Організація обліку та вдосконалення звітності з оплати праці в бюджетних установах/ Г.В.Власюк// Управління розвитком.- 2011. - № 2 (91) - с. 134-136.

.Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2006. - 483 с.

.Матвєєва В. Усе про облік і оподаткування бюджетних організацій / В. Матвєєва, С. Замазій, Я. Криженко ; [за ред. проф. Я. Кавторєва]. - Х. : Фактор, 2009. - 720 с.

.Навчальний економічний словник-довідник: терміни, поняття, персоналії / за наук. редакцією Г. І. Башнянина і В. С. Іфтемічука. - Друге видання, виправлене і доповнене. - Львів: Магнолія, 2006.

.Панкевич Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Практичний посібник / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2001. - C. 147-159.

.Праця України у 2010 році. Статистичний збірник. - К.: Державна служба статистики України, 2011. - 324 с.

.Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 380 с.

.Титикало В.С. Особливості обліку нарахування та виплати заробітної плати в бюджетних установах / В.С. Титикало// Облік і фінанси АПК. - 2011.- №1. - с.40 - 42.

.Федорищева О.А. Ревізія розрахунків з оплати праці: роль та значення в умовах сьогодення / О.А. Федорищева// Вісник ЖДТУ. - 2012. - № 2 (60). - с. 140 -142.


Додаток А


Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

Тарифні розрядиТарифні коефіцієнти, що запроваджуютьсяI етап з 1 вересня 2005 р.II етапIII етап111121,031,061,0931,061,121,1841,091,181,2751,121,241,3661,151,31,4571,181,371,5481,221,471,6491,311,571,73101,41,661,82111,51,781,97121,611,922,12131,722,072,27141,842,212,42151,972,352,58162,112,52,79172,262,663182,372,833,21192,493,013,42202,613,253,64212,743,413,85222,883,54,06233,023,714,27243,173,84,36253,353,934,51

Додаток Б


Схема

посадових окладів посадових осіб центрального апарату Держмитслужби

Найменування посади Розмір посадового окладу, гривень

Директор департаменту 1950-2050

Начальник самостійного управління 1750-1850

Начальник самостійного відділу 1650-1750

Начальник відділу в складі департаменту, 1500-1550

самостійного управління, помічник керівника

Дипломатичний радник 1300-1325

Завідуючий самостійним сектором, помічник 1350-1375

заступника керівника

Завідуючий сектором в складі департаменту, 1250-1275

самостійного управління, самостійного відділу

Радник, головний: інспектор, спеціаліст 1000-1100

Провідний: інспектор, спеціаліст 850-875

Старший інспектор, спеціаліст I категорії 765-790


Додаток В


Схема

посадових окладів посадових осіб регіональних митниць, митниць

Найменування посадиРозмір посадового окладу,грнРегіональна митницямитницяНачальник18701680Перший заступник начальника17751550Заступник начальника16801460Начальник служби1500-15501350-1400Начальник відділу, начальник митного поста945-1045840-970Начальник сектору680-705650-670Помічник начальника митного органу680-705650-670Головний: інспектор, спеціаліст635-660610-620Провідний: інспектор, спеціаліст545-570545-570Старший інспектор, спеціаліст І категорії505-530505-530Інспектор, спеціаліст ІІ категорії480-505480-505Спеціаліст455-480455-480


Додаток Г


Схема

посадових окладів посадових осіб регіональних митниць, митниць, пов'язаних з виконанням адміністративно-господарських функцій

Найменування посадиРозмір посадового окладу,грнрегіональна митницямитницяНачальник відділу840-970830-940Начальник сектору650-670630-650Головний: інспектор, спеціаліст610-620590-600Провідний: інспектор, спеціаліст530-550500-530Старший інспектор, спеціаліст І категорії490-515480-500Інспектор, спеціаліст ІІ категорії465-490450-480Спеціаліст440-465400-450


Додаток Д


Схема

посадових окладів посадових осіб спеціалізованих митних управлінь та інших спеціалізованих митних установ (крім навчальних закладів митної служби)

Найменування посадиРозмір посадового окладу, грнСпеціалізоване митне управлінняІнша спеціалізована митна установа (крім навчального закладу митної служби)Начальник16801530Перший заступник начальника1550-Заступник начальника14601390Начальник служби1350-1400-Начальник відділу840-970830-940Начальник сектору650-670630-650Помічник начальника спеціалізованої митної установи650-670630-65Головний: інспектор, спеціаліст610-620590-600Провідний: інспектор, спеціаліст530-550500-530Старший інспектор, спеціаліст І категорії490-515480-500Інспектор, спеціаліст ІІ категорії465-490450-480Спеціаліст440-465400-450


Додаток Е


Схема

посадових окладів посадових осіб навчальних закладів митної служби

Найменування посадиРозмір посадового окладу, грнРектор навчального закладу1550Перший проректор1470Проректор, начальник (директор) навчального закладу, декан факультету, завідуючий кафедрою1400-1450Заступник начальника (директора) навчального закладу, декана факультету1350-1380Заступник завідуючого кафедрою, професор кафедри1330-1350Начальник відділу навчально-методичного,науково-організаційного та науково-дослідного підрозділів, інших основних підрозділів, головний науковий співробітник, помічник керівника навчального закладу1250-1300Заступник начальника відділу навчально-методичного, науково-організаційного та науково дослідного підрозділів, інших основних підрозділів, провідний науковий співробітник, доцент1150-1250Старший: викладач, науковий співробітник1100-1200Науковий співробітник, учений секретар, викладач945-1045Начальник: лабораторії, відділу забезпечуючих підрозділів; головний: спеціаліст, інспектор610-620Провідний: спеціаліст, інспектор, молодший науковий співробітник530-550Старший методист520-530Методист490-515Старший інспектор490-515Інспектор465-490Спеціаліст440-465


Додаток Ж


Схема

посадових окладів матеріально відповідальних осіб регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій, що забезпечують здійснення митної справи

Найменування посадиРозмір посадового окладу, грнЗавідуючий складом427Водій автомобіля392


Додаток З


Розміри

щомісячної надбавки за спеціальне звання посадових осіб митної служби

Спеціальне званняРозміри надбавки,грнДійсний державний радник митної служби160Державний радник митної служби 1 рангу150Державний радник митної служби 2 рангу145Державний радник митної служби 3 рангу140Радник митної служби 1 рангу135Радник митної служби 2 рангу130Радник митної служби 3 рангу125Інспектор митної служби 1 рангу120Інспектор митної служби 2 рангу115Інспектор митної служби 3 рангу110Інспектор митної служби 4 рангу105Інспектор митної служби65Молодший інспектор митної служби60


Додаток И


Розміри

доплати за вчене звання та науковий ступінь посадовим особам навчальних закладів митної служби

Категорії посадових осіб, які мають вчене звання, науковий ступіньРозміри доплати до посадового окладу, відсотківПосадові особи, які займають штатні посади у навчальних закладах митної служби, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю, і мають:вчене звання доцента або науковий ступінь кандидата наук15вчене звання доцента та науковий ступінь кандидата наук25вчене звання професора або науковий ступінь доктора наук25вчене звання професора та науковий ступінь доктора наук33

Додаток К


Розміри надбавки за безперервну роботу в митних органах до тарифних ставок (посадових окладів) працівників спеціалізованих митних установ (крім спеціалізованих митних управлінь), яким не присвоюються спеціальні звання

Безперервний стаж роботиРозмір надбавки, відсотківПонад 2 роки5Понад 5 років10Понад 10 років15Понад 15 років20Понад 20 років25


Додаток Л


Розміри щомісячної надбавки за вислугу років посадовим особам митної служби

Вислуга роківРозмір надбавки до посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, відсотківВід 1 до 2 років5Від 2 до 5 років10Від 5 до 10 років20Від 10 до 15 років25Від 15 до 20 років30Від 20 до 25 років35Від 25 років і більше40


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Кафедра обліку і аудиту КУРСОВА РОБОТА з ди

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2019 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ