Обладнання та документація в логопедичному кабінеті

 

ТЕМА: ОБЛАДНАННЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ В ЛОГОПЕДИЧНОМУ КАБІНЕТІ

Зміст

Вступ

. Призначення логопедичного кабінету

. Обладнання логопедичного кабінету

.1 Планування розташування обладнання та перелік обладнання логопедичного кабінету

.2 Вимоги до використання обладнання у логопедичному кабінеті

. Документація у логопедичному кабінеті

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. В умовах життєдіяльності сучасного суспільства зростає значущість обладнання та документації логопедичного кабінету як потреба для професійної роботи логопедів, здатних ефективно розвязувати професійні завдання. У звязку з цим виникає необхідність дослідження основних складових логопедичного кабінету та визначення його призначення.

Вирішення проблеми ефективного обладнання логопедичного кабінету залежить, передовсім, від оволодіння необхідною системою знань, технологією та методами роботи, індивідуально-психологічних особливостей (здібностей до професійної діяльності, сформованості професійно-важливих якостей, мотивації) тощо.

Проблемі обладнання та підбору документації до логопедичного кабінету були розглянуті у наукових працях Г. Абрамової, О. Бондаренка, А. Деркача, І. Дубровіної, Р. Нємова, Р. Овчарової, Н. Повякель, А. Прихожан, Є. Рогова, В. Семиченко, Н. Чепелєвої, Т. Яценко та ін., які свідчать про те, що обладнання та підбір документації є запорукою ефективності роботи логопедичного кабінету.

Важливою складовою логопеду в обладнанні та підборі документації є вміння встановлювати професійні цілі та підбирати засоби для їх досягнення, адже саме ця здатність є передумовою і показником активної, цілеспрямованої та ефективної фахової діяльності у логопедичному кабінеті. Тому проблема формування умінь визначення, утворення та постановки професійних цілей логопедами з використанням обладнання та документації набуває особливого значення.

Вибір обладнання та документації являє собою для логопеда головний момент вирішення питання про зміст взаємодії з відвідувачами логопедичного кабінету.

Ухвалення рішення про ефективність роботи логопедичного кабінету і шляхи оснащення кабінету визначається оволодіння логопедом змісту своєї корективної роботи.

Правильне розташування обладнання та складання методичної документації - це обґрунтований вплив логопеда на дискретні характеристики внутрішнього світу людини, тобто логопед має справу з конкретними проявами бажань, переживань, пізнавальних процесів і дій людини з використанням основного обладнання та документації свого кабінету.

Вплив здійснюється на підставі методичних матеріалів що дозволяють отримати теоретичного уявлення про норму здійснення дій, про обсяг змісту переживань, про норму перебігу пізнавальних процесів, про норму цілеспрямування в тому або іншому конкретному віковому періоді.

Логопед користується документацією та обладнанням для співставлення її з теоретичними даними про закономірності вікового розвитку і складає програму корекційної роботи з конкретною людиною або групою людей.

За останні десятиліття розвиток обладнання логопедичних кабінетів виріс до виявів декількох десятків методів, що виступають переважно як технічні прийоми або умов і стилю проведення логопедичних занять. Класифікації методичної документації та обладнання, що приводяться, варто розглядати лише як спробу їх упорядкування, що дозволяє ефективніше проводити заняття у логопедичному кабінеті.

Через зростаючу роль логопедичних кабінетів у закладах, що забезпечує змістовний, реконструктивний характер впливів, так само як і розробку особистісно-орієнтованих систем логопедії, цим питанням приділяється більша увага.

Значний інтерес являють собою особливості розташування обладнання у логопедичному кабінеті.

Мета роботи - визначити значущість роботи логопедичного кабінету за рахунок правильного підбору обладнання та документації для логопедичного кабінету.

Об`єкт дослідження - логопедичний кабінет.

Предмет дослідження - застосування обладнання та документації у логопедичному кабінеті.

Основні завдання:

- дослідити призначення логопедичного кабінету;

визначити основне обладнання логопедичного кабінету та вимоги його використання;

розглянути основну документацію, яка потрібна у роботі логопеда.

Таким чином, на сьогоднішній день актуальною є проблема дослідження обладнання та документації у логопедичному кабінеті, що допомагає встановлення цілей логопедичної допомоги, діагностики та корекції, формування цілей при виборі засобів і прийомів впливу на особистість відвідувачів логопедичного кабінету.

При цьому особливо перспективним, на нашу думку, є вивчення особливостей обладнання та документації логопедичного кабінету, завдяки яких можливе забезпечення продуктивності професійного цілеутворення під час вирішення завдань.

1. Призначення логопедичного кабінету

Логопедичний кабінет створюється при шкільному навчальному закладі. Кабінет взаємодіє з установами та організаціями, які здійснюють інформаційно-методичне забезпечення шкільної освіти [1, c.12]

Метою діяльності логопедичного кабінету є своєчасне виявлення і попередження мовленнєвих порушень у дітей шкільного віку

Логопедичний кабінет - це:

центр збору педагогічної інформації (нормативні документи, педагогічна та корекційна література, передовий педагогічний досвід);

центр підвищення кваліфікації педагогів (роботи, самоосвіти та вдосконалення педагогічної майстерності);

центр аналізу та узагальнення досвіду методичної роботи, накопиченого в освітній установі;

Логопедичний кабінет забезпечує спеціалізовану консультативно-діагностичну, корекційно-відновлювальну та психологічну допомогу дітям з різними вадами мовлення.

У кабінеті проводиться логопедична допомога дітям з різними вадами мовлення.

Логопедичний кабінет створюється для надання практичної допомоги дітям шкільного (6-10 років) віку з порушеннями мовлення [2, c. 45].

Кабінет створюється з метою забезпечення сприятливих умов для вдосконалення педагогічного процесу, стимулювання діяльності вчителя-логопеда, підвищення ефективності та якості корекційного навчання, методичного та професійного рівня вчителя-логопеда, зосередження наочного, дидактичного матеріалу, методичної літератури, технічних засобів, відповідальних завданням корекційно-розвивального навчання.

Логопедичний кабінет є найважливішою складовою корекційно-розвивального середовища, завданнями якого є:

здійснення необхідної корекції мовних порушень у дітей шкільного віку;

попередження та корекція порушень усного та писемного мовлення; розвиток вищих психічних функцій вихованців.

Керівництво логопедическим кабінетом здійснює безпосередньо керівництво адміністрації школи.

Основними завданнями логопедичного кабінету є [3, c. 89]:

консультативно-діагностична робота і відбір дітей для здійснення корекційної роботи в кабінеті;

проведення індивідуальних і групових логопедичних і психологічних занять;

консультативна робота з батьками, залучення батьків до участі у виконанні в доступних формах логопедичних завдань, створенню умов для мовного режиму і сприятливого психологічного клімату в сім'ї;

забезпечення консультативно-діагностичної, корекційно-виховної, психологічної допомоги;

попередження та виправлення мовленнєвих порушень через: створення відповідних умов, системи заходів поступового впливу на дитину, що страждає тим чи іншим порушенням мовлення.

У логопедичному кабінеті проводяться заняття з розвитку фонематичного сприйняття, збагачення словникового запасу, формування вміння будувати граматично правильно оформлені речення, розвитку зв'язного мовлення, активізації та розвитку психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення), формування правильного дихання, регулювання сили голосу (для дітей зі стертою формою дизартрії), вдосконалення дрібної моторики, профілактики мовленнєвих порушень у дітей молодшого шкільного віку. логопед документація корекційний

Організація корекційного процесу забезпечується своєчасним обстеженням дітей, раціональним складанням розкладів занять, плануванням групових занять та індивідуальних занять, оснащенням кабінету необхідним обладнанням та наочними посібниками, спільною роботою вчителя-логопеда з вчителями початкових класів, з вихователями, педагогом - психологом.

Основною формою організації корекційно-освітньої роботи є заняття, які проводяться в години, передбачені графіком роботи вчителя - логопеда.

Тривалість логопедичних занять у кожній віковій групі визначається реалізованої програмою спеціальної освіти.

На логопедичному пункті одночасно працює 25-30 дітей. Заняття з ними, як правило, проводять у години, вільні від уроків. Основна форма організації навчально-корекційної роботи - групові заняття. Наповнюваність груп - 4-5 чоловік.

Логопедичний кабінет організовує постійну логопедичну роботу з дітьми за пріоритетними напрямами [4, c.89]:

удосконалення корекційно-виховної роботи з найбільш важливих напрямків;

структурування та динамічне спостереження за мовною діяльністю дітей на заняттях і поза ними;

систематизація навчально-методичного матеріалу.

На районні (міські) органи державного управління освітою покладається відповідальність за обладнання логопедичного пункту, санітарне утримання і ремонт приміщення. Логопедичний пункт фінансується відділом освіти, у віданні якого він перебуває.

Логопедичний кабінет має приміщення площею не менше 20 кв. м, який відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечується спеціальним обладнанням, має комп'ютерну техніку.

2. Обладнання логопедичного кабінету

2.1 Планування розташування обладнання та перелік обладнання логопедичного кабінету

На дверях кабінету має бути табличка «Логопедичний кабінет»та графік роботи вчителя-логопеда.

Оформлення кабінету повинне відповідати діагностиці, віковим і індивідуальним особливостям дітей.

Логопедичний кабінет доцільно розділити на зони [5, c.96]:

. Робочі зони

зона корекції звуковимови (у настінного дзеркала);

зона виправлення і профілактики порушень усного і писемного мовлення (парти, дошка, індивідуальні дзеркала);

зона методичного, дидактичного й ігрового супроводу (посібники, ТСО, робочий стіл логопеда);

. Ігрова зона;

. Релаксаційна зона (кушетка для проведення масажу, м'які іграшки, м'які меблі для розслаблення дітей, що заїкаються);

. Інформативна зона для батьків і педагогів (планшети, стенди постійного та змінного характеру, на яких розміщуються популярні відомості щодо розвитку і корекції мовлення дітей).

Оформлення робочої зони повинно бути більш витриманим як в кольорі, так і в наборі матеріалів та наочних посібників, що потрапляють у поле зору дитини. Ігрову і релаксаційну зони необхідно розташувати за спиною сидячих дітей щоб дитина не відволікалася під час роботи.

Створити комфортну навчально-ігрову обстановку приміщення допоможуть: дотримання певного (єдиного) стилю, нестандартне дизайнерське рішення (використання безлічі деталей для гри і навчання, органічно вбудованих в інтер'єр кабінету); різнобарвне кольорове оформлення, яке налаштовує на позитивне сприйняття навчальної інформації; застосування в оформленні живих рослин; наявність в оформленні кабінету деталей, які позитивно впливають на емоційний стан учасників освітнього процесу тощо.

Зона з корекції вимови повинна бути оснащена трьома настінними дзеркалами, спеціальними робочими планшетами та плакатами із зображенням кольорових картинок, спрямованих на виправлення мовного дефекту.

Обстановка зони логопедичного кабінету, присвяченій загальним недорозвитку мови, повинна включати в себе планшети, що містять оповідання і казки для переказів, барвисті картинки для складання оповідань, загадки, кросворди, дитячі віршики, словесні ігри та завдання.

Повинна бути присутнім в кожному логопедичному кабінеті і освітня зона з підготовки до освоєння дитиною грамоти. Простір цієї зони має бути обладнане розлініяної магнітною дошкою, комплектом різнокольорових магнітів і указкою, яка в процесі заняття може служити, наприклад, чарівною паличкою.

Обовязково в кожному логопедичному кабінеті та наявність куточка індивідуальної корекції мовлення. Тут має бути присутнім велике овальне дзеркало, під ним - плакат із зображенням основних артикуляційних вправ, пісочний годинник для контролю над часом і іграшка-диктофон (найчастіше вона представлена у вигляді папуги), за допомогою якої малюк зможе контролювати правильність своєї вимови самостійно.

Зона дидактичного, методичного та ігрового супроводу може бути представлена містким шафою з безліччю ящиків і відділень для зберігання навчального матеріалу: посібників з корекції звуковими, з навчання грамоті, літератури з подолання загального недорозвинення мови, устаткування по формуванню мовного дихання, ігрового забезпечення (іграшок, настільних ігор, навчальних карток).

У зоні технічних засобів навчання може бути присутнім етажерка, на полицях якої повинні розташовуватися магнітофон, диктофон, музичні іграшки, касети з дитячими казками і пісеньками.

Не варто забувати при оформленні логопедичного кабінету і щодо робочої зоні вчителя-логопеда. Вона являє собою робочий стіл фахівця, в ящиках якого зберігаються журнал відвідування та обстеження дітей за віковими групами, мовні карти, портфоліо науково-методичних досягнень самого логопеда, блокнот-тижневик і різна підручна дрібниця.

Повинна в логопедичному кабінеті присутнім і інформативна зона для батьків. Її рекомендується розташувати в коридорчику, що веде в сам кабінет. Така зона повинна містити в собі планшети з порадами та рекомендаціями логопеда, а також відомостями про розвиток і корекції мовлення у дітей [6, c.102].

До обладнання у логопедичному кабінеті відноситься:

1.Парти - столи по кількості дітей. Підставки для олівців і ручок. Пенали з роздавальним матеріалом.

2.Класна дошка, розташована на рівні зростання дітей.

.Шафи або полиці в достатній кількості для наочних посібників, дидактичних ігор і методичної літератури.

.Настінне дзеркало 50x100 см для індивідуальної роботи, воно повинне висіти біля вікна (або з додатковим освітленням).

.Дзеркало 9x12 см по кількості дітей.

.Стіл біля настінного дзеркала для індивідуальної роботи з дитям і декілька стільців.

.Набір логопедичних зондів, етиловий спирт для обробки зондів.

.Фланелеграф або набірне полотно

.Технічні засоби (магнітофон, фільмоскоп, програвач і так далі).

10. Екран для демонстрації діафільмів і діапозитивів.

. Настінна каса букв.

. Настінна складова таблиця.

. Індивідуальні каси букв і складів на кожну дитину.

. Стандартна таблиця букв.

. Наочний матеріал, використовуваний при обстеженні дітей.

. Наочний матеріал з розвитку мови, систематизований в конвертах або теках.

. Навчальні посібники у вигляді карток-символів (графічних зображень звуків, слів, пропозицій і так далі, карток з індивідуальними завданнями.

. Різні мовні ігри.

. Набори кольорових олівців, фломастерів.

. Методична література.

. Настінний годинник.

. Рушник, мило і паперові серветки.

Дидактичні засоби корекційно-освітнього процесу включають навчальні програми, матеріали, що розширюють і доповнюють програму, календарні, перспективні, тематичні, індивідуальні плани, індивідуальні програми розвитку, мовленнєві карти, роздавальні та тематичні матеріали по всіх розділах програми з урахуванням вікових вимог на полісенсорній основі, іграшки, настільні розвиваючі ігри для дітей різних вікових груп, що сприяють корекційно-освітньому процесу на полісенсорній основі.

Консультативно-діагностичні та методичні засоби корекційно-освітнього процесу включають перспективне планування консультацій вчителя-логопеда, матеріали для проведення діагностики мовної функції з урахуванням вікових вимог, матеріали для організації творчої роботи вчителя-логопеда (з досвіду роботи вчителя-логопедага та ін. педагогів).

Обладнання зони індивідуальної роботи з дитиною включає:

набір логопедичних зондів (що містяться в чистому скляному або спеціальній медичній склянці);

лоточок;

спирт медичний;

шпателі металеві.

вату стерильну.

До обладнання логопедичного кабінету відноситься наступне обладнання:

картотека на наявну методичну літературу;

список рекомендованої літератури;

посібники;

обстеження: обстеження вимови, фонетичного сприйняття, фонематичного аналізу і синтезу, фонематических уявлень, складової структури слова, словника, граматичного ладу мовлення, самостійної мови, писемного мовлення, мовного аналізу;

лічильний матеріал;

розрізні картинки з 2-4-6 частин;

картинки і тексти з прихованим змістом.

Для обстеження мовного і загального розвитку дітей використовується таке обладнання [7, c.98]:

а) матеріал на обстеження всіх компонентів мовлення:

фонетики (саморобні альбоми або предметні картинки на всі звукові фонеми);

лексики (з усіх тем, см «словник».);

граматики (сюжетні картинки- на відмінкові і прийменникові конструкції і на зв'язок слів у реченні або саморобні альбоми);

зв'язного мовлення (2-3 простих тексту для переказу дітьми, серії сюжетних картинок для визначення логічної послідовності і складання оповідання за ним).

Для розвитку загальної уваги, пам'яті і логічного мислення використовується таке обладнання:

а) вправи на класифікацію предметів і їх угруповання за кольором, формою;

б) на розвиток слухового уваги (наприклад, «Що ти чуєш?», «Дощ чи сонце»і ДР-);

в) на розвиток зорової уваги (наприклад, «Знайди пару», «Що сховав Петрушка»і ДР- г) на розвиток мовного уваги (наприклад, «Повтори, не помилися!», «Хто тебе покликав?»та ін..) д) на розвиток логічного мислення (наприклад, «Візьми свій предмет», «Підбери картинку до слова »тощо)

Для формування звуковими:

а) артикуляційні вправи (картки, ширма або стенд);

б) профілі звуків.

б) набір посібників для роботи над мовним диханням (літаючі предмети, надувні іграшки та ін.);

в) предметні картинки на всі досліджувані звуки для фронтальної та індивідуальної роботи;

г) альбоми на автоматизацію поставлених звуків;

д) настільно-друковані ігри на автоматизацію поставлених звуків;

е) посібники для формування складової структури слів;

ж) тексти на автоматизацію поставлених звуків.

Для формування фонематичного сприйняття і звукового аналізу:

символи звуків (за бажанням);

сигнальні гуртки на диференціацію звуків;

схеми на звуко-складової аналіз слів;

предметні картинки на диференціацію звуків;

посібника для визначення позиції звуку в слові (картка з трьома віконцями і фішки на кожну дитину

тексти на диференціацію звуків.

Для грамоти:

рухома азбука;

абетка в картинках;

каси букв або магнітні абетки на кожну дитину;

схеми для аналізу речень;

набори предметних картинок для поділу слів на склади.

Для роботи над словником використовуються:

а) предметні картинки за темами: «Овочі»«Гриби»«Фрукти»«Ягоди»«Одяг»«Взуття»«Головні убори»«Будинок і його частини»«Квартира і її частини»«Меблі»«Посуд»«Продукти харчування»«Риби»«Іграшки»«Тварини і їх дитинчата»«Птахи»«Комахи»«Транспорт»«Сім'я»«Професії»«Інструменти»«Предмети туалету»«Предмети побуту»«Пори року»«Рослини»«Дерева»«Шкільно-письмове приладдя»

б) допомоги на словотвір:

суфіксальне (іменник і прикметник з зменшувально-пестливих суфіксом);

префіксне (префіксальні дієслова);

відносних (дерев'яний стіл) і присвійних (лисячий хвіст) прикметників від іменників;

однокореневих слів типу: кіт - котик - котенька - котище.

в) предметні картинки на підбір антонімів (великий - маленький).

г) предметні і сюжетні картинки на підбір синонімів (маленький - невеликий)

Для формування граматичного ладу мовлення використовуються схеми прийменників, схеми на складання речень, деформовані тексти.

Для груп з ФФН використовується обладнання для

а) допомоги на форму іменника однини і множини,

б) допомоги на форму іменника однини і множини родового відмінка;

в) допомоги на прийменникові конструкції (зі складними приводами);

д) допомоги на всі узгодження (див. вище).

Для розвитку зв'язного мовлення використовується:

серія сюжетних картинок;

сюжетні картинки;

набори предметних картинок для складання порівняльних і описових розповідей;

набори текстів для переказування та посібники полегшують цей процес (наприклад, опорні картинки для відновлення текстів, продумані плани та ін.).

В логопедичному кабінеті повинні бути настільно-друковані ігри з уточненням програмних завдань на корекційну роботу з дітьми, які повинні:

а) допомоги на всі відмінкові форми іменника однини і множини числа (в тому числі несклоняємих іменників);

б) допомоги на всі прийменникові конструкції (складання речень з простими і складними прийменниками: на, з. у, з, за, над, під, від, з. зі, до, по, без, через, близько, через);

в) допомоги на всі узгодження (прикметників, дієслів, числівників і займенників з іменниками);

г) допомоги для формування фрази (робота над структурою речення).

До методичний матеріалу відносяться методичні рекомендації та матеріал з досвіду роботи логопедів.

Для спільна роботи з педагогами у логопедичному кабінеті повинні бути:

Зошит взаємодії (щотижневі завдання для виконання у вільний час) включає в себе виконання артикуляційної, мімічної, пальчикової, дихальної гімнастики і блок завдань з розвитку фонетико-фонематичних процесів

Індивідуальні консультації з питань автоматизації звуків у дітей, які відвідують логопункт. Ведення оціночно-контрольної роботи (екран звуковими)

Письмові консультації: ігри на розвиток мови, фонематичного сприйняття, артикуляційної і дрібної моторики

Показ відкритих заходів з розвитку мовлення, відвідування занять і розваг з розвитку мовлення, навчання грамоти.

2.2 Вимоги до використання обладнання у логопедичному кабінеті

До використання обладнання у логопедичного кабінету необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і техніки безпеки.

Включити повністю освітлення кабінету і переконатися у справній роботі світильників. Найменша освітленість повинна бути: при люмінесцентних лампах не менше 300 лк. (20 Вт / кв. м), При лампах розжарювання не менше 150 дк. (48 Вт / кв. м).

Переконатися в справності електрообладнання кабінету: світильники повинні бути надійно підвішені до стелі і мати світлорозсіювальну арматуру; електричні комутаційні коробки повинні бути закрит; корпусу і кришки вимикачів і розеток не повинні мати тріщин і сколів, а також оголених контактів [10, c.46].

При використанні технічних засобів навчання переконатися в їх справності і цілісності підвідних кабелів і електровілок.

Перевірити санітарний стан кабінету і провітрити його, відкривши вікна або фрамуги та двері. Вікна у відкритому положенні фіксувати гачками, а фрамуги повинні мати обмежувачі. Провітрювання кабінету закінчити за 30 хв. до приходу дітей.

Переконатися в тому, що температура повітря в кабінеті відповідає встановленим санітарним нормам.

Скло вікон і світильники в кабінеті повинні очищатися від пилу і бруду не рідше двох разів на рік.

Необхідно виконувати вимоги до меблів у логопедичному кабінеті:

відповідність меблів державним стандартам та нормам;

умови для дотримання повітряного режиму;

стан робочого місця вчителя-логопеда і дітей;

стан дошки;

покриття підлоги;

естетика оформлення кабінету;

раціональне оформлення зон в кабінеті;

інструктивно-нормативні матеріали з техніки безпеки.

Також необхідно дотримуватись вимог до використання візуальних засобів навчання та обладнання для успішного проходження навчальних програм та їх систематизації до яких відноситься:

зберігання та систематизація карток;

зберігання та систематизація таблиць, схем, планшетів, колекцій, макетів, моделей, муляжів (по темах);

поповнення ТЗН, інструментарію.

Вчитель-логопед несе відповідальність за організацію пропедевтичного та корекційної роботи в освітній установі.

За невиконання або неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу, за порушення посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, інших локальних нормативних актів, законних розпоряджень органів управління освітою, розпоряджень та наказів керівника освітнього закладу несе дисциплінарне покарання аж до звільнення з посаді.

За порушення інструкції з охорони життя і здоров'я дітей, санітарно-гігієнічних правил організації навчально-виховного процесу вчитель-логопед притягується до адміністративної відповідальності в порядку і випадках, передбачених законодавством.

3. Документація у логопедичному кабінеті

Корекційно-педагогічна діяльність учителя-логопеда регламентується нормативно-правовими документами різного рівня: загальнодержавного, регіонального та локального. Ділова документація ведеться вчителем-логопедом виключно державною мовою [11, c.66].

Документально-матеріальну базу логопедичного кабінету можна розподілити за такими категоріями [12, c.39]:. Нормативно-правова.. Навчально-методична.. Матеріально-технічна.. Обліково-статистична.

Учитель-логопед керується у своїй діяльності нормативно-правовими документами:

. Конвенцією «Про права дитини», Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про дошкільну освіту», Законом України «Про охорону дитинства».

. Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.1993 №135 «Положення про логопедичні пункти системи освіти»,

. Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоровя України від 27.03.2006 №240/165 «Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

. Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

. Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.10. № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів»,

. Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоровя України від 27.03.2006 № 240/165 «Про порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу»,

. Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.11.2007 № 1041 «Про забезпечення прав дітей-інвалідів та дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку»,

. Листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.07.2011 № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку у дошкільних навчальних закладах».

Вчитель-логопед відноситься до категорії вчителів-дефектологів, рівень професіоналізму яких, повинен відповідати кваліфікаційним вимогам даної категорії педагогічних працівників Типове положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.11 №1473 «Про затвердження змін до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Обліково-статистична категорія включає такий перелік документів (з урахуванням [1, 2]:

1.Медична карта дитини.

2.Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) на кожну дитину*.

.Книга обліку дітей*.

.Список дітей логопедичної групи.

.Картка мовленнєвого розвитку кожної дитини*.

.Індивідуальна картка розвитку дитини*.

.Графік роботи, затверджений керівником*.

.Перспективний план корекційно-відновлювальної роботи*.

.Календарний план.

.План індивідуальної роботи*.

.План занять у підгрупах*.

.Індивідуальний зошит дитини.

.Журнал відвідування дітьми логопедичних занять.

.Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми*.

.Книга взаємозвязку між вчителем-логопедом і вихователями групи*.

.Зошит взаємозвязку з батьками.

.Журнал обліку логопедичних консультацій.

.Паспорт логопедичного кабінету.

.План самоосвіти вчителя-логопеда.

.План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу.

.Перспективний тематичний план взаємодії спеціалістів.

.Звіт учителя-логопеда за навчальний рік.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи було визначено, що логопедичний кабінет створюється при шкільному навчальному закладі. Кабінет взаємодіє з установами та організаціями, які здійснюють інформаційно-методичне забезпечення шкільної освіти.

Метою діяльності логопедичного кабінету є своєчасне виявлення і попередження мовленнєвих порушень у дітей шкільного віку

Кабінет створюється з метою забезпечення сприятливих умов для вдосконалення педагогічного процесу, стимулювання діяльності вчителя-логопеда, підвищення ефективності та якості корекційного навчання, методичного та професійного рівня вчителя-логопеда, зосередження наочного, дидактичного матеріалу, методичної літератури, технічних засобів, відповідальних завданням корекційно-розвивального навчання.

У логопедичному кабінеті проводяться заняття з розвитку фонематичного сприйняття, збагачення словникового запасу, формування вміння будувати граматично правильно оформлені речення, розвитку зв'язного мовлення, активізації та розвитку психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення), формування правильного дихання, регулювання сили голосу (для дітей зі стертою формою дизартрії), вдосконалення дрібної моторики, профілактики мовленнєвих порушень у дітей молодшого шкільного віку.

Важливо створити комфортну навчально-ігрову обстановку приміщення допоможуть: дотримання певного (єдиного) стилю, нестандартне дизайнерське рішення (використання безлічі деталей для гри і навчання, органічно вбудованих в інтер'єр кабінету); різнобарвне кольорове оформлення, яке налаштовує на позитивне сприйняття навчальної інформації; застосування в оформленні живих рослин; наявність в оформленні кабінету деталей, які позитивно впливають на емоційний стан учасників освітнього процесу тощо.

Було визначено, що обовязково в кожному логопедичному кабінеті та наявність куточка індивідуальної корекції мовлення. Тут має бути присутнім велике овальне дзеркало, під ним - плакат із зображенням основних артикуляційних вправ, пісочний годинник для контролю над часом і іграшка-диктофон (найчастіше вона представлена у вигляді папуги), за допомогою якої малюк зможе контролювати правильність своєї вимови самостійно.

Дидактичні засоби корекційно-освітнього процесу включають навчальні програми, матеріали, що розширюють і доповнюють програму, календарні, перспективні, тематичні, індивідуальні плани, індивідуальні програми розвитку, мовленнєві карти, роздавальні та тематичні матеріали по всіх розділах програми з урахуванням вікових вимог на полісенсорній основі, іграшки, настільні розвиваючі ігри для дітей різних вікових груп, що сприяють корекційно-освітньому процесу на полісенсорній основі.

До використання обладнання у логопедичного кабінету необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і техніки безпеки.

Корекційно-педагогічна діяльність учителя-логопеда регламентується нормативно-правовими документами різного рівня: загальнодержавного, регіонального та локального.

Вчитель-логопед відноситься до категорії вчителів-дефектологів, рівень професіоналізму яких, повинен відповідати кваліфікаційним вимогам даної категорії педагогічних працівників Типове положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.11 №1473 «Про затвердження змін до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Список використаної літератури

1. Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах: [затв. наказом М-ва освіти України від 01 жов. 2012 р. за № 1059] // Дошкіл. виховання. - 2012. - № 11/12. - С. 4-6.

. Про дошкільну освіту: Закон України: за станом на 25 листоп. 2005 р. / Верхов. Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парламентське вид-во, 2005. - 32 с. - (Серія «Закони України»).

. Про затвердження Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні психолого-медико-педагогічні консультації: наказ М-ва освіти і науки України від 7 лип. 2004 р. № 569/38 // Офіц. вісн. України. - 2004. - № 30. - Ч. 2. - Ст. 2056.

. Рібцун Ю.В. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ: програмно-методичний комплекс / Ю.В. Рібцун. - К.: Освіта України, 2011. - 292 с.

. Рібцун Ю.В. Мовленнєва картка обстеження дітей четвертого року життя із ЗНМ / Юлія Рібцун. - К.: Освіта України, 2010. - 12 с.

. Рібцун Ю.В. Предметно-розвивальне середовище у молодшій логопедичній групі для дітей із ЗНМ: навч.-метод. посіб. / Юлія Рібцун. - К.: Освіта України, 2010. - 50 с.

. Рібцун Ю.В. Співпраця вчителя-логопеда з батьками. Молодша логопедична група для дітей із ЗНМ //Дефектологія. - № 1. - 2011. - С. 21-25.

. Аляб'єва Є.А. Корекційно-розвиваючі заняття для дітей старшого дошкільного віку. - М.: Сфера, 2011.

. Аманатова М.М. Розвиток фонематичних процесів на логопедичних заняттях //Логопедія. № 1. 2012.

. Балабанова В.М., Лопатіна Л.В., Лалаева Р.І., Чистович І.А. та ін. Діагностика порушень мовлення у дітей та організація логопедичної роботи в умовах дошкільного освітнього закладу. - С-Пб, Дитинство-Прес, 2012, С. 29-37.

. Гаркуша М.Ф. Корекційно-педагогічна роботи в дошкільних закладах для дітей з вадами мовлення. М., сікач, 2012.

. Глухів В.П. Взаємозв'язок в роботі логопеда і вихователя з розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку з ОНР. - М., 1993.

. Ефименкова Л.М. Формування мови в дошкільників. - М., 2011

. Жукова Н.С. та ін. Подолання затримки мовного розвитку у дошкільнят. М., 2010

. Іншакова О.Б. Альбом для логопеда (Корекційна педагогіка). - М.: Гуманит. Центр «Владос», 2012

. Логопедія. Методичне спадщина: Посібник для логопедів і студентів дефект. факультетів педвузів. / Под ред. Л. С. Волкової. М.: Владос, 2011

. Матросова Т.А. Спільна робота логопеда і вихователя в групах для дітей з порушеннями мови / / Логопедія. № 4 (8), 2012.

. Миронова Н.М. Розвиваємо фонематичне сприйняття. Плани-конспекти занять з дітьми старшого дошкільного віку з мовними порушеннями. - М.: Изд-во «Гном і Д», 2012.

. Настільна книга логопеда: довідково-методичний посібник / Укл. Зуєва Л.М., Шевцова Є.Є. - М.: АСТ: Квітень, Профиздат, 2012.

. Селіверстов В.І., Волосовець Т.В., Дементьєва С.Г. Про деякі аспекти державної політики у сфері захисту сімей, які виховують дітей з порушеннями у розвитку //Логопедія. № 4, 2012.

Додатки

ВИТЯГ

З ПРОТОКОЛУ ДІАГНОСТИЧНОГО ЗАСІДАННЯ ПМПК

№ _____ від _____._________.20_____ р.

Виданий ___________________________________________________

Прізвище, імя, по батькові дитини ____________________________________

Дата народження ________.___________200________р.н.

Діагноз ___________________________________________________

Рекомендовано:

1.__________________________________________________

2.__________________________________________________

.__________________________________________________

Завідувач ПМПК ____________________________________________

(прізвище, імя, по батькові)(підпис)

Секретар ПМПК ____________________________________________

(прізвище, імя, по батькові)(підпис)

М. П.

. Книга обліку дітей.

Книга обліку дітей логопедичної групи № ______

на 20____ / 20____ навч. р.

№ п/пПрізвище, імя дитиниДата народженняНомер протоколу ПМПК, від якого числаДіагнозРекомендований період перебування у ДНЗ1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Список дітей логопедичної групи.

Список дітей логопедичної групи № _____ на ______ півріччя

_____ / 20_______ навч. Рік

№ п/пПрізвище, імя дитиниВік Логопедичний висновокНапрями корекційно-розвивальної роботи1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Індивідуальна картка розвитку дитини.

ІНДИВІДУАЛЬНА КАРТКА РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Анкетні дані

Прізвище, імя дитини _______________________________________________

Дата обстеження: ______._____.20_____р.

Вік дитини _______________________________________________

Діагноз районної (міської) ПМПК _______________________________

Антропометричні дані

Зріст ________________

Вага ________

Соматичний стан дитини _____________________________________

Родинне навчання та виховання

Увага до дитини з боку батьків (достатня, недостатня, відсутня) ___________

Оцінка батьками стану мовленнєвого та психофізичного розвитку дошкільника (адекватна, занижена, завищена) __________________________

Прагнення до співпраці зі спеціалістами ДНЗ (ініціативність, пасивність, байдужість) (бажання виконувати домашні завдання з дитиною, дослухатися методичних порад) _____________________________________

Дитина і родина (малюнок сімї, розповідь про свою родину) _____________

Дані спостережень

Ігрова діяльність дитини:

·наявність інтересу до іграшок, ігрові вподобання _____________

·адекватність вибору іграшок ______________________________

·вміння відтворювати у грі ряд послідовних дій _______________

·наявність вольових зусиль (чи доводить гру до кінця) _________

·супроводження гри мовленням (активно використовує, рідко, не використовує взагалі, володіє навичками діалогу)____________________

·характер ігрової діяльності дитини (маніпулювання з предметами, ігри з уявними предметами, конструктивні, сюжетно-рольові ігри) __________

Поведінка та емоційно-особистісна сфера:

·ступінь комунікабельності _______________________________

·особливості поведінки __________________________________

·адекватність емоційних реакцій, їх стійкість ________________

·міжособистісні стосунки (з дорослими, однолітками, адаптація в колективі)_____________________________________________________

·рухливість, ініціативність _______________________________

·становлення предметно-практичної, зображувальної, конструктивної діяльності _________________________________________

·сформованість цілеспрямованої діяльності _________________

·мотиваційний компонент діяльності (у взаємодії з оточуючими, у процесі занять, ігрової, мовленнєвої діяльності, лідерство) ____________

·реакція на нерозуміння дорослими (замикається, плаче, поводиться агресивно) ____________________________________________

·здатність до наслідування ________________________________

Обстеження моторної функції

Загальна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами):

·ходьба ______________________________ біг _______________

·повороти ______________________________________________

·нахили ________________________________________________

·присідання ____________________________________________

·стрибки _______________________________________________

·кочення _______________________________________________

·метання _______________________________________________

·кидання _______________________________________________

·ловіння ________________________________________________

·повзання ______________________________________________

·лазіння ________________________________________________

Мімічна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами):

·губи _____________________________________________

·щоки _________________________________________________________

·ніс _________________________, очі _________________

·лоб ______________________________________________

Ручна моторика (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами) ______

Пальчикова моторика:

·виконання вправ (вправи виконує, не виконує, виконує з труднощами) __

·маніпулювання дрібними предметами ____________________

Загальні показники:

·правильність, точність, чіткість, стійкість, пружність, гнучкість, сила ___

·диференційованість, симетричність, ритмічність, втомлюваність _______

·темп (нормальний, уповільнений, прискорений) _____________

·координованість (правильна, уповільнена, відсутня) __________

·рівновага (наявна, відсутня) ______________________________

·переключення (своєчасне, уповільнене, відсутнє) ____________

·наявність синкінезій та насильницьких рухів ________________

·обсяг (повний, неповний) ________________________________

·самостійність виконання (повна, з допомогою) ______________

·латеральність і міжпівкульна організація ___________________

Дослідження стану когнітивного розвитку

Сприймання

Зорове сприймання:

·предметний гнозис ______________________________________________

·кольоровий гнозис ______________________________________

·розрізнення основних геометричних форм __________________

·сприймання величини ___________________________________

·оптико-просторовий гнозис ______________________________

Слухове сприймання:

·слухо-просторове сприймання ________________________

·тактильне сприймання _______________________________

Увага

Зорова ______________________________________________

Слухова ______________________________________________

Память

Зорова _______________________________________________

Слухова __________________________________________________

Мислення

Мисленнєві операції:

·аналізу ______________________________________________

·синтезу _____________________________________________

·порівняння _____________________________________________

·узагальнення ___________________________________________

Співвіднесення величини, форми та кольору предметів ____________

Вміння встановлювати предметно-логічні звязки ________________

Розумова працездатність (втомлюваність, виснажуваність, здатність переключення з одного завдання на інше) ____________________________

Праксис

Конструктивний _______________________________________

Динамічний ____________________________________________

Висновки

Спосіб вирішення дитиною поставленого завдання (діє цілеспрямовано, звертається за допомогою чи намагається подолати виниклі утруднення самостійно) ________________________________________________________

Рівні допомоги, необхідні дошкільнику (пояснення, вказівка, повторення інструкції, навідні питання, наочний зразок дій) ________________

Запас уявлень дитини про оточуючий світ, можливості усвідомлення своєї статевої приналежності ______________________________________

Наявність і рівень інтересу до виконання завдань ________________

Спостережливість, допитливість, стійкість уваги, памяті, втомлюваність, вміння переключатися на інший вид діяльності, критичність в оцінюванні своїх результатів _______________________________________

Рівень розуміння дитиною просторових, часових, розмірових понять _______

Особливості навченості дитини (як дитина засвоює навчальний матеріал, оволодіває відповідними уміннями і навичками (швидко, повільно, з труднощами, глибоко) ___________________________________________

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

Вихователь __________________________________________________

Практичний психолог ____________________________________

Інструктор з фізичної культури ________________________________

(прізвище, імя, по батькові та підпис спеціалістів)

. Графік роботи, затверджений керівником.

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

______________________________

(прізвище, ініціали директора ДНЗ)

_______.________. 20_______ р.

Графік роботи вчителя-логопеда

День тижняЧас проведення занятьОрієнтовні етапи проведенняіндивідуальнихпідгруповихПонеділокВівторокСередаЧетверПятниця

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Перспективний план корекційно-відновлювальної роботи.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ЧЕТВЕРТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗНМ

Група ________

Учитель-логопед __________________

(Прізвище, ініціали)

І. Діагностико-проектна діяльність

. Первинне обстеження, оформлення документації

. Комплектування підгруп

. Повторне обстеження, заповнення мовленнєвих карток

ІІ. Корекційно-розвивальна робота з формування та розвитку мовлення (по місяцях)

. Лексична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

. Граматична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

. Фонетико-фонематична складова: а) імпресивного мовлення; б) експресивного мовлення.

. Звязне мовлення: а) на матеріалі імпресивного мовлення; б) на матеріалі експресивного мовлення.

ІІІ. Корекційно-розвивальна робота з розвитку психічних процесів (сумісно з практичним психологом, інструктором з фізичного виховання та музкерівником) (по місяцях)

. Моторика: а) загальна; б) ручна; в) пальчикова; г) мімічна; ґ) артикуляційна.

. Сприймання: а) зорове; б) слухове; в) тактильне.

. Увага: а) зорова; б) слухова.

. Память: а) зорова; б) слухова.

. Мисленнєві операції: а) порівняння; б) аналіз; в) синтез; г) узагальнення.. Консультативно-методична діяльність

. Робота з батьками

. Робота з вихователями

. Співпраця з практичним психологом. Підвищення фахового рівня

. Участь у семінарах, виступи на педрадах, відвідання курсів, лекцій, методичних обєднань, обмін досвідом

. Опрацювання науково-теоретичної та методичної літератури

. Спостереження за динамікою подолання мовленнєвих порушень на заняттях, за впливом певних логокорекційних методів на мовленнєвий розвиток дітейІ. Робота з покращення оснащеності логопедичного кабінету

. Виготовлення та придбання наочних і навчально-методичних посібників

. Поповнення бібліотечки логопеда методичною та науковою літературою

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Календарний план.

Календарний план на ____________________ 20___ р.

Підгрупи№ п/пПрізвище, імя дитиниОсновні напрями логопедичної роботиІ1.2.3. І1.2.3.ІІІ1.2.3.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. План індивідуальної роботи.

План індивідуальної логокорекційної роботи на 20____ / 20____навч. рік

__________________________________________________

(прізвище, імя дитини)

Логопедичний висновок: _____________________________________

№ п/пОсновні напрями роботиВиди занятьпідгруповііндивідуальніІРозвиток лексичної складової мовлення:1.2.3.ІІУдосконалення граматичної складової мовлення:1.2.3.ІІІФормування фонетико-фонематичної складової мовлення1.2.3.IVРозвиток звязного мовлення1.2.3.VЗміцнення психологічної бази мовлення1.2.3.

Потрібний вид заняття позначається знаком «+».

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. План занять у підгрупах.

План занять у ____ підгрупі на 20___ / 20______ навч. рік

Тема: ________________________________________________

Мета: _________________________________________________

Обладнання: ____________________________________________

Мовленнєвий матеріал: __________________________________

Основні етапи заняття: _________________________________

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Індивідуальний зошит дитини.

Індивідуальний зошит для логопедичних занять __________________

(прізвище, імя дитини)

Група № _______

Дата: ______.______.20______ р.

Тема: _______________________________________________

Завдання:

. ___________________________________________________

. ___________________________________________________

. Журнал відвідування дітьми логопедичних занять.

Журнал відвідування дітьми групи № ______ логопедичних занять

№ п/пПрізвище, імя дитиниЧисла 1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.

Відсутність дітей позначається буквою

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми.

Книга аналізу результативності індивідуальної логокорекційної роботи з дітьми групи № ____ на 20____ / 20____ навч. рік

№ п/пПрізвище, імя дитиниОсновні індивідуальні корекційно-розвивальні завданняОблік труднощів і досягнень1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.15. Книга взаємозвязку між вчителем-логопедом і вихователями групи.

Книга взаємозвязку між вчителем-логопедом і вихователями групи №

№Прізвище, імя дитиниЛогокорекційна роботаформи результати проведення 1.2.3.4.5.6.7.8.9.10.

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Зошит взаємозвязку з батьками [7].

. Журнал обліку логопедичних консультацій.

Журнал обліку логопедичних консультацій за 20___ / 20___ навч. рік

Дата і час проведення консультаціїПІБ проконсультованогоТема консультаціїПідпис проконсультованого

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. Паспорт логопедичного кабінету.

Паспорт логопедичного кабінету

Спеціальна логопедична література:

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

Навчально-методична література:

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

№ Напрям корекційно-розвивальної роботиПерелік обладнання відповідно напряму (посібники, іграшки, ігри тощо)Номер папки / коробки

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

. План самоосвіти вчителя-логопеда.

План самоосвіти вчителя-логопеда

Тема: ______________________________________________________

Опрацьована література з теми:

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

. ___________________________________________________________

Виступ на педраді ___.____. 20___р._ з теми: ___________________

Методичні рекомендації колегам: ______________________________

Висновки:__________________________________________________

Учитель-логопед __________________

. План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу.

План взаємодії вчителя-логопеда з учасниками корекційно-педагогічного процесу

ЗаходиСтрокиВиконавціОрганізаційно-педагогічні заходиОбстеження дітей ПМПКквітень -травеньзавідувач ДНЗ, учитель-логопед, практичний психолог, медсестраКомплектування груп згідно логопедичного висновку та вікуквітень -травеньзавідувач ДНЗ, учитель-логопед, практичний психологЗаповнення зошита взаємозвязку з батькамивересеньбатьки (при потребі з допомогою учителя-логопеда, практичного психолога)Складання річного перспективного плану корекційно-розвивальної роботивересеньучитель-логопед, практичний психолог, вихователі, інструктор з фізичної культури, музкерівникПроведення семінарів, майстер-класів, методобєднань, педагогічних майстерень тощопротягом рокуучитель-логопед, практичний психологВиставки новинок навчально-методичної та науково-теоретичної логопсихологічної літератури, ігор і посібниківщоквартальноучитель-логопед, практичний психологОформлення інформаційних стендів для батьків, папок-пересувок щомісячноучитель-логопед, вихователі, практичний психологСпільна корекційно-розвивальна педагогічна діяльністьОбстеження психофізичного розвитку дітейвересень, квітень - травеньучитель-логопед, вихователі, практичний психолог, інструктор з фізичної культури, медсестраУзгодження тематичних календарних планів логокорекційної роботивересеньучитель-логопед, практичний психолог, вихователі, інструктор з фізичної культури, музкерівник

. Перспективний тематичний план взаємодії спеціалістів.

. Звіт учителя-логопеда за навчальний рік.

Звіт учителя-логопеда ____________________ логопедичної групи №

ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ТПМ № __ за 20__ / 20__навч. рік

Логопедичний висновокКількість дітейна початок навч. рокупротягом рокуна кінець навчального рокуЗалишилося на повторний курсвибуло прийшло з виправленим мовленнямзі значним покращенням мовленняБез покращення мовленняВсього

Учитель-логопед __________________

(прізвище, ініціали)

Контроль вихователів за звуковимовою дітей у самостійній мові.

Прізвище, ім`я дитини ЗВУКОВИМОВАССЬЗЗЬЦШЖЧЩЛЛЬРРЬЙКГХ

Графік роботи

вчителя-логопеда на 20_-20_ н.р.

Понеділок 8.00-9.00 Індивідуальні заняття. 9.00-10.00 Підгрупові заняття. 10.00-11.00 Індивідуальні та підгрупові заняття. Вівторок 8.00-9.00 Індивідуальні заняття. 9.00-10.00 Підгрупові заняття. 10.00-12.00 Індивідуальні та підгрупові заняття. Середа 8.00 - 10.00 Індивідуальні заняття. 15.00-16.00 Індивідуальні та підгрупові заняття. Четвер 8.00-9.00 Індивідуальні заняття. 9.00-10.00 Підгрупові заняття. 10.00-11.00 Індивідуальні та підгрупові заняття. П`ятниця 8.00-9.00 Індивідуальні заняття. 9.00-10.00 Підгрупові заняття. 10.00-11.00 Індивідуальні та підгрупові заняття.

На протязі навчального року були виконані всі заходи заплановані у перспективному плані. Контроль за виконанням здійснювала завідуюча я/с "Восход»Петце Т.О.

Згідно з планом були проведені консультації з вихователями, музкерівником, фізкерівником з питань:

·організації спеціального навчання дітей у логопедичній групі;

·наочний показ порушень вимови дітей групи, у чому їх причини, методи усунення;

·допомога у плануванні роботи з організації занять ліплення, малювання;

·роль мовної зарядки в корекційному процесі (ознайомлення з методичним наробком).

Спільне з вихователями обговорення новинок спеціальної педагогічної літератури, упровадження нових, продуктивних прийомів до корекційної роботи в групі.

Постійно ведеться робота з батьками. На протязі року було проведено 3 батьківських збора:

·вересень - виступ на загальних батьківських зборах з доповіддю "Розвиток правильної мови дитини-необхідна умова її розвитку";

·вересень - комплектація, режим і форми роботи логопедичної групи; стан мовного розвитку дітей;

·грудень - створення умов для правильного мовного розвитку дітей в сім`ї; результати корекційної роботи за 1 півріччя;

·травень - підсумки корекційного навчання дітей у логопедичній групі за рік, рекомендації на літній період.

Крім того батькам були надані консультації:

·Вади звуковимови у дітей. Причини порушення вимови звуків.

·Роль батьків у корекційній роботі. Як займатися з дитиною дома.

·Розвиток правильного мовного дихання у дітей.

·Підготовка руки дитини до письма. Пальчикова гімнастика.

Постійно поповнюється папка-пересувка для батьків "Поради логопеда"

Також на протязі навчального року батьки відвідували індивідуальні заняття,для наочного показу порушень вимови дітей групи, з`ясовували їх причини, методи усунення та 3 групових заняття: 2 по звуковій культурі ("Уточнення рухів органів артикуляційного апараиа, необхідних для правильного проголошення звуку (у). Розвиток органів артикуляційного апарата з опорою на картинки - символи.", "Синтез та аналіз слова,складеного з двох звуків: приголосного та голосного: ВИ"; 1 лексико-граматичне "Побутова техніка").

На протязі року відвідувала міські методичні об`єднання. У міському конкурсі вчитель року зайняла 2 місце.

У своїй роботі впроваджую інноваційні технології проведення занять це:

* використання спеціальних символів до підготовки дітей 4 років навчанню грамоти за методикою Т.О. Ткаченко;

* використання дидактичних ігор Е.Е. Шулешко: на розвиток зорової уваги, словесні ігри, на швидкість реакції;

* введення чотири структурної організації фронтального заняття з навчання української мови.

При плануванні та проведенні занять із розвитку мовлення дітей дошкільного віку використовую методичні рекомендації Крутій К.Л., Котій Н.І., Письменної Л.М., а для формування зв`язної мови дітей дошкільного віку - методику Гавриш Н.В.

Фронтальні заняття проводяться у груповій кімнаті. Індивідуальні і підгрупові в логопедичному кабінеті. Використання круглого столу "Восход» сприяє розвитку гри та спілкуванню дітей-логопатів.

З метою пропаганди логопедичних знань були виготовлені і розповсюджені серед колег, вихователів, батьків, батьків неорганізованих дітей буклети:

* "Щоб дитина гарно розмовляла";

* "Гра як засіб розвитку мовлення";

* "Як запобігти заїканню";

* "Прислухайтесь до порад логопеда".

Після обстеження мови дітей я/с "Аленькиий цвіточок» вихователям була надана допомога,а саме - показ найпростіших прийомів постановки звуків.

Протягом року поповнюється логопедичний кабінет: дидактичними матеріалами (папки з лексичними темами); дидактичними іграми, розроблена картотека чистомовок,

виготовлені ігри на розвиток дихання відповідно до лексичних тем, добірка "Граючись, пізнаємо рідну мову!" поповнюється іграми зі словесним супроводом,скоромовками, лічилками,загадками.

Логопедичний кабінет достатньо устаткований навчально-дидактичним матеріалом. У ньому є:

·2 шафи для посібників;

·круглий стіл «Восход"- творча знахідка (розроблений творчою групою ДНЗ "Восход", "Ладушка"; рецензія дана кандидатом психологічних наук, доцентом, зав. кафедрою психології Макіївського гуманітарного інституту Макаровою Л.Л., який розрахован на 8 дітей, на столі кріпляться мобільні дзеркала,які можуть перетворитися на підставки;

·стіл для логопеда;

·10 стільців;

·навісна дошка, яка складається з 3 частин: центральна - на якій можна розмістити малюнки, написати літери..., 2 бокові - магнітні, на яких можна розмістити сучасні дидактичні магнітні картки, дидактичні ігри на магнітах;

·настінне дзеркало 70х100 см для постановки звуків, над дзеркалом прикріплена лампа денного освітлення;

·набір зондів, шпателів;

·магнітофон;

·альбом для обстеження;

·книги-посібники із мовленнєвим матеріалом для закріплення вимови звуків;

·набір предметних, сюжетних малюнків, що підібрані на певні звуки;

·розрізні абетки;

·набори картин за темами;

·набори предметів для визначення кольору, форми та величини предметів.

Заходи з пропаганди логопедичних знань

Найменування заходів1.Виступи на загальних батьківських зборах: - «Специфіка навчання і виховання дітей в логопедичній групі. Роль сім'ї в подоланні дефектів мови». - «Профілактика затримки мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку з використанням відео переглядів»; - «Мовлення дорослих - взірець для наслідування»2.Консультації для батьків: -«Артикуляційна гімнастика»; - «Розвиток дрібної моторики»; - «Виконання домашнього завдання»; - «Розвиток уваги і мислення»; - «Мовні ігри вдома»; - «Як стежити за автоматизацією звуку в домашніх умовах»; - «Як навчити дитину читати»; - «Як учити звуко-буквенному аналізу».3.Розповсюдження досвіду серед педагогів ДНЗ: - виступи з доповіддю на педрадах: «Розвиток комунікативно-мовленнєвих здібностей дітей»; «Формування звукової культури мовлення дошкільників»; - консультації впродовж року: «Ігрові вправи для розвитку дихання та голосу», «Значення мовленнєвого розвитку у формуванні особистості дитини», «Формування граматичної правильності мовлення у дітей дошкільного віку»; для фізінструктора: «Розвиток загальної моторики»; для музкерівників: «Логоритмічні заняття».4.Наглядна агітація: - розповсюдження серед колег, вихователів, батьків, батьків неорганізованих дітей буклетів: * «Щоб дитина гарно розмовляла»; * «Гра як засіб розвитку мовлення»; * «Як запобігти заїканню»; * «Прислухайтесь до порад логопеда». - оформлення стендів, папок-пересувок5.Консультування вихователів я/с "Аленькиий цвіточок»(показ найпростіших прийомів постановки звуків.)6.Індивідуальні практикуми по навчанню батьків дітей ДНЗ «Мотильок», «Аленький цвіточок», які не відвідують ДНЗ спільним формам діяльності з дітьми,які носять корекційну спрямованість7.Друкування у місцевих ЗМІ «Знамя Победи»(«Прислухайтесь до порад логопеда»)8.Розповсюдження досвіду серед колег: - у «Міській логопедичній студії»; - проведення відкритого комплексного логопедичного заняття. «Гра-подорож на весняну галявину. Закріплення правильної артикуляції звука [З].»

. Конспекти фронтального логопедичного заняття

Тема: звукобуквенного аналіз цілі:

. Закріпити у дітей поняття про звукобуквенном складі слова.

. Формувати вміння ділити слова на склади; де6лать звуковий і складової аналіз.

. Уточнити уявлення учнів про звуки, буквах, розподілу їх на голосні і приголосні.

. Активізація словника.

. Розвиток фонематичного слуху.

. Розвиток логічного мислення.

Обладнання: магнітна дошка, магнітна абетка, каси букв, складальне полотно, картинка із зображенням машини, предметні картинки із зображенням їжака, ведмедя, лелеки, зайця, барана, слона, рукавиць, їжаків, трамвая, вікна, прапорців, огірків, троянд; плакат зі словом «флот», індивідуальні картки зі словами хлів, щілину, полк, вовк, стовп, коса, зубр, зображення автомобіля, карта з картинками.

Мовний матеріал: слова, словосполучення, пропозиції, розповідь.

План заняття:

. Організаційний момент.

. Основна частина

. Физкультминутка

. Підсумок заняття, хід заняття

. Організаційний момент.

На занятті наші очі уважно дивляться на все (бачать), наші вуха уважно слухають і все чують, голова добре... (думає).

Подивіться на картинку, знайдіть предмет, зображений на картинці, яка знаходиться в 3 -му ряду зверху, 4-ий ліворуч.

Машина.

Правильно. Скільки звуків у цьому слові?

6 Звуків.

Назвіть їх.

М, а, ш, и, н, а.

Скільки букв?

6 Букв.

Назвіть.

М, а, ш, і, н, а.

Чому ми говоримо звук и, а пишемо букву і?

Тому що жи - ши пиши з буквою і.

Скільки складів у цьому слові?

Три.

Отхлопать ритмічний малюнок.

Хл - хл - хл.

Добре, що ж ми з вами робили?

Визначали звуки і букви в слові машина.

Правильно. Як же буде називатися наша тема заняття?

Звукобуквенного аналіз.

. Основна частина.

Молодці ! А як по-іншому можна назвати машину? Вам допоможе ізограф, де це слово зображено за допомогою букв, що входять у назву цього слова. Яке слово вийшло?

Автомобіль.

Скільки звуків у цьому слові?

Дев'ять.

Скільки букв?

Десять.

Чому звуків дев'ять, а звуків десять?

Тому що «ь «не позначає звуку.

Отхлопать ритмічний малюнок слова «автомобіль».

Хл - хл - хл.

Які автомобілі ви знаєте?

«Москвич», «Волга», «Ока», «Жигулі».

Є ще автомобіль, який випусками раніше і називався він «Перемога». Зараз ми проведемо звукобуквенний аналіз слова перемога, в цьому нам допоможе казка С. Погорєлова «Ось що з буквами трапилося».

Намалював олівець галявину, а на ній машину «Перемога», під неї написав друкованими літерами П о б е д а. (Учень на дошці викладає слово перемога).

Заглянув на галявину їжачок. Сподобалася їжакові буква «п». Поставлю, - думає їжак, її перед своїм будинком. Хороші ворота будуть. Взяв букву і пішов. (Учень, у якого картинка із зображенням їжака прибирає букву «п»).

Прийшов похмурий ведмідь, скаржитися став: «Немає у мене сьогодні. (Обеда - підказали літери). «Мабуть» - гаркнув ведмідь. Меду б поїсти.

Та на зиму запасти. Ось, до речі, і обруч для діжки ». Взяв він букву «о»під мушку і потягнув на пасіку. (Учень, у якого картинка із зображенням ведмедя знімає букву «о», розбирає значення слів «діжка»і «пасіка»).

На галявину вистрибнув зайчик. Тремтить, озирається. Налетів з переляку на букву «б». Відскочила вона, за горобину впала, а зайчик в ліс втік. (Учень, у якого картинка із зображенням зайця, знімає букву «б»).

Прилетів лелека. Побачив смачне слово - їжа. А в траві і вірно - їжа, жаб - скільки хочеш. Приладнав лелека до букви «е»паличку, вийшла вилка. Поїв лелека і забрав вилку з собою. (Дитина знімає букву «е»).

Тут прийшов баран. Замекав ображено: «Неправду кажуть, що я дурний. Хіба я дурний?» І бачить він слово «так». Розлютився баран, розбігся, вдарив букву «д» рогами. Вона і розсипалася на шматочки. (Дитина знімає букву «д»).

Залишилася остання буква «а». Коштує одна - однісінька. Що вона без друзів сказати може тільки гірко плакати: «А - а - а».

Давайте утішимо букву А, повернемо їй друзів. «Діти відновлюють слово по буквах біля дошки, на листках з букв розрізної азбуки і записують у зошитах: а, да, їжа, біда, обіду, перемога.

Физкультминутка

Ми багато працювали, втомилися, нам потрібно відпочити, ми проведемо фізкультхвилинку, в цьому нам допоможе вірш. Назва якого ви дізнаєтеся склавши слово з перших звуків назв предметів, зображених на картинках (слон, вовк, їжаки, трамвай, огірки, прапорець, оси, троянди) - СВІТЛОФОР.

Три кольори є у світлофора

Вони зрозумілі для шофера

Червоний колір проїзду - ні

Жовтий колір - готовий до шляху,

А зелений колір - кати !

На які дві групи можна розділити ці предмети? (Зображення на дошці)

Живі і неживі.

На які питання вони відповідають?

Хто? і що?

. - Додамо букву А до слів. Жар (а), пар (а), рот (а), стать (а), сам (а), ліс (а).

Що змінилося?

Кількість звуків, букв, складів. Змінилося значення слова (розбирається значення слів).

Знайдіть до схем відповідні слова.

а / а спека, пара, сама.

о / а рота, статі

е / а ліси

. Знайди спрятавшиеся слово (учням лунають картинки зі словами: хлів - лев, щілину - ялина, укол - кіл, стовп - стіл, зубр - зуб, коса - оса, полк - підлога, вовк - віл).

Що змінилося?

Кількість звуків, букв, значення слів (розбирається значення слів).

Одного разу останні букви в цих словах посварилися з усіма іншими буквами і вирішили жити окремо. Зібралися вони разом, порадилися, склали слово: ФЛОТ.

Вирушили вони в далеке плавання. Довго вони плавали, подорожували і жахливо скучили по будинку. Але коли вони повернулися, то виявилося, що вони забули в яких словах вони жили.

Допоможіть, хлопці, кожній букві відшукати рідне слово! Діти підставляють в кінець кожного слова літери зі слова ФЛОТ. Так, щоб вийшли слова: шарф, пенал, метро, борт.

. Підсумок заняття.

Чим ми сьогодні займалися на уроці?

Отримували нові слова, додаючи або збавляючи одну букву. Дізналися багато нових слів.

Молодці ! Ви добре працювали на уроці.

. Конспект індивідуального логопедичного заняття

Тема: Диференціація Ш-Щ.

Цілі:

. Уточнення і порівняння артикуляції звуків «ш»і «щ », закріплення зорового образу букв "ш»і "щ".

. Формування вміння диференціювати літери і звуки в складах, словах.

. Розвиток фонематичного сприйняття.

. Формування навичок самоконтролю, інтересів до занять.

Обладнання: плакат «Букви ш і щ», індивідуальне дзеркало, артикуляційні профілі. М'яч, предметні картинки зі звуками «ш»і «щ», картки.

Мовний матеріал: слова, словосполучення, пропозиції, розповідь.

План заняття.

. Організаційний момент.

. Основна частина.

. Физкультминутка.

. Підсумок заняття.

хід заняття

. організаційний момент

Щоб налаштуватися на робочий лад, повторимо чистоговорки.

Ша - ша - ша - наша Маша хороша.

Ши - ши - ши - є у Маші конвалії.

Який звук зустрічався найчастіше?

Звук «ш ».

Ща - ща - ща - дощ йде я без плаща.

Ще - ще - ще - немає дощу а я в плащі.

Який звук зустрічається найчастіше?

Звук «щ».

Ти здогадався, які звуки ми будемо вчитися розрізняти сьогодні на занятті?

Звуки «ш»і «щ».

. Основна частина

Уточнення і порівняння артикуляції звуків «ш»і «щ «перед дзеркалом.

Робота з артикуляційними профілями звуків. - Вимовте звук «ш». Ш- ш- ш.

Покажи за допомогою долоньок, як веде себе язичок, коли ми вимовляємо звук «ш»? Одна долонька - язичок, інша - верхнє небо.

Кінчик мови піднятий до переднього краю верхнього неба і утворює з ними щілину.

Принеси долоньку до рота. Що ти відчуваєш?

Тепла повітряна струмінь.

Звучить чи голос, коли ми говоримо звук «ш»?

Ні, голос не звучить.

Вимовте звук "щ"

Щ -щ щ

Як поводиться язичок, коли ми вимовляємо звук "щ"?

Кінчик мови піднятий до альвеол і утворює з ними щілину, повітряний струмінь йде через рот, голос не звучить.

Гра - звуконаслідування «Хто наглядова»

Показ картинок із зображенням дерева і яєчні на сковороді.

Як дерево шумить гілками?

Ш - ш - ш.

Коли яєчня смажиться, як шипить масло?

Щ - щ - щ.

Показ картинок в різній послідовності, дитина вимовляє відповідне звуконаслідування і показує становище мови долоньками.

Робота в зошиті

Запиши букву «ш»і букву "щ»в зошиті. Чим вони схожі і чим відрізняються?

Вони складаються з трьох гачків, але у літери «щ» є хвостик.

Правильно. Ш і Щ - рідні сестри,

Але у Щ є хвостик гострий.

(І. Блюмкин)

А зараз я розповім тобі казку.

Казка «Букви - мандрівниці »

Колись давним-давно жили в алфавіті дві букви -близнюки. І звали їх однаково: «ш», і стояли вони поряд. А літери «щ» тоді взагалі не було. Одного разу вирішили літери відправитися в подорож на повітряних кульках. Коли вони перелетіли через широку річку, кулька у однієї з букв лопнув, і вона впала вводу. Підпливла до неї хижа риба і стала тягнути за гачок. Тягнула - тягнула, поки не витягнула петельку. Буква від переляку стала іншу пісеньку співати - НЕ ш - ш - ш, а щ- щ - щ (див. плакат). А риба ця відтоді стала називатися.... (Щука). На березі в цей час стояли дві голосні літери «а»і «я». Попросила їх буква «щ» допомогти \ вибратися на берег. Буква «я»сказала: «Ні, вода холодна, боюся ніжки замочити ». Буква «а «сміливо увійшла у воду і витягла «щ» на берег. Відтоді буква «щ «не дружить з «я», навіть поруч ніколи не стає. Вирішили букви «ш», «щ », «а «побудувати уздовж річки парканчик, щоб хижа риба близько не підпливала. Парканчик вийшов такий: ша, ща, ша, ща....

Робота в зошиті

Запиши, який парканчик вийшов, продовжите його до кінця рядки, не помилиться. На наступному рядку побудуємо другий парканчик.

Запис під диктовку складів, перевірка з ударами, склади ша, щу, ща, щи, ши, ще, аш, ащ, уш, ущ.

Динамічна пауза

Кулька надуваємо - ш- ш- ш (руки через сторони вгору),

Шарик випускає повітря - щ- щ- щ (руки через сторони вниз).

Физкультминутка

Читання віршів з рухами «Дерево».

Дме вітер нам в обличчя, (рух долонь до обличчя і назад).

Закачали деревце (руки вгору, похитуючи вправо і вліво).

Вітер тихіше, тихіше, тихіше - (повільно опустити руки, присісти).

Деревцо все вище, вище (встати \, підняти руки вгору, потягнутися).

Гра «Два цуценя »

Два веселих галасливих цуценя ховають речі по куточках. Одного звуть Шарик, а іншого - Щенька. Шарик тягне картинки, в назвах яких є «ш», а Щенька - «щ». Давай допоможемо їм розділити картинки (розподілити картки на дві чарочки).

Картинки: щавель, шапка, щука, шуба, лящ, конвалія, ящик, кліщі, ведмедик, вишні, щітка, сорочка.

Робота в зошиті

А буду показувати тобі картинки, а ти запиши букву в зошит - «ш»чи «щ».

Конвалія - ш,

Лящ -щ,

Шуба - ш,

Щука -щ,

Ящик -щ,

Мишка- ш,

Шапка- ш,

Кліщі -щ,

Щавель -щ,

Вишні - ш,

Щітка -щ

Сорочка - ш.

Гра «Додай відсутню букву (склад)

Давай пограємо, а буду кидати м'яч і говорити слова.

Що не так в цих словах? Який літери не вистачає?

Слова:... апка,... ука,... розум... Авель,... етка,... Айба, плас..., малі..., ду..., ле..., бор..., Ланди...

Добавьслог: ша або ща:

Так...., пі..., ка.... ча..., ро..., на..., гу...

Додай склад ши або щі:

Пи..., та..., ма..., ве..., кле..., малі..., ле...

. Заключна частина заняття

Чим ми сьогодні займалися на уроці?

Вчилися правильно вимовляти звуки «ш»і «щ», розрізняти букви «ш»і «щ ».

Молодець! Ти сьогодні добре займалися.

Пароль на вихід

Виходячи з класу, скажи одне слово зі звуком «ш», інше - зі звуком «щ ».

. Аналіз фронтального логопедичного заняття, проведеного вчителем - логопедом на логопункте ЗОШ № 2

Заняття проводилося в класі на логопункте ЗОШ №2.

Тема уроку: «Диференціація прийменників і приставок».

Матеріал заняття відповідає програмі, мовним та віковими особливостями дітей. Використовуваний матеріал доступний для дітей. Цілі заняття поставлені правильно. Методи і прийоми підібрані продумано, враховуючи специфіку кожного завдання навчання.

На занятті були присутні 10 дітей. Використовувалося багато різного устаткування, наочних посібників: предметні картинки, гра «Збери слово», ребуси. Використання ігрових моментів створило у дітей хороший емоційний настрій.

У занятті були використані словесні, наочні, ігрові прийоми.

У занятті можна виділити три основних етапи:

. Оргмомент і постановка цілей уроку. Цей етап включав в себе налаштувати дітей на урок і повідомити їм цілі і завдання уроку.

. Робота по темі. На цьому етапі йшло вивчення нового матеріалу, а потім закріплення його за допомогою виконання різних завдань та вправ. На цьому ж етапі проводилася Физминутку, вона дала можливість дітям відпочити. Далі проводилася гри - ребуси. Дітям вони сподобалися.

. Підсумок заняття. Підведення підсумків уроку, чому навчилися, що нового дізналися.

Логопед уважно стежила за промовою дітей, артикуляцією звуків. Зауваження робила спокійно і тактовно. У занятті використовувала різні словесні прийоми мовної зразок, повторення, пояснення, вказівки, питання. Добре володіє колективом дітей, вміло організувала їх для роботи. Її мова доступна для дітей, виразна, емоційна.

Цілі даного заняття були досягнуті. У часі заняття витримано.

. Конспект фронтального логопедичного заняття

Тема: Диференціація прийменників і приставок.

цілі:

. Тренувати учнів у розрізненні прийменників і приставок, в правильному їх написанні і вживанні в мові.

. Активізувати спостережливість і увагу.

. Удосконалювати навички самоконтролю.

. Формувати повноцінні навички спілкування.

Обладнання: таблиці, картки, гра «Слово розпалося», ребуси.

Хід заняття

. Оргмомент і постановка цілей уроку

Сьогодні ми будемо розрізняти прийменники та приставки, правильно їх писати і вміло користуватися ними в мові.

Згадаймо, що таке привід? Які ви знаєте прийменники? Як пишуться вони зі словами? Що таке приставка? Які ви знаєте приставки? Як вони пишуться зі словами?

Ви помітили, що приставки і прийменники дуже схожі один на одного: за вимовою, за звучанням, але різниця їх у написанні. Прийменник пишеться окремо, приставки - злито із словом. Іноді діти допускають помилки в написанні прийменників і приставок.

А тепер, послухайте казку, яка називається «Прийменники та приставки ».

. Робота по темі

) Придумати і записати словосполучення. Звернути увагу, що з даними приводами співвідносяться певні дієслівні приставки.

Виділити прийменники, приставки: доїхав до зупинки, пройти під полоз по снігу.

) Списати пропозицію, вставити підходящі за змістом слова з дужок. Пояснити, де - прийменник, де - приставка.

Теплохід (відплив, підплив) до причалу. У склянку (залили, налили) молоко. Діти (виїхали, з'їхали) з табору. У табір вони (пробули, прибутку) два тижні.

) Усно: виправити помилку в словах, підібрати до виділених словами підходящу за значенням приставку:

Картинку потрібно вклеїти на картон. Спробуй злізти на це дерево. Комар підлетів до кімнати.

А тепер, скажімо так чи не так?

Дід в печі, а дрова на печі.

На столі чобітки, під столом коржі.

Овечки в річці, а карасі біля річки.

) Графічний диктант: прийменник виділяємо, а приставку: Стоїть в лісі дерево. На верхівках шелестять засохлі листочки. Дуб не встигає скинути до зими все листя. Мороз вбиває листя дуба прямо на деревах.

) Гра «Слово розпалося» розібрати слова за складом: попливла, знайшов, поїла, відплив, влізла.

) Физминутка.

) Комментирований лист: вставити між приводом і словом відповідні за змістом слова.

Поїзд підійшов до (ближній) станції. Сонце сховалося за (темної) хмарою. Хлопці добре відпочили в (піонерському) таборі. Стежка привела до (маленькому) дому лісника.

) Самостійна робота за картками.

) Робота біля дошки: вставити потрібні прийменники та приставки:

Вершник... в'язав кінь... дерева. Легкий вітерець... Дува пил... дороги.

Весело... бігли струмки... ярах.

) Ігри - ребуси. Німа гра.

) Підсумок заняття.

ТЕМА: ОБЛАДНАННЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ В ЛОГОПЕДИЧНОМУ КАБІНЕТІ Зміст Вступ . Призначення лог

Больше работ по теме: