Індивідуальні особливості пам’яті молодшого школяра

 

План


Вступ

Частина 1. Поняття про пам'ять, опис її особливостей у молодшому шкільному віці

.1 Загальне поняття про память

.2 Характеристика процесів памяті, їх особливості у молодшому шкільному віці

.3 Фактори, що впливають на запамятовування

.4 Види памяті, їх особливості у молодших школярів

Частина 2. Експериментальне дослідження особливостей памяті у молодшому шкільному віці

.1 Описання методів дослідження

.2 Обробка експериментально отриманих даних

Висновки

Рекомендації

Використані джерела

Додаток


Вступ


Ще у давнину люди надавали великого значення памяті. Память не є якоюсь самостійною функцією, а повною мірою повязана з особистістю, її внутрішнім світом, інтересами, спрямуваннями. Через це розвиток і вдосконалення памяті відбувається паралельно з розвитком людини, а ті чи інші етапи розвитку памяті - це наслідок взаємодії людини з оточуючим середовищем і людьми. Пам'ять, як і всі психологічні процеси, має особливості вікові та індивідуальні. На даний період в науці немає єдиної теорії памяті. Через це вивчення функціонування памяті у процесі навчання є однією із головних і актуальних задач психології.

Обєкт дослідження: пам'ять учнів 2 класу середньої школи.

Предмет дослідження: індивідуальні особливості памяті у молодшого школяра.

Гіпотеза дослідження: память у молодших школярів розвивається у напрямку посилення довільності, свідомого керування нею, збільшення обєму змістової, словесно-логічної памяті, і це потрібно враховувати в навчально-виховному процесі.

Мета: виявити вікові особливості памяті у молодшого школяра і їх прояви у процесі навчання.

Завдання: Опрацювати літературу з даної теми. Підібрати адекватні методи вивчення теми. Апробувати методи; за їхньою допомогою виявити індивідуальні особливості памяті у молодшого школяра.

Методи та організація дослідження: під час виконання роботи були використані методи узагальнення теоретичних джерел, спостереження та діагностичний метод - тестування. Методики, які були обрані для курсової роботи : «Хто краще памятає», «Змістовні пари слів», «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)»[11; 90].


Частина 1. Поняття про пам'ять, опис її особливостей у молодшому шкільному віці


.1 Загальне поняття про память


Пам'ять - це одна з форм відображення навколишнього світу. При цьому на відміну від сприймання, пам'ять є відображенням того, що дійсно діяло на нас раніше, що раніш вже було предметом нашого сприйняття, думки, почуття, те з чим ми уже мали справу у своїй дійсності, у наших діях і вчинках. Пам'ять є основою накопичення і використання досвіду, збереження знань, що зумовлює можливість більш ширшого і глибшого пізнання дійсності, можливість передбачення і творчості.

Відображення світу не є дзеркальним, пасивним процесом. Воно нерозривно повязане з особливостями особистості людини, реалізується в активній діяльності людей, залежить від напрямку і характеру діяльності.

Пам'ять - це форма відображення дійсності, яка полягає у закріпленні, збереженні і послідуючому відтворенні людиною свого досвіду. Завдяки памяті людина засвоює суспільний досвід і накопичує свій, індивідуальний, а також набуває і використовує знання, ум, навички і враження у оточуючому середовищі. Серед багатьох здібностей, якими наділена кожна нормальна людина, однією з найважливіших функцій є можливість закріпляти, зберігати і створювати свій досвід. Ця здібність є функцією памяті.

Память - дуже важлива пізнавальна функція. Вона створює можливість для навчання і розвитку. Память лежить в основі формування мовлення, мислення, емоційних реакцій, рухових навичок, творчих процесів.

Фізіологічною основою памяті є утворення тимчасових нервових звязків, здатних відтворюватись, актуалізуючись у майбутньому під дією різних подразників [2].


1.2 Характеристика процесів памяті, їх особливості у молодшому шкільному віці

память школяр навчання забування

Пам'ять не являє собою чого-небудь однорідного: вона поєднує у собі ряд складних процесів. Це запамятовування, збереження, відтворення і забування.

Процеси памяті не є чимось ізольованим від усієї особистості людини, від усього її психічного життя в цілому, від її діяльності. Вони визначаються особливостями людського життя і діяльності, суспільно-історичними умовами. Процеси памяті нерозривно повязані з усіма іншими процесами відображення реального світу, у тому числі і з процесами мислення. Людська память - це свідома, осмислена память [8; 17-21].

Запамятовування - це закріплення тих образів і вражень, які виникають під впливом предметів і явищ дійсності в процесі відчуття і сприймання.

Запамятовування - необхідна умова отримання індивідом нових знань, форм поведінки, воно завжди вибіркове. У відповідності до мети діяльності розрізняють довільне та мимовільне запамятовування.

Мимовільне запамятовування - це продукт і умова реалізації пізнавальних і практичних дій. Людина при цьому не має мети запамятовувати, не робить вольових зусиль.

Довільне запамятовування - це продукт спеціальних мнемічних дій. Людина ставить перед собою мету - запамятати, отже робить вольове зусилля.

До школи дитина здебільшого зайнята грою, яка його цікавить. В цей час дитина легко і швидко запамятовує те, що їй цікаво. Можна помітити, що вірші, розповіді, картинки, події, які вразили дитину, визвали сильні емоції, діти запамятовують, а те, що залишило їх байдужими, вони легко забувають. Без особливих зусиль запамятовується той матеріал, з яким дитина взаємодіє. На ряду з яскравістю змісту має значення налаштування людини, а саме його інтереси, бажання, емоції, очікування. Продуктивність запамятовування підвищується, якщо у процесі сприймання включається мислинева активність. Це умова успіху у школярів. В дослідженнях Зінченка, Смирнова, показано: те, що досліджувані запамятовували мимовільно, у процесі активної інтелектуальної діяльності, в памяті закарбовано краще, ніж те, що запамятовувалось довільно, але за звичайних умов виконання мнемічної задачі. Таким чином, розумова робота - умова гарного запамятовування.

Запамятовування визначає повноту і ступінь сприймання матеріалу, тривалість його збереження. Основні умови гарного запамятовування повязані з тим, протікає воно у формі довільного чи мимовільного процесу.

Найбільш простою формою є впізнавання, яке реалізується в умовах повторного сприйняття обєктів, які були раніше закріплені у памяті. Більш складним є відтворення таких обєктів минулого досвіду, які у даний момент не сприймаються нами.

У дітей, що поступають до школи довільне запамятовування розвинене слабо. Учбова діяльність потребує від учня вольових зусиль. Щоб запамятати, утримати в памяті навчальний матеріал, незалежно від того, цікавить він учня чи ні. Продуктивність залежить від умов, які створюються вчителем і від способів, якими користується дитина для запамятовування. Чим молодші діти, тим більшу роль грає чуттєве сприйняття. Через це для запамятовування використовується наглядний матеріал (де це можливо). При цьому макети, посібники, картини варто використовувати не лише при запамятовуванні, але й при відтворенні інформації.

Як і всі процеси, процеси памяті змінюються з загальним розвитком дитини. До числа таких змін відноситься, перш за все, збільшення швидкості заучування і ріст обєму памяті. При необхідності запамятати один і той же матеріал менша дитина витрачає більше часу і більше повторень, ніж доросліша, а останні ніж дорослі.

Найбільш суттєві зміни відбуваються по мірі розвитку дитини, в якісних особливостях його памяті.

Приступаючи до навчання в школі діти вже вміють запамятовувати довільно. Так першокласник часто не памятає те, що було задано додому (для цього потрібне довільне запамятовування), хоча легко і швидко запамятовують те, що цікаво, що викликає сильні емоції (мимовільно).

Емоції мають дуже сильний вплив на швидкість і міцність запамятовування.

Через це діти легко запамятовують пісні, казки і сильні переживання. Мимовільне запамятовування гра велику роль в учбовій діяльності молодшого школяра. Як показують дослідження до 3 - 4 класу мимовільне запамятовування стає більш продуктивним [1].

Продуктивність довільного запамятовування проявляється у тому, що з віком зростає обєм запамятовування; дитина розповідає подробиці і відносно глибоко передає зміст. Мимовільне запамятовування стає більш усвідомлюваним.

В залежності від розуміння дітьми запамятовуваного матеріалу виділяють:

усвідомлене (логічне);

механічне запамятовування.

Основою першого є розуміння, основою другого механічне повторювання. При усвідомлюваному - виникають узагальнені звязки, які віддзеркалюють суттєві сторони; при механічному - виникають окремі одиничні звязки, що віддзеркалюють несуттєві сторони. Дослідження Смирнова, Зінченко та інших показують, що механічне заучування у дітей, як і у дорослих, є менш ефективним, ніж усвідомлене; запамятати беззмістовний матеріал у дитячому віці важче. Це пояснюється тим, що заучування без осмислення потребує вольових зусиль, а для дітей це важко. Продуктивність запамятовування залежить від мотивів, для того щоб запамятати дитина повинна знати, навіщо вона запамятовує матеріал, і хоче цього досягти. Обєм запамятовуваного матеріалу збільшується, якщо він включений у ігрову чи трудову діяльність і з ним виконуються певні дії. Психологи говорять «Пам'ять дитини - це інтерес». Для дітей молодшого шкільного віку дуже важлива інтенсивність емоційного фону навчання, цей фон повинен бути запропонований вчителем.

Водночас відомі такі факти: діти легко запамятовують незрозуміле (обєктивно-безглузде), учбовий матеріал не рідко завчається буквально.

Смирнов вважає, що основна причина легкого запамятовування у дітей повязана з особливим ставленням до нього дітей. Часто незрозуміле стає особливо важливим для дитини. Воно привертає до себе підвищену увагу, дитина скерована зацікавленістю, буде дошукуватися змісту, дізнаватися, що означає почуте, а для цього запамятовувати його - запамятовувати навіть мимовільно, непомітно, не дивлячись на повну незрозумілість того, що запамятовується. Обєктивно-безглуздий матеріал інтригує дітей своєю звуковою стороною: певним незвичним злиттям звуків, чітко вираженим ритмом, який сам по собі полегшує заучування. Механічне заучування яке застосовує школяр, пояснюється тим, що він не володіє раціональними прийомами запамятовування [3; 23-39].


1.3 Фактори, що впливають на запамятовування


Можна виділити декілька факторів, що впливають на запамятовування. Це по-перше, особливості самого матеріалу, який підлягає запамятовуванню: чим більше усвідомленою і значущою для субєкту є інформація, тим краще вона запамятовується. Оскільки не існує двох індивідуумів, діяльність яких була б в усьому тотожною, то один і той же елемент який запамятовується, для кожного буде мати свій зміст і значення. Важливу роль відіграє повторювання, яке дозволяє збільшити час обробки поступаю чого в пам'ять матеріалу [7].

Збереження - одна із складових цілісного акту памяті. Під збереженням розуміється можливість утримувати матеріал на протязі більш-менш тривалого часу, безпосередньо до моменту його актуалізації при згадуванні.

Збереження тісно повязане з забуванням. По суті справи, це дві сторони єдиного процесу (наприклад при неповному збереженні говорять про часткове забування і навпаки). Через це факти, закономірності, гіпотези, що використовуються для характеристики забування, повною мірою можуть бути віднесені до збереження.

Можливі дві точки зору на збереження. Перша розглядає збереження, як досить пасивний процес зберігання сліду вражень. Друга трактує збереження більш широко - як складний динамічний процес, що включає в себе на ряду з безпосереднім зберіганням різноманітні операції переробки матеріалу: його класифікацію, систематизацію, узагальнення і т.д.

Забування - процес, що приводить до втрати чіткості і зменшенню обєму закріпленого в памяті матеріалу, неможливості відтворення, а у крайніх випадках навіть дізнатись про те, що було відомо із минулого досвіду. Забувається, здебільшого те, що не набуло або вже загубило життєве значення для людини і у майбутньому не гра ролі у її діяльності.

Забування особливо інтенсивно відбувається в перший час після заучування. Ця закономірність є загальною, хоча зоровий і вербальний матеріал забувається набагато повільніше ніж, наприклад, послідовності цифр або беззмістовних наборів складів. Наявність інтересу до запамятовуваного матеріалу веде до більш тривалого часу його зберігання. Матеріал пов'язаний з потребами, з метою дій людини, забувається повільніше або не забувається зовсім. Забування не зводиться лише до кількісного зменшення обєму заученого матеріалу, найбільш повно і міцно зберігається основний зміст матеріалу; у звязку з цим збережена інформація з часом набуває усе більш узагальненого, схематичного вигляду. Процес забування залежить від того як діти запамятовують, які методи використовують. Протягом усього молодшого шкільного віку учні потребують того, щоб їх робота по запамятовування скеровувалась вчителем через те, що самим ім. ще важко визначати конкретні задачі: запамятати точно або запамятати, щоб потім переказати своїми словами і т.д.. Часто учень забуває те, що він довго, і здавалось би гарно, завчив через те, що:

. Учні намагаються запамятати матеріал без попереднього осмислення його.

. Не володіють раціональними прийомами заучування [6].

Відтворення - це один із процесів памяті, при якому актуалізуються відомі з минулого досвіду думки, образи, почуття, рухи. На відміну від впізнавання, відтворення відбувається за відсутності обєктів, які зумовили залишення певних слідів у памяті. Розрізняють відтворення:

довільне;

мимовільне.

У першому випадку відтворення відбувається завдяки свідомій установці на актуалізацію деяких слідів у памяті. При мимовільному відтворенні - минулі враження згадуються без певної задачі на актуалізацію.

Суттєвою особливість відтворення є його вибірковий характер. Особливо виразно вибірковістю характеризується мимовільне відтворення. В залежності від мети людина не лише визначає те, що потрібно сприймати, але й намагається відтворити те, що вимагається більш повно або, навпаки, вибірково, в початковій або іншій послідовності.

У молодшому шкільному віці відтворення складає великі труднощі через те, що воно вимагає вміння встановлювати мету, активізувати мислення, до цього учні приходять поступово.

Рубінштейн виявив, що учень не може одразу після сприйняття слів, подій повністю відтворити сприйняту інформацію.

Відтворення молодші школярі починають використовувати при заучуванні напам'ять. Отриманий ним зміст повинен ніби відлежатись деякий час у памяті. Його відтворення спочатку дуже бліде і не повне, поступово покращується, кількість деталей, які пригадується зростає. Таке явище отримало назву ремінісценція. При заучуванні точних математичних правил, законів або граматичних визначень ремінісценція зазвичай не виникає. Не зустрічається це явище і у дітей розумово відсталих. Але частіше воно буває у дітей з високим розумовим розвитком. Ремінісценція- це пауза між моментом засвоєння матеріалу та його відтворенням, час засвоєння, внутрішньою обробкою субєктом засвоєного матеріалу. Найбільш простою формою відтворення є впізнавання. Тут відбувається змикання довільного відтворення в памяті.

З віком при відтворенні навчального матеріалу посилюється його мисленева обробка у плані систематизації і узагальнення. В результаті учні відтворюють матеріал більш вільно і звязано.

Міцність памяті, а саме тривалість збереження сприйнятого, повнота, осмисленість його відтворення в різних умовах у дітей значно слабша ніж у дорослих. Вмінням відбирати потрібний матеріал, його уважно відтворювати, групувати діти ще не володіють. Але недосконалість дитячої памяті виявляється і в тому, що її розвиток йде не прямолінійно. До особливостей памяті відноситься і відмінності в швидкості перебігу її процесів: запамятовування, впізнавання, відтворення, забування, збереження. Пам'ять тісно повязана з різними пізнавальними процесами, насамперед, з увагою. Часто погане запамятовування є прямим результатом неуважності дитини, і, навпаки, концентрація уваги сприяє кращому запамятовуванню. Ще більше пам'ять залежить від розвитку мислення. В житті пам'ять і мислення так тісно повязані, що інколи їх важко розділити. Разом з тим, якщо пам'ять молодшого школяра розвинена недостатньо, то вона має ті особливості, які є характерними для дошкільного віку, наприклад, неточністю: зміни, які дитина вносить у матеріал, мають випадковий характер, який залежить від образної і емоційної дії тексту.

Розвиток памяті пов'язаний з діалогом. Дослідження показують, що молодші школярі набагато краще запамятовують матеріал у ситуаціях спілкування. Для цих дітей є важливим етап роботи з дорослими. Дорослий не лише здійснює контролюючу функцію, але й стимулює дитину промовляти те, що вона запамятовує в голос. Таке промовляння заставляє дитину формулювати свої думки більш чітко: включає в роботу мовно-рухову пам'ять. Сформовані мовно-рухові вміння дозволяють легше перейти до самостійної праці і самоконтролю. При навчанні в школі найчастіше спираються на роботу довільної памяті. Пам'ять завжди індивідуальна [4].


1.4 Види памяті, їх особливості у молодших школярів


Щоб охарактеризувати пам'ять людини, недостатньо сказати, що вона гарна або погана. Пам'ять може бути гарною по відношенню до одних обєктів і поганою відносно інших. Існує безліч відтінків відмінностей памяті. У більшості людей типи памяті перемішані, але не дивлячись на це один з видів переважає над іншим, на основі цього виокремлюють класифікацію. Розрізняють два види памяті:

образна;

словесно-логічна.

До образної памяті відноситься: зорова, слухова, рухова. Сюди ж включають і особливий тип памяті «на почуттях», переживання - емоційна пам'ять. У чистому вигляді вони зустрічаються рідко. Частіше можна зустріти змішані типи: зорово-рухова, зорово-слухова, слухово-рухова.

Рухова пам'ять виражається у запамятовуванні рухів і їх відтворенні, вона є основою напрацювання рухових навиків (їзда на велосипеді, плавання і т.д.). на її основі формуються усі навички, починаючи з найпростіших, надалі робота рухової памяті не «відміняється», але стає більш складною.

Люди з переважаючою слуховою памяттю надають перевагу тому, щоб один раз почути, ніж сто разів побачити. Якщо людина з переважаючим зоровим типом памяті хоче запамятати номер телефону, то вона намагається його уявити написаним, а людина з руховим типом - промовляє номер про себе і пише у повітрі, то людина з слуховою памяттю - відтворює його звуковий малюнок, його інтонаційно-ритмічний образ.

Емоційна пам'ять виражається в запамятовуванні і відтворенні почуттів. Вона є важливою умовою рухового розвитку людини. Значення емоційної памяті у тому, що збільшує багатство і різноманіття емоційного життя. Джерелом почуттів стає не лише теперішнє, але й минуле.

Розрізняють:

короткочасну пам'ять;

довготривалу пам'ять.

Як свідчать самі назви, ці два типа памяті визначаються часом збереження матеріалу. При цьому на відміну від довготривалої памяті, для якої характерно довготривале збереження матеріалу після багаторазового повторення і відтворення, для короткочасної памяті властиво дуже стисле збереження після одноразового дуже нетривалого сприйняття і невідкладним відтворенням (у перші секунди після сприймання матеріалу).

Поняттям оперативна пам'ять позначають мнемічні процеси, які обслуговують безпосередньо здійснювані безпосередньо людиною дії, операції. В оперативній памяті утворюється «суміш» із матеріалів, які надходять як із короткочасної, так і з довготривалої памяті. Доки цей матеріал функціонує, він залишається у оперативній памяті.

Критерії прийняті за основу ділення памяті на види (за характером психічної активності - образна і словесно-логічна, за характером мети діяльності - виробнича та невиробнича, по тривалості закріплення і збереження матеріалу - короткочасна, довготривала та оперативна), повязані з різноманітними сторонами людської діяльності, виступаючи в ній не окремо, а в органічному поєднанні [12].

Вікові особливості мають і види памяті.

Спочатку молодший школяр краще запамятовує наочний матеріал: предмети, котрі дитину оточують і з якими вона взаємодіє, зображення предметів, людей тощо. Тривалість запамятовування такого матеріалу значно вища, ніж запамятовування словесного матеріалу. Якщо розмовляти про закономірності запамятовування словесного матеріалу, то протягом усього молодшого віку діти краще запамятовують слова, які позначають назви предметів (конкретний матеріал), ніж слова, що позначають абстрактні поняття (абстрактний матеріал). Учні зберігають у памяті такий конкретний матеріал, який закріплюється в памяті зі спиранням на зразок і є значимим в розумінні того, що запамятовується. Гірше запамятовується той конкретний матеріал, який не має опори на наглядний образ (назви в географії, неповязані з географічною картою, описи) і не є значним при засвоєнні того, що запамятовується. Абстрактний матеріал - також: запамятовується такий абстрактний матеріал, який є узагальненням ряду факторів (взаємозвязок між деякими географічними явищами).

Конкретно-образний характер памяті молодших школярів проявляється у тому, що діти можуть впоратися навіть з такими складними прийомами запамятовування ,як співвідношення, ділення на частини тексту, якщо при цьому є опора на наочність, на ілюстрації.

Молодшим школярам здебільшого досить розумової дії узагальнення, а саме виокремлення деяких загальних ознак різних предметів. Діти цього віку також легко оволодівають класифікацією. Мимовільне запамятовування продовжує грати суттєву роль у накопиченні досвіду у молодших школярів, особливо в умовах їх активної діяльності.

У цьому віці переважне значення має наочно-образна пам'ять. Ця особливість молодших школярів зумовлюється особливостями інших нервових процесів, у першу чергу мислення. Діти цього віку починають набувати вміння мислити логічно, встановлювати причинно-наслідкові звязки і відношення між предметами і явищами, але вони можуть це робити лише по відношенню до конкретних, образно уявляємих звязків. Їх мислення характеризується як конкретно-образне, що визначає необхідність чіткої організації передачі матеріалу через безпосередній досвід.

Наочно-образний характер памяті і орієнтації на точне засвоєння того матеріалу, що викладається вчителем, призводить до такої особливості памяті, як буквальність (дослівне відтворення того, що запамяталось). Буквальність памяті молодших школярів проявляється в відтворенні текстів. Буквальність запамятовування збагачує активний словниковий запас дитини: розвиває літературно оформлену мову, допомагає оволодіти науковими поняттями. До третього класу у дитини являються «свої слова», при відтворенні матеріалу. Буквальність відтворення матеріалу є показником довільності памяті. Але будучи позитивною характеристикою памяті, буквальність запамятовування вже до кінця початкової школи починає заважати творчому розвитку памяті і, як наслідок цього, розумовому розвитку дитини. Через це, починаючи з першого класу, потрібно враховуючи цю особливість памяті, навчати дитину логічно запамятовувати матеріал, навчати виокремлювати головне [5; 39-48].


Частина 2. Експериментальне дослідження особливостей памяті у молодшому шкільному віці


.1 Описання методів дослідження


Для дослідження особливостей памяті у молодших школярів було використано такі методики: «Хто краще памятає», «Змістовні пари слів», «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)» [11; 90]. Кожен з учнів перед проводженням дослідження отримав по три бланки для відповідей, які мали такий вигляд (див. Додаток 2.):


Бланк 1.

Прізвище__________імя____________клас_________вік______

Слухова пам'ять

Зорова пам'ять

Словесно-логічна пам'ять

.____2.____3.____4._____5.____6.____7.____8._____9.____10.____


Бланк 2.

Основні рядиДубль-ряди 1

Бланк 3.

Основні рядиДубль-ряди 2Методика № 1. «Хто краще памятає».

Мета: визначити рівень розвитку слухової та зорової механічної памяті у учнів.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготований ряд із 12 двозначних чисел, який має такий вигляд: 96, 88, 54, 27, 73, 18, 76, 25, 90, 19, 63, 37. Плакат на якому написаний ряд із 12 двозначних чисел, плакат виглядає так:


918349226813712085145832

Бланк для відповідей.

Інструкція.

Блок І. При слуховому сприйманні чисел. Експериментатор каже: «Я зараз назву 12 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запамятати всі числа. Нічого записувати, під час того, як я буду називати числа, неможна. Коли я завершу, потрібно за моїм сигналом записати усі запамятовані числа у будь-якому порядку ». Після чого вчитель читає приблизно протягом 30 секунд ряд чисел з короткими паузами.

Блок ІІ. При зоровому сприйманні чисел ряд із 12 двозначних чисел повинен бути написаний на плакаті. Цей плакат демонструється протягом 1 хвилини (для другого класу), а потім убирається, і учні по памяті записують усі числа.

Оцінювання.

Підраховується кількість правильно відтворених чисел. Одне правильно назване число - 1 бал.

Інтерпретування результатів.

Слухове сприймання:

Достатній обсяг слухової механічної пам'яті - 5 - 12 балів.

Задовільний обсяг слухової механічної пам'яті - 3 - 4 бали.

Недостатній обсяг слухової механічної пам'яті - 0 - 2 бали. Зорове сприймання чисел:

Достатній обсяг зорової механічної пам'яті - 7 - 12 балів.

Задовільний обсяг зорової механічної пам'яті - 3 - 6 бали.

Недостатній обсяг зорової механічної пам'яті - 0 - 2 бали.

Методика № 2. «Змістовні пари слів».

Мета: визначити рівень розвитку словесно-логічної памяті у учнів.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготовані 10 пар слів, у даному досліді були використані такі змістовні пари: 1. шум - вода; 2. стіл - обід; 3. міст - ріка; 4. гривна - копійка; 5. ліс - ведмідь; 6. дуб - жолудь; 7. птах - гніздо; 8. година - час; 9. гвіздок - дошка; 10. пенал - ручка.

Бланк для відповідей.

Інструкція. Експериментатор повільно зачитує учням 10 пар слів, які повязані за змістом. Потім через 5 хвилин він читає лише перше слово кожної пари слів. І учні повинні пригадати другі слова і записати їх у запропонований бланк для відповідей.

Оцінювання.

Підраховується кількість правильно відтворених змістовних пар. Одна правильно названа пара - 1 бал.

Інтерпретування результатів.

Достатній обсяг словесно-логічної пам'яті - 6 - 10 балів.

Задовільний обсяг словесно-логічної пам'яті - 3 - 5 балів.

Недостатній обсяг словесно-логічної пам'яті - 0 - 2 бали.

Методика № 3. «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)».

Мета: визначити розвиток короткочасної механічної памяті.

Інструментарій: секундомір, попередньо підготовані 2 таблиці із цифровими рядами, у даному досліді вони мали такий вигляд:


Таблиця 1.

Кількість елементів у рядуОсновні рядиДубль-ряди3831612451236158594617521866403169796483734951729852163

Таблиця 2.

Кількість елементів у рядуОсновні рядиДубль-ряди223613417615456975218581564796486351974985216

Бланки для відповідей (2 шт.).

І блок. Повторення цифр у прямому порядку.

Інструкція.

Експериментатор каже: «Я зараз назву ряд цифр. Слухай уважно і, коли я закінчу, запиши їх у тому самому порядку».

Цифри промовляються із швидкістю одна за секунду. Починайте із трицифрового ряду. Якщо дитина правильно повторила цей ряд, вона отримує «плюс» і переходить до запам'ятовування наступного ряду. Якщо з першої спроби вона із завданням не впоралась, їй надається друга спроба. Для цього використовується дубль-ряд (тобто та сама кількість інших цифр). Якщо дитина помилилася, повторюючи дубль-ряд. То слід переходити до другої частини - запам'ятовування цифр у зворотному порядку.

ІІ блок. Повторення цифр у зворотному порядку.

Інструкція.

Експериментатор каже: « Тепер я назву нові цифри, але цього разу ти маєш повторити їх із кінця, тобто у зворотному порядку. Наприклад, якщо я скажу девять, пять, то як треба повторити?»

Якщо дитина зрозуміла інструкцію і правильно повторила цифри, переходьте до наступного ряду. Якщо ні, то можна вдатися до образного підказування. Покладіть перед дитиною ручку й олівець, поясніть, що ви перелічили предмети у прямому порядку, а зараз ви доторкнетеся до предметів у зворотному порядку і запропонуєте дитині їх назвати. Тільки переконавшись, що дитина розуміє завдання «перелічити у зворотному порядку», можна переходити до тестування. Порядок проведення тестування такий самий, як і під час роботи з прямим порядком цифр.

Оцінювання.

Додається кількість елементів останніх правильно названих рядів у прямому й зворотному порядку. Наприклад, якщо у прямому порядку дитина без жодних помилок назвала 3-, 4-, 5-елементні ряди (основні або дубль), а у зворотному 2-, 3-, 4-елементні, то її підсумкова оцінка буде 9 (5 + 4).

Інтерпретування результатів:

Для дітей 6-річного віку:

Достатній обсяг механічної пам'яті - 7 - 10 балів.

Задовільний обсяг механічної пам'яті - 4 - 6 балів.

Недостатній обсяг механічної пам'яті - 0 - 3 бали.

Для дітей 7-9-річного віку:

Достатній обсяг механічної пам'яті - 8 - 10 балів.

Задовільний обсяг механічної пам'яті - 5 - 8 балів.


.2 Обробка експериментально отриманих даних


В експерименті брали участь 18 учнів 2-Б класу СЗОШ І-ІІІ ступенів №18.

Інтерпретація результатів.(Методика № 1.«Хто краще памятає» блок І)

Результати дослідження по визначенню обсягу слухової памяті у молодших школярів наведені у таблиці 3.

Таблиця 3.

№ п\пКількість балівОбсяг памяті1.6Достатній2.4Задовільний3.5Достатній4.4Задовільний5.2Недостатній6.9Достатній7.6Достатній8.4Задовільний9.3Задовільний10.5Достатній11.4Задовільний12.6Достатній13.5Достатній14.4Задовільний15.6Достатній16.4Задовільний17.7Достатній18.1Недостатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг слухової механічної памяті має 9 учнів, що складають 50 відсотків класу, задовільний обсяг у 7 учнів - це 39 відсотків, і недостатній обсяг слухової механічної памяті у 2 учнів, це відповідає 11 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 16 чоловік (89% класу), мають достатній і задовільний обсяг слухової механічної памяті.

Інтерпретація результатів.(Методика № 1«Хто краще памятає» блок ІІ)

Результати дослідження по визначенню обсягу зорової памяті у молодших школярів наведені у таблиці 4.


Таблиця 4.

№ п\пКількість балівОбсяг памяті1.2Недостатній2.2Недостатній3.6Задовільний4.4Задовільний5.2Недостатній6.8Достатній7.4Задовільний8.9Достатній9.6Задовільний10.4Задовільний11.5Задовільний12.2Недостатній13.1Недостатній14.5Задовільний15.4Задовільний16.7Достатній17.6Задовільний18.3Задовільний

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг зорової механічної памяті має 3 учні, що складають 17 відсотків класу, задовільний обсяг у 10 учнів - це 55 відсотків, і недостатній обсяг зорової механічної памяті у 5 учнів, це відповідає 28 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 13 чоловік (72% класу), мають достатній і задовільний обсяг зорової механічної памяті.

Інтерпретація результатів. (Методика № 2. «Змістовні пари слів»)

Результати дослідження по визначенню обсягу словесно-логічної памяті у молодших школярів наведені у таблиці 5.


Таблиця 5.

№ п\пКількість балівОбсяг памяті1.10Достатній2.10Достатній3.8Достатній4.7Достатній5.7Достатній6.8Достатній7.9Достатній8.8Достатній9.9Достатній10.8Достатній11.6Достатній12.4Задовільний13.10Достатній14.6Достатній15.8Достатній16.7Достатній17.10Достатній18.8Достатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг словесно-логічної памяті має 17 учнів, що складають 94 відсотки класу, задовільний обсяг у 1 учня - це 6 відсотків, і недостатній обсяг словесно-логічної механічної памяті не має жоден з учнів. Отже всі учні мають достатній і задовільний обсяг словесно-логічної памяті.

Інтерпретація результатів. (Методика № 3. «Повторення цифрових рядів (субтест із тесту інтелекту Д. Векслера)»)

Результати дослідження по визначенню короткочасної механічної памяті у молодших школярів наведені у таблиці 6.


Таблиця 6.

№ п\пКількість балівОбсяг памяті1.8Достатній2.6Задовільний3.5Задовільний4.8Достатній5.4Недостатній6.6Задовільний7.5Задовільний8.7Задовільний9.6Задовільний10.5Задовільний11.5Задовільний12.3Недостатній13.4Недостатній14.6Задовільний15.4Недостатній16.5Задовільний17.7Задовільний18.4Недостатній

Як видно з вище наведеної таблиці, достатній обсяг короткочасної механічної памяті мають 2 учні, що складають 11 відсотків класу, задовільний обсяг у 11 учнів - це 61 відсоток, і недостатній обсяг короткочасної механічної памяті у 5 учнів, це відповідає 28 відсоткам. Отже більшість учнів, а саме 13 чоловік (72% класу), мають достатній і задовільний обсяг короткочасної механічної памяті.


Висновки


Память - це здатність нервової системи запамятовувати, зберігати та відтворювати інформацію без зміни її характеру й змісту. Без здатності накопичувати й зберігати інформацію неможливим було б одержання знань, необхідних у всіх сферах життя, планування та здійснення доцільних дій. Біологічна доцільність забування полягає у можливості відходу від емоційних і душевних переживань, охороні мозку від перевантажень.

Память як один із рівнів відображення оточуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації і збереженню минулого досвіду. Память є психофізіологічним процесом. Уже в немовлят память виступає в своїй елементарній формі - запамятовування і подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини впливів. На ранніх етапах розвитку память включена в процес сприйняття, має мимовільний характер.

Память у дітей молодшого шкільного віку розвивається у двох напрямках - довільності і усвідомлення. Діти мимовільно запамятовують учбовий матеріал, який є цікавим для них і подається в формі гри, а також повязаний з яскравими наглядними посібниками або образами, спогадами. В молодшому шкільному віці память, як і всі інші психічні процеси, зазнає суттєвих змін. Суть цих змін полягає в тому, що память дитини поступово набуває рис довільності, стає свідомо регульованою і опосередкованою. Перетворення мнемічної функції зумовлені значним підвищенням вимог до її ефективності, високий рівень якої необхідний при виконанні різних мнемічних задач, що виникають в ході учбової діяльності [10; 46].

Як і інші розумові здібності й уміння, память характеризується значними індивідуальними відмінностями. У деяких видах мнемічної діяльності їхній діапазон сягає співвідношення 1:15. Це означає: якщо показники найслабшого (щодо памяті) учня прийняти за одиницю, то мнемічну потужність найсильнішого треба оцінити в 15 одиниці.

Головною причиною невміння покращувати память є відсутність інформації щодо засобів досягнути цієї мети. А дехто вважає, що память, - здібність природжена і, отже, удосконаленню не піддаються.

Мнемічні здібності мають органічну основу, сприятливі органічні задатки прямо впливають на розвиток лише елементарних процесів - безпосереднє збереження і відтворення прийнятої інформації. А в навчальній та професійній діяльності вирішальну роль відіграють опосередковані мисленням процеси смислового запамятовування. І тут визначальними є спеціальні прийоми запамятовування та відтворення. І вони, звичайно, можуть весь час удосконалюватися через відповідні тренувальні вправи. Та і органічна основа памяті до певної міри піддається тренуванню.

Однак, як би наполегливо не здійснював учитель заходи компенсації та корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він не залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного - це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум досконалим і ефективним, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психофізична робота принесе щедрі і стійкі плоди. Отже, тільки педагогіка співробітництва зможе принести результат.


Рекомендації


Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний. Удосконалення памяті в молодшому шкільному віці зумовлене перш за все набуттям під час учбової діяльності різних методів і стратегій запамятовування, повязаних з організацією і обробкою матеріалу, який запамятовується. Але без спеціальної роботи, направленої на формування таких методів, вони складаються стихійно і нерідко виявляються непродуктивними. Отже, при проведенні занять по розвитку памяті у молодших школярів, слід дотримуватись таких рекомендацій:

. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.

. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.

. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.

. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті [8].

Память учнів слід тренувати. Раціональні прийоми розвитку памяті:

важливою умовою продуктивного запамятовування і тривалого зберігання є правильний розподіл повторень в часі;

концентроване повторювання дає значно менший ефект, ніж розподілене в часі;

гарячкова підготовка до уроку не призводить до глибоких знань. Може бути заключною ланкою в загальному ланцюгу систематичного повторення навчального матеріалу;

найкращий вид повторення - це включення засвоєного матеріалу в подальшу пізнавальну діяльність щоразу в нових звязках;

початок і кінець інформації запамятовується краще, середина засвоюється гірше. Враховуй ефект краю;

краще запамятовується наочний матеріал, який розміщений в верхньому лівому куті;

особливості памяті повязані з емоційним станом учня і наскільки він комфортно себе відчуває на уроці. Важливо, щоб дитина відчувала позитивні емоції. Використовувати техніку на основі інтегруванні переживань;

деякі діти привязуються до опори і довго не можуть перейти до самостійної роботи. Так через 2-3 уроки необхідно опору перенести на праву сторону дошки. Це допомагає дитині усвідомити, що опора тимчасова;

другий прийом - це коли учні зі слабкою памяттю по завданню вчителя, опираючись на схему, коментують хід рішення вголос;

перед учнями слід ставити спеціальні мнемічні завдання, які допомагають використовувати необхідне в даний час правило.

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запамятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. Наприклад, можна використовувати різного роду памятки.

Памятка 1.

.Приготування уроків починай з роботи над віршем.

.Тихо прочитай вірш вголос. Памятай, що ти читаєш вірш, щоб запамятати. Не пропускай незнайомі слова.

.Голосно читай вірш. Злови ритм і мелодію вірша.

.Прочитай вірш втретє.

.Через 2 хвилини повтори вірш вголос. Уяви собі ті події, які є вписані в вірші.

.Через 3 години повтори 2-3 рази, не заглядаючи в книгу.

.Перед сном повтори ще раз.

.Вранці прочитай з книги і розкажи напамять.

Памятка 2.

День 1. Прочитай вірш про себе. Виясни всі незрозумілі слова. Ще раз прочитай про себе.

День 2. Домовся позайматися з другом. Нехай він прочитає вголос, а ти запамятай на слух.

День 3. Читай вірш і проговорюй його пошепки. Читай виразно і голосно. Розкажи напамять.


Список використаних джерел


1. Возрастные особенности психического развития детей // Под ред. И.В.Дубровиной, М.И.Лисиной. - М.: АПН СССР, 1982. - 164 с.

. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - С. 464.

. Корсаков Й. А., Корсакова Н. К. Наедине с памятью.- М.: Знание, 1984.- 80 с.

. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-

с.

6. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. - М. : ТЦ "Сфера", 1998. - 240 с.

. Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для удентов пединститутов/Сост. В. В. Мироненко.- М.: Просвещение, 1990.-399с.

. Розов А.И. Память. - М.: Знание, 1970. - 62 с.

. Фельдштейн Д. И. Проблемы возрастной и педагогической психологии.- М.: Международная педагогическая академия, 1995.-368 с.

. Фридман Л. М., Волков К. Н., Психологическая наука - учителю.- М.: Просвещение, 1985.- 224 с., ил.- (Б-ка учителя по общ. пробл. теории обучения и воспитания).

. Фридман Л. М. и др. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя/Л. М. Фридман, Т. А. Пушкина, И. Я. Каплунович. - М.: Просвещение, 1988. - 207 с.: ил. - (Психол. наука - школе) .

. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти. Под ред. Гиппенрейтер Ю. Б., Романова В. Я. М., 1979.

Додаток


Таблиця 7.

№ п\пПрізвище, імяВікВид памятіКількість балівОбсяг памяті1.Воробйова Вікторія7роківа)Слухова механічна6Достатнійб)Зорова механічна2Недостатнійв)Словесно-логічна10Достатнійг)Короткочасна механічна8Достатній2.Гордієнко Дмитро7роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна2Недостатнійв)Словесно-логічна10Достатнійг)Короткочасна механічна6Задовільний3.Грінь Анастасія8роківа)Слухова механічна5Достатнійб)Зорова механічна6Задовільнийв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна5Задовільний4.Добровільська Марія8роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна4Задовільнийв)Словесно-логічна7Достатнійг)Короткочасна механічна8Достатній5.Задорожний Олександр7роківа)Слухова механічна2Недостатнійб)Зорова механічна2Недостатнійв)Словесно-логічна7Достатнійг)Короткочасна механічна4Недостатній6.Качур Владислав8роківа)Слухова механічна9Достатнійб)Зорова механічна8Достатнійв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна6Задовільний7.Кашаба Сергій8роківа)Слухова механічна6Достатнійб)Зорова механічна4Задовільнийв)Словесно-логічна9Достатнійг)Короткочасна механічна5Задовільний8.Кобзарь Максим7роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна9Достатнійв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна7Задовільний9.Коваленко Марина8роківа)Слухова механічна3Задовільнийб)Зорова механічна6Задовільнийв)Словесно-логічна9Достатнійг)Короткочасна механічна6Задовільний10.Ковтуненко Олександр8роківа)Слухова механічна5Достатнійб)Зорова механічна4Задовільнийв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна5Задовільний11.Лопата Оксана7роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна5Задовільнийв)Словесно-логічна6Достатнійг)Короткочасна механічна5Задовільний12.Ляшенко Денис8роківа)Слухова механічна6Достатнійб)Зорова механічна2Недостатнійв)Словесно-логічна4Задовільнийг)Короткочасна механічна3Недостатній13.Мороз Олександр8роківа)Слухова механічна5Достатнійб)Зорова механічна1Недостатнійв)Словесно-логічна10Достатнійг)Короткочасна механічна4Недостатній14.Назаренко Єлизавета7роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна5Задовільнийв)Словесно-логічна6Достатнійг)Короткочасна механічна6Задовільний15.Новгородська Аліна8роківа)Слухова механічна6Достатнійб)Зорова механічна4Задовільнийв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна4Недостатній16.Петренко Олексій7роківа)Слухова механічна4Задовільнийб)Зорова механічна7Достатнійв)Словесно-логічна7Достатнійг)Короткочасна механічна5Задовільний17.Радченко Анна7роківа)Слухова механічна7Достатнійб)Зорова механічна6Задовільнийв)Словесно-логічна10Достатнійг)Короткочасна механічна7Задовільний18.Размаце Раті7роківа)Слухова механічна1Недостатнійб)Зорова механічна3Задовільнийв)Словесно-логічна8Достатнійг)Короткочасна механічна4Недостатній


План Вступ Частина 1. Поняття про пам'ять, опис її особливостей у молодшому шкільному віці .1 Загальне поняття про память .2 Характеристика проц

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ