Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

 

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній і методичній літературі

.1 Психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках в початковій школі

.2 Використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва

.3 Психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку

Висновок до І розділу

Розділ ІІ. Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

2.1 Аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

.2 Аналіз змісту програмних матеріалів

Висновок до ІІ розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Актуальність теми. Система уроків розвитку мови промови, як і система, художньо-естетичного виховання учнів - два взаємозв'язані компоненти навчання, один з яких являється, в той самий час початком началом і продовженням іншого. Мовна одноманітність, бідність мовних засобів може свідчити не лише про слабку словесну підготовленість, але також про невміння спостерігати природу, людей, про емоційну "глухоту". В цей же час, спостерігаються і зворотні тенденції. Завдання педагога - з'єднати у свідомості, в почуттях дітей живий світ і світ слів, вірніше, навіть не з'єднати, а розкрити їх взаємообумовленість, що найбезпосереднішим чином сприятиме гармонійному розвитку особистості молодшого школяра.

Цей тип інтеграції на думку учених-педагогів, дозволить підвищити рівень розвитку мовних умінь і умінь що набулися в процесі творчої роботи у молодших школярів.

Аналіз педагогічної періодики дає зрозуміти, що багато педагогів працювали над використанням цього типу інтеграції. У статті "Відеозапис на уроках розвитку мови учнів" автор ставить метою статті - розповісти про використання відеозапису на уроках розвитку мови - для навчання мові як засобу спілкування, виховання мовної культури, залучення до мистецтва. Стаття "Знайомство з образотворчим фольклором при вивченні розділу "Усна народна творчість", знайомить читача з думкою автора про те, що світ усного фольклору, не є чужим образотворчому фольклору, а навпаки, дуже навіть близький до нього, іноді навіть відбитий в ньому самому. У статті "Інтегрований цикл естетичних занять в початковій школі", автор говорить про те, що в умовах корінної перебудови усіх сфер життєдіяльності нашого суспільства, особливе значення набуває естетичне виховання і розвиток підростаючих поколінь.

Виходячи з вивчення цієї періодичної і наукової літератури, було зроблено висновок про актуальність вивчення взаємозв'язку і взаємовпливу художньої творчості і мовного розвитку молодшого школяра в учбовому процесі [1; 2; 3].

Мета курсової роботи: виявити ефективність і доцільність використання інтегрованих уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва в початковій школі.

Обєктом дослідження виступають уроки образотворчого мистецтва в початковій школі.

Предметом дослідження є між предметні звязки на уроках образотворчого мистецтва.

Мета визначила наступні завдання:

Вивчити проблему міжпредметних звязків в психолого-педагогічній та методичній літературі;

Розглянути психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі;

Описати використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва;

Проаналізувати психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку;

Виявити можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі;

Здійснити фундаментальний аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі, а так само, зміст програмних матеріалів.

Науково-практична значущість курсової роботи: матеріал, що міститься в цій роботі, може бути використаний в педагогічній діяльності на теоретичних і практичних семінарах в гімназіях, коледжах, ВНЗ.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 34 сторінки друкованого тексту.

Розділ І. Проблема міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній і методичній літературі

образотворчий школа література міжпредметний

1.1 Психологічні основи міжпредметних зв'язків на уроках в початковій школі

Психологічні основи міжпредметних зв'язків були закладені вченням академіка І.П. Павлова про динамічний стереотип і другу сигнальну систему. Фізіологічним механізмом засвоєння знань І.П. Павлов вважав утворення в корі головного мозку складних систем тимчасових зв'язків, які він ототожнював з асоціюванням в психологічному плані, - це зв'язки між усіма формами віддзеркалення об'єктивної дійсності, в основі яких лежать відчуття. "Усе навчання полягає в утворенні тимчасових зв'язків, - пише він, - а це є думка, мислення, знання" [4].

Як правило, предмети і явища реальної дійсності, пов'язані між собою ланцюгом різних обставин, являються взаємозв'язаними і в пам'яті людини. Зустрівшись з одним з цих предметів або явищ, людина за асоціацією може згадати і інший предмет, пов'язаний з ним. У житті кожного зустрічається випадок, коли повністю забувається подія, в якій вона брала найбезпосереднішу участь. Але досить нагадати їй або згадати самій одну дійову особу, як уся подія виразно відтворюється в пам'яті.

Успіх навчання багато в чому залежатиме від кількості необхідних взаємозв'язаних фактів, подій, явищ, що допомагають розвивати здібності вихованців швидко і точно відтворювати в пам'яті раніше засвоєні знання. У формуванні цієї здатності між предметним зв'язкам належить важлива роль.

Всяке навчання зводиться до утворення нових зв'язків, асоціацій. Нові знання вступають в різноманітні зв'язки (асоціації) із вже наявними у свідомості відомостями, які були отримані в результаті навчання і досвіду. Свого часу Л.С. Виготський в роботі "Дослідження розвитку наукових понять в дитячому віці" писав, що "всякий новий ступінь в розвитку узагальнення спирається на узагальнення попередніх східців. Новий ступінь узагальнення виникає не інакше, як на основі попередньої" [5].

Л.С. Виготський експериментально встановив, що попередня розумова діяльність, що сприяла формуванню узагальнень, "не анулюється і не пропадає даремно, але включається і входить як необхідна передумова в нову роботу думки".

Таким чином, необхідність міжпредметних зв'язків знаходиться в самій природі мислення, диктується об'єктивними законами вищої нервової діяльності, законами психології і фізіології.

Численні дослідження психологів підтвердили і конкретизували положення І.М. Сеченова, висловлене їм в роботі "Елементи думки": "Через голову людини протягом усього її життя не проходить ні єдиної думки, яка не створилася б з елементів, зареєстрованих в пам'яті. Навіть так звані нові думки, що лежать в основі наукових відкриттів, не становлять винятку з цього правила" [6].

Психологи встановили, що усе сприймане людиною залишає сліди в корі великих півкуль головного мозку. Ці сліди не діють. Вони сприяють виникненню збудження і тоді, коли подразник, що залишив слід, відсутній. Тому людська пам'ять не лише запам'ятовує і зберігає знання, засвоєні раніше, але і відтворює їх тоді, коли це вимагається.

На підставі цих особливостей навчання і повинно бути побудовано так, щоб формувати у учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам'ятовування нового матеріалу. Предмети або явища, взаємозв'язані в природі, зв'язуються і в пам'яті людини.

Здатність пам'яті запам'ятовувати нове на основі раніше відомого не повинна обмежуватися лише внутрішньопредметними в'язками, міжпредметні зв'язки дають можливість поглянути на предмет з різних сторін і міцніше запам'ятати на основі міжсистемних асоціацій увесь предмет або явище дійсності. Найважливішими характеристиками запам'ятовування слід вважати прийоми смислового угрупування навчального матеріалу і виділення смислових опорних пунктів, смислового співвідношення того, що засвоюється у зв'язку з чим-небудь вже відомим.

На цій підставі можна дійти висновку, що опанування прийому перенесення знань одного предмета, - при засвоєнні іншого, вносить до аналітико-синтетичної діяльності учнів велику цілеспрямованість в вирішенні певних завдань. Підвищення активності самостійних методів роботи, забезпечує кращу організацію розумової діяльності і, нарешті, виробляє логічну послідовність в вирішенні як загальних, так і часткових завдань.

Природно, що реалізація міжпредметних зв'язків не може вирішити усіх складних завдань навчання. Тому активна робота кожного учителя по посиленню, розширенню і поглибленню міжпредметних зв'язків є одним з важливих шляхів в комплексному вирішенні проблем навчання і виховання школярів, формування у них діалектичного образу мислення.

1.2 Використання міжпредметних зв'язків при інтеграції уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва

Систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами учбових предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку художньої творчості школярів [7].

Забезпечення систематичного функціонування внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків дозволяє створювати цілісну систему розвитку у школярів художньо-мистецької активності. При цьому важливо відмітити, що міжпредметні зв'язки у рамках традиційного учбового плану є першою сходинкою до інтегрованого навчання [8].

Проблема інтеграції актуалізує передусім універсальні поняття і категорії, властиві усім видам мистецтва.

Шкільні курси по мистецтву, побудовані на інтеграційній основі, допомагають в пошуку гармонізації інформаційно-логічної і емоційно-образної сторін художньої освіти. Виробленню у учнів, активного формування творчої особи, ефективному поєднанню індивідуальних форм, працюючи з колективом, сприяють створенню достовірно творчої атмосфери на уроках. Розвиток особистості засобами мистецтва сприяє формуванню цілісного світовідчуття, створенню морально і естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом в усьому різноманітті його видів [9].

Особливо ефективне використання міжпредметних зв'язків уроків образотворчого мистецтва з уроками розвитку розмови, які повинні забезпечити розвиток комплексу мовних умінь і художніх здібностей у учнів.

У психіці дитини виявляються найважливіші характеристики творчої особи. Та все ж ототожнювати між творчою активністю дітей і творчістю в контексті людської культури ні в якому разі не можна, втім, так само як не можна недооцінювати ці творчі потенції. Велике педагогічне уміння і мистецтво якраз і полягають в тому, щоб тонко з'єднати живу безпосередність бачення, переживання, мислення дитини із спрямованим освоєнням знань, навичок, способів досягнення дійсності. Саморозвиток дитини і здійснення в педагогічних діях певної, свідомо поставленої мети повинні органічно злитися.

Культура мовлення не обмежується письменністю, правильною вимовою, в мові передається не лише логічний зміст, але і естетичне враження. Навчаючись мові, діти повинні все ясніше уявляти собі, що граматика потрібна не лише для того, щоб грамотно писати, а що граматичні явища, відбиваючи закономірності мови, присутні в художніх творах, творах народної творчості, в статтях, що письменник користується ними як засобами зображальності.

Реалізації взаємозв'язку розвитку мови і художньої творчості дітей служить раціональна організація активної діяльності учнів на уроці. Взаємозв'язане навчання збуджує інтерес до знання. Глибокий інтерес формується під дією, як змістуматеріалу, так і прийомів, які примушують учнів думати, здійснювати пошук. Властивості мистецтва слова і особлива якість словесного образу ясніше з'являться перед молодшими школярами в зіставленні із специфікою образотворчого мистецтва, а різноманітний художній контекст створить умови, коли чіткіше виявляється специфічна природа мистецтва як такого. Вивчення таких понять, як образ і образність, тема, ідея, композиція, стиль сьогодні необхідно здійснювати тільки при широкому залученні знань, отриманих на уроках образотворчого мистецтва, в процесі індивідуального і колективного, позакласного і позашкільного спілкування з мистецтвом.

У сучасній педагогічній практиці широко використовується ілюстративний принцип для активізації взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом в процесі залучення школяра до мовної культури. В цілях глибшого і творчого освоєння мовних навичок учитель використовує витвори образотворчого мистецтва. Ілюстративний принцип широко поширений в практиці.

Активізація взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом і використання комплексу мистецтв в навчально-виховній роботі на уроках розвитку мови дозволяє:

формувати високу мовну культуру і внутрішньо єдину художньо-естетичну свідомість;

формувати творчий підхід до мовної освіти;

глибоко розуміти що вивчається;

Встановлюючи органічний зв'язок між мистецтвом слова і образотворчим мистецтвом, є можливість ґрунтовніше розуміти особливості кожного з них.

Таким чином, саме в умовах взаємозв'язку мовного навчання і художньої творчості успішніше формується не лише певний комплекс мовних умінь у дитини, але і повноцінна "культурна особа".

Для того, щоб з найменшими витратами часу включати учнів в активне сприйняття, за допомогою міжпредметних зв'язків, слід опанувати нескладні методичні прийоми, які вже склалися в практиці і отримали визнання учених. До цих прийомів відносяться: нагадування, завдання і питання на міжпредметній основі, а також інші загальноприйняті методи навчання.

Методичний прийом нагадування (пригадування) будується на основі як внутрішньопредметних, так і міжпредметних зв'язків і дає помітні позитивні результати в навчанні. І дієвішим стає цей прийом, коли притягуються знання з суміжних дисциплін. Таке пригадування різноманітить підготовку учнів до сприйняття нового, розширює можливості активізації учнів, сприяє створенню умов для самостійного мислення в процесі засвоєння теми, що знову вивчається. Стимулювання пригадування не лише готує сприйняття, але і сприяє стійкості, цілеспрямованості і зосередженості уваги.

Учні спочатку утруднюються самостійно застосувати раніше засвоєні знання в нових умовах, на уроках інших предметів. Тому найбільш економним шляхом відтворення знань суміжних предметів є нагадування учителем того, що вже відоме учням.

Підготовка спрямованості уваги учнів до того, що знову вивчається - первинне завдання нагадування, і вирішити його можна різними способами: повідомити учням про те, що цей факт, подія, явище, тема їм відомі з суміжного предмета, що раніше вивчався; поставити питання, відповідь на який вимагає пригадування матеріалу суміжного предмета; дати завдання на пригадування іншої дисципліни; притягнути відомий твір, художній образ, подія з вивченого твору і, нарешті, організувати порівняння, зіставлення матеріалу різних предметів.

У повсякденній практиці різні методичні прийоми по використанню міжпредметних зв'язків широко поширені і при поясненні нового матеріалу, особливо методом бесіди. І це цілком природно тому, що бесіда - такий метод навчання, при якому учитель, спираючись на наявні у учнів знання і практичний досвід, користуючись питаннями, підводить учнів до розуміння і засвоєння нових знань.

Неодмінна умова застосування цього методу - наявність знань з|із| раніше пройдених тим цього предмета, інших учбових дисциплін і життєвого досвіду учнів.

В процесі навчання учні дізнаються багато нових фактів і положень, висновків, законів. Щоб вони були більш усвідомлено і міцно засвоєні, потрібна систематична робота по закріпленню вивченого матеріалу. Закріплення потрібне і для того, щоб учні могли використовувати отримані знання і уміння в подальшій навчальній діяльності.

Закріплення має бути в той же час і одним з етапів опанування нових знань: як правило, воно включає вторинне сприйняття і осмислення матеріалу, що вивчається, зміцнює у свідомості учнів ті сліди і зв'язки, які утворилися при первинному сприйнятті. І.П. Павлов писав, що знову утворений зв'язок в корі головного мозку зазвичай буває слабким і нестійким, і без своєчасного повторення знову утворених шляхів і слідів вона може дуже скоро порушитися і навіть зникнути зовсім.

1.3 Психологічні основи художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва і літератури дітьми молодшого шкільного віку

Уся різноманітна дія мистецтва протікає в процесі сприйняття його творів. Але ефективність цієї дії знаходиться в прямій залежності від культури художнього сприйняття.

Людині іноді, коли вона зустрічається з якимось надзвичайним явищем природи, яке їй вдалося побачити, здається: "Ось би художник побачив і написав! Адже не повірить ніхто". Нам здається що тільки тут, зараз, на одну мить світ, в якому ми живемо, показав своє дивне лице. Насправді це ми віддали світу одну мить повної, безкорисливої уваги. А розвинене художнє сприйняття завжди, або, принаймні, дуже часто, буває таким [10]. Виходячи з цього необхідно відкрити дитині таку істину, що в природі не існує однакових речей. Природа, оточуюча нас, багата і різноманітна, і для розвитку художнього сприйняття треба бачити природу в усій її різноманітності. Але необхідно пам'ятати про два моменти художнього сприйняття, однаково важливі і на перший погляд протилежні, насправді доповнюючі один одного: "немає у світі двох однакових предметів, усе неповторне і унікальне, і немає у світі двох предметів, до такої міри несхожих, чужих один одному, щоб між ними не було зовсім нічого спільного, ніякої схожості ні в чому" [11].

Художнє сприйняття виступає, передусім, як психічний процес, який протікає під безпосередньою дією витвору мистецтва.

Головна особливість художнього сприйняття витворів образотворчого мистецтва - надзвичайно складна структура. Головна роль належить тут інтелектуальному досягненню значень виразно-смислових елементів твору, в яких закладений основний зміст художніх образів.

Підсумок художнього сприйняття виступає як багатошарова структура, в якій взаємопроникають результати перцептивних та інтелектуальних актів, осягнення втілених у творі художніх образів і активного творчого оволодіння ними , його духовного та практичного впливу. З цього випливає ще одна особливість художнього сприйняття : воно вимагає активної роботи багатьох механізмів психіки - безпосередньо - відбивних та інтелектуальних, репродуктивних і продуктивних, причому їх співвідношення на різних рівнях сприйняття різному.

Художнє сприйняття протікає складно. У ньому розрізняють зазвичай декілька фаз (чи стадій): передкомунікативну, тобто передуючу контакту дитини з твором та готуючу її до цього контакту; комунікативну, таку, що об'єднує час цього контакту; і посткомунікативну, коли контакт вже перерваний, а живий вплив твору ще триває.

Цю стадію можна умовно назвати художньою післядією.

Головне в ній - підготовка психіки до активного і глибокого художнього досягнення витворів мистецтва, тобто психологічна установка на художнє сприйняття. Як і установка на створення творів мистецтва, вона буває і загальною, і спеціальною, і приватною.

У будь-якій психологічній установці, так або інакше, виражені певні потреби і досвід їх задоволення.

Художня потреба особи при усій своїй неоднозначності виступає на поверхні, передусім як прагнення художньої насолоди.

Отримане при частому спілкуванні з мистецтвом, воно народжує очікування радості від нових зустрічей з ним, що, у свою чергу, викликає тягу до мистецтва, активну готовність до його сприйняття, концентрацію душевних сил для майбутньої зустрічі з ним. Так виступає на поверхні загальна установка на сприйняття художніх творів.

При сприйнятті творів літератури сенс сприйняття не вичерпується витяганням інформації, що таїться в цих значеннях, воно і тут носить духовно-практичний характер, а тому, як і в інших сферах мистецтва, не може не мати усіх розглянутих вище особливостей художнього сприйняття.

Друкарський текст повинен привести дитину до живої мови, і він це робить, якщо в частому користуванні мовою одночасно в обох формах її матеріального функціонування в психіці складається ще один ряд асоціацій: між зображенням слів і їх живим вучанням. Сприйняття літературного твору стає двохетапним: на першому етапі учень, читаючи друкарський текст, переводить його подумки в живу мову (цьому допомагає художня організація словесного матеріалу). Але тут механізм художньої дії ще не працює. Він набуває чинності на другому етапі, де відбувається своєрідна перцепція живої мови в її акустичній матерії, але не в безпосередньо-відбивному акті, а в представленнях.

Для сприйняття на другому етапі потрібні не лише життєві асоціативні зв'язки словесної мови, але і художні, такі, що складаються на основі цієї історичної системи художньої організації словесного матеріалу. Сам же перехід з першого на другий етап вимагає великої творчої роботи. Творчий характер читацької "перекладацької" праці, крім усього іншого, наочно підтверджується наявністю професійного виконання і у сфері літератури - мистецтва художнього читання.

Сприйняття літературного тексту і витворів мистецтва нерозривно пов'язане і багато в чому доповнює один одного, що говорить про те, що їх об'єднання, навіть в невеликій мірі може привести до позитивних результатів у світлі розвитку у дитини "повноцінного" художнього сприйняття як мистецтва слова, так і образотворчого мистецтва.

Висновок до І розділу

Міжпредметні зв'язки - найважливіший чинник оптимізації процесу навчання, підвищення його результативності, усунення перевантаження учителів і учнів. Особливе значення мають міжпредметні зв'язки для ефективного використання організаційних форм навчання, а також цілеспрямованої перебудови усіх основних ланок навчально-виховного процесу.

Зараз інтеграція мистецтв використовується не повною мірою. Така ситуація вимагає визначення єдиної внутрішньої структури художньої освіти в цілому, створення системи художньої освіти, перегляду змісту освіти, постійного використання міжпредметних зв'язків, активізації на уроках комплексу мистецтв.

Систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами навчальних предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку художньої творчості школярів. Забезпечення систематичного функціонування внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків дозволяє створювати цілісну систему розвитку у школярів художньо-творчої активності.

Уся різноманітна дія мистецтва протікає в процесі сприйняття його творів. Ефективність цієї дії знаходиться в прямій залежності від культури художнього сприйняття. Сприйняття літературного тексту і витворів мистецтва нерозривно пов'язане і багато в чому доповнює один одного.

Специфічні прийоми навчання для інтегрованих уроків знаходяться у стадії розробки, і говорити про їх різноманітність ще рано.

Розділ ІІ. Можливість і шляхи реалізації інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

.1 Аналіз педагогічного досвіду учителів з проблеми інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі

У цьому розділі ми розглянемо прийоми роботи педагогів, опубліковані в журналах "Українська мова в школі" і "Початкова школа" за останніх 5-6 років.

У статті "Відеозапис на уроках розвитку мови учнів" автор ставить метою статті - розповісти про використання відеозапису на уроках розвитку мови - для навчання мови як засобу спілкування, виховання мовної культури, залучення до мистецтва [12].

У статті детально розглядаються як приклад три відеофільми:

. "У гості до серпанку" - матеріали для опису твору народної творчості - іграшки;

. "Що може бути цікавіше людської особи"! - матеріал для опису дитячого портрета з колекції Національного художнього музею;

. "Просто усе, а як для серця багато.". - матеріал для опису пам'ятника архітектури - Десятинної церкви і для опису інтер'єру, фресок цього храму.

Хоча відеоматеріали, описані в цій статті, призначені для учнів середньої школи, подібний вид роботи можна використовувати і в початковій школі, підібравши адаптовані для молодшого шкільного віку відеосюжети.

Стаття "Знайомство з образотворчим фольклором при вивченні розділу "Усна народна творчість" знайомить читача з думкою автора про те, що світ усного фольклору не є чужим образотворчому фольклору, а дуже близький до нього, іноді навіть відбитий в ньому [13].

Автор пропонує після прочитання дітьми якого-небудь твору з описом побуту українського народу попросити їх розповісти, які предмети з цих творів є у них удома. Це буде для дітей своєрідним відкриттям мистецтва.

У статті "Усна народна творчість і образотворче мистецтво" автор зазначає, що розділ " Усна народна творчість" в підручнику з читання "Рідна мова" для учнів початкової школи представлений народними піснями, билинами, казками. Цілком природно, вважає автор, що різні види народного мистецтва, що виникали в народному середовищі, були близькі за змістом і естетичним принципам. Тому мотиви вишивки з їх композиційної ясністю і величавістю образів порівнянні з розміреним складом билин, а легкий, ритмічний візерунок берестяних туесків з пісенними мелодіями, що мають свої ритмічні повтори [14; 15].

Автор стверджує, що художні враження учнів збагатяться, якщо разом з ілюстраціями в підручнику вони познайомляться із справжніми творами художників і народних майстрів в експозиціях і фондах місцевих художніх і краєзнавчих музеїв. Вони можуть стати тим критерієм справжньої художності твору, який допоможе учням виробивши вміння самостійно і вірно оцінювати багато явищ сьогоднішнього художнього життя.

У статті "Інтеграція учбових занять в початковій школі" автор детально розглядає поняття інтеграції. Інтеграційні зв'язки між предметами початкової школи мало розроблені, викладені суперечливо; багато розбіжностей серед учених в розумінні суті цих зв'язків [16].

Автор вважає, що якщо учбовий матеріал по курсу читання - образотворче мистецтво раціонально згрупувати і відповідним чином його вивчити, то це сприятиме систематизації знань, школярі краще засвоять зміст учбового матеріалу, зможуть набагато легше і вільніше викладати вивчений матеріал.

У статті "Фрагмент уроку читання на тему "Подорож у світ звуків і фарб весни" автор приводить фрагмент уроку читання в 3 класі, однією з цілей якого є: здійснити зв'язок змісту уроків читання з творами, рекомендованими для позакласного читання, з образотворчим мистецтвом. У уроці вдало реалізовані міжпредметні зв'язки (читання - образотворче мистецтво) [17].

У статті "Інтегрований цикл естетичних занять в початковій школі" автор говорить про те, що в життєдіяльності нашого суспільства особливе значення набуває естетичне виховання. Саме за допомогою мистецтва здійснюється в основному передача духовного досвіду людства, що несе з собою, - те головне, що сприяє відновленню зв'язків між поколіннями. Мистецтво допомагає учням побудувати цілісну картину навколишнього світу, полегшує ухвалення правильного рішення в різних життєвих ситуаціях. Естетичне виховання і освіта починає грати особливо важливу роль при переході від педагогіки знань, умінь і навичок до педагогіки розвитку [18].

Інтегрований курс, який охоплює наступні предмети - літературне читання, образотворче мистецтво і музику, має загальні для кожного з них цілі, не порушує принципів дидактики, зберігає специфіку різних видів мистецтв, враховує вікові і індивідуальні особливості учнів, фокусується в цілому на пізнанні дітьми дійсності, на повноцінному сприйнятті краси навколишнього світу.

Інтегрований естетичний курс був апробований автором на базі школи №14 міста Рівне. Тематичне планування цього інтегрованого курсу для учнів І-IV класів загальноосвітньої школи складене на навчальний рік з розрахунку 1 години в тиждень.

.2 Аналіз змісту програмних матеріалів

Нині в загальноосвітніх установах системний підхід до естетичного виховання і освіти здійснюється в процесі викладання таких дисциплін, як "Образотворче мистецтво", "Музика", "Світова художня культура", а також за допомогою різних факультативів, гуртків по вивченню мистецтва і інших форм додаткової естетичної освіти і виховання. Базисний учбовий план дозволяє викладати різні інтегровані курси мистецтва, які набули широкого поширення в нестандартних типах учбових закладів, що знову відкриваються [19].

У програмі "Образотворче мистецтво і художня праця" академіка Б.М. Неменського, провідним завданням у викладанні образотворчого мистецтва є завдання формування у учнів морально-естетичної чуйності на прекрасне і потворне в житті і в мистецтві.

Це стає можливим тільки якщо вдасться закріпити у свідомості дитини розуміння міцного зв'язку мистецтва з його особистим світом, зі світом думок і почуттів кожної людини, сказано там же. Будь-які інші завдання навчання мистецтва витікають з цього і повинні співвідноситися з ним. Одним з важливих методичних аспектів програми виділяється "Поєднання образотворчого мистецтва з музикою і літературою". Зв'язок з поезією і музикою дозволяє образніше розкрити тему уроку. У програмі приводиться перелік не лише зорового, але літературного і музичного ряду [20; 21].

Як приклад можна узяти урок в I чверті 3 класу [22]. Тема уроку "Твої іграшки". Діти в знайомстві з іграшкою пізнають значення її в житті (ритуальне, як атрибут свята, ігрові об'єкти).

На уроці учитель використовує прислів'я, приказки, фольклор, українські народні казки.

На інших уроках учителеві даються рекомендації у використанні програмних розповідей. Це дає хороший матеріал для проведення інтегрованих уроків з уроками читання.

У програмі "Образотворче мистецтво" доктора педагогічних наук В.С. Кузіна, головною метою художньої освіти ставиться формування духовної культури особистості, залучення до загальнолюдських цінностей, оволодіння національною культурною спадщиною [23].

У основу програми включена система міжпредметних зв'язків з читанням і українською мовою, що, на думку авторів, дозволяє відчути практичну спрямованість уроків образотворчого мистецтва, їх зв'язок з життям.

Передбачена робота по ілюстрації літературних творів, що входять в програмні матеріали по читанню.

Зміст розділу "Тематичне малювання і ілюстрація" включає малювання на теми навколишнього життя на основі спостережень або по уяві і ілюстрація повістей, розповідей, казок, байок і інших літературних творів.

Висновок до ІІ розділу|

Вивчення досвіду роботи учителів в проблемі, що вивчається, дозволяє зробити висновки, що проблема ця нині знаходиться у стадії розробки, шукаються нові шляхи її вирішення, нові підходи до розуміння шляхів інтеграції образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі. Багато учителів розробляють методики проведення таких занять, апробовують їх на своїх експериментальних майданчиках. Багато з таких експериментів дають дуже непогані результати.

У програмних матеріалах по образотворчому мистецтву Б.М. Неменського і В.С. Кузіна є багато моментів поєднання образотворчого мистецтва і літератури, причому ці програми дозволяють проводити інтеграцію курсу образотворчого мистецтва з курсом розвитку мови в початковій школі. Елементи цієї інтеграції безпосередньо закладені у вивчені нами програмні матеріали. Багато тем курсу розвитку мови|промови| співпадають з темами курсу образотворчого мистецтва по своїх цілях, що говорить про можливість їх інтеграції.

Висновки

В процесі нашого дослідження ефективності і доцільності використання інтегрованих уроків розвитку мови і образотворчого мистецтва в початковій школі ми проаналізували різні матеріали з цієї проблеми, і дійшли наступних висновків:

необхідність міжпредметних зв'язків укладена в самій природі мислення, диктується об'єктивними законами вищої нервової діяльності, законами психології і фізіології;

навчання має бути побудоване так, щоб формувати у учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам'ятовування нового матеріалу;

систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами учбових предметів образотворчого мистецтва і розвитку мови - одна з необхідних умов розвитку комплексу мовних умінь і художніх здібностей у учнів;

сприйняття художніх творів літератури і образотворчого мистецтва носить схожу природу і доповнює один одного;

виходячи з проаналізованих передових робіт учителів, багато хто з них використовує, і дуже успішно, цей тип інтеграції;

освітні програми по образотворчому мистецтву і розвитку мови дозволяють повною мірою використовувати цей тип інтеграції в учбовому процесі початкової школи;

інтеграція образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі на практиці використовується не повною мірою, оскільки для цього багато учителів недостатньо підготовлені в науковому і методичному плані. Що, у свою чергу, вимагає глибшого методичного опрацювання інтеграційних процесів між курсами образотворчого мистецтва і розвитку мови в початковій школі.

Список використаних джерел

1. Выгодский Л.С. Избранные психологические произведения. - М., 1956.

. Зверев И.Д., Максимова В.Н., Межпредметные связи в современной школе. - М., 1981.

. Ильенко Л.П. Интегрированный цикл эстетических занятий в начальной школе. // Начальная школа №1 1997.

. Искусство в жизни детей. Опыт художественных занятий с младшими школьниками. Книга для учителя. - М., 1991.

. Лякишева Т.И., Маркевич Е.Ф. Интегрированнй урок по теме "Зима" с использованием методов "театра педагогики". // Начальная школа №1 1995.

. Лямина Н.В. Интегрированные уроки - одно из средств привития интереса к учебным предметам. // Начальная школа №11 1995.

. Максимова З.Н. Знакомство с изобразительным фольклором при изучении раздела "Устное народное творчество". // Начальная школа №8 1993.

. Максимова З.Н. Устное народное творчество и изобразительное искусство. // Начальная школа №8 1994.

. Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Ступеньки к творчеству: Художественное развитие ребенка к семье. - М.: Редакция журнала "Искусство в школе", 1995.

. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников. Под общей редакцией Т.Г.Рамзаевой. - С-Пб, 1998.

. Мурзо Г.В. Видеозапись на уроках развития речи учащихся. // Русский язык в школе № 5-6 1992.

. Сердюкова Н.С. Интеграция учебных занятий в начальной школе. // Начальная школа №11 1994.

. Сеченов И.М. Избранные философские и психологические произведения. М. - Л., 1947.

. Сокольникова Н.М. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальной школе: Учеб. пособие - М.: Издательский центр "Академия", 1999.

. Павлов И.П. Избранные произведения. - М., 1951.

. Программы общеобразовательных учреждений Начальные классы (1-3). / Сост. Вохмянина Л.А., Ингнатьева Т.В. и др. - М.: Просвещение,1994.

. Программно-методические материалы. Изобразительное искусство. Начальная школа / Сост. В.С. Кузин, В.И. Сиротин. - М.: Дрофа, 1999г.

. Тихонова Г.Г. Фрагмент урока чтения на тему "Путешествие в мир звуков и красок весны". // Начальная школа №10 1995

. Федорец Г.Ф. Проблема интеграции в теории и практике обучения (пути развития). - Л., 1990.

. Щёголева Г.С. Уроки развития связной речи в начальной школе С-Пб 1998.

. Эстетическая культура и эстетическое воспитание: Книга для учителя / Сост. Лабковская Г.С. - М., 1983.

Додаток

Конспект інтегрованого уроку з образотворчого мистецтва та "Я і Україна" у 1 класі.

З образотворчого мистецтва з теми: "Зимовий день" та "Я і Україна" з теми: "Якою буває зима?" для учнів 1 класу

Тема: Малювання композиції "Зимовий день"

Мета: Систематизувати уявлення дітей про зиму (показ презентації на компютері);

в бесіді про зиму звернути увагу на те, як художники в своїх роботах зображують пейзаж і його елементи;

поглиблювати поняття про теплу і холодну гаму кольорів;

вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи засобами кольору і техніки;

розвивати у дітей композиційні навички, асоціативно-образне мислення, спостережливість, творчу уяву;

вміння передавати враження від побаченого;

розвивати композиційну грамотність (рівномірне заповнення площі листа);

удосконалювати зорову пам'ять, фантазію, технічні навички роботи з художніми матеріалами;

виховувати охайність, акуратність, самостійність в роботі, бажання створювати прекрасне навколо себе;

прививати любов до уроків мистецтва, до природи рідного краю.

Обладнання: ілюстративний матеріал, застосування компютера, виставка книг, ТЗН, показ мультфільму, зразок вчителя.

Художні матеріали: папір, простий олівець, гумка, пензлики, палітра, гуаш, вода

Тип: інтегрований урок (образотворче мистецтво, музика, Я і Україна)

"Мистецтво відображає реальне та вічне,

а не тимчасове та ілюзорне"(Джинараджаса).

Хід уроку

І. Пролог

. Організація класу. Привітання.

Добрий день, діти! Подивіться один на одного і посміхніться, щоб ми з посмішкою і гарним настроєм провели сьогоднішній урок.

. Мотивація навчальної діяльності

Діти, як гарно у вас сьогодні в класі: білесенькі сніжинки, новорічна ялинка, казкові звірі. Якої пори року це буває? (взимку)

Декламування вірша Г. Демченка

Снігами вкрилася земля,

Метелиця гуляє,

Малює вікна Морозець

Та носики щипає.

Природа спить…

І все навколо

В димових білих чарах.

Це - Королева,

Це - Зима

Так трудиться на славу. (Г. Демченко)

ІІ. Завязка

Так, діти. Сьогодні до нас на урок завітала Королева - Зима. Якою ви уявляєте зиму? (опис зими дітьми)

ІІІ. Розробка

Зимонька, снігуронька, чарівниця - так гарно називають зиму. Вона зявляється зненацька. Все навколо блищить, переливається, іскриться.

(Показ презентації)

слайд

слайд

слайд

слайд

слайд

слайд

слайд

слайд

слайд

Отже, зиму не можна назвати безбарвною, ахроматичною. Вона поєднує в собі безліч кольорів. Вам треба їх вміти бачити.

Розглянемо палітру пір року. Назвіть кольори зими і складемо палітру пори року зими у вигляді зимового кущика (діти складають асоціативний кущ разом з учителем).

-Усі відтінки синього, фіолетового, блакитного, зеленого називаються холодними кольорами.

-Так, узимку холодно, дує холодний вітер, день стає коротшим. То чи подобається вам зима? Мабуть, ні: незатишно, холодно, за вікном хурделиться, падає сніг. Виходити на вулицю не хочеться. Краще в хаті посидіти.

слайд.

слайд.

-Діти, наш знайомий Олівець теж любить зиму. Йому подобається її ще й малювати. І от сьогодні ми з вами будемо малювати зимовий день.

ІV. Кульмінація

.Постановка практичного завдання

А для роботи казкові герої принесли нам фарби, кісточки, палітру, воду, графічний олівець, гумку, а ще - сюрприз.

. Поетапне виконання композиції вчителя.

. Практична робота. Фінал.

. Перевірка виконаних робіт. Аналіз робіт. Виставка кращих малюнків.

2. Показ мільтфільма із серії "Маша і Ведмідь" - "Следы невиданных зверей"

Діти, чи сподобався вам урок? Що саме?

Які труднощі виникали при роботі?

Дякую вам за урок!

Прийміть на прощання

Моє найкраще побажання:

Хай вам сонечко сміється,

І наука хай дається.

А за те, що ви гарно працювали, звірята вам дарують паперові сніжинки на згадку.

І. Післядія. (виставка книг, малюнки)

Зміст Вступ Розділ І. Проблема міжпредметних зв'язків в психолого-педагогічній і методичній літературі .1 Психологічні основи міжпредметних зв'язкі

Больше работ по теме: