Методика роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців

 

Луганський нацiональний університет iменi Тараса Шевченканститут педагогiки та психологii

Кафедра соцiальноii педагогiки

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З КУРСУ "ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"

НА ТЕМУ: МЕТОДИКА РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ

Студентки 3 курсу

напрямку пiдготовки "Соцiальна педагогiка"

заочноi форми навчання Абакумової М.А.

Керiвник:

Укладач - доцент кафедри

соцiальноi педагогiки Краснова Н.П.

м. Старобiльськ - 2013 рiк

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ l. Профорієнтаційна робота соціального педагога як соціально-педагогічна проблема

.1 Аналіз педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури з профорієнтаційної діяльності соціального педагога

.2 Напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога

РОЗДІЛ ІІ. Діяльність соціального педагога з профорієнтації вихованців

.1 Сутність, форми та методи профорієнтаційної роботи соціального педагога

.2 Аналіз проведеної експериментальної роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, реформування та модернізація системи освіти - усе це сприяє оновленню ринку освітніх послуг та ринку праці. Зміни умов, змісту і засобів праці потребують функціонування довготривалої та динамічної системи професійної орієнтації, що виступає складовою неперервної освіти. У кінці ХХ - на початку ХХІ ст. при розбудові незалежної України зявилася можливість по-новому підійти до проблеми підготовки особистості й країни. Але високий рівень безробіття серед молоді на сучасному етапі, плинність кадрів, незадоволеність значної кількості людей своєю спеціальністю свідчать, що питання вибору професії підростаючим поколінням не можна вважати розвязаним.

Орієнтація вихованців на професійну діяльність у системі загальної освіти потребує наукового переосмислення, результатом якого повинно бути впровадження в освітню практику нового змісту навчально-виховної роботи, нових форм профорієнтаційної роботи, адже школярі повинні не тільки отримувати знання у школі, а й готуватися до професійної діяльності, і бажано, щоб ця діяльність відповідала їхнім особистісним якостям і одночасно користувалася попитом на ринку праці (18).

Свого часу В. Сухомлинський у своїй статті "Виховувати любов до праці" порушував питання про великі недоліки у виховній роботі серед юнаків і дівчат старших класів, у вихованні правильних поглядів на працю, правильних естетичних поглядів і моралі. Він говорив про те, що в більшості система виховної роботи в школі була мало повязана з майбутньою трудовою діяльністю учнів. На лекціях і під час бесід, на конференціях читачів і на диспутах учні захоплюються величними образами патріотів-трудівників різних галузей народного господарства. Але в побудові виховних бесід та інших заходів допускається та помилка, що учні бачать часто тільки наслідки трудового героїзму людей, їх приваблює поезія праці здебільшого в її результатах. Не достатньо звертають увагу учнів на ті труднощі, з якими вони зустрінуться в майбутньому. Не показують їм того простого, буденного, звичайного, що є водночас високим, прекрасним, поетичним тільки при тій умові, коли людина розуміє, в імя чого вона перемагає труднощі на своєму шляху (23).

Проблемні питання профорієнтаційної роботи висвітлені в роботах психологів М. Пряжникова, Є. Климова. Вони дали наукове обґрунтування профорієнтації, виділили класифікацію загальних методів профорієнтаційної роботи в школі, причини необхідності її проведення, та аналізували загальні форми і методи професійної роботи на різних вікових етапах у загальноосвітніх закладах.

Суттєва характеристика соціально-педагогічного підходу до профорієнтаційної роботи соціального педагога відображена у дослідженнях Н. Завєріко, Л. Міщик, які розглядають стан проблем професійної орієнтації учнів загальноосвітньої школи на сучасному етапі розвитку суспільства.

В Україні додаткові соціальні проблеми створюють ситуацію невідповідності між високими вимогами роботодавців до кваліфікації спеціалістів та неготовністю молоді до вибору професії, а значить до праці в нових економічних умовах.

Наукова актуальність теми полягає у тому, що існуюча теоретична база професійної орієнтації недостатня для її ефективностї.

Істотним гальмом розвитку профорієнтації є те, що вона, як правило, розрахована на деякого усередненого учня; відсутній індивідуальний підхід до особистості, яка вибирає професію.

Обєкт дослідження - процес профорієнтаційної роботи з вихованцями.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні технології та методи в умовах профорієнтаційної роботи з вихованцями.

Мета дослідження - розкрити технології профорієнтаційної роботи соціального педагога з професійної орієнтації старшокласників.

Завдання дослідження:

. Здійснити аналіз педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури з профорієнтаційної діяльності соціального педагога.

. Розглянути напрями профорієнтаційної діяльності соціального педагога.

. Визначити сутність, форми і методи профорієнтаційної роботи з вихованцями.

. Експериментально перевірити ефективність використання різноманітних методів профорієнтаційної діяльності в загальноосвітній школі.

Гіпотеза: робота по професійній орієнтації буде ефективною, якщо соціальний педагог використовуватиме у своїй роботі різні інноваційні технології та методи.

У процесі дослідження використовувалися методи: теоретичні (вивчення й аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми); емпіричні (анкетування, опитування, спостереження, бесіда, консультування, проведення тренінгів).

База дослідження: військово-патріотична школа "Спецназ" м. Старобільськ, Луганської обл.

Основним результатом дослідження є розробка технології та методів роботи соціального педагога з профорієнтації старшокласників. Профорієнтаційна робота у школі включає в себе такі складові: професійне просвітництво (профінформація і профпропаганда), професійна діагностика і професійне консультування. Перші частини проводяться в групі, консультація проводиться індивідуально. При цьому використовуються такі методи: тестування, лекція, групова та індивідуальна бесіда, диспут, гра.

Практична значимість даної технології та методів полягає в тому, що при їх реалізації очікується підвищення рівня профорієнтування старшокласників, поява у них бажання підійти до питання про своє професійне майбутнє з великою увагою.

РОЗДІЛ І. ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

.1 Аналіз педагогічної, психологічної, соціально-педагогічної літератури з профорієнтаційної діяльності соціального педагога

За останні роки проведено чимало дослідницької роботи, яка відображена у різноманітних наукових книгах та періодичних виданнях, присвячених проблемам професійної орієнтації. Психологи, соціологи, лікарі, педагоги спільно розробляють рекомендації, тести, користуючись якими, молода людина може з більшою імовірністю прийняти правильне рішення у виборі професії.

Треба звернути увагу, що існують різні визначення професійної орієнтації. Так, у Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається дається таке визначення: професійна орієнтація - це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні.

Основою професійного самовизначення особи є самопізнання та обєктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для набуття конкретних професій, та конюктурою ринку праці (14).

У психологічному словнику дано визначення: професійна орієнтація - система заходів щодо залучення індивіда до світу праці. Передбачає:

. професійне просвітництво, інформування про світ професій;

. професійне виховання, вироблення професійно важливих особистих якостей (працездатність, відповідальність);

. професійне консультування (20).

В Енциклопедії соціології дається таке визначення: орієнтація на професію - це комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесів підготовки і перепідготовки індивідів до трудової діяльності відповідно до їх бажання, схильностей та сформованих здібностей, а також з урахуванням потреби в кадрах народного господарства і суспільства в цілому (30).

В енциклопедичному словнику економіки та права професійна орієнтація визначається як система заходів, спрямованих на надання допомоги молоді у виборі професії (29).

У медичному словнику дано таке визначення професійної орієнтації - це сукупність заходів, спрямованих на підготовку молоді до раціонального вибору професії, найбільш відповідної індивідуальним анатомо-фізіологічним і психологічним особливостям людини, стану її здоровя, схильності і наявних у неї навичок, з урахуванням потреб народного господарства в кадрах (12).

У педагогічному словнику професійна орієнтація визначена як інформаційна та організаційно-практична діяльність сімї, учбових закладів, державних товариств, і комерційних організацій, що забезпечують допомогу населенню у виборі, підборі або зміні професії з урахуванням індивідуальних інтересів кожної особистості і потреб ринку праці. Координується спеціалізованими службами, у складі яких діють центри, бюро, кабінети та ін. (17).

У рамках соціально-педагогічного підходу професійна орієнтація розглядається як система соціальних, економічних, психологічних, педагогічних, медичних положень, що складають технологію соціально-педагогічної підтримки учнів, спрямованої на активізацію соціально-професійного самовизначення особистості, формування профорієнтаційних компетенцій з метою самореалізації та адаптації в умовах ринку праці, що розвивається.

Вивчаючи психологічну, педагогічну, соціально-педагогічну літературу звертаємо увагу на досвід профорієнтаційної роботи в Україні. Переглянувши 24 періодичні видання "Психолог" та 24 періодичні видання "Соціальний педагог",виявлено, що у періодичних виданнях "Психолог" подано багато практичного матеріалу по проведенню профорієнтаційних тренінгів, ігор, інтегрованих уроків, тобто більше конкретних статей по профорієнтаційній роботі. У періодичних виданнях "Соціальний педагог" виявлено більше статей, присвячених загальним питанням по профорієнтаційній діяльності. Провівши аналіз наявних статей та інших наукових праць ми прослідкували роботу по професійній орієнтації учнів, починаючи з початку ХХ століття.

З середини 20-х років в Україні для допомоги випускникам шкіл і професійних навчальних закладів у виборі професії з наступним працевлаштуванням створюються спеціальні служби - "консультаційні амбулаторії". При цьому їх ініціаторами, організаторами та засновниками спочатку були громадські організації у великих промислових містах, а вже після вони набули статусу державних. Основна задача "консультаційних амбулаторій" полягала у розподіленні підлітків по школах фабрично-заводського навчання. У лабораторіях лікарі вивчали показання та протипоказання до професії. Психологи ставили задачу вивчення та класифікації професій з метою профконсультації. Хоча й були спроби попереднього вивчення дітей в школах, та багато підлітків проходили через лабораторії по профконсультації за короткий термін. Вивчали здібності в основному за допомогою тестів. У подальшому робота профконсультації була припинена у звязку з помилковим тлумаченням деяких положень постанови ЦК ВКП(б) "Про педологічні викривлення в системі наркомосів" (16).

Система професійної орієнтації, що склалася до 50-х років ХХ ст. мала забезпечувати кваліфікованою робочою силою діюче на той час виробництво. Таке соціальне замовлення визначалося швидкими темпами науково-технічного розвитку.

Крім того, треба було швидко відновлювати зруйнований у період Великої Вітчизняної війни господарський комплекс країни, переорієнтувати діяльність підприємств на виробництво товарів широкого вжитку, одночасно зберігаючи і військовий потенціал. А це потребувало величезних капіталовкладень ще й у систему освіти яка мала б забезпечити ці галузі інженерно-технічними робітничими професіями. Зазначене вище соціальне замовлення актуалізувалося ще й тому, що внаслідок ведення тривалої війни скоротилася кількість кваліфікованих працівників. Такий надзвичайно високий попит й визначив домінування в системі професійної орієнтації населення передусім інтересів держави і лише згодом бажання і можливостей особистості (13).

У 60-ті роки ХХ ст. підписано цілу низку нормативних документів, які створили підґрунтя для розбудови системи професійної орієнтації населення. У науково-дослідницьких закладах розгорнулася досліджувальна робота з питань профорієнтації. В 1963 році в Інституті педагогіки в Києві відкрили сектор профорієнтації. Вперше в історії України було створено предпосилку для вільного вибору професії. Здійснення політехнічного навчання створює основу для професійної орієнтації школярів. Але і при цих сприятливих умовах необхідна спеціальна цілеспрямована робота по профорієнтації (16). На той час в теорії та практиці професійної орієнтації домінувала спрямованість змісту, форм та методів профорієнтаційної роботи на забезпечення потреби окремих галузей і регіонів у відповідних трудових ресурсах. Тому ґрунтовно розроблялися зміст, форми та методи професійної інформації, освіти агітації, пропаганди та цілеспрямованої підготовки особистості до вибору професії, які втілилися в діяльність відкритих в середині 80-х років минулого століття 60 регіональних центрів професійної орієнтації молоді, кабінетів і куточків профорієнтації в кожній школі, навчально-методичних кабінетів координуючих центрів (у межах району - профцентри, у школі - шкільна рада і т.д.) та методистів з професійної орієнтації учнів.

До кінця ХХ ст. змінилися зміст і особливості трудової діяльності людини в умовах світового розподілу праці. На зміну використання у виробництві некваліфікованої робочої сили або величезних матеріальних ресурсів і енергії, які не можуть дати високих результатів. приходять високі технології, які потребують творчих здібностей людини, формування яких займає не одне десятиліття. І вже в основі розвитку лежить прагнення особистості до реалізації свого професійного потенціалу, досягнення вершин майстерності у вчасно обраній сфері трудової діяльності. Досягається це також завдяки системі професійної орієнтації, яка покликана забезпечити умови для усвідомлення особистістю свого ставлення до себе як субєкта професійної праці та поведінки, що передбачає здійснення самостійного пошуку професії з урахуванням власних інтересів і можливостей, а лише згодом конюктури ринку праці (13).

З отриманням Україною незалежності відбулися зміни у навчально-виховному процесі школи. В основному це були негативні зміни і трудова підготовка дітей занепала. Зменшилася кількість учнів, які проходили професійне навчання, та кількість шкіл, де воно було організоване. Такий стан роботи значно погіршив профорієнтацію учнів.

Останнє десятиріччя ХХ ст. характеризується низкою економічних негараздів у країні, що привели до падіння престижу освіти, а тому у певної частини школярів знизився інтерес до навчання. Відповідно профорієнтаційна робота погіршувалася та проводилася на низькому рівні (10).

В даний час у зв'язку з реформою освіти, ядром якої є профільне навчання, спостерігається деяке відродження інтересу до шкільної профорієнтації. У ряді шкіл з ініціативи батьків, директорів, педагогів і психологів, соціальних педагогів поновлюється профорієнтаційна робота.

Віддаючи належне наявним науковим працям з вивчення різних аспектів профорієнтації школярів, відзначимо, що практично не розробленим залишається соціально-педагогічний підхід до її реалізації в умовах установи загальної освіти. Як було сказано вище, питаннями теорії та практики профорієнтації старшокласників займаються в основному представники психологічної науки. Досліджень і розробок соціальних педагогів у цій галузі дуже мало.

Отже, проаналізувавши роботу по професійній орієнтації учнів, починаючи з початку ХХ століття ми дійшли висновку що, здебільшого вона визначалася державою і велася в інтересах держави. У наш час питання профорієнтаційної роботи вимагає нового підходу, бо в умовах ринкової економіки роль держави зменшується і щоб обрати "свою професію" важливо врахувати попит на професії на ринку праці, схильності та здібності конкретної людини. Тому в навчально-виховних закладах з ініціативи батьків, директорів, педагогів, психологів, соціальних педагогів поновлюється профорієнтаційна робота, але залишається не розробленим соціально-педагогічний підхід до її організації.

.2 Напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога

Професійна орієнтація в школі - це система учбово-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідного обєму знань про соціально-економічні і психофізичні характеристики професій.

Основні напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога в загальноосвітній школі:

.професійна просвіта (профінформація і профпропаганда);

.професійна діагностика;

.професійне виховання;

.професійне консультування;

Професійне просвітництво - науково організоване інформування про зміст трудової діяльності в різних сферах, шляхи отримання професії, актуальність її на ринку праці, а також вимоги професій щодо індивідуально-психологічних особливостей людини.

Професійне просвітництво умовно поділяють на дві форми: професійну інформацію та професійну пропаганду.

Професійна інформація покликана інформувати учнів про світ професій та спеціальності, про зміст роботи, умови матеріального та соціального середовища, оплату, режим праці та відпочинку, перспективи розвитку даної професії, форми та терміни навчання, можливості карєрного росту. Особливу увагу приділяють просвітництву загальних вимог професії, щодо стану здоровя людини, рівню розвитку її психологічних і психофізіологічних характеристик, особистих якостей, рівню загальноосвітньої та спеціальної підготовки.

Профінформаційні заходи виконують не тільки пасивно-ознайомлювальну функцію, а й активно-виховну функцію, тому важливе місце у їх проведенні займає не просто надання інформації про професії, але й пропаганда деяких із них.

Профпропаганда - формування у молоді інтересу до певного виду діяльності та розяснення престижності робочих професій.

Професійна агітація повина активно впливати на вибір школярами професій, потрібних суспільству. Професійна пропаганда повинна формувати позитивне відношення до проблем вибору професії, до активізації в учнів прагнення засвоїти професію, потрібну базовому підприємству, району, місту і т.д.

Велика роль в просвітництві належить позакласній роботі: шкільні кружки, екскурсії на підприємства.

Для цілей профпросвітництва створюють фільми та телевізійні передачі, які дають можливість, з однієї сторони спостерігати підприємства та професії, яких не має в районі, де знаходиться школа, а з іншої - звернути увагу учнів на ті особливості праці, які вислизнули з виду під час екскурсій (16).

Почерпнути інформацію про професії та відомості про перспективні тенденції зайнятості можна з різних літературних джерел: довідники з описанням професій (спеціальностей), їх особливостей; довідники для вступників у різні учбові заклади.

Розглянемо важливість професійного виховання. Професійне виховання - містить низку заходів із формування схильностей і професійних інтересів вихованців. Цей напрямок профорієнтаційної роботи передбачає передусім підвищення ефективності учбової роботи, залучення школярів до різноманітних видів позашкільної суспільно-корисної діяльності, стимулювання їхніх пізнавальних можливостей, самопізнання і самовиховання. На цій ділянці профорієнтаційної роботи соціальний педагог має діяти у тісному контакті з класним керівником і з вчителями-предметниками. Виявляти і підтримувати інтереси школяра до різних навчальних предметів, спонукати до самостійної роботи із вивчення сфери діяльності, яка його зацікавила.

Позитивну роль тут мають зіграти предметні гуртки і гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть з урахуванням переважаючого інтересу до одного з типів професійної діяльності. Адже поза сумнівами, що тільки у конкретній роботі можливе виховання професійних інтересів, виховання поваги до професії, в основі якої повинна лежати любов до праці, психологічна готовність до будь-якої роботи.

Професійне консультування - психологічна допомога людям у професійному самовизначенні, плануванні професійної карєри, а також у подоланні труднощів професійного життя.

Професійної консультації потребують найчастіше випускники 9 - 11-х класів. Вона ґрунтується на знанні схильностей та інтересів консультованого, його особистих якостей. Професійна консультація проводиться з метою допомогти старшокласнику ніби "приміряти" професії, що цікавлять його, на себе, задоволення інтересу школяра щодо конкретної спеціальності (до її змісту, вимог до якостей особистості і врахуванню протипоказань для виконання тієї чи іншої роботи). Під час консультації визначаються можливі шляхи професійного навчання, терміни навчання, перспективи професійного зростання, затребуваність фахівців на ринку праці. Профконсультація стимулює роздуми підлітка про перспективи свого особистого і професійного самовизначення, надаючи йому певні орієнтири для оцінки своєї готовності до реалізації намічених планів.

Виділяють такі головні функції профконсультації як: інформаційна і діагностична.

Інформаційна функція передбачає надання учню інформації про професії, професійні учбові заклади.

Діагностична функція передбачає визначення рівня розвитку фізіологічних і психологічних особливостей вихованців.

Соціальний педагог, як професійний консультант,повинен знати особливості профконсультаційної роботи з різними віковими групами школярів та досконало здійснювати діагностичне обстеження особистості з профорієнтаційною метою; запроваджувати всі етапи профконсультаційної роботи (1).

Напевно, головним елементом профорієнтації є професійна діагностика. Без неї не можуть функціонувати ані професійна консультація, ані професійне виховання. Професійна діагностика займається вивченням особистості школяра, процесу росту, формування якостей, здібностей та інтересів. Це фундамент, на якому формується професійне самовизначення особистості. Діяльність ця проводиться протягом всього періоду шкільного навчання соціальним педагогом за допомогою різноманітних методик. З учнями 7 - 11-х класів проводити її можна за допомогою опитувальників і анкет, досить апробованих та інформаційних, а також карти профорієнтації.

Усі перераховані компоненти профорієнтації взаємоповязані, знаходяться у взаємодії та доповнюють один одного, утворюючи певну структуру, у рамках якої будується профорієнтаційна робота.

Отже, щоб вибір професії був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні такі фактори: інформованість про світ професій; знання своїх особистих особливостей; уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які предявляє професія і спеціальність, взаємозвязок усіх ланок педагогічного процесу (педагогів, психолога, соціального педагога, медика та інших).

Уся шкільна робота повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.

Таким чином, діяльність соціального педагога з профорієнтації вихованців має напрямки: професійна освіта (профінформація, профпропаганда), професійна діагностика, професійне виховання, професійне консультування. Усі ці етапи профорієнтаційної роботи допомагають визначити професійну спрямованість особистості.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що питання профорієнтаційної роботи розглядалося багатьма дослідниками і здебільшого профорієнтаційна робота відбувалася в інтересах держави. В наш час роль держави зменшується і тому, щоб обрати "свою професію" важливо врахувати здібності людини та попит професії на ринку праці. . Отже, в навчально-виховних закладах з ініціативи батьків, директорів, педагогів, психологів, соціальних педагогів поновлюється профорієнтаційна робота, але залишається не розробленим соціально-педагогічний підхід.

Основні напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога в загальноосвітній школі: професійна освіта (профінформація, профпропаганда), професійна діагностика, професійне виховання, професійне консультування. Усі ці етапи профорієнтаційної роботи сприяють професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.

РОЗДІЛ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ВИХОВАНЦІВ

.1 Сутність, форми та методи профорієнтаційної роботи соціального педагога

Для підсилювання профорієнтаційної діяльності у школі повинна вестися цілеспрямована робота по налагодженню цілісної системи профорієнтації з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей вихованців, рівня готовності мотивації до здійснення свідомого професійного вибору. Як вважає Т. Шишковець, система профорієнтації школярів - це організована діяльність різних державних та суспільних організацій, закладів, школи, а також сімї, спрямована на здійснення процесу професійного самовизначення школярів в інтересах особистості і суспільства (28).

Загальна мета профорієнтаційної роботи - це підготовка вихованців до обґрунтованого вибору професії, що задовольняє як особисті інтереси, так і суспільні потреби. В систему профорієнтації входять слідуючі основні компоненти: цілі, задачі, форми, методи профорієнтаційної роботи з учнями.

Серед цілей профорієнтаційної роботи Л.Йовайша виділяє:

надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору сфери майбутньої професійної діяльності;

формування у школярів свідомого відношення до праці, професійне самовизначення в умовах вільного вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці (5).

До основних задач профорієнтації відноситься:

поступове формування у школярів внутрішньої готовності до свідомого і самостійного будування, корегування і реалізації перспектив свого професійного розвитку;

формування позитивного відношення до праці, як до життєвої цінності;

розвиток інтересу до різноманітних сфер трудової діяльності;

надання морально-етичної підтримки вихованцям (формування оптимістичного відношення до свого професійного майбутнього);

формування цілеспрямованості, винахідливості, діловитості;

діагностика ціннісних орієнтацій, установок у виборі професії;

розробка програми реалізації професійного вибору учня.

Зважаючи на психологічні і вікові особливості вихованців можна виділити етапи та зміст профорієнтаційної роботи в школі:

. У школярів молодших класів (1 - 4 класи) за допомогою активних засобів профорієнтаційної роботи необхідно формувати: відповідальне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства, мотивацію при виборі професії, розвиток інтересів до трудової діяльності й розмаїття світу професій.

. Школярам 5 - 7 класів важливо розуміти свої інтереси, схильності й загальні цінності, повязані з вибором професії та свого місця в суспільстві. При цьому майбутня професійна діяльність стає для підлітка способом налагодження власного способу життя, шляхом до реалізації власних можливостей і досягнення мети. Перевага віддається груповим формам роботи.

. Учням 8 - 9 класів необхідно розширювати уявлення про професії народного господарства, перспективи професійного зростання та майстерності, правила вибору професії, а також уміння адекватно оцінювати свої можливості відповідно до вимог обраної професії.

. Учням 10 - 11 класів слід формувати готовність до обґрунтованого вибору професії та планування перспектив отримання подальшої освіти. А також розвивати здібності до аналізу сучасного ринку праці через засвоєння понять, що належать до планування професійної діяльності (ринок праці, професійна карєра, професійно важливі риси, професійна компетентність, професійна мобільність тощо).

Метод у профорієнтації є способом управління процесом формування професійного самовизначення особи школяра через надання певної форми і структури предмету профорієнтаційного впливу відповідно до поставлених цілей. Не зважаючи на те, що сучасна теорія і практика професійної орієнтації мають в своєму розпорядженні обширний арсенал форм і методів профорієнтаційного впливу на особу школяра, проблема методів залишається надзвичайно актуальною. До тепер немає єдиної їх класифікації. Багато в чому це зумовлено тим, що більшість форм і методів, використовуваних у практиці профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл, носять міждисциплінарний характер. Залежно від прийнятого за основу критерію їх групують по-різному.

На думку Є. Климова основними методами профорієнтації є:

.Інформаційно-довідкові, просвітницькі методи:

професіограма - вичерпний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною;

довідкова література (при умові достовірності такої довідкової інформації);

інформаційно-пошукові системи - ІПС: "ручні" варіанти (карточні, бланкові, у вигляді картотек т.п.), компютеризовані (банки інформації в ЕВМ);

професійна реклама, агітація;

екскурсії школярів на підприємства та в учбові заклади;

зустрічі школярів із спеціалістами по різним професіям;

пізнавальні і просвітницькі лекції про шляхи рішення проблем самовизначення;

профорієнтаційні уроки зі школярами;

учбові фільми та відеофільми;

використання засобів масової інформації;

різні ярмарки професій та їх модифікації.

. Методи професійної психодіагностики:

бесіди-інтервю закритого типу;

відкриті бесіди-інтервю;

опитувальники професійної мотивації;

опитувальники професійних здібностей;

"особисті" опитувальники;

проектні особисті тести;

методи спостереження;

збір інформації про учнів від знайомих, від батьків і товаришів, від педагогів і інших спеціалістів;

психофізіологічні дослідження;

"професійні проби";

використання різних ігрових і тренінгових ситуацій;

використання для дослідження робітників різних тренажерів, на яких не тільки відпрацьовуються трудові навики, а й вивчається та прогнозується сама готовність засвоювати нові професійні дії.

. Методи морально-емоційної підтримки клієнтів:

групи спілкування;

тренінги спілкування;

профорієнтаційні й профконсультаційні активізуючи методи (ігри);

різні успішні приклади самовизначення;

"свята праці", які піднімають престиж конкретних професій.

. Методи надання допомоги у конкретному виборі і прийнятті рішення:

побудування "ланцюжка" послідовних дій, що забезпечують реалізацію наміченої мети і перспектив, які дозволяють наочно (на папірці) представити учню і самому педагогу можливі життєві перспективи вихованця;

будування системи різних варіантів дій;

використання різних схем альтернативного вибору (7).

Форма соціально-профорієнтаційної роботи соціального педагога - це спосіб організації взаємодії соціального педагога й особи, яка вирішує проблему професійного самовизначення, заздалегідь визначений порядком, місцем та організаційною процедурою.

Виділимо загальні форми:

·Індивідуальні;

·Групові;

·Колективні

Найбільш оптимальною формою профорієнтаційної роботи є колективна. Коли учні працюють у групі, перед людиною відкривається можливість побачити себе очима інших. Групу організовують для впливу міжособистісних стосунків з метою розвитку соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування та взаємодії. Головний метод в групі - вільна дискусія без попередньо прийнятого плану в поєднанні з ігровими методиками. Висока активність вихованців у роботі дає змогу вирішувати проблеми соціально-професійного самовизначення. Ефективність цієї форми роботи визначено специфікою групового спілкування. Включення учнів у таку діяльність дозволяє розкрити субєктивний внутрішній світ однієї людини й проаналізувати її світоглядну позицію іншими.У спілкуванні людина самовизначається, пізнає власні особливості, виробляє адекватну самооцінку.

Особливості та специфіка теоретичних основ професійної орієнтації, її понятійного апарату і завдань накладає особливий відбиток на використання та конкретні форми даних методів в умовах профорієнтаційної роботи зі школярами. Причому слід зазначити, що деякі їх різновиди виникли і були введені в практику саме як методи профорієнтації. До них слід віднести різні форми індивідуальних і групових професійних консультацій, професійні проби, психолого-педагогічні технології розвитку професійної самосвідомості школярів, вивчення ступеня професійної придатності, професіографія тощо (11).

Таким чином, виділені форми і методи охоплюють все коло профорієнтаційних заходів, що враховують індивідуально-психологічні та вікові особливості учнів загальноосвітніх шкіл і направлені на розвиток їх професійного самовизначення. Тож планування і організація профорієнтаційної роботи зі школярами має здійснюватися з урахуванням різноманіття наявного арсеналу профорієнтаційних форм і методів.

.2 Аналіз проведеної експериментальної роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців

Організований соціально-педагогічний експеримент здійснювався на базі військово-патріотичної школи "Спецназ" м. Старобільськ, Луганської обл. Метою експерименту було виявлення рівня професійної орієнтації старшокласників за такими групами критеріїв:

І. Вибір професії:

. Вибір професії зроблено;

. Учень вибирає між 2-3 професіями;

. Вибір професії не зроблено.

ІІ. Рівень знань по професії:

1.Високий рівень знань (знає суть професії, які вона висуває вимоги до людини, які є протипоказання до роботи за даною спеціальністю; знає, які освітні установи навчають даної професії, який рівень освіти потрібно мати і які іспити необхідно скласти для вступу);

2.Середній рівень знань (знає в чому суть професії, її вимоги, але не знає, які освітні установи навчають цієї професії або знає освітні установи, але про професію знає лише в загальних рисах);

.Низький рівень знань (не знає практично нічого про професії, про освітні установи, в яких можна отримати професію).

ІІІ. Причини вибору професії:

1.Цікава учню, йому подобається займатися цією справою;

2.Головне престиж професії, її висока оплата, інтерес до професії не обовязковий;

.Учень вибрав професію на прикладі або за порадою батьків.

Відповідно цим критеріям були виділені кількісні та якісні критерії.

Кількісним показником ефективності є співвідношення учнів по кожному з критеріїв до і після проведеної профорієнтаційної роботи.Ефективність технології та методів доводить збільшення кількості учнів, що вибрали одну чи кілька професій; учнів з високим рівнем знань про професії, учнів, що вибрали професію у звязку з власними інтересами і здібностями.

Якісним показником ефективності є поява нових ціннісних орієнтацій і смислів у виборі професії (або зміцнення існуючих); формування внутрішньої готовності самостійно здійснювати вибір (прояв активності і самостійності учнів у діяльності з професійного самовизначення); готовність працювати спільно з соціальним педагогом у процесі професійного самовизначення.

Експеримент включає в себе три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний.

Констатуючий етап: проведення анкетування групи старшокласників.

Дітям були запропоновані анкети: "Анкета на оцінку професійних намірів та планів вихованця" (Додаток 1), "Моя майбутня професія" (Додаток 2), "Я вибираю професію".

Отримані дані були оброблені згідно критеріям і була сформована експериментальна група респондентів - 9 дітей у віці 13 - 15 років.

Результати діагностики в експериментальній групі наступні:. Вибір професії:

). 5 вихованців вже зробили вибір конкретної професії;

). 3 вихованців вибирають між 2-3 професіями;

). 1 вихованець ще не обрав собі професію.. Рівень знань про професію:

). високий рівень знань у 2 дітей;

). середній рівень знань у 3 дітей;

). низький рівень знань у 4 дітей.. Причина вибору професії (у дітей, які зробили вибір однієї або 2-3 професій):

). для 2 дітей цікава обрана діяльність;

). для 2 дітей головне в обраній професії - престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;

3). 4 дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.

Аналіз отриманих даних показав, що не всі школярі визначилися з вибором професії, а з тих, хто визначився, мало хто знають про обрану професію і про те, де її можна отримати. Великої уваги заслуговує критерій причини вибору професії - більшість опитаних віддає перевагу порадам батьків та співпадає кількість опитуваних, що віддають перевагу інтересу до професії, та її престижності і високій оплачуваності.

На формуючому етапі для дітей були розроблені групові та індивідуальні заняття, метою яких була професійна орієнтація учнів. Основою даного етапу були групові заняття з професійної освіти, професійної діагностики, групові тренінгові заняття та індивідуальні професійні консультації.

Метою занять з професійної діагностики було виявлення інтересів, схильностей, здібностей кожного вихованця , спрямованості особистості, первинних професійних намірів, визначення соціальних установок старшокласників, визначення мотивації вибору професії.

У рамках даних занять дітям було запропоновано такі методики і тести: тест Д. Голланда за визначенням типу особистості; диференційно-діагностичний опитувальник "Я віддам перевагу" Є. Климова; методика "Матриця вибору професії"; тест "Схильність до виконавської або творчої праці"; методика "КОС" (Додаток 3); визначення схильностей за методикою Л. Йовайши (Додаток 4); методика "Профорієнтаційна анкета"; тест "Чи є у вас ділова хватка", тест "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур".

Цілями професійної освіти були розширення кола відомих учасникам експерименту професій, а також підвищення рівня знань старшокласників про ці професії і про обрану професію зокрема. Як було сказано вище, професійне просвітництво включає в себе наступні напрямки: професійна інформація і професійна агітація. Перший напрямок реалізовувався за допомогою організації занять, на яких дітям була запропонована інформація про різні професії, вимоги, які вони пред'являють до людини; інформація про стан ринку праці та потреби в кадрах; інформація про середньо-спеціальні і вищі навчальні заклади, який рівень освіти необхідно мати і які іспити необхідно здавати для вступу в той чи інший заклад. Матеріали для занять збиралися автором на районному семінарі шкільних психологів на тему: "Використання тренінгових технологій у профорієнтаційній роботі шкільного психолога", що відбувався у Чмирівському навчально-виховному комплексі "Школа-гімназія"; на консультації зі спеціалістом по профорієнтаційній роботі у Старобільському центрі зайнятості; в мережі Internet; крім того використовувалися матеріали журналів "Психолог", "Соціальний педагог". Професійна агітація проводилася у формі групових бесід, диспутів, різних профорієнтаційних ігор: гра "Прибульці"; гра "Острів"; гра "Три долі".

Цілями профорієнтаційних занять були більш чітке визначення кращої професії, розширення знань учнів про професії, інформаційна та психологічна підготовка їх до вступних іспитів, усвідомлення учнями можливих перешкод на шляху до професійних досягнень, навчання учнів аргументованого відстоювання свого професійного вибору перед батьками (товаришами, вчителями тощо), активізація планування професійної і життєвої перспективи. Використовувалися наступні методи: групова бесіда, диспут і ігровий метод. Були використані такі профорієнтаційні ігри та методики: активізуючий опитувальник "Перехрестя"; гра "Професія на букву"; гра "Ланцюжок професій"; гра "День з життя..."; гра "Пастки-Капканчик"; гра "Профконсультація"; гра "Захист професії перед батьками"; гра "Приймальна комісія"; гра "Сама-сама"; бланкова гра "Торг"; бланкова гра "Я - компаньйон"; активізуючий опитувальник "Будь готовий!".

Цілями організації індивідуального професійного консультування були: допомога тим учасникам експерименту, у кого після освіти та тренінгів залишилися нез'ясовані питання, хто сумнівався в правильності зробленого ними вибору професії. Зміст консультацій залежав від потреб кожного конкретного учня. У ході консультування дітям була надана допомога у виборі професії, освітньої установи, була надана інформація про показання і протипоказання до роботи з тієї чи іншої професії, способах і методах діагностики цих свідчень. Крім того учням була надана інформація про способи розвитку умінь і навичок, необхідних для роботи за обраною спеціальністю. З кількома учнями були проведені бесіди з питання: причини вибору професії. У ході консультації використовувалися такі методики: карткова гра "Людина-доля-чорт"; методика "Профконсультаційні переліки".

Таким чином, були реалізовані запропоновані технології та методи роботи соціального педагога з профорієнтації старшокласників. Проведені заняття та консультації дали відповідь на безліч питань, що виникають у старшокласників при виборі професії, підготували їх до труднощів, які можуть виникнути на шляху до професійних досягнень, навчили відстоювати свій вибір, підготували їх до проходження співбесіди для вступу до навчального закладу і на роботу.

Необхідно відзначити, що деякі учасники спочатку не виявляли практично ніякої активності на тренінгах, диспутах і під час бесід. В основному це були ті учні, які вже обрали собі професію за порадою батьків і вважали, що їм не потрібна інформація по профорієнтації. Однак, поступово вони стали активніші, почали брати участь в іграх, дискусіях та бесідах, задавали питання і виявляли бажання проконсультуватися індивідуально з питань професійного визначення. Все це вже свідчить про ефективність запропонованої моделі роботи соціального педагога з профорієнтації.

Метою контрольного етапу було визначення рівня ефективності проведеної профорієнтаційної роботи. Для цього було проведено повторне анкетування, в ході якого використовувалися ті ж анкети, що й на констатуючому етапі.

Отримано такі результати:. Вибір професії:

. 5 школярів зробили вибір конкретної професії;

. 4 школярів вибирають між 2-3 професіями;

. 0 школярів ще не обрали собі професію.. Рівень знань про професію:

. високий рівень знань у 5 дітей;

. середній рівень знань у 2 дітей;

. низький рівень знань у 2дітей.. Причина вибору професії (у дітей, які зробили вибір однієї або 2-3 професій):

. для 4 дітей причина вибору професії, перш за все інтерес до обраної діяльності;

. для 3 дітей головне в обраній професії залишився престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;

. 2 дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.

За додатковими кількісними показниками результати такі:

. Кількість старшокласників, які проконсультувалися становить 90% від учнів, що входять в експериментальну групу.

. Кількість учнів, що послідували рекомендаціям соціального педагога, становить 40%.

Ці дані свідчать про підвищення рівня професійної орієнтації старшокласників.

Крім кількісних показників нами були виділені також і якісні, тому доцільно зробити аналіз проведеної роботи і за цими показниками.

Спостереження на організованих заняттях показали, що багато учнів спочатку не виявляли активності в процесі роботи. Однак через деякий час почали більш активно долучатися до загальної діяльності, брали участь у профорієнтаційних іграх, дискусіях, з цікавістю вислуховували запропоновану їм інформацію, задавали питання. У процесі бесід вони показали свій інтерес до свого професійного визначення. Багато учнів стали самостійно шукати інформацію про різні професії, про установи професійної освіти. Практично всі учні показали свою готовність працювати спільно з соціальним педагогом над професійним самовизначенням. І, нарешті, деякі старшокласники змінили своє уявлення про майбутню професію - вони стали прагнути не тільки і не стільки до престижної професії, але перш за все цікавої для них професії, до тієї професії, до якої у них є здібності. Інші ж учні зуміли довести своїм батькам свій власний вибір.

Таким чином, аналіз даних дає підставу для оптимістичного висновку про те, що реалізація запропонованої програми професійної орієнтації старшокласників сприяє підвищенню рівня останньої.

Соціальний педагог у своїй діяльності з профорієнтації вихованців використовує різноманітні форми та методи, втілюючи їх у профорієнтаційних заходах, враховуючи індивідуальні психологічні та вікові особливості учнів загальноосвітньої школи і направляючи на розвиток професійного самовизначення вихованців.

З метою практичного застосування технології та методів організації професійної орієнтації автором було організовано соціально-педагогічний експеримент, який здійснювався на базі військово-патріотичної школи "Спецназ" м. Старобільськ, Луганської обл. Метою експерименту було виявлення рівня профорієнтації старшокласників за групами критеріїв: вибір професії, рівень знань про професії, причина вибору професії. Визначено також кількісні (співвідношення кількості учнів по кожному з критеріїв; кількість учнів, що проконсультувалися; кількість клієнтів, що послідували рекомендаціям соціального педагога) і якісні (поява нових ціннісних орієнтацій і смислів у виборі професії; формування внутрішньої готовності самостійно здійснювати вибір; готовність працювати спільно з соціальним педагогом у процесі профорієнтації) характеристики рівня професійної орієнтації.

Експеримент включав в себе три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний. Отримані на контрольному етапі дані свідчать про підвищення рівня професійної орієнтації старшокласників. Вихованці брали участь у профорієнтаційних іграх, дискусіях, з цікавістю вислуховували запропоновану їм інформацію, задавали питання. У процесі бесід показали інтерес до свого професійного визначення. Багато учнів стали самостійно шукати інформацію про різні професії, про установи професійної освіти. Практично всі учні показали свою готовність працювати спільно з соціальним педагогом над професійним самовизначенням. І деякі старшокласники змінили своє уявлення про майбутню професію - вони стали прагнути не тільки і не стільки до престижної професії, але перш за все цікавої для них професії, до тієї професії, до якої у них є здібності. Інші ж учні зуміли довести своїм батькам свій власний вибір.

Таким чином, аналіз даних дає підставу для оптимістичного висновку про те, що реалізація запропонованої програми професійної орієнтації старшокласників сприяє підвищенню рівня останньої.

ВИСНОВКИ

Вивчення науково-методичної літератури показало, що в даний час спостерігається відродження інтересу до шкільної профорієнтації. У ряді шкіл з ініціативи батьків, директорів, педагогів, психологів, соціальних педагогів поновлюється профорієнтаційна робота.

Однак професійна орієнтація молоді та сприяння у виборі професії поки що нерідко обмежується вузькими цілями формування знань, умінь і навичок, які стають самоціллю. Гостро стоїть проблема профорієнтаційної роботи в освітніх установах: професійна орієнтація якщо й проводиться, то фрагментарно і епізодично, а професійна діагностика не дає чітких, зрозумілих результатів. У результаті - помилковий вибір професії, розчарування в ній у процесі професійної освіти.

У зв'язку з таким станом речей найбільш результативним є використання форм, методів та засобів профорієнтації як системи соціально-педагогічної роботи (технології). Профорієнтаційна робота включає в себе такі складові: професійну діагностику, професійне просвітництво (професійна інформація і професійна агітація) і професійну консультацію. Перші частини проводяться в групі, консультація проводиться індивідуально. Профорієнтація реалізується через такі методи: тестування, лекція, групова та індивідуальна бесіда, диспут, гра.

Для перевірки ефективності застосування даної технології та методів були виділені такі групи критеріїв як: вибір професії, рівень знань про професії, причина вибору професії. Визначено також кількісні (співвідношення кількості учнів по кожному з критеріїв; кількість старшокласників, що прокунсультувалися; кількість клієнтів, що послідували рекомендаціям соціального педагога) і якісні (поява нових ціннісних орієнтацій і смислів у виборі професії; формування внутрішньої готовності самостійно здійснювати вибір; готовність працювати спільно з соціальним педагогом у процесі профорієнтації) характеристики рівня професійної орієнтації.

Для підтвердження ефективності моделі на базі військово-патріотичної школи "Спецназ", був проведений експеримент з реалізації технології та методів професійної орієнтації. Експеримент включав в себе три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний.

Експериментально за допомогою анкетування були отримані дані, які свідчать про низький рівень професійної орієнтації старшокласників: де-хто ще не обрав собі професію, а з тих, хто вибрав, більшість мало або зовсім не знають про неї, про те, де і як її можна отримати.

На формуючому етапі була реалізована технологія та методи профорієнтаційної роботи. Відповідно до запропонованої технології робота проводилася у напрямках: професійна діагностика, професійне просвітництво і професійна консультація.

У результаті, як показав контрольний етап експерименту, рівень професійної орієнтації старшокласників підвищився.

Таким чином, гіпотеза про те, що робота по профорієнтації буде ефективною, якщо соціальний педагог використовуватиме у своїй роботі інноваційні технології та методи, підтвердилася.

профорієнтаційний робота соціальний педагог

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Бабко Т. Підготовка педагогічних працівників до здійснення профконсультаційної діяльності [Електронний ресурс] / Т. Бабко. - Режим доступу: #"justify">2.Бурлаченко О. Формування мотивації вибору майбутньої професії засобами профорієнтації / О. Бурлаченко // Соціальний педагог. - 2011. - № 12. - С.44 - 45.

.Ваколюк І.Тиждень профорієнтації у школі / І. Ваколюк // Психолог. - 2009. - № 46. - С. 17 - 24.

.Докійчук Т. Засоби ефективного спілкування з дитиною у формуванні професійної спрямованості / Т. Докійчук. // Соціальний педагог. - 2012. - № 10. - С.52 - 53.

.Йовайша Л. Проблемы профессиональной ориентации школьников / Л. Йовайша. - М.: - Педагогика, 1983. - 129 с.

.Іваненко І. Професійний добір і підготовка інженерно-педагогічних кадрів / І. Іваненко, А. Колюпанова // Психолог. - 2007. - № 4. - С. 13 - 16.

.Климов Е. Как выбирать профессию / Е. Климов. - М.: Просвещение, 1990. - 159 с.

.Колодійчук Т. Батькам про вибір професії / Т. Колодійчук // Соціальний педагог. - 2011. - № 12. - С.34 - 39.

.Кривошаєва Г. Обери своє майбутнє! / Г. Кривошаєва // Психолог. - 2006. - № 11. - С.25 - 27.

.Кузьменко Ю. Профорієнтаційна підготовка молоді протягом другої половини ХХ століття [Електронний ресурс] / Ю. Кузьменко - Режим доступу: http: //www.archive.nbuv.gov.ua. - Загол. з екрану.

.Лещук Г. Форми та методи профорієнтаційної діяльності соціального педагога [Електронний ресурс] / Г. Лещук. - Режим доступу: #"justify">.Медицинский словарь [Электронный ресурс] - Режим доступа: #"justify">.Мельник О. Сучасний стан та перспективи розвитку теорії і методики професійної орієнтації дітей, молоді та дорослих в Україні [Електронний ресурс] / О. Мельник. - Режим доступу: #"justify">.Наказ № 159/ 30 / 1526 від 02.06.95 "Про затвердження Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається" [Електронний ресурс] - Режим доступу: #"justify">.Носков В. Ким бути? / В. Носков // Психолог. - 2006. - №18. - С. 19 - 23.

.Педагогическая энциклопедия / Гл.ред.: И. Каиров, Ф. Петров [и др.], т. 3. - М.: "Советская энциклопедия", 1966. - 880 с.

.Педагогический словарь [Электронный ресурс] - Режим доступа: #"justify">.Пономаренко Л. Розвиток професійної орієнтації в Україні [Електронний ресурс] / Л.Пономаренко. - Режим доступу: http: //www.dnpb.gov.ua/datas. - Загол. з екрану.

.Пряжников Н. Методы активизации личного и профессионального самоопределения [Электронный ресурс] / Н. Пряжников. - Режим доступа: #"justify">.Психологічний словник [Електронний ресурс] - Режим доступу: #"justify">.Руденя О. Вибір майбутньої професії / О. Руденя // Соціальний педагог. - 2011. - № 4. - С.49 - 50.

.Соловйова Л. Система профорієнтаційної роботи в школі / Л. Соловйова // Психолог. - 2003. - № 47. - С. 1 - 2.

.Сухомлинський В. Виховувати любов до праці [Електронний ресурс] / В. Сухомлинський. - Режим доступу: http: //www.dnpb.gov.ua. - Загол. з екрану.

.Ткачук А. Професій безліч / А. Ткачук // Психолог. - 2012. - № 8. - С. 27 - 28.

.Толстых А. Возрасты жизни / А. Толстых. - М. :Молодая гвардия, 1988. - 221 с.

.Хмєлєва-Токарєва О.Сучасна шкільна профорієнтація / О. Хмєлєва-Токарєва, І. Ткачук // Психолог. - 2012. - № 2. - С. 12 - 13.

.Циганенко Г. Деякі нюанси професійного самовизначення: як, що і де? / Г. Циганенко // Психолог. - 2009. - № 45. - С. 24 - 25.

.Шишковец Т. Справочник социального педагога: 5-11 классы / авт.сост. Т. Шишковец. - 2-е изд.; перераб. и доп. - М.:ВАКО, 2007. - 336 c.

.Энциклопедический словарь экономики [Электронный ресурс] - Режим доступа: #"justify">.Энциклопедия социологии [Электронный ресурс] - Режим доступа: #"justify">ДОДАТКИ

Додаток 1

АНКЕТА НА ОЦІНКУ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ І ПЛАНІВ УЧНІВ

П.І.Б._____________________________________________________

Дата народження____________________________________________

Дата обстеження_____________________________________________

Нижче надано ряд питань відносно Ваших професійних намірів та планів на майбутнє. Підкресліть те, що на Вашу думку, вірно відносно до Вас.

.Яка область (діяльності або знань) Вас найбільше цікавить?

а) Природничо-наукова (математика, фізика, хімія, біологія, медицина, геологія, сільське господарство);

б) Загально-наукова (історія, філософія, економіка, юридичні науки);

в) Гуманітарна (література, журналістика, лінгвістика, педагогіка, психологія);

г) Мистецтво (музичне, театральне, образотворче, вокальне);

д) Певні інтереси відсутні.

. Що Ви робите для опанування цікавої Вам галузі діяльності чи знань?

а) Успішно навчаєтесь по предметам, які відповідають Вашим інтересам

б) Читаєте додаткову літературу (науково-популярну, науково-технічну, художню)

в) Бесідуєте з людьми, що працюють у даній області діяльності

г) Ходите на кружок по предмету інтересу

д) Знайомитеся зі змістом професії (літня практика на підприємстві)

. Яку участь Ви приймаєте у громадській роботі?

а) Не займаєтесь

б) Постійно маєте доручення (укажіть які)________________________

. Як Ви оцінюєте свої успіхи в учбовій діяльності (достатньо високий рівень знань, задовільний, незадовільний)?___________________________

. У якій галузі діяльності чи знань Ви знаходите у себе здібності?__

Закінчення додатку 1

. Які риси характеру виявлені у Вас найяскравіше (дисциплінованість, працелюбність, організованість, сміливість, цілеспрямованість, відповідальність, та допишіть інші)_________________________________

. Які емоційні реакції при спілкуванні з іншими людьми у Вас переважають (дружелюбність, колективізм, гарячковість, товариськість, замкнутість, та допишіть інші)_____________________________________

. Чи вважаєте Ви, що маєте якості, які створюють труднощі для здійснення Ваших професійних намірів? Які?________________________

. Намагаєтеся Ви їх позбутися? Якщо так, то яким чином?____________

.Виховуєте Ви у собі якості, необхідні для успішного опанування майбутньою професією? Якщо так, то які?___________________________

. Що Ви збираєтесь робити після закінчення школи?

а) Вступити:

В ВУЗ;

До коледжу;

В ліцей;

б) Працювати.

. Укажіть повну назву учбового закладу або місця роботи, факультету, спеціальності:___________________________________________

. Чому Ви обираєте дану професію? Чим вона Вам подобається?______________________________________________________

. Чи згодні батьки з Вашим вибором?__________________________

Аналіз результатів

На основі відповідей виясняють професійні наміри і плани учнів (збираються вони навчатися чи працювати), обрана професія, причини зробленого вибору.

Додаток 2

АНКЕТА "МОЯ МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ"

Діагностичні можливості.

Опитувальник спрямований на здобуття профорієнтаційної інформації

про учнів для проведення з ними індивідуальних співбесід, дозволяє виявити особисті сподівання старшокласників, повязані з подальшою роботою по професії.

Процедура проведення.

Перед анкетуванням з учнями проводиться бесіда, під час якої розяснюють значення обґрунтованого вибору професії, необхідності ретельного співвідношення своїх намірів і можливостей зі змістом та умовами професійної діяльності. При цьому пояснюється, що матеріали анкетування вважаються конфіденційними і будуть використовуватися тільки в індивідуальних співбесідах по профорієнтації.

Триває робота з опитувальником у середньому 20-25 хвилин.

П.І.Б._____________________________________________________

Дата народження____________________________________________

Дата обстеження_____________________________________________

Різні професії дають людині різні можливості та ставлять різні вимоги. Чого б Вам хотілося від Вашої майбутньої професії? Підкресліть у списку даних відповідей тільки ті, які точніше всього висловлюють Ваші побажання.

№ п/пМоя майбутня професія обовязково повинна давати можливості:Мені б хотілося займатися такою справою, в якій потребується:1.Багато мандруватиІніціативність2.РизикуватиТовариськість3.ВинаходитиСила волі4.Спостерігати природні явищаВинахідливість5.Боротися з небезпекамиСпостережливість6.Піклуватися про людейТворчість7.Гарно зароблятиСміливість8.Робити відкриттяАкуратність9.Працювати на новій техніціУвага10.Доглядати за тваринамиСамостійність11.Приймати керівні рішення Розсудливість12.Працювати у незвичайних умовахСамовладання13.Спілкуватися з багатьма людьмиЛогічність мислення14.Керувати машинамиКолективізм15.Керувати станкамиФізична витривалість16.Впливати на переконання людейКмітливість17.Приміняти знання на практиціРозуміння людей18.КонструюватиПрагнути досліджувати19.ДосліджуватиЛюбов до природи20.Створювати речі своїми рукамиСтворювати нове21.(Вільна відповідь)(Вільна відповідь)

Яка професія чи галузь діяльності дозволяє проявити приваблюючі Вас якості (можна назвати декілька професій)?_____________________________

Висновки по результатам дослідження____________________________

Аналіз результатів.

При аналізі анкет необхідно звернути увагу на узгодженість відповідей обох граф. Так, наприклад, взаємоузгодженими можна вважати відповіді з першої графи: "ризикувати, боротися з небезпечностями, працювати у незвичайних умовах, досліджувати…" і з другої графи: "ініціативність, сила волі, винахідливість, спостережливість, сміливість, фізична витривалість, самовладання". І так же узгоджуються між собою відповіді: "працювати на новій техніці, керувати машинами, станками, приміняти знання на практиці…" і відповіді: "акуратність, увага, самостійність, розсудливість, логічність мислення, розуміння". У протилежність цьому суперечливим була б наявність у першій графі відповідей: "винаходити, конструювати, досліджувати" - при відсутності у другій графі: "ініціативність, творчість, прагнення досліджувати".

При виявленні протиріч, у індивідуальній бесіді необхідно зясувати який смисл укладає старшокласник у ті чи інші відповіді, як він представляє собі цілі, умови і засоби припустимої професіональної діяльності, можливо наявність протиріч - це вираження внутрішньої невизначеності, у звязку з наявністю різних напрямків професійних потягів. Треба прояснити для нього самого його особисті наміри.

Додаток 3

ОЦІНКА КОМУНІКАТИВНИХ І ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ СХИЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПЕРВИННОЇ ПРОФКОНСУЛЬТАЦІЇ (КОС)

Ця методика призначена для виявлення комунікативних і організаторських здібностей особи (уміння чітко і швидко встановлювати ділові й товариські контакти з людьми, прагнення розширювати контакти, брати участь у групових заходах, уміння впливати на людей, прагнення проявляти ініціативу і т. д.).

Методика містить 40 питань. Експеримент може проводитися індивідуально або в групі. Час виконання методики 10-15 хвилин. При цьому окремо визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Випробуваним зачитують інструкцію: "Вам треба відповісти на всі запропоновані питання. Вільно висловлюйте свою думку з кожного питання і відповідайте так: якщо Ваша відповідь на питання позитивна (Ви згодні), то відмітьте її знаком плюс, якщо ж Ваша відповідь негативна (Ви не згодні) - мінус. Майте на увазі, що питання носять загальний характер і не можуть містити усіх необхідних подробиць.

Тому уявіть собі типові ситуації не замислюйтесь над деталями. Не слід витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Можливо, на декі питання Вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати ту відповідь, яку Ви вважаєте переважною. При відповіді на будь-яке з цих питань звертайте увагу на його перші слова. Ваша відповідь має бути точно погоджена з ними. Відповідаючи на питання, не прагніть справити свідомо приємне враження.

Нам важлива не конкретна відповідь, а сумарний бал по серії питань".

ОПИТУВАЧ КОС

1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?

. Чи часто вам вдається схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними вашої думки?

. Чи довго вас турбує почуття образи, заподіяне вам кимось з ваших товаришів?

. Чи завжди вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що створилася?

. Чи є у вас прагнення до встановлення нових знайомств з різними людьми?

. Чи подобається вам займатися громадською роботою?

. Чи вірно, що вам приємніше і простіше проводити час з книгами або за яким-небудь іншим зайняттям, чим з людьми?

Продовження додатку 3

. Якщо виникли які-небудь перешкоди в здійсненні ваших намірів, то чи легко ви відступаєте від них?

. Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші вас за віком?

. Чи любите ви придумувати або організовувати зі своїми товаришами різні ігри і розваги?

. Чи важко вам вливатися в нові для вас компанії і колективи?

. Чи часто ви відкладаєте на інші дні справи, які можна було б виконати сьогодні?

. Чи легко вам вдається встановлювати контакти і спілкуватися з незнайомими людьми?

. Чи прагнете ви добитися, щоб ваші товариші діяли відповідно до вашої думки?

. Чи важко ви освоюєтеся в новому колективі?

. Чи вірно, що у вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обовязків, зобовязань, обіцянок?

. Чи прагнете ви при слушній нагоді познайомитися і поговорити з новою людиною?

. Чи часто в рішенні важливих справ ви переймаєте ініціативу на себе?

. Чи дратують вас навколишні люди, і чи хочеться вам побути одному?

. Чи правда, що ви зазвичай погано орієнтуєтеся в незнайомій для вас обстановці?

. Чи подобається вам постійно знаходитися серед людей?

. Чи виникає у вас роздратування, якщо вам не вдається закінчити почату справу?

. Чи зазнаєте ви труднощів, якщо доводиться проявляти ініціативу щоб познайомитися з новою людиною?

. Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

. Чи любите ви брати участь в колективних іграх?

Продовження додатку 3

.Чи часто ви проявляєте ініціативу при рішенні питань, стосовно ваших товаришів?

. Чи правда, що ви почуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?

. Чи вірно, що ви не часто прагнете до доказу своєї правоти?

. Чи вважаєте, що вам не представляє особливої праці внести пожвавлення в малознайому групу?

. Чи берете ви участь в громадській роботі в школі?

. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

. Чи вірно, що ви не прагнете відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було відразу прийняте товаришами?

. Чи відчуваєте ви себе невимушено потрапивши в незнайомий колектив?

. Чи охоче ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

. Правда, що ви не почуваєте себе упевненим і спокійним, коли доводиться говорити щось при великій групі людей?

. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

. Чи вірно, що у вас багато друзів?

. Чи часто ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

. Чи часто ви бентежитеся, відчуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми?

. Правда, що ви не дуже впевнено себе серед великої групи своїх товаришів?

Обробка результатів.

Зіставити відповіді випробовуваного з дешифратором і підрахувати кількість збігів окремо по комунікативних і організаторських здібностях.

Дешифратор

Продовження додатку 3

Комунікативні здібності

(+) Так 1, 5, 9, 13, 17 ,21, 25, 29, 33, 37

(-) Ні 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39

Організаторські здібності

(+) Так 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38

(-) Ні 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40

Вичислити оцінні коефіцієнти комунікативних (Кк) і організаторських (Ко) здібностей, як відношення кількості співпадаючих відповідей по комунікативних здібностей (Кх) і організаторських здібностей (Ох) до максимально можливого числа збігів (20), по формулах

Кк = Кх : 20 і Ко = Ох : 20

Для якісної оцінки результатів необхідно зіставити отримані коефіцієнти з шкальними оцінками в таблиці.

Шкала оцінок комунікативних і організаторських здібностей

КкКоШкальна оцінка0,10 - 0,450,20 - 0,5510,45 - 0,550,56 - 0,6520,56 - 0,650,66 - 0,7030,66 - 0,750,71 - 0,8040,75 - 1,000,81 - 1,005

При аналізі отриманих результатів необхідно враховувати наступні параметри:

.Випробовувані, такі, що отримали оцінку - 1, характеризуються низьким рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей.

.Випробовуваним, таким, що отримало оцінку - 2, комунікативні і організаторські здібності властиві на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, зазнають труднощі у встановленні контакту з людьми і виступаючи перед аудиторією, і погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи, прояви ініціативи в громадській діяльності украй занижені, у багатьох справах вони вважають за краще уникати ухвалення самостійних рішень.

.Для випробовуваних, таких, що отримали оцінку - 3, характерний середній рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують круг своїх знайомств відстоюють свою думку, планують свою роботу, проте потенціал їх здібностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група випробовуваних потребує подальшої серйозної і планомірної виховної роботи по формуванню і розвитку комунікативних і організаторських здібностей.

.Випробовувані, такі, що отримали оцінку - 4, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони не втрачаються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Усе це роблять не з примусу, а згідно з внутрішніми спрямуваннями.

..Випробовувані, такі, що отримали вищу оцінку - 5, мають дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони відчувають потребу в комунікативній і організаторській діяльності й активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, ініціативні, вважають за краще у важливій справі або в складній ситуації, що створилася, приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку і домагаються, щоб вона була прийнята товаришами,

Закінчення додатку 3 можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всякі ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони самі шукають такі справ, які б задовольняли їх потребу в комунікації і організаторській діяльності.

Додаток 4

МЕТОДИКА ЙОВАЙШИ "СФЕРА ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕВАГ УЧНІВ"

В цілях професійного самовизначення для вивчення професійних інтересів і здібностей учнів частіше всього використовується диференційно - діагностичний опитувач (ДДО), розроблений під керівництвом Є.А. Климова. По класифікації Є.А. Климова усі професії діляться на пять типі: "людина - природа", "людина - техніка", "людина - людина", "людина - знакова система", "людина - художній образ".

Методика ДДО відома і широко використовується в практиці професійної орієнтації. Для аналогічних цілей може бути запропонована методика Йовайши, модифікована в Хабаровському крайовому центрі зайнятості населеня. Ця методика застосовується для оцінки здібностей оптантів до різних сфер професійної діяльності. За цією методикою усі професії можна віднести до наступних шести типів.

.Сфера мистецтва "людини - художній образ".

.Сфера технічних інтересів "людина - техніка".

.Сфера роботи з людьми "людина - людина".

.Сфера розумової праці, здібність до розумової діяльності.

.Сфера фізичної праці, здібність до рухливої (фізичної) діяльності.

.Сфера матеріальних інтересів, виробництво і споживання матеріальних благ.

Мета методики:

Вивчення здібностей до різних сфер професійної діяльності.

Порядок роботи:

Лист з відповідями можна заповнювати індивідуально або в групі.

Обробка результатів:

У заповненому листі відповідей в кожному стовпці підраховується кількість балів. Результати записуються під кожним стовпцем, який відповідає певній сфері професійних інтересів.

Ключ:

-й стовпець - сфера мистецтва: 1а, 5б, 8а, 10а, 11б, 17а, 21а, 23а, 24б, 28а;

-й стовпець - сфера технічних інтересів: 1б, 3б, 6а, 8б, 12а, 14а, 15б, 25а, 26а, 29б;

-й стовпець - сфера роботи з людьми: 2а, 4а, 6б, 9а, 12б, 16а, 17б, 19б, 23б, 28б;

-й стовпець - сфера розумової праці: 4б, 7а, 10б, 13а, 14б, 18а, 20а, 21б, 26б, 30а;

-й стовпець - сфера фізичної праці: 2б, 5а, 13б, 15а, 18б, 20б, 22а, 24а, 25б, 27а;

-й стовпець - сфера матеріальних інтересів: 3а, 7б, 9б, 11а, 16б, 19а, 22б, 27б, 29а, 30б.

Аналізуючи отримані дані, необхідно виділити стовпці, що містять найбільшу кількість балів, і можна вважати, що цій сфері діяльності оптант віддає перевагу. Стовпці, що містять найменшу кількість балів, відображують сфери діяльності, відхилені оптантом.

ОПИТУВАЧ ЙОВАЙШИ

Інструкція: "Вам буде запропоновано перелік положень або питань, що мають два варіанти відповіді. Визначте, якому з варіантів ви віддаєте перевагу, і зафіксуйте це у бланку для відповідей. Якщо ви повністю згодні з варіантом "а" і не згодні з варіантом "б", то в клітинку з цифрою, що номеру питання або твердження, і буквою "а" поставте 3, а в клітинку "б" - 0. Якщо ви не згодні як з варіантом "а", так і з варіантом "б", то виберіть з них найбільш прийнятний для вас і цініть його в 2 бали, менш прийнятний варіант оцінюється в 1 бал. Відповідайте на питання не пропускаючи жодного з них".

. Уявіть, що ви на виставці. Що вас більше приваблює в експонатах:

а) колір, досконалість форми

б) їх внутрішній пристрій (як і з чого вони зроблені)

. Які риси вдачі в людині вам найбільше подобаються:

а) дружелюбність, чуйність, відсутність користі

б) мужність, сміливість, витривалість

. Служба побуту робить людям різні послуги. Чи вважаєте ви необхідним:

а) і надалі розвивати цю галузь, щоб усебічно обслуговувати людей

б) створювати таку техніку, якою можна було б самим користуватися в побуті

. Якому нагородженню ви більше б зраділи:

а) за громадську діяльність

б) за науковий винахід

. Ви дивитесь військовий або спортивний парад. Що більше привертає вашу увагу:

а) злагодженість ходьби, граціозність учасників параду

б) зовнішнє оформлення колон (прапори, одяг і ін.)

. Уявіть, що у вас багато вільного часу. Чим би ви більш охоче зайнялися:

а) чим-небудь практичним (ручною працею)

б) громадською роботою (на добровільних засадах)

. Яку виставку ви б з великим задоволенням подивилися:

а) новинок наукової апаратури (в галузі фізики, хімії, біології)

б) нових продовольчих товарів

. Якби в школі були два гуртки, який би ви вибрали:

а) музичний

б) технічний

. Якби вам надали пост директора школи, на що б ви звернули більшу увагу:

а) згуртованість колективу

б) на створення необхідних зручностей

. Які журнали ви б з великим задоволенням читали

а) літературно-художні

б) науково-популярні

. Що важливіше для людини:

а) створювати собі благополучний, зручний побут

б) жити без деяких зручностей, але мати можливість користуватися скарбницею мистецтва, створювати мистецтво

. Для благополуччя суспільства необхідно:

а) техніка

б) правосуддя

. Яку з двох книг ви б з великим задоволенням читали:

а) про розвиток науки в нашій країні

б) про досягнення спортсменів нашої країни

. У газеті дві статті різного змісту. Яка з них викликала б у вас велику зацікавленість:

а) про машину нового типу

б) про нову наукову теорію

. Яка з двох робіт на свіжому повітрі вас більше б привабила:

а) робота, повязана з постійними пересуваннями (агроном, лісничий, дорожній майстер)

б) робота з машинами

. Яке, на ваш погляд, завдання школи важливіше:

а) підготувати учнів до роботи з людьми, щоб вони могли допомагати іншим створювати матеріальні блага

б) підготувати учнів до практичної діяльності, до уміння створювати матеріальні блага

. Що, на ваш погляд, слід більше цінувати у учасників самодіяльності:

а) те, що вони несуть людям мистецтво і красу

б) те, що вони виконують суспільно корисну роботу

. Яка, на ваш погляд, галузь діяльності людини надалі матиме домінуюче значення:

а) фізика

б)фізична культура

. Що суспільству принесе більше користі:

а) турбота про добробут громадян

) вивчення поведінки людей

. Якого характеру наукову роботу ви б вибрали:

а) роботу з книгами у бібліотеці

) роботу на свіжому повітрі в експедиції

. Уявіть, що ви професор університету. Чому ви віддали б перевагу у вільний від роботи час:

а) заняттям з літератури

б) дослідам по фізиці, хімії

. Вам трапляється нагода зробити подорож у різні країни. В якості кого ви більш охоче поїхали б:

а) як відомий спортсмен на міжнародні змагання

б) як відомий фахівець із зовнішньої торгівлі з метою купівлі необхідних товарів для нашої країни

. Які лекції слухали б ви з великим задоволенням:

Закінчення додатку 4

а) про видатних художників

б) про видатних учених

.Що вас більше приваблює при читанні книг:

а) яскраве зображення сміливості і хоробрості героїв

б) прекрасний літературний стиль

. Вам трапляється нагода вибору професії. Якій із них ви б віддали перевагу:

а) роботі малорухомої, але пов'язаної з створенням нової техніки

б) фізичній культурі або іншій роботі, пов'язаній з рухом

. Якими видатними ученими ви більше цікавитеся:

а) Поповим і Ціолковським

б) Менделєєвим і Павловим

. Як вам здається, на що слід було б в школі звернути більшу увагу:

а) на спорт, оскільки це треба для зміцнення здоров'я

б) на успішність учнів, оскільки це необхідно для їх майбутнього

. Що б вас більше зацікавило у пресі:

а) повідомлення про художню виставку, що відбулася

б) звістка про минулий мітинг на захист прав людини

. Якби вам трапилася нагода зайняти певний пост, який би ви вибрали:

а) головного інженера заводу

б) директора універмагу

. Як ви вважаєте, що важливіше:

а) багато знати

б) створювати матеріальні блага

Луганський нацiональний університет iменi Тараса Шевченканститут педагогiки та психологii Кафедра соцiальноii педагогiки

Больше работ по теме: