Макроекономічний аналіз харчової промисловості

 

Вступ


Макроекономіка - це наука, яка вивчає національну економіку як єдине ціле з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і забезпечення рівноваги платіжного балансу.

У сукупності макроекономіка досліджує умови і результати діяльності усіх субєктів господарської діяльності (домашні господарства, підприємства, відповідні державні інституції, тощо), функціонуючих у межах певного природного середовища й державної території.

Для формування ефективної економічної політики, першорядне значення має забезпечення реалістичної, обєктивної оцінки поточної макроекономічної ситуації та застосування заходів, які ґрунтуватимуться на всебічному врахуванні вимог обєктивних економічних законів. Досліджуючи причинно-наслідкові звязки у функціонуванні та розвитку національної економіки, макроекономіка спроможна не тільки здійснювати діагностику економічної системи, але й надавати компетентні рекомендації щодо її санації, тобто оздоровлення. У цьому полягає її прикладна функція.

Тому макроекономіку і називають теоретичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.


1. Макроекономічний аналіз харчової промисловості


Харчова промисловість займає вагому частку в структурі переробної промисловості України, враховуючи високий рівень розвитку сільського господарства в Україні. Частка галузі в загальному обсязі реалізованої промислової продукції займає перше місце і становить 19,4%, а в загальному обсязі реалізованої продукції переробної промисловості - 29,1% (дані за січень-листопад 2013 року Державної служби статистики України). Структура переробної промисловості України представлена на рис. 1.


Джерело: Державна служба статистики України, розрахунки автора

Рис. 1. Структура обсягу реалізації переробної промисловості України у січні-листопаді 2013 року.


Динаміка індексу промислової продукції харчової галузі представлено на рис. 2. Динаміка різнонаправлена: 2009 рік - падіння на 6%, 2010 рік - ріст на 3,2%, 2011 рік - ріст на 2,9%, 2012 рік - ріст на 1,0%, 2013 рік - ріст на 5,5% (рис. 2.). Середній темп зростання індексу промислової продукції харчової галузі за пять років склав:


или 99,04% (падіння на 0,96%).


Джерело: Державна служба статистики України

Рис. 2. Динаміка індексу промислової продукції харчової галузі в 2009-2013 роках


Інтенсивність розвитку харчової промисловості характеризується зниженням, оскільки за останні пять років спостерігається падіння середнього темпу зростання (склав 99,04%). Також ланцюговий індекс показав, що в 2013 році продовжується падіння в галузі порівняно з базовим 2008 роком (індекс склав 95,3%).

Структура харчової промисловості України формується на основі пяти базових галузях (рис. 3.):

виробництво цукру, кондитерських виробів та інших харчових продуктів (20,7%);

виробництво олії та тваринних жирів (19,5%);

виробництва мяса та мясопродуктів (17,3%);

виробництво молочних продуктів (16,7%);

виробництво борошномельної продукції (10,7%).

Зміни в базових галузях формують вплив на динаміку загального показника.


Джерело: Державна служба статистики України

Рис. 3. Структура харчової промисловості України у січні-листопаді 2013 року.


В табл. 1. відображено динаміку базових галузей харчової промисловості України за 2009-2013 роки.


Таблиця 1.

Динаміка базових галузей харчової промисловості України за 2009-2013 роки

2009 рік2010 рік2011 рік2012 рікcічень-листопад 2013 року123456Виробництво інших харчових продуктів (цукру, кондитерських виробів та інших)91,7107,9118,193,786,4Виробництво олії та тваринних жирів130,1107,5104,7110,489,6Виробництво мяса та мясних продуктів88,6106,8106,6103,9106,7Виробництво молочних продуктів90,198,394,1103,9100,1Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів92,896,1100,299,996,1

Дані табл. 1. показують, що падіння харчової промисловості в 2013 році відбулося за рахунок скорочення обсягів виробництва кондитерських виробів (заборона експорту продукції до Російської Федерації) та олії.

Основними факторами, що впливають на динаміку харчової промисловості є сировинний фактор (динаміка сільськогосподарського виробництва), споживчий попит (внутрішній та зовнішній), загальноекономічні умови.

На рис. 4 відображено динаміку індексу сільськогосподарського виробництва (характеризує сировинний фактор), реальної зарплати (характеризує внутрішній попит), номінальні темпи росту експорту готової продукції (характеризує зовнішній попит).


Джерело: Державна служба статистики України (дані по експорту готових продуктів і реальній зарплаті за січень-листопад 2013 року)

Рис. 4. Динаміка індексу основних показників, що впливають на динаміка харчової промисловості в 2009-2013 роках


Дані рис. 4 показують, що у 2009 році на падіння обсягів виробництва харчової промисловості мали вплив всі три фактори (експорт готової продукції скоротився на 17,1%, сільське господарство - на 1,8%, реальна зарплата - на 9,2%); в 2010-2012 роках ріст харчової промисловості підтримувався високим внутрішнім та зовнішнім попитом, падіння в 2013 році супроводжувалось уповільненням зовнішнього попиту (по більшості групам готових харчових продуктів спостерігалось погіршення умов торгівлі) та темпів росту реальної зарплати.

В результаті проведеного аналізу, основними факторами зростання харчової промисловості є:

розвиток сільського господарства;

-підвищення внутрішнього попиту за рахунок росту доходів населення та покращення якості продукції;

розширення зовнішніх ринків збуту;

доступ до дешевих кредитних ресурсів для покращення стану основних засобів галузі;

стабільна економічна і політична ситуація.

харчовий економіка ринок капітал


2. Відображення функціонування національної економіки в моделі народногосподарського обігу


Завдання 2 (варіант №9)

Результати економічної діяльності характеризується ВНП цієї країни - 800 гр. од. Протягом минулого року в замкнутій економіці відбулися наступні зміни:

1)підприємці виплатили заробітну плату - 290 гр.од.; нарахували амортизацію - 65 гр. од; здійснили валові інвестиції - 185 гр. од; виплатили чистих непрямих податків - 100 гр.од.; виплатили дивіденди - 55% від прибутку; сплатили податок на прибуток згідно діючого законодавства (18% з 1 січня 2014 року);

2)домогосподарства виплатили заробітну плату домашнім працівникам - 9 гр. од.; сплатили прибутковий податок - 110 гр. од.;

)держава виплатила заробітну плату державним службовцям - 100 гр. од.; закуплено блага - 80 гр. од.; здійснила валові інвестиції - 30 гр. од. та трансфертні виплати домашнім господарствам - 28 гр. одиниць.

Визначити:

1.Представити народногосподарський кругообіг у табличній формі.

2.На основі отриманої таблиці проаналізувати участь кожного з трьох макроекономічних субєктів у створенні ВНП, використання отриманого ним доходу та заміну їх майна.


Розвязок

1.Величина ВНП, створена домашніми господарствами і державою, визначається величиною виплаченої їм заробітної плати. Звідси можна знайти ВНП, створений підприємницьким сектором:

800-9-100=691 гр.од

2.Використовуючи формулу розрахунку ВНП методом доходів, знайдемо прибуток:

ВНП = ЗП+П+А+ЧНП=290+П+65+100, звідси П= 691-290-65-100=236 гр. од.


3.Сума податку на прибуток складе: 236*18%=42,48 гр. од.

4.Сума дивідендів складе: 236*0,55=129,8 гр. од.

.Зовнішній сектор відсутній, оскільки економіка замкнута, тобто відсутні експортно-імпортні операції.

.Рахунки, які відображають їх участь у виробництві ВНП, використанні отриманого доходу та зміну їх майна представимо в таблицях 1-3.


Таблиця 1.

Підприємницький сектор

Рахунок виробництваДебетКредитЗаробітна плата290Валові інвестиції підприємств185Амортизація65Валові інвестиції держави30Дивіденди129,8Закупка благ80Чисті непрямі податки100Споживання домогосподарств (691-185-30-80)396Нерозподілений прибуток (691-290-65-129,8-100)106,2Всього691Всього691Рахунок використання доходуДебетКредитПодаток на прибуток42,48Нерозподілений прибуток106,2Заощадження (106,2-42,48)63,72Всього106,2Всього106,2Рахунок зміни майнаДебетКредитВалові інвестиції підприємств185Амортизація 65Заощадження63,72Фінансове сальдо (185-65-63,72)56,28Всього185Всього185

Таблиця 2.

Сектор домашніх господарств

Рахунок виробництваДебетКредитЗаробітна плата домашнім працівникам9Споживання домашніх працівників9Всього9Всього9Рахунок використання доходуДебетКредитСпоживання домашніх працівників9Заробітна плата від підприємств 290Споживання домогосподарств396Заробітна плата від домашніх працівників9Податок з доходів фізичних осіб110Заробітна плата від держави100Заощадження (556,8-9-396-110)41,8Трансферти28Дивіденди129,8Всього556,8Всього556,8Рахунок зміни майнаДебетКредитФінансове сальдо41,8Заощадження 41,8Всього41,8Всього41,8

Таблиця 3.

Держава

Рахунок виробництваДебетКредитЗаробітна плата державним службовцям100Споживання державних службовців100Всього100Всього100Рахунок використання доходуДебетКредитЗаробітна плата державним службовцям100Податок на прибуток42,48Закупка благ80Непрямі податки (валові)100Трансферти28Податок на доходи фізичних осіб110Заощадження (252,48-100-80-28)44,48Всього254,84Всього252,48Рахунок зміни майнаДебетКредитВалові інвестиції30Заощадження 44,48Фінансове сальдо-14,48Всього30Всього30

7.На підставі табл.1-3, таблицю народногосподарського кругообіг матиме наступний вигляд (табл. 4).


Таблиця 4.

Народногосподарський кругообіг

ПідприємствДомашніх господарствДержавиЗакордонуСектора майнаВсьогоПідприємств-290+129,842,48+100-63,72+65691Домашніх господарств3969110-41,8556,8Держави80+30100+28--14,48252,48Сектора майна185----185Всього691556,8252,48-185х

8.За даними табл. 4 можна зробити наступні висновки:

участь кожного з трьох макроекономічних субєктів у створені ВНП характеризується наступними даними: підприємства - 86,4% загального ВНП (691/800), держава - 12,5% (100/800), домогосподарства - 1,1% (9/800);

за рахунком використання доходу підприємства використали 106,2 гр. од., домогосподарства - 556,8 гр.од, з них споживання склало 396 гр.од., держава - 252,48 гр.од.;

заощадження підприємств склали 63,72 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр. од., держави - 44,48 гр.од.;

зміна майна підприємств - 185 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр., держави - 30 гр.одиниць.

3. Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу (IS-LM модель)


Завдання (варіант №10)

У бюджет держави надходить 20% усіх доходів, а державні витрати становлять 800 гр. од. Експорт складає 100 гр. од. в обігу знаходиться 500 гр. од., швидкість їх обертання k=14 обороти за рік. Попит на гроші як майно (Lm) поданий функцією:

=500-50i,


де і -ринкова % ставка

Функція інвестицій (І) має вигляд:


І=200-20і.


Вихідні умови: Са=480; Су=0,8; Zy=0,2; ;

Визначити:

1.Розмір ефективного попиту.

2.Як розподіляються гроші між попитом на гроші для угод і в якості майна при досягненні спільної рівноваги на ринку благ і грошей.

.Стан державного бюджету при спільній рівновазі на ринках благ і грошей.

.Стан торгового балансу країни при досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей.

.Як зміниться розмір ефективного попиту, якщо пропозиція грошей зросте на 10%.

.Чи зміниться рівноважний національний дохід і чому в результаті одночасного збільшення державних видатків на 145 гр.од. і податкової ставки з 20% до 25%.

.Як зміниться в розташуванні лінія LM, якщо швидкість обертання грошей зменшиться в 2 рази.

.Які будуть номінальні обсяги попиту на гроші для угод і в якості майна, якщо при значеннях реального національного доходу рівень цін зросте на 25%.

.Визначити на скільки ринок грошей стримуватиме дію мультиплікативного ефекту при зростанні державних витрат на 90 гр.од.

.Показати на графіку IS-LM моделі наслідки подій, вказаних у таблиці, які відбуваються на ринку благ і грошей і заповнити її.


Розвязок

1.Розмір ефективного попиту

Для розрахунку ефективного попиту необхідно визначити рівняння IS та LM.

Рівняння IS виводимо із макроекономічної тотожності: Y=C+I+G+NE, де


С = Са+Су(1-T)Y, NE=X-ZyY

=480+0,8(Y-0,2Y)+200-20i+800+100-0,2Y=2821,4-35,7і - рівняння IS

Рівняння LM визначаємо з формули

=1/14Y+500-50i=700 i - рівняння LM

Розвяжемо систему рівнянь IS та LM:=2821,4-35,7і=700i

і=2821,4-35,7і і=3,83 - рівноважна ставка=700*3,83=2 684,5 гр. од. - розмір ефективного попиту.

Розмір ефективного попиту 2 684,5 гр. од при рівноважній ставці 3,83%.

2.Як розподіляються гроші між попитом на гроші для угод і в якості майна при досягненні спільної рівноваги на ринку благ і грошей.

Попит на гроші як майно складе:=500-50і=500-50*3,83=308,5 гр.од. або 61,7% попиту на гроші.

Попит на гроші для угод складе:


гр. од. або 38,3% попиту на гроші.


Гроші розподілилися так: 61,7% - попит на гроші як майно, 38,3% - попит на гроші для угод.

.Стан державного бюджету при спільній рівновазі на ринках благ і грошей

Із формули BS=G-Ty*Y, стан державного бюджету складе:=800-0,2*2684,5=263,1 гр. од.

При досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей, за даних умов, отримаємо дефіцит державного бюджету в розмірі 263,1 гр. од.

.Стан торгового балансу країни при досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей.

Із формули NX=X-Zy(Y-ТY), стан торгового балансу складе:

NX = 100-0,2*(2684,5-0,2*2684,5)=-329,52 гр. од.

При досягненні спільної рівноваги на ринках благ і грошей, за даних умов, отримаємо дефіцит торгового балансу в сумі 329,52 гр. од.

.Як зміниться розмір ефективного попиту, якщо пропозиція грошей зросте на 10%.

За даних умов, пропозиція грошей складе 500*1,10=550 гр. од. Звідси, рівняння LM матиме вигляд:


550=1/14Y+500-50i

=700+700 i

Тоді: =2821,4-35,7і=700+700i

+700і=2821,4-35,7і, і=2,88 - рівноважна ставка=700+700*2,88=2 718,5 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

В результаті, збільшення пропозиції грошей, рівноважна відсоткова ставка знизилась, а розмір ефективного попиту зріс на 2718,5-2684,5=34 гр.од.

.Чи зміниться рівноважний національний дохід і чому в результаті одночасного збільшення державних видатків на 145 гр.од. і податкової ставки з 20% до 25%.

За даних умов рівняння IS матиме вигляд:

=480+0,8(Y-0,25Y)+200-20i+800+145+100-0,2Y

=2875-33,3і

Тоді: =2875-33,3і=700i

i=2875-33,3і, і=3,92- рівноважна ставка=700*3,92=2744,4 гр. од. - змінений національний дохід.

Відповідь: Так, оскільки підвищення податкової ставки компенсувалось одночасним збільшенням державних видатків, що стимулювало внутрішній попит. При цьому, рівноважна ставка зросла лише на 0,09 пункта (з 3,83 до 3,92).

.Як зміниться в розташуванні лінія LM, якщо швидкість обертання грошей зменшиться в 2 рази.

За даних умов, k=14/2=7. Тоді рівняння LM матиме вигляд:


=1/7Y+500-50i

=350 i

Тоді: =2821,4-35,7і=350і

і=2821,4-35,7і, і=7,32 - рівноважна ставка=350*7,32=2 562 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

Відповідь: оскільки рівноважна відсоткова ставка зросла, а ефективний попит знизився, то крива LM зрушиться вліво в умовах зменшення обертання грошей.

.Які будуть номінальні обсяги попиту на гроші для угод і в якості майна, якщо при значеннях реального національного доходу рівень цін зросте на 25%.=2821,4-35,7і

/1,25=1/14Y+500-50і або Y=700і-1400

Звідси i=5,74 при зростанні цін на 25%.

Відповідь: за даних умов попит на гроші в якості майна складе Lm=500-50*5,74=213 гр. од., а попит на гроші для угод складе: 500-213=287 гр. од.

.Визначити на скільки ринок грошей стримуватиме дію мультиплікативного ефекту при зростанні державних витрат на 90 гр.од.

Розрахуємо мультиплікатор автономних видатків:



Тоді, якщо б ринок грошей не стримував мультиплікативний ефект, то при збільшенні видатків на 90 гр. од., сукупний попит виріс б на 2,78*90=250 гр. од.

Визначимо ріст ефективного попиту при взаємодії ринку благ і грошей:=2982,1-35,7і=700i

і=2982,1-35,7і, і=4,05 - рівноважна ставка=700*4,05=2 837,4 гр. од. - змінений розмір ефективного попиту.

В результаті росту державних витрат на 90 гр. од., ефективний попит виріс на 2837,4-2684,5=152,9 гр. од. Звідси, ефект стримування складе 250-152,9=97,1 гр. од.

10.Наслідки подій відображені в табл.


Таблиця 3.1

Події та їх наслідки

Подія На стані якого ринку відібється Графік, якої функції змінитьсяЩо відбудеться на графіку IS-LM моделіНапрямок зміни національного доходу (Y)Напрямок зміни відсоткової ставкиРіст СуТоварний ринокЗаощаджень IS зрушиться вправоЗростеЗростеРіст SуТоварний ринокЗаощадженьIS зрушиться влівоЗменшитьсяЗменшитьсяПадіння IТоварний ринокІнвестиціїIS зрушиться влівоЗменшитьсяЗменшитьсяріст nТоварний ринокІнвестиціїIS зрушиться вправоЗростеЗменшитьсяПадіння MвГрошовий ринокПропозиція грошейLM зрушиться влівоЗменшитьсяЗростеПадіння LmГрошовий ринокПопит на гроші як майноLM зрушиться вправоЗростеЗменшитьсяріст GТоварний ринокДержавних витратIS зрушиться вправоЗростеЗростепадіння ZyТоварний ринокІмпортIS зрушиться влівоЗросте ЗменшитьсяРіст ТуТоварний ринокПодаткових надходженьIS зрушиться влівоЗменшитьсяЗменшитьсяпадіння ЕТоварний ринокЕкспорт IS зрушиться влівоЗменшитьсяЗменшитьсяРіст ZТоварний ринокІмпортIS зрушиться вправоЗменшитьсяЗросте

Висновки


1.Макроекономічний аналіз харчової промисловості показав, що галузь займає більше 19% в загальному обсягу реалізації промислової продукції України. Інтенсивність розвитку галузі низька протягом останніх пяти роки, зважаючи на негативний середній темп росту за досліджуваний період. Основними факторами, що впливають на динаміку харчової промисловості є сировинний фактор (динаміка сільськогосподарського виробництва), споживчий попит (внутрішній та зовнішній), загальноекономічні умови. Негативні тенденції в галузі повязані з скороченням зовнішнього попиту (проблеми з експортом готових харчових продуктів до Російської Федерації), а також уповільненням темпів зростання реальної заробітної плати.

2.Відповідно до побудованого народногосподарського кругообігу участь кожного з трьох макроекономічних субєктів у створені ВНП характеризується наступними даними: підприємства - 86,4% загального ВНП, держава - 12,5%, домогосподарства - 1,1%. За рахунком використання доходу підприємства використали 106,2 гр. од., домогосподарства - 556,8 гр.од, з них споживання склало 396 гр.од., держава - 252,48 гр.од. Заощадження підприємств склали 63,72 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр. од., держави - 42,48 гр.од. Зміна майна підприємств - 185 гр.од., домогосподарств - 41,8 гр., держави - 30 гр.од.

.За побудованими рівняннями IS та LM рівноважна відсоткова ставка і склала 3,83, розмір ефективного попиту - 2 684,5 гр. од. Баланс бюджету і торговий баланс дефіцитні - 263,1 і 329,56 гр. од. відповідно. За умови збільшення пропозиції грошей на 10% - ефективний попит зросте на 34 гр. од., при скороченні оборотності грошей вдвічі ефективний попит зменшиться і крива LM зрушиться ліворуч. При рості державних видатків і податкової ставки обсяг рівноважного національного доходу зросте на 59,9 гр. од. При збільшені державних витрат на 90 гр. од. ефект стримування мультиплікатора складе 97,1 грошові одиниці.


Список використаної літератури


1.Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. пос./2-ге видання, випр. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 442 с.

.Калініченко О.В., Плотник О.Д. Макроекономіка. Практикум: Навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури. - 2010. - 655 с.

.Кирова И.В. Макроэкономика. Практикум/ МАДИ-ГТУ, 2007. - 189 с.

.Макроекономіка: навч. посібник/ за ред. В.П. Решетило;Харк. нац.М16 акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2009. - 295 с.

.Палехова В.А. Макроекономіка: Навчальний посібник. - 2-ге вид., доп. та перероб. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - 304 с.

.Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 441 с.

7.Тарасевич Л.С., Гребенников П.И., Леусский А.И. Макроэкономика: Учебник. - 6-е изд., испр. и доп. - М.: Высшее образование, 2006. - 654 с.

8.Державна служба статистики України


Вступ Макроекономіка - це наука, яка вивчає національну економіку як єдине ціле з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайня

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ