Найбільш розповсюдженою і важливою формою опосередкованого умовиводу з простих атрибутивних суджень виступає простий категоричний силогізм(від грец. syllogismos — умовивід, виведення). Простим категоричним силогізмом називається умовивід про зв\\'язок 2-х кратних термінів на підставі знання їхнього зв\\'язку із середнім терміном. Він називається простим саме тому, що складається усього з двох засновків, особливим чином зв\\'язаних між собою, і висновку. По аксіом силогізму відносяться критерии силогізму. Загальні критерии обычного непоколебимого силогізму. Побудова обычного непоколебимого силогізму підкоряється ряду загальних верховодил, без дотримання яких навіть із істинних посилок не можна з логічною необхідністю одержати істинний висновок. Усього таковых верховодил сім: 3 з их — це критерии термінів, а чотири — критерии засновків. Верховодило термінів: 1. У силогізмі повинні бути тільки 3 терміни(S, Р і М). Порушення цього критерии веде по логічної помилки, що називається «quaternio terminorum»(«учетверіння термінів»). Этак, якщо в нас є 2 судження з різним змістом, не пов\\'язані середнім терміном, то висновки зробити не можна. Наприклад, з такого, що «Пес бігає сообразно дворі», а «Кішка сидить на заборі», ніякого висновку не вийде. Здесь у наявності чотири різних терміни — 2 суб\\'єкти і 2 предикати. Середнього терміна, що пов\\'язував би обидва судження, немає. 2. Середній термін повинний бути розподілений хоча б в одному з засновків. Якщо це верховодило порушується, то зв\\'язок між більшим і меншим термінами буде невизначеним. Виходить, і висновок з засновків не може випливати з логічною необхідністю.
Усі живописцы(Р)деликатно відчувають природу(М). Петров(S)деликатно відчуває природу(М). Отже, Петров(S)— живописец(Р). Висновок невизначений, тому що Петров може і не бути живописцем. Фактор невизначеності в тім, що середній термін(М), який стоїть на місці предиката й у більшому, і меншому засновку, не розподілений, тому що обидва вони стверджувальні, а в стверджувальних судженнях предикат, як верховодило, не розподілений. 3. Якщо більший чи менший терміни не розподілені у засновку, то вони не можуть бути розподілені й у висновку. Наприклад: Усі підручники(М)корисні(Р). Усі підручники(М)— книжки(S). Отже, деякі книжки(S)корисні(Р). Сущность у тім, що суб\\'єкт висновку(«книги»), який стоїть на місці предикату в меншому засновку, не розподілений, тому що ця посилка стверджувальна, а в стверджувальних судженнях предикат, як верховодило, не розподілений. Тому він не може бути узятий у всьому обсязі й у висновку. 4. Якщо один із засновків є судженням заперечним альбо частковим, то і висновок буде судженням заперечним альбо частковим Жоден терорист не зважає на права людини Особи, що завладели літак – терористи Особи, що завладели літак, не зважали на права людини Критерии засновків 1. З двох заперечних засновків визначеного висновку зробити не можна. Хоча б один з засновків виноват бути ствердним судженням. Наприклад: Скло(М)не жить електрики(Р). Гума(S)— не скло(М). Отже, гума(S)жить електрику(Р). Висновок помилковий. Якщо ж замість «гуми» підставити, наприклад, «залізо», то він виявиться вірним. У чому фактор невизначеності висновку? У тім, що при негативних засновках середній термін не може пов\\'язати суб\\'єкт і предикат. 2. Якщо один із засновків заперечний, то і висновок буде заперечним. Наприклад: Усякий злочин(Р)є правопорушення(М). Моральний вчинок(S)не є правопорушення(М). Отже, моральний вчинок(S)не є злочин(Р). 3. З двох часткових засновків визначеного висновку зробити не можна. Хоча б один із засновків виноват бути загальним судженням. Наприклад: Деякі депутати Держдуми(М)— юристи(Р). Деякі артисти(S)— депутати Держдуми(М). Якщо один з засновків частковий, то і висновок буде частковим, наприклад: Деякі пенсіонери(Р)— працюючі(М). Усі працюючі(М)одержують заробітну плату(S). Отже, деякі яки отримують заробітну плату(S)— пенсіонери(Р). Фігури і модуси обычного непоколебимого силогізму Простий категоричний силогізм має свої різновиди, що називаються фігурами силогізму. Вони розрізняються положенням середнього терміну(М)у засновках. Таковых фігур чотири. I II III IV М Р Р М М Р Р М
S М S M M S M S . Фігури силогізму 1. Перша фігура характеризується тим, що середній термін стоїть на місці суб\\'єкта у більшому засновку і на місці предиката – у меншому. Наведемо відповідний приклад: Усі птиці(М)мають крила(Р). Орел(S)птиця(М). Отже, орел(S)має крила(Р). 2. В другій фігурі середній термін стоїть на місці предиката у більшому і меншому засновку. Всі юристи(Р)знають логіку(М). Павлов(S)не знає логіки(М) Павлов(S)не адвокат(Р)
Литература
Література
1. Афанасьєв, В. Ф. Логіка ?Контент?/ В. Ф. Афанасьєв. – М. : Дисциплина, 2001-230 с. 2. Берков, В. Ф. Логика ?Контент?/ В. Ф. Берков. – Минск: Тетра Системс, 2001. – 217с. 3. Варго О. М. Логіка [Текст]: навч. посібник / В. О. Варго – Харків: «МСУ, Харків», 2009. -155 с. – Бібліогр. : с. 146. -300 прим. 4. Войшвилло, Е. К. Мнение как выкройка мышления ?Контент?/ Е. К Войшвилло, М. : Владос, 2005. –138 с. 5. Гетманова, А. Д. Логика ?Контент?: учеб. для студентов вузов /А. Д. Гетманова. –М. : Буква - Л, 2007. – 416 с. 6. Горбатов, В. В. Логика / ?Контент?: В. В Горбатов. – М. : МЭСИ, 2006. – 245с.
3.Аксіома силогізму Найбільш розповсюдженою і важливою формою опосередкованого умовиводу з простих атрибутивних суджень виступає простий категоричний силогізм