Курорти в Україні (початок ХХ ст.): система відпочинку та лікування

Державний вищий навчальний заклад

Запорізький національний університет

Міністерства освіти і науки України

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

Курорти в Україні (початок ХХ ст.): система відпочинку та лікування

Виконав:

студент групи 3582-2

Вітковська Оксана Олександрівна

Перевірив:

к.і.н., доцент кафедри

історії України

Савчук Т.Г.

Запоріжжя

Зміст

Вступ

1.Розвиток курортів на Південному узбережжі Криму

.Розвиток грязьових курортів Криму.

. Розвиток курортів Прикарпаття

. Розвиток курортів в Центральній Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В Україні санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст. відомі кліматичні курорти Південного узбережжя Криму, бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Криму та Одещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей - на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895).

У 20-х роках XX ст. на українських землях були відкриті перші будинки відпочинку - спочатку на Донбасі, а згодом і вінших придатних для цього місцевостях. Водночас розвивається і курортологія. Для розв'язання проблем грязелікування при захворюваннях серцево-судинної та нервової систем, органів травного тракту та сечовивідних органів у 1928 році був створений Одеський науково-дослідний інститут курортології.

За часів СРСР туризм в Україні розвивався на профспілковій та відомчій основах. Путівки на бази та у будинки відпочинку були своєрідним видом пільг. Профспілковим туризмом вУкраїні керував «Укрпрофтуризм». Іноземним туризмом монопольно займався «Інтурист», а також «Супутник», - організація, яка упорядковувала в СРСР міжнародний молодіжний туризм.

1. Розвиток курортів на Південному узбережжі Криму

Гурзуф

У січні 1921 року <#"justify">У 1913 р. місто Ялта займало територію від Лівадії до Масандри, а його населення складало більше 30 тис. мешканців.

У 1900 р. у приватному будинку на околиці Ялти добродійне товариство міста за участю А. Чехова, Л. Толстого, М. Горького побудувало пансіонат «Яузлар» на 20 місць.

У 1901-1902 рр. було відкрито дитячий санаторій в Алупці.

У 1915 р. майже всі курортні заклади Ялти - 5 санаторіїв на 169 місць, клінічна дитяча колонія, притулок на 24 місця для хворих на туберкульоз - були платними. До послуг заможних клієнтів були 14 готелів на 800 номерів, 3 комфортабельних приватних санаторії та 5 пансіонатів.

Висновки:

. Південний берег Крима став приймати майже такий курортний «вигляд», який ми бачемо й зараз.

. Радянська влада звернула увагу на оздоровлення та лікування дітей, використовуючи існуючі природні умови та ресурси.

.Розвиток грязьових курортів Криму

Євпаторія

Мойнакське озеро з його цілющими грязями принесло Євпаторії велику популярність. У 1886 р. на березі Мойнакського озера побудували грязелікарню. У 1890 р. території з грязями перейшли у підпорядкування Таврійського губернського земства. Було побудовано дві нові грязелікарні, готель літнього типу на 70 номерів, парк з двома ставками. У 1912 р. був відкритий Цандерівський інститут, що готував лікарів-бальнеологів.

Завдяки ініціативі окремих підприємців, у 1905 р. в Євпаторії було введено в дію першу приватну здравницю «Приморський санаторій», а через 4 роки - два приватних медичних пляжі. У 1911-1914 рр. побудували санаторій і великий готель «Дюльбер», у 1913 - ще сім приватних санаторіїв на 400 ліжок. З 1893 р. велося інтенсивне дачне будівництво.

Саки

Саки динамічно розвивались як центр оздоровлення спочатку всеросійського, а згодом - всесоюзного значення, на основі використання грязей та ропи свого унікального солоного озера, термальних мінеральних вод і морського узбережжя. Вже на початку ХХ століття Сакська грязева оздоровниця надавала широкий спектр медичних послуг.

Висновки:

.Загострення уваги на стані здоровя людей та розширювати лікувальну сферу відпочинку.

.Започаткування санаторієв та здравниць, які піпорядковувались державі.

. Розвиток курортів Прикарпаття

Трускавець

У 20-30-х рр. XX ст. разом із європейськими відомими курортами ефективно розвивався і Трускавець. У той час тут активно функціонувало його молоде відгалуження - літній курорт «Пом'ярки», який був облаштований за З км. від центру Трускавця в урочищі Пом'ярки. Заслуга в організації курорту на Пом'ярках належить тодішньому власнику трускавецького курорту в 1911-1937 рр. Раймонду Ярошу та його сину Роману, який продовжував справу батька , будучи директором оздоровниці до 1939 р.

У 1920-х рр. на Пом'ярках на території запущеної озокеритної шахти з подачі керівництва Трускавця почав функціонувати невеликий ставок для купання. Вода до нього додатково була підведена з джерела соляно-сірчаного складу «Катерина» - іншої колишньої озокеритної шахти.

У 1930 р. ставок був розширений до форм квадратного басейну, площа якого займала 10 000 метрів квадратних. Тут був облаштований штучний пляж, пісок та галька для якого були привезені з берегів Балтійського моря (із Гдині) По цьому пляжі дозволялося ходити тільки босоніж. Наприкінці кожного сезону обслуга Пом'ярок спускала воду в басейні до певного рівня, з метою чищення берегів. Озеро на Пом'ярках сприймалося тодішніми відпочивальниками як частинка моря, тим більш, що хімічний склад соляно-сірчаної води був наближений до морської води південних морів (в озері вміст солей складав 2,5-4%, в Середземному морі - 3-4%, а в Балтиці всього 0,7%).

Моршин

Про Моршин знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рекламних проспектах, що виходили перед першою світовою війною, Моршин порівнювали з найпопулярнішими європейськими курортами, називали його «галицьким Спа» та «галицьким Карлсбадом». Про лікувальні властивості моршинської води в ті роки писали багато дослідників, прирівнюючи її з водами відомих тоді німецьких, угорських та чеських курортів. Моршинська ропа експортувалась в США, Англію, Італію, Румунію та інші країни.

В 1930 роках на курорті були збудовані водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод - «грибок», котрий став символом міста. В 1935 році, за проектом Мар'яна Нікодемовича <#"justify">Список використаної літератури

1.Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес.Теорія та практика.Підручник. - Київ, Центр учбової літератури 2012.

.Хрущев В.Л., Агаджанян Н.А. Курорт-Евпатория. - Таврия, 2003.

3.Українська радянська енциклопедія <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F>. В 12-ти томах - За ред. М. Бажана <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%91%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD> 1 -974-1985.

.Бабинець А. Джерела мінеральних вод Радянської України - 1958.

.Полянский А. Т., Артек - Москва, 1967.

.Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів, 1997.

.http://www.yalta.com.ua/y_history1.html - Історія Ялти.

.http://truskavets-city.gov.ua/modules.php?name=History&op=list_content&eid=22 - офіційний сайт Трускавця.

.http://mirgorodkurort.com.ua/about/ - офіційний сайт курорту Миргород.

.http://allcrimea.net/ - віртуальний Крим.

Больше работ по теме: