Комплекс машин для виробництва кукурудзи на зерно за енергозберігаючою технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив у спільному українсько-польському підприємстві "Еко-Міван"

 

Зміст

Вступ

.Загальна частина

.1Основні відомості про господарство та виробничі напрямки його діяльності

.2Землекористування та структура посівних площ

.3Матеріально - технічна база господарства

.4Аналіз основних показників у галузі рослинництва та використання машинно-тракторного парку

.Розрахункова частина

.1Обґрунтування прийнятої технології виробництва культури

.2Розрахунок та складання технологічних карт на вирощування с/г культур

.3Розрахунок та складання плану механізованих робіт та побудова лінійного графіку завантаження с/г машин та вирощування заданої культури

.4Визначення оптимального складу с/г машин для механізації виробництва заданої культури

.Технологічна частина

.1Агронормативи і допуски до виконання заданої операції

.2Розрахунок агрегату та його техніко - економічних показників

.3Підготовка поля і агрегату до роботи

.4Контроль якості роботи агрегату

.5Заходи охорони навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарських робіт

.6Порядок складання операційно - технологічної карти

.Економічна частина

.1Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції

Висновки і пропозиції

Література

Вступ

Основні напрямки розвитку с/г в сучасних умовах.

В останні роки сільське господарство досягло стабільної позитивної динаміки і все більше нарощує виробництво сільськогосподарської продукції. Практично завершилося формування структури виробництва та системи його організації в процесі земельної і аграрної реформи.

Подальший розвиток галузі, що є однією з найбільш важливих в економіці України, потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва та продовольчу безпеку держави.

Виконання цього завдання повязане із визначенням стратегічних орієнтирів розвитку сільського господарства, відповідно до яких буде здійснюватись державна політика щодо нормативно-правового, фінансово-економічного та іншого регулювання галузі. Ці орієнтири мають враховувати необхідність реалізації базових програмних документів соціально-економічного розвитку країни, таких як Програма економічних реформ exПрезидента України В. Ф. Януковича «Заможне суспільство, конкуренто спроможна економіка, ефективна держава», Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» та ін., сучасні тенденції розвитку світового господарства та економіки країни в цілому, досягнення науки і науково-технічного прогресу тощо.

Ключовим є необхідність формування в Україні вже у найближчій перспективі інноваційної моделі розвитку сільського господарства, спроможної забезпечити його стійке прискорене зростання.

Стратегічні напрями передбачають визначення кількісних та якісних параметрів розвитку сільського господарства до 2020 року, а також основні заходи, через здійснення яких ці параметри будуть досягнуті. Ці напрями сформовані за результатами наукових досліджень, аналізу й узагальнення практики, оцінки та моделювання суспільних і виробничих процесів та ін.

Стратегічні напрями можуть використовуватися для розробки нормативно-правових документів у сфері сільського господарства, програмних та поточних документів державних органів та органів місцевого самоврядування усіх рівнів щодо розвитку галузі у відповідному періоді. Також ці напрями доцільно враховувати при координації заходів щодо модернізації економіки країни та сільського господарства, розробці ефективних механізмів реалізації реформ.

. Загальна частина

1.1Основні відомості про господарство та виробничі напрямки його діяльності

Спільне Українсько Польське підприємство «Еко-Міван» було засновано 1991 році, в м. Рогатині, Івано-Франківській обл. керівником якого став Рижан А. І.

Підприємство віддалене від районного центру міста Рогатин на 4 км. Від обласного центру міста Івано-Франківськ на 67 км. Найближча залізнична станція розташована на відстані 8 км.

Її основними складниками є поля, як головний засіб праці. Другим складовим матеріально-технічної бази є : трактори, с-г машини, автомобілі, наявність і склад МТП.

Середньо зимова температура становить - (-13) ºС в окремі дні січня і лютого температура може коливатися - (-20) - (-25) ºС, а деколи - (+1) - (+5) ºС що може завдати шкоди посівам озимих особливо ріпаку та озимого ячменю. Сніговий покрив в більшості років здебільшого незначний і зникає в другій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунту 30 - 35 см. Середньо літня температура становить - 18 - 20 ºС. Річна кількість опадів 635 мм.

Закінчення літа, а це звязане із періодом збирання цукрового буряка і посіву озимих, повязується з переходом середньої температури повітря нижче 10 - 15 ºС, а це переважно в другій половині вересня місяця.

1.2Землекористування та структура посівних площ

На 2014 рік за господарством було закріплено 474 га землі в тому числі орної 412 га. Найбільші площі займають культури: озима пшениця, буряк. Тому напрямком діяльності господарства рахується як зерно бурякові з розвинутим тваринництвом мясного напрямку.

Таблиця 1.1

Наявність земельних угідь господарства

№ п/пНазва с/г угідь Площа, гаПроцент, %1Орна земля41290,52Сіножаті та пасовища497,73Інші с/г угіддя131,84Всього 474100

Таблиця 1.2

Структура посівних площ та їх урожайність

№ п/пНазва культурПлоща, гаДовжина полів, гаКут нахилу, %Процент, %Урожайність, ц/га1Орні землі5901002Озима пшениця907001÷315,2503Цукровий буряк70600111,84004Картопля 60600110,22505Гречка 80500113,5306Багаторічні трави702503÷511,82507Кукурудза на зерно50100018,5808Ячмінь ярий1053001÷217,7409Ріпак на зерно65400111,330

1.3Матеріально - технічна база господарства

Наявність МТП в господарстві наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Склад МТП

Назва і маркаНаявна кількістьНормативна потреба 1000 гаФактична потребаПримітка 12345Т-150 Т-150К МТЗ-80/82 ЮМЗ-6 ДТ-75 Т-70 С СК-5 «Нива» ГАЗ-531 2 2 1 1 1 2 33,53 2,2 6,2 6,2 3,53 2,4 1,23 1,062 1 3 3 2 1 1 11 купили - - 1 купили 1 купили 1 купили - -

Як бачимо господарство укомплектоване технікою яка створює умови для вирощування різних с/г культур. Другим складом МТП є набір с/г техніки. Наявність с/г техніки наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Сільськогосподарська техніка господарства

№ п/пНазва Марка Наявна кількість12341Зернові сівалкиСЗ - 3,6; СЗН - 3,6;42Бурякові сівалкиССТ -12В23ПротруювачіАПЖ-1224ПугиПЛН-5-35; ПЛН-3-3535БорониБЗСС-126КультиваториКПС-4; КМ-5,437Розкидачі добривРУМ-51

Також до складу МТП входять: майданчики для с/г техніки, майстерні, тік, гаражі, тваринницька ферма, комори для зберігання зерна.

1.4Аналіз основних показників у галузі рослинництва та використання машинно-тракторного парку

Основним узагальнюючим показником використання МТП являється продуктивність і виробіток за зміну, день, сезон, рік.

Загальновідомо, що продуктивність залежить від ширини захвату, швидкості руху агрегату і коефіцієнту використання часу зміни . Для виявлення впливу кожного із факторів необхідно їх проаналізувати. Так, ширина захвату агрегату залежить від тягового зусилля трактора на різних передачах (швидкостях) і тягового опору робочих органів сільськогосподарських машин. Швидкість руху агрегату залежить від вимог агротехніки, які встановлюють гранично допустимий діапазон робочих швидкостей з метою забезпечення якості виконання технологічних операцій, і тягового зусилля на гаку трактора. Час, який було витрачено для виконання роботи, розподіляють на нормований і ненормований. Ненормовані елементи часу зміни - це непродуктивні витрати часу, які необхідно ретельно проаналізувати і, по можливості, зменшувати.

Особливу увагу необхідно приділяти правильності комплектування агрегатів. Правильно скомплектований агрегат повинен забезпечувати виконання наступних вимог:

виконувати технологічні операції у відповідності із вимогами агротехніки, тобто працювати в межах агротехнічно-допустимих швидкостей;

кількісний склад робочих машин в агрегаті повинен завантажувати трактор до максимального використання тягового зусилля;

досягати максимальної продуктивності при найменших експлуатаційних

витратах.

Агрегат вважається скомплектованим правильно, якщо його тягове зусилля використовується при виконанні оранки на 80…92%, а на інших роботах на 90…95% .

На ефективність використання машинного агрегату в конкретних умовах великий вплив мають такі нормо утворюючі фактори, які характеризують особливості місце розташування поля: рельєф, механічний склад ґрунту, агрофон, довжина гону ділянки поля, конфігурація поля.

При аналізі виробітку за зміну (день) звертають особливу увагу на тривалість робочого дня. Тривалість роботи агрегату необхідно планувати з умови максимального використання періоду доби, протягом якого можливе якісне та безпечне виконання операції. Для більшості технологічних операцій цей період обмежений тривалістю світлої частини дня. До них відносяться операції сівби сільськогосподарських культур, обробіток міжряддя просапних культур, стягування та скиртування соломи, згрібання та скиртування сіна, збирання кукурудзи на силос, цукрових буряків, картоплі, внесення добрив. Для цих операцій максимальне значення тривалості робочого дня залежить від форми організації праці в бригаді. Щоб тривалість періоду роботи агрегатів була максимальною, необхідно проїзд на поле та з поля в бригаду (або доставку механізаторів до агрегатів в поле та від агрегатів в бригаду) здійснювати до сходу та після заходу сонця, перезміну механізаторів проводити в середині робочого дня, щозмінне технічне обслуговування агрегатів проводити при перезміні силами екіпажів першої та, доставленої до цього часу, другої зміни. В цьому випадку тривалість робочого дня буде лише на 0,5 години менше тривалості світлої частини дня. Для обмолочування зернових колосових максимальна тривалість якісного виконання операції обмежена 16...18 годинами через випадіння роси та підвищення вологості обмолочуваної маси в передранкові години доби.

Тривалість якісного по сходового боронування посівів сільськогосподарських культур обмежена спекотними годинами дня - з 10-тої...11-тої до 17-тої...18-тої годин. Якісному та безпечному виконанню технологічних операцій по обприскуванню посівів сільськогосподарських культур пестицидами відповідає період світлої частини робочого дня з тихими та прохолодними ранковими (до 10-тої...11-тої) та вечірніми годинами (з 17-тої...18-тої). Практично нічим не обмежена можливість якісного та безпечного виконання робіт протягом доби по очищенню зерна на току, по скошуванню зернових у валки та трав на сіно, по обробітку ґрунту, на боронуванні та вирівнюванні зябу, на суцільній культивації та коткуванні ґрунту, на лущенні стерні, на полице вій та безполицевій оранці .

Тривалість робочого дня в змінах визначається за умови, щоб тривалість зміни на виконанні технологічних операцій з шкідливими умовами праці (хімічний захист рослин та внесення мінеральних добрив) не перевищувала 6-ти годин, а на інших операціях - не перевищувала 10 годин.

Особливо важливо проаналізувати ступінь використання тракторів в період (сезон) польових робіт за допомогою коефіцієнтів змінності і використання.

Вихідними даними для визначення цих коефіцієнтів являються: кількість машино змін, машино-днів в роботі і інвентарних машино-днів за період що аналізується. Фактичне число машино змін і машино-днів визначили за допомогою хронометражних спостережень, виконаних силами студентів в період виробничої практики. Аналіз даних показав, що ступінь використання тракторів складає біля 67%, що підтверджує наявність недовикористаних можливостей по організації праці при виконанні технологічних операцій.

На річний виробіток трактора впливають два основних фактори: виробіток за день і число днів роботи. Аналіз виконують порівнянням виробітку запланованого із фактичним.

Виробіток тракторів за рік роботи вважається основним підсумковим показником ефективності їх використання і розраховується як відношення всього обсягу механізованих робіт по тракторному парку в умовних еталонних гектарах до середньорічної кількості еталонних тракторів.

При неповному використанні тракторів виявляють причини, що сприяють недовиконанню: недостатня завантаженість двигуна трактора, порушення строків проведення технічного обслуговування і ремонту, різноманітні неузгодження по організації виконання робіт.

Резерви по покращенню машино використання необхідно виявляти і за рахунок раціональної організації праці, і технології виробництва, і підвищення кваліфікації робітників і т.ін.

Такий аналіз необхідно виконувати обовязково при підрахунку підсумків за рік роботи підприємства, це буде сприяти реальному оцінюванню можливостей господарства, а виявлені в результаті досліджень резерви сприятимуть росту економічної ефективності виробництва в цілому.

Ефективним напрямом скорочення енергозатрат на збереження структури і мікрофлори ґрунту є застосування високопродуктивних МТП, чому сприяє такі заходи:

ØУ процесі експлуатації необхідно повністю реалізувати потужність приводу робочих органів і силу тяги машини, своєчасно і високоякісно виконувати операції ТО та діагностики, своєчасно усувати несправності, дотримуватись вимог технологічної наладки вузлів та механізмів.

ØЗниження питомих опорів машин і агрегату завдяки своєчасному проведенню ТО, застосування комплексних агрегатів, в яких загальний опір машини менший від сумарного опору при роздільній роботі машин, використання найбільш раціональних загінок, правильного агрегатування машин з трактором, здійснення агротехнічних заходів щодо поліпшення ґрунтів, виконання робіт в оптимальні строки.

ØПравильне комплектування складу агрегату за рахунок вибору найбільш раціональної ширини захвату і режиму роботи агрегату.

ØМаксимальне використання МТА протягом доби в результаті кращої організації роботи агрегатів в двох - трьох змінному режимі. Впровадження прогресивних способів руху, механізованої заправки машин насінням, добривами, ПММ в борозні, поліпшення якості підготовки поля.

Однією з найпрогресивніших форм використання агрегатів є групова їх робота. Не можна забувати і про постійне зростання кваліфікації кадрів, впровадження прогресивних методів морального і матеріального стимулювання за остаточними результатами праці.

Основними показниками використання МТП в с/г є виробіток всіма тракторами в умовних еталонних гектарах що береться як підсумок графи 13 плану механізованих робіт, виробіток на один умовний еталонний трактор, який одержується діленням графи 13 та кількості умовних тракторів господарства, витрата палива на один еталонний гектар, який

одержується діленням підсумку графи 14 на підсумок графи 12, змінний виробіток, коефіцієнт змінності.

В таблиці 1.5 наведено основні техніко економічні показники використання МТП

Таблиця 1.5

Показники використання МТП в господарстві СУПП «Еко-Міван»

Назва показникапоказник1. Вироблено всього умовних еталонних гектарів 2. Виробіток на один умовний трактор, га 3. Витрата палива на один умовний трактор, л 4. Витрата всього дизельного палива, л 5. Змінний виробіток на один умовний еталонний тракт., га 6. Витрата палива на один т-км 7. Собівартість одного т-км 8. Коефіцієнт змінності 9. Собівартість 1 ум. ет. га, грн.11019.27 1350 7588 47922.95 9 5,6 0,38 1 9,7

Аналізуючи таблицю 1.5 можна сказати що техніка в господарстві використовується ефективно. Для покращення показників використання МТП потрібно покращити організацію праці та рівень механізованих робіт для чого:

ØОрганізувати групову роботу МТП.

ØВпровадити потокові методи збирання усіх с/г культур.

ØОрганізовувати потоковою - цикловий метод використання техніки.

ØОрганізувати роботу механізмів за змінним графіком.

ØСтворювати спеціалізовані ланки технічного обслуговування МТП.

2.

2. Розрахункова частина

.1Обґрунтування прийнятої технології виробництва кукурудзи на зерно

При розрахунку технологічних карт ми використовуємо операції що виконуються при енергозберігаючих технологіях вирощування культур.

Врожайність кукурудзи коливається від 50 до 150 ц/га, у залежності від агрокліматичних умов та технології вирощування.

Агрокліматичні умови зон кукурудзо сіяння в нашій країні вирізняються надзвичайною різноманітністю. Кожна з них має свої ґрунтові особливості, умови зволоження і температурний режим, що істотно впливає на ріст, розвиток рослин і формування зернової продуктивності культури.

Кукурудза - теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння становить +8-10 °С, сходи з'являються за +10-12 °С. При висіванні в холодний ґрунт (менше +8°С) насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість. У фазі 2-3 листків кукурудза витримує приморозки до -2°С, сходи гинуть за -3°С. Небезпека повернення весняних приморозків в Україні припадає один раз на 5-6 років. Якщо зниження температури (нижче -5 °С) триває кілька годин, то кукурудза вимерзає незалежно від фази розвитку. Перспективними є виведені селекціонерами біотипи кукурудзи, що здатні проростати за температури +5-6 °С. Необхідно зазначити, що в останні роки, у зв'язку з поширенням кукурудзи у північні регіони, створено нові ранньостиглі гібриди. Вони вирізняються високою холодостійкістю. При зниженні температури інкрустоване насіння може лежати в ґрунті 25-30 днів і здатне прорости після потепління. У літній період вегетації за температури +14-15°С ріст рослин сповільнюється, а за +10°С вони не ростуть.

У фазах сходів - викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку становить +20-23 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +25-30 °С кукурудзі не шкодить. У фазі цвітіння підвищення температури понад +25 °С негативно впливає на запилення рослин. Максимальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить +45-47 °С.

Кукурудза належить до культур, що не пред'являють високих вимог до попередників. В той же час вона, в залежності від цілей вирощування, може бути сама добрим попередником для зернових культур. Як правило, кукурудзу розміщують після озимих, цукрових буряків, ранніх зернових, сої. Допускається розміщення кукурудзи по кукурудзі.

При розміщенні кукурудзи в сівозміні необхідно враховувати наступні моменти: по-перше, поле повинне бути чистим від бур'янів, оскільки кукурудза характеризується повільним ростом на початкових етапах вегетації і може сильно пригнічуватися бур'янами в цей період; по-друге, ґрунт повинен бути достатньо родючим, так як кукурудза дуже чутлива до режиму живлення.

При розрахунку технологічних карт ми використовуємо операції , що виконуються при енергозберігаючих технологіях вирощування культур.

Технологія вирощування кукурудзи на зерно - це впорядкована у часі і просторі сукупність операцій, засобів і ресурсів, що забезпечує досягнення поставленої мети. Прогресивні технології спрямовані на досягнення запропонованих кінцевих результатів з ефективним використанням природних та інших наповню вальних ресурсів. Енергозберігаюча технологія має на меті досягнення запропонованих результатів з мінімально необхідними витратами наповню вальних ресурсів. Основна увага при цьому приділяється економії енергетичних ресурсів, добрив та хімічних засобів захисту рослин. Дана технологія базується на використанні досягнень науки, виробничого досвіду а саме:

ØРозміщення кукурудзи в полі після кращих попередників, як правило після озимої пшениці, попередниками якої були багаторічні бобові трави, зернобобові, картопля, цукрові буряки.

ØВнесення науково - обґрунтованих норм органічних, мінеральних добрив, мікроелементів, оптимальному співвідношенні поживних речовин,переважно дається локальному внесенню добрив.

Øсистема основного обробітку включає оранку або використання поверхневого обробітку перевага надається використанню енергетичних агрегатів, які виконують декілька технологічних операцій за один прохід агрегату.

ØСівба культури рекомендується проводити чистим насінням, схожість не нижче 92%, високоврожайними районованими гібридами і сортами.

ØЗастосування інтенсивної технології захисту рослин від бурянів, шкідників і хвороб.

ØПроведення ґрунтової та рослинної діагностики.

ØЗниження норм витрати матеріалів за рахунок підвищення якості та точності виконання операцій.

ØСуворе дотримання агронормативів.

ØЗбирання кукурудзи на зерно починають у фазі початку повної стиглості,коли вологість становить 30-40% .

ØНаукова організація праці.

2.2Розрахунок та складання технологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур

Для складання плану і визначення загального обсягу механізованих робіт у господарстві, потрібно мати технологічні корти на вирощування с/г культур. Технологічні карти беруться в господарстві в місцях проходження практики. Технологічні карти господарства ретельно аналізуються, якщо вони не відповідають новим прогресивним технологічним вирощуванням с/г культур або розраховані на старі марки тракторів, то в такі технологічні карти слід внести технологічні зміни. В даному випадку немає можливості застосовувати технологічні карти господарства, тому ми їх складаємо самостійно, використовуючи типові з урахуванням конкретних умов. В типовій технологічній карті є 16 граф, а для складання плану механізованих робіт у навчальних цілях достатньо 9. Під час складання технологічних карт слід мати первинні дані: назва культури, площу, попередник, конфігурацію поля, планова урожайність культури та побічної продукції, норму висіву насіння, норму внесення органічних та мінеральних добрив, пестицидів, віддаль перевезень продукції із поля і до складу, витрата полива на одиницю роботи.

Первинні дані беремо із вихідних даних на проектування та з розділу 1 нашої розрахункова - пояснювальної записки. Послідовність виконання операції для енергозберігаючих технологій єдина і ми їх беремо із методичних рекомендацій щодо виконання курсового проекту з дисципліни «експлуатація машин та обладнання» із спеціальності 5.10010201 по підготовці молодших спеціалістів Міністерства Аграрної Політики та Продовольства України.

Культура «Озима пшениця» Поле сівозміни 1

Попередник «Бобові культури» Площа 90

Технологічна карта на вирощування і збирання озимої пшениці

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 23456789 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27.Лущення стерні Змішування та навантаження мінеральних добрив Транспортування та внесення мінеральних добрив (віддаль перевезення до 2 км) Навантаження органічних добрив(20т/га) Транспортування та внесення органічних добрив (віддаль 2км) Оранка Культивація з боронуванням Протруювання насіння Транспортування насіння Передпосівна культивація Сівба з одночасним внесенням добрив Коткування посівів Змішування і навантаження мінеральних добрив Транспортування та внесення мінеральних добрив Боронування озимої пшениці Приготування гербіцидів Внесення гербіцидів Приготування і внесення ТУР Внесення ТУР Змішування і навантаження міндобрив Транспортування і внесення міндобрив Обкошування поля перед збиранням Підбирання і обмолочування валків Пряме комбайнування Транспортування копець Стиртування соломи Транспортування зерна90 18,1 90 600 90 90 90 15 144 90 90 90 18,1 90 90 25 90 25 90 18,1 90 90 90 90 450 90 14416,06-20,06 26,06-30,06 26,06-30,06 10,08-15,08 10,08-15,08 10,08-15,08 15,08-20,08 06,09-12,09 11,09-17,09 11,09-17,09 11,09-17,09 11,09-17,09 20,03-23,03 20,03-23,03 20,4-25,04 26,04-30,04 26,04-30,04 10,05-15,05 10,05-15,05 01,06-05,06 01.06-05.06 10,07-20,07 13,07-23,07 23,07-01,08 23,07-01,08 24,07-05,08 24,07-05,08Т-150К МТЗ-80 Т-150К Т-150 Т-150 Т-150 Т-150 - МТЗ-80 Т-150К Т-150К ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ДЖОНДІР СК-5 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80ЛДГ-15 УТН-30 МВУ-4 ПФП-2 ПРТ-10 ПЛН-5-35 3 КПС-4 ПС-10 2 ПТС-4 КШУ-12 ЗСЗУ-3,6 3 КВГ-1,4 УТН-30 НВУ-5 БЗСС-1 АПЖ-12 ОП-2000 АПЖ-15 ОП-2000 УТН-30 РУМ-5 ЖВП-6 - - ПКУ-0,8 ПФ-0,5 2 ПТС-460,3 100 56 700 3,1 7 46,9 112 16,5 60,2 43,4 36,6 140 49,9 48,6 48 56 48 56 140 50 17 15,9 10,4 50 25 47,4 2,3 0,1 1,2 0,23 30 12,8 3,2 - 2,11 3,8 2,6 2,4 0,5 1,2 1,5 4 0,97 4 0,97 0,5 1,24 2,8 10,1 6,7 0,35 1,5 0,71138 1,81 72 138 1800 768 192 - 303,8 228 156 144 9,05 72 90 100 58,2 100 58,2 9,05 74,4 168 606 402 157,5 90 102,246038

Культура «Ярий ячмінь» Поле сівозміни 2

Попередник «Зернові культури» Площа105

Технологічна карта на вирощування і збирання

ярого ячменю

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 23456789 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.Лущення стерні Навантаження мінеральних добрив у розкидачі із внесенням(0,3т/га) Перевезення та внесення добрив Оранка зябу (на глибину 24-25 см) Щілювання або чизелювання грунту Ранньовесняне боронування зябу прикриття вологи Передпосівна культивація з боронуванням Перевезення мінеральних добрив і насіння Посів ячменю з підсівом багаторічних трав Коткування посівів Приготування розчину інсектицидів Оприскування посівів Скошування ячменю у валки Підбір валків Транспортування зерна Стягування соломи Стиртування соломи Очищення та сушіння зерна Транспортування зерна в комору105 30 105 105 105 105 105 30 105 105 40 105 100 105 300 300 300 300 30020.07-25.07 20,08-30,08 20,08-30,08 21,08-30,08 01,10-10,10 01,04-04,04 06,04-10,04 06,04-10,04 06,04-10,04 07,04-10,04 15,06-20,06 15,06-20,06 15,07-25,07 20,07-27,07 20,07-27,07 20,07-27,07 20,07-30,07 20,07-30,07 25,07-05,08Т-150К МТЗ-80 Т-150 Т-150 ДТ-75 ДТ-75 Т-150 МТЗ-80 Т-150 Т-150 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 СК-5А МТЗ-80 Т-150К МТЗ-80 - МТЗ-80ЛДГ-15 УТН-30 МВУ-4 ПЛН-6-35 4К БЗСС-1 КШУ-12 2ПТС-4 СЗ-3,3В 3ККШ-6 АПЖ-12 ОП-2000 ЖВН-4 ЖВН-4 2ПТС-4 ВТУ-10 ПФП-0,5 КЗС-10 2ПТС-460,3 100 56 7 4,7 60,8 60,2 100 43,4 73,3 48 56 10,4 10,4 47,4 70 25 10 47,4 2,3 0,1 1,2 12,8 18,5 1,7 3,8 0,4 2,6 1,3 4 0,97 6,7 6,7 0,71 0,3 1,5 - 0,71230 3 120 1280 1850 170 380 12 260 130 160 97 670 670 213 90 450 - 2136998

Культура «Гречка» Поле сівозміни 3

Попередник «Багаторічні трави» Площа 80

Технологічна карта на вирощування і збирання

гречки

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіт.Витрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 23456789 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.Лущення стерні Лущення стерні лемішними лущильниками Оранка (25-27 см.) Ранньовесняне розпушування грунту (закриття вологи) Культивація боронування Навантаження мінеральних добрив Перевезення та внесення міндобрив Культивація з боронування з одночасним внесенням добрив Передпосівна культивація Сівба гречки з одночасним внесення міндобрив Коткування посівів Боронування до появи сходів Перший міжрядний обробіток Другий міжрядний обробіток Перевезення техніки на поле Перевезення техніки з поля Скошування гречки у валки Підбирання валків Перевезення туків соломи Перевезення зерна Стиртування соломи Очищення та сушіння зерна Транспортування зерна в комору80 80 80 80 80 35,2 80 80 80 80 80 80 80 80 - - 80 80 3256 - 3256 - -15,08-18,08 17,09-30,09 15,10-21,10 01,04-03,04 15,04-18,04 25,04-28,04 25,04-28,04 25,04-28,04 15,05-20,05 15,05-20,05 16,05-21,05 26,05-30,05 02,06-05,06 26,06-24,06 - - 25,08-30,08 01,09-05,09 01,09-05,09 01,09-05,09 02,09-07,09 02,09-07,09 02,09-07,09Т-150К Т-150К Т-150К МТЗ-80 Т-150 Т-150 МТЗ-80 Т-150 Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ГАЗ-53 ГАЗ-53 МТЗ-80 СК-5 ЮМЗ-6 ГАЗ-53 МТЗ-80 - ГАЗ-53ЛДГ-15 ПЛН-6-35 ПЛН-4-35 БЗСС-1(12шт) КПС-4(3 шт) ПФП-6 РУМ-5 КПС-4(3 шт) АП-6 СЗУ-3,6 3КВГ-1,4 БЗСС-1(12шт УСМК-5,4 УСМК-5,4 - - ЖРБ-4,9 - 2ПТС-4 - КУН-10 КЗС-10 -60,3 10,4 5,4 48,6 46,9 150 50 46,9 72 14,8 36,6 29,1 16,6 16,6 - - 5,5 10,2 100 - 27 - - 2,3 11,9 14,4 1,5 3,0 0,4 1,2 3,0 6,3 2,8 2,4 2,2 2,7 2,7 - - 3,2 10,8 0,4 - 1,1 - -202,4 1047,2 1267,2 132 264 14 105,6 264 554,4 246 211,2 193,6 237,6 237,6 281,6 950,4 1302,4 - 3581,6 - -11093

Культура «Кукурудза на зерно» Поле сівозміни 4

Попередник «Озима пшениця» Площа 50

Технологічна карта на вирощування і збирання

кукурудза на зерно

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.Лущення стерні Лущення стерні(2) Приготування розчину гербіцидів (раунд дап) (300л/га) Внесення гербіцидів Навантаження мінеральних добрив(0,8т/га) Перевезення та внесення мінеральних добрив Навантаження органічних добрив(40т/га) Внесення органічних добрив Оранка ( 28-30см) Весняне вирівнювання грунту Суцільна культивація Приготування розчину гербіцидів( 150 л/га) Передпосівна культивація з одночасним внесенням гербіцидів Сівба кукурудзи з внесенням мінеральних добрив Коткування посівів Боронування кукурудзи до поява сходів Міжрядний обробіток з одночасним внесенням гербіцидів Другий міжрядний обробіток Третій міжрядний обробіток з одночасним підгортанням Підготовка поля до збирання кукурудзи на зерно50 50 5,4 50 14,4 50 50 720 50 50 50 50 2,7 50 50 50 50 50 50 50 5015.07-16.07 27,07-28,07 10,08-11,08 10,08-11,08 12,08-13,08 12,08-13,08 13,08-17,08 10,09-17,09 10,09-17,09 10,09-17,09 15,04-16,04 25,04-27,04 25,04-27,04 27,04-29-04 29,04-30,04 01,05-02,05 15,05-17,05 08,06-10,06 25,06-27,06 20,09-28,09 20,09-28,09Т-150К ДТ-75 ЮМЗ-6Л МТЗ-80 Т-150К МТЗ-80 Т-150 Т-150 МТЗ-80 Т-150 Т-150 Т-150 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 -ЛДГ-15 ЛДГ-15 АПЖ-12 ОП-2000 ПФП-2 РУМ-5 ПРП-2 РОУ-6 ПЛН-5-35 ВП-8 КПС-4 (3шт) АПЖ-12 КПС-4 РОУ-6 СУПН-8 3КВН-1,4 БЗСС-1(15шт) КРН-5,6 КРН-5,6 КРН-5,6 СК-5 ППК-460,3 60,3 43 56 150 50 150 3,7 9,3 15 46,9 46 17 18 36 36,1 23,2 23,2 23 43 2,3 2,3 4 0,97 0,25 1,2 0,25 26 15,4 9 3,2 4 1,2 2,3 2,4 1,6 2,6 2,6 2,6 8,241,4 41,4 21,6 5 3,6 21,6 180 468 277 162 57,6 10,8 21,6 41 43 28,8 46,8 46,8 46,8 147,64682,75

Культура «Цукровий буряк» Поле сівозмін 5

Попередник «Озима пшениця» Площа 70

Технологічна карта на вирощування і збирання

цукрового буряка

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка трактораМарка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30.Лущення стерні Навантаження мінеральних добрив (0,8т на/га) Внесення фосфорно-калійних добрив Лущення стерні друге Навантаження органічних добрив(40-50т/га) Розкидання органічних добрив Ярусна оранка Снігозатримання Яро весняне розпушування грунту Вирівнювання грунту Приготування розчину гербіцидів (300л/га) Передпосівний обробіток з одночасним внесенням гербіцидів Сівба цукрових буряків з одночасним внесенням добрив Коткування посівів Міжрядний обробіток до появи сходів по технологічних коліях Перше розпушування міжрядь з внесенням аміачної води Приготування розчину гербіцидів( 200л/га) Оприскування посівів Формування густоти посіву (5-6 рослин на погонний м.) 2-гий міжрядний обробіток 3-тій міжрядний обробіток Приготування розчину фунгіцидів (300л/га) Внесення фунгіцидів Передзбиральне розпушування грунту Збирання гички Перевезення гички для силосування (22т/га) Збирання коренів Перевезення коренів(50т/га) Перевантаження коренів Перевезення коренів на буракопункт70 12 70 15 600 70 70 70 70 70 0,45 70 70 70 70 70 0,3 70 70 70 70 0,45 70 70 70 - 70 750 750 -15.07-20.07 05,08-15,08 05,08-15,08 06,08-16,08 10,09-20,09 10,09-20,09 10,09-25,09 05,01-10,01 01,04-04,04 07,04-10,04 12,04-16,04 12,04-16,04 12,04-16,04 13,04-17,04 25,04-30,04 10,05-13,05 16,05-18,05 16,05-18,05 20,05-25,05 22,05-27,05 10,06-15,06 15,06-19,06 15,06-19,06 25,08-31,08 10,09-05,10 10,09-05,10 10,09-05,10 10,09-05,10 10,09-05,10 10,09-05,10Т-150К Т-150 МТЗ-80 Т-150 Т-150 Т-150К Т-150 Т-150 Т-150 Т-150 МТЗ-80 Т-150 Т-70 Т-150 Т-70С Т-70С МТЗ-80 МТЗ-80 Т-70С Т-70С Т-70С МТЗ-80 МТЗ-80 Т-70С МТЗ-80 ГАЗ-53 - МТЗ-80 - КАМАЗЛДГ-15 ПФП-2 РУМ-5 ПЛН-6-35 ПФП-2 ПРТ-10 ПНЯ-4-42 СВУ-2,6 БЗСС-1(18шт) ВП-8 АПЖ-12 КПС-4 (3шт) ССТ-12В 6СКТГ-2 УСМК-5,4 УСМК-5,4 АПЖ-12 ОПШ-15 УСМК-5,4 УСМК-5,4 УСМК-5,4 АПЖ-12 ОП-2000 УСМК-5,4 БМ-6 - СК-6В 2ПТС-4 СПС-4,260,3 150 50 8,5 150 3,1 5,4 35 60,8 15 45 46,9 16 51,5 16 16 48 30,3 16 16 16 46 56 16 6,9 - 5,8 100 330 - 2,3 0,25 1,2 12,3 0,25 30 14 2,5 1,7 0,9 4 3,2 2,6 1,9 3,1 3,1 4 1,2 2,7 3,1 3,1 4 0,97 2,7 9,6 - 13,8 0,4 0,18 -34,5 3 18 184,5 150 450 210 37,5 25,5 13,5 1,8 48 39 28,5 46,5 46,5 1,2 18 40,5 46,5 46,5 1,8 14,55 40,5 144 207 300 135 -2332

Культура «Картопля» Поле сівозмін 6

Попередник «Зернові» Площа 60

Технологічна карта на вирощування і збирання

картоплі по енергозберігаючій технології

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка трактораМарка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30.Лущення стерні Підвезення води (250 л/га) Внесення гербіцидів Навантаження органічних добрив(40 т/га) Розкидання органічних добрив Навантаження мін. добрив (8,3 т/га) Внесення мін. добрив Оранка на зяб Закриття вологи Навантаження мін. добрив (2,6 ц/га) Внесення мін. добрив Закриття мін. добрив Підготовка грунту до посадки Транспортування картоплі до місця садіння (35 ц/га) Садіння картоплі Боронування до появи сходів Перше розпушування міжрядь Друге розпушування міжрядь Підвезення води і підготовка гербіцидів (3,5 ц/га) Внесення гербіцидів Підгортання Підвезення і підготовка пестицидів (3,5 ц/га) Внесення пестицидів Підготовка фунгіцидів (3,5 ц/га) Внесення фунгіциду (3,5 ц/га) Скошування бадилля Транспортування бадилля (350 ц/га) Глибоке розпушування міжрядь Збирання картоплі Транспортування картоплі (250 ц/га)60 4 60 600 60 124 60 60 60 4 60 60 60 53 60 60 60 60 5 60 60 5 60 5 60 60 525 60 60 37525.07-30.07 01,08-05,08 01,08-05,08 15,09-25,09 15,09-25,09 15,09-25,09 15,09-25,09 15,09-25,09 01,04-07,04 01,04-15,04 10,04-15,04 10,04-15,04 25,04-30,04 25,04-30,04 25,04-30,04 05,05-10,05 20,05-25,05 10,06-13,06 22,06-25,06 22,06-25,06 10,07-15,07 25,07-30,07 25,07-30,07 01,08-06,08 01,08-06,08 20,08-25,08 20,08-25,08 22,08-26,08 25,08-15,09 25,08-15,09МТЗ-82 МТЗ-80 ЮМЗ-6 ЮМЗ-6 Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6 Т-150 МТЗ-82 ЮМЗ-6 ЮМЗ-6 МТЗ-80 ЮМЗ-6 ЮМЗ-6 Т-150 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 ЮМЗ-6 МТЗ-80ЛДГ-5 АПЖ-12 ОП-2000 ПЕ-Ф-1 ПФТ-10 УТН-30 МВУ-0,5 ПЛН-5-35 БЗСС-1 ПФ-1 МВУ-0,5 КПС-4 КПС-4 2ПТС-4 КСМ-6 БЗСС-1 (12) КОР-4,2 КОР-4,2 АПЖ-12 ОМ-630 КОР-4,2 АПЖ-12 ОМ-630 АПЖ-12 ОМ-630 КІР-1,5Б 2ПТС-4 КОР-4,2 КПК-2 2ПТС-422,6 48 56 210 3,1 115 23 7 49,4 100 23 22,3 22,3 17,5 8,6 49,4 11,5 11,5 48 50 10,5 48 46 48 45 3,5 7,4 10,5 1,2 16,5 2,9 4 0,97 0,19 3 0,1 2,1 12,8 1,4 0,5 2,1 3,8 3,8 0,9 6,8 1,4 5,4 5,4 4 0,85 6 4 1,1 4 1,4 16 1,4 6 58 0,5943,5 16 14,5 114 45 12,4 31,5 192 21 2 31,5 57 57 47,7 102 21 81 81 20 12,7 90 20 16,5 20 21 240 735 90 870 2213326

Культура «Ріпак на зерно» Поле сівозміни 7

Попередник «Озимі зернові культури» Площа 65

Технологічна карта на вирощування і збирання

ріпаку на зерно

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 23456789 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.Лущення стерні Змішування і навантаження мін. добрив (0,18 т/га) Внесення мін. добрив Оранка Вирівнювання грунту Приготування розчину гербіцидів (350 л/га) Внесення гербіцидів Передпосівний обробіток грунту Протруювання насіння Посів озимого ріпаку (4-6 кг/га) Коткування посівів Підвезення води і приготування розчинк гербіцидів (259 л/га) Оприскування Внесення азотних добрив (250 л/га) Скошування у валки Підбирання і обмолот валків Транспортування зерна (20 ц/га)65 10,8 65 65 65 21 65 65 - 65 65 15 65 65 65 65 12012.07-18.07 05,08-08,08 05,08-08,08 05,08-08,08 07,08-10,08 26,08-30,08 26,08-30,08 26,08-30,08 26,08-30,08 26,08-30,08 27,08-31,08 10,04-15,04 10,04-15,04 20,04-25,04 11,06-13,06 19,06-22,06 19,06-22,06Т-150К МТЗ-80 Т-150К Т-150 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 - ЮМЗ-6 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 СК-5 СК-5М ЮМЗ-6ЛДГ-10 УТН-30 РУМ-8 ПЛН-5-35 РВК-5,4 АПЖ-12 ОП-2000 КПС-4 ПС-12 ПМТД СЗТ-3,6 3ККШ ОП-2000 1РНГ-4 ЖВН-6 - 2ПТС-440,8 140 66,8 7 9,6 48 56,6 16,5 - 14,8 40 40 56 30 17,1 10,4 100 2,2 0,5 1,76 12,8 6 4 9,7 3,1 - 2,8 0,8 0,8 0,97 1,4 4,2 6,7 0,4132 5,4 105,6 768 360 84 582 186 - 168 48 12 58,2 84 252 402 483295

Культура «Багаторічні трави» Поле сівозміни 8

Попередник «Ярий ячмінь» Площа 70

Технологічна карта на вирощування і збирання

багаторічних трав

№ п/пНазва операціїОбсяг робіт, гаКалендарні строкиСклад агрегатуНорма виробіткуВитрата паливаМарка тракт.Марка с/г машиниНа 1-цюВсього 1 23456789 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.Лущення стерні Навантаження мінеральних добрив (0,3т/га) Перевезення та внесення добрив Оранка зябу (на глибину 24-25 см) Ранньовесняне боронування зябу Передпосівна культивація з боронуванням Перевезення мінеральних добрив і насіння (0,3 т/га) Посів ячменю з підсівом багаторічних трав Коткування посівів Навантаження мін. добрив (0,3 т/га) Внесення добрив Скошування зеленої маси в суміші із стернею на корм Перевезення зеленої маси (2 т/га) Перевезення мін. добрив (0,3 т/га) Боронування Скошування багаторічних трав на корм Перевезення зеленої маси Скошування трав на сіно Ворушіння сіна Пресування сіна70 17 70 70 70 70 17 70 70 17 70 70 112 17 70 70 112 70 70 7020.07-25.07 20,08-30,08 20,08-30,08 21,08-30,08 01,04-04,04 06,04-10,04 06,04-10,04 06,04-10,04 07,04-10,04 01,08-05,08 01,08-05,08 15,09-25,09 15,09-25,09 15,04-20,04 20,04-25,04 25,06-15,07 25,06-15,07 25,06-15,07 25,06-15,07 10,07-15,07Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6 Т-150 Т-150 Т-150К МТЗ-80 Т-150К ЮМЗ-6 ЮМЗ-6 Т-150К МТЗ-80 ЮМЗ-6 Т-150К ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-80 МТЗ-80 ЮМЗ-6 МТЗ-80ЛДГ-15 УТН-30 РУМ-5 ПЛН-5-35 БЗСС-1 (12) КШУ-12 2ПТС-4 3 СЗТ-3,6 3 ККШ-6 УТН-30 РУМ-8 КПІ-2,4 3ПТС-4 РУМ-8 ЗПБ-0,6 КПІ-2,4 2ПТС-4 КС-2,1 ГВР-6 ПСБ-1,660,3 100 50 7 60,8 60,2 100 43,4 73,3 100 32 12,6 100 32 40 12,6 100 14 18 8 2,3 0,1 1,2 12,8 1,7 3,8 0,4 2,6 1,3 0,1 0,65 7,2 0,4 0,65 0,5 7 0,4 0,5 0,3 0,9128,8 1,7 67,2 716,8 95,2 212,8 6,8 145,6 72,8 1,7 36,4 403,2 44,8 11,05 28 392 44,8 28 16,8 50,42505

2.32.3Розрахунок та складання плану механізованих робіт та побудова лінійного графіку завантаження сільськогосподарських машин на вирощування кукурудзи на зерно

вирощування сільськогосподарський культура машина

План механізованих робіт складається після розробки аналізу технологічних карт на вирощування с/г культур. План механізованих робіт виконується на міліметровому папері і має 15 граф.

Графік механізованих робіт заповнюється так:

ØУ графу 1 проставляють порядковий номер операції виписаний із технологічних карт , цей номер закріплюється за операцією, цей номер буде проставлений у всіх дальших розрахунках і цей номер буде поставлений на листі А1 плану механізованих робіт.

ØУ графу 2 записують роботи які виконуються при вирощуванні с/г культур в послідовності розміщення в технологічних картах.

ØУ графу 3 проставляють назви одиниць в яких вимірюється обсяг робіт.

ØУ графу 4 записують обсяг робіт які потрібно виконати при проведенні даної операції.

ØУ графу 5 записують агротехнічні строки в які доцільно виконувати дану технологічну операцію виходячи з вимог даної кліматичної зони. Агротехнічні строки можуть щорічно змінюватись.

ØУ графу 6 проставляється кількість робочих днів на протязі яких виконується дана технологічна операція, вираховується цифра виходячи із графи 5.

ØУ графу 7 вписують марку трактора який є в даному господарстві і який найбільш доцільно використовувати для виконання операції.

ØУ графу 8 записують марку с/г машини яка найбільш раціонально агрегатується з даною маркою трактора та забезпечує високу якість виконання заданої операції.

ØУ графу 9 вписують дані які беруть із норм виробітку прийняті в даному господарстві або типових норм виробітку.

ØУ графу 10 проставляємо то число нормо-змін на протязі яких виконується заданий обсяг робіт прийнятий агрегатом, ця цифра вираховується діленням даних графи 4 на дані графи 9.

ØУ графу 11 записують дані, які одержують діленням даних графи 6 на дані графи 10.

ØУ графу 12 записують коефіцієнт змінності (можуть проставляти коефіцієнт 1, 1,5, 2), дані графи одержують діленням графи 11 на графу 6.

ØУ графу 13 записують дані, які одержують множенням даних графи 10 на дані таблиці 1.6 еталонної продуктивності тракторів, а саме еталонна продуктивність за 7 год. на кількість нормо-змін.

Таблиця 1.6

Ефективна продуктивність і коефіцієнти проведення фізичних тракторів в еталонні

Марка трактораЕталонна продуктивність за 7 год. зміннуКоефіцієнт переведенняТ-15010,51,65Т-150К 11,61,5МТЗ-80/824,90,70ЮМЗ-64,20,60ДТ-7571Т-70С5,20,74

ØГрафа 14 заповнюється виходячи із норми витрати палива (на одиницю).

ØГрафа 15 одержується множенням даних графи 4 на дані графи 14.

Таблиця 1.7. «План механізованих робіт» вважається закінченим коли буде підраховано сумарний обсяг механізованих робіт в умовних еталонних га по всіх культурах (графа 13) і окремо виділено обсяг механізованих робіт виконаних кожною маркою трактора окремо в ум. ет. га, а також підраховано загальну кількість палива необхідної для виконання всіх робіт та витрачення палива кожною маркою трактора.

Для зясування повної картини завантаження тракторів, найзручніше подати подати у графічній формі, при цьому наочно видно щільність завантаження кожної марки трактора. Цей графік називається графіком машинно-використання. Графіки будують для кожної культури і для кожної марки тракторів окремо що задіяні при виконанні робіт в господарстві. Графік будують в прямокутних декартових координатах. На горизонтальній осі відкладають в довільному масштабі, календарні строки по місяцях виконання робіт, а на вертикальній теж в прийнятому масштабі кількість тракторів, що працюють в господарстві в даний період. При цьому на графіку одержують прямокутник площа якого дорівнює необхідній кількості машино днів на виконання конкретної операції по вирощуванні культури та позначається своїм шрифтом.

2.4Визначення оптимального складу с/г машин для механізації виробництва кукурудзи на зерно

Оптимальний склад МТП для вирощування кукурудзи на зерно. В курсовій роботі ми будемо визначати другим способом. При цьому способі визначають оптимальний склад через максимальне завантаження тракторів.

Першим етапом визначення оптимального складу є складання технологічних карт.

Другий етап визначення обсягу механізованих робіт через складання плану механізованих робіт.

Третій етап побудова та корегування графіка машинно-використання.

Корегування графіка проводиться коефіцієнтом змінності. При зміні коефіцієнта змінності, а отже і кількість тракторів для його виконання зменшиться без зміни календарних строків. Корегування графіка може проводитьсь також перерозподілом робіт між марками тракторів. Є цілий ряд с/г машин які можуть виконувати операції з різними марками тракторів не порушуючи технології і якості робіт. Наприклад посів зернових може проводитись тракторами будь-якої марки. Обприскування посів може проводитись як трактором МТЗ-80 так і трактором ЮМЗ-6. Для проведення розрахунку кількості трактирів необхідно мати загальний обєм механізованих робіт в ум. ет. га виконано в даному господарстві. Крім того потрібно передбачити інші види робіт що виконують всіма тракторами і він становить 10% від загального обєму робіт. Крім того ми повинні мати річний виробіток на 1 ум. ет. трактор, який дано в завданні на курсове проектування.

. Тоді загальна кількість ум. ет. тракторів для господарства буде становити:

шт.

де, V - річний обєм механізованих робіт;

n - процент передбачу вальних робіт, приймаємо n=10%;

- річне навантаження на умовний еталонний трактор.

=9.5 шт.

Приймаємо 10 шт.

2.Визначаємо загальну кількість колісних тракторів:

ум. од.,

де - становить 70 % від загальної кількості ум. ет. тракторів господарства.

=7 ум. од.

Приймаємо 7 шт.

3.Визначаємо загальну кількість гусеничних тракторів:

ум. од.

= 107 = 3 ум. од

Приймаємо 3 шт.

Розрахунок марочного складу колісних тракторів

Визначаємо кількість тракторів марки МТЗ-80/82:

шт.

де, - процент колісних тракторів МТЗ-80/82, від загальної кількості колісних тракторів =29,4%;

- коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори =0,7

= 4,2 шт., приймаємо 4 шт.

Визначаємо кількість тракторів марки Т-150К:

шт.

де, - процент колісних тракторів Т-150К, від загальної кількості колісних тракторів =21,8%;

- коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори =1,5

= 1,4 шт., приймаємо 1 шт.

Визначаємо кількість тракторів марки ЮМЗ-6:

шт.

де, - процент колісних тракторів ЮМЗ-6, від загальної кількості колісних тракторів =27,3%;

- коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори =0,6

= 4,5 шт., приймаємо 5 шт.

Всього колісних тракторів необхідних для виконання заданого обєму робіт складає 6 штук. Аналогічно проводимо розрахунок гусеничних тракторів.

Розрахунок марочного складу гусеничних тракторів

Визначаємо кількість тракторів марки Т-150:

шт.

де, - процент колісних тракторів Т-150, від загальної кількості колісних тракторів =31,3%;

- коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори =1,65

= 0,5 шт., приймаємо 1 шт.

Визначаємо кількість тракторів марки Т-70:

шт.

де, - процент колісних тракторів Т-70, від загальної кількості колісних тракторів =18,7%;

- коефіцієнт переводу в умовні еталонні трактори =0,74

= 0,75 шт., приймаємо 1 шт.

Наступним етапом після визначення необхідної кількості тракторів є визначення необхідної кількості с/г машин. З цією метою підбирають необхідний комплекс машин для господарства.

Визначення необхідної кількості с/г машин проводять в залежності від обєму робіт який вони виконують у господарстві. Необхідна кількість с/г машин визначається по формулі:

шт.

де, F - площа с/г культури або сума площ на яких проводяться роботи даною машиною.

- нормативний сезонний виробіток на одну машину.

В курсовій роботі ми будемо визначати необхідну кількість машин для вирощування кукурудзи на зерно. В дипломній роботі ми будем визначати необхідну кількість машин даної марки, яка застосовується при виконанні робіт по вирощуванню всіх культур.

1.Визначаємо необхідну кількість культиваторів КПС-4 для суцільного обробітку ґрунту:

=0,23шт.

Приймаємо 1 культиватор.

2.Визначаємо необхідну кількість плугів ПЛН-5-35:

=0,5шт.

Приймаємо 1 плуг.

3.Визначаємо необхідну кількість сівалок кукурудзи СУПН-8:

=0,53шт.

Приймаємо 1 сівалку.

4.Визначаємо необхідну кількість кукурудзозбиральних комбайнів КСКУ-6:

=0,43шт.

Приймаємо 1 комбайн.

5.Визначаємо необхідну кількість машин для внесення гербіцидів ОП-2000:

=0,5шт.

Приймаємо 1 розкидач.

6.Визначаємо необхідну кількість розкидачів мінеральних добрив РУМ-5

=0,2шт

Приймаємо 1 розкидач.

Аналогічно проводимо розрахунок інших с/г машин що використовуються в господарстві.

. Технологічна частина

.1 Агронормативи і допуски до виконання заданої операції

До кожної технологічної операції ставляться конкретні агротехнічні вимоги, яких потрібно суворо дотримуватись при її виконанні. Ці вимоги поділяються на часові, кількісні і якісні.

До часових вимог належать календарні строки виконання технологічних операцій, їх тривалість виражається у днях і годинах. Кількісні вимоги регламентують норму висіву насіння, повноту збирання урожаю, та якісні - ступінь знищення бурянів, очищення початків від обгорток, коренебульбоплодів від ґрунту. Всі ці вимоги взаємоповязані .

Агротехнічні вимоги до посіву кукурудзи:

.для посіву використовують насіння тільки 1 сорту, попередньо протравлене пестицидами.

.Оптимальний строк початку посіву визначаємо середньо добовою температурою ґрунту 10-12ºС на глибині 10см. Загальна тривалість посівних робіт не повинна перевищувати 5-6 днів. Посів на одному полі повинен закінчуватися за 1-2 дні.

.Норму висіву насіння і норму внесення добрив, глибину посіву встановлюємо в кожному окремому випадку аграрного господарства відповідно до зональних рекомендацій і конкретних умов господарства. Якщо верхній шар ґрунту пересушений, глибину посіву збільшуємо з тим, щоб зерна обовязково були висіяні у вологій шар ґрунту.

.Показники:

* допустиме відхилення глибини посіву насіння і внесення добрив для кукурудзи ±1,0см

* відхилення норми висіву зерен кукурудзи ±5…±8%

* відхилення від розрахункового інтервалу між зернами ±30%

* відхилення норми внесення добри ±10%

* відхилення ширини міжряддя: стикових ±5см; основних ±1см.

* відхилення осьової лінії рядка на довжині 50м не більше 5см

* огріхи, незасіяння поворотних смуг - не допускається

.Швидкість руху посівного агрегату із сівалкою СУПН-8 - до 10км/год

3.2 Розрахунок агрегату та його техніко-економічних показників

Згідно з агротехнічними вимогами до польової операції та умов роботи в загінці вибираємо трактор МТЗ-80 і сівалку СУПН-8. Рекомендовано агротехнічну швидкість v=10км/год.

Знаходячи тип трактора і рекомендовану агротехнічну швидкість, вибираємо робочі передачі і відповідні цім передачам тягові зусилля на гаку (з технічної характеристики трактора).

Рн.гак=14кН; VТ=8,9км/год

Рн.гак=11,5кН; VТ=10,54км/год

Визначаємо максимальну ширину захвату:

де Рн.гак - гакове зусилля трактора на відповідній передачі, кН.

Кv - опір агрегату з урахуванням швидкості, .

Ri - опір агрегату з урахуванням підйому, кН.

Визначаємо опір агрегату з урахуванням швидкості:

,

де К0 - питомий опір сівалки, ; К0=1,5 .

П - коефіцієнт, що характеризує темп приросту опору на 1км підвищення робочої швидкості від початкового значення при v0=5км/год; П=0, 0018;

Vp - робоча швидкість агрегату на відповідній передачі.

;

.

Визначаємо робочу швидкість агрегату на відповідній передачі:

,

де Vт - теоретична швидкість руху агрегату, км/год;

? - відсоток буксування, ?+10%.

Визначаємо опір агрегату з урахуванням підйому:

де GM - вага сівалки, GM=11кН;

bM - ширина захвату агрегату, bm=5.6M;

і - величина підйому, і=0,02.

Визначаємо опір агрегату з приводом робочих органів під валу відбору потужності(ВВП):

де Nпр - потужність, яка передається через ВВП, кВт, NПР=2,5кВт;

?тр - коефіцієнт трансмісії, ?тр=0,93;

Vp - робоча швидкість агрегату на вказаній передачі;

?бук - коефіцієнт буксування, ?бук=0,94.

;

.

Визначаємо загальний опір агрегату:

де Кv - опір агрегату з урахуванням швидкості, ;

bM - ширина агрегату, м;

nk - кількість машин в агрегаті, nk=1;

RПЕР - опір перекочення;

Визначаємо опір перекочення:

де GM - вага машини, GM=11кН;

? - коефіцієнт довантаження, ?=0,06;

? - коефіцієнт опору кочення, ?=1

і - величина підйому, і=0,02.

Визначаємо коефіцієнт завантаження трактора:

де Rзаг - загальний опір агрегата;

Рн.ГАК - гакове зусилля трактора на відповідній передачі.

Отже, агрегат доцільно використовувати на пятій передачі трактора.

Робоча швидкість становить

Організація роботи агрегату

Для правильної експлуатації МТП складають операційно-технологічні карти. Для цього проводяться розрахунки для складання її граф. В операційно-технологічній карті визначається тривалість циклу операції. Циклом операції називають період часу протягом якого виконується прохід агрегату в прямому і зворотному напрямку.

Розарховуємо витрату палива і змінну продуктивність

?=0.8 Tp=7×0.8=5.6

Qp=16.0=10 для МТЗ - 80=0.7

Вр=5,6м=9.9км/годзм=0,1×5,6×9,9×7×0,8=31,04га

1. ,

де, - робоча довжина загінки;

= 838 - 2 · 16 = 806- ширина поворотної смуги;

- робоча швидкість агрегату км/год;

- час повороту агрегату в кінці загінки.

Час повороту загінки приймається і він становить 2 хв.

2 · 0,03 = 17,76 = 0,17 год.

2. Визначаєм продуктивність за цикл:

,

11,2 · 6,3 · 0,17 ·0,82 = 0,98 га/ц

Всі дані беруть із попередніх розрахунків.

. Визначаєм кількість циклів за зміну:

,

= 36,9 ц.

. Визначаєм витрату палива за зміну:

,

= 93,38

Визначення потреби палива та нафтопродуктів в господарстві для виконання всіх механізованих робіт. Раціональне використання нафтопродуктів великою мірою залежить від правильного використанн їх та обгрунтування річної річної потреби. Річну потребу визначають на основі плану механізованих робіт та норм витрати палива но одиницю роботи. Потребу в ПММ в курсовій роботі визначаєм лише на виконання робіт тракторами і комбайнами. Розрахунок потреби в ПММ виконується для кожної марки трактора окремо, крім потреби палива необхідного для виконання тракторних робіт додається витрата палива на холості переїзди тракторів, переміщення с/г машин в господарстві, з поля на поле. Ці витрати становлять в межах 3- 5% від витрати на виконання операції.

3.3 Підготовка поля і агрегату до роботи

Ефективне використання агрегатів і якість виконання операції залежить від правильної підготовки поля. Так в пояснювальній записці розроблено ряд заходів з підготовки поля до виконання зазначеної в завданні технологічної операції.

Підготовка поля включає такі елементи:

.Огляд поля з метою усунення перешкод які негативно впливають на якість виконання операції і продуктивність агрегату.

. Вибір напрямку і способу руху, при цьому враховують агротехнічні вимоги до операції та особливості агрегату. При виборі способу руху потрібно враховувати вид робіт, форму поля та довжину гонів. Вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктивність і економію роботи агрегату, а також додержання агротехнічних вимог.

. Відмітка поворотних смуг входить до підготовки поля. Для гонових способів руху на кінцях загінок треба залишити смуги для холостих проїздів, ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і видів поворотів.

Ширина поворотної смуги в загінці регламентується умовами:

Можливістю безперешкодного повороту агрегату;

Необхідністю виконання інших операцій (після посіву - міжрядний обробіток, догляд за рослинами, збиральні роботи);

Ширина поворотної смуги повинна бути мінімальна і відповідати кратності робочої ширини захвату.

Мінімальна ширина поворотної смуги для безпетлевих поворотів:

де Rn- мінімальний радіус повороту агрегату, м;

l - кінематична довжина виїзду агрегату

l=(0.3-0.6)la

la - кінематична довжина агрегату

Rn=QK × Rm

QK = 1.58

Rmin =1.1Bp=1.1×5.6=6.16

Bp=BK=5.6м.

Визначаємо ширину загінки

1007 м

Кількість загінок визначаємо за формулою:

Приймаємо 1 загінку.

Порядок роботи агрегатів в загінці залежить від запасу робочого ходу,

=== 4675 м.

Визначаємо робочу довжину гонів:

=838 - 216=806м.

Запас робочого ходу більший за довжину гону, тому заправленого добривами агрегату цілком достатньо на робочий хід.

Розрахуємо кількість проходів агрегату для опорожнення кузова

Де - довжина гонів - 1000 м

Підготовка трактора до роботи зі сівалкою СУПН-8

Ця підготовка включає ряд загальних операцій, а також специфічних, звязаних з особливостями конструкції пневматичної сівалки СУПН-8, обладнаної гідроприводом ексгаустера, системою контролю посіву, гідроприводу маркерів.

Тиск у шинах задніх коліс трактора встановлюють 0,1- 0,14мПа, передніх - 0,17мПа.

Колія коліс трактора повинна бути 1400мм.

Регулюють систему навіски в тракторі: довжину розкосів( відстань від центру шарнірів до центру отвору у витку розкосу) встановлюють 515мм, вилки розкосів зєднюють з нижніми тягами тільки через довгасті отвори. Довжину центральної тяги встановлюють попередньо в межах 600-650мм.

Для збільшення повздовжньої стійкості на трактор навішують вантажі, довантажуючи передні колеса. На трактор МТЗ-80 вантажі(масою 200кг) навішують на спеціальному кронштейні і прикріплюють з переду трактора до його лонжеронів.

Рівень масла в баку гідросистеми повинен відповідати нормі. Масло обовязково повинно бути чисте і відповідати потребам для сівалки СУПН-8.

Підготовку трактора завершують навіскою рами атозчіпки. Для цього нижні тяги навіски, вирівняні горизонтальній площині і зєднані з прорізами вилок розкосів, надівають на пальці рамки, після чого в отвори кожного пальця вставляють чеку і фіксують замком. Верхню тягу встановлюють між щоками авто зчіпки і кріплять штирем.

Під час підїзду трактора до сівалки рамка автозачепу повинна зайти в замок автоматичної сівалки до доторкування площини рамки і замка, потім включають гідросистему навіски на підйом. Після зєднання автозчеплення сівалку опускають на рівну площадку і довжину верхньої тяги трактора , встановлюють її строго горизонтальному положенні, а за допомогою розтяжок брус сівалки ставлять паралельно усіх задніх коліс трактора. Відхилення відстані від осі задніх коліс до брусі не повинно перевищувати 20мм.

Для підключення гідромотора приводу ексгаустера сівалки вивідний маслопровід розподільника трактора зєднують з виходом гідромотора через штуцер «Вхід» рукавом високого тиску. Замість розривної муфти краще встановлювати прохідний штуцер. Вихід гідромотора зєднують рукавом тиску із заливою горловиною масляного баку трактора. У горловину вставляють перехідник і повертають його фіксуючи в пазах замка.

Підключаючи гідропривід маркера сівалки СУПН-8, зєднуємо рукава високого тиску через запірний пристрій з правим боковим виводом маслопроводів трактора.

Пульт керування контролю посіву і рівня насіння закріплюємо на боковій стінці кабіни. Кабелі від пульта виводять ззаду трактора. Вилку кабелю живлення підключають до розетки електрообладнання.

Підключають рукав гідросистеми трактора до гідрометра приводу ексгаустера сівалки згідно зі схемою і перевіряють, чи відповідає напис «Вхід» на гідромоторі позначенню на схемі.

Розставляють сошники на задану ширину міжряддя. Для цього піднімають і опускають сівалку на підставки, забезпечивши вільне обертання прикочуючи катків. На брусі рами в місцях кріплення посівних секцій є лунки, що відповідають відстані між посівними секціями з міжряддя 70см.

Встановлюють сошник на задану глибину посіву зерен. Необхідна глибина ходу кожного сошника окремо забезпечується перестановкою знімного шплінта в отворах регулюючої куліси. Один отвір куліси відповідає зміні глибини сошника на 1см. Мінімальна глибина ходу сошника досягається при установці шплінта в нижній отвір куліси, максимально - у верхній.

Встановлюють висівні апарати на задану норму висіву, поставивши висівні диски з відповідним числом отворів і вибравши передаточне число в механізмі приводу дисків згідно з таблицею. Встановлюють передаточне число, переставляючи ланцюг на відповідній зірочці коробки передач. Для цього, перекручуючи рукоятку, послаблюють ланцюг механізму передач і, відкривши кришку коробки, переміщують рукояткою блоки з трьох і пяти зірочок на валах у потрібне положення. При необхідності, збільшуючи норму висіву, міняють місцями зірочки на валу трансмісії і на вихідному валу.

Оптимальна норма висіву насіння:

де Кс - кількість насіння висіяних на га, шт.;

Кр - кількість рослин на 1га перед збиранням, шт.;

gc - кількість насіння на 1м рядка, шт.;

м - ширина міжрядь,м.;

Р - можливість проростання рослин з висіяних у долях одиниці, відсоток схожості.

3.4 Контроль якості роботи агрегату

ПоказникГрадація нормативівБалСпосіб визначенняВідхилення від заданоїДо± 1Перевірити на першому робочомуглибини посіву насіння,Понад ± 10проході агрегату. Відкрити насіння несмменше ніж у 3-5 місцях на всій ширинізахвату сівалки і заміряти глибинупосіву.Відхилення від серед-До±53Відкрити насіння на їм рядка по всійньої кількості насіння±5 ...± 102ширині захвату сівалки і підрахуватиНа 1см рядка від заданого,Понад ± 50середню кількість їх на їм рядка.відсотокаПеревірити після другого і третьогопроходу агрегату.Відхилення шириниДо ±52Відкрити насіння в рядках, щостикових міжрядь, смПонад ± 50прилягають до стикового міжряддя, неменше ніж у п'яти місцях за довжиною ізвіряти відстань між рядками лінійкоюабо рулеткою.Відхилення від прямо-ДоЗ2Відобразити шнуром на довжині 50 млінійності рядків, см4-81базову лінію і через 0,5 м замірятиПонад 80лінійкою або рулеткою відхилення відцієї лінії.

.5 Заходи охорони навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарських робіт

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ШКІДЛИВИМИ ВИКИДАМИ МАШИН ТА ЇХ ДІЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

Серед джерел забруднення атмосфери основне місце посідає автотехногенний вплив, при цьому 80-90% належать мобільній сільськогосподарській техніці. Атмосферне повітря забруднюють мобільні сільськогосподарські агрегати і автотранспорт. При цьому викиди відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) відбуваються на рівні дихальних шляхів людини. Важкі фракції високотоксичних викидів акумулюються на поверхні ґрунту, листках та плодах, а легкі фракції, створюючи аерозолі, розповсюджуються разом з повітрям на великі відстані. Крім цього, екологічний стан ускладнюється через погіршення технічного стану мобільної сільськогосподарської техніки, недостатній контроль за її експлуатацією та використанням неякісного палива.

У літературних джерелах ще недостатньо даних про шкідливий вплив відпрацьованих газів (ВГ) автотракторних і комбайнових двигунів на сільськогосподарські культури, особливо на продукцію овочівництва та садівництва, яка часто потрапляє в організм людини без спеціального технологічного обробітку. В недостатній мірі проводяться дослідження по виявленню негативного впливу ВГ мобільної техніки на врожайність і якість сільськогосподарської продукції. Соціально-економічні наслідки забруднення природного середовища змушують детально виявляти причини підвищення токсичності і димності відпрацьованих газів автотракторних і комбайнових двигунів та шукати шляхи для їх нейтралізації чи зменшення.

Сучасні високоефективні овочеві і садові фітоценози потребують ретельного догляду протягом вегетаційного періоду з метою отримання плодів високої якості. Сьогодні основні виробничі затрати в овочівництві та садівництві пов'язані лише з обробітком ґрунту та захистом рослин від шкідників та хвороб. Викиди продуктів згорання автомобільних, тракторних та інших мобільних агрегатів в овочевих і яблуневих фітоценозах поки що нас не турбують.

Але дослідження наші та інших авторів показали, що сукупна дія агресивних домішок у повітрі при підвищеній вологості і температурних коливаннях сприяє утворенню токсичних сполук, що нагромаджуються в атмосфері і акумулюються в ґрунті. Тому екологічна шкідливість двигунів мобільної сільськогосподарської техніки має оцінюватись не лише впливом на атмосферу, а й дією на грунт і рослини, а через вирощувані плоди - на організм людини.

Зменшення забруднення довкілля шкідливими викидами автомобілів, тракторних агрегатів і самохідних комбайнів та їх дія на продукцію сільськогосподарського виробництва залежить від екологічної культури і дисципліни водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів та наявність ефективної системи екологічної підготовки і підвищення кваліфікації інженерно-технічного та інших працівників аграрного сектору економіки різних форм власності.

Мобільні сільськогосподарські машини являються джерелом забруднення атмосфери що негативно впливає на здоров'я людини. Внаслідок недосконалості процесу сумішоутворювання, що є наслідком неправильного регулювання паливної апаратури, під час роботи ДВЗ виділяється сажа, яка складається, в основному, з частинок вуглецю. Особливо небезпечна сажа як переносник канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводів. Сажа - це завислі в повітрі найдрібніші часточки розміром до 0,15 мкм, на поверхні яких адсорбується найсильніша канцерогенна речовина бензапірен (С20Н12), який за звичайних умов має вигляд твердих кристалів жовтого кольору з температурою плавлення 179°С. Потрапляючи в організм людини чи тварини, канцероген, як правило, не виводиться з нього. Вібувається поступове нагромадження його до концентрацій, шкідливих для організму. Дослідженнями встановлено, що при роботі тракторів ЮМЗ-6Л та МТЗ-80 концентрація бензапірену, що потрапляє у відкритий ґрунт становить 59 мкг/кг (гранична норма 20 мкг/кг). При роботі тракторного дизеля в повітря надходить в середньому до 17 кг сажі на одну тонну спалюваного пального, що становить 30-90% загальної токсичності агрегату, залежно від технічного стану і режиму роботи двигуна.

Одним з ефективних шляхів зниження забруднення повітря від двигунів внутрішнього згоряння є поліпшення якості палива, заміна двигунів на екологічно чисті газотурбінні чи електричні, впровадження нейтралізаторів, одержання альтернативних видів палива тощо.

В умовах ринкових відносин екологічно чиста сільськогосподарська продукція є показником її конкурентоспроможності, а тому кожен працівник сільського господарства, механізатор, фермер повинен турбуватися про посилення режиму екологічної безпечності, зокрема щодо роботи тракторних агрегатів і самохідних комбайнів.

ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ

При проведенні ремонтних робіт здійснюються механічна обробка металів, зварювання, фарбування, заміна відпрацьованого машинного масла тощо. Кожен з цих видів ремонтних робіт з порушенням відповідних технологій наносить шкоду довкіллю.

Зварювальні роботи. При проведенні зварювальних робіт в атмосферу потрапляють токсичні гази і пил. Ручне електродугове зварювання електродами з покриттями і зварювання в середовищі захисних газів електродом, що плавиться, супроводжується виділенням дрібнодисперсного пилу. Зварювальний пил на 99% складається з часток розміром від однієї тисячної частки мікрона до 1 мкм. Хімічний склад забруднень, що виділяються при зварюванні, в основному залежить від зварювальних матеріалів і меншою мірою від хімічного складу зварюваних металів.

При зварюванні під прошарком флюсу виділяється відносно невелика кількість пилу. Проте цей показник набагато зростає при засипанні флюсу в бункер і при складанні його залишків після зварювання cупроводжується виділенням шкідливих речовин і процес газового зварювання. Для скорочення викидів у атмосферу шкідливих газів, пилу і випарів необхідно регулярно перевіряти справність зварювального устаткування і пристосувань, інструменту і матеріалів, звертаючи особливу увагу на справність місцевої та загальнообмінної вентиляції.

Слюсарні роботи. Механічна обробка металів на верстаках супроводжується виділенням пилу і стружки, мастил і емульсій. Тому перед початком роботи на металообробних верстаках слід перевірити справність устаткування і витяжної вентиляції; регулярно здійснювати прибирання робочого місця від пилу, стружки, мастил, емульсії й обтирального матеріалу. Відходи від металообробки необхідно збирати в металеві ящики.

УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТУ ХОДОВИМИ СИСТЕМАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

Основним завданням обробітку ґрунту є оптимізація його фізичного стану, який характеризується структурно-агрегатним складом, щільністю, загальною і диференційованою шпаруватістю, водоутримувальною здатністю і показниками механічних властивостей.

Для нормального розвитку рослин серед головних кількісних показників фізичного стану ґрунту важливе значення має його щільність.

Щільність ґрунту є показником його основних властивостей, важливих для росту рослин. Від неї залежать водний, повітряний, тепловий, поживний режими і біологічна активність ґрунту. Оптимальна для польових культур щільність становить 1-1,3 г/см3. Значно гірше рослини ростуть при щільності 1,5-1,6 г/см3.

Енергонасичені потужні трактори, комбайни та інші мобільні і причіпні сільськогосподарські машини своєю ходовою системою впливають на щільність ґрунту. Для тракторів питомий тиск становить 100-200 кПа, причепів і машин для внесення добрив 140-420, автомобілів КАМАЗ-5320 досягає 450-700 кПа, що в 3-6 разів перевищує агротехнічні нормативи: 40-60 кПа весняних робіт, 70-100 - для основного обробітку та підготовки ґрунту під озимі і 100-150 кПа - для транспортних робіт. За сезон поле піддається механічному ущільненню різними механізмами в середньому 3-5, а на площах просапних культур - 8-12 разів. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний, поживний режими, фізичні властивості ґрунту, що негативно позначається на умовах розвитку культур.

.6 Порядок складання операційно-технологічної карти

Для широкого впровадження досягнень науки і техніки передового досвіду в с/г виробництво велике значення має робота тракторних агрегатів за науково обґрунтованими операційно-технологічними картами. Операційно-технологічній карті є наступні розділи:

. умови роботи (в умовах роботи подається площа культури, довжина гонів, величина підйому поля, питомий опір ґрунту, глибина обробітку при виконанні операції);

. агротехнічні вимоги (ці вимоги виписують із розділу 3.1 курсової роботи);

. склад агрегату і підготовка його до роботи (виписується із розділу 3.2 і 3.3);

. підготовка поля, спосіб руху, швидкість руху (береться з розділу 3.3 і 3,4 );

. показники організації процесу (береться із розрахунку розділу 3.4).

. контроль за якістю беремо із розділу 3.4.

. Економічна частина

.1 Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції

Величина прямих експлуатаційних витратна одиницю роботи є важливим економічним показником доцільності застосування запропонованих машин і прийнятої організаційної форми виконання операції. Ми виконуємо економічні обґрунтування виконання операції при підготовці ґрунту до садіння картоплі .

Експлуатаційні витрати (грн./га) на виконання операції визначаємо за формулою:

грн/га

де, - оплата праці механізатора, грн./га;

- вартість ПММ, грн./га;

- амортизаційні відрахування на капітальний ремонт, грн./га;

- амортизаційні відрахування на потоковий ремонт і ТО МТА.

. Оплата праці механізаторів визначається по формулі:

грн/га

де, - кількість механізаторів що обслуговує агрегат (n = 1);

- оплата праці за змінну норму виробітку трактористом-машиністом;

- відрахування на соціальне страхування (від оплати праці механізатора).

Оплата праці визначається по формулі:

, грн.

основна заробітна плата механізатора визначається виходячи із тарифної ставки механізатора. Тарифна ставка механізатора становить 28,47 грн/зм.

10% від основної заробітної плати (2,8) грн./зм;

- 20% (5,6) грн./зм;

- 8,54% (2,4) грн./зм;

- 10% (2,8) грн/зм.

Тоді основна праця механізатора дорівнює сумі основної заробітної плати і додаткової і становить 42,17 грн/зм.

Після визначення оплати праці визначаємо відрахування на соціальне страхування

= 42,17 = 1,7 грн.

1,1 грн/га

Отже, = 1,1 грн/га

. Визначаємо вартість палива і мастильних матеріалів по формулі:

,

2,28 · 25,7 = 58,59 грн/га .

де, - комплексна ціна палива в поточному році. Комплексна ціна враховує вартість палива та інших мастильних матеріалів,якщо в даний момент ціна дизельного палива становить 21 грн, витрата мастильних матеріалів становить 1% від витраченого палива. Тоді вартість палива становить:

21 +4,7 = 25,7 грн.

. Визначаємо відрахування на капітальний, поточний ремонт і ТО:

грн/га

грн/га

де, - балансова ціна трактора (119000 грн);

- амортизаційне відрахування для трактора на капітальний ремонт і становить 12,5%;22%- відповідно

- балансова вартість с/г машини береться із технічної характеристики с/г машини і становить 34000 грн;

- амортизаційні відрахування на с/г машини і вона може коливатись від 12 і 20% відповідно;

- береться із попередніх розрахунків.

= 3,9 грн/га

= 6,65 грн/га

Отже, С = 1,1 + 58,59 + 3,9+ 6,65 = 67,24 грн/га

Згідно зроблених розрахунків витрати на 1 га виконаної роботи становлять 67,24 грн. аналізуючи статті витрат можна зробити висновок, що найбільше витрат затрачається на паливо, менше витрат на капітальний ремонт . Звідси основною статтею зниження собівартості виконання робіт є зниження вартості пального, що затрачається на виконання операції.

Висновки і пропозиції

Щоб вміти отримувати високі врожаї сьогоднішній студент повинен мати теоретичні знання і практичні навики боротьби із шкідниками, хворобами і бурянами сільськогосподарських культур, з питань правильного використання мінеральних і органічних добрив для одержання високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур відповідної якості, організації агрохімічного захисту, підбору сільськогосподарської техніки.

Проблема використання та раціонального комплектування МТП передбачає вирішення актуальних питань, таких як обґрунтування системи машин господарств, структура машин та кількісний склад.

Особливе місце займає розробка операційно-технічних на найбільші трудомісткі операції по вирощуванні основних с/г культур. Такі розробки дають можливість раціонально використати наявну техніку господарств, організованій на науковій основі їх роботу зменшити затрати на вирощування с/г культур.

Важливе місце в цих розробках відводиться економії ПММ, адже як видно з розрахунків її доля в собівартості робіт становить до 60% , в той час коли в Україні виникають проблеми з енергоносіями.

При правильній агрегації роботи можна досягти економічного ефекту, як видно з розрахунків курсової роботи, навіть при внесенні органічних добрив при вирощуванні картоплі.

Література

1. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю.П. «Машиновикористання в землеробстві» Київ. Урожай 1996 р.

. Діденко М. К. «Експлуатація машинно-тракторного парку» Київ. Вища школа. 1976 р.

. Пристапчук Л.С. «Типові норми та механізовані сільськогосподарські роботи» Київ. Урожай. 1982 р.

. . Діденко М.К. «Експлуатація машинно-тракторного парку» Київ. Вища школа. 1984 р.

5.Іващина М.Б. Машиновикористання вземлеробстві.- Немішаєве: НМЦ, 2003.

6.Механізація сільського господарства.Методичні рекомендації.- Немішаєве: НМЦ.2006.

.Войтюк Д.Г.,Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. Підручник.- К.:Каравела. 2011р.

. Стецишин П.О.,Пиндус В.В, Краснянська В.О., «Посібник технолога сільськогосподарських підприємств»

. М.А. Ружицький, В.І. Рябець,В.М. Кіяшко «Експлуатація машин і обладнання»

Зміст Вступ .Загальна частина .1Основні відомості про господарство та виробничі напрямки його діяльності .2Землекористування та структура посівн

Больше работ по теме: