Характеристика форм приватноправового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

 















ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ПРИВАТНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




Бічуков. А.С., 5 курс ФЕМП КНТЕУ,

Спеціальність «Комерційне право»


В цій статті проаналізовані найбільш поширені форми недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особливості їх використання в Україні. Також визначені переваги використання недержавних форм регулювання у міжнародної торгівлі.

В этой статье проанализированы наиболее распространенные формы негосударственного регулирования внешнеэкономической деятельности, их особенности и соотношение с законодательством Украины. Также определены преимущества использования негосударственных форм регулирования в международной торговли.this article are analyzed the most common forms of non-state regulation of foreign trade, their characteristics and relationships with the laws of Ukraine. Also identified the benefits of using non-state forms of regulation in international trade.

Зовнішньоекономічна діяльність, як і будь яка інша суспільна діяльність, для нормального функціонування вимагає чітких, зрозумілих, відомих для всіх учасників правил поведінки. Іншими словами потребує правового регулювання.

Кінець XX та початок XXI століття супроводжувалися бурхливим розвитком технологій та міжнародних відносин, особливо економічних відносин, що призвело до збільшення обємів світової торгівлі, прискорення міжнародного товарообігу і поставило нові вимоги до міжнародного законодавства. Традиційна система міжнародного приватного права, яка поєднує норми колізійного і матеріального права, національного законодавства та норми міжнародних договорів не встигає за змінами. Оскільки для прийняття міжнародного договору, а згодом його легалізації в кожній державі учасниці потрібно багато часу. Інколи ці процеси тривають десятки років, і норми стають застарілими. Система колізійних норм держав є дуже складною і часто, при їх застосуванні, виникають протиріччя, а правові норми мають бути зрозумілими та чіткими.

Тому останнім часом все більшої популярності набувають форми недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які створюються їх учасниками. Вони базуються на самій практиці цих відносин, звичаях, узвичаєннях, загальних принципах права, рішеннях міжнародних комерційних арбітражів, модельних законах, які в сукупності складають нове дискусійне поняття - «Lex mercatoria». Під поняттям lex mercatoria розуміють систему норм, що регулюють тнранснаціональні торговельні відносини, які виникають між сторонами приватноправових відносин і засновані на торгівельній практиці. [2]

Метою цієї статті є саме дослідження недержавних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності та пошук ефективних та гнучких інструментів правового регулювання міжнародної торгівлі.

Слід зазначити, що феномен саморегулювання відомий суспільству досить давно, особливо в сфері міжнародної торгівлі. Варто зазначити, що міжнародна торгівля - це приватноправова транскордонна діяльність господарюючих суб'єктів .

З давніх часів важливу роль у регулюванні відносин у сфері міжнародної торгівлі відігравали звичаї, заведений порядок. Цьому існує багато пояснень, однак, на наш погляд, ключова причина обумовлена самою сутністю і природою торгівлі. У торгівлі ступінь диспозитивності максимальний, а ступінь державного регулювання та впливу повинна бути мінімальна. Це сфера, де базисними принципами є: свобода договору і, як її прояв, автономія волі сторін, рівність сторін , добровільність і сумлінність. Але все ж таки будь яка свобода має існувати у певних рамках, тому існують імперативні норми в національному законодавстві кожної країни, які є обовязковими для виконання. Наприклад, в Україні встановлена обовязковість письмової форма зовнішньоекономічного договору для відносин з участю українських субєктів. [6]

Слід зазначити, що в юридичній науці існують думки з приводу того, що недержавні способи правового регулювання, Lex mercatoria - не в змозі ефективно регулювати суспільні відносини, оскільки право є фікція, якщо воно не забезпечується державною владою.

Але, як було зазначено вище, застосування норм лише національного законодавства у сфері міжнародних приватних відносин у тій формі, у якій воно на даний момент існує, не завжди ефективно. Цю думку підтвердила Генеральна Асамблея Обєднаних Націй в резолюції 2205(ХХІ) від 17 грудня 1966, якою була утворена Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). В цій постанові Генеральна Асамблея визнала, що однією з перешкод торговим потокам є неузгодженості, що виникають в результаті застосування законів різних держав з питань міжнародної торгівлі, і розглядає цю Комісію, в якості інструмента, за допомогою якого ООН могла б відіграти більш активну роль в зменшенні чи усуненні цих перешкод. Основним завданням ЮНСІТРАЛ є сприяння узгодженню та уніфікації права міжнародної торгівлі.

Важливим Аргументом на захист Lex mercatoia можни назвати і судову практику як арбітражних так і державних судів, які у своїх судових рішеннях активно його використовують.

Правовою основою для застосування недержавних форм правового регулювання в Україні є ч. 1 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в якій зазначено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. [5]

Можна стверджувати, що недержавні інструменти правового регулювання мають усі підстави для того, щоб їх активно використовувати.

Зикін І.С виділяє три групи інструментів недержавного регулювання (не рахуючи основоположного регулятора - договору): 1) зводи однотипних правил, 2) типові проформи і 3) кодекси поведінки. [3] Ці інструменти і були взяті за обєкт дослідження цієї статті.

Під найменуванням зводи однотипних правил розглядаються в першу чергу широковідомі публікації міжнародного торгового права. Спільна «правова природа» цих документів полягає в тому, що вони представляють кодифікацію звичаїв та узвичаєнь міжнародної торгівлі, здійсненні на недержавному рівні. Постійне та широке використання цих документів призвело та призводить до закріплення правил, які в них містяться, як основних форм при використанні їх судами та арбітражами. Їх також дуже часто використовують в договірній практиці.

До цієї групи можна віднести Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів ( англ. <#"center">недержаний регулювання зовнішньоекономічний

1.Принцыпы международных коммерческих договоров УНІДРУА 2010 г.

2.Мережко А. А. Транснаціональне торгове право (lex mercatoria) -К.: Таксон, 2002 - 464 с.

3.Внешнеэкономические операции: право и практика / Зыкин И.С. - М.: Междунар. отношения, 1994. - 304 c.

4.Егоров В.В. Некоторые инструменты негосударственного регулирования в международной торговле: правовые аспекты // Государство и право. 2000. № 8.

.«Про зовнішньоекономічну діяльність» Закону України від 16.04.1991 № 959-XII зі змінами і доповненнями.

.«Про міжнародне приватне право» Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV із змінами і доповненнями.

.Мiжнароднi правила iнтерпритацiї комерцiйних термінів IНКОТЕРМС 2010 р. zakon.rada.gov.ua.

8.Принципы европейского договірного права 2003р. <http://www.sta-logistic.ru/>

9.http://www.uncitral.org- офіційна Інтернет сторінка комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).

10.Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.uа.

11.<http://www.unilex.info/> - інтернет ресурс.

.Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів від 01.01.1993 р. <http://search.ligazakon.ua/>.


ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ПРИВАТНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Бічуков

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ