Фразеологізми у заголовках сучасних ЗМІ Туреччини

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Роль заголовку на сторінках газет

1.1Поняття газетного заголовку, його види і функції

1.2Використання художньо-виразних засобів у заголовках газет

РОЗДІЛ ІІ. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови

2.1Поняття фразеологізму у сучасному мовознавстві

2.2Класифікації фразеологізмів у вітчизняному та турецькому мовознавстві

РОЗДІЛ ІІІ. Особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках турецьких газет

3.1Функціонування фразеологізмів у заголовках газет

3.2Трансформація фразеологізмів у заголовках газет

3.2 Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів

РОЗДІЛ ІV. Методичні рекомендації щодо навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

4.1 Методика навчання фразеологізмів на заняттях з іноземної мови

4.2 Комплекс вправ для навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У відносно недавньому минулому полігоном для створення норм слововживання була художня література, але в останні роки ця роль по праву належить засобам масової інформації і публіцистичному жанру, як найбільш близьким до розмовної мови. Сучасні журналісти грають зі словами, перетворюють і трансформують їх. Все частіше у заголовках газет ми спостерігаємо використання журналістами різноманітних художньо-виразних засобів, які привертають нашу увагу, інтригують, цікавлять і змушують звернутися до тексту статті. Одним із таких засобів є фразеологічний зворот.

Про фразеології написано безліч статей, книг, дисертацій, але інтерес до цієї галузі мови не вичерпується ні у дослідників, ні в тих, хто просто небайдужий до слова. Підтверджується точність формули, висловленої ще на зорі століття відомим датським мовознавцем Отто Есперсеном, який назвав фразеологію деспотично примхливою і невловимою річчю. Сам факт наявності в мові крім слів цілих словесних комплексів, іноді тотожних, частіше являє собою унікальний лінгвістичний феномен, що відрізняється яскравою виразністю, образністю та емоційністю, служить приводом до того, щоб дослідити саме цей розділ мовознавства. Фразеологія як сукупність всіх стійких виразів в тій чи іншій мові - занадто широке поле діяльності для такої невеликої роботи, як дана. Ми прагнемо розкрити функціональну роль фразеологічних зворотів в газетних заголовках.

До теми фразеологізмів зверталося багато вітчизняних вчених, таких як, В. В. Виноградов, Н. М. Шанський, Шарль Баллі, С. Муратов, а також турецьких мовознавців - Лейла Шубаси Узун, Омер Асим Аксой, Тахир Нежат Генджан, кожен з яких має своє власне бачення цих складових мови.

Виходячи з вищесказаного, тема дипломної роботи «Фразеологізми у заголовках сучасних ЗМІ Туреччини» звучить актуально.

Обрана тема представляє для нас інтерес з точки зору особливостей вживання фразеологізмів у турецькій мові сучасних друкованих ЗМІ, а саме, можливість трансформації фразеологізмів з уникненням стилістичних помилок.

Мета дипломної роботи - виявлення закономірностей і характерних особливостей вживання фразеологізмів у заголовках турецьких ЗМІ.

Об'єктом дослідження є турецький газетний заголовок.

Предмет дослідження - фразеологічні одиниці у заголовках турецьких газет.

Для виконання зазначеної мети в даній роботі ставляться наступні завдання: - визначити види і функції газетного заголовку;

- дослідити художньо-виразні засоби, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків;

дати визначення поняттю «фразеологізм», проаналізувати існуючі класифікації фразеологізмів вітчизняних і турецьких мовознавців;

- дослідити особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку;

- дослідити прийоми трансформації фразеологізмів у сучасних газетах;

- вивчити можливі помилки при вживанні фразеологізмів у мові публіцистики;

розглянути методику навчання фразеологізмів на уроках з іноземної мови та розробити коплекс вправ для навчання фразеологізмів на заняттях з турецької мови.

У роботі використовуються такі методи дослідження: метод компонентного аналізу - лінгвістичне вивчення значення слів, трансформаційний аналіз - вивчення семантики і синтаксичних одиниць, метод словникових дефініцій, моделювання, аналіз літературних джерел, ретроспективне вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду, дослідницьке навчання.

Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що в ній досліджуються вживання фразеологізмів і прийоми їх трансформації для досягнення нових експресивних образів у сучасних газетних заголовках Туреччини.

Практична цінність роботи полягає у можливості її використання на спецкурсах, семінарах, при написанні курсових робіт та на заняттях з турецької мови.

Дипломна робота випробувана на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції сходознавства».

Структура роботи складається зі змісту, вступу, двох теоретичних та одного практичного розділу, методичної частини, висновків та списку використаних у роботі джерел.

Матеріалом для дослідження послужили близько 200 заголовків з турецьких газет «HaberTürk», «Sabah», «Milliyet», «Cumhuriyet», «Hürriyet», «Zaman», «Aktüel», «Yenias?r», «Ak?am».

Бібліографія до роботи налічує понад 50 джерел.

РОЗДІЛ І. РОЛЬ ЗАГОЛОВКУ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТ

.1 Поняття газетного заголовку, його види і функції

фразеологізм заголовок газета туреччина

Економне, точне вираження думки - найважливіша вимога стилістики. Особливо важлива яскравість і точність для заголовка, адже заголовок - це перше, з чим стикається читач газети, перше, на що звертає увагу, переглядаючи газетну смугу, по заголовкам він орієнтуються у змісті газети. Заголовок є першим сигналом, що спонукає нас читати газету або відкласти її в сторону. Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. У той же час заголовок газетної смуги, газетного номера має емоційне забарвлення, що збуджує читацький інтерес, залучує увагу. Дослідження психологів показали, що близько 80% читачів приділяють увагу тільки заголовкам. Тому так важливо журналістові вибрати вірний заголовок для своєї публікації. У кількох словах, одним реченням потрібно не тільки передати основний зміст статті, а й залучити, зацікавити читача.

У словнику В. Даля сказано, що заголовок - це вихідний лист, перший листок книги або твору, де означено його назву [16, с. 208]. С. І. Ожегов дає таке визначення заголовку - назва якогось твору (літературного, музичного) або його частин [30, с. 115]. За визначенням Великої Радянської Енциклопедії, заголовок - це назва літературного твору, який в тій чи іншій мірі розкриває його зміст [6, с. 267].

Всі вище перераховані визначення вірні і для газетного заголовка, однак слід зазначити, що газетний заголовок має свою специфіку, яка відображає характерні особливості газети. А саме: її оперативність, публіцистичність, жанрову палітру.

Заголовок - повноправний компонент газетного тексту, що входить в нього і пов'язаний з іншими компонентами цілісного твору. Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. Заголовки газетної смуги мають емоційне забарвлення, збуджують читацький інтерес, привертають увагу. Тема сприймається як мовний елемент, що знаходиться поза текстом і має певну самостійність. Важливість заголовка в плані впливу на читача визначається тим, що він, поряд із зачином і кінцівкою тексту, займає стилістично сильну позицію. Саме ці компоненти твору привертають найбільшу увагу; інформація, що міститься в заголовку, зачині, кінцівці, засвоюється в першу чергу [12, с. 9].

Аналізуючи різноманітні виражальні можливості газетного заголовка, закономірно постає питання про те, які функції він виконує в процесі сприйняття газетного повідомлення. Слід перелічити основні функції заголовків:

. графічно-видільна;

. номінативна;

3. інформативна;

4. рекламна.

Також деякі дослідники виділяють такі функції, як оціночно-експресивна і інтегративна [24, с. 22].

Перш за все, заголовки виділяють матеріали на смузі, відокремлюють їх один від одного. На виконання такого завдання спрямовані всі заголовки, які при цьому несуть графічно-видільну функцію. Ця функція - єдина, яка реалізується немовними засобами: за допомогою шрифтових виділень, використання кольору, графічних засобів, прийомів верстки. Форма заголовка активізує мимовільну увагу читача, що не вимагає вольових зусиль [17, с. 26]. Наприклад: «STERLIN can çeki?iyor» - «СТЕРЛІНГ у смертельній агонії» [Habertürk, 23.01.1998] - автор використовує курсив та виділяє слово, яке відбиває основну тему статті. Це привертає мимовільну увагу читача і залучує його до читання статті. Крім того, журналіст використовує фразеологічний зворот, який не виказує теми повністю і тим самим інтригує читача.

При першому знайомстві з заголовком, до читання всього тексту, реалізується також номінативна функція. Вона полягає в тому, що заголовки називають текст, виступають в якості його імен, знаків. Якщо заголовок називає текст, то з цієї точки зору він виконує номінативну функцію. Номінативна роль заголовка дає читачеві можливість виділити текст. Можна назвати різні способи залучення довільної уваги читача за допомогою заголовка [17, с. 26]. Наприклад: «T?p ve Evrim: Efsane ve Gerçeklik» - «Медицина і еволюція: міфи і реальність» [Sabah, 17.05.2009]. Як бачимо, автор розкриває тему статті за допомогою термінів і найменувань, тобто по заголовку читач може здогадатися про що саме йдеться у статті. Для того, щоб зробити заголовок більш цікавим і експресивним, журналіст використовує антоніми «міфи» і «реальність», що свідчить про суперчливість обраної теми.

Заголовок активізує роботу читацького мислення через порушення інтересу. Такі назви публікацій виконують інформативну роль, залучаючи читача до тексту, якщо він містить необхідні для нього відомості [17, с. 27]. Наприклад: «Ücretleri hala ödemiyorlar» - «Заробітну плату й досі не виплачують» [Hürriyet, 20.07.2010]. Такий заголовок є простим і невимушеним. Він не потребує переосмислення чи пошуку скритої інформації, бо читач вже має всі необхідні відомості, а актуальність теми безсумнівно залучує увагу більшості громадян.

Довільну увагу до тексту привертають заголовки, що збуджують цілу гаму емоцій - не тільки інтерес, але і цікавість, здивування, подив. При цьому заголовок виконує рекламну функцію. Рекламний заголовок формує психічний настрій особистості, завдяки чому активізується увага, що змушує читача цілеспрямовано звернутися до газетної публікації [17, с. 27]. Наприклад, один із заголовків, що приніс турецькій музичній школі великий капітал: «Hiç bir zaman yapamayacaklar?n? dü?ünüyorlard?, ?imdi ise binlerce ki?i çal?yor» - «Вони думали, що ніколи не зможуть це зробити, а зараз грають тисячами» [Aktüel, 2.08.2007]. Автор навмисно не називає, що саме і хто не міг зробити. Це пробуджує інтерес і зацікавленість у читачів, і змушує їх мимовільно звернутися до тексту. Такі заголовки дуже популярні серед журналістів, бо вони відзначаються моментальним впливом на читача.

З мовної точки зору рекламні заголовки діляться на дві групи. У першу чергу ті, які навмисно неінформативні, інтригують читача. На основі таких заголовків створюється ефект посиленого очікування, завдяки чому читач звертається до тексту. Другу групу становлять ті назви, які приваблюють своєю свіжістю. Рекламна функція завжди поєднується з експресивно-оцінної або інформативною. На першому етапі сприйняття завдання заголовка - пробудити увагу читача, викликати інтерес. Таке сприйняття заголовка формується завдяки тому, що реалізуються графічно-видільна, номінативна та рекламна функції. При цьому основна роль газетного заголовка полягає в тому, щоб залучити читача до тексту, спонукати його прочитати повідомлення, що міститься в публіцистичному матеріалі.

Назва матеріалу допомагає в першу чергу усвідомити сенс публікації, зрозуміти журналістську концепцію. У цьому процесі бере участь заголовок у своїй інформативній функції. Тема бере участь у формуванні емоційного впливу газетного твору, виконуючи оціночно-експресивну функцію. Важливість її для газети визначається тим, що твір має переконати читача в тих положеннях, які захищає автор. Тема нерідко включається до створення стилістичних текстових ефектів. Це збуджує емоції читачів, активізує їх фантазію, акцентує увагу на окремих смислових та оціночних частинах публікації [13, с. 238].

Заголовок полегшує сприйняття тексту, відіграючи велику роль в організації мовних засобів. В цьому випадку він виконує інтегративну функцію. Інтеграція (зв'язаність) розуміється як засіб досягнення цілісності, неподільності тексту, що дозволяє розглядати його як самостійний. Заголовок полегшує читання газетної публікації, і тоді він виконує композиційну роль. В залежності від задуму автора та особливостей змісту текст може складатися з окремих частин глав, можливе об'єднання різних матеріалів під одним заголовком. Композиційний заголовок полегшує сприйняття тексту, розділеного на розділи [21, с. 44].

У науковій літературі представлені різноманітні типології сучасних газетних заголовків. Не представляється можливим назвати один або кілька типів заголовків, що переважно зустрічаються у газетній пресі. Можна лише констатувати, що в газеті представлені різні конструкції, широко вживаються прості і складні речення, діалогічні єдності.

Тема газетного тексту актуалізує аналітичну оцінку ситуації, відображеної в ньому: «Y?kanmaya gidiyor...hamam?n kap?s? vatanda??n aksine mahalli amirler icin aç?kt?...» - «На миття їде ... районне начальство, для якого на відміну від пересічних громадян були відкриті двері нової лазні» [Sabah, 06.11.2010]. Це елемент тексту, що характеризується загальним змістом. Крім основних елементів загального змісту тексту, заголовок може актуалізувати і його другорядні елементи - ілюстрації до тез і загальний фон до мети повідомлення. Такі заголовки особливо експресивні: «Оnlar?n i?ine hayranl?k duyuyorum» - «Їх праця захоплює мене» [Radikal, 11.06.2003].

Комплексні заголовки співвідносяться з кількома елементами структурної схеми тексту одночасно. Вони попереджають ускладнену інформацію. Ступінь їх інформативності вище, зв'язки заголовків з текстом більш різноманітні, ніж у попередніх, що є одним із засобів підвищення виразності тексту.

Комплексний заголовок актуалізує одночасно тему і аналітичну оцінку ситуації, будь-якої тези і ілюстрації. Комплексний вираз окремих частин структурної схеми може бути подано по-різному [13, с. 239]: «Nostradamus'un öngörü?ü veya nas?l genç Kenedi öldürüldü» - «Бачення Нострадамуса, або як був убитий Кеннеді-молодший» [Milliyet, 09.09.1991]. Тема висловлює кілька елементів смислової структури тексту і тоді, коли він сам по структурі досить простий - являє собою словосполучення.

Отже, у нескінченному різноманітті форм і типів заголовків незмінним є одне: заголовок повинен бути точним, коротким, виразним, конкретним. Тема сприймається, як мовний елемент, що знаходиться поза текстом і має певну самостійність. З іншого боку заголовок повноправний компонент тексту, що входить в нього і має певну самостійність.

1.2 Використання художньо-виразних засобів у заголовках газет

Кожному читачеві, безсумнівно приємно спостерігати, як на сторінках газет розгортається боротьба за його читацьку увагу і інтерес. Розглянемо засоби, які допомагають звернути увагу читача. Вони поділяються на:

. лексичні;

. словотворчі;

. морфологічні;

. синтаксичні;

. стилістичні.

Також використовуються прийоми мовної гри на всіх рівнях. Спочатку в ЗМІ домінували заголовки-ярлики, «маркований» матеріал. Сьогодні заголовки, як правило, будуються з нетрадиційних для преси моделей. Це стосується навіть їх протяжності. Довгий час панували принципи, згідно з якими заголовки повинні бути стислі і короткі, але зараз це змінилося на протилежне. І взагалі настав час «авторської свободи» - в заголовки пішли цифри, абревіатури, власні імена, розмовні слова та сленг, фрагменти англійською мовою та інше. Наприклад: «AEТ önümüzde ki ay yeniden toplanacak» - «АЕТ знову збереться у наступному місяці» [Actüel, 30.04.2009], «Bu teröristlerin hepsi it soyu!» - «Всі терористи - собаки!» [Sabah, 29.11.2010], «Yakala??k 250.000 bin ki?i gösteriye kat?ld?» - «Біля 250000 людей прийняли участь у мітингу» [Sabah, 02.02.2010].

Хороший заголовок - предмет газетного мистецтва, який може доставляти естетичну насолоду, бути художньої знахідкою. В. Г. Бєлінський писав: «Назва поетичного твору завжди важлива, тому що вона завжди вказує або на головного з дійових осіб, в якому втілюється думка твору, або прямо на думку» [21, с. 45]. Заголовок прийнято вважати компасом, що орієнтує читачів на газетній шпальті. І це багато в чому справедливо: без заголовка увага читачів втрачається в морі багатоманітної інформації, нерідко минаючи основне, затримуючись на малозначному. Вдалий заголовок несе велике інформативне навантаження. Тема за своїм характером виступає «двійником» твору. У заголовку не повинно бути того, чого немає в самому тексті, і, навпаки, в тексті немає місця тому, що не міститься в назві, не виражено в ньому хоча б в самій приблизній формі. Не байдужий заголовок до тексту і в стильовому відношенні. Характер заголовка, його композиція, мелодика, ритм є важливими факторами подальшого викладу [21, с. 46].

В останні роки турецьку пресу захлеснула хвиля окказионалізмів. Кількість ситуативних новоутворень на сторінках газет і журналів з кожним днем зростає. Такий розквіт окказиональної словотворчості пояснюється внутрішньою розкутістю наших сучасників, їх відчуттям свободи від обмежень різного роду. Розглянемо такий приклад: «Kanoferle çal??m?yor. Çocuklar ne yapacak so?ukta?» - «Батареї не працюють. Що робити дітям у мороз?» [Milliyet, 24.10.2008]. Це стаття про проблеми з опалюванням, у якій автор навмисно використовує окказионалізм «kanoferle» - похідне слово від «kalorifer».

Великий інтерес публіцистів до ситуативних неологізмів пояснюється тим, що такі новоутворення руйнують стереотипи сприйняття, дають можливість більш повно і точно висловити думки і почуття, дати оцінку того, що відбувається, посилити емоційно-експресивну виразність мови, дозволяють економити мовні засоби [26, с. 200].

Наша мова живе таким же інтенсивним життям, як і наше суспільство. В останні роки окказионалізми стали гостріші, злободенні. Зараз вони відображають всі найбільш значущі події, явища, тенденції. Впадає в око і те, що за останні роки значно зросла кількість відверто грубих ситуативних новоутворень, що виражають насильство, агресію, терор або протидію їм [26, с. 202]. Наприклад: «Cehenneme kadar yolun var verdi?in sözlerle!» - «Йди до чорта зі своїми обіцянками!» [Hürriyet, 12.01.2009].

Окказионалізми - це моментальні знімки живої мови. Вони - свідоцтво того, як навколишня дійсність відображається в суспільній свідомості, і яка вона, ця дійсність.

Іншим засобом привернення уваги є використання стилістично-забарвленої лексики.

В даний час йде процес звикання до використання тюремних слів в пресі. Якщо в 60-70і роки XX століття поява хоча б декількох блатних слів в газеті викликала у читачів шок, то зараз подібна лексика сприймається цілком як звичайна, загальнонародна. Разом з тим журналісти, що описують злочинний світ, змушені використовувати арготизми. Розглянемо приклад: «As yap sonra konu?uruz» - «Мовчи, потім поговоримо» [Sabah, 19.07.2010]. Журналіст використав словосполучення «As yap» для пояснення певних реалій, показу і характеристики кримінального середовища, особливо тієї інформації, яка була забороненою для суспільства або видавалася в дозованих кількостях. Ще в 60-х роках XX століття видатний російський мовознавець В. В. Виноградов попереджав, щоб художній твір не став пам'ятником жаргонології. В даний час це відноситься і до преси. Мова через велику кількість арготичної лексики стає незрозумілою пересічному читачеві. Одним із засобів створення виразності можна назвати вибір авторами в заголовок речень різних за висловленням, тобто питальних, оповідальних, спонукальних, а також різних за емоційною забарвленістю: «Buna ne kadar dayanabilirim?» - «Скільки можна вже це терпіти?» [Habertürk, 10.05.2009], «Hadi oraya gidelim!» - «Давайте підемо туди!» [Habertürk, 27.09.2010]. Мабуть, немає жодного видання, зверненого до більш-менш широкої читацької аудиторії, на сторінках якого не було б прислів'я й приказки. І не випадково: виступаючи в ролі загальновідомих істин, укладених у відточену століттями образну форму, вони збагачують нашу думку, дисциплінують наші судження, допомагають більш глибоко висвітити нове в старому досвіді народу [21, c. 243]. Вони можуть бути категоричними, філософсько-меланхолічними, втішливими або іронічними. Для цього використовуються алегорії, метафори, уособлення та інше. Це робить сьогодні прислів'я й приказки особливо коштовними виразними засобами журналістики: «Çok gezen de?il çok okuyan bilir» - «Хто не гуляє, а читає, той багато знає» [Sabah, 30.06.2011]; «Armut, a?ac?n?n dibine dü?er» - «Яблуко від яблуні не далеко падає» [Sabah, 23.05.2011].

Ще одним засобом залучення уваги в газетних заголовках є мовна гра. Мовна гра - певний тип мовної поведінки мовців, заснований на навмисному порушенні системних відносин мови, тобто на деструкції мовної норми з метою створення неканонічних мовних форм і структур, які купують в результаті цієї деструкції експресивне значення і здатність викликати в читача естетичний і, в цілому, стилістичний ефект [26, с. 201].

Журналісти грають зі словами і в слова в пошуках свіжих, незвичайних номінацій для осіб і фактів, ламаючи традиційні моделі словотвору, граматики, знімаючи табу на сполучуваність слів. Нова організація мовних елементів, нетрадиційні способи номінації пов'язані з пошуками змістовності глибинного викладу і з подоланням автоматизму при сприйнятті фактів мови. Підпорядкування реального правилам гри зі словами, інакше - «виписування» цього реального за правилами гри, своєрідно організує всю інформацію. У традиційній схемі що? де? коли? - особливу важливість набуває пошук такої мовної номінації, бо вона дозволить розіграти ситуацію, привертаючи увагу до повідомлення, навіть якщо воно вже пройшло по іншим інформаційним каналам.

Таким чином, можна зробити висновок, що у заголовках фігурують окказионалізми, метафори, уособлення, арготизми, алегорії та прийоми мовної гри. У ролі заголовків також активно вживаються фразеологізми, які з точки зору їх семантичної злитості є фразеологічними виразами - прислів'я, приказки, крилаті слова, афоризми, широко відомі фрагменти літературних творів, пісень, а здатність журналіста брати участь у їх використанні є показником справжньої майстерності.

РОЗДІЛ ІІ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ У СИСТЕМІ ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ

.1 Поняття фразеологізму у сучасному мовознавстві

Слово «фразеологія» походить від двох грецьких слів: phrasis - вираз і logos - поняття, вчення. Все більшого поширення набуває його розширене тлумачення як розділу мовознавства, який вивчає лексико-семантичну сполучуваність слів.

Фразеологізми є невідємною складовою мови, бо вони образно і точно передають думку, відображають різні сторони дійсності. Фразеологізми не лише називають конкретне явище дійсності, але й характеризують його, дають визначену оцінку. За визначенням Лінгвістичного Енциклопедичного словника, фразеологізм (фразеологічна одиниця) - це загальна назва семантично зєднаних сполучень слів та речень, які відтворюються в мовленні в фіксованому співвідношенні семантичної структури і визначеного лексико-граматичного складу [5, с. 61].

У турецькій лінгвістичній традиції слова, іменовані у вітчизняному мовознавстві фразеологізми, позначаються терміном «deyimler» (вирази, ідіоми). Однак цей термін використовується не тільки для ідіом (тобто оборотів мови), а й для приказок і навіть окремих образних слів: іменників, прикметників, а також дієслів).

Першим турецьким мовознавцем, що спробував визначити поняття фразеологізму, став Омер Асим Аксой. У передмові до словника турецьких прислів'їв і фразеологізмів він дає таке визначення поняттю фразеологічного обороту: фразеологізм - стійкий оборот, що в більшості випадків має значення, відмінне від буквального, і що володіє привабливою формою пояснення [27, с. 130]. Подібне визначення дає Юсуф Зия Бахадинли, характеризуючи стійкий оборот наступним чином: фразеологізм - група слів, що складається з двох або більш елементів, що володіють значенням, що виходять за рамки буквального, і служать для прикраси письмової або усної мови [49, с. 35].

На відміну від фразеологізмів російської мови, які складаються як мінімум із двох лексем, серед ідіом турецької мови виділяються не тільки поєднання, що складаються з двох, трьох і більше одиниць, а й однослівні найменування, що неодноразово відображаються в словниках. Фразеологізми, на відміну від лексичних одиниць, мають ряд характерних особливостей:

§фразеологізми завжди складні, вони утворюються з'єднанням декількох компонентів, що мають, як правило, окремий наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: наприклад, «kafa patlatmak <file:///C:\Documents%20and%20Settings\Дочь\Local%20Settings\Temp\Word_0>» - «ламати голову», «ad?n kurusun» - «помри» (досл. нехай твоє ім'я висохне);

§фразеологізми семантично неподільні, вони мають зазвичай значення, яке можна виразити одним словом: «devede kulak <file:///C:\Documents%20and%20Settings\Дочь\Local%20Settings\Temp\Word_0>» - «кіт наплакав, крапля в морі», «ruhunu teslim etmek» - «померти» і т.д. Правда, ця особливість властива не всім фразеологізмам. Є й такі, які прирівнюються до цілого описового вислову: «karaya oturmak» - «сідати на мілину» (потрапляти у вкрай скрутне становище), «rest çekmek» - «ставити все на карту». Такі фразеологізми виникають в результаті образного переосмислення вільних словосполучень;

§фразеологізми на відміну від вільних словосполучень характеризуються постійним складом. Той чи інший компонент фразеологізму не можна замінити близьким за значенням словом, в той час як вільні словосполучення легко допускають таку заміну. Наприклад, замість кіт наплакав не можна сказати «кішка наплакала», «кошеня наплакало», «щеня наплакав», замість розкинути розумом - «розкинути головою». Те ж саме можна сказати і про турецькі фразеологізми: «Allah rahmet eylesin» - «нехай Аллах дасть спокій його душі» (при згадці про померлих). У даній ідіомі не можна слово «rahmet» (спокій, милосердя) замінити на «rahat» (спокій) або «merhamet» (милосердя, співчуття);

§фразеологізми відрізняються відтворюваністю. На відміну від вільних словосполучень, які будуються нами безпосередньо в мові, фразеологізми вживаються в готовому вигляді, такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам'ять. Це свідчить про передбачуваність компонентів фразеологізмів;

§більшості фразеологізмів властива непроникність структури: до їх складу не можна довільно включати будь-які елементи. Так, знаючи фразеологізм «ba??n? a?a?? e?mek» - «потупити погляд», ми не маємо право сказати «ba??n? daha a?a?? e?mek» - «ще нижче потупити погляд»;

§фразеологізмам притаманна стійкість граматичної форми їх компонентів: кожен член фразеологічного поєднання відтворюється в певній граматичній формі, яку не можна довільно змінити. Так, не можна сказати «бити байдик», «виточувати лясу», замінивши форму множини: байдики, ляси формами однини. У турецькій мові ідіома «güle güle» може перекладатися українською як «щасливо!» (добре побажання), «Доброго шляху!», «В добрий час!», «Всього хорошого!», «До побачення!». Але якщо змінити «güle güle» на синонімічну їй у морфологічному плані «gülerek gülerek», то дане словосполучення не буде стійким виразом;

§для більшості фразеологізмів характерний строго закріплений порядок слів. Наприклад, не можна переставити компоненти у фразеологізмах «все тече», «все змінюється», «ні світ ні зоря» або стійких турецьких словосполученнях «a?a?? yukar?» - «приблизно, близько», «?öyle böyle» - «так собі», «dünden bugüne» - «з минулого і до сьогодні».

У той же час в українській мові фразеологізми дієслівного типу, тобто ті, які складаються з дієслова та залежних від нього слів, допускають перестановку компонентів: «набрати в рот води» - «в рот води набрати», «не залишити каменя на камені» - «каменя на камені не залишити». Чого не можна сказати про турецькі фразеологізми, бо місце дієслова в турецькій мові строго закріплено в кінці словосполучення. Неоднорідність структури ряду фразеологізмів пояснюється тим, що фразеологія об'єднує одиниці, що окреслені недостатньо виразно [11, с. 189].

Вважається, що піддаватися змінам фразеологізми можуть тільки в публіцистичному стилі мови. У нейтральній промові видозміна фразеології вважається помилкою.

Отже, на основі розглянутого матеріалу, можна дати таке визначення фразеологічних одиниць турецької мови: ідіоми (deyimler) - це група слів з віддаленим основним значенням, зовнішня форма яких позначає нове поняття; це група слів, які утворили лексичну єдність для позначення нового поняття, відмінного від первинних значень.

2.2 Класифікації фразеологізмів у вітчизняному та турецькому мовознавстві

Погляди лінгвістів іноді надзвичайно різні, навіть суперечливі. На сучасному етапі всі теорії можуть бути зведені до широкого (Виноградов В. В., Шанський М. М., Архангельський В. Л., Копиленко М. М. та ін.) і вузького (Молотков А. І., Жуков В. П., Амосова М. М., Чернишова І. І., Торопцев І. С.) розуміння фразеології. При вузькому підході за межі фразеології виводяться стійкі звороти предикативного характеру (прислів'я, приказки, крилаті вирази і т.д.), ототожнюючи тим самим фразеологічні одиниці зі словом. При широкому підході одиниці предикативного характеру включаються у фразеологічну систему, тому що подібні одиниці, як правило, мають цілісне образно-експресивне значення, яке може бути мотивованим (єдності) або невмотивованим (зрощення). При вузькому розумінні, до фразеологічних одиниць відносять тільки словосполучення. При широкому розумінні - слова, словосполучення і речення (Архангельський В. Л.). Однак існують і проміжні варіанти: Молотков А. І., Жуков В. П. включають слова і виключають пропозиції; Шанський Н. М. включає словосполучення і пропозиції [24, 65 с.].

У вітчизняній лінгвістиці В. В. Виноградов запропонував одну з найбільш відомих і широко поширених у лінгвістиці класифікацій.

В. В. Виноградов творчо переробив класифікацію Шарля Баллі, запропонувавши три типи фразеологічних зворотів: зрощення, єдності і поєднання. Н. М. Шанський пропонує класифікацію фразеологізмів, розроблену на основі класифікації Виноградова, що складається з чотирьох груп:

1. фразеологічні зрощення - стійкі поєднання, що володіють абсолютною неподільністю і втратили початкові значення складових їхніх слів. Лексичні значення фразеологічних зрощень зовсім не пов'язані з прямими значеннями. Наприклад: «alas?n? bilmek» - «собаку з'їсти»;

2. фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання, значення яких певною мірою пов'язано із значенням складових компонентів. У цій групі є слабкі ознаки смислової самостійності окремих слів. Окремі слова, що утворюють єдності, ще зберігають сліди первісних значень і в сукупності виражають зміст, що для даної єдності є переносним, образним значенням. Наприклад: «habbeyi kubbe yapmak <file:///C:\Documents%20and%20Settings\Дочь\Local%20Settings\Temp\Word_0>» - «робити з мухи слона», «hallenip kullenmek <file:///C:\Documents%20and%20Settings\Дочь\Local%20Settings\Temp\Word_0>» - «зводити кінці з кінцями», «göz boyamak» - «пускати пил в очі»;

3. фразеологічні сполучення - найбільш «вільні» з невільних сполучень, де розуміння значення окремих слів обов'язково для розуміння цілого і, як правило, можливі заміни, але у відомих лексичних межах [7, с. 157].

Н. М. Шанський виділив четвертий тип фразеологічних одиниць, назва їм - фразеологічні вирази. Фразеологічні вирази стійкі в своєму складі і вживають фразеологічні звороти, які цілком складаються із слів з вільними значеннями. Наприклад: «yüksek ö?retim kurumu» - «вищий навчальний заклад».

Н. М. Шанський відзначив відмінність фразеологізмів з точки зору їх лексичного складу, а також детально охарактеризував фразеологічні звороти з точки зору їх структури, їх походження, їх експресивно-стилістичних властивостей.

Вплив концепції В. В. Виноградова простежується і в роботах турецьких лінгвістів з фразеології. У роботі турецького лінгвіста Лейли Шубаси Узун, присвяченій вивченню семантики турецьких фразеологічних одиниць, виділяються три типи фразеологізмів:

. стійкі словосполучення, де всі компоненти переосмислені;

. стійкі словосполучення, де один з компонентів переосмислений, а інший зберігає одне зі своїх значень;

3. стійкі словосполучення, де жоден компонент не переосмислений.

У якості видів переосмислення дослідник виділяє метафору (deyim aktarmas?), метонімію (ad aktarmas?), порівняння (benzetme) і алюзію (aluzyon) [53, с. 237].

Розглянемо концепцію відомого фразеолога сучасної турецької мови Омера Асима Аксоя, автора двотомного словника турецьких прислів'їв та ідіом. По-перше, О. Аксой вперше виділяє фразеологію в самостійну лінгвістичну дисципліну, по-друге, проводить грань між прислів'ями та ідіомами, по-третє, включає прислів'я та ідіоми в обсяг фразеології. О. Аксой стверджує: «Подібно веселці, де кожен колір знаходиться в тісній взаємодії з іншим, між прислів'ями, ідіомами і словосполученнями немає неперехідного кордону. Одне слово може мати властивість двозначності. І хоча жовтий, зелений і блакитний кольори знаходяться поруч, кожен з них представляє собою свій особливий колір. Те ж саме відбувається і з прислів'ями, і ідіомами, і простими словосполученнями, які мають свої відмінності і свої характерні особливості» [52, с. 89]. У фразеології він бачить народну мудрість, яка зберігається століттями і стійко переносить зміни часу: «фразеологія - це засіб, за допомогою якого народ може висловити свою позицію» [52, с. 102].

Фразеологічні одиниці турецької мови О. Аксой ділить на прислів'я (atasözler), ідіоми (deyimler), мовні формули (kal?plar) і парні слова (ikilemeler).

Головна відмінність прислів'їв від ідіом, на думку Омера Аксоя, - це те, що в ідіомах немає настанови, поради, судження. Наприклад, «attan inip e?e?e binmek» - «проміняти чоботи на личаки», «etekleri zil çalmak» - «відчувати радість, бути на сьомому небі від радості» - ідіоми, а в прислів'ях - наприклад, «a?aç ya?ken e?ilir» - «дерево гнеться, поки молоде», «ne ekersen onu biçersen» - «що посієш, те й пожнеш» - є повчання, порада, тобто прислів'я.

Мовні формули (кліше) Омер Аксой визначає як слова чи словосполучення, які усвідомлюються мовцями як стійкі і часто вживані форми. Однією з важливих відмінних рис мовних штампів від інших фразеологічних одиниць, на думку О. Аксоя, є однозначність ситуації їх вживання. Наприклад, «güle güle büyütün» - «виховуйте в задоволення», говориться не лише тим, хто виховує дитину, але й тим, хто тримає маленьку тварину.

Таким чином, розглянувши класифікації фразеологізмів вітчизняних і турецьких дослідників, для розмежування фразеологічних одиниць у своїй роботі ми використовуємо класифікацію В. В. Виноградова, ґрунтуючись на специфіці фразеологічних одиниць турецької мови з точки зору їх смислового змісту, що найбільш повно відображає особливості турецької фразеологічної системи. Крім того, класифікація В. В. Виноградова, доповнена Н. М. Шанським відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного значення, відношення семантики цілого виразу до значень слів-компонентів, що його складають. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дістала широке визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов, зокрема турецької.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ТУРЕЦЬКИХ ГАЗЕТ

3.1Функціонування фразеологізмів у заголовках газет

Серед виразних засобів мови фразеологізми займають особливе місце. Різні типи стійких сполучень дозволяють яскраво описати явище, привернути до нього увагу читача. Вони завжди образні, їх зміст зберігає частину прямого сенсу, пов'язаного з походженням, а нове, переносне значення розширює семантичний обсяг фразеологічних одиниць. Виразність дуже важлива для газетної мови: вона допомагає передавати авторську позицію, впливаючи тим самим на почуття читачів.

Автоматичне використання фразеологізмів без змін їх форми та змісту так чи інакше вносить в текст експресивність, оскільки фразеологізми за своєю природою емоційно або експресивно забарвлені і виконують певну стилістичну задачу, роблять мову більш виразною, мальовничою і лаконічною. Розглянемо прийоми актуалізації фразеологізмів без змін їх форми і змісту: 1. Прийом ампліфікації.

Фразеологізм - це одиниця з досить чітко окресленим змістом. Як одиниці з певним значенням, багато з них мають у мові свої синоніми і відповідності. Зіткнення у вузькому контексті при близькому або контактному розташуванні синонімічних фразеологізмів або фразеологізму називається ампліфікацією. Це прийом повтору загального сенсу. Спожиті в одному контексті фразеологічні синоніми не просто повторюють одне і теж значення, але, акцентуючи на ньому увагу, підсилюють його. Одночасно зі зростанням інтенсивності смислового змісту фразеологізму відбувається посилення його експресивного звучання. Наприклад: «Bizim papa?an yüksek sesle ?ark? söyledi?inde sesi çok с?rtlak» - «Наш папуга дав півня, голосно співаючи». Значення фразеологізму «дати півня» - дуже голосно проспівати, прокричати розкривається і доповнюється таким контекстом: голосно співаючи, в результаті чого відбувається актуалізація.

4Прийом антонімізаціі.

Часто в одному контексті стикаються антонімічні фразеологізми або фразеологізм і слово. Вживання у вузькому контексті фразеологічних або лексико-фразеологічних антонімів дозволяє дати протилежне визначення однієї і тієї ж суті, робить можливим одночасно визначити межу прояву якості, властивості, дії і охарактеризувати явище і подія. Цей прийом акцентує увагу читача на фразеологізмі, надає йому велику експресивність, вносить додаткові смислові відтінки. Наприклад: «Daha önce kedi ile köpek gibi ya??yorlard?, ?imdi ise çok cana yak?nlar» - «Раніше жили як кішка з собакою, а тепер живуть душа в душу». Антонімічних відносин в цьому контексті набувають фразеологізми «як кішка з собакою», тобто в постійній ворожнечі, і «жити душа в душу» - в повній згоді, дуже дружно. Це дозволяє семантично актуалізувати компоненти фразеологічних зворотів, надати їм більшу експресивність.

Важливо сказати, що у заголовках турецьких газет ми часто спостерігаємо використання парних слів, які ще називаються повторними або подвійними словами. Це група слів, що утворюється повтором одних і тих же слів або схожих за звучанням слів: «az buz» - «досить», «ayr? gayr? bilmemek» - «не робити відмінності», «girintili ç?k?nt?l?» - «нерівний». Слова, що входять до словосполучення, можуть мати фонетично схожий початок: «k?? k?yamet» - «люта / сувора зима», «ba? bahçe» - «садівництво», або фонетично схожий кінець: «gelen geçen» - «перехожий», «gelen giden» - «приходящий», «allak bullak» - «заплутаний; в безладді». Послідовність цих слів не змінюються. У плані семантики парні словосполучення можуть утворюватися:

. повтором одних і тих же слів: «ayr? ayr?» - «різний», «yava? yava?» - «поступово», «a??r a??r» - «повільно»;

. за допомогою антонімів: «iyi kötü» - «ні те ні се, так собі, середньо» (iyi - «добре», kötü - «погано»), «büyüklü küçüklü» - «від мала до велика» (büyük - «старший», küçük - «маленький»);

. друге слово в парі без першого не матиме сенсу: «su mu» - «вода», «kitap mitap» - «книга», «saçma sapan» - «дурниці»;

. обидва слова в парі один без одного не мають сенсу: «?v?r z?v?r» - «нісенітниця, дурниця», «abuk sabuk» - «безглуздий», «pald?r küldür» - «шумно»;

. за допомогою близьких за значенням слів: «ak?l fikir» - «розум» (ak?l - «розум», fikir - «думка»), «mal mülk» - «багатство, стан» ( mal - «майно», mülk - «нерухомість»);

. за допомогою синонімів: «sa? salim» - «неушкоджений» (sa? «живий», salim - «здоровий»), «güçlü kuvvetli» - «міцний» (güçlü, kuvvetli сильний).

Під час аналізу заголовків турецької преси нам трапилися усі види фразеологізмів з точку зору їх семантичної єдності (за класифікацією В.В. Виноградова). Найбільш поширеними є фразеологічні сполучення:

·«Subaylar?n gözünü boyuyorlar» - «Офіцерам пускають пил в очі» [Milliyet, 26.07.2012]. В статті йдеться про те, що чиновники створюють помилкове враження про ситуацію у воєнній сфері, представляючи її краще, ніж є насправді. Для створення негативного відтінку, автор використовує фразеологізм, що одразу дає змогу читачеві зрозуміти тему статті;

·«Herkez karagözlülük edebilir» - «Дурачка валяти всі можуть» [Zaman, 03.11.2008]. Даний фразеологізм вжито з яскраво-вираженим експресивним забарвленням (негативним, іронічним). В статті йдеться про чиновників, що не заслуговують своїх засад. Журналіст використав сталий фразеологізм що звучить особливо актуально на початку заголовку;

·«Kendini tutmay? bіlmіyor musunuz?» - «Ви не можете тримати себе в руках?» [Zaman, 05.06.2009]. Тримати себе - триматися певним чином, про манери; стаття про бійку на концерті одного з турецьких виконавців;

·«Millet ray?ndan ç?kt?» - «Народ вибився з колії» [Sabah, 19.09.2010] - про економічні проблеми в Туреччині. Вибитися з колії - перестати вести звичний спосіб життя. Такий заголовок одразу приверне увагу, бо він з акцентований на спільній проблемі у суспільстві;

Також в заголовках часто трапляються фразеологічні зрощення, загальне значення яких невмотивовано значенням компонентів. Наприклад:

·«O bu i?in alas?n? bilirdi» - «Він на цьому ділі собаку зїв» [Cümhuriyet, 12.11.2009]. Стаття про фермера, який винайшов новий сорт винограду, тому заголовок статті виражає його професійні навички;

·«B?çak kemi?e dayand?» - «Хоч ґвалт кричи» [Aktüel, 12.11.2011]. «B?çak kemi?e dayand?» - вираз відчаю, безсилля, неможливості що-небудь зробити, щоб вийти зі скрутного чи безвихідного становища;

·«Lang?r lungur» - «З бухти-барахти» [Zaman, 04.11.2000]. «Lang?r lungur» -раптом, без видимої причини, без підстав; необдумано (чинити, робити що-небудь). У статті з таким заголовком мова йдеться про новий закон про податки;

·«Hay aksi ?eytan! Bana ne senin ö?ütünden?» - «Чорт візьми! Навіщо мені твоя порада?» [Sabah, 30.08.2009]. «Hay aksi ?eytan!» - вигук, що виражає обурення, здивування або досаду. Стаття про незаконно засудженого громадянина, у заголовку якої використано фразеологізм, який надає експресивного ефекту;

·«Yüzünden ak?yor» - «У нього на лобі написано» [Aktüel, 17.05.2010]. На лобі написано - відразу видно, ясно, помітно всім за зовнішнім виглядом людини. Ця стаття про політика, якого вважали шахраєм;

·«?ehirde ya?amak onun kesesine göre de?il» - «Жити у місті йому не по кишені» [Sabah, 09.10.2009]. Не по кишені - занадто дорого для будь-кого;

·«?nsanlara kan kusturdular, ?imdi de size kan kusturacaklar» - «Ви пили кров із людей, а тепер вони будуть пити [Aktüel, 23.09.2011]. «Kan kusturmak» - мучити, гнобити будь-кого, знущатися, глумитися над будь-ким. Автор використав прийом фразеологічного каламбуру, бо заголовок є багатозначним. Крім того, журналіст цієї статті ніби до когось звертається, але не називає конкретних людей у заголовку. Це надає статті більшого інтересу та інтриги;

·«Maa?? dört gözle bekliyorlar» - «Всі очі прогледіли, чекаючи на заробітну плату» [Aktüel, 18.09.2010]. «Dört gözle beklemek» - пильно вдивлятися кудись, з нетерпінням чекаючи появи когось; довго або невідривно дивитися на кого-небудь або що-небудь.

Проаналізувавши фразеологічні зрощення, ми можемо зробити висновок, що причини, за якими ми відносимо дані одиниці до фразеології, різноманітні: застарілі слова, що входять до їх складу і синтаксична нерозчленованість між компонентами словосполучень. У багатьох випадках втрачено зв'язок між значенням кожного з компонентів фразеологічного зрощення і його значенням в цілому.

Значне місце у заголовках турецької преси займають і фразеологічні єдності. Основна риса фразеологічних єдностей - образність. Наведемо декілька прикладів:

·«Damdan çarda?a atlayarak anlat?yor» - «Розповідає з пятого на десяте» [Vatan, 08.12.1999]. «Damdan çarda?a atlayarak» (букв. стрибаючи з даху до альтанки) - вираз, що вживається замість докладного перерахування, назви чого-небудь. Ця стаття присвячена промові голови одного з турецьких селищ. Така назва статті звучить просто, що безумовно приверне увагу звичайних людей до неї;

·«Hayra alamet de?il!» - «Це не до добра!» [Zaman, 12.12.2011]. Стаття про зміну погодних умов та застереження щодо землетрусів. Такі заголовки завжди цікаві для народу. Автор не виказує теми, але одразу звертає увагу читача за допомогою знаків пунктуації і фразеологізму, що несе негативний відтінок;

·«Don ya?? gibi...» - «Мішком прибитий...» [Zaman, 02.09.1999]. «Don ya?? gibi» - дивакуватий, придуркуватий чоловік. Даний фразеологічний зворот має виражене негативне забарвлення. Але у статті йдеться про доволі веселий випадок на фермі, де на чоловіка звалилися тонни мішків із фруктами. Тож, фразеологізм у заголовку цієї статті має як пряме, так і переносне значення;

·«Bayram?n eli kula??ndad?r» - «Свято на носі» [Habertürk, 25.09.2011]. «Bir ?eyin eli kula??nda olmak» - дуже скоро, в самий найближчий час, ось-ось станеться або настане. Стаття присвячена Дню Незалежності у Туреччині;

·«A?z? süt kokuyor» - «У нього й молоко на губах не висохло» [Aktüel, 19.05.2009]. Даний фразеологізм є просторічним виразом, не властивим літературній мові, який автор використовує для створення спеціального ефекту.

Тож, проаналізувавши фразеологізми з точки зору семантичної спаяності компонентів, можна прийти до висновку що у газетному заголовку фразеологічні єдності і зрощення значно переважають над фразеологічними сполученнями.

У ході аналізу нами було виділено також і фразеологічні вирази:

·«Hiç bir ?ey olmam?? gibi geldi» - «Прийшов як ні в чому не бувало» [Habertürk, 07.09.2011]. Як ні в чому не бувало - немов нічого не сталося, не відбулося;

·«Yüksek ö?retim kurumu» - «Вищий навчальний заклад» [Sabah, 14.02.1009]. Це рекламний заголовок, що надає інформацію про один з навчальних закладів Туреччини.

Таким чином, розглянувши фразеологічні вирази у засобах масової інформації, можна відзначити, що їх роль безсумнівно велика. Проаналізувавши фразеологізми з точки зору семантичного злиття компонентів, можна прийти до висновку, що фразеологічні єдності і зрощення значно переважають над фразеологічними сполученнями і виразами. Але всі вони, у тій чи іншій мірі, надають заголовку особливого смислу, прихованого підтексту, які залучують увагу читача.

3.2 Трансформація фразеологізмів у заголовках газет

З бажанням зробити заголовок більш яскравим, привабливим пов'язано вживання в них фразеологічних зворотів у трансформованому вигляді. Зміни фразеологізмів дозволяють журналістам уникати штампів, так як в цих випадках фразеологізм отримує, крім властивостей, закладених в ньому самому (а іноді і всупереч їм), нові експресивні властивості. Способи трансформації фразеологізмів у заголовках сучасних газет надзвичайно різноманітні.

У звичайній мові фразеологізми відрізняються сталістю складу і значенням, але в тій чи іншій мірі стають звичними, тому журналісти намагаються повернути фразеологізму образність, освіжити його, використовуючи для цього різні прийоми.

Трансформація стійких сполучень слів є одним із найобговорюваніших питань у мовознавстві, оскільки вона зумовлена, насамперед, екстралінгвістичними чинниками. Зміна суспільних орієнтирів, потреба в номінації нових явищ, посиленні експресивних функцій мови активізували переосмислення фразеологічного матеріалу.

Творча трансформація стійких словосполучень завжди зумовлена певними стилістичними завданнями. Залежно від ставлення авторів до мови та до описуваної проблеми відбувається відбір певних стилістичних засобів, серед яких є й оказіонально перетворені стійкі сполуки, основне призначення яких - підсилити виразність контексту, його гумористичне або сатиричне звучання. О. В. Кунін зазначав, що у разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць можлива заміна компонентів, уклинювання слів і перемінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання перемінних компонентів, синтаксична деформація, часто ускладнена уклинюванням і лексичними змінами. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання [6, с. 10]. Розглянемо декілька прикладів трансформацій фразеологізмів у заголовках газет:

1) семантична трансформація.

При семантичній трансформації склад фразеології залишається незмінним: у нього або вносяться нові відтінки смислу, або виникає гра слів у результаті поєднання прямих і переносних значень, і тоді досягається певний експресивний ефект. Особливий інтерес представляють заголовки, в яких розширення фразеологізму відбувається за рахунок ускладнення одного з компонентів: «Babam?n ayaklar?na kapand?m» - «Я в ногах у батька валявся» [Habertürk, 08.04.2009]. На цьому прикладі бачимо, що журналіст розширив склад фразеологізму «валятися в ногах», додавши конкретне слово, тим самим він привносить певний відтінок змісту. Фразеологізм залишився незмінним, але гра слів надала заголовку більшої конкретики, безумовно, привернувши увагу читачів.

Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень. Перший - у витоку образу - фразеологізм і до нього наводиться вільне поєднання (двоплановість фразеологізму). Другий шлях створення образу - першим виявляється вільне словосполучення (буквалізація) [13, с. 421].

Семантична трансформація також включає використання буквального значення фразеологізму.

Нерідко для вираження іронії з приводу того, що відбувається або досягнення комічного ефекту автор використовує фразеологізм (створює фразеологічний каламбур), підбираючи контекст таким чином, що компоненти фразеологізму сприймаються в буквальному значенні. Наприклад: «Ömer Seyfeddin'e ta? att?lar» - «Кинули камінь у город Омера Сейфеддіна» [Sabah, 17.10.2011] - читач, заінтригований тим, що хтось може кинути образливі натяки великому письменнику, бо саме таке значення має фразеологізм «ta? atmak». Насправді ж, у статті йдеться про те, що будинок письменника було завалено камінням після землетрусу і він з сумом згадує про свй багатий на овочі та фрукти сад.

Більш складним стилістичним прийомом переосмислення фразеологізмів є використання їх одночасно у двох значеннях - прямому і переносному. Нерідко автор допомагає читачеві усвідомити фразеологічний каламбур, підкреслюючи, що словосполучення вжито як у буквальному, так і в переносному, фігуральному сенсі, компонуючи відповідний контекст. При семантичних перетвореннях одне і те ж словосполучення сприймається і як семантично цілісне, стійке, і як вільне, семантично розкладне. У лінгвістичній літературі трапляються різні терміни, які називають таке явище: «двоплановість стійкого словосполучення», «синтез двох значень», «розкладання фразеологізму», «модифікація фразеологізму», «актуалізація внутрішньої форми фразеологізму» [13, с. 425]. Ми вважаємо, що семантично перетворені фразеологізми є не що інше, як фразеологічні каламбури. Яскравий прийом створення фразеологічного каламбуру полягає в паралельному вживанні фразеології і вільного словосполучення, що є етимологічним прототипом даного виразу: «?amar o?lan?na döndük yani siz ve biz ama hala cevap bekliyoruz» - «Козли відпущення, тобто ми і ви, до сих пір чекаємо відповіді» [Milliyet, 25.09.2011]. Журналіст використовує образливу лексику, фразеологізм «козли відпущення», а слідом дає конкретизуючі займенники «ми і ви», тим самим синтезуючи два значення.

Стале поєднання може входити в заголовок в незміненому вигляді: «Topluma kudret helvas? garanti edenden korkun» - «Бійтеся тих, хто гарантує народу манну небесну» [Zaman, 09.11.2010], але значно частіше воно трансформується або обігрується в контексті самого заголовка: «Memnu meyva daha tatl? oluyor» - «Заборонений плід стає солодшим» [Habertürk, 17.05.2009];

2)аналітична трансформація.

Аналітична трансформація, на відміну від семантичної, вносить зміни в словесний склад фразеологізму. Вона більш різноманітна за своїми прийомами і зводиться до декількох основних типів: зміна кількості компонентів, синтаксична трансформація, лексична трансформація, контамінація, фразеологічна парономазія.

З метою актуалізації фразеологізму автор може скорочувати або

розширювати його склад. Редукція, або скорочення складу, фразеологізму зазвичай пов'язана з його переосмисленням. Редукція - розширення складу фразеології [18, с. 42]. Наприклад: «Bilgiye giden yoldaki ta?lar insanlar? korkutuyordu» - «Це ті камені на дорозі до знань, що лякали людей» [Sabah, 04.11.2008]. Зміна складу фразеологізму - засіб посилення експресивного забарвлення мови.

В інших випадках введення додаткових слів у фразеологічні звороти надає їм нові смислові відтінки. Наприклад: «Bu kötü zamanda etti?inle kal?r» - «Поганий час - можна сісти в калюжу» [Habertürk, 13.06.2010] - сісти в калюжу означає поставити себе в незручне, дурне, смішне становище. Визначення, введене в цей фразеологізм, розширює зміст: дозволити себе втягнути в нечесну гру, стати жертвою махінацій вороже налаштованих людей. Наприклад: «Kirm?z? kitap en iyi hediye» - «Червона книга - це найкращий подарунок» [Aktüel, 17.12.2010];

3)синтаксична трансформація.

При синтаксичній трансформації стверджувальна конструкція може бути замінена негативною і навпаки - негативне речення може стати стверджувальним. Оповідальне речення може бути замінено питальним з лексичними зрушеннями або без них. Наприклад: «Armut, a?ac?ndan nereye dü?er?» - «Куди падає яблуко від яблуні?» [Zaman, 07.03.2009]. Спеціальна зміна порядку слів у фразеологічних одиницях перерозподіляє смислове навантаження її компонентів, підвищує їх емоційно-експресивний план. За допомогою інверсії компонентів фразеологічних одиниць автор досягає бажаного стилістичного ефекту: логічного виділення, підкресленого змісту, концентрації експресивності інверсованої фразеологічної одиниці або окремого її компонента [13, с. 426];

4)лексична трансформація.

Лексична трансформація передбачає маніпуляцію з одним або декількома елементами: відбувається заміна компонента фразеологізму. В одних випадках така заміна має прямий сенс: «?ark?s?z gün geçmez» - «Ні дня без пісеньки» [Aktüel, 16.04.2011]. В інших подібна заміна супроводжується ефектом алюзії (натяку, асоціацій). У сучасних друкованих виданнях лексична трансформація фразеологізмів отримала широке поширення. Наведемо деякі з численних прикладів: «Kendileri yemiyorlar ama bize gönderiyorlar» - «Самі не їдять, а нам посилають» - про утилізовані продукти харчування із інших країн [Habertürk, 24.07.2008]; «Geçit parmakl??? halen orada» - «Шлагбаум і нині там» - про платні стоянки в аеропортах [Habertürk, 17.08.2010];

5)контамінація фразеологізмів.

Ми вже розглянули поняття контамінації вище, але слід додати декілька важливих фактів, які потрібно знати. Під контамінацією прийнято розуміти з'єднання в новому вираженні частин різних, але близьких за змістом фразеологізмів. Але контамінація може бути і яскравим експресивним прийомом. Існує два види контамінації:

1. лінійне з'єднання, коли два фразеологізми слідують один за іншим: «Alinin küllah?n? Veliye giydirmeseydi i?ler çoktan t?k?r?nda gidecekti» - «Якщо б він не переливав з пустого в порожнє, зараз все було б добре» [Sabah, 05.09.2008];

. схрещування - коли у двох стійких сполучень є спільний елемент: «Birine garezi oluyor» - «Пробний камінь за пазухою», спільний елемент -камінь [Aktüel, 14.08.2011];

6) фразеологічна парономазія.

Парономазія - стилістична фігура, яка полягає в постановці поруч слів не однакових за значенням, наприклад: «O sa??r de?il, o aptal» - «Він не глухий, а дурний» [Sabah, 27.11.2009]. Так, пароніми багатьох мов володіють схожістю (близькістю) звучання, але в турецькій мові можливі також і «очні» пароніми, близькість між якими проявляється тільки в письмовій, а сприймається у візуальній формі. Здатність паронімів до змішання в мовленні призвела до того, що під терміном «паронімія» нерідко об'єднуються два поняття - власне паронімія, тобто вид мовних системних відносин між лексичними одиницями, і парономазія (або парономасія) -стилістичний прийом, що складається в навмисному зближенні слів, що мають схожість у звучанні. Ці слова не обов'язково повинні бути паронімами, часто для цілей автора буває досить випадкового звукового збігу. Використання парономазії дозволяє посилити виразність тексту; особливо часто цей прийом зустрічається в поезії, фольклорі і, звичайно, публіцистиці [13, с. 430].

Таким чином, фразеологічний зворот за своїми стилістичними властивостями добре підходить для використання в газетних заголовках. В результаті трансформації та актуалізації фразеологічна одиниця стає органічною частиною тексту, тісно сплітається з лексичним оточенням. Однак при цьому перетворений фразеологізм не відривається повністю від вихідного фразеологізму, оскільки він повинен бути зрозумілим для читача. Навіть незначна помилка може зруйнувати чи спотворити заголовок і думку, що він прагне донести.

3.3 Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів

Розглянути причини і типологію помилок, пов'язаних з вживанням фразеологізмів у мові ЗМІ необхідно з двох причин. По-перше, не дивлячись

на високі вимоги, що пред'являються до освіти і майстерності журналістів, існує ймовірність стилістичних помилок в опублікованих текстах ЗМІ. По-друге, проблема стилістичних помилок узгоджується з темою дипломної роботи і її основною ідеєю. Тому дуже важливо з'ясувати, де проходить межа між майстерно перетвореним фразеологізмом і стилістичною помилкою.

Назвемо типові причини помилок у вживанні фразеологізмів:

1. Незнання точного значення фразеологізму, його лексико-граматичного складу, експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання, сполучуваності, нарешті, неуважне ставлення до образної природи фразеологізмів призводять до стилістичних помилок. При вживанні фразеологізмів мовні помилки можуть бути не пов'язані зі специфікою фразеологізмів як відтворюваних стійких зворотів мови. Введення в текст фразеологізмів, що мають антоніми, або необережне використання багатозначних фразеологізмів може стати причиною неясності висловлювання. Подібні помилки, по суті, не відрізняються від аналогічних стилістичних помилок при використанні окремих слів [20, с.155].

. Стилістично невиправдана зміна складу фразеології.

Склад фразеології в конкретних мовних ситуаціях може змінюватися по-різному: - зустрічається невмотивоване розширення складу фразеології в результаті вживання похідних слів: «Gomer'in ne?eli gülü?ü» - «веселий гомеричний сміх» [Zaman, 08.05.2007];

- спостерігається невиправдане скорочення складу фразеології в результаті пропуску його компонентів: «Aralar?na kedi girdi» - «Між ними пробігла кішка» пропущене слово kara - чорна, що не дає змоги читачеві поглинути у смисл заголовку [Habertürk, 30.06.2010];

- нерідко бачимо спотворення лексичного складу фразеологізмів. Помилкова підміна одного з компонентів фразеологізму може пояснюватися схожістю слів: «Ekme?ini kayadan ç?kar?yor» - невірне використання слова «камінь», що призводить до спотворення лексичного складу («Хліб із каменя дістає»). Правильний варіант фразеологізму - «Ekme?ini ta?tan ç?kar?yor» - «Він робить все, щоб заробити собі на життя» [Habertürk, 07.07.2011].

3. Найбільший збиток стилю завдає невиправдане руйнування образності фразеологічного виразу. Іноді незрозуміло, що мав на увазі автор: вихідне або образне значення виразу. Наприклад: «Co?rafik haritalarda beyaz lekeler vard?» - «Білі плями були виявлені на географічних картах» - критикуючи роботу друкарні, автор назвав білими плямами НЕ надруковані місця на географічних картах [Aktüel, 16.10.2011].

Образна основа фразеологізмів вимагає особливої ??уваги до їх сполучуваності зі словами контексту. Так, фразеологізм «ç?karmak» - «випустити у світ» може бути використаний тільки в поєднаннях з найменуваннями друкованих видань. Тому стилістично невірна пропозиція «Müzical baleyi c?kartt?» - «Музичний театр випустив у світ балет»; в цьому випадку слід було написати «sahnelemek» - «поставити балет» [Sabah, 03.09.2010].

4. Контамінація - (від лат. contaminatio - змішання) виникнення нового виразу за допомогою схрещування, об'єднання частин двох слів або виразів. Подібні стилістичні помилки пояснюються хибними асоціаціями [20, с.155]. Деякі помилки, що викликані контамінацією елементів різних фразеологізмів, настільки часто повторюються, що ми сприймаємо їх як вирази, які закріпилися в просторіччі: «yorulup dinlenmeden çal??mak» - «працювати не покладаючи сил». Контамінація елементів може стати причиною комічного звучання мови: «kaç?n kuras?» - «тертий горобець, стріляний калач», «her gün papz pilav yemez» - «не все коту масляна».

Ми розглянули основні види помилок при використанні фразеологічних зворотів у газетах. Можна зробити висновок, що лише професійні журналісти можуть звертатися до стійких словосполучень у заголовках, бо їх неправильне використання може призвезти до невірного смислового відтінку чи, навіть, комічного звучання.

РОЗДІЛ ІV. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ЗАНЯТТЯХ З ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ

.1 Методика навчання фразеологізмів на заняттях з іноземної мови

Засвоєння лексики є центральною проблемою вивчення будь-якої іноземної мови. Проте лексика є тим мовним рівнем, що зазнає впливу цілої низки чинників, які ускладнюють її практичне засвоєння. Серед чинників, що слід ураховувати в лексичній роботі, науковці називають:

. різноплановість і багатомірність лексичної системи;

. чисельні особливості узуально-традиційного вживання;

. широкий спектр стильового і стилістичного забарвлення, оцінного навантаження [5, с. 296].

Одним із подібних «ускладнень» можна вважати фразеологічні одиниці, сприйняття яких викликає в іноземців досить значні труднощі. Зрозуміло, що вивчення фразеології - це найвищий етап оволодіння мовою. Практично неможливо сформувати стійкі, автоматизовані навички і продуктивні вміння використання фразеологічних одиниць у мовленні студентів на просунутому етапі, тим більше на початковому етапі навчання турецької мови. Але залишити без уваги ці одиниці не можна, оскільки вони широко функціонують у розмовному мовленні, у засобах масової інформації.

Ми переконані, що вивчення фразеологізмів може бути важливим засобом інтенсивного оволодіння турецькою лексикою. Слід ураховувати головний принцип відбору фразеологізмів із навчальною метою, тобто безумовну актуальність мовної одиниці для сучасної мовної свідомості, а також навчально-методичну доцільність обраних одиниць. Саме у фразеологізмах найяскравіше відображено як мовну своєрідність, так і специфіку культури. Правильне використання фразеологізмів сприяє поглибленню комунікативних умінь студентів, увиразнює їхнє мовлення, робить його живим, емоційним. Знання фразеології є одним із показників гарного володіння мовою. Вивчення й доречне вживання фразеологізмів є важливим для майбутніх філологів, оскільки фразеологічні звороти - це одне із невичерпних джерел посилення експресивності та поглиблення логізації викладу, до них часто вдаються у красному письменстві і в публіцистиці.

Інтерес до проблеми навчання фразеології іноземців серед східнословянських науковців спостерігають давно: існують праці, у яких розглядаються питання семантизації фразеологізмів, мінімізації фразеологічного складу, урахування рідної мови студентів під час вивчення фразеології та ін. [4, с. 522]. Як відомо, кожна мова внаслідок відмінності лінгвістичного матеріалу повинна мати свою особливу методику.

В даний час методика викладання іноземних мов, в тому числі і турецької як іноземної, визнає кінцевою метою навчання мови формування комунікативної компетенції. Цей вид компетенції включає в себе кілька складових: лінгвістичну, соціолінгвістичних, соціокультурну, соціальну та ін. Соціолінгвістична компетенція передбачає вміння вибрати потрібну лінгвістичну форму і спосіб вираження в залежності від умов мовленнєвого акту. Соціокультурна компетенція передбачає знання учнями національно-культурних особливостей, соціальної та мовної поведінки носіїв мови: їх звичаїв, етикету, соціальних стереотипів, історії та культури країни, а також способів користування такими знаннями в процесі спілкування. У формуванні соціокультурної компетенції великого значення набуває робота над фоновою і безеквівалентною лексикою, яка не має відповідників у рідній мові. Це передбачає звернення до лінгвістичного коментарю як засобу розширення фонових знань і, крім цього, використання комплексу вправ, спрямованих на оволодіння саме цією частиною лексики [34, с. 286]. Соціальна компетенція проявляється в бажанні та вмінні вступати в спілкування з іншими людьми, орієнтуватися в ситуації спілкування і будувати висловлювання відповідно до комунікативних намірів мовця. Під лексичною навичкою ми розуміємо здатність автоматизовано викликати з довгострокової пам'яті слово, словосполучення або готову фразу. На підставі існуючих в методиці етапів формування лексичних навичок були визначені етапи формування лексичних навичок стосовно фразеологічних одиниць:

1. етап презентації блоку фразеологічних одиниць;

. етап порівняння фразеологічних одиниць;

3. етап пізнавання і запам'ятовування фразеологічних одиниць;

. етап початкового усвідомленого вживання фразеологічних одиниць для реалізації адекватного комунікативного наміру в окремих висловлюваннях і в підготовки продуктивного мовлення;

. етап навчання вживання фразеологічних одиниць для вираження комунікативного наміру в непідготовленій мові [24, с. 287].

Кожен з етапів має свої завдання і особливості. Для реалізації даних етапів на практиці необхідно наповнити їх спеціально підібраним і послідовним комплексом вправ з навчання фразеологічним одиницям. Основною одиницею навчального процесу є вправа. Під вправою ми розуміємо спеціально організований захід в умовах одного або багаторазового виконання ряду операцій або дій мовного характеру [4, с. 522]. Однак одинична вправа при навчанні іноземної мови майже ніколи не дає кінцевого ефекту, звідси виникає необхідність узгодження вправ, необхідність створення певної системності вправ для студентів.

Спроби впорядкувати вправи в систему робилися в історії вітчизняної методики представниками різних напрямів - М. С. Ільїним, Б. А. Лапідусом, Є. І. Пасівим, І. В. Рахмановим, С. Ф. Шатиловим та ін. Ще К. Д. Ушинський зазначав, що систематичність вправ є першою і найголовнішою основою успіху, а недоліки цієї систематичності - головна причина, чому численні та довготривалі вправи дають дуже погані результати [13, с. 126]. Під системою вправ розуміється така сукупність необхідних типів, видів і різновидів вправ, що виконуються в такій послідовності і в такій кількості, які враховують закономірності формування навичок і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності в їх взаємодії і забезпечують максимально високий рівень оволодіння мовою [36, с. 239]. Відомо, що система вправ являє собою вищу одиницю в ієрархії груп вправ (група вправ -> цикл -> серія -> комплекс -> підсистема -> система вправ) і є засобом навчання мовним вмінням у всіх видах мовленнєвої діяльності. В нашому випадку при навчанні турецьким фразеологічним одиницям слід говорити про комплекс вправ, який повинен відповідати таким критеріям [34, с. 288]:

критерій обліку мети при визначенні обов'язкового набору вправ; критерій обліку стадій формування навичок і розвитку вміння при підборі адекватних вправ і при визначенні їх послідовності;

критерій урахування конкретних умов навчання при визначенні співвідношення різних видів вправ;

облік поступового наростання труднощів у засвоєнні матеріалу.

Виявивши основні критерії комплексу вправ, слід визначити специфічні риси комплексу вправ з навчання турецьким фразеологічним одиницям, які спираються на дані критерії і знаходять своє відображення в приватних вимогах до побудови комплексу вправ для навчання лексичної сторони ідіоматичного усного мовлення.

На основі аналізу особливостей турецьких фразеологічних одиниць слід сформулювати такі приватні вимоги до комплексу вправ для навчання турецьким фразеологічним одиницям:

комплекс повинен відображати основні етапи формування мовних лексичних навичок стосовно фразеологічних одиниць;

одиницею комплексу повинні бути словосполучення і складні слова, які виявляють в своїй семантичній і синтаксичній будові специфічні властивості мови, що вивчаються та відображені у змісті вправ;

комплекс повинен формуватися з урахуванням комунікативного підходу до навчання іноземної мови та в контексті діалогу культур; комплекс повинен враховувати штучний трілінгвізм учнів. У методичній літературі не існує єдиного погляду з питання раціональної класифікації вправ. Як відомо, вправи поділяються на мовні та мовленнєві (І. В. Рахманов); умовно-комунікативні / умовно-мовленнєві та комунікативно-мовні (Є. І. Пасів). В основі первинного підрозділу вправ лежить їх спрямованість переважно на оволодіння засобами мови чи мовними засобами та орієнтованість на формування знань і навичок, або на оволодіння мовними вміннями в тому чи іншому вигляді мовної діяльності [36, с. 240].

Для створення комплексу вправ з навчання турецьким фразеологізмам, розподіл вправ на мовні та мовленнєві є, на наш погляд, оптимальним вирішенням питання. Названа класифікація має методичну цілеспрямованість і не залишає без уваги процес формування навичок і вмінь. Таким чином, запропонований комплекс вправ з навчання турецьким фразеологічним одиницям включає вправи двох основних типів:

. мовні вправи, призначені для осмислення і запам'ятовування структури і значення відібраних фразеологізмів;

2. мовні вправи, спрямовані на розуміння і вживання в мові попередньо вивчених фразеологізмів і сприяють, таким чином, їх міцному засвоєнню.

До мовних вправ, використаних у запропонованому комплексі, належать такі види:

1. розпізнавання фразеологічних одиниць на слух і їх відокремлення із запропонованих діалогів;

2. підбір пропущених компонентів фразеологічних одиниць;

3. зіставлення турецьких фразеологічних одиниць з їх російськими чи українськими еквівалентами;

4. заміна вільних або стійких словосполучень або окремого слова синонімічними виразами;

5. пошук фразеологічних антонімів окремого слова або словосполучення. Підводячи підсумки, треба зауважити, що для студента <#"justify">4.2Комплекс вправ для навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

Нами було розроблено комплекс вправ для навчання фразеологізмів на заняттях з турецької мови. Всі вправи поділено на етапи, кожен з яких має свої завдання і особливості:

1) етап презентації блоку фразеологічних одиниць:

Вправа 1

а) підберіть відповідний заголовок до статті:

Bir ta?la iki ku? vurdu Erkeklik can?na tak etti Aralar?na kara kedi girdi ABD'yi canevinden vurdular Bu h?rs?zlar ?eytana pabucunu ters giydirir!

. Projede Ya?ar ?ark? sözleri yapacak, Ege de besteleyecekti. ?ki isim ortaya ç?kan ?ark?lar?n ortak sahibi olacak ve geliri bölü?eceklerdi. Bu proje için Ege ile anla?an Ya?ar, daha sonra fikir de?i?tirdi. Ya?ar, Egenin telefonlar?na ç?kmad?, SMSlerine cevap yazmad?. Bu duruma üzülen Ege, ortak arkada?lar? arac?l???yla, «Ben telefonuna ç?k?lmayacak adam m?y?m, Ya?ara söyleyin bir daha kar??ma ç?kmas?n» diye Ya?ara sitemlerini gönderdi.

2. ABDnin en büyük silah firmas?n? hacklediler! Tüm dünyan?n en büyük silah ?irketlerinden Lockheed Martinin sistemleri hacklendi ABDnin en önemli silahlar?n? tasarlayan ve üreten Lockheed Martinden kimin ne tür bilgiler çald??? henüz bilinmiyor. Fakat ad?n?n aç?klanmas?n? istemeyen üst düzey bir yetkili «hassas bilgilerin» ayr? bir kapal? a?da sakland???n?, bu nedenle ele geçirilmi? olmalar?n?n mümkün olmad???n? söyledi. ?irkette teknolojik güvenli?in ki?iye özel ?ifrelerle sa?land???n? belirten uzmanlar sald?r?n?n çok etkin bir ekip taraf?ndan yap?ld???n? tahmin ediyor. ABD ordusu 2009 y?l?nda Lockheed Martin ile 39 milyar dolarl?k anla?malar yapm??t?.

3. Іki çocuk babas? Howard Shelley ak?llara durgunluk veren bir yöntemle kendi kendine operasyon yapt?.

?ngiltere'de cinsiyet de?i?tirme ameliyat? için iki y?l sonras?na randevu alabilen 42 ya??ndaki iki çocuk babas? Howard Shelley ak?llara durgunluk veren bir yöntemle kendi kendine operasyon yapt?. Müteahhit Shelley, e?i ve çocuklar?n?n olmad??? bir anda mutfaktaki b?ça?? alarak internetten ö?rendi?i yöntemlerle penisini kesti. Shelley kesti?i organ?n? da bir kutuya koydu. Daha sonra doktora giden ç?lg?n müteahhit üç gün sonra da i?inin ba??na döndü. bu kendi kendine yapt??? operasyonun ard?ndan 'Biraz can?m yand? ama, ?imdi kendimi tam olarak kad?n gibi hissediyorum' dedi.

4. Elektronik ürünler satan Best Buy ve Future Shop-?n, eyaletteki ma?azalar?na e? zamanl? operasyon düzenleyen ç?lg?n h?rs?zlar, 10 adet tablet bilgisayar? ücretini pe?in ödeyerek sat?n ald?lar. Bilgisayarlar?, paketini hasars?z ve kusursuz biçimde aç?p alan uyan?klar, onlar?n yerine a??rl?klar? bilgisayarla bire bir ayn? kilden ürettikleri tabletleri koydular. Ürün kutular?n? ayn?ndan ay?rt edilemeyecek ?ekilde tekrar kapatan uyan?k h?rs?zlar, al??veri? yapt?klar? ma?azalara giderek, bilgisayarlar? iade edip paralar?n? geri ald?lar.

5. 30 ya??na giren Oktay? gecede arkada?lar? yaln?z b?rakmad?. Onur ?an, Zeynep Be?erler, Levent Ülgen, Özgür Ozan, U?ur Pekta?-Gamze Özçelik ve Burak Özçivitin haz?r bulundu?u e?lencede dört katl? pasta kesildi. Ç?k??ta gazetecilerin Ni?an m? yapt?n?z? sorusuna Beni zorla evlendireceksiniz. Benim daha vaktim var yan?t?n? veren Berk Oktay? oyuncu arkada?? Özgür Ozan, Hem ni?an hem do?um günü bir arada oldu diyerek yalanlad?. Partiye sar???n bir arkada??yla kat?lan aktör Levent Ülgen, görüntü vermemek için adeta bas?n mensuplar?yla yar??t?. Survivor yar??mas?yla ünlenen Ba?ak Özerden ayr?lan oyuncu Burak Özçivitse geceye yaln?z kat?ld?.

Відповідь: 1. Aralar?na kara kedi girdi; 2. ABD'yi canevinden vurdular;

. Erkeklik can?na tak etti; 4. Bu h?rs?zlar ?eytana pabucunu ters giydirir!; 5. Bir ta?la iki ku? vurdu.

б) визначте стилістичну функцію кожного із заголовків.

Вправа 2

Знайдіть фразеологізм у вірші відомого турецього письменника Орхана Велі Каника. Проаналізуйте його і знайдіть український еквівалент. sesi:

Ne bir güzel var avutacak gönlümü,

Bu ?ehirde.

Ne de bir tan?d?k çehre:

Bir tren sesi duymaya göreyim,

?ki gözüm,

?ki çe?me.

Відповідь: ?ki gözüm, ?ki çe?me.

Вправа 3

Зєднайте дефініції з ідіомами:

1.Zokay? yutmak

2.Zorla güzellik olmaz

.Yüzünden okumak

.Üzerine bir bardak su içmek

5.Davulun sesi uzaktan ho? gelir

6.Alt?n ad?n? bak?r etmek

.Ar damar? çatlamak

8.Aralar?ndan su s?zmaz

.Ar?n?n yuvas?na çöp sokmak

10.Arkadan vurmak

a) bütün ?an?n? kaybetmek

b) kötü bir duruma gelmek) birine kötülük etmek

d) çok iyi arkada?l?k yapmak) ba??n? derde sokmak) kimseye istemedi?i bir ?ey

yapt?r?lmaz) yapt???n? belli etmek

h) bir i?in olaca??na inanmamak) hiç bir ?ey kar??dan göründü?ü gibi de?ildir

j) çok utanmaz olmak

Відповідь: 1. b, 2. f, 3. g, 4. h, 5. i, 6. a, 7. j, 8. d, 9. e, 10. c

2) етап порівняння фразеологічних одиниць:

Вправа 4

Знайдіть українські еквіваленти до турецьких фразеологізмів:

1.Kafas?na koymak

2.Aya??n? denk almak

3.Sevinçten göklere uçmak

4.Aya??n? yorgan?na göre uzatmak

5.Öküz alt?nda buza?? aramak

6.Ölüm kal?m meselesi

7.Ölümle burun buruna gelmek

8.Can? sa? olsun

9.Büyük yemin etmek

10.Burnunun dikine gitmek

а) на задні колеса оглядайся;

б) шукати теля під биком

в) питання життя і смерті

г) був би сам здоровий

д) йти наперекір

е) будуй хатку по достатку

є) дивитися смерті в очі

ж) бути на сьомому небі від щастя

з) клястися всіма святими

и) вбити собі в голову

Відповідь: 1. и, 2. а, 3. ж, 4. е, 5. б, 6. в, 7. є, 8. г, 9. з, 10. д

3) етап пізнавання і запам'ятовування фразеологічних одиниць:

Вправа 5

Визначте пропущений компонент у фразеологічному виразі:

s?zmaz damar? davulun bak?r su zokay?

güzellik yüzünden vurmak yuvas?na

1...... yutmak

2.Zorla ..... olmaz

....... okumak

4.Üzerine bir bardak ..... içmek

5..... sesi uzaktan ho? gelir

6.Alt?n ad?n? ....... etmek

7.Ar ...... çatlamak

8.Aralar?ndan su ........

.Ar?n?n ....... çöp sokmak

....... vurmak

Вправа 6

Розташуйте компоненти турецьких фразеологізмів у правильному порядку.

1.Söyler dost ac?

2.Çekmek üzerine sünger

.Gibi uyumak ölü

4.Tuz ekme biber yaraya

.Olsun ziyade!

6.Biçer rüzgar eken f?rt?na

.Renge girmek renkten

8.Göstermek aba de?nek alt?ndan

.Kadar sevmemek günah?

10.Gün etmek gününü

Друг гірку правду скаже

Викреслити з пам'яті

Спати мертвим сном

Не сип сіль на рану

Нехай помножаться ваші блага!

Що посієш, те й пожнеш

Змінюватися в обличчі

Погрожувати за спиною

Не відчувати ні крапельки любові

Жити в своє задоволення

Вправа 7

Прочитайте статю з турецької газети та дайте відповіді на запитання.

1.Поясніть вид і функцію заголовку.

2.Як автор привертає увагу читача до теми його статті?

.Чому журналіст використав фразеологічний зворот у заголовку статті?

.Яку тему висвітлює жураналіст? Коротко перекажіть зміст статті.

.Перефразуйте заголовок та напишіть свою назву до статті.

Yine gafil avland?lar

Avrupa Birli?i, sald?r?lar? 1942'deki Pearl Harbor bask?n?ndan bu yana ABD'ye yönelik en ciddi sald?r? olarak yorumlad?. AB'nin D??ili?kiler Komiseri Chris Patten, Bu Pearl Harbor'dan bu yana ABD'ye yönelik en büyük sald?r?. Bu hayatta her?eyin bir anda de?i?ebilece?ini söyleyebilece?iniz günlerden biri. Uluslararas? terörizme kar?? mücadele uluslararas? gündemi i?gal edecektir dedi.

1942'de Japonlar, ABD Üssü'ne sürpriz bir bombal? sald?r? düzenleyerek Washington'u gafil avlam??t?.

Görgü tan???: Büyük bir yolcu uça??yd?

Bir görgü tan???, Büyük bir yolcu uça??yd?. Do?rudan Savunma Bakanl??? binas?na dalarak çak?ld?. Korkunç bir görüntüydü dedi. Bakanl?kta mesainin ba?lad??? s?rada meydana gelen sald?r?n?n ard?ndan, can kay?plar?yla ilgili bilgi verilmedi. ABD tarihinde ilk kez tüm uçu?lar durduruldu

Teröristlerin kamikaze sald?r?lar? ve bombalamalar? ard?ndan, ABD ordusu sava? alarm?na geçti. CIA, FBI ve ulusal güvenlik örgütleri de seferber olarak olayla ilgili ipuçlar? bulmaya çal??t?. Havac?l?k Kurumu, Amerikan tarihinde ilk kez bütün uçu?lar? durdurdu. Terör dalgas? meydana geldi?i s?rada Amerikan semalar?nda 50 iç sefer ve ABD'ye yönelik 22 uluslararas? uçu? yap?l?yordu.

4) етап початкового усвідомленого вживання фразеологічних одиниць:

Вправа 8

Напишіть статтю на вільну тему, викорустовуючи наступні фразеологічні звороти:

·Bir eli ya?da, bir eli balda - мати все, жити спокійним життям;

·Evdeki hesap çar??ya uymamak - все пішло не так, як хотілося;

·Göz kama?t?r?c? - чарівний, прекрасний;

·Kedi gibi dört aya??n?n üzerine dü?mek - виходити із різних ситуацій;

·Pabucu dama at?lmak - втратити довіру;

·Y?ld?z? parlamak - стати відомим;

·Bo?a kürek sallamak - займатися марною справою, даремно працювати;

·A?z?yla ku? tutmak - Лізти зі шкіри, докладати неймовірних зусиль.

5) етап навчання вживання фразеологічних одиниць для вираження комунікативного наміру в непідготовленій мові:

Вправа 9

Прочитайте діалоги і знайдіть використані в них фразеологічні звороти. Проаналізуйте їх функцію. Використайте фразеологічні звороти у своїх діалогах.

1.- Dün Arif i gördüm okulda. Üzgündü bir ?eye.

- Derdi neymi??

Hiç sorma karde?. Abay? fena yakm?? o.

- Yapma ya? A??k m? olmu? yani?

- Evet, hem de nas?l. K?z da bunu sevmiyormu?.

- Hay Allah! Hay?rl?s? ?n?allah. Allah yard?mc?s? olsun.

2.- Niye k?zg?ns?n?

- Sen bu bakkal? Mehmeti tan?yor musun?

- Eeee..

- Abuk sabuk konu?uyor, dü?ünmeden, tutars?z, saçma sapan ?eyler anlat?yor.

Atr?k dayanam?yorum .

- Yava? konu?, duyar, ay?p olur.

- Duysun, ne yapay?m? Ac? söz söylemek istemiyorum, ama can?m? s?kt? art?k.

- Ben bir konu?urum onunla.

Allah senden raz? olsun, abi.

Вправа 10

Напишіть діалог на одну з тем, наведених нижче. Обговоріть як можна вийти зі складної ситуації і розкажіть про ваше рішення класу.

1.Dü?ünün ki bir arkada??n?zla bir gece e?lencesine gittiniz. Arkada??n?z?n saç? bozulmu? olsun ve arkada??n?z bu saç biçimiyle çok kötü görünüyor . Siz, bu durumda dost ac? söyler (друг гірку правду скаже) deyip olay? ona anlat?rm?yd?n?z yoksa do?ru söyleyeni dokuz köyden kovarlar (правду говорити не всім догодити) deyip bu duruma göz mü yumard?n?z ?

2.Farz edin, bir arkada??n?zla al?? veri?e ç?kt?n?z ve evde ki hesap çar??ya uymay?p (загад не буває богат) alaca??n?z bir çok ?eyi alamadan geri dönmek zorunda kald?n?z. Böyle bir duruma dü?memek için ne yapard?n?z ?

Запропонований комплекс вправ з навчання фразеологічним одиницям турецької мови сприяє попередженню типових помилок при вживанні фразеологізмів. Учні, які успішно пройшли курс навчання з формування лексичних навичок на базі фразеологічних одиниць турецької мови, надалі зможуть самостійно за допомогою вивчених фразеологічних одиниць виражати свої почуття, думки і наміри в більш точній і природній формі.

ВИСНОВКИ

Засоби масової інформації завжди були найважливішим знаряддям формування і відображення громадської думки, світогляду. У плані змісту та вираження засоби масової інформації є сферою прояву публіцистичного стилю у всьому різноманітті його лексичних, фразеологічних, граматичних і стилістичних ресурсів. Заголовок газетної статті є першим сигналом, що спонукає нас читати газету або відкласти її в сторону, адже це перше, з чим стикається читач газети, перше, на що звертає увагу, переглядаючи газетну смугу.

У ході роботи було досліджено, що заголовки можуть виконувати графічно-видільну, номінативну, інформативну і рекламну функції. Кожен професійний журналіст усвідомлює, що заголовок повинен бути точним, коротким, виразним і конкретним. Крім того, для залучення уваги читачів до матеріалу статті журналісти використовують різноманітні художньо-виразні засоби - метафори, уособлення, алегорії, оказионалізми, прийоми мовної гри та фразеологічні звороти. Останні в наш час набувають широкої популярності у колі публіцистів, тому у своїй дипломній роботі ми прагнули виявити закономірності і характерні особливості вживання фразеологізмів у заголовках турецьких ЗМІ.

Фразеологія - це постійно живий, оновлюваний, виразно емоційний компонент кожної мови, а отже, й турецької. Фразеологія як наука - порівняно молода галузь. Однак в умовах наявності єдиного предмета досліджень і, незважаючи на численні докладні розробки з багатьох питань фразеології, дотепер існують різні точки зору на те, що таке фразеологізм, який обсяг фразеології турецької мови. Переліки фразеологізмів турецької мови, запропоновані різними вченими, настільки відрізняються один від одного, що з повною підставою можна говорити про різні, часто прямо протилежні погляди на предмет досліджень і про різнобій і плутанину в науковій термінології, уживаної для позначення відповідних понять. Цим пояснюється й нечіткість розуміння завдань, цілей і самої сутності терміна «фразеологія», і той факт, що немає досить конкретної єдиної класифікації фразеологічних зворотів турецької мови з погляду їх семантичного злиття.

Тож, у дипломній роботі за основу була взята загальноприйнята класифікація В. В. Виноградова, яка, на наш погляд, найбільш повно відображає особливості турецької фразеологічної системи. У роботі були розглянуті заголовки турецьких газет, їх функції та види, засоби, за допомогою яких автор звертає увагу читача.

Фразеологізм - є одним з найпоширеніших засобів, який журналісти використовують у заголовках статей. Фразеологічний зворот має такі ознаки, які відрізняють його від інших одиниць: слова, які мають деякі спільні з фразеологізмом ознаки, і словосполучення, які є генетичним джерелом фразеологізму. Це такі ознаки як стійкість, семантична цілісність компонентного складу, відтворюваність, граматична співвіднесеність, неодноударність, метафоричність та експресивність.

На наш погляд, саме завдяки метафоричності та експресивності фразеологічний зворот так активно використовується у ЗМІ, в тому числі у пресі, створюючи особливу виразність, влучність, образність тексту.

Аналізуючи використані авторами статей фразеологізми у заголовках, стає зрозумілим, що журналісти трансформують фразеологічні одиниці, тим самим збагачують текст, емоційно забарвлюючи, перетворюючи його. Нами було виділено шість типів трансформацій: семантична, аналітична, синтаксична, лексична, контамінація фразеологізмів та фразеологічна парономазія. Так, чи інакше, значення фразеологізму завжди розкриває сутність факту описуваного журналістом.

У дипломній роботі ми також проаналізували помилки при вживанні фразеологізмів у заголовках газет. Для уникнення помилок було розроблено комплекс вправ, який може використовуватися на заняттях з іноземної мови, спецкурсах і семінарах.

Отже, фразеологічні одиниці у заголовках турецьких газет допомагають більш образно, більш цікаво побудувати текст кореспонденції. Це важливо як для автора статті, так і для всієї газети, в загалому, так як яскравий, образний фразеологічний зворот привертає увагу і викликає до публікації інтерес, а отже підвищується рейтинг газети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амосова H. H. Основы английской фразеологии / Амосова Н. Н. - Л.: Высшая школа, 1963. - 102 с.

. Апресян Ю. Д. Интегральное описание языка и системная лексикография / Апресян Ю. Д. - М.: Наука, 1995. - 432 с.

. Астахова Э. А. Внутренняя форма идиом и ее функции / Астахова Э. А. // Фразеология в Машинном фонде русского языка. - 1990. - №1. - С. 34-39

. Бабинская П. К. Настольная книга преподавателя иностранного языка /

Бабинская П. К., Маслыко Е. А. - Минск.: Высшая школа, 1999. - 522 с.

. Бадаянц Г. С. Практикум з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: [посібник для студентів] / Бадаянц Г. С., Николаева С. Ю. - К.: Лентів, 2001. - 296 с.

6. Вавилова С. И. Большая Советская Энциклопедия / Вавилова С. И., Ворошилова К. Е. - М: История, 1978. - т. 3. - 667 с.

. Бородулина М. К. Основы преподавания иностранным языкам в языковом вузе / Бородулина М. К., Минина Н. М. - М.: Высшая школа, 1968. - 118 с.

. Виноградов В. В. Избранные труды. Т.З. Лексикология и лексикография. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / Виноградов В. В. - М.: Высшая школа, 1977. - 459 с.

. Виноградов В. В. О языке художественной прозы / Виноградов В. В. - М.: Высшая школа, 1980. - 337 с.

. Голева Г. С. Персидская фразеология (лингвосоциокультурологический аспект / Голева Г. С. // Вопросы языкознания. - 1997. - №5. - С. 7-17

. Голубева Е. В. Основные концепции и проблема изучения национально-культурной специфики языковой картины мира/ Голубева Е. В. // Вопросы филологии. - 2006. - №4. - С. 42-48

12. Гумбольдт В. Фон Избранные труды по языкознанию / Гумбольдт В. Фон. - М.: Аграф, 1984. - 238 с.

13. Гуревич А. Я. Представления о времени в средневековой Европе / Гуревич А. Я. // История и психология. - 1971. - № 3. - С. 19-23

. Гусейнова Т. С. Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии / Гусейнова Т. С. - Махачкала: Академия, 1997. - 439 с.

. Гутенев В. Ф. Некоторые приемы работы с фразеологизмами / Гутенев В. Ф. // Русский язык в школе. - 1973. - №3. - С. 22-30

16. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. И. - М.: Репринт, 1978. - т.4 - 608 с.

17. Добровольский Д. О. Типология идиом. Фразеология в машинном фонде русского языка / Добровольский Д. О. - М.: Логос, 1990. - 196 с.

18. Дудина Л. Н. Турецкий язык. Практический курс / Дудина Л. Н. - СПб.: Триал, 1994. - 400 с.

. Железнова В. Ю. Фразеологизм на газетной полосе / Железнова В. Ю. // Тезисы научной конференции 24-25 ноября. Курган. - 1999. - С. 25-29

. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов / Жуков В. П. - М.: Наука, 1978. - 242 с.

. Кононов А. Н. Грамматика современного турецкого литературного языка / Кононов А. Н. - Л.: Высшая школа, 1956. - 205 с.

. Копыленко М. М. Очерки по общей фразеологии / Копыленко М. М., Попова З. Д. - Воронеж: Республика, 1978. - 255 с.

23. Кривенко Б. В. Фразеология и газетная речь / Кривенко Б. В. // Русская речь. - 1993. - № 3. - С. 44-49

24. Крикунов Ю. А. Сила газетного слова / Крикунов Ю. А.: Алма-Ата: Казахстан, 1980. - 322 с.

. Кулаков А. Н. Заголовок и его оформление в газете / Кулаков А. Н. - Л.: Гелеос, 1982. - 124 с.

. Кунин А. В. Фразеология английского языка / Кунин А. В. - М.: Высшая школа, 1972. - 375 с.

. Ломов А. Г. Фразеология в творческой лаборатории писателя / Ломов А. Г. - Л.: Орел, 1998. - 183 с.

. Лысакова И. П. Язык газеты: социо-лингвистический аспект / Лысакова И. П. - Л.: Орел, 1981. - 201 с.

. Насилов Д. М. Проблемы тюркской аспектологии. Акциональность / Насилов Д. М. - М.: Наука, 1972. - 130 с.

. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. - М.: Наука, 1992. - 515 с.

. Павлов В. В. Сравнительно-сопоставительный анализ структуры и семантики турецких и чувашских пословиц / Павлов В. В. // Дисс. канд. филол. наук. - 2004. - С. 46-59

. Падучева Е. В. Глаголы создания образа: Лексическое значение и семантическая деривация / Падучева Е. В. // Вопросы языкознания. - 2003. - №6. - С. 11-17

. Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики / Падучева Е. В. - М.: Наука, 2004. - 273 с.

. Плунгян В. А. Общая морфология. Введение в проблематику / Плутягин В. А. - М.: Высшая школа, 2000. - 276 с.

. Покровский М. М. Избранные работы по языкознанию / Покровский М. М. - М.: Наука, 1959. - 439 с.

. Порхомовский М. В. Язык турецких пословиц / Порхомовский М. В. - М.: Высшая школа, 2009. - 108 с.

. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Рогова Г. В., Рабинович Ф. М. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.

. Сидорина Н. П. Турецкий язык без репетитора / Сидорина Н. П. - М.: Толмаг, 2008. - 320 с.

. Соловйова Е. Н. Методика обучения иностранным языкам. Базовый курс лекций: [пособие для студ. пед. вузов и учителей] / Соловйова Е. Н. - М.: Просвещение, 2003. - 239 с.

. Степанов Ю. С. Язык и метод. К современной философии языка / Степанов Ю. С. - М.: Просвещение, 1998. - 204 с.

. Текучев А. В. Методика русского языка в средней школе / Текучев А. В. - М.: Наука, 1980. - 305 с.

. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / Телия В. Н. - М.: Просвещение, 1981. - 329 с.

. Телия В. Н. Что такое фразеология / Телия В. Н. - М.: Просвещение, 1966. - 114 с.

. Уфимцева А. А. Лексическое значение. Принципы семиологического описания языка / Уфимцева А. А. - М.: Академия, 1986. - 359 с.

. Хайруллина Р. Х. Картина мира во фразеологии: от мировидения к миропониманию / Хайруллина Р. Х. - Уфа: Крит, 2001. - 79 с.

. Черданцева Т. З. Идиоматика и культура / Черданцева Т. З. // Вопросы языкознания. - 1996. - №1. - С. 9-21

. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка / Шанский Н. М. - М.: Просвещение, 1985. - 482 с.

. Шадрин Н. Л. Средства преобразования фразеологических единиц как системы элементарных приемов / Шадрин Н. Л. - М.: Академия, 1973. - ч.2. - 351 с.

. Эмирова A. M. Некоторые актуальные вопросы современной русской фразеологии / Эмирова А. М. - Л.: Самарканд, 1972. - 124 с.

. Юсипова P. P. Лексико-семантические особенности устойчивых глагольных сочетаний в турецком языке / Юсипова Р. Р. // Автореф. дисс. канд. филол. наук. - М., 1961. - С 46-59

. Aksan D. Türkçenin Sözvarl??? / Aksan D.. - Ankara: Engin Yay?nevi, 1996. - 404 s.

. Aksoy O. Atasözleri Sözlü?ü / Aksoy O. - ?stanbul: ?nk?lap Kitap Evi, 1995. - 486 s.

53. Aksoy O. Deyimler Sözlü?ü / Aksoy O. - ?stanbul: ?nk?lap Kitap Evi, 1995. - 205 s.

. Çotuksöken Y. Deyimlerimiz / Çotuksöken Y. - ?stanbul: Özgül Yay?nlar?, 1994. - 286 s.

55. Gökday? H. Sözlü ileti?imde kal?p sözlerin i?levleri / Gökday? H. - ?stanbul: Anadili Yay?nevi, 2003. - 147 s.

. Hatibo?lu V. Türk dilinde ikileme / Hatibo?lu V. - Ankara:TDK, 1981. - 234s.

. Levent I. Atasözleri Sözvarl??? / Levent I. - ?stanbul: Bu Yay?nevi, 1992. - 270s.

. Özdemir E. Erdemin Ba?? Dil / Özdemir E. - Ankara: Bilgi Yayinevi, 2000. - 356 s.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. Роль заголовку на сторінках газет 1.1Поняття газетного заголовку, його види і функції 1.2Використання художньо-виразних з

Больше работ по теме: