Фразеологічна одиниця як предмет фразеологічної науки

 

ВСТУП


Мова є однією з найважливіших складових, що будує націю. Вона супроводжує людину з перших днів її життя і до самої смерті, вона розвивається разом із суспільством. Тому немає нічого дивного в тому, що протягом сторіч багато вчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тільки мови вцілому, але й її окремих частин.

Фразеологія є одним із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні звороти. Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх структура, семантика, походження та взаємозв'язок з іншими мовними одиницями. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок та прислів'їв, афоризмів і анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше - з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови - народ.

Проблемам дослідження фразеологічних одиниць, особливостям їх перекладу приділяли увагу такі науковці та мовознавці, як Л.А. Булаховський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, А.В. Кунін, М.М Сидоренко, Н.М. Шанський, О.О. Потебня, І.І. Срезневський, П.Ф. Фортунатов, О.О. Шанський.

Англомовна культура вже протягом багатьох століть перебуває під великим впливом християнського віровчення, що не могло не відбитися в тому числі й у дзеркалі англійської мови. Тому цілком зрозумілий значний інтерес англомовних філологів до біблійних текстів (Cherry R.T., 1989; Smith R.W., 1982; Soskice J.M., 1985 та ін.), а також до вивчення їх впливу на лексичний фонд англійської мови, зокрема, до вивчення біблеїзмів (слів та виразів біблійного походження) та їх функціонування у різних сферах мовної діяльності (Lamsa G.M., 1985; Manser M.H., 1989 та ін.).

Останнім часом у лінгвістичній літературі зявилася значна кількість робіт, присвячених аналізу біблеїзмів. Розглядаються їх структурно-семантичні особливості (Гончаров Т.В., Плешков В., 1991), своєрідність функціонування у різних мовах (Гак В.Г., 1997; Лілич Г.Я., Трофімкіна О.І., 1998), вивчається етимологія біблеїзмів (Бірих А., Матешич І., 1994; Коваль А.П., 2001тощо.). У багатьох роботах зясовуються значення та відновлюється історія формування біблеїзмів у процесі їх функціонування у мові (Матвєєва І.П., Макаров В.І., 1993-1996; Гвоздарев Ю.А., 1994; Грановська Л.М., 1998; Люстров М.Ю., 1996 та ін.).

Дослідженням саме фразеологічних одиниць біблійного походження займалися: Бетехина Е.Н., Георгієва Н., Зорівчак Р.М., Мельник М.В, Мендельсон В.А, Мягкова Л.Г. , Набока О.М., Полубиченко Л. В., Сафронова О.В., Скаб М.

Важко оцінити той вплив, що зробила Біблія та її переклади на мови народів, що пройшли стадію християнської культури. Справедливо це й у відношенні української й англійської мов. У процесах засвоєння біблійних виразів цими мовами було багато схожого, однак результати виявилися різними: в силу цілого ряду історичних та інших причин, в англійську мову ввійшло набагато більше слів, виражень і цитат з Біблії, ніж в українську (до речі, в англійській мові їх більше, ніж в інших західноєвропейських мовах). Загальновизнано також те, що Біблія є найбагатшим джерелом англійської ідіоматики.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що біблеїзми як пласт фразеології досі широко використовуються і в усному мовленні, і в літературі, в якості як прямих цитат з Біблії, так і алюзій та ремінісценсій.

Об`єктом дослідження є фразеологізми біблійного походження.

Предметом дослідження є структурні і семантичні особливості фразеологізмів з бібліїзмами.

Метою даної роботи є дослідити особливості класифікації фразеологізмів.

Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки поетапному рішенню наступних завдань:

розглянути сутність поняття «фразеологічна одиниця», визначити структуру фразеологізмів та природу їх компонентів;

розглянути типологічну класифікацію фразеологізмів;

розглянути класифікацію фразеологізмів за синтаксично-стильовими функціями;

розглянути етимологічну класифікацію фразеологічних одиниць;

надати загальну характеристику фразеологізмів біблійного походження;

розглянути типологічну класифікацію фразеологізмів з біблеїзмами;

розглянути класифікацію біблійних ФО за ступенем злиття компонентів;

розглянути біблійні фразеологізми за походженням;

проаналізувати біблійні ФО з архаїчними компонентами;

- прослідкувати взаємозвязок між фразеологічними одиницями біблійного походження і текстом Біблії.

Методи дослідження визначені цілями та завданнями роботи. Це є описовий та порівняльно-зіставний методи.

Практична значущість роботи полягає у можливому її застосуванні під час університетських лекцій та практичних занять з англійської мови, зокрема на тему «Фразеологічна одиниця як предмет фразеологічної науки», тощо.

Структура даної роботи складається зі змісту, вступу, де визначаються актуальність, об`єкт та предмет дослідження, мета та завдання, двох розділів (першого - теоретичного, другого - практичного), висновків та списку використаних джерел із 72 найменувань. Загальний обсяг роботи 62 сторінок.


РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЧНА ОДИНИЦЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ДИФИРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ


.1 Проблема визначення поняття фразеологічної одиниці та її ознаки


Наукою про фразеологічні одиниці (ФО), тобто стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, що не утворюють на основі структурно-семантичних моделей змінних сполучень, є фразеологія. На думку О. Куніна, «ФО заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності» [31, С. 5]. У багатьох випадках ФО є єдиним позначенням предметів, процесів, станів, властивостей. Їх здавна вважають однією із специфічних рис кожної мови. Зокрема, англійська мова має дуже багату фразеологію, що складалася протягом століть.

Як мовна одиниця вищої організації, ФО здатна повніше (а отже, точніше) передати те чи інше поняття, ніж слово. Адже, позначаючи предмет або особу, ознаку, спосіб дії тощо, ФО дає ще й додаткову інформацію про них. Крім того, фразеологічний вираз набагато експресивніший від лексичного, адже він часто має образний або порівняльний характер.

Фразеологізми займають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічна структура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншого боку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиною культури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру, семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнути національний склад мислення носіїв мови.

Однією з найбільш суперечливих проблем фразеології є визначення фразеологізму. Відомі понад двадцять дефініцій ФО, але жодна з них не знайшла загального визнання. Деякі вчені вважають, що визначення ФО таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що для слова і стійких сполучень слів не характерні властивості, які були б віднесені до кожного з них без винятку

Для визначення змісту ФО необхідно встановити її найхарактерніші диференційні ознаки, які були б властиві тільки фразеологізмам. Відсутність хоча б однієї з них може кваліфікуватися по-різному: така одиниця перебуває ще у стадії фразеологізації і неповністю набула якісних її характеристик, тобто може розглядатися як потенційний фразеологізм. Зрозуміло, що, якщо ФО являє собою особливу одиницю мови, то вона може існувати в мові „лише в єдності своєї форми і змісту і повинна відрізнятися за своєю категоріальною суттю від усіх інших одиниць, у тому числі від близьких, подібних, що збігаються за якимись спільними з нею рисами [1, С. 13].

«Компоненти фразеологічної одиниці на відміну від слів у словосполученні - це складові її частини, і між ними відсутні ті смислові формальні відношення і зв'язки, які є між словами у звичайних словосполученнях» [1, С. 16]. Можливість тих або інших формальних змін компонента фразеологізму визначається не характером смислових і формальних відношень і зв'язків у фразеологізмі, а характером відношень фразеологізму в цілому як одиниці мови зі словами в мові [38, С. 32]. Виступаючи як єдність змісту і форми, фразеологізм розглядається як самостійна одиниця мови, здатна як й інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови у смислові та граматичні зв'язки, а отже мати граматичні категорії, тобто виконувати самостійну синтаксичну функцію [53, С. 208]. Таким чином, наявність у фразеологічної одиниці граматичних категорій є також однією з її диференційних ознак.

ФО виступає в кожному випадку як готова формула, вона протиставляється у мові та мовленні тим одиницям, що виникають за відомим зразком і за певними правилами. Останнім часом деякі мовознавці не відносять відтворюваність до основних, диференційних ознак ФО на тій підставі, що «властивість відтворюватися зумовлюється не лише лінгвістичними, а й психологічними факторами» [1, С. 16]. Дійсно, якщо розглядати відтворюваність у широкому плані, то слід віднести її до суттєвих ознак мови взагалі, бо відтворюватися можуть словосполучення, слово, речення, тобто все, що пов'язане з мовною практикою її носіїв. Однак фразеологічна відтворюваність має свою специфіку, яка зумовлюється певними закономірностями фразеологізації, шляхами перетворення вільного словосполучення у фразеологізм. Багаторазове повторення і відтворення у пам'яті носіїв готових словесних сполучень, формул відіграло, мабуть, важливу роль у процесі становлення тієї чи іншої ФО [1, С. 17]. Саме на цій підставі відтворюваність може розглядатися як найбільш спільна властивість для фразеологічних одиниць, які різняться ступенем ідіоматичності, характером метафоричності, граматичною структурою тощо.

Фразеологізми - стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново.

Термін "фразеологічна одиниця", введений В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В. Виноградова, «є основною ознакою фразеологізму» [13, C. 59-62]. Б. Ларін під фразеологічними одиницями розумів «такі стійкі словосполучення, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення». [33, С. 18] "Фразеологічна одиниця, - зазначає О. Бабкін, - це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів" [7, С. 17]. С. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів" [14, C. 54-59]. "Фразеологічна одиниця, - на думку М. Шанського, - це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою" [59, С. 23]. В. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами" [22, С. 52].

Під фразеологізмом, за Л. Авксентьєвим, розуміємо «окрему самостійну одиницю мови, що характеризується фразеологічним значенням, компонентним складом, граматичними категоріями, відтворюваністю. Сукупність мовних одиниць, яким властиві ці риси, буде становити обсяг фразеології будь-якої мови» [1, С. 17]. На думку Я. Барана, «фразеологізми, як правило, не визначають нові предмети оточення, а вказують на ставлення до знайомих речей та їх оцінку». Опис цих явищ опосередкований і, разом з тим, влучний та стилістично яскравий, пор.: to kick the bucket «врізати дуба» to let off steam «виговоритися», to let sleeping dogs lie «не чіпати лихо», to rack one's brain «ламати голову, уважно міркувати» [8, С. 63].

На своєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматичних словосполук, які за своїм змістом є цілісні і не можуть бути передані іншими мовами без заміни схожого стилістичного забарвлення, вказував Л. Булаховський [12, С. 25].

Л. Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК): «Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови» [48, С.15].

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В. Мокієнко. Він пише: «фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю» [39, С. 17-20].

Розвиток лінгвістичної теорії, зокрема, вчення про особливості та природу ФО, підготували ґрунт для глибшого вивчення різних аспектів фразеологізмів. Класифікація стійких словосполучень завжди посідала значне місце у вітчизняних роботах з фразеології. Це систематизація великого фактичного матеріалу з максимальною повнотою його охоплення. Класифікаційних схем фразеологізмів існує декілька, причому у кількох із них виділяють від двох до чотирьох типів. Окремі класифікації містять велику кількість типів та підтипів, використання яких на практиці досить складне.

Усі зазначені міркування свідчать про намір лінгвістів виробити об'єктивні критерії визначення самого предмета фразеології і переконують ще раз у тому, що фразеологічні одиниці є надзвичайно складними і суперечливими утвореннями мови. Звичайно, ця складність і суперечливість не могла не позначитися на визначенні предмета фразеології і її обсягу. Кожна із вище зазначених точок зору на основні ознаки фразеологічної одиниці переконує перш за все в тому, що кожен із мовознавців зумів знайти і встановити такі ознаки, які дозволили йому відібрати і згрупувати стійкі вирази.

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення - роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява - це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Отже, фразеологізми і слова - відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

В нашому дослідженні в основу покладене таке визначення: фразеологізм розглядається як окрема, самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

«Фразеологізм - це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками». Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [61, С. 80-88].


.2 Типологічна класифікація фразеологізмів


Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злиття їх компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В. Виноградов.

За цією класифікацією фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць щодо сучасної англійської мови.


.2.1 Класифікація фразеологізмів за ступенем злиття їх компонентів

Фразеологічні зрощення

Фразеологічні зрощення, або ідіоми - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів: kick the bucket (розм.) - померти; = простягнути ноги; send smb. to Coventry - бойкотувати кого-небудь, перестати спілкування з кимось; at bay - загнаний, у безвихідному становищі; be at smbs beck and call - бути завжди готовим до послуг; = бути на побігеньках; to rain cats and dogs - лити як з відра (про дощ); be all thumbs - бути незграбним; Kilkenny cats - закляті вороги.

Фразеологічні зрощення виникли на базі переносних значень їх компонентів, але в наслідок ці переносні значення стали незрозумілими з точки зору сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [47, С. 35]. Наприклад, слова «bay», що означає «глухий кут», і «beck» - «помах руки» є архаїзмами і ніде окрім поданого вище фразеологізму не вживаються. Або, наприклад, вираз to be all thumbs історично склалося із виразу all the fingers are all thumbs. Подібне спостерігаємо у фразеологізмах Kilkenny cats (яке, можливо, виходить з легенди про жорстоку боротьбу між містами Kilkenny та Irishtown у XVII ст., що призвело до їх занепаду) та send smb. to Coventry (у книзі Кларендона «The History of the Great Rebellion and Civil Wars in Englend» розповідається, що під час англійської революції у місті Ковентру знаходилася тюрма, у якій тримали заслані роялісти).

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях утрачено зв'язок між прямим і переносним значеннями, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Фразеологічні зрощення мають ряд характерних ознак:

до їх складу можуть входити так звані нейротизми - слова, які ніде окрім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з т.з. сучасної мови;

до складу зрощень можуть входити архаїзми;

вони синтаксично неподільні;

вних неможлива у більшості випадків перестановка компонентів;

вони характеризуються непроникністю - не допускають до свого складу додаткових слів.

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «…слова, що входять до структури фразеологічного зрощення, перетворюються у компоненти складної лексичної одиниці, яка наближається за значенням до окремого слова» [59, С. 73]. Тому багато фразеологічних зрощень синонімічні словам: kick the bucket - to die; send smb. to Coventry - to ignore і т.ін.

Фразеологічні єдності

Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів.

Значення фразеологічної єдності виникає в наслідок узагальненого переносного значення вільного словосполучення. Це результат переосмислення словосполучення. Як приклади можна привести такі фразеологічні єдності: to spill the beans - видати секрет; to burn bridges - спалювати мости; to have other fish to fry - мати важливіші справи; to throw dust into smbs eyes - замовляти зуби, замилювати очі; to burn ones fingers - обпекти собі пальці; обпектися на чомусь; to throw mud at smb. - поливати брудом; to be narrow in the shoulders - не розуміти жартів; to paint the devil blacker than he is - згущувати фарби, перебільшувати у чомусь; to put a spoke in smbs wheel - вставляти палки у колеса; to hold ones cards close to ones chest - тримати щось у таємниці, не розголошувати щось, ~ тримати язик за зубами; to gild refined gold - позолочувати чисте золото, старатися покращити, прикрасити щось і без того досить гарне; to paint the lily - підфарбувати колір лілії, намагатися покращити чи прикрасити щось, що не потребує покращення.

Як бачимо для фразеологічних єдностей характерна семантична двоплановість. В окремо взятих ізольованих від контексту таких зворотах не можна однозначно встановити їх семантику, бо такі словосполучення можуть уживатися як вільні у прямому їх значення і як фразеологічні в переносному, тобто вони є омонімічними.

«Фразеологічні єдності дещо зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю» [55, С. 50]. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронічно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюється з точки зору сучасної мови.

Для розуміння фразеологічної єдності необхідно його компоненти сприймати у переносному значенні. Наприклад, суть виразу make a mountain out of a molehill - робити з мухи слона, тобто сильно перебільшувати щось (буквально, робити гору з горбочка нірки крота), розкривається тільки у тому випадку, якщо слово molehill розглядається у значенні «щось незначне, маленьке, а слово mountain - «щось дуже велике». У складі фразеологічних єдностей немає слів, не зрозумілих з точки зору сучасної мови.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

яскрава образність і витікаючи звідси можливість збігу з паралельно існуючими словосполученнями (пор.: to throw dust into smbs eyes, to be narrow in the shoulders, to burn ones fingers, to burn bridges);

збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smbs wheel);

) неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold ones cards close to ones chest);

) емоційно-експресивна забарвленість відіграє вирішальну роль (to throw dust into smbs eyes, to paint the devil blacker than he is);

) здатність вступати у синонімічні відношення з окремими словами або іншими фразеологізмами ( to gild refined gold = to paint the lily).

Фразеологічні сполучення

Фразеологічні сполучення - звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення: a bosom friend - близький, щирий друг, a pitched battle - жорстокий, запеклий бій, (to have) a narrow escape - врятуватися дивом, to frown ones eyebrows - насупити брови, Adams apple - адамове яблуко, a Sisyphean labor - сізіфова праця, rack ones brains - ламати голову, ), to pay attention to smb. - звернути на когось увагу, і т. ін.

На відміну від фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей, які характеризуються цілісним нерозкладним значенням, «фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладністю»[59, С. 75]. В цьому відношенні вони наближаються до вільних словосполучень.

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

у них допустима варіативність одного з компонентів (a bosom friend - щирий друг, a bosom buddy - щирий приятель);

можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle - жорстокий бій, a fierce battle - лютий бій);

можливо включення визначень (he frowned his thick eyebrows - він насупив густі брови);

допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor - сізіфова праця, labor of Sisyphus - праця Сізіфа);

обовязково вільне вживання одного з компонентів і звязане вживання іншого (a bosom friend - щирий друг: щирим не може бути ворог, або хтось інший).

Висування відтворюваності у якості основної ознаки фразеологізмів дозволило професору М. Шанському розвинути далі класифікацію академіка В. Виноградова і виділити четвертий тип фразеологічних одиниць - так звані «фразеологічні вирази» [59, С. 76].

Фразеологічні вирази

Фразеологічні вирази - стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням.

Фразеологічні вирази - це прислів'я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників, діячів науки й культури. Їх особливість - відтворюваність: вони використовуються як готові мовленнєві одиниці з постійним лексичним складом і певною семантикою.

До складу фразеологічних виразів включають численні англійські прислівя і приказки, які вживаються у прямому значенні, не мають образного алегоричного смислу: live and learn - вік живи і вік навчайся; better untaught than ill taught - краще бути невченим, ніж неправильно навченим; many men, many mind - скільки голів, стільки й умів; easier said then done - легше сказати, ніж зробити; nothing is impossible to a willing heart - хто захоче, той добється.

Серед фразеологічних виразів М. Шанський розрізняє дві групи: 1) фразеологічні вирази комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, є цілим висловленням, виражають те чи інше судження, наприклад: людина - це звучить гордо; хрін від редьки не солодший; мовчання - знак згоди. 2) фразеологічні вирази номінативного типу - це мовне кліше, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, охорона здоровя, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото. Характером зв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні вирази нічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються, як готові структурні і значеннєві одиниці. Фразеологічні вирази номінативного характеру, що є сполученням слів, ідентичним лише певній частині речення, є словесною формою того чи іншого поняття і, як і слова, виконують у мові номінативну функцію. Наприклад: трудові успіхи, палії війни, вищий учбовий заклад і т. ін.

У фразеологічному фонді М. Шанський виділяє такі основні стильові групи фразеологізмів:

) міжстильові фразеологічні звороти;

) фразеологічні звороти розмовно-побутового характеру;

) фразеологізми книжного характеру;

) фразеологічні архаїзми та історизми


.2.2 Класифікація фразеологізмів за характером структурних звязків

Систематизація фразеологічного матеріалу за характером структурних звязків фразеологічних одиниць з іншими одиницями у системі мови належить М. Талієву. Фразеологічну одиницю він визначає як самостійну одиницю мови за її оточенням, що створюється на основі власне структурного звязку цілого і не збігається із поняттям поширення слів-компонентів на основі їх валентних відношень. Взята ізольовано, без оточення, фразеологічна одиниця, за М. Талієвим, не може бути визначена через: саму себе, через лексико-граматичні ознаки своїх компонентів [54, С. 29]. Як своєрідна мовна структура, вона обєктивно виділяється тільки із своїм оточенням. Дієслівні фразеологічні одиниці у цій класифікації подаються, наприклад, таким чином:

А) фразеологічні одиниці із однопозиційним оточенням, яке може бути виражене й окремим словом у певній граматичній формі (Лізти на стіну - вимагає оточення, вираженого лише іменником у називному відмінку з семантикою особи);

Б) фразеологічні одиниці з двопозиційним оточенням, у яких структурно необхідними елементами є субєктивне і залежне від оточення (хто + Взяв слово + з кого; що + Червоною ниткою проходить + через що і подібне);

В) фразеологічні одиниці з трипозиційним оточенням - субєктним і двома залежними хто + Коле очі + кому + чим і т. д.). Ці основні групи в свою чергу поділяються на підгрупи: з однорідним, неоднорідним і варіантним оточенням. Безперечно, метод аналізу фразеологічних одиниць за оточенням зосереджує увагу на дослідженні структурних звязків, допомагає вирізнити фразеологізми на фоні інших лінгвістичних одиниць, сприяєвизначенню їх семантики, але через певну складність і громіздкість вона не набула широ- кого застосування в систематизації фразеологічного матеріалу різних мов.

Г. Їжакевич поділяє фразеологізми на три групи:

) розмовно-побутові;

) фольклорні та народнопоетичні;

) книжні. Розмовно-побутові фразеологізми вживаються в усному

Побутовому мовленні та художній літературі. Вони використовуються з метою відтворення розмовної мови.

Фольклорні та народнопоетичні фразеологізми широко застосуються у художніх і публіцистичних творах. Їх розкладають на пісенні й казкові елементи, приповідки, примовляння.

Книжні фразеологізми функціонують у письменній формі. Вони використовуються у науковому, офіційно-діловому, художньо-белетристичному стилях.

Г. Їжакевич вважає що стилістична класифікація фразеологізмів за джерелами їх виникнення надає можливість встановити основні функції сталих словосполучень, які або закладені в самій природі цих фразеологізмів, або виникають в тексті, внаслідок поєднання двох чи кількох сталих словосполучень, іноді протилежного стилістичного плану [25, С. 21].

Між тим Г. Їжакевич справедливо відзначає, що відомі стилістичні класифікації мають більш-менш прикладний характер, дозволяють встановити експресивно-стилістичні функції лише окремих груп фразеологізмів, але не охоплюють всього багатоманітного і різнорідного фразеологічного матеріалу національної мови.

Тут не можна не погодитися також і з думкою О. Ахманової, яка вважає, що питання стилістичної диференціації фразеологічних одиниць має включати насамперед оцінно-експресивні особливості, яких набувають фразеологізми унаслідок переважаючого або навіть виняткового їх використання в тих, а не в інших сферах і галузях людського спілкування. Стилістична класифікація фразеологізмів, таким чином, повинна забезпечувати два аспекти дослідження: функціонально-стильовий і власне стилістичний. Функціонально-стильовий план вивчення фразеології ґрунтується на співвіднесеності окремих фразеологізмів або їх груп з окремими функціональними стилями чи їх різновидами в певній національній мові. Завданням досліджень тут є аналіз специфіки використання фразеологізмів у різних функціональних стилях, встановлення закріпленості їх за тими чи іншими функціональними

Стильовими різновидами, а також розгляд можливості й наслідків переходу сталих сполучень з виразової системи одних стилів в інші. Власне стилістичний план вивчення фразеології повинен враховувати передусім закріпленість чи переважне вживання сталого сполучення у певній сфері мовлення. Аспекти стилістичного дослідження дозволяють виділити досить значні за обсягом групи фразеологізмів:

) загальновживану народну фразеологію, що включає розмовно-побутову і фольклорну, зокрема народнопісенну, фразеологію. Остання функціонує як в усній, так і в писемній формі. Загальновживана народна фразеологія широко використовується у художньому стилі;

) книжна фразеологія, характер і стилістичні функції якої змінюються залежно від специфіки стилю. Мова художньої літератури включає до свого складу як власне книжні фразеологізми, так і широко вживані народні сталі сполуки.

Класифікація за історичною еволюцією семантики усталених словесних сполук.

Особливий акцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням." [13, С. 21-24].

Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л. Г. Авксентьєв, "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" [1, C. 44].

Семантика ФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями - прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" [1, C. 45-46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop - під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. - закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of - ставати на рейки (з мови залізничників) [72, С. 61-65].

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: «основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом» [14, С. 25]. Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [34, С. 75-78].

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [32, С. 78-80].

Класифікація Б. Ларіна відбиває етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень, вона включає:

а) перемінні словосполучення;

б) стійкі словосполучення, що відзначаються наявністю стереотипності, традиційності і метафоричного переосмислення, відходом від первісного значення; в) ідіоми, які відзначаються у порівнянні з стійкими метафоричними словосполученнями більш деформованим, скороченим, далеким від первісного лексичним і граматичним складом і помітним послабленням тієї семантичної подільності, яка зумовлює метафоричність, тобто смислову двоплановість.

Також заслуговує на увагу серед семантичних класифікації фразеологічних одиниць відповідна схема Б. Ларіна, яка ввійшла в мовознавчу літературу як класифікація за історичною еволюцією семантики усталених словесних сполук. Досліджуючи семантичні зрушення фразеологізмів у діахронічному плані, Б. Ларін установив, що умовами, які визначають розвиток фразеологічних стереотипів із вільних словосполучень, є:

) втрата реалії;

) метафоризація;

) деформація компонентного складу (від первісної формули здебільшого залишається усічений фрагмент);

) порушення первісної граматичної структури. Класифікація Б. Ларіна показує етапи розвитку і перебудови первісних вихідних словосполучень:

А) перемінні словосполучення;

Б) стійкі метафоричні словосполучення;

В) ідіоми.

Цей тип класифікації фразеологічних одиниць, як бачимо, відбиває історичний принцип становлення ідіом ступеневого нагромадження ідіоматичності у розвитку від вільних словосполучень до нерозкладних [34, С. 23].

Класифікація фразеологізмів у функціональному аспекті.

Спробу систематизації стійких (фразеологічних) сполук у функціональному аспекті здійснив С. Гаврин. Він виділяє шість основних типів:

образно-виразні стійкі сполуки, до яких належать метафоричні одиниці (пустити червоного півня; гора народила мишу);

сполуки з метафоричними компонентами (яблуко незгоди);

сталі порівняння (берегти як зіницю ока);

евфонізми (із грязі в князі);

сталі гіперболи і літоти (гарматою не проб'єш), тавтологічні сполуки (свиня свинею; ливом лити);

сполуки, що створюються на основі поетичного синтаксису (правда - добре, а щастя - краще) [15, С. 28].


.3 Класифікація фразеологізмів за синтаксично-стильовими функціями


Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням (за тим, шо вони позначають - предмет, ознаку, дію, обставину чи почуття, емоції - і якими членами речення виступають), бувають:

іменникові - називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятівна соломинка, наріжний камінь, сім чудес світу, Лебедина пісня, біла ворона, синя панчоха, ласий шматок, каїнова печать, скрегіт зубовний, Содом і Гоморра, казка про білого бичка; a smart Aleck, the apple of discord, a cold fish.

У реченні, як і іменники, виступають підметами, додатками, іменними частинами складених присудків тощо: Люди, зрадівши, що минула лиха година, слалися спати [С. 35]. Смертний час свій я на полі битви стріну [С. 42];

прикметникові - називають ознаки: не в тім 'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колесі, не з полохливого десятка, нечистий на руку, у ступі не влучиш, білими нитками шитий, одним миром мазані, купи не держиться, собака на сіні, під мухою, хоч викрути; as cool as cucumber, As busy as a bee.

У реченні звичайно виступають означеннями або іменними частинами складених присудків: А там - козак не в тім'я битий: щось та прирозуміє! [С. 18]. Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться [С. 29]; мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, дибки ставати, ускочити в халепу, сидіти на двох стільцях, товкти воду в ступі, доливати оливи до вогню;

У реченні звичайно виступають у ролі присудків: От коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують [С. 31]; або в ролі обставин (у формі дієприслівника): Все віддай на вжиток люду, що, ллючи кривавий піт, не жалів для тебе труду, згодував тебе на світ [С. 44];

прислівникові - характеризують дію, стан чи ознаку: з відкритим серцем, як на долоні, не чуючи землі під ногами, без керма і без вітрил, на живу нитку, кров холоне в жилах, ні в зуб ногою, хоч плач; with a bump; Out of the blue; у реченні виступають у ролі різних обставин: 3 важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги тухольських молодців на сповнення громадської волі [С. 56]. Докія прокидається до перших півнів [С. 48];

вигукові - вказують на почуття, емоції: от тобі й на, от тобі й раз, туди до лиха, тим-то й ба, ні пуху ні пера, хай йому грець, цур тобі, не доведи Господи, і треба ж; у тексті використовуються нарівні із звичайними вигуками: Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! [С. 22]. Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй абищо [С. 13].

Класифікація фразеологізмів за функціонально-стилістичними властивостями

Щодо функціонально-стилістичних властивостей фразеологізмів, то серед них виділяють три групи:

фразеологізми, що належать до розмовного стилю (переважно з виразно зниженим забарвленням): зарубати на носі, стерти на табаку, замакітрити голову, мати олію в голові, виляти хвостом, пошити в дурні, похнюпити носа, тримати ніс за вітром, гопки скакати, накивати п 'ятами, кури заклюють, потурати серцю, душа радіє;

фразеологізми, що належать до книжних стилів (здебільшого з піднесено-урочистим забарвленням): наріжний камінь, зімкнути лави, усіма фіброми душі, перейдений етап, ставити з ніг на голову, називати речі їхніми іменами, два боки однієї медалі, за велінням серця, спочивати на лаврах, езопівська мова, ахіллесова п'ята, танталові муки;

стилістично нейтральні фразеологізми (найменш експресивно забарвлені): спільна мова, залишити слід, розправити крила, милувати око, тішити себе надією, спинитися на півдорозі, пробувати сили, зламати слово, думка визріла, сумнів бере, перша ластівка, майстер своєї справи, довести ділом, рано чи пізно, в одну мить, на весь голос.

І. Мельчук <#"justify">Ми можемо навести наступні приклади ФО з компонентами-історизмами в англійській мові: to chastise (one, something) with scorpions (бичувати, картати, нападати) містить історизм scorpion. NWD дає таке тлумачення цього слова: a kind of painful scoruge of whip.

Англійська фразеологічна одиниця widows mite, що означає вдовиний внесок, мала частка, має у своєму складі історизм mite, який за даними NWD визначається як «а small coin».

Таким чином ми мали можливість переконатися у тому, що біблійні ФО з архаїчними компонентами існують і функціонують в англійській мові. Важливо зазначити співіснування фразеологічних одиниць як з оновленими формами своїх компонентів, так і з архаїчними, що підтверджує живу природу цих одиниць, демонструючи той факт, що вони живуть і змінюються разом із мовою.


.6 Кореляція між фразеологізмами-біблеїзмами і текстами Біблії


В англійській мові є особливі види кореляції між фразеологією і текстом Біблії. Деякі ФО біблійного походження беруть участь у різних контрастах. У нашій роботі ми виділяємо пять контрастів.

. Контекстуальні/Ситуативні ФО. З т.з. відсилань до тексту Біблії ФО біблійного походження поділяються на дві основні групи:

контекстуальні (або quotational )

ситуативні.

У першому випадку ФО - це елемент тексту. Отже stone of stumbling "камінь спотикання" в Біблії трапляється двічі (Ісая 8:14; Римляни 9:32). У другому випадку, ми можемо бачити відсутність цього виразу у відповідній формі в Біблії, але це змальовує специфічну ситуацію, опис якої є у декількох розділах Біблії. Наприклад, одна з центральних розповідей в Біблії - це легенда Всесвітня Повінь, яку послав Бог як покарання за гріхи людей. Тільки одна людина убереглася. Це був Ной. Бог наказав йому робити Ковчег і помістити всередину свою сімю, "і кожних живностей, чоловічих і жіночих; два зі всесвітнього птаха, всесвітньої тварини " (Походження 6:19). Отже, людство і все на землі було збережено в такому вигляді згідно Біблійній легенді. Вираз "Ноїв кoвчег або кoвчег спасіння" відсутній в Біблії, проте це підсумовує ситуацію, яка була зображена в Походженні 6-7.

У той же час немає чіткої межі між цими ФО. Контекстуальні фо можуть здійснювати різні перетворення кількісного типу (розширення, зниження, відсікання, стиснення) і якісного типу (заміна слів і граматичних форм), таким чином, що контекстуальна ФО перетворюється у ситуативну і позначає певну ситуацію, зображену в Біблії. Наприклад: beam in ones (own) eye (свій власний значний недолік) - не бачити балку в своєму (власному) оці: І чому ви бачите цятку у оці брата, але не помічаєте балки у вашому власному оці? (Матвея 7:3). Цей вираз зображає стиснення цитати. Тут ми бачимо одночасні лексичні заміни: щоб подивитися в - для рахунку; ваше око брата - своє (власний) око; іноді "цятка" може замінюватися на "порошинку".

. Придатність/непридатність специфічної ФО в англійській та українській мовах в порівнянні з іншими мовами. Багато аналогічних ФО Біблійного походження існують у двох мовах - англійська і українська: Solomon's wisdom "мудрість Соломона" (Я Управляю 10:3,4), Judas kiss "поцілунок Іуди" (Матвея 27:48-50), separatethe sheep from the goats "відокремити овець від кіз, відокремити головне від другорядного" (Матвея 25:32,33). Але все ще існує багато випадків, коли подана Біблійна ситуація відображається в одній мові і не відображена в іншій. Ця різниця може пояснюватися двома причинами:

) загальна добірність

) історичні і культурні чинники.

"Суд Соломона" - ( Я Управляю 3:16-28 ), що означає "мудрий і швидкий вирок". В англійській мові , такий вираз не був змінений.

Існують два головні чинники дивергенції між ФО у двох мовах: об'єктивний і суб'єктивний.

. Об'єктивний чинник зображає природну і культурну реальність, яка особлива в одній країні і відсутня в іншій. Структурні особливості мови також підпорядковані об'єктивному чиннику, тому що поданий вираз набуває форми слова в одній мові і форми ФО в іншій.

. Суб'єктивний чинник полягає в довільній добірності, коли та ж реальність, яка особлива в обох цивілізаціях, інтерпретована різними способами у фразеологічній системі обох мов.

Ці два чинники мають великий вплив на специфічність Біблійної фразеології у кожній поданій мові.

. Повторні ФО. ФО безпосередньо відображають Біблійний текст або ситуацію. Як приклад ми повинні розглядати вирази, які містять згадку про Адама і Єву. В Біблії сказано, що вони були "першими людьми і вони не носили одягу", але взагалі вони символізують чоловіка і жінку. Отже, такі ФО як Adam's apple "яблуко Адама"; the son of Adam "син Адама, чоловік"; Adam's rib "жінка"; the Last Adam "останній Адам"; the curse of Adam "прокляття Адама"; the daughter of Eve "дочка Єви, жінка"; the curse of Eve "прокляття Єви, муки дітонародження"; "; the old Adam (our old man "старенний Адам", гріховність людської натури" змальовують абсолютно певні ситуації з Біблії. Повторні ФО сполучені з текстом Біблії видалені. Тут належать такі ФО: not know somebody from Adam "не мати найменшої уяви про кoгось, не знати кoгось в лице"; Adam's ale "виноАдама", вода"; (як) oldas Adam "старе як світ, биллям поросло"; since Adam was a boy "дуже давно, з давніх пір"; one's outward Adam "тлінна плоть, тіло"; the New Adam "новий Адам, Ісус Христос".

. ФО Immediate/Derived. Невідкладні ФО, що походять з Біблії тоді як одержані фо позичені з інших мов або з художніх творів. Отже, ФО in Adam's suit "у кoстюмі Адама" прибула до української мови, очевидно, з французької, тому що слово "прохання" свідчить про це.

. Прямі ФО відрізняються цілісністю їх значення і виразності. Вони - відтворені ФО.

Реінтерпритація ФО сполучена з процесом повної або часткової повторної інтерпретації мінливого слова-комбінації в тексті Біблії. Вони набули нового значення у фразеології. Їх виразність і образність - це причина їх перетворення

Наприклад, вираз Benjamins mess "найбільша порція, левова частка" з'явився в результаті реінтерпритації відповідного, комбінаційного слова з Біблійної історії про Веніаміна, який був олюбленим сином Якова патріарха і улюбленим братом Йосифа. Йосиф відчув специфічне ставлення до Веніаміна і, пересилаючи існування його братам, які прибули, щоб узяти хліб в Єгипті, він розділив їжу з їх таким чином, що частка " Веніаміна було п'ятьма разами стільки як будь-який з них" (Походження 43:34).


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2


Зважаючи на вище зазначене, ми можемо робити короткий звіт, що Біблія - це не тільки священна книга, що використовується в богослужінні, не тільки літературному шедевр, але і джерело, яке дає нам велику кількість Біблійних елементів для дослідження. Ці Біблійні елементи відомі як фразеологічні одиниці Біблійного походження. Вони були безпосередньо позичені з Біблії або семантично визначені Біблійними текстами.


ВИСНОВКИ


Фразеологія є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд - це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів громадських діячів, митців, літераторів та науковців, які настільки часто використовуються у засобах масової інформації та побутовому мисленні, що з часом стають народним надбанням. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, а саме О.В. Кунін, В.В. Виноградов, І.В. Корунець, Н.М. Амосова, Л.Г. Скрипник та інші.

У завдання фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї або іншої мови . Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології й семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження й основні функції.

Фразеологізми, за О. В. Куніним, це - стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють.

Фразеологізми займають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічна структура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншого боку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиною культури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру, семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнути національний склад мислення носіїв мови.

У ході роботи були досліджені основні положення теорії фразеології, особливості та ознаки ФО, їх структура, семантика, методи та граматичні особливості. Також була досліджена класифікація ФО за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.

Згідно з нашим дослідженням фразеологічні одиниці - це групи слів, які неможливо створити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці.

Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: типологічна класифікація, класифікація фразеологізмів за синтаксично-стильовими функціями, етимологічна класифікація.

Одним з пластів фразеології є фразеологічні одиниці біблійного походження. Біблія є найголовнішим літературним джерелом фразеологічних одиниць. Цей найбільший добуток збагатив фразеологізмами багато мов світу.

На даний момент носії мови, зокрема англійської, використовуючи біблійні вираження у повсякденній мові, зустрічаючи їх у зовнішніх джерелах, найчастіше навіть не підозрюють про їхнє походження.

Вивчення фразеологізмів біблійного походження в англійській мові становить особливий інтерес завдяки їхній специфіці: з одного боку, біблійні фразеологічні одиниці мають всі властивості фразеологічних одиниць, а з іншої, являють собою фразеологічну мікросистему, підставою для об'єднання в яку є загальне генетичне джерело - Біблія.

Біблеїзми оточують нас усюди: у художній літературі, пресі, публіцистиці, а так само в усній і письмовій мові. Вони прикрашають і роблять виразніше не тільки тексти, але й нашу мову.

Взагалі, біблеїзми - це ідіоматичні вирази, які можуть бути як окремим словом, словосполученням, цитатою, так і навіть цілою фразою.

Фразеологізми біблійного походження можна класифікувати таким чином: за ступенем злиття їх складових компонентів (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази), за співвіднесеність з певними частинами мови (іменні, адєктивні, адвербіальні та дієслівні); за походженням.

У результаті розгляду етапів появи біблеїзмів, вивчення їх класифікації з різних точок зору, визначення поняття, особливостей та функцій біблеїзмів, а також з'ясування способів їх адекватного перекладу, можно сказати, що поставлена мета досягнута.

фразеологізм бібліїзм архаїчний


CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Авксентьєв Л.Г. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні ознаки / Л.Г. Авксентьєв // Мовознавство. - 1979. - № 5. - С. 13-17.

Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф. Алефіренко. - Харків, 1999. - 210 с.

Алехина А.И. Фразеологическая единица и слово. / А.И. Алехина- Минск, 1991.

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. / Н.Н. Амосова - Л., 1989.

Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Издание 2-е. / И.В. Арнольд - М.: Высш. шк., 1973. - 303с.

Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. / В.Л. Архангельский - Ростов-на-Дону, 1964. - 193 с.

Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. / А.М. Бабкин - Л.: Наука, 1990.

Баран Я. А. Фразеологія у системі мови. - / Я. А. Баран - Івано-Франківськ, 1997.

Берловська В.Д. Англійська Загальнонаукова лексика і фразеологія / В.Д. Берловська, Г.Ю. Гребінник // Навч. Посіб. Для аспірантів. - Харків, 2006. - 165с.

Бетехина Е.Н. Фразеологические единицы с антропонимическим компонентом библейского происхождения в русском и английском языках / Е.Н. Бетехина // Библия и возрождение духовной культуры русских и древнеславянских народов. СПб., 1995. - С. 20-31

Біблія і культура: Чернігів. нац. ун-т. Зб. наук. статей. Ред. кол. М. Жулинський. - Чернівці., 2007. - Вип. 6 - 219с.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. / Л.А. Булаховський. - К.: Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1955. - 244 с.

Василюк І.М. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації / І.М. Василюк // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2004. - № 17. - С. 102-105.

Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // В.В. Виноградов Лексикология и лексикография: Избр. Тр. - М.: Наука, 1986. - 342 с.

Гаврин С.Г. «Фразеология современного русского языка / С.Г. Гаврин. - Пермь, 1974.

Гак В.Г. Фразеология, образность и культура / В.Г. Гак // Советская лексикография. Сборник статей. - М., 1988. - С. 159-169.

Гаращенко О. Фразеологічні одиниці та проблеми їх класифікації. / О. Гаращенко // Наукові записки. - Вип. 89 (3). - С. 176-180. (Серія: філологічні науки).

Гвоздарев Ю.А. Строки библейской мудрости / Ю.А. Гвоздарев // Русская речь. - 1996. - № 3.

Георгієва Н. Проблемні аспекти класифікації та характеристики біблійних фразеологічних одиниць англійської мови. / Н. Георгієва //

Демський М.Т. Системні звязки у сфері фраземіки М.Т. Демський // Мовознавство. - 1991. - № 7. - С. 21-31.

Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць / П.Г. Єрченко // Іноземна філологія. - 1994. - 155 с.

Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. / В.П. Жуков - М., 1990.

Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Юрій Антонович Зацний. - Л.: ПАІС, 2007. - 228 с.

Зорівчак Р.М. Біблеїзми в нашому мовленні, / Р. М. Зорівчак, 2006. - [Електронний ресурс

Їжакевич Г.П. Стилістична класифікація фразеологізмів. / Г.П. Їжакевич // Українська мова та література в школі. - 1971. - №10. - С. 21

Корнеева А.П. Английские фразеологические единицы библийного происхождения в языке и речи. Автореф. дис. канд. филол. наук. - М., 2009. - 18 с.

Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Навч. посібник. / І.В. Корунець. - Вінниця: нова книга, 2003. - 458 с.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / М.П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001 - 368 с.

Кочерган М.П. Слово і контекст (лексична сполучуваність і значення слова). / М. П. Кочерган .- Львів, 1980. - 360 с.

Коціпак М.М. Структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць (на матеріалі американського детектива ХХІ ст. / М.М. Коціпак //Філологічні трактати. - 2010. - №1. - С. 52-56.

Клюкіна Т.П. Стаття з альманаху «Стовпотворіння», № 8-9. - 2003 - [Електронний ресурс]. / Т.П. Клюкіна - Режим доступу: <http//www.thinkaloud.ru/scienceak. html>

Кунин А.В. Английская фразеология. / А.В. Кунин. - М., 1999. - 276 с.

Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. / А.В. Кунин. - М.: Высш. школа, 2002. - 122 с.

Ларин Б.О. Очерки по фразеологии (О систематизации и методах исследования фразеолгических материалов) Б. О. Ларин // Уч. зап. Ленингр. ун-та. - 1999. - № 198.

Мельник М.В. Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна - Трактування біблеїзмів як перекладознавча проблема. / М.В. Мельник.

Мельчук И.А. Об одном классе фразеологисеских сочетаний. / А.И. Мельчук // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических едениц. - Тула, 1968. - С. 51-65

Мендельсон В.А. Фразеологические единицы библейского происхождения в английском и русском языках: автореф. дис .канд. пед. наук, Казанский государственный педагогический университет, 2001.

Мендельсон В.А. Библейские фразеологические еденицы с архаичными элементами в английском и русском языках.

Мокиенко В.М. Славянская фразеологія.: пособие / Валерий Михайлович Мокиенко - М.: Высшая школа, 1980. - 287 с.

Мягкова Л.Г. Фразеологические библеизмы и их реализация в контексте (на материале публицистических и газетных текстов современного языка) /Л.Г. Мягкова // Вопросы английской фразеологии (коммуникативный и фразеологический аспекты). М., 1987. - С. 56-65.

Набока О.М. Біблеїзми з Євангелія від Матвія у мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників та газетних текстів): автореф .дис. канд. філол. наук, Одеський національний університет, 2006. - 20 с.

Онкович Г.О. Фразеологізми як національно-культурний компонент. / Г.О. Онкович // Дивослово. - 1999. - № 4. - С. 35-46.

Полубиченко Л.В. Топология библеизмов как части английской литературной традиции / Л.В. Полубиченко, Е.В. Кузнецова // Вестник Моск. УН-та. Сер. № 9. Филология. 1987. - № 6. - С. 20-26.

Попов Р.Н. Методы исследования фразеологического состава языка. / Р.Н. Попов. - М., 1996.

Попов Р.Н. Фразеологизмы русского языка с архаичными значениями и формами слов. / Р.Н. Попов. - М.: Высшая школа, 1976. - 200 с.

Потебня А.А. Слово и миф. - М., Рассвет, 2001. - 260 с.

Прокольева С.М. Механизмы создания фразеологической образности. / С.М. Прокольева. - М., 1996.

Ройзензон Л.И. Фразеологизация как лингвистическое явление. / Л. И. Ройзензон //Труда Самаркандского государственного университета им. А. Навои. Вып. 119. Кафедра иностранных языков. - Самарканд, 1964. - 140 с.

Савицкий В.М. Английская фразеология: Проблемы моделирования. / В.М. Савицкий. - Самара, 1993.

Сафронова О.В. Структура і семантика фразеологічних одиниць із ономастичним компонентом біблійного походження в сучасній англійській мові. / О.В. Сафронова. - К., 1997.

Скаб М. Біблійні фразеологізми як обєкт мовної гри в сучасній українській літературі / Скаб Марія, Скаб Марян. // Учені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2012. - Т. 25 (64)

Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. / Л.Г. Скрипник - К., 1999. - 759 с.

Смит Л.П. Фразеология английского языка. / Л.П. Смит. - М., Просвещение, 2000. - 387 с.

Талиев М.Т. Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических едениц. / М. Т. Талиев. - Тула, 1972. - С. 30-70.

Телия В.Н. Метафора как модель смысла произведения и ее экспрессивно-оценочная функция В.Н. Телия // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988.

Уорелл А. Дж. Английские идиоматические выражения. / А.Дж. Уорелл. - М.: Художественная литература, 1999.

Хорнби А.С. Конструкции и обороты английского языка // Хорнби А.С. - М.: Буклет, 1994.

Чиченова Л.А. Английская фразеология в языке и речи. / Л.А. Чиченова. - М., 1986.

Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. 3-е изд. / Н.М. Шанский. - М.: Высшая школа, 1985.

Шулежкова С.Г. Искусство как посредник в освоении библейских крылатых выражений. / С.Г. Шулежкова // Frazeologia and religia. - Opole, 1996.

Южченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. - К.: Рад. школа, 1988. - 144 с.

Alekhina A. Semantic Groups in English Phraseology. - Minsk: Высш. шк., 2001. - 248 с.`. Theory end Practice of Translation // Nova Knyha, 2003. -

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1966.

Англо-український фразеологічний словник / Уклад. К.Т. Баранцев. - 2-ге вид., випр.. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2005. - 1056 с.

Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь / Лит. ред. М.Д. Литвинова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. Рус. яз., 1984. - 944 с.

Литвинов П.П. Анлгло-русский фразеологический словарь с тематической классификацией. - М.: Яхонт, 2000.Webster Dictionaryof the English Language. College Edition. Delhi: SurjeetPublications, 1989. - 1824p.Oxford English Dictionary - Oxford: Oxford Univ. Press, 1989.

Коваль А.П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. / Алла Петрівна Коваль. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.Holy Bible.A.V. English-Russian dictionary of idioms. - M., 2005. - 503c.


ВСТУП Мова є однією з найважливіших складових, що будує націю. Вона супроводжує людину з перших днів її життя і до самої смерті, вона розвивається разом

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ