Економічна ефективність виробництва цукрових буряків та шляхи її підвищення

 

Вступ

Розвязання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень економічних відносин, прискорення науково-технічного прогресу. Нині вже йде перехід до розвитку агропромислового виробництва на основі різних форм власності і видів діяльності в умовах ринкової економіки.

В економічному розвитку країни сільське господарство відіграє особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Провідна роль у розвитку продуктивних сил країни належить галузям промисловості, однак неодмінною умовою економічного прогресу є підвищення ефективності сільського господарства.

Сільське господарство є істотним джерелом нагромадження, воно забезпечує понад 23% загальної суми національного доходу країни.

Україна аграрна країна. Географічне розташування держави дуже сприятливе для вирощування різних сільськогосподарських культур. Здебільшого на території України вирощують зернобобові, цукрові буряки, технічні культури, плоди, ягоди, виноград та ін.

В Україні цукрові буряки єдине джерело сировини для цукрової промисловості. Коренеплоди культивованих в країні сортів та гібридів цукрових буряків містять 17-18% цукру, а при сприятливих умовах його нагромаджується до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру з коренеплодів становить 12-15%. Таким чином, при врожайності цукрових буряків 350-400 ц/га можна одержати по 50-60 ц цукру з 1 га.

Бурякоцукровий комплекс України включає 60 цукрових заводи, виробничі потужності яких забезпечують переробку 130 тис. т коренеплодів цукрових буряків за добу. Основними бурякосійними районами України є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська області, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових буряків. У структурі посівів сільськогосподарських культур цукрові буряки становлять, у деяких регіонах до 15-19% загальної площі посівів. Отож, як бачимо, в Україні є всі умови для розвитку такої галузі сільського господарства - як цукрові буряки.

Отже метою курсової роботи буде аналіз економічної ефективності вирощування цукрових буряків на прикладі СТОВ «Україна» у Вінницькій області.

1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків

.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

економічний буряк цукровий сільськогосподарський

Підвищення ефективності агропромислового виробництва - визначальний фактор економічного розвитку суспільства.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію обєктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує суспільний корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів і живої праці. Ефективність виробництва - узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності живої і уречевленої праці в засобах виробництва.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільськогосподарського виробництва включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат праці.

Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

По-перше, чим менше праці і ресурсів затрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою. Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.

По-друге, ефективність сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на рівень роздрібних цін на продукти харчування і товари широкого вжитку, виготовлені із сільськогосподарської сировини. Адже рівень цін тісно повязаний із суспільно необхідними витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для зниження роздрібних цін на ринку.

По-третє, підвищення ефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельність сільськогосподарських підприємств. Чим більше вони виробляють і продають продукції, тим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів вони можуть виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці і соціальних умов. Це надзвичайно важливо в умовах вільного підприємництва, яке розвивається за рахунок лише власних коштів.

Оцінкою, сільськогосподарського виробництва є критерій економічної ефективності. Ця ознака повязана із збільшенням виробництва споживчих вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання - кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й настільки воно доцільне. Отож, вихідним критеріям економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення. Максимізація корисних ефектів на душу населення нерозривно повязана із збільшенням обсягів виробництва валової продукції, економією витрат в усіх сферах суспільного виробництва, включаючи і не виробничу

Отже, економічна ефективність сільського господарства проявляється у збільшенні виробництва продукції на душу населення. У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному звязку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь-які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки з економічної позиції, а й з урахуванням соціального результату. При цьому велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в звязку з прискоренням науково-технічного прогресу.

1.2 Показники ефективності виробництва цукрових буряків і методика їх визначення

В ефективності виробництва відображається вплив комплексу взаємоповязаних факторів, які формують її рівень і визначають темпи розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідні критерії і систему взаємоповязаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Оцінюючи ефективність галузі слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати. Адже виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо повязана з живими організмами, землею і залежить від її родючості та рівня використання. Тому при оцінці економічної ефективності виробництва підприємств різних регіонів потрібно враховувати відмінності в продуктивності землі. На результати виробництва значно впливають також температура повітря, кількість опадів та сонячних днів, а також інші природні фактори. У звязку з цим однаковий обсяг виробничих ресурсів, використаний в різних умовах, забезпечує різні результати.

Для оцінки економічної ефективності виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для її вимірювання. Адже врожайність культур не повністю характеризує ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображає лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили одержання наявної врожайності, бо один і той самий рівень врожайності може бути досягнутий при різних витратах.

Найважливішим результативним показником сільськогосподарського виробництва є обсяг валової і товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий дохід та прибуток.

В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарного виробництва, сприяють зміцненню економічних звязків. Розглянемо показники, які використовують при визначенні економічної ефективності виробництва цукрових буряків:

Урожайність. Урожайність визначається відношенням кількості валової продукції до площі з якої вона була зібрана. Середня урожайність по Україні є 250-300 ц/га, однак динаміка останніх десяти років говорить про зниження урожайності. Це є дуже суттєвою проблемою, адже враховуючи географічне розташування країни та природні умови, урожайність цукрових буряків має становити 350-400 ц/га. Значне зменшення виробництва цукру в Україні призвело до зниження експорту цього продукту, через що бюджет недоотримав кошти від його реалізації. Тому надалі необхідно спрямувати зусилля на підвищення обсягів виробництва цукрових буряків з метою збільшення такого стратегічного товару, як цукор.

Продуктивність праці. Праця - це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона видозмінює й пристосовує предмети природи відповідно до своїх потреб. Однією з властивостей праці є її продуктивність - здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт за одиницю робочого часу. Вона характеризує ступінь ефективної діяльності людини протягом даного проміжку часу. Продуктивність праці характеризується рядом показників, як натуральних, так і вартісних. В нашому випадку, стосовно цукрових буряків, будемо розраховувати кількість відпрацьованих люд.-год, як всіма працівниками, так і одним; коефіцієнт використання трудових ресурсів - це відношення фактично відпрацьованого часу до нормативного. Але основними показниками для визначення економічної ефективності визначають затрати праці на 1 ц цукрових буряків, виробництво цукрових буряків на 1 працівника, на 1 люд.-год.

Собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Її обчислюють відношенням витрат підприємства до обсягу виробленої продукції. Собівартість показує, скільки коштує виробнику виробництво та збут продукції. Собівартість буває повна і неповна. Повна - це витрати на виробництво і реалізацію продукції, а неповна - лише на її виробництво.

Прибуток - становить різницю між виручкою (доходом) від реалізації продукції та повною її собівартістю. У сільськогосподарських підприємствах розрізняють такі види прибутку:

1.прибуток від реалізації продукції;

2.балансовий прибуток, тобто створений у виробництві прибуток, збільшений або зменшений на позареалізаційні доходи чи витрати;

.чистий дохід, або обсяг прибутку, який залишається після сплати всіх платежів до бюджету.

Для характеристики економічної ефективності використовують такий вид, як чистий прибуток. Його обчислюють в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівник, а також на 1ц продукції.

Норма прибутку - визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних коштів. Цей показник розраховується загалом по підприємству і показує величину прибутку, що припадає на 1 грн основних і оборотних коштів. Саме цей показник показує з якою ефективністю використовуються основні і оборотні фонди. Оптимальний рівень норми прибутку для підприємств України - 14-15%

Рівень рентабельності. В умовах ринкової економіки кожен субєкт підприємницької діяльності намагається максимізувати прибуток, найбільш ефективно використати всі виробничі ресурси й домогтися найвищої рентабельності. Рентабельність - найважливіша економічна категорія. Рівень рентабельності визначається відношенням отриманого прибутку до рівня собівартості виробництва вираженим у відсотках. У більшості сільськогосподарських підприємств України сформувалися основні галузі виробництва, які визначають її економіку, фінансові результати, можливості нагромадження. Високий рівень рентабельності цих галузей забезпечує оптимальну рентабельність сільськогосподарського підприємства в цілому. Сільськогосподарські підприємства з урахування конкретних умов господарювання визначають необхідний рівень рентабельності, який дає змогу перейти на принципи самоокупності і самофінансування. Самоокупність характеризує певний рівень економічної ефективності виробництва. Самоокупне підприємство за рахунок власних коштів повинно покривати виробничі витрати і одержувати прибуток, достатній для внесення в бюджет установлених платежів, поверненню банку позичок і відсотків по них, утворення фонду матеріального заохочення і підтримання діяльності невиробничих галузей. При цьому маса прибутку забезпечує тільки просте відтворення виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Досягнення необхідного рівня ефективності при самоокупності є передумовою виходу господарства на самофінансування, здійснення розширеного відтворення і матеріальне стимулювання працівників за рахунок власних коштів і нагромадження. В умовах самофінансування обсяг прибутку підприємства забезпечує його самоокупність, а також відрахування від прибутку з метою збільшення основних і оборотних коштів на соціально-культурні заходи.

Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва, який забезпечує переведення господарств на повне самофінансування, залежить від їх спеціалізації і конкретних умов господарювання.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару, результат взаємодії попиту та пропозиції на ринку. Отже, ціна є таким показником, який узагальнює всі попередні, тобто збирає в собі результати всього процесу виробництва та реалізації продукції, а також показує специфіку і ситуацію на ринку.

2. Рівень виробництва цукрових буряків та їх економічна ефективність

.1 Виробничі ресурси господарства та їхнє використання

Територія господарства характеризується помірним кліматом. Середньорічна кількість опадів 400-600 мм, середня температура повітря +8ºС, сильні вітри є дуже поодиноким явищем. Землі складаються з чорноземів степів і лісостепів.

Землекористування агрофірми компактне, територія зі сходу на захід становить 12 км та 16 км з півночі на південь. Площа с/г угідь складає 2423 га, в тому числі ріллі - 2423 га.

Продуктивність виробництва залежить від величини загального земельного фонду і частки в ньому земель, які використовуються в сільськогосподарському виробництві. Але слід при цьому дотримуватись оптимального співвідношення земельних угідь в структурі земель сільськогосподарського призначення. Надмірна їх розораність негативно відображається на виробництві продукції сільського господарства. Тобто, в кожному господарстві повинно бути встановлене оптимальне поєднання ріллі і інших сільськогосподарських угідь.

Таблиця 1. Структура земельних угідь СТОВ «Україна»

Угіддя2010 р.2011 р.2012 р.га%га%га%Всього с.-г. угідь, га238610024181002423100рілля238610024181002423100

Як видно з таблиці 1 у порівнянні з 2010 роком у 2012 році площа с/г угідь збільшилась на 37 га. Окрім структури посівних площ дуже важливу роль при оцінці ефективності виробництва цукрових буряків відіграє забезпеченість господарства основним капіталом, трудовими ресурсами та їх використання.

Дуже важливим показником на даному етапі є наявність і використання трудових ресурсів, адже саме людина створює кінцевий продукт.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

До трудових ресурсів належать:

населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

працюючі особи пенсійного віку;

працюючі особи віком до 16 років.

До їхнього складу включаються також особи працездатного віку, потенційно здатні до участі в праці, але зайняті в домашньому і особистому підсобному господарстві, на навчанні з відривом від виробництва, на військовій службі.

Таблиця 2. Трудові ресурси та їх використання в СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Середньорічна чисельність працівників, чол.13312912694,73В тому числі:у рослинництві68635986,76у тваринництві656667103,07Відпрацьовано всьоголюд.-год, тис. люд.-год32545116125015006646,11У тому числі:у рослинництві26058214322512565048,21у тваринництві64869180252441637,63Коефіцієнт використання трудових ресурсів0,590,580,55_Про наявність трудових ресурсів свідчить таблиця 3. З даних таблиці видно, що ефективність трудових ресурсів в період з 2010 р по 2012 р покращилася. Загальна кількість працівників зменшилась на 5,27%, кількість відпрацьованих люд.-год. також зменшилась на 53,89%, в тому числі у рослинництві - на 51,79%, в тваринництві - на 62,37%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів знизився на 5,82%. На 2012 рік цей коефіцієнт становить 0,55. Це свідчить про сезонність виробництва. Розвиток підприємства залежить від його матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основний виробничий капітал.

Таблиця 3. Забезпеченість основним капіталом СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Основні виробничі фонди,189942036227327,9тис. грн.:на 1 га с.-г. угідь0,791,742,56324на 1 середньорічного працівника14,2832,5849,42346Норма прибутку, %70,65128,640,5

Аналізуючи дані СТОВ «Україна» з таблиці 2 ми бачимо, що маса основного виробничого капіталу у 2012 р. у порівнянні з 2010 р. збільшилось на 227,9%, зокрема на 1 га с.-г. угідь на 224%. В розрахунку на 1 середньорічного працівника збільшився на 246%. Отже, у 2012 р. підприємство стало більш забезпечене основним виробничим капіталом і почало отримувати набагато більший прибуток в розрахунку на 1 грн. цих фондів, що свідчить про краще використання засобів виробництва в порівнянні з 2010 роком.

Для проведення подальшого дослідження потрібно визначити спеціалізацію підприємства. Спеціалізація - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві продукції. Спеціалізацію можна виявити виходячи із структури грошових надходжень від реалізації. Спеціалізація визначається за головними галузями. Головною називають галузь, частка якої в грошових надходженнях підприємства перевищує 20%. Галузі, частка яких знаходиться в межах від 10% до 20% - такі, що розвиваються.

У рослинництві через те, що окремі сільськогосподарські культури не можна за біологічними умовами висівати щорічно на одному й тому самому місці, вузька спеціалізація неможлива. Спеціалізованими можуть бути лише тепличні комбінати з виробництва овочів.

У тваринництві, де виробництво продукції безпосередньо не пов'язане з використанням основного засобу виробництва - землі, можлива вузька спеціалізація на відгодівлі великої рогатої худоби, свиней на м'ясо, виробництві яєць і м'яса птиці. Це, за суттю, підприємства промислового типу, де запроваджено індустріальні методи виробництва, галузь відокремлена від використання землі й забезпечення кормами відбувається зі сторони.

Економічне значення спеціалізації полягає в тому, що:

вона відкриває широкі можливості для організації масового та ритмічного виробництва продукції на індустріальній основі;

дає змогу вдосконалювати технологію і підвищити окупність капітальних вкладень;

створює сприятливі можливості для технічного прогресу та впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду з метою найефективнішого використання землі, машин, сировини та матеріалів, трудових і фінансових ресурсів;

поряд зі збільшенням валового виробництва продукції поліпшується ЇЇ якість, зростає культура виробництва, підвищується кваліфікація кадрів, з'являються нові професії;

досягається зниження затрат і підвищення рентабельності виробництва продукції.

Таблиця 4. Структура грошових надходжень від реалізації продукції в СТОВ «Україна»

Продукція2010 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.тис. грн%тис. грн%Зернові і зернобобові3154,131,986829,738,19216,53гречка426,54,32340,91,979,92Кукурудза на зерно1157,311,732668,214,92230,55Ячмінь озимий36,60,3770,60,39192,89Ячмінь ярий423,74,29353,41,9783,4овес5,20,05179,613453,84просо13,20,13___Інші зернові та зернобобові45,80,4623,10,1350,43соняшник824,48,361065,55,95129,24соя613,46,211275,57,13207,93Цукрові буряки849,28,611378,77,71162,92Інша продукція рослинництва3893,94109,70,6128,2Всього по рослинництву5848,159,2910659,159,62182,26Приріст живої маси усього678,96,881628,19,10239,8Свиней321,83,26623,63,48193,78Молоко2856,728,964798,826,83167,98Мед9,70,098170,09175,25Інша продукція тваринництва1511,53153,30,85101,52Всього по тваринництву4018,140,747220,840,38179,7Разом по рослинництву і тваринництву9862,210017879,9100181,29

Виходячи із розрахунків таблиці 4, можемо сказати, що виручка від реалізації продукції рослинництва збільшилася на 82,86%, від продукції тваринництва на 79,7%, у порівнянні з 2010 роком. Надходження від виробництва цукрових буряків збільшились на 62,92%, від зернових і зернобобових, соняшника збільшилась відповідно на 116,53%, 29,24%, від молока - збільшилось на 67,98%, реалізація іншої продукції тваринництва також збільшилася на 1,52%. Підприємство спеціалізується на молоці з вирощуванням кукурудзи, його частка становить у 2012 році 26,83% і 14.92% відповідно. У рослинництві переважає зерновий напрям, який у структурі грошових надходжень в 2012 році займає 38,19%, а цукрові буряки - 7,71%. В тваринництві у 2012 році найбільше прибутку давало виробництво молока (26,83%). Взагалі ж сума надходжень від продукції рослинництва і тваринництва збільшилася в 2012 році в порівнянні з 2010 роком на 81,29%, що є позитивним для підприємства.

Оцінимо загальний стан досліджуваного нами підприємства.

Таблиця 5. Динаміка основних показників господарської діяльності СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Вартість валової продукції тис. грн.:7659,111640,314968,2195,43на 1 га с.-г.угідь3,214,816,17192,21на1працівника57,5890,23118,79206,3Прибуток, тис. грн.:1340,82145,51785,7133,18на 1 га с.-г.угідь0,560,890,73130,35на 1 працівника10,0816,6314,17140,57Повна собівартість продукції, тис. грн.8555,412735,116094,2188,11Рівень рентабельності (збитковості), %15,6716,811-

З даних таблиці 5 видно, яких фінансових результатів досягло підприємство. В 2012 році в порівнянні з 2010 вартість валової продукції збільшилась на 95,43%. Вартість валової продукції, яка припадає на 1 га с.-г. угідь збільшилась також на 92,21%, а на 1 середньорічного працівника збільшилась на 106,3%. У 2010 році підприємство отримало прибуток, який склав 1340,8 тис. грн., але в 2012 році ми бачимо що прибуток підприємства становить 1785,7 тис. грн. Отже, СТОВ «Україна» - прибуткове підприємство, з досить не поганими показниками господарської діяльності.

2.2 Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів цукрових буряків

Україна відноситься до аграрних країн і має гарні умови для розвитку сільського господарства не лише для задоволення власних потреб, а й можливість експортувати значну кількість продукції.

Буряківництво - одна з галузей сільського господарства, яка розвивається на нашій території досить давно. Україна має сприятливі умови і для подальшого розвитку цієї галузі. Однак, без збільшення обсягів виробництва неможливо говорити про збільшення експорту цього продукту.

Посівна? пло?ща - площа зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розрізняють загальну посівну площу і посівну площу окремих сільськогосподарських культур або культур, об'єднаних у певні групи за характером використання (круп'яні, технічні, овочеві, кормові), способом догляду (просапні?) або за ботанічними ознаками (зернові, зернобобові, коренеплоди).

Розмір і структура посівних площ залежить від спеціалізації господарства, державного замовлення мали на той чи іншого такого роду продукцію, внутрішньогосподарської потреби у ній, кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, економічну ефективність вирощування окремих культур.

Найважливішою завданням аналізу посівних площ є аналіз підвищення або зниження їх розмірів під окремими культурами у цілому, вивчення джерел постачання та причин цих змін з оцінкою позитивного чи негативного впливу, яку вони можуть надати в розвитку рослинництва у цьому підприємстві.

Валовим збором сільськогосподарських культур називається обсяг фактично зібраної сільськогосподарської продукції. Облік продукції ведеться по окремих культурах або по деяким групам культур з усієї площі посіву. Даний показник обчислюється з 1954. Обсяг валового збору сільськогосподарських культур обчислюється у тисячах тонн або центнерів.

Урожайність. Урожайність визначається відношенням кількості валової продукції до площі з якої вона була зібрана. Середня урожайність по Україні є 250-300 ц/га, однак динаміка останніх десяти років говорить про зниження урожайності. Це є дуже суттєвою проблемою, адже враховуючи географічне розташування країни та природні умови, урожайність цукрових буряків має становити 350-400 ц/га. Значне зменшення виробництва цукру в Україні призвело до зниження експорту цього продукту, через що бюджет недоотримав кошти від його реалізації. Тому надалі необхідно спрямувати зусилля на підвищення обсягів виробництва цукрових буряків з метою збільшення такого стратегічного товару, як цукор.

Отже, проаналізуємо динаміку посівних площ, урожайність і валовий забір цукрових буряків в досліджуваному підприємстві.

Таблиця 6. Динаміка посівних площ, урожайності та валового збору у СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. в % до 2010 р.Посівна площа, га15522014090,32Урожайність, ц/га430,4404530,92123,35Валовий збір, ц667168889674330111,41

З таблиці 6 видно, що посівна площа цукрових буряків у 2012 році у порівнянні з 2010 зменшилася на 9,68%, урожайність зросла на 23,35%, валовий збір збільшився на 11,41%. Можемо зробити висновок, що валовий збір підвищився, хоча посівна площа зменшилася до 140 га у 2012 році. Урожайність у 2012 році майже в два рази перевищує середні показникам урожайності цукрових буряків по Україні, яка становлять приблизно 250 ц/га., що свідчить про високу ефективність вирощування цукрових буряків.

2.3 Економічна ефективність виробництва цукрових буряків

Продуктивність праці - один з показників, які мають пряме відношення до ефективності виробництва продукції. Продуктивність праці - це здатність конкретної праці виробляти в процесі виробництва відповідну кількість продукції за одиницю робочого часу або співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. Проаналізуємо показники ефективності праці, які дані у таблиці 7.

Таблиця 7. Динаміка продуктивності праці при вирощуванні цукрових буряків в СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Затрати праці на 1 ц цукрових буряків, люд.-год.0,110,100,0983,42Виробництво цукрових буряків:на 1 люд.-год., ц10,3410,6310,90105,39на 1 середньорічного працівника, ц501,62689,11576,2114,86

З таблиці 7 ми бачимо, що затрати праці на 1 ц цукрових буряків у 2012 році у порівнянні з 2010 роком зменшились на 16,58%, виробництво на 1 люд.-год. зросло на 5,39%, на 1 середньорічного працівника збільшилось на 14,86%. Взагалі ж показники продуктивності праці в СТОВ «Україна» при виробництві цукрових буряків є дуже високими, що дозволяє говорити про стрімкий розвиток галузі, адже загалом по підприємству використання трудових ресурсів є не досить ефективним, про що ми вже згадували вище. Трудомісткість виробництва даного продукту за 3 останні роки значно зменшилася, що свідчить про впровадження механізації і нових технологій вирощування цукрових буряків у господарстві. Незважаючи на покращення технології виробництва, одними з головних чинників при формуванні урожайності даної культури є все ж таки природні умови.

Проаналізуємо структуру виробничої собівартості в рослинництві на даному підприємстві, що допоможе нам дізнатися, за рахунок чого на протязі останніх 3 років відбувається таке суттєве збільшення повної собівартості виробництва в рослинництві на даному підприємстві.

Таблиця 8. Структура виробничих витрат в буряківництві в СТОВ «Україна»

Показник2010 р.2011 р.2012 р.тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%Витрати на оплату праці824,510,61835,315,941348,310,69Відрахування на соц. заходи301,73,88682,55,93501,43,97Матеріальні витрати:5227,667,257201,462,588193,165,01насіння950,612,22967,18,41022,18,11добрива782,210,061711,114,871503,211,92нафтопродукти1304,216,771731,615,041371,710,88електроенергія31,80,426,70,2375,10,59запасні частини146218,8924,88,039257,34оплата послуг сторонніх організацій448,95,771500,113,032909,423,08Амортизація3103,98398.23,466184,9Інші витрати1109,239,571389,812,071940,715,4Всього витрат:777314,2611506,7100,0012601,5100,00

З даних таблиці 8 видно, що найбільший вплив на виробничу собівартість продукції рослинництва мають матеріальні витрати. Серед матеріальних витрат вирізняються нафтопродукти, які формували близько 16,77% виробничої собівартості в 2010 році і 15,04% - в 2012 році. В 2012 році 8,4% виробничої собівартості визначало насіння. Також є високим показник оплати праці стороннім організація у 2012 р. - 23,08%. На добрива підприємство використовувало 10,06 - 14,87%, що забезпечувало високу врожайність цукрових буряків. Найменшу частку витрат займають витрати на електроенергію.

Проведемо аналіз собівартості та цін реалізації цукрових буряків для визначення рентабельності і прибутковості даного виробництва.

Таблиця 9. Собівартість і рентабельність вирощування буряків в СТОВ «Україна»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Реалізовано цукрових буряків, ц286243555840531141,6Повна собівартість 1 ц буряків, грн.30,1529,5432,25106,96Ціна реалізації 1 ц буряків, грн.29,6629,7934,02114,69Прибуток / Збиток на 1 ц буряків, грн.-0,490,251,77361,22Рентабельність (збитковості), %-1,60,845,48-

З даних таблиці 9 видно, що реалізація цукрових буряків в нашому господарстві зросла на 41,6%, з одночасним підвищенням повної собівартості на 6,96% і підвищенням ціни реалізації на 14,69%. Збиток на 1 ц цукрових буряків у 2010 році становив 0,49 грн., але вже у 2012 році підприємство отримало прибуток у 1,77 грн. з ц. Скоріше за все причинами збитковості, такої важливої галузі як буряківництво, в даному господарстві стала ситуація на ринку цієї продукції, яка не дозволяє підприємству встановити ціну на буряки, яка б покривала їх собівартість. Отже, як бачимо, основними факторами, які впливають на прибутковість вирощування буряків є собівартість і ціна реалізації продукції.

.4 Інтенсифікація буряківництва

Основним напрямом підвищення економічної ефективності буряківництва є послідовна інтенсифікація галузі. Різке підвищення врожайності цукрових буряків на основі інтенсивних факторів дасть змогу збільшити валове виробництво коренів і відповідно цурку, зменшити витрати на виробництво одиниці продукції. Крім того, можна буде скоротити посівні площі цукрових буряків у підприємствах, де їх концентрація в структурі сівозмін дуже висока, а також зосередити виробництво в найбільш сприятливих регіонах. Слід впроваджувати інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків, що враховує особливості конкретної природо-кліматичної зони.

Раціональне розміщення і спеціалізація сільського господарства є важливим фактором інтенсифікації виробництва. Розміщення сільського господарства означає розміщення окремих його видів. Доцільність розміщення сільського господарства зумовлюється природними та економічними факторами, які тією чи іншою мірою сприяють виробництву певних видів продукції. Оскільки для розвитку рослин необхідні певні умови - склад та якість ґрунту, температурний режим, кількість опадів, - комплекс цих факторів визначає середовище, яке є основою розвитку сільського господарства.

Завдання раціонального розміщення сільського господарства - розподіл галузей і культур по території з метою найефективнішого використання природних умов, запобігання нераціональним перевезенням сільськогосподарських продуктів для потреб населення і промислової переробки, забезпечення комплексного розвитку сільського господарства, при якому в необхідних пропорціях поєднуються різні галузі з переважним розвитком головної з них. При розміщенні сільського господарства дуже велике значення має вибір сільськогосподарських культур, які мають відповідати принаймні двом вимогам: по-перше, максимально використовувати родючість ґрунту та інші природні умови даної території; по-друге, ефективно поєднуватись між собою та з іншими галузями господарства, результатом чого і є створення сільськогосподарського комплексу. При цьому в усіх випадках метою організації таких комплексів є максимальне виробництво високоякісної продукції з одиниці земельної площі при мінімальних затратах живої і уречевленої праці.

Розміщення визначається обсягом виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в певних регіонах, їх питомою вагою у валовому виробництві цієї продукції в масштабах країни. Територіальна форма поділу праці, розміщення зумовлюють спеціалізацію, яка знаходить свій прояв в організаційних формах, в посиленні галузевої та територіальної диференціації сільськогосподарського виробництва, що в кінцевому рахунку відображає розподіл виробництва різних видів сільськогосподарської продукції та галузей по території країни, економічних районах, зонах та підприємствах. Спеціалізація дає уявлення про головні галузі виробництва. Рівень їх розвитку, роль і значення в економіці господарства.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах чи підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується й переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. Показниками, що визначають спеціалізацію підприємства є: структура товарної продукції, структура валової продукції, структура виробничих витрат.

Інтенсивна технологія передбачає такі основні елементи: розміщення цукрових буряків у сівозміні після найкращих попередників, поліпшення системи основного та передпосівного обробітку ґрунту, високоефективне застосування науково обґрунтованих норм внесення органічних і мінеральних добрив, висів насіння районованих сортів із високою схожістю, що забезпечує механізоване формування густоти насаджень, застосування ефективної системи боротьби з бурянами, шкідниками та хворобами рослин, впровадження прогресивних способів догляду за посівами, Збирання врожаю потоковим і потоково-перевалочним способами з мінімальними затратами ручної праці, раціональну організацію праці.

Для цукрових буряків найкращими попередниками в зонах достатнього зволоження є озима пшениця, що висівається після багаторічних трав одного року використання та раннього зайнятого або чистого пару. В зоні недостатнього зволоження цукрові буряки слід розміщувати після озимої пшениці, що висівається на чорному пару.

Одним із головних факторів підвищення врожайності цукрових буряків є система внесення добрив, що забезпечує надходження основних поживних елементів до рослин протягом усього періоду вирощування. Для одержання 350-450 ц коренів з 1 га на ґрунтах з низьким вмістом поживних речовин необхідно внести по 300-500 кг/га діючої речовини мінеральних добрив. Крім того, на 1 га вносять 30-40 т гною під попередники або безпосередньо під цукрові буряки.

Урожайність цукрових буряків значною мірою залежить від розвитку селекції та насінництва. Головним при цьому є виведення сортів і гібридів, що забезпечують високий вихід цукру з 1 га посіву, тобто поєднують у собі високу врожайність коренів та високий вміст цукру в них. Вирощування прогресивних сортів і гібридів цукрових буряків за інтенсивними технологіями повинне забезпечувати вихід цукру не менш, як 14-15%, що дозволить збільшити валове його виробництво, зменшити витрати сировини на одержання 1 т цукру.

Велику роль у підвищенні економічної ефективності функціонування цукрового комплексу відіграє організація сировинних баз цукрових заводів. Для оптимізації діяльності комплексу, з одного боку, необхідна концентрація виробництва цукрових буряків на мінімальній відстані від заводу, а з іншого - цукровий завод має бути наближений до сировинних місць. При цьому потужність заводів має бути розрахована на переробку всієї маси коренів в оптимальні строки, що дасть змогу знизити витрати на перевезення, вивільнити значну кількість транспорту, зменшити втрати при перевезенні та зберіганні, скоротити строки переробки коренів, збільшити вихід цукру при зменшенні витрат на його виробництво.

Повернемося до аналізу нашого підприємства, і прослідкуємо рівень інтенсифікації в СТОВ «Україна»

Таблиця 10. Рівень інтенсифікації буряківництва в СТОВ «Україна»

Показник2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. у% до 2010 р.Виробничі витрати на 1 га, тис. грн.11,6210,9115,92137Затрати праці на 1 га, люд.-год.59,8292,1182,99138,73Урожайність, ц/га430,42404,07530,92123,34Затрати праці на 1 ц буряків, люд.-год.0,110,10,0983,42Повна собівартість 1 ц буряків, грн.30,1529,5432,25106,96Ціна реалізації 1 ц буряків, грн.29,6629,7934,02114,7Прибуток / Збиток з 1 ц, грн.-0,490,251,77361,22Рентабельність (збитковість), %-1,60,845,48-

Для подальшого аналізу ми звели раніше обчислені показники інтенсифікації в одну таблицю, з якої видно, що у 2012 році у порівнянні з 2010 роком виробничі витрати на 1 га посіву збільшилися на 37%, затрати праці на 1 га посіву люд.-год. - на 38,73%, що свідчить про низький рівень інтенсифікації підприємства.

Не останню роль зіграло також підвищення матеріальних витрат в рослинництві (таблиця 8), зокрема на мінеральні добрива та насіннєвий матеріал. Проаналізувавши підприємство, можна зазначити що деякі показники знаходяться на низькому рівні, але в той же час підприємство має непогані передумови для розвитку.

Висновки і пропозиції

Вирішення продовольчої проблеми та підвищення добробуту населення України значною мірою залежить від розвитку сільського господарства, зростаючої його ефективності. Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільському господарстві, та необхідність задоволення зростаючих потреб населення обєктивно вимагають підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Цього можна досягти створенням регульованої ринкової економіки, відповідно механізму регулювання господарюваня та забезпечення усіх форм власності.

Провідною галуззю сільського господарства є галузь буряківництва. Де з 1 га можна одержати по 50-60ц цукру, при врожайності 350 ц/га і при цукристості коренеплодів 12-15%

Основним напрямком збільшення виробництва цукрових буряків і підвищення його ефективності є інтенсифікація галузі. Головне завдання - значне підвищення врожайності і цукристості коренеплодів цукрових буряків.

Основною причиною низької врожайності цукрових буряків у господарствах України є переважання екстенсивних форм ведення буряківництва. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити народногосподарський ефект.

Аналізуючи, СТОВ «Україна», можна сказати, що у його розпорядженні знаходиться 2423 га сільськогосподарських угідь, з яких 100% припадає на ріллю. Підприємство спеціалізується на рослинництві, його частка становить у 2012 році 59,63%. У рослинництві переважає зерновий напрям, який у структурі грошових надходжень в 2012 році займає 38,19%, а цукрові буряки - 7,71%. В тваринництві у 2012 році найбільше прибутку давало виробництво молока (26,83%). Кількість працівників за аналізований період зменшилась на 5,27%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів наближений до середнього по Україні і становить 0,55 в 2012 році.

Основні виробничі фонди в розрахунку на 1 га збільшились на 227,9%, вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилися на 95,43%, прибуток збільшився на 33,18 відсоткових пункти. Економічна ефективність цукрових буряків набагато підвищилась. Собівартість виробництва підвищилася, ціна реалізації також зросли, затрати праці на 1 ц цукрових буряків знизились на 16,58%.

Реалізація цукрових буряків в 2012 році зросла на 41,6%, з одночасним підвищенням повної собівартості на 6,96% і підвищенням ціни реалізації на 14,69%.

Отже, проаналізувавши дані нашої роботи можна зробити висновок, що в СТОВ «Україна» вирощування буряків є досить розвинутою ланкою виробництва і в майбутньому для цієї галузі існують непогані перспективи для подальшого розвитку.

Для підвищення виробництва цукрових буряків потрібно проводити такі заходи:

. впровадження системи машин для комплексної механізації буряківництва;

.повне забезпечення мінеральними добривами;

.подальший розвиток селекції і поліпшення насінництва цукрових буряків;

.удосконалення технології і організації виробництва;

.розвиток агропромислової інтеграції в буряковому комплексі АПК.

Використана література

1.Закон України «Про колективні сільськогосподарські підприємства» // Голос України - 1992 - 20 березня

2.Закон України «Про підприємництво» // Сільські вісті - 1991 - 5 березня

3.Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р.

4.Закон України «Про цукрову промисловість та загальний розвиток галузі» від 17 квітня 2003 року.

5.Багрій Т.В. До розробки моделі організації матеріально-ресурсного забезпечення цукробурякового підкомплексу // Економіка АПК, 2003, №9, Перевидання - 2008 р.

.Варченко О.М., ВасилецьН.В. Збільшувати виробництво цукрових буряків // Економіка АПК, 1997, №1

.Валінкевич Н.В. Удосконалення управління розвитком виробництва цукрових буряків. // Економіка АПК, 2007, №1

.Варченко О.М. Сучасний стан та перспективи вирощування цукрових буряків в Україні. // Економіка АПК, 2007, №4

.Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.:Вища шк., 1994

.Руснак П.П., Жебка В.В., Рудий М.М., Чалий А.А. Економіка сільського господарства - К.: Урожай, 1994

.Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності підприємств - К.: Урожай, 1995

.Сінченко В.М. Проблеми підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків // Економіка АПК, 2004, №2

13.Економіка праці та соціально-трудові відносини - Акулов М.Г.

14.Економіка підприємств - Горбонос Ф.В.

Вступ Розвязання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості вимагає радикальних перетворень економічних відн

Больше работ по теме: