Дослідження структури менеджменту ТОВ "Агрофірма "Колос"

 

Міністерство аграрної політики україни

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра агробізнесу і управління соціальними системами

ЗВІТ

з виробничої практики

в ТОВ "Агрофірма "Колос"

Виконав студент IV курсу 243 групи

Булаценко Оксана Юріївна

Керівник практики від ВНЗ Сіренко Марина Анатоліївна,

асистент

Керівник практики від підприємства Ковтун Тетяна Миколаївна,

бухгалтер розрахункового відділу

Луганськ 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика підприємства

Розділ 2. Аналіз організаційної структури управління підприємства

Розділ 3. Система менеджменту підприємства

Розділ 4. Діловодство

Розділ 5. Управління персоналом

Розділ 6. Організація праці менеджера

Розділ 7. Логістика

Розділ 8. Система управління охороною праці на підприємстві

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В сучасних умовах розвитку студентам вищих навчальних закладів необхідно, крім теоретичних знань, набувати також практичні навички безпосередньо на підприємстві в умовах виробничого процесу. Саме тому є актуальним процес виробничої та переддипломної практики.

Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження виробничої практики.

Обєктом дослідження виступає ТОВ АФ "Колос" Словяносербського району Луганської області.

Виробнича практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами учбового плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих теоретичних знань, а й з точки зору практичної діяльності реально діючих підприємств придбати елементи професійного уміння і практичних навичок. Під час проходження практики було ознайомлено з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Колос". У ході практики було вивчено:

·організаційну структуру управління підприємства, зіставили її з цілями організації, визначили її ефективність;

·проводилося дослідження структури менеджменту;

·забезпечення підприємства трудовими ресурсами;

·аналіз робочого часу керівника, та методи його раціонального використання;

·систему діловодства;

·систему логістики;

·управління охороною праці на підприємстві.

Розділ 1. Характеристика підприємства

Агрофірма "Колос" за формою власності є товариством з обмеженою відповідальністю. Підприємство було зареєстровано 4 серпня 1998 року. Метою його створення є одержання прибутку та наступний його розподіл між Учасниками.

Товариство є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в частині виконання зобовязань за лізинговими платежами та ведення мисливського господарства на землях Фрунзенської селищної ради та Хорошанської сільської ради Словяносербського району Луганської області.

Товариство є юридичною особою приватного права; воно володіє, користується та розпоряджається майном, що йому належить, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг. Товариство здійснює цивільні права та обовязки через свої органи, які діють відповідно до Статуту та діючого законодавства України.

У своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про господарські товариства", іншими нормативними актами України, а також положеннями Статуту. Єдиним установчим документом ТОВ АФ "Колос" є Статут.

Товариство може бути засновником та учасником підприємств, господарських товариств, обєднань підприємств. Воно самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобовязаннями його учасників, крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Учасники товариства не відповідають за його зобовязаннями і несуть ризик збитків, повязаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобовязаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Товариство відповідає за зобовязаннями його учасників, що повязанні з його створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Метою утворення та діяльності товариства є задоволення споживчого попиту в товарах, продукції та послугах для одержання прибутку. Предметом діяльності товариства є:

·Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

·Розведення свиней;

·Допоміжна діяльність у рослинництві;

·Мисливство, відловлювання тварин і надання повязаних з ними послуг;

·Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

·Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів;

·Розведення великої рогатої худоби молочних порід;

·Розведення овець і кіз;

·Допоміжна діяльність у тваринництві;

·Після урожайна діяльність;

·Виробництво мяса;

·Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

·Роздрібна торгівля та ін.

Розглянемо результати діяльності ТОВ АФ "Колос" за останні три роки. В таблиці 1.1 представлена структура посівних площ за період 2011-2013 роки. Як бачимо площа посівів з кожним роком збільшується, у 2013 році вона збільшилась на 3 га в порівнянні з 2012 роком. Площа ріллі як в 2011 так і в 2012 році однакова, а в 2013 році вона збільшилась на 97,47 га. Збільшення площі ріллі відбулось внаслідок збільшення площі посівів соняшника та за рахунок вирощування сої. Також збільшилась площа пару.

Таблиця 1.1

Динаміка структури посівних площ

НайменуванняРокиВідхилення 2013 р. від рівня, %201120122013га%га%га%20112012Зернові, всього: 148555,5192572139450,3-6,1-27,6 - озимі зернові35013,1120044,9103137,2194,6-14,1 - ярові зернові113542,472527,136313,1-68,0-49,9Соя----1656,0100100Соняшник62023,25352090432,645,868,9Всього посівів210578,7246092246388,917,00,1Всього ріллі267410026741002771,471003,63,6Пар56921,32148308,4711,1-45,844,1

Таблиця 1.2

Склад і структура товарної продукції

Види товарної продукції2011 рік2012 рік2013 рікВиручка, тис. грн. Структура виручки,%Порядковий номер в ранжированому рядуВиручка, тис. грн. Структура виручки,%Порядковий номер в ранжированому рядуВиручка, тис. грн. Структура виручки,%Порядковий номер в ранжированому рядуРослинництво7295,395-8540,799,3-125415,298,5-в т. ч. зерно4752,561,915637,965,618571,068,01соняшник2525,632,922894,533,623249,025,82соя------568,74,53солома17,20,268,30,1526,50,26Тваринництво100,51,3-53,20,6-120,11,0-в т. ч. мясо свиней, ж. в. 54,10,7434,00,43---інша продукція тваринництва46,40,6519,20,24120,11,04Послуги в с. - г. 280,03,736,80,1660,30,55Всього по господарству7675,8100-8600,7100-12595,6100-

Ксп. =

Ксп2011===0,522

Ксп2012===0,582

Ксп2013===0,551

В таблиці 1.2 розглянуто склад та структуру товарної продукції ТОВ АФ "Колос" за останні три роки. У результаті аналізу данних таблиці було виявлено, що найбільшу питому вагу у виробництві займає рослинництво на яке припадає більш ніж 95 % усієї товарної продукції. Розрахунок рівня спеціалізації показав, що підприємство має високий рівень спеціалізації (коефіцієнт спеціалізації від 0,41 до 0,6).

менеджмент управління персонал логістика

Таблиця 1.3

Аналіз складу і структури виробничих витрат в рослинництві в динаміці

Статті затратРокиВідхилення 2012 р. від рівня 2011 р., %Відхилення 2013 р. від рівня 2012 р., %201120122013тис. грн. %тис. грн. %тис. грн. %Витрати на оплату праці1058,217,71294,216,21570,216,222,321,3Відрахування на соціальні заходи393,66,6481,36,0583,96,122,321,3Матеріальні витрати, в т. ч. 3021,650,64445,255,75502,956,847,123,8 - насіння та посадковий матеріал544,59,1778,79,81122,611,643,044,2 - мінеральні добрива350,45,9929,011,61321,513,6165,142,2 - електроенергія3,20,13,90,1--21,9-100 - нафтопродукти912,415,31301,816,31293,613,442,7-0,6 - запасні частини324,45,4437,85,5461,94,834,95,5 - оплата робіт та послуг886,714,8994,012,41303,313,412,131,1Амортизація основних засобів349,65,9468,15,9503,25,233,97,5Інші витрати1149,619,21288,916,21525,315,712,118,3Всього 5972,61007977,71009685,510033,621,4У таблиці 1.3 представленні данні аналізу складу і структури виробничих витрат в рослинництві в динаміці за 2011-2013 роки. Як бачимо з даних таблиці у 2012 році в порівнянні з 2011 роком витрати на виробництво продукції рослинництва по усім статтям збільшились. У 2013 році в порівнянні з 2012 роком виробничі витрати також збільшились по усім статтям окрім електроенергії та нафтопродуктів. Електроенергія у 2013 році при виробництві продукції рослинництва не використовувалась, а витрати на нафтопродукти зменшилися. Причиною збільшення виробничих витрат є подорожчання посадкового матеріалу, мінеральних добрив, нафтопродуктів та послуг сторонніх організацій.

Таблиця 1.4

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва (зерно)

ПоказникиРокиВідхилення 2013 р. від рівня, %201120122013201120121. Площа посівів, га148519251394-6,1-27,62. Урожайність, ц/га27,7433,2330,088,4-9,53. Валовий збір після доробки, ц4119763960419411,8-34,44. Сума виробничих витрат, всього, тис. грн. 5972,67977,79685,562,221,45. в т. ч. витрати, віднесені на основну продукцію, тис. грн. 4032,96215,45851,745,1-5,86. Прямі витрати праці, всього, люд. - год. 194006177190184984-4,64,47. Реалізовано продукції, ц30631413474794756,515,98. Виручка від реалізації, тис. грн. 4752,55637,98571,080,352,09. Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 3712,74945,66286,369,327,110. Рівень товарності, % (7: 3 х 100) 74,464,6114,353,676,911. Продуктивність праці, ц на 1 люд. - год. (3: 6) 0,210,360,239,5-36,112. Трудомісткість продукції, люд. - год. /ц4,712,774,41-6,459,213. Виробнича собівартість 1 ц, грн. (5: 3) 97,8997,18139,5242,543,614. Повна собівартість 1 ц, грн. (9: 7) 121,21119,61131,118,29,615. Ціна реалізації 1 ц, грн. (8: 7) 155,15136,36178,7615,231,116. Прибуток, всього, тис. грн. (8 - 9) 1039,8692,32284,7119,723017. Прибуток з 1 га, грн. (16:1) 700,2359,641638,95134,1355,718. Прибуток на 1 ц, грн. (16: 7) 33,9516,7447,6540,3184,619. Прибуток на 1 люд. - год. (16: 6), грн. 5,363,9112,35130,4215,820. Прибуток на 1 грн. повної собівартості, грн. (16: 9) 0,280,140,3628,6157,121. Рівень рентабельності, % (16: 9Х100) 28,014,036,329,6159,3

У таблиці 1.4 було розглянуто економічну ефективність виробництва зернових. Як бачимо у 2013 році в порівнянні з 2012 роком рівень товарності зернових збільшився у результаті збільшення обєму реалізованої продукції; продуктивність праці зменшилась, а трудомісткість - збільшилась, причиною цьому є зменшення валового збору та збільшення витрат праці; відбулось також збільшення собівартості продукції та ціна її реалізації; відбувся стрімкий ріст прибутку на 1592,4 тис. грн., що сприяло росту рівня рентабельності на 22,3 %.

Таблиця 1.5

Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва (соняшник)

ПоказникиРокиВідхилення 2013 р. від рівня, %201120122013201120121. Площа посівів, га62053590445,868,92. Урожайність, ц/га14,2416,1114,411,2-10,53. Валовий збір після доробки, ц882886171302747,651,24. Сума виробничих витрат, всього, тис. грн. 5972,67977,79685,562,221,45. в т. ч. витрати, віднесені на основну продукцію, тис. грн. 1495,11460,33156,9111,1116,26. Прямі витрати праці, всього, люд. - год. 194006177190184984-4,64,47. Реалізовано продукції, ц70438861958436,18,18. Виручка від реалізації, тис. грн. 2525,62894,5324928,612,29. Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 16941856,62351,338,826,610. Рівень товарності, % (7: 3 х 100) 79,8102,873,6-7,8-28,411. Продуктивність праці, ц на 1 люд. - год. (3: 6) 0,0450,0480,0755,545,812. Трудомісткість продукції, люд. - год. /ц22,020,614,2-35,5-31,113. Виробнича собівартість 1 ц, грн. (5: 3) 169,36169,47242,3343,143,014. Повна собівартість 1 ц, грн. (9: 7) 240,52209,52245,332,017,115. Ціна реалізації 1 ц, грн. (8: 7) 358,6326,66339,0-5,53,816. Прибуток, всього, тис. грн. (8 - 9) 831,61037,9897,77,9-13,517. Прибуток з 1 га, грн. (16:1) 1341,31940993,03-25,9-48,818. Прибуток на 1 ц, грн. (16: 7) 118,1117,1393,67-20,7-20,019. Прибуток на 1 люд. - год. (16: 6), грн. 4,285,864,8513,3-17,220. Прибуток на 1 грн. повної собівартості, грн. (16: 9) 0,490,560,38-22,4-32,121. Рівень рентабельності, % (16: 9Х100) 49,155,938,2-22,2-31,7

У таблиці 1.5 розглянуто економічну ефективність виробництва соняшника. Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що у 2013 році в порівнянні з 2012 роком виробництво соняшнику стало менш ефективним за рахунок зменшення урожайності та збільшення виробничих витрат. У звязку з вище згаданими факторами збільшилась собівартість продукції, а також відбулось зменшення прибутку на 140,2 тис. грн. і рентабельності соняшника на 17,7 %.

Таблиця 1.6

Аналіз структури виробничих витрат в тваринництві в динаміці

Статті затратРокиВідхилення 2012 р. від 2011 р., %Відхилення 2013 р. від 2012 р., %201120122013тис. грн. %тис. грн. %тис. грн. %Витрати на оплату праці128,232,3157,233,0155,826,622,6-0,9Відрахування на соціальні заходи46,911,858,512,357,99,924,7-1,0Матеріальні витрати, в т. ч. 200,450,6242,850,9361,161,721,248,7 - корми147,937,3158,933,3239,741,97,450,8 - нафтопродукти10,92,812,82,713,12,217,42,3 - електроенергія14,33,616,73,515,72,716,8-6,0 - ремонтні матеріали14,83,750,610,671,912,3241,942,1 - оплата робіт та послуг12,53,23,80,820,73,5-69,6444,7Амортизація основних засобів10,12,68,21,710,81,8-18,831,7Інші витрати10,72,710,12,1---5,6-100Всього 396,3100476,8100585,610020,322,8

У таблиці 1.6 наведений аналіз структури виробничих витрат в тваринництві в динаміці за 2011-2013 роки. З даних таблиці видно, що у 2012 році в порівнянні з 2011 роком відбулось збільшення усіх статтей витрат окрім оплати послуг та робіт, амортизації основних засобів та інших витрат. У 2013 році в порівнянні з 2012 роком також відбулось збільшення статтей витрат, але по таким статтям як оплата праці, відрахування на соціальні заходи, електроенергія та інші витрати відбулось зменшення. Причиною збільшення виробничих витрат є подорожчання кормів, ремонтних частин, нафтопродуктів та електроенергії.

У таблиці 1.7 представлені показники забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів. З данних таблиці видно, що у 2013 році в порівнянні з 2012 роком відбулось збільшення по таким показникам як фондозабезпеченість, фондоозброєність, фондовіддача по валовій продукції, збільшення цих показників відбулось за рахунок збільшення основних фондів, а зменшення таких показників як енергозабезпеченість, електрозабезпеченість, енергоозброєність, електроозброєність відбулось за рахунок зменшення використання енергії. Також відбулось збільшення рентабельності основних засобів на 10,07 %.

Таблиця 1.7

Показники забезпеченості і ефективності використання основних виробничих фондів

ПоказникиРоки Відхилення 2013 р. від рівня, %201120122013201120121. Фондозабезпеченість, грн. /га1865,42259,72685,243,918,82. Енергозабезпеченість, к. с. /га26,432,224,9-5,7-22,73. Електрозабезпеченість, кВт/год/га19,423,618,3-5,7-22,44. Фондоозброєність, грн. /чол. 70263,968331,510298046,650,75. Енергоозброєність к. с. /чол. 994,2972,5954,4-4,0-1,96. Електроозброєність, кВт/год/чол. 731715,1701,76-4,0-1,97. Кількість умовних тракторів на 1000 га ріллі, шт. 6,77,16,81,5-4,28. Фондовіддача по валовій продукції - всього, в т. ч.: 1,811,781,989,411,2 - в рослинництві1,731,711,99,811,7 - в тваринництві0,070,070,07009. Фондомісткість по валовій продукції - всього, в т. ч. 0,550,560,5-9,1-10,7 - в рослинництві0,580,580,52-10,3-10,.3 - в тваринництві13,7113,6713,47-1,7-1,510. Рентабельність основних засобів, %41,629,0339,1-6,034,7

У таблиці 1.8 представлений розрахунок індексу Альтмана за 2011 рік. Цей індекс показує ймовірність банкрутства підприємства при критичному його рівні. У 2011 році рівень індексу Альтмана склав 11,11, що у 4,15 разів вищий за критичний рівень 2,675, це свідчить про стійкість підприємства до банкрутства.

Таблиця 1.8

Розрахунок індексу Альтмана за 2011 рік

№ п/пПоказникиВеличина показникаПитома вага окремих коефіцієнтів, %1Авансований капітал, тис. грн. 9710Х2Прибуток до оподаткування, тис. грн. 2352Х3Вартість товарної продукції, тис. грн. 8202Х4Залучений капитал, тис. грн. 713Х5Власний капітал, тис. грн. 8996,5Х6Вартість власних оборотних засобів, тис. грн. 6425Х7Реінвестований капітал, тис. грн. 7416,5Х8К1 = 2/1X3,30,87,29К2 = 3/1Х10,847,610К3 = 5/4Х0,67,668,411К4 = 7/1Х1,41,079,612К5 = 6/1Х1,20,87,213Індекс Альтмана (8+9+10+11+12) 11,11100%14Критичний рівень індексу Альтмана 2,675Х15Співвідношення фактичного рівня індексу з критичним рівнем індексу Альтмана (13/14) 4,15Х

Таблиця 1.9

Розрахунок індексу Альтмана за 2012 рік

№ п/пПоказникиВеличина показникаПитома вага окремих коефіцієнтів, %1Авансований капітал, тис. грн. 11730Х2Прибуток до оподаткування, тис. грн. 2124Х3Вартість товарної продукції, тис. грн. 9213Х4Залучений капитал, тис. грн. 1057,5Х5Власний капітал, тис. грн. 10672,5Х6Вартість власних оборотних засобів, тис. грн. 7084Х7Реінвестований капітал, тис. грн. 9092,5Х8К1 = 2/1X3,30,66,59К2 = 3/1Х10,788,510К3 = 5/4Х0,66,0565,511К4 = 7/1Х1,41,0811,712К5 = 6/1Х1,20,727,813Індекс Альтмана (8+9+10+11+12) 9,23100%14Критичний рівень індексу Альтмана 2,675Х15Співвідношення фактичного рівня індексу з критичним рівнем індексу Альтмана (13/14) 3,45Х

Таблиця 1.9 показує, що індекс Альтмана у 2012 році склав 9,23, що на 1,88 менше ніж у 2011 році, тобто стійкість до банкрутства зменшилась. У 2012 році фактичний індекс Альтмана перевищив критичний у 3,45. Стійкість підприємства у 2012 році до банкрутства досить висока.

Таблиця 1.10 показує, що індекс Альтмана у 2013 році склав 11,12, що на 1,89 більше ніж у 2012 році, таким чином стійкість підприємства до банкрутства збільшилась. Фактичний індекс Альтмана перевищив критичний у 4, 16, це свідчить про стійкість підприємства до банкрутства.

Таблиця 1.10

Розрахунок індексу Альтмана за 2013 рік

№ п/пПоказникиВеличина показникаПитома вага окремих коефіцієнтів, %1Авансований капітал, тис. грн. 14427,5Х2Прибуток до оподаткування, тис. грн. 3206Х3Вартість товарної продукції, тис. грн. 13018Х4Залучений капитал, тис. грн. 1053Х5Власний капітал, тис. грн. 13374,5Х6Вартість власних оборотних засобів, тис. грн. 8818Х7Реінвестований капітал, тис. грн. 11794,5Х8К1 = 2/1X3,30,736,69К2 = 3/1Х10,98,110К3 = 5/4Х0,67,6268,511К4 = 7/1Х1,41,1410,212К5 = 6/1Х1,20,736,613Індекс Альтмана (8+9+10+11+12) 11,12100%14Критичний рівень індексу Альтмана 2,675Х15Співвідношення фактичного рівня індексу з критичним рівнем індексу Альтмана (13/14) 4,16Х

У таблиці 1.11 представлені основні показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації. Виходячи з даних таблиці можна сказати, що у 2013 році в порівнянні з 2012 роком усі показники рівня інтенсифікації збільшились окрім фондоємності, яка зменшилась. Збільшення показників інтенсифікації відбулось за рахунок значного збільшення обєму прибутку, чистої продукції та виручки від реалізації продукції. Рівень рентабельності товарної продукції у 2013 році склав 61,6 %, що на 14 % більше ніж у 2012 році та на 3,5 % більше ніж у 2011 році.

Таблиця 1.11

Основні показники рівня інтенсивності та ефективності інтенсифікації

Показники РокиВідхилення 2013 р. від рівня, %20112012201320112012Сума авансованого капіталу, тис. грн. 97101172014427,548,623,1Площа сільгоспугідь, га271227822876,336,13,4Середньорічна чисельність працівників, грн. 7292754,2-18,5Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. рн. 50596286,57723,552,722,8Витрати праці, тис. люд. - год. 194,01177,2185-4,64,4Виробничі витрати, тис. рн. 786492601134944,322,6Вартість валової продукції, тис. грн. в поточних цінах реалізації9162,811243,214737,460,831,1Сума виручки від реалізації, тис. грн. 820292131301858,741,3Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 51886240805355,229,1Чиста продукція, тис. грн. 4580,86032,28042,475,633,3Прибуток від реалізації, тис. грн. 30142973496564,767,0Показники рівня інтенсифікації Сума авансованого капіталу в розрахунку на 1 га с/г угідь, тис. грн. 3,64,25,038,919,0Фондозабезпеченість, тис. грн. /га 1,862,262,6844,118,6Виробничі витрати в розрахунку на 100 га сільхозугідь, грн. 290332,85394,5636,118,5Фондоозброєність, тис. грн. /чол. 70,368,33102,9846,550,7Фондовіддача1,811,791,989,411,2Фондоємкість0,550,560,5-9,1-10,7I. Отримані результати інтенсифікації Окупність авансованого капіталу валовою продукцією, грн. 0,940,961,028,56,31. Припадає на 100 га сільгоспугідь, тис. грн.: а) валової продукції337,86404,14512,3751,626,8б) чистої продукції168,9216,83279,6165,528,9в) прибутку111,13106,86172,6155,361,5ІІ. Ефективність інтенсифікації 1. Припадає на 100 грн. поточних витрат, грн.: а) валової продукції116,5121,42129,8511,46,9б) чистої продукції58,2565,1470,8621,68,8Продовження табл.1.11в) прибутку38,332,143,7514,236,32. Припадає на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.: а) валової продукції181,12178,85190,815,36,7б) чистої продукції90,5595,95104,1315,08,5в) прибуток59,5847,2964,287,935,93. Припадає на 1 середньорічного працівника, тис. грн.: а) валової продукції127,26122,21196,554,460,8б) чистої продукції63,6265,57107,2368,563,5в) прибуток41,8632,3166,258,1104,94. Рівень рентабельності товарної продукції, %58,147,661,66,029,4

Розділ 2. Аналіз організаційної структури управління підприємства

Під організаційною структурою управління розуміється упорядкована сукупність ланок управління та зв'язків між ними. У ній виділяють такі поняття, як елементи (ланки), зв'язки та рівні. Елементами організаційної структури є служби, групи та працівники, що виконують різні функції. У свою чергу, між підрозділами існують певні зв'язки, серед яких виділяють горизонтальні, вертикальні, лінійні і функціональні зв'язки.

Розглянемо організаційну структуру управління ТОВ АФ "Колос", яка представлена на рис.1

Рис.1. Організаційна структура управління ТОВ АФ "Колос"

Як видно з Рис.1. підприємство має організаційну структуру, яка характеризується вертикальним поділом праці та має лінійні звязки, тобто підприємство має лінійно-функціональну структуру управління.

Вертикальний поділ праці - це зв'язки підпорядкування, необхідність у них виникає при ієрархічності управління. Дані зв'язку служать каналами передачі розпорядчої та звітної інформації, створюючи тим самим стабільність в організації.

Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень інформації між лінійними керівниками

Поділ на підрозділи відбувається відповідно до цілей і стратегії організації. Кожен підрозділ має мати чітко визначені завдання і функції.

Організаційна структура ТОВ АФ "Колос" доцільна для данного підприємства, працівники якого виконують приблизно однакові дії (надають однотипні послуги, обслуговують один сегмент ринку). Перевагою цієї структури є можливість швидко приймати рішення, реагувати на зміни у зовнішньому оточенні і забезпечувати неформальний підхід до мотивації і контролю діяльності співробітників.

Така структура задовольняє виповненню цілей та завдань, які стоять перед підприємством.

Робота, яка повинна виконуватись на підприємстві, розподілена між підрозділами. Це дозволяє економити час та трудові ресурси. Перед кожним працівником стоять свої завдання, цілеспрямоване виконання яких кожним окремо приведе до конкурентоспроможного функціонування всього підприємства. Кожний працівник має свого безпосереднього керівника, від якого отримує завдання та поради, та перед яким відповідає за виконану роботу.

Розділ 3. Система менеджменту підприємства

Функція планування є першою в процесі управління організацією. Під плануванням слід розуміти вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації. З допомогою планування створюється орієнтир майбутньої діяльності організації. [35].

Виділяють два види планування: стратегічне та тактичне. Стратегічне планування включає установлення місії і цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив, вибір стратегії. Тактичне планування є одночасно логічним продовженням стратегічного планування і способом реалізації стратегії з метою забезпечення виконання місії організації.

Взагалі планування є безперервним процесом. Воно складається з послідовних етапів.

Розглянемо детальніше етапи планування, застосовані для приватного підприємства "Картес".

Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування.

Найважливішим ресурсом, необхідним для реалізації етапів стратегічного планування на підприємстві, є інформація. Інформаційне забезпечення дає змогу визначити можливості і загрози для фірми. ТОВ АФ "Колос" використовує інформацію вторинну, отриману вже з наявних джерел. Важливою є і внутрішня інформація - про трудові ресурси, внутрішня фінансова інформація, яку фірма отримує з внутрішньої документації.

Етап 2. Установлення місії та цілей організації.

Місія фірми - задоволення споживчого попиту в товарах, продукції та послугах.

На основі місії організації виробляються цілі.

Етап 3. Оцінка і аналіз факторів зовнішнього середовища.

Аналіз зовнішнього середовища представляє собою оцінку стану та перспектив розвитку найважливіших, з точки зору організації, суб'єктів та факторів навколишнього середовища: галузі, ринків та сукупності глобальних факторів зовнішнього середовища, на які організація не може безпосередньо впливати.

Етап 4. Оцінка і аналіз факторів внутрішнього середовища

Аналіз факторів внутрішнього середовища дає можливість виявити сильні та слабкі сторони компанії, показує, чи можна розширювати і зміцнювати конкурентні переваги.

Етап 5. Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних рішень.

Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних рішень полягає в установленні найважливіших показників, які найбільш характеризують очікувані стратегії та виявленні тенденції їх зміни, підборі необхідних проектних заходів, що забезпечать формування стратегій. Основою цього етапу є добре підготовлена методична база, наявність кваліфікованих працівників, високий рівень технічного забезпечення [14].

Етап 6. Вибір стратегії на засадах формування управлінського рішення

Процес вибору стратегії складається з етапів розробки, доведення й аналізу.

Вибір оптимальної стратегії ТОВ АФ "Колос" здійснюється шляхом формування управлінського рішення на основі оцінки таких факторів як очікувана ефективність; рівень ризику; ринкова ситуація; вплив минулих стратегій; вплив власників; залежність від фактору часу; вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.

Фірма викладає максимум зусиль для збільшення виробництва та продажів продукції, бо воно хоче мати стабільне зовнішнє середовище. Саме тому їй необхідно для кращого функціонування використовувати таку стратегію як стратегія "Проникнення". Дана стратегія направляє зусилля підприємства на більш глибоке проникнення на ринок і додаткові зусилля по збільшенню темпів зростання обсягу виробництва та продажів.

Етап 7. Оцінка стратегії на предмет відповідності місії та цілям організації

Підприємство вибрало стратегію "Проникнення". Опираючись на цілі організації можна сказати, що стратегію вибрано вірно, так як планується збільшення обсягів виробництва продукції. Що ж стосується місії, то забезпечення попиту клієнтів якісною продукцією, товарами та послугами є можливим після проникнення та укріплення положень на ринку збуту.

Сутність організування полягає в тому, щоб забезпечити виконання рішення з організаційного боку, тобто створити такі управлінські відносини, які б забезпечили найбільш ефективні зв'язки між усіма елементами керованої системи.

Змістом функції є пристосування організаційної структури фірми до завдань запланованої діяльності; підбір людей для конкретної роботи і делегування їм повноважень, прав використання ресурсів організації.

При роботі з персоналом підприємства одне з центральних місць управління займає мотивація співробітників, оскільки вона виступає безпосередньою причиною їхньої поведінки. Орієнтація працівників на досягнення цілей підприємства по суті є головним завданням керівництва персоналом.

Мотивація - це процес спонукання людини до певної діяльності за допомогою внутрішньоособистісних і зовнішніх факторів.

У таблиці 6 представленні дані мотивації персоналу на підприємстві ТОВ АФ "Колос"

Таблиця 3.1

Використання теорій мотивування на підриємстві

Назва теорії мотиваціїКороткий зміст та особливості застосуванняОбґрунтування можливості застосування в організаціїЕлементи системи матеріального стимулювання праці, в яких знаходить відображення теорія1. Теорія МаслоуВиділив 5 груп: 1. фізіологічні (їжі, воді) 2. безпеки і захищеності; 3. соціальні (відчуття причетності); 4. поваги; 5. самовираження (у реалізації своїх можливостей). Ця теорія оптимально підходить для даної фірми, так як включає усі можливі потреби, які треба мотивувати: 1-4 для всіх працівників, 5 для керівництва. Ця теорія реалізується за допомогою заробітної плати, премій і ви нагород, можливості просування по службі, відпусток. 2. Теорія Мак-КлелландаВиділив три потреби, які мотивують людину: влада, причетність, успіх. Може враховуватись для керівників або осіб, які мають перспективу карєрного росту. Реалізується за допомогою публічної похвали, видачі грамот. Люди регулярно дізнаються про позитивні і негативні результати своєї роботи. 3. Теорія потреб Ф. Герцберга - гігієнічні фактори (нижній порядок) не дають зявитись незадоволенню роботою; мотиваційні (вищий порядок) впливають на поведінку. Дана теорія враховується на фірмі. В першу чергу враховуються гігієнічні фактори. Використовується для мотивації персоналу гарний інтерєр, контроль відносин між працівниками, підтримання гарних стосунків підлеглих та керівників. Після чого застосовуються фізіологічні мотиватори. 4. Теорії потреб Д. Мак-Грегора - теорія "Х" передбачає, що працівники схильні уникати роботи та відповідальності, тому для їх стимулювання необхідно використовувати контроль та погрози; теорія "У" апелює до потреб більш високого порядку: потреби у причетності, мати високі цілі, автономії і самовираження; Працівники більш схильні до теорії "У, але організаційні умови та поведінка менеджерів зумовлюють вибір ними теорії "Х. На підприємстві використовуються такі методи як постійний контроль, щоб сприяти мотивації людей "Х", але в колективі панує довіра. 5. Теорія очікувань В. Врума - передбачає такі очікування: "затрачені зусилля - очікування певного рівня результатів , "отримані результати - очікування певної винагороди , "очікування цінної винагороди, яка здатна задовольнити потреби ; невідємність урахування усіх видів очікування. Враховується на фірмі загалом серед працівників виробничого підрозділу. Перед виповненням будь-якого завдання, працівники усвідомлюють, що за це вони отримають винагороду, підприємство надає премії, путівки до санаторію 6. Теорія справедливості С. Адамса - дотримування принципів справедливості та обєктивності при установленні та розподілі винагород; врахування можливої реакції працівників на несправедливе мотивування. Враховується на фірмі шляхом встановлення максимально справедливої винагороди. Підприємство одразу установлює ставку заробітної плати, не виділяючи нікого з колективу. 7. Теорія результативної валентності Аткінсона - стверджує, що будь-яка людина прагне досягнути успіху, самоствердитись, реалізувати власний потенціал; мотивація діяльності залежить від прагнення досягнути успіху чи уникнути негативної оцінки. Кожна людина прагне до успіху, уникає невдач і має два відповідних мотива: мотив успіху і мотив, що спонукає уникати невдач. Працівників чекає похвала за успішно виконане завдання, відповідальні мають можливість карєрного росту. За невиконання завдання чекає покарання. 8. Теорія морального стимулював-ння - орієнтується на задоволення потреб вищого порядку (визнання, причетності, поваги тощо). Використовується коли люди працюють не лише заради заробітної платні. Використовуються такі моральні стимули як грамота, похвала та розміщення на дошці пошани.

Вибір правильної мотивації дуже важливий, від цього залежить ефективність роботи працівників. Мотивація дозволяє задовольняти всі рівні потреби, які для даного індивіда є насущними в даний момент. З даних таблиці видно, що потреби у всіх людей різні, та крім того, у одного і того ж працівника у різний момент часу можуть бути різні потреби. Тому мотивація - це не тільки турбота менеджера, працівник повинен сам аналізувати свою роботу, шукати в ній способи задоволення значущих для нього потреб.

Контроль - це вид управлінської діяльності, завданням якої є кількісна та якісна оцінка та облік результатів роботи організації. Виділяють два напрямки:

контроль для оцінки отриманого результату;

контроль для прийняття заходів по коректуванню істотних відхилень від плану або коригування самого плану. [25]

Контроль поділяється на три види: попередній, поточний та заключний. Їх характеристика наведена у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Контроль на підприємстві

Види контролюХарактеристика процесу контролюОцінка впливу контролю на посадові особи і підрозділи організаціїПопереднійЗдійснюється до фактичного початку робіт. Перш за все, він застосовується по відношенню до трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Попередній контроль допомагає зменшити нетрудові витрати, завантажити робочі місця; зменшити матеріальні витрати; вплинути на ріст прибутку. ПоточнийПоточний контроль здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт. Але не проводиться буквально одночасно з виконанням самої роботи. Швидше він базується на вимірюванні фактичних результатів, після проведення роботи. Керуючі системи в організаціях мають розімкнутого зворотний зв'язок, так як керівний працівник, що є по відношенню до системи зовнішнім елементом, може втручатися в її роботу, змінюючи і цілі системи, і характер її роботи. ЗаключнийЗаключний контроль здійснюється після того, як робота закінчена або минув відведений для неї час. Мета заключного контролю - вимірювання результатів виробничого процесу після його закінчення та запобігання подальших помилок. Завершальний контроль дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому. Керівництво має можливість краще оцінити, наскільки реалістично були складені їм плани.

В таблиці 3.2 наведені дані про види контролю, їх головні особливості. Як бачимо, контроль дуже важливий, для того щоб організація функціонувала успішно. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав.

Стиль управління - це сукупність методів впливу на підлеглих, які використовує керівник, а також форма виконання цих методів.

Директор ТОВ АФ "Колос" прагне надання підлеглим самостійності відповідно до їх кваліфікації і функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності, як визначення цілей, оцінка роботи, підготовка та прийняття рішень, створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює зусилля, з повагою ставиться до людей і турбується про них. Він особисто займається тільки найбільш складними і важливими питаннями, надаючи право підлеглим вирішувати усі інші. Намагається радитися з ними і прислуховується до думки колег, не підкреслює своєї переваги і розумно реагує на критику, не уникає відповідальності ні за власні помилки, ні за помилки виконавців. Звичайно, йому, як і кожній людині, властиві побоювання за власний добробут.

Директор постійно і ґрунтовно, з повною відвертістю інформує підлеглих про стан справ і перспективи розвитку колективу.

Отже, з наших спостережень ми можемо зробити висновок що директор ТОВ АФ "Колос" є керівником демократичного стилю. Керівника такого стилю відрізняють, як правило, рівний тон під час спілкування, доброзичливість, відкритість, терплячість до критики. Вважається, що даний стиль керівництва орієнтований в першу чергу на людину, працівника, розкриття творчих можливостей якого і приводить у кінцевому результаті до високих виробничих показників. Тож і метод управління він використовує соціальний, тобто орієнтований на людину. Він забезпечують формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через фактори їхньої діяльності. Такими факторами є потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі, нахили.

Розділ 4. Діловодство

Управління суспільством, галуззю народного господарства чи підприємством являє собою з погляду технології процес отримання, обробки і передачі інформації. Переважна частина інформації, яка використовується в управлінні, фіксується. Це обовязковий елемент управлінської діяльності, оскільки в сучасних умовах отримувати, зберігати і передавати інформацію можна, лише зафіксувавши її попередньо.

Документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища обєктивної дійсності і розумової діяльності людини.

Сукупність документів, оформлених відповідно до певних правил і які використовуються в управлінській діяльності, називаються управлінською документацією.

Під стилем ділового письма розуміють сукупність прийомів використання мовних засобів при складанні управлінської документації.

У службових документах ТОВ АФ "Колос" реалізується офіційно - діловий стиль. При складанні тексту документів мають виконуватись певні вимоги, найголовніші з яких такі:

достовірність і обєктивність змісту;

точність;

повнота інформації;

максимальна стислість;

переконливість.

Стиль і зміст тексту визначаються видом документа. Однак у практиці сучасного діловодства склалися загальні вимоги, які застосовують до текстів більшості сучасних ділових документів.

Текст службових документів є його найважливішим реквізитом. Він поділяється на логічні елементи, кожен з яких має певне значення. Текст будь-якого документа складається з таких частин:

вступ - адресат готується до сприйняття теми;

доказ - викладається суть питання;

закінчення - формулюється мета, заради якого складено документ. Закінчення може бути активним чи пасивним. Активне закінчення точно зазначає, яку дію має виконати адресат. Пасивне закінчення інформує про якісь події, обставини, факти [15].

За способом викладу матеріалу документи можна поділити на дві категорії:

) документи з високим рівнем стандартизації (ВРС);

) документи з низьким рівнем стандартизації (НРС).

Документи з ВРС складаються за затвердженою формою. Уніфікація як один з напрямків раціоналізації документів втілюється в розробці і застосуванні на практиці типізованих і трафаретних текстів.

Типізація текстів - це процес створення тексту-зразка, тексту-стереотипу, на основі якого можуть бути побудовані тексти аналогічного змісту, що відповідають подібним управлінським ситуаціям. При цьому мають бути якнайточніше збережені основні конструкції і формулювання тексту-зразка.

Трафаретизація - це процес поділу всієї інформації групи однорідних документів на постійну і змінну з наступним включенням постійної інформації до бланку документа. Отже, трафаретні тексти - це дослівне відтворення постійної інформації з пропусками для подальшого заповнення конкретного документа.

У документах з НРС добір слів і словосполучень кожний раз залежить від конкретної ситуації і за способом викладу документи з НРС прийнято поділяти на: розповіді, описи, міркування.

У розповіді йдеться про події, явища, факти в тій хронологічній послідовності, в якій вони відбувалися в дійсності.

В описі характеризуються явища, люди, події з перерахуванням ознак, властивостей, особливостей.

Міркуванням називають вид тексту в якому логічні визначення, думки і умовиводи розкривають внутрішній звязок явищ і, як правило, доводять визначену тезу.

Важливе місце в документознавстві посідають правила оформлення документів. Згідно з ними документ повинен:

надходити від установи чи юридичної особи, які мають на це право;

бути юридично правильно оформленим;

подавати обєктивні відомості про події, які висвітлює, базуватися на фактах і містити конкретні пропозиції або вказівки;

бути максимально стислим, але не за рахунок зменшення інформації; без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістовне навантаження;

бути грамотним і зрозумілим кожному, хто його читає. Неграмотно складний документ ускладнює його зрозуміння;

оформлятися за встановленою формою згідно з реквізитами;

бути бездоганно відредагованим, мати копії та чернетки;

складатися на відповідних бланках або папері стандартного формату.

Усі формати паперу поділяють на три ряди - А, В, С, Ряд А - основний, В і С - додаткові, що використовуються для встановлення паперових виробів [10].

Всі службові документи, як правило, повинні оформлятись на бланках установ. Бланки виготовляються згідно з вимогами чинних стандартів з обовязковим додержанням ряду правил. Зокрема, встановлюється два види бланків: банк для листів та загальний для інших управлінських документів.

Бланки кожного виду документів повинні виготовлятися на основі кутового або повздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовкової частини розміщуються центрованим або прапоровим способом. Друкуються бланки у друкарні на білому папері світлих тонів фарбами насиченого кольору.

Деякі внутрішні документи та документи, створювані від імені двох або кількох організацій, оформляються не на бланках.

Важливе значення має зовнішній вигляд документа, що унаочнює стиль роботи апарату управління, дисципліну та особисту культуру його працівників.

Оформлення сторінок документа. Для зручності користування документом та його обробки з усіх боків сторінки залишають вільні місця - так звані поля. Там з лівого боку становить 35 мм. Праворуч залишається поле не менше 8 мм. Це зберігає текст від пошкоджень. Поле верхнього кінця сторінки - 20 мм. На ньому розміщуються відмітки діловода. Знизу сторінки поле не повинно бути меншим за 19-16 мм.

Нумерація сторінок. У документах, що оформляються на двох і більше аркушах паперу, другий і наступний за ним аркуші нумеруються. Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у правому верхньому кутку, парні - у лівому верхньому кутку аркуша.

Членування тексту. Рубрикація - це членування тексту на складові частини, графічне відділення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації. Складність рубрикації залежить від змісту документа, його обсягу, тематики і призначення.

Найпростіша рубрикація - поділ на абзаци. Абзац - це відступ праворуч на початку першого рядка кожної частини документа. Абзац вказує на перехід від однієї думки до іншої, він допомагає читачеві робити певні зупинки, повертатися до прочитаного, зосереджуватися над кожною виділеною думкою.

Нумерація частин тексту - це числове чи за допомогою літер позначення послідовності розташування його складових частин.

Існує дві системи нумерації: комбінована і суто цифрова. Перша ґрунтується на використанні різних типів позначок - римських та арабських цифр, великих літер поєднуваних з абзацними відступами. Друга використовує лише арабські цифри, розміщені у певній послідовності.

Копія документа виготовляється й видається громадянам дозволу керівника установи або керівника структурного підрозділу.

Копія документа відтворюється на бланку установи й засвідчується підписом посадової особи. Копії документів засвідчують проставленням нижче реквізиту "підпис засвідчу вального напису "вірно, найменування посади працівника, який засвідчує копію, його особистого підпису й дати.

Дозволяється засвідчення копій документа печаткою в разі видачі на руки окремим особам та направлення в інші установи.

Викладене в цьому розділі стосується кожного управління, точніше - кожного паперу, який виходить з організації [6].

Немає суспільства, яке б не намагалося закріпити інформацію про факти, події та явища об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини. Основні явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини, що виникають й існують незалежно від держави і мають загальносоціальну природу, відображає право. Як загальносоціальне явище право - це певні можливості суб'єктів суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб'єктів. Залежно від виду суб'єктів цих можливостей розрізняють права людини; права сім'ї, нації (народу), інших соціальних спільностей (класів, прошарків, груп, громадських об'єднань, трудових колективів тощо); права людства.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено забезпечуване нею формально-обов'язкове правило поведінки загального типу. Поширеність нормативно-правових актів пояснюється незаперечними перевагами такого способу вираження юридичних норм саме з точки зору загальнолюдських принципів права.

Нормативно-правові акти неоднозначні з огляду на їх формальну обов'язковість, зокрема, тому, що приймаються різними суб'єктами. Ця властивість актів відображається поняттям їх юридичної сили.

Юридична сила - це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їх співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. За юридичною силою нормативно-правові акти можна поділити на закони і підзаконні акти [28].

Розділ 5. Управління персоналом

Підвищення ефективності використання робочого часу - це дуже важливе завдання, яке стоїть перед кожним працівником. Ефективність використання робочого часу приводить до ефективності функціонування всього підприємства.

Для аналізу ефективності використання робочого часу керівником, розробимо фотографію робочого дня. Це один з основних методів вивчення затрат робочого часу протягом зміни або за короткий період, шляхом безперервного спостереження.

Визначення шифру:

ПЗ - це підготовчо-заключна робота;

ОРМ - це обслуговування робочого місця;

ОП - це оперативна робота;

ОТЛ - це відпочинок і особисті потреби;

ПОТ - це втрати по організаційно-технічних причинах;

НТД - це порушення трудової дисципліни.

Фотографію робочого дня керівника ПП "Картес" розглянемо у табл.4.2

Фотографія робочого дня працівника

Апарат управління

Основні данні посадової особи

Бухгалтер розрахункового відділуТОВ АФ "Колос"

Словяносербський р-н Луганська обл.

Таблиця 4.1

Ковтун Тетяна МиколаївнаВік45Стаж роботи: на цій посаді27В т. ч. в даному господарстві27ОсвітаВищаСпеціальністьБухгалтерНа яких курсах підвищення кваліфікації був за останні 3 роки-Кому безпосередньо підпорядкованийГоловному бухгалтеруЯкими документами визначені права, обовязки, відповідальністьДоговірЧисло горизонтальних інформаційних звязків3Кількість підлеглих-Наданий вид транспорту-Засоби звязку з центральною конторою (перерахувати) -Засоби звязку з виробничими підрозділами (перерахувати) Телефонний звязокСтруктура управління господарства (відділова, галузева, з комплексними бригадами) Відділова

Таблиця 4.2

Наглядовий аркуш дата 29 січня 2014 року Початок нагляду 8 годин 00 хвилин

№ п/пВиконувані елементи процесу управлінняПоточний часТривалість (хвилин) Шифр по функціяхПриміткаГодинХвилин1. Прихід на робоче місце800ПЗ2. Робота з кореспонденцією80030ПЗ3. Вирішення нагальних питань83060ОП4. Робота з електронною поштою93030ПЗ5. Робота з документами100090ОП6. Бесіда з керівником113030ОП7. Обідня перерва120060ОТЛ8. Оформлення звітів та довідок1300120ОП9. Диспетчерська година150060ПЗ

На підставі проведеної фотографії робочого часу керівника ТОВ АФ "Колос" складається фактичний баланс робочого часу у вигляді таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Баланс робочого часу керівника ТОВ АФ "Колос"

Найменування категорій, витрат і втрат робочого часуШифрПродовженняХвилини%Підготовчо-заключна роботаПЗ12025Оперативна роботаОП30062,5Обслуговування робочого місцяОРМ-Відпочинок та особисті потребиОТЛ6012,5Втрати з організаційно-технічних причинПОТ-Порушення трудової дисципліниНТД-Всього480100

За даними таблиці можна сказати, що оперативна робота керівника ТОВ АФ "Колос" становить 62,5% або 300 хв. часу зміни, решта часу 180 хв. або 37,5% припадає на непродуктивні витрати робочого часу. Це непогані показники, але для більш продуктивної праці необхідно прийняти заходи для зменшення непродуктивного використання часу.

Напрямок поліпшення використання робочого часу:

оснащення робочого місця всім необхідним і його раціональне розміщення;

удосконалювання прийомів і методів праці;

комплексне обґрунтування необхідних витрат праці;

створення сприятливих умов праці й збереження здоров'я працюючого;

використання робітників відповідно до їхніх здатностей і кваліфікацією.

Розглянемо рівень забезпечення підприємства трудовими ресурсами (табл. 4.4) та ефективність використання трудових ресурсів в ТОВ АФ "Колос" (табл. 4.5).

У таблиці 2.1 представлене забезпечення підприємства трудовими ресурсами. Спираючись на данні таблиці можна зробити висновок, що підприємство повністю забезпечене трудовими ресурсами, про це свідчить коефіцієнт забезпечення трудовими ресурсами, який дорівнює 1. У 2013 році в порівнянні з 2012 роком відбувається зменшення відпрацьованого часу одним працівником, площі на одного працівника та поголівя свиней на одного працівника, це відбулось за рахунок збільшення відпрацьованого часу, площі с/г угідь та поголівя свиней.

Таблиця 2.1

Забезпечення підприємства трудовими ресурсами

Показники2011 рік2012 рік2013 рікВідхилення 2013 р. від 2011 р., %Відхилення 2013 р. від 2012 р., %Вихідні даніФактична чисельність працівників9090955,55,5Нормативна чисельність працівників9090955,55,5Всього затрат праці, тис. люд/год194,01177,2184,98-4,64,4Площа с/г угідь271227822876,336,13,4Поголівя тварин, умовно гол. ВРХ свиней 3 177 3 223 3 226 0 27,7 0 1,3Розрахункові данніК-т забезпечення трудовими ресурсами11100Відпрацьовано 1 працівником, люд/год2155,71968,91947,2-9,7-1,1Площа с/г угідь на 1 працівника, га30,1530,9130,280,4-2,0Поголівя тварин (умовно) на 1 працівника, гол. ВРХ свиней 0,03 2 0,03 2,5 0,03 2,4 0 20 0 4

У таблиці 2.2 представлена ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві за 2012-2013 роки. Виходячи з даних таблиці можна сказати, що у 2013 році в порівнянні з 2012 роком відбулось збільшення чисельності працівників та відпрацьованих ними за рік люд. - год., вартість валової продукції в поточних цінах теж збільшилась. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2013 році збільшився, але не суттєво, кількість виробленої продукції одним працівником збільшилась на 30,21 тис. грн., кількість виробленої валової продукції в розрахунку на 1 люд. - год. збільшилась на 16,22 грн.

Таблиця 2.2

Ефективність використання трудових ресурсів

ПоказникиРоки Відхилення 2013 р. від 2012 р., %201220131234= (3-2) /2*1001. Середньорічна чисельність працівників, чол. 90955,62. Відпрацьовано за рік, тис. люд. - год. 177,2184,984,43. Відпрацьовано 1 робітником, люд. - год. на рік1968,91947,2-1,14. Річний фонд праці на 1 працівника за нормативами, люд. - год. 2146,52116,5-1,45. Вартість валової продукції в поточних цінах, тис. грн. 11243,214737,431,16. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (3/4) 0,9170,9200,37. Вироблено валової продукції одним працівником, тис. грн. 124,92155,1324,28. Вироблено валової продукції в розрахунку на 1 люд. - год. витрат праці, грн. 63,4579,6725,6

Розділ 6. Організація праці менеджера

Кожен підрозділ ТОВ АФ "Колос" одержує інформацію і з зовнішніх і з внутрішніх джерел. Але інформація, одержувана бухгалтерією і директором, буде різною. Кожен підрозділ накопичує "свою" інформацію. Далі різні інформаційні "блоки" складаються і дають повну картину діяльності підприємства в широкому змісті.

Директор ТОВ АФ "Колос" отримує інформаційний потік, який несе в собі дані про обсяги реалізації, її структуру, розміри прибутків, уособлені дані всієї діяльності підприємства. А в свою чергу, від нього відходить спадна інформація, яка несе в собі накази або пропозиції.

Взаємодія з бухгалтерією укладається в передачі даних о реалізованих товарах, фінансових та банківських операціях. Всі підрозділи складають звіти. Головним документом є баланс підприємства, в якому відзначається вся діяльність підприємства та фінансовий результат цієї діяльності.

Що стосується інших підрозділів, то передача інформації сприяє руху товарів.

Це ми розглянули внутрішню інформацію, яка виникає на самому підприємстві та характеризує його діяльність. Вона формується в процесі поточного, бухгалтерського та адміністративного обліку та фіксується на машинних та паперових носіях, а також може бути усною.

До зовнішньої інформації віднесемо ту, якою користуються постачальники та споживачі продукції, конкуренти, контактні аудиторії.

ТОВ АФ "Колос" користується такими засобами інформації як договори, звіти, скарги та пропозиції, ЗМІ, публікації дослідних та консалтингових фірм, Інтернет.

Розглянемо інформаційні системи, які використовує ТОВ АФ "Колос". Операційно виконавча система використовується підприємством для записування витрат на пасиви індивідуальних рахунків, обліку сплати рахунків та надсилання рахунків клієнтам. Ця система ефективна, так як підприємство використовує велику кількість однорідних операцій. Інформаційна система менеджменту збирає дані, організовує і систематизує інформацію.

ТОВ АФ "Колос" використовує автоматизовані засоби збору, обробки передачі та утримання інформації. Наприклад, ПК, факси, телефони, принтер та сканер та інше. Бухгалтерія ведеться на технічних носіях, обробляється сучасним інформаційним забезпеченням.

Розділ 7. Логістика

Найбільш розповсюдженими є дві точки зору: за першою "логістика" походить від грецького logistikos - обчислювати, міркувати, за другою - від французького loger - постачати.

Логістика - наука про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням та ін. матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини та матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської обробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів та вимог останнього, а також передачі, збереження та обробки відповідної інформації [16].

Логістика - це процес планування, впровадження і контролю над достатнім та ефективним потоком і зберіганням сировини, незавершеної і готової продукції, обслуговуванням і відповідною інформацією від пункту надходження до пункту споживання (включно з прийманням, відправленням, внутрішнім та зовнішнім рухом) з метою задоволення потреб споживача [17].

Отже, можна визначити, що логістика є напрямком в організації руху вантажів, є теорією і плануванням різних потоків людино-машинних систем та сукупністю різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості вантажу в потрібному місці і в потрібний час з мінімальними затратами.

Автори розглядають логістику передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантаження обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахівці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика - це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький учений Пфоль вважає, що логістика - це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури. Російський учений Б.К. Плоткін дає стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах [17].

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування. Але можно виділити загальну частину: логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин).

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.

У сучасних умовах західні спеціалісти виділяють декілька видів логістики:

. Логістика, повязана із забезпеченням виробництва матеріалами - логістика постачання або закупівельна логістика;

. Виробнича логістика;

. Збутова логістика [16].

Виділяють також транспортну логістику і складську, але по суті вони є складовими частинами кожного з трьох видів логістики, які зазначені вище. Отже, розглянемо кожний вид логістики окремо:

Виробнича логістика - це система планування, організації та здійснення внутрішньозаводських вантажопотоків сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, готових виробів і продукції, яка включає внутрішньозаводський транспорт, тару багаторазового використання, технічні засоби механізації й автоматизації перевантажувальних, транспортних і складських робіт в основному технологічному процесі виробництва, управління цими вантажопотоками, їх інженерно-технічне, інформаційне, юридичне, науково-методичне, фінансове забезпечення [16].

Матеріальні потоки первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить низку виробничих ланок, і управління матеріальними потоками на цьому етапі має свою специфіку і називається виробничою логістикою (ВЛ) [17].

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги [16]. Виробнича логістика формує організацію відповідно до замовлень безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації запасів у процесі виробництва та відповідних затрат [16].

Завдання ВЛ стосується управління матеріальними потоками усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають такі матеріальні послуги, як зберігання, фасування та складування [17].

Виробнича логістика охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як процесу виготовлення та охоплює процеси від початку виробничого процесу до передавання готової продукції у підсистему логістичного розподілу (збуту), в тому числі внутрішньовиробниче транспортування сировини, матеріалів та комплектуючих, внутрішньовиробничого складування [16]. Конкретні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу. Виробничу логістику можна розуміти як логістику "всередині" підприємства будь-якого типу [16]. Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами. Дані системи можна розглянути на макро - та мікрорівні [17].

На макрорівні роль внутрішньовиробничих логістичних систем (ВВЛС) визначається такими факторами [16]:

ВВЛС підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації. Вважається, що гнучкі виробничі модулі промислових підприємств є стартовими елементами логістичного ланцюга;

ВВЛС підприємств задають певний ритм всьому логістичному ланцюгу. Решта його елементів, у тому числі система постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до ритму ВВЛС;

Завдяки системному підходу під час дослідження господарської діяльності логістика виступає координатором, стимулятором і організатором звязку між усіма субєктами підприємства і його клієнтурою. Тому основна мета ВВЛС полягає в координації планування й управління виробництвом, реалізацією оперативних і стратегічних планів;

Можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища істотною мірою визначається здатністю вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається;

ВВЛС у мініатюрі є системою, у рамках якої функціонують системи постачання і збуту, промислового транспорту, виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВВЛС дозволяє отримати цінну інформацію для дослідження закономірностей всієї логістичної системи - про гнучкість, стійкість, надійність.

Отже, можна визначити, що ВВЛС на макрорівні виступають елементами макрологістичних систем, задають ритм роботи цих систем і є джерелом матеріальних потоків. Можливості адаптації до змінних умов зовнішнього середовища значною мірою визначається здатністю ВВЛС, що в них входять, змінювати якісний і кількісний склад матеріальних потоків, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається. Якісна гнучкість ВВЛС може забезпечуватись за рахунок наявності персоналу та гнучкого виробництва [17].

На мікрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних. Тут ВВЛС є рядом підсистем, що перебувають у відносинах і звязках одна з одною, утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри - забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи. Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту в середині підприємства.

До завдань ВВЛС у рамках заданої виробничої програми належать [16]:

Оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;

Оперативне управління технологічними процесами виробництва;

Загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу;

Стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

Організація внутрішньовиробничого складського господарства;

Прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

Організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

Контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництві;

Внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

Інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

Автоматизація і компютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

Отже, на мікрорівні ці системи являють собою низку підсистем, що знаходяться у відносинах і звязках одна з одною, утворюючи певну цілісність, єдність: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, збут, кадри, обслуговування виробництва. Ці підсистеми забезпечують входження матеріальних потоків в систему просування і вихід з неї [17].

Транспортна логістика (ТЛ) - це логістика, яка вирішує комплекс задач, повязаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.

Транспорт належить до сфери матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій становлять до 50% від суми загальних витрат на логістику. Завданням ТЛ є [17]:

Вибір виду транспортних засобів;

Вибір типу транспортних засобів; - Спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

Спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

Забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

Визначення раціональних маршрутів доставки.

За призначенням виділяють такі види транспорту [16]:

) Транспорт загального користування:. Залізничний;. Водний (морський, річковий);. Автомобільний;. Повітряний;. Трубопровідний.

Ця галузь народного користування задовольняє потребу всіх галузей народного господарства та населення в перевезенні вантажів і пасажирів [17].

Транспорт незагального користування - це внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям. Організація переміщення вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення виробничої логістики. Завдання вибору каналів товароруху вирішується в галузі розподільчої логістики [17].

Транспортування у логістиці відіграє дуже велику роль, це пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, а й тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку [16].

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, повязану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з комплексних та елементарних активностей, включаючим експедитування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж та страхування [17].

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль [17]:

він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій);

Транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію - транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем [16]:

) За видом доставки:

пряма;

з переробкою;

з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах.

) За видом обслуговування:

зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр;

зі складу постачальника або розподільчого центру безпосередньо споживачу;

з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

) За видами транспортного сполучення:

пряме;

змішане.

Ще дуже важливо звернути увагу на те, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Збутова логістика - це процес планування, реалізації та контролю за збутом (підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи [16]) товарів кінцевому споживачу. Ефективність збутової логістики залежить від факторів, що знаходяться поза межами логістики, а саме від знання психології покупців, вміння оформити торгову залу, організувати рекламу. Під цими факторами розуміємо рівень торгового обслуговування на підприємстві. Якісне обслуговування несе за собою забезпеченість конкурентних переваг, прихильність споживачів до товарів підприємства, формування іміджу та дозволяє збільшити економічні показники діяльності підприємства, що є кінцевою метою [16].

Закупівельна логістика - це управління рухом товарних та інформаційних потоків від постачальника до торгового підприємства з метою задоволення потреб торгівлі в товарах та забезпечення економічної ефективності [17].

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами [17].

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю [16].

Основним завданням закупівельної логістики є [17]:

. Визначення поточних і перспективних потреб споживачів;

. Виявлення та вивчення джерел надходження товарів і постачальників товарів;

. Дослідження конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників;

. Участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників з орієнтацією на ринок і з урахуванням життєвого циклу товарів;

. Встановлення раціональних господарських звязків з постачальниками;

. Здійснення договірних відносин;

. Формування та надання замовлень на потребу та замовлень на виробництво товарів;

. Закупівля товарів з урахуванням їхніх споживчих характеристик, цін, довговічності та конкурентоспроможності, життєвого циклу.

Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі включає в себе такі основні елементи: аналіз руху товарних потоків; визначення потреби в товарах; вибір методу закупівель; вибір і оцінка постачальників; оцінку конкурентоспроможності товарів різних товаровиробників; аналіз товарного портфеля підприємств; транспортування.

Вибір методу закупівель залежить від особливостей і складності закупованого товару. Основними методами закупівель є: оптові закупівлі, регулярні закупівлі дрібними партіями, закупівлі по мірі необхідності та різноманітні комбінації перерахованих методів. У кожного методу є недоліки і переваги, які необхідно враховувати, щоб зберегти час і скоротити витрати. Закупівельна логістика в роздрібній торгівлі націлена на оптимізацію вибору постачальників, встановлення необхідного їх складу, налагодження стійких господарських звязків з підприємствами-виробниками оптовими посередниками на довгостроковій взаємовигідній основі. Цей вид логістики сприяє своєчасному, достатньому та доцільному формуванню та підтриманню товарного асортименту за обсягом і структурою, раціоналізації товарних запасів та ефективному управлінню ними, мінімізації витрат на придбання та транспортування товарів. Закупівельна логістика є початковою ланкою в системі комерційної логістики на підприємстві та визначає подальшу ефективність функціонування всієї логістичної системи.

Логістика складського господарства - забезпечує концентрацію запасів, їх зберігання та забезпечення безперебійності та ритмічності постачання роздрібної мережі. Це впливає як на рівень торгового обслуговування покупців, так і на економічні показники роботи торгового підприємства.

До основних завдань складського господарства належать: розміщення та зберігання товарних запасів; перевірка відповідності якості та кількості отриманих товарів; забезпечення належних умов зберігання товарних запасів, перетворення товарних потоків, забезпечення цілісності упаковки. Реалізація вказаних завдань здійснюється в процесі виконання окремих логістичних операцій. У цілому комплекс складських операцій являє собою таку послідовність [17]:

. розвантаження транспорту;

. приймання товарів;

. розміщення товарів на зберігання;

. підготовка товарів до продажу.

Важливим напрямом удосконалення складського господарства є скорочення часу на виконання окремих логістичних операцій, а також їх автоматизація та механізація.

Головна ідея логістики це організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж ланцюга від виробництва до споживача. Логістичний підхід вимагає інтеграції виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товаро-матеріальних цінностей у єдину систему, це повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Одже, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції [16].

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [17]:

глобальні;

загальні;

часткові (локальні).

До глобальних завдань відносять:

. створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних потоків;

. стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва і обігу;

. постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

. досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Але вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєдіяльності логістичних систем усіх видів є розвязання таких загальних завдань:

здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

розробка та удосконалення способів управління матеріальними потоками;

багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів.

Виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

Стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

Раціональне формування господарських звязків;

Виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

Оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

Визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні:

Оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

Максимальне скорочення часу зберігання продукції;

Скорочення часу перевезень;

Швидка реакція на вимоги споживачів;

Підвищення готовності до постачань;

Зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

Раціональний розподіл транспортних засобів;

Підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

Послідовність і поетапність просування через трансформаційні обєкти.

Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. Логістична функція - це велика група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію завдань логістичної системи [17]. Отже, можна виділити такі функції логістики [16]:

. Системоутворююча функція.

Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. Логістика утворює систему управління товарорухом, тобто формуванням господарських звязків, організацією пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток та організація складського господарства.

. Інтегруюча функція.

Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі.

. Регулююча функція.

Логістичне управління матеріальними потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. Управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого.

. Результуюча функція.

Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю, за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга "постачання-виробництво-розподіл-споживання", вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Для створення інтегрованої матеріалопровідної системи, що забезпечує виграш в економіці лише за рахунок якісної зміни управління матеріальними потоками, необхідно розвязати економічні, технічні, технологічні та математичні задачі.

Концепція - це система поглядів на ет чи інше розуміння явищ та процесів. Новизна логістичного підходу до управління матеріальними потоками - зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значення діяльності з управління матеріальними потоками. Система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів є концепцією логістики.

Основні положення концепції логістики [17]:

. Реалізація принципу системного підходу: максимальний ефект при оптимізації матеріальних потоків можна отримати лише, якщо:

Оптимізується сукупний матеріальний потік протягом усього шляху;

Оптимізуються значні окремі ділянки матеріальних потоків. Всі ланки повинні працювати злагоджено, тому до вибору техніки, проектування технологічних процесів потрібно підходити з системних позицій;

. Відмова від випуску універсально-технологічного та піднімально-транспортного обладнання; використання обладнання, що відповідає конкретним умовам. Універсальне обладнання поступається обладнанню, що створюється для кожної конкретної операції.

. Створення сучасних умов праці. Кадри є одним з елементів логістичних систем.

. облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

. розвиток послуг сервісу на сучасному рівні.

Діяльність у сфері логістики має кінцеву мету, яка отримала назву семи правил логістики [17]:

відповідний товар;

у відповідній кількості;

у відповідному стані;

у відповідному місці;

у відповідний час;

для відповідного споживача;

за відповідною ціною.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо усі сім правил виконано.

Розділ 8. Система управління охороною праці на підприємстві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Державними стандартами України з питань охорони праці, Будівельними нормами та правилами, Санітарними нормами, Правилами улаштування електроустановок.

Окрім Закону України "Про охорону праці". Немаловажними є закони "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про обєкти підвищеної небезпеки", "Про пожежну безпеку", а також Конвенція о безпеці та гігієні труда, правила пожежної безпеки, Правила безпечної експлуатації електроустаткування споживачів, Правила безпечної роботи з інструментами та приладами, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Правила дорожнього руху.

На підприємстві є журнали та документи по охороні праці, такі як журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці, журнал реєстрації інструктажів із питань пожежної безпеки, журнал реєстрації інструкцій з питань охорони праці, журнал обліку видачі інструкцій з питань охорони праці, журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків, журнал обліку професійних захворювань, журнал реєстрації аварій, протоколи перевірки знань із питань охорони праці. Велика увага приділяється: Акт про нещасні випадки на виробництві форма Н-1, Акт розслідування нещасних випадків на виробництві форма Н-5, Акт розслідування професійних захворювань форма П-4.

Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

На ТОВ АФ "Колос" створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на власника. До роботи допускаються особи, які пройшли навчання за професією, вступний та первинний інструктажі, перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторний інструктаж один раз на 6 місяців. А періодичні медичні огляди 1 раз на 2 роки.

Витрати на охорону праці на ТОВ АФ "Колос" становлять 0,5% від суми реалізації продукції. Спостерігається позитивна тенденція щорічного зростання витрат на охорону праці у звязку з приростом реалізації продукції. Завдяки цьому керівництво може забезпечити своїм працівникам належні умови праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

На підприємстві впроваджені сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Разом з тим на працівників також покладаються певні обов'язки:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співпрацювати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Директор постійно проводить контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Згідно із Законом України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність - це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст.41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах: на працівників - від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України "Про охорону праці" та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за: порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обовязковими для виконання; невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст.135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст.135 містить загальне поняття складу та субєкта злочину. Субєктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином - власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоровя громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін.

ТОВ АФ "Колос" не залучалось до відповідальності за невиконання вимог з охорони праці.

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює комісію з розслідування. Комісія з розслідування зобовязана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; зясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, повязаний чи не повязаний цей випадок з виробництвом визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

Відшкодування моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих звязків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Моральна шкода компенсується шляхом виплати одноразової грошової допомоги або в іншій матеріальній формі. При цьому власник забезпечує професійну реабілітацію потерпілого.

Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України "Про пожежну безпеку. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

На ТОВ АФ "Колос" опрацьована загально обєктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (складів, офісів). Ці інструкції вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішуються на видних місцях.

Працівники підприємств, зобов'язані: дотримуватися вимог пожежної безпеки; не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції; користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.

Керівник підприємства контролює виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; проводить інструктажі з питань пожежної безпеки; періодично перевіряє стан пожежної безпеки на об'єкті; слідкує за утриманням у справному стані засобів пожежегасіння та шляхів евакуації.

Вимоги до пожежної безпеки на підприємстві:

. До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ.

. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм.

. Сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені для цього місця.

. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.

. На території на видних місцях повинні бути розміщені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць установлення первинних засобів пожежегасіння.

. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.

. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.

. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

. Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

. Стан вогнезахисної обробки слід перевіряти не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

. Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях повинно здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності

. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи завширшки не менше 1,0 м. Відстань між стінами та штабелями повинна становити не менше 0,8 м.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за телефоном "101", вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище; вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежегасіння; повідомити про пожежу керівника. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

Висновок

Під час проходження практики на ТОВ АФ "Колос" було виявлено, що підприємство спеціалізується на продукції рослинництва, а також займається вирощуванням великої рогатої худоби, свиней та овець. Підприємство має високі фінансові показники, які щорічно зростають, а також стійкість до банкрутства. Підприємство повністю забезпечено власним капіталом, основними засобами та трудовими ресурсами, кількість яких з кожним роком зростає. Також було зясовано, що підприємство орендує землю для своєї діяльності, кількість якої в 2013 році стрімко зросла.

Під час проходження практики було досліджено систему менеджменту підприємства. Ми проаналізували умови, в яких діє організація, розглянули фактори зовнішньої та внутрішньої дії. З допомогою результатів запропонували стратегію, яка відповідає місії фірми та яка зможе скоріше реалізувати поставлені цілі. Фірма почала надавати нові послуги, були вирішені проблеми організації, приведені шляхи поліпшення роботи персоналу через запропоновані методи мотивації.

Було вирішено, що організаційна структура є ефективною. На підприємстві охорона праці, техніка безпеки і безпосередньо сама робота підприємства ведеться чітко і досконало, але існують, звичайно, й деякі недоліки.

Необхідно більшу увагу приділити професіоналізму працівників. Та їх мотивації. Адже було виявлено, що діє дужа багато конкурентів, тому робота даного підприємства повинна бути бездоганною. Доцільно застосувати наступні заходи мотивації:

Доплачувати премії до заробітної плати при підвищенні обсягу реалізації в порівнянні з попереднім періодом, при цьому потрібно стимулювати працівника протягом усього часу;

Присуджувати бали, певну кількість яких можна обміняти на коштовні подарунки;.

Надання кращім робітникам додаткової оплаченої відпустки;

Туристичні поїздки для робітників, що домоглися більших успіхів у роботі;

Різноманітне моральне стимулювання.

Список використаних джерел

1.Статут ТОВ АФ "Колос" від 25 листопада 2013 року

2.Конституція України

.Господарський Кодекс України

.Закон України "Про охорону праці

5.Афоничкин А.И. Основы менеджмента / Афоничкин А.И. - СПб.: Питер, 2007. - 528 с.

.Бибик С. Ділові документи та правові папери: Листи, протоколи, заяви, договори угоди/ Світлана Бибик, Галина Сюта,. - Х.: Фолио, 2005. - 491 с.

7.Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник / Білик М.Д. - К.: КНЕУ, 2003. - 628с.

.Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник / Білуха М.Т. К.: АБУ, 2002 - 48 с.

.Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / Бланк И.А. - К.: Ника-Центр, 1999. - 528 с.

.Блощинська В. Сучасне діловодство: Навчальний посібник/ Віолетта Блощинська,; М-во освіти і науки України, Інститут менеджменту та економіки "Галицька академія". - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 319 с.

11.Бодди Д. Основы менеджмента / Д. Бодди, Р. Пэтон - СПб.: Питер, 2000. - 519 с.

12.Василенко В.О. Ситуаційний менеджмент: Навчальний посібник / О.В. Василенко, В.І. Шостка. - К.: ЦУЛ, 2003. - 285 с.

.Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент / За редакцією В.О. Василенка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 532 с.

.Вернигора Е.Е. Менеджмент Уч. пос. / Вернигора Е.Е. - М: Инфра - М.; 1998. - 256с.

15.Гавриленко С. Документирование в организации: В помощь секретарю-референту/ С.Д. Гавриленко,. - Минск: Амалфея, 2002. - 125 с.

16.Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для студентов высших учебных заведений. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко, 2004. - 408 с.

17.Глобусь О. Логістика: навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. - Економічна думка. Тернопіль, 1998. - 160 с.

.Головач А. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян/ Анатолій Степанович Головач,; А.С. Головач. - Донецьк: Сталкер, 1999. - 349 с.

19.Гончаров В.І. Менеджмент: Навч. посібник. - Мн.: Місанта, 2003. - 624 с.

.Гончарова Н. Документаційне забезпечення менеджменту: Навчальний посібник/ Наталія Гончарова,; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 259 с.

.Демяненко М.Я. Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / Демяненко М.Я. - К.: 2002. - 645с.

.Демяненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств / Демяненко С.І. - [навч. посібник]. - К.: КНЕУ, 2005. - 347с.

.Діденко А. Сучасне діловодство: Навч. посібн. для проф. - тех. закл. освіти/ Анатолій Діденко,. - 3-є вид. - К.: Либідь, 2001. - 383 с.

24.Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учебное пособие / Дмитренко Г.А. - [2-е изд., испр.] - К.: МАУП, 2002. - 192 с.

.Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку та розвиток підприємств агропромислового виробництва / За редакцією П.Т. Саблука. - К., 1999.

26.Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003

.Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - Київ Центр навчальної літератури, 2004 - 531 с.

.Комова М. Діловодство: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів/ Марія Комова,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Тріада плюс, 2006. - 217 с.

.Кузьмін О. Є., Ноджак Л.С., Мельник О. Г.: Конспект лекцій: Менеджмент: теоретичні засади та прикладні аспекти. - Львів, 2006 - 147с.

30.Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учебное пособие / Курочкина А.С. - К.: МАУП, 2000. - 144 с.

.Нагаев В.М. Аграрний менеджмент: Практикум (модульний варіант) / Нагаев В.М. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 345 с.

32.Нечаюк Л.І. Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навч. Посібник. - К.: ЦНЛ, 2003. - 348с.

33.Организация и управление НТП в условиях глобализации экономики. Монография / В.И. Богачев, В.Г. Пеннер, О.В. Бундуков, К.В. Кравченко - Луганск-Ровеньки: "Наука", 2009

.Організація сільськогосподарського виробництва в умовах Донбасу. Навчально-методичний посібник / за ред. Ткаченко В.Г. Луганськ, 2002.

35.Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є. перероблене і доповнення. - К.: "Кондор", 2006

.Сумцов В.Г., Стратегічне управління підприємницькою діяльністю: Навч. посібник / В.Г. Сумцов, П.Ю. Петров - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету їм.В. Даля, 2004. - 448 с.

.Тевельова С.О. Менеджмент в АПК / Тевельова С.О. - Тернопіль, 2001.

.Управление по результатам: Пер. с финск. /общ. ред. и предисл. Я.А. Лейманна. - М.: Издательская группа "Прогресс", 1996-432с.

39.<http://pidruchniki.com.ua/ekonomika/osnovni_vidi_menedzhmentu>

.<http://www.info-library.com.ua/books-text-5359.html>

Міністерство аграрної політики україни ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра агробізнесу і управління соціальними системами

Больше работ по теме: