Дослідження кар'єри менеджера організації

 

Зміст


Вступ

Розділ 1. Іcторико-методологічні аспекти щодо карєри менеджера

1.1 Основні поняття дослідження "карєра", "менеджер"

3.1 Методи дослідження

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Теоретичні аспекти вивчення карєри менеджера

2.1 Управлінська праця: сутність, зміст, особливості

2.2 Карєра менеджера: сутність, етапи

2.3 Джерела зростання менеджера

Висновки до другого розділу

Розділ 3. Практичні аспекти дослідження карєри менеджера організації

3.1 Аналіз потенціалу зростання менеджера

3.2 Рекомендації щодо карєрного зростання менеджера

Висновки до третього розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ


В наш час професія менеджера дуже популярна. Менеджер зявляється дуже в багатьох різних галузях. Менеджер по маркетингу, організації, продажу, торгівлі так далі.

Глобальна конкуренція, мінливі ринки, збільшення витрат, обережність споживачів, упереджене ставлення до топ-менеджерів і власників компаній, постійний публічний нагляд, миттєве поширення інформації, обмеження природних ресурсів, побоювання майбутнього - все це накладає відбиток на менеджмент і працю менеджерів. До того ж, як попереджав Пітер Друкер у книзі " Управління в суспільстві майбутнього", на менеджмент не менш, ніж економічні фактори, впливають соціальні зміни. Передбачаючи виклик майбутнього, він створив образ нової організації, акцентував увагу на тому, що працівники мають самостійно приймати рішення і нести відповідальність за свої дії. Менеджери ж мають підтримувати самодисципліну і самоуправління, вибудовувати такі внутрішні й зовнішні взаємини, які б сприяли створенню синергетичного ефекту. Ключем до успіху в нових умовах стає вміння менеджерів розкривати потенціал людини й розвивати його.

Таким чином, актуальність теми полягає в тому, що праця менеджера має спрямовуватись на досягнення своєї мети - забезпечення конкурентоспроможності організації не тільки сьогодні й завтра, а й постійно.

Проблемна ситуація полягає в тому, що на сьогодні у теорії поняття кар'єри досить висвітлено, а ось джерела карєрного зростання менеджера досі невизначено.

Обєктом дослідження є сутність управлінської праці.

Предметом даного дослідження є джерела зростання кар'єри менеджера. Метою курсової роботи є визначити джерела зростання карєри менеджера в організації.

Завдання роботи:

?розглянути основні поняття "менеджмент", "карєра";

?визначити особисті якості та професіоналізм менеджера;

?дослідити карєрний ріст;

?розглянути етапи розвитку карєри;

?дослідити джерела зростання карєри менеджера;

?дослідити аналіз зростання менеджера компанії;

?дати рекомендації для менеджера в побудові карєри.

Основна гіпотеза полягає в тому,що найважливішими джерелами зростання менеджера є його особисті якості. Допоміжна гіпотеза:

?особисті якості є одним із чинників які впливають на зростання карєри, та на майбутнє менеджера.

Курсова робота виконана на 31 сторінці, складається з вступу, 3-х розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел на 2 сторінках (23 джерела), містить 2 додатка.

кар'єра менеджер потенціал зростання

Розділ 1. Іcторико-методологічні аспекти щодо карєри менеджера


1.1 Основні поняття дослідження "карєра", "менеджер"


В основі терміна "менеджер" лежить англійське дієслово бути менеджером (управляти). Саме менеджери розробляють цілі управління і правила управлінської діяльності, добирати персонал, здобувають, аналізують та поширюють інформацію, потрібну для виконання управлінських робіт.

В енциклопедичному словнику з управління організацією зазначено, що менеджер - це:

) член організації, який здійснює керівництво людьми, визначає цілі, організовує роботу, розробляє та приймає рішення щодо ефективної взаємодії людей з метою досягнення поставлених цілей;

) найманий професійний керівник [10, c.933].

У книзі "Основи менеджменту"Мартиненко Н. дається таке визначення цього поняття: менеджер - це 1) субєкт управління, що діє у певній організації;

) професійний керуючий, який усвідомлює, що він - представник особливої професії, а не просто інженер чи економіст, що займається управлінням;

) людина, яка має спеціальну підготовку [10, c.6].

Згідно з Друкером менеджери, по-перше, вирішують задачу створення такої цілісності, і по - друге, гармонізують у своїх рішеннях та діях вимоги сьогодення і далекого майбутнього [11, c.304].

З думкою Друкера погоджується німецький вчений Ф. Малік, який наголошує: "Менеджер - це професія, суть якої полягає в досягненні результатів завдяки виконанню поставлених задач; ця професія здана робити будь - яку організацію такою, що працюватиме ефективно і довго тривало.

Отже, менеджер - це професійний керуючий, людина, що володіє спеціальними знаннями, талантом і певними навичками в галузі організації виробництва та управління.

Діяльність людини в обраній професії є частиною життєвої стратегії, тобто індивідуальної організації і регулювання ходу життя згідно з цінностями особи. Розвиваючи свою професійну діяльність на основі життєвої стратегії, досягаючи визнання через кар'єру, людина відчуває задоволення, що підіймає її професійну діяльність на новий рівень, поглиблює трудову мотивацію, впливає на інші сфери життя особи.

Кар'єра - це послідовне заміщення посад при роботі за наймом.

Термін "кар'єра" у загальному розумінні означає успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової та іншої діяльності.

Карєра - це результат усвідомленої позиції і поведінки людини у сфері трудової діяльності, що пов'язаний з баченням працівником свого трудового майбутнього, шляхів професійного зростання та самореалізації. Кар'єру - траєкторію свого руху - людина будує самостійно, враховуючи особливості внутрішнього - і поза організаційної реальності і головне - свої властивості. Кар'єра - це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (професійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму колі і/або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального використання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей. цього визначення зрозуміло, що поняття кар'єра в сучасному розумінні має лише позитивне значення, без того негативного відтінку, який тривалий час вкладався у слово "кар'єрист" входить: цілі, бажання та настанови. [13,c.25]

Карєра - це динамічне явище, тобто процес, який постійно змінюється і розвивається. Карєра може розглядатися як в вузькому, так і в широкому розумінні. В широкому розумінні поняття "карєра" визначається як "загальна послідовність етапів розвитку людини в основних сферах життя (сімейній, трудовій та іншій) [13, c.36]. Карєра - це не тільки просування на посаді. Можна казати про карєру матерів, домогосподарок і тих, хто навчається.

Отже, успіх у кар'єрі можна розглядати і з погляду просування у межах підприємства від однієї посади до іншої, більш високої, і з погляду ступеня оволодіння певною професією, і з погляду одержання особливого визнання керівництва.

1.2 Історія дослідження карєри менеджера

Історія свідчить, що соціально - економічні успіхи, досягнуті людством наприкінці століття, значною мірою повязані не з капіталом чи природними ресурсами, а з розвитком менеджменту. В Україні термін "менеджмент" почали використовувати в процесі ринкових перетворень на початку 1990 - х років, хоча загалом проблема управління досліджується з середини минулого століття. Основоположником наукового менеджменту вважається Фредріх Тейлор, а батьком практичного менеджменту називають П. Друкера. На сьогодні менеджмент існує як міждисциплінарна галузь наукового знання з чітко вираженим пріоритетом прагматичних установок. [15,c. 196] Карєра особистості відображає низку поетапних змін службового положення, повязаних із просуванням щаблями службової ієрархії в організації.

В 19 столітті слово "кар'єра " несло тільки негативний зміст, бо уособлювало жагу до грошей, до багатства і високих посад, забуття совісті, нехтування народною і християнською мораллю. В 20 столітті слово "кар'єра " було позбавлене негативного змісту, який перебрало на себе слово "кар'єризм". Лише за інерцією змісти цих слів плутають. [15,c.215] Професійна карєра виконує важливі функції в трудовій діяльності працівника. Вона стимулює зростання трудової активності, прискорює процеси кадрових переміщень, що дозволяє працівнику зайняти вище соціальне положення, сприяє зростанню його задоволення своєю працею. Тільки в останні декілька років тема карєри набула широкої популярності в колах іноземних вчених та практиків, що викликано реформуванням всіх основних сфер нашого суспільства, становленням ринкової економіки. Серед іноземних авторів був Лі Якоккі, він починав простим інженером у компанії "Форд" але згодом перейшов до продаж і маркетингу де і розкрився його талант. Він був одним із тих вчених який підтвердив це визначення. Все це потягло за собою зміну відношення до багатьох процесів і явищ, які до цього часу залишалися поза зором в силу їх негативного сприйняття або низького рівня актуальності.

Те, що раніше вважалося відхиленням від норми, породженням буржуазного суспільства, капіталізму, ототожнювалось із карєризмом, який представляв собою незначний прояв карєри, - сьогодні підводиться до рангу важливого показника розвитку людини в системі соціальної структури, вагомого фактора і умови покращення соціально-психологічного клімату, підвищення продуктивності праці в організації її конкурентоздатності. Звернення великої кількості дослідників різних областей діяльності до проблематики карєри породило багато визначень поняття "карєра. Отже, дивлячись на дослідження можна сказати, що карєра набуло відповідного значення тільки в 20 столітті, також карєра менеджера зародилась в 20 столітті 1990-х роках.


3.1 Методи дослідження


Існує ряд визначень поняття "метод дослідження". Але спочатку визначимо поняття "метод".

У філософських словниках "метод" (від греч. methodos - шлях, спосіб пізнання, дослідження, простежування) визначається як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод є шлях пізнання, що дослідник прокладає до свого предмета, керуючись певною гіпотезою.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирівневу структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загальнонаукові принципи, що становлять власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Метод (від грецьк. - шлях дослідження, теорія, вчення) - систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі законів функціонування її об'єктів. Його ми використали коли писали розділ 1.1, та 1.2.

Історичний метод - дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Цей метод був використаний для написання підрозділу1.2 Порівняння - це один із універсальних методів наукового пізнання, який дозволяє встановити схожість і відмінність видів, процесів, характеристик контролю та мотивації [5, 88].

Метод аналізу - метод наукового пізнання, який представляє собою уявне розчленування карєри на складові елементи з метою вивчення її структури, окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин. Цей метод був використаний у підрозділі 1.1 та 2.2.

Метод синтезу - метод наукового пізнання, який представляє собою уявне зєднання складових сторін, елементів, властивостей карери та менеджменту розчленованих в результаті аналізу, та вивчення функції [5, 97]. Цей метод був застосований в 2.2 Метод узагальнення - логічний процес і результат уявного переходу від одиничного поняття менеджмент та карєри до загального поняття, від менш загального до більш загального. Узагальнення визначається проникненням в сутність функції менеджменту як засобу мотивації персоналу в установі, організації тощо [5, 99]. Цей метод ми використали у пункті 2.3 Системний метод - це сукупність загальнонаукових методологічних принципів та способів дослідження карєри, в основі якого лежить орієнтація на розкриття цілісності функції карєри як системи. Цей метод був використаний у пункті 2.2.

Аксіоматичний метод - це метод побудови наукової теорії, при якому в основу кладуться деякі вихідні положення поняття менеджменту, з яких всі інші твердження цієї теорії виводяться за допомогою доказів. Такий метод я використовувала у вступі та у першому розділі при написанні основних понять дослідження функції менеджменту як засобу мотивації персоналу [5, 117].

Метод сходження від абстрактного до конкретного - метод наукового дослідження, який виражає рух до теоретичної думки до все більш повного, всебічного і цілісного відтворення поняття менеджменту. Він характеризує спрямованість науково-дослідного процесу в цілому, тобто рух думки від менш змістовного до більш змістовного знання. Суть метода полягає в тому, що менеджмент описується за допомогою багатьох понять, суджень та визначень. Метод сходження від абстрактного до конкретного ми застосували при написанні визначення основних понять дослідження "менеджмент" та "карєра" [5, 122].

В даному підрозділі ми описали, які методи наукового дослідження я використала для підготовки курсової роботи, зокрема це такі методи як: порівняння, метод аналізу, метод синтезу, метод індукції, метод узагальнення, аналогії, системний метод, аксіоматичний метод, історичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного.


Висновки до першого розділу


Отже, в цьому розділі ми докладно розкрили основні поняття дослідження. Саме менеджери розробляють цілі управління і правила управлінської діяльності. Зрозуміли, що карєра - це упішне просування людини в обрані справі. Заглибилися в історію нашої теми, та дізнались з чого все починалось, та які зародки на залишили вчені. А також розписали методи завдяки яким ми писали наукову роботу.


Розділ 2. Теоретичні аспекти вивчення карєри менеджера


2.1 Управлінська праця: сутність, зміст, особливості


Управлінська діяльність - це вид людської діяльності, спрямованої на досягнення тих чи інших цілей, вирішення поставлених задач, виконання функцій управління. Різновидом управлінської діяльності є управлінська праця. Управлінська праця - це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів суспільної діяльності людей. Це практичне виконання функцій управління в організації, призначене для забезпечення цілеспрямованих і скоординованих зусиль інших людей щодо вирішення поставлених задач.

Управлінську працю розглядають як комплекс організаційної праці та праці з людьми у процесі постановки й реалізації цілей, як засіб взаємодії між субєктом та обєктом управлінської діяльності, внаслідок чого виникають і реалізуються управлінські відносини [8, c.270].

Розрізняють три види управлінської праці як розумової:

) евристична праця: має творчий характер, повязана з постановою цілей, аналізом ситуації, пошуком шляхів розвязання проблем, спрямована на розробку і прийняття рішення. Включає аналітичні і конструктивні операції.

) адміністративна праця: полягає у цілеспрямованому впливі на підлеглих із метою виконання ними поставлених завдань, спрямована на координацію діяльності виконавців. Включає розпорядчі, координаційні, контрольні та комунікативні операції;

) операторна праця: полягає у виконанні стереотипних операцій, потрібних для інформаційного забезпечення процесу управління. Включає операції документування, обробку інформації, обчислювальні та формально - логічні розрахунки. [8,c.170] У свої книзі Друкер ставить такі запитання: "як працює менеджер"? Що саме відрізняє його працю від праці всіх інших спеціалістів в організації? І відповідає, що для праці менеджера характерними є пять базових операцій, а саме:

. Постановка цілей. Менеджери визначають цілі, вирішують, як краще їх досягти, розяснюють людям, від ефективності праці яких і залежить досягнення цих цілей.

. Організаторська робота. Менеджери поділяють роботу на певні види діяльності, якими можна управляти. Відповідно до цих видів вирішують питання організаційної структури, добирають людей для управління структурними підрозділами.

. Мотивація працівників. Для забезпечення ефективної діяльності з досягнення поставлених цілей менеджери мають створювати команди однодумців, постійно спілкуватися з ними та використовувати різноманітні методи стимулювання.

. Визначення показників. Менеджери встановлюють конкретні критерії для визначення ефективності того чи іншого виду роботи як окерим працівників, так і організації загалом, аналізують ефективність, оцінюють та інтерпретують її.

. Сприяння розвитку своїх підлеглих. Менеджери створюють умови, які мають сприяти формуванню креативної організації, розкриттю кращих якостей, умінь, здібностей, талантів кожного працівника. [8, 255] Кожний менеджер повинен діяти так, щоб віддача була максимальною, тому важливою вимогою до менеджера є раціональна організація його праця. Організація праці менеджера - це ефективне використання ним системи методів та інструментів управління, управлінських процедур і операції з метою виконання функції управління. Це система способів і методів особистої праці на базі раціональної організації робочого місця.

На думку автора практика свідчить, що управлінська праця менеджерів здійснюється за такими напрямами:

) управління організацією й бізнесом (методи та інструменти. Процедури та операції управління у праці менеджера, які обираються ним з урахуванням галузевої приналежності організації; залежність праці від місця в ієрархії, ролей та функціональних обовязків; здійснення впливу через владу або лідерство);

) управління підлеглими, в тому числі й менеджерами (формування загальнокорпоративних цінностей в організації; організація спільної діяльності в команді; підтримання ділової етики в організації та формування її надійної репутації);

) управління собою (використання робочого часу як найважливішого ресурсу та його планування, впровадження наукової організації праці, інформаційних технологій; формування культури мислення, говоріння, слухання, читання, писання; упорядкування праці з документами; вибудовування власної карєри) [8, 123].

Таким чином, менеджери мають розвивати в собі установки, здібності та вміння, які дадуть змогу їм чітко та ефективно здійснювати управління в будь - який час. Нова філософія менеджменту передбачає, що увага менеджерів має приділятися шести життєво важливим елементам: навчанню, командному баченню, методам управління людським ресурсами, стимулам зростання, бюджетуванню і проактивним методам контролю.


2.2 Карєра менеджера: сутність, етапи


Сутність карєри відображена в більшості визначень цього поняття, про що красномовно свідчать використовані в них терміни: рух, прогрес, зростання, а також підтверджується етимологією слова карєра що в перекладі з італійського означає біг.

Так ми вже зясували в параграфі 1.1, що під карєрою розуміють - активний рух людини в оволодінні та вдосконаленні способу життєдіяльності, який забезпечує його стійкість в потоці соціального життя, її трактують як просування людини у просторі організаційних позицій, які мають на увазі послідовну зміну функцій статусу, соціально-економічного положення. Тобто карєра - це процес руху на шляху оволодіння деякими цінностями, благами, які дістають визнання в суспільстві чи організації. Такими на думку О. Крушельницької є:

посадові ступені;

рівні ієрархії;

ступені кваліфікаційної дробини та повязані з нею навички і знання людей за рівнем майстерності;

ранги, які відображають величину вкладу робітника у розвиток організації, вислуга років, унікальні раціональні пропозиції, вирішальні для організації, його положення в колективі;

ступені влади як ступеня впливу в організації, участь в прийнятті важливих рішень, близькість до керівництва;

рівні матеріальної винагороди, доходу рівень заробітної платні і різноманітність соціальних пільг [17,6].

Карєра менеджера у вигляді вище сказаного представляє собою найбільш важкий вид професії. По-перше, вона охоплює усі вищевказані типи карєрного процесу, поглинає в себе всі властивості, властиві карєрі загалом. Вона може міститись як в рухові менеджера по ступеням ієрархії, так і в удосконаленні його професіоналізму при русі менеджера по професійним ланкам організаційної структури.

По-друге, сама професія (менеджера), яка означає тип керівника, орієнтованого на діяльність в умовах ринкової економіки, являє собою складне утворення, для оволодіння нею необхідно мати найбільш високоорганізовані особистісні якості та навички, володіти найбільш складними практичними навичками, і все це має великий вплив на особливості карєри в даній професійній діяльності.

По-третє, будучи важливою фігурою в організації, менеджер своїм професійним зростанням в багатьом зумовлює зростання організації в цілому, і особливості організації в багатьом взаємообумовлені особливостями особистості менеджера, що також накладає великий слід на характер карєри. Будучи провідниками в життя програм по досягненню цілей організації, відповідальними за успішність їх здійснення, менеджери, по суті, уособлюють собою саму організацію, називаючись носіями та (сіятелями (її культури, образу.

Далі, менеджер, будучи в більшому чи меншому ступені (все залежить від його положення в ієрархії) (законодавцем (правил гри внутрі організації і одночасно її творцем, і споживачем системи карєрного руху. Він відтворює соціальний контекст, суть трудової діяльності в рамках організації і для підлеглих і для себе. Питання про те, яким повинен бути хороший менеджер завжди ставало перед людьми, які намагалися досягти успіхів у бізнесі чи іншій сфері людської діяльності. Люди дуже давно зрозуміли, що досягти успіху можна тільки у випадку, якщо справу очолює вмілий, грамотний, талановитий керівник. Саме тому увага концентрувалася на особистих якостях керівника. Їх можна перераховувати довго, але є основні: стійкість, тямущість, легке засвоєння, розважливість, сила і гнучкість розуму, свідомість відповідальності й ініціатива, почуття обовязку, такт, почуття гідності, активність, справедливість, опора на власні сили, готовність йти на ризик.

Карєра менеджера - це справжнє мистецтво управління, яке потрібно опановувати довго, терпляче і цілеспрямовано. До того ж існує дуже багато успішних керівників, з яких можна (чи навіть, - потрібно) брати приклад правильного, справедливого та розумного управління персоналом підприємств. [14,48] Карєра кожної людини складається з кількох етапів, тобто окремих відрізків трудового шляху працівника. (Див. в Додаток А)

Таким чином, карєра менеджера як обєкт дослідження представляє собою складне, комплексне, багатоаспектне явище, і для найбільш повного адекватного його вивчення необхідно спиратися на перераховані принципи, правила та вимоги до здійснення дослідження карєри загалом, враховуючи при цьому особливості карєри менеджера як такої.

2.3 Джерела зростання менеджера


Мотивація працівників завжди є одним із найголовніших питань керівників і менеджерів поважаючих себе в компанії. Люди хочуть свідомо будувати свою карєру, займатися улюбленою справою, отримувати реальні результати, вчитися новому, розширювати свої можливості та обовязки, займати визначений стан в соціальному професійному середовищі.

В процесі реалізації кар'єри важливо забезпечити взаємодію усіх перелічених її видів. Існують різні підходи до визначення моделей кар'єри. Ділова кар'єра - це специфічний об'єкт управління (і самоврядування). Тому універсальні методи і прийоми самоменеджменту не в змозі забезпечити його ефективність в даному випадку, оскільки не спираються на знання сутності та соціальних механізмів ділової кар'єри.

Крім того, фактор часу не завжди придатний в якості інтегрального критерію успіху ділової кар'єри: як відомо, стрімка вертикальна кар'єра таїть у собі небезпеку зривів і падінь.

Одна із концепцій самоменеджменту на думку авторів - М. Вудкок і Д. Френсіс - побудована на ідеї обмеження. Під обмеженням розуміють фактор, стримуючий потенціал і результати роботи "системи" організації в цілому, групи або індивіда. Теорії обмежень пропонують в якості якнайшвидшого і найбільш практичного способу здійснення прискореного саморозвитку вивчення, усвідомлення і подолання обмежень, що перешкоджають успіху і особистого росту [21, 56].

Автори вважають, що увагу потрібно зосереджувати на тому, що перешкоджає повній реалізації всіх особистих можливостей. Роблячи таким чином, можна забезпечити швидкий прогрес, і цей успіх дозволяє повірити в реальність змін у самому собі.

Дійсно, більшість менеджерів досить проникливі і мають певне уявлення про те, що їм потрібно для вдосконалення, але у них відсутні як система для точного визначення цих потреб, так і засоби для їх реалізації. Концепція обмежень надає управлінню спосіб всебічної перевірки наявних здібностей і пошуку реальних шляхів розвитку особистих і ділових якостей.

Орієнтиром у саморозвитку служать критерії ефективного управління, яке вимагає наявності у менеджера:

здатності керувати собою;

розумних особистих цінностей;

чітких особистих цілей;

опору на постійний особистий ріст;

навику вирішувати проблеми;

винахідливості й здатності до інновацій;

високої здатності впливати на оточуючих;

знання сучасних управлінських підходів;

здатності керувати;

уміння навчати і розвивати підлеглих;

здатності формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Перераховані критерії забезпечують основу для оцінки кожним працівником своїх можливостей по відношенню до вимог їх роботи. Коли-небудь із зазначених навичок і здібностей відсутні у менеджера, виникає обмеження. [22,33]. Реалізація потенціалу людини залежить від зовнішніх і внутрішніх чинників. Зовнішні чинники здійснюють вплив на формування "стартових" здібностей індивіда. Але сформований потенціал підлягає розвитку через самореалізацію особистості. Критерієм рівня розвитку особового потенціалу працівника слугують якісні характеристики віддачі фізичних та інтелектуальних сил, творчої енергії працівника в процесі праці. Ця віддача знаходить своє конкретне вираження в трудовій активності людини, її ставленні до праці як до вищої життєвої здатності.

Основа потенціалу людини грунтується на якостях, закладених природою. Це стосується передусім здоров'я (фізичного та психічного), творчого мислення, здібностей і, певною мірою, моральної орієнтації особистості. Розвиток природних даних та їх реалізація визначаються трьома первинними системами: родина, колектив і суспільство.

Вплив сім'ї визначається її суспільним становищем, духовними інтересами, професійною орієнтацією, місцем проживання та низкою інших чинників. Ці чинники характеризують не лише природні можливості, здібності, а й "стартові" можливості індивіда, всі вони впливають на зростання карєри менеджера. [, 6]


Висновки до другого розділу


В цьому розділі ми зясували. Що для отримання роботи, для її збереження, або для зростання її загалом важливу роль у людини відіграють її особисті якості. Людина повинна вміти контролювати та вміти управляти своїм характером собою в цілому. На думку Вудкак М. зростання карєри повністю залежить від неї самої та її особистих якостей.

Розділ 3. Практичні аспекти дослідження карєри менеджера організації


3.1 Аналіз потенціалу зростання менеджера


Результативність зростання менеджера у свої карєрі залежить від того в якій компанії ви працюєте, чи добрі відносини і вас з керівником, і чи ви самі прикладаєте зусилля для того щоб не сидіти на одному місці, а зростати у карєрі. Якщо менеджер стримиться до підвищення, то важливу увагу треба спрямувати на його особисті якості і вияснити, чи справді вони сприяють тому, що менеджер зростає у свої карєрі.

Для визначення цього етапу ми провели невеличке анонімне опитування з 10 менеджерами з різних компаній, та різної статті. (Див. у додаток Б). Існує три групи таких якостей: особисті, професійні, організаторські і ділові.

До особистих якостей в першу чергу відносять чесність і порядність, припускають завжди дотримання норм загальнолюдської моралі, скромність і справедливість по відношенню до оточуючих. Керівник повинен намагатися розуміти своїх підлеглих, бачити в них особистості, гідні поваги, вміти розбиратися в їх поведінці, бути людяним і піклуватися про людей, прагнути до співпраці, враховуючи при цьому інтереси всіх. До цього етапу віднесли себе 60% опитуваних, вони підтвердили те, що зростання їхньої карри сталось завдяки особистим якостям і терпінню.

Менеджер повинен бути принциповим у всіх питаннях, вміти протистояти тиску як "зверху", так і "знизу", послідовно і твердо стояти на своєму, не приховувати своїх поглядів, захищати до кінця ті цінності, які вона сповідує, і допомагати знаходити ці цінності іншим, за допомогою особистого прикладу, а не моралізування, твердо тримати дане слово.

Робота менеджера надзвичайно важка, і тому одним з його найважливіших особистих якостей має бути хороше здоров'я, яке допомагає бути енергійним і життєздатною, мужньо переносити удари долі, успішно справлятися зі стресами. Для підтримки гарного фізичного здоров'я потрібні постійні тренування, збалансовані навантаження, які передбачають зміну видів діяльності - адже відпочинок не в неробстві, а в переключенні на іншу роботу. Сили і енергію необхідно тому раціонально розподіляти між усіма своїми справами, щоб у кожному досягти успіху, але не можна привчати себе до постійним, стабільним навантажень і час від часу руйнувати звичні зразки дій, бо, коли буде потрібно ривок, розімлілий керівник на нього вже не буде здатний.

Однак одного фізичного здоров'я менеджеру недостатньо. Він повинен бути ще й емоційно здоровою людиною, інакше просто не витримає всіх звалюються на його голову перевантажень.

Тому потрібно заздалегідь формувати у себе позитивні емоції: співпереживання, що робить людину гуманним; хвилювання, стимулюючу активність; зацікавленість і допитливість, що допомагають просуватися вперед і освоювати нові сфери діяльності; впевненість, що додає солідності. \

Прийняття управлінських рішень вимагає від менеджерів не тільки кваліфікації, а й у емоційної зрілості, яка виражається в умінні і готовність йти назустріч гострим ситуацій, успішно справлятися з ними, не робити переживаємо трагедії з поразок, неминучих на життєвому шляху будь-якого менеджера.

Сучасний менеджер повинен активно боротися з власними недоліками; формувати у себе позитивне ставлення до життя й роботи; створювати "здорове" оточення шляхом висунення і навчання людей, розкриття їх здібностей і талантів, при цьому не потрібно боятися втратити авторитет - у більшості випадків співробітники за таке ставлення до них платять, навпаки, визнанням і вдячністю. По результатам анкетування ми дійшли до висновку, що для тих менеджерів, що проходили опитування особисті якості найважливіші в роботі з людьми та деяким все ж допомогли в зростанні їхньої карєри.

Інших 20% віднесли себе до професійної групи, вони вважають, що весь їх успіх завдяки їхнім професійним навичкам. Все, що вони робили повязано з знаннями та навиками які вони здобували з кожним роком.

Ця група якостей, необхідних будь-якому менеджеру. Це компетентність, тобто система спеціальних знань і практичних навичок. Вона буває спеціальної та управлінської. Це культура - загальна, технічна, економічна, правова, інформаційна, психолого-педагогічна. Важливий і ряд інших моментів. Перш за все, сучасного менеджера відрізняє добре знання дійсності як внутрішньої, так і зовнішньої, розуміння цілей фірми і свого підрозділу, вміння бачити проблеми, виділяти в них найбільш істотні сторони, бути сприйнятливим до новизни і змінам. Це неможливо без володіння розумовими здібностями вище середнього рівня, вміння аналізувати ситуацію, створювати і критично оцінювати різні плани і програми, приймати рішення, брати на себе відповідальність за їх виконання, багато і наполегливо працювати для цього, бути енергійним і рішучим.

Однак менеджер повинен бути не тільки добре підготовленою і високо освіченою, але ще й творчою особистістю.

Від нього вимагається не тільки вірити в свої творчі здібності, але й цінувати такі здібності в інших, вміти їх мобілізувати і використовувати, долаючи всі зустрічаються на шляху перешкоди. Для цього необхідно бути наполегливим, відчувати потреби в змінах, вміти поривати з традиціями, сприймати нові ідеї та новаторські рішення, систематично ними користуватися. Творчий менеджер зазвичай працює з групами, використовуючи метод мозкової атаки, заохочує вільне вираження емоцій і ідей і невпинно вчиться, в тому числі і на власних помилках.

А останні 20% віднесли себе до третьої групи організаторські і ділові.

До організаторським якостями потрібно віднести, насамперед, цілеспрямованість. Характер сучасного життя вимагає від менеджера ясних і обгрунтованих цілей. Без них він може відчувати брак твердості і рішучості, упускати хороші можливості, витрачати час на дурниці. Оскільки у світі все змінюється, щоб утриматися на плаву, менеджер повинен ці цілі коректувати. Але цілеспрямованість полягає не тільки в тому, щоб цілі встановлювати, а наполегливо до них прагнути. Це і відрізняє менеджера від інших працівників.

Іншим організаторським якістю, яка має бути природною менеджеру, є діловитість. Вона полягає в умінні чітко і своєчасно ставити завдання, приймати обгрунтовані рішення, контролювати їх виконання, бути оперативним і розпорядчим в діях і вчинках.

Важливим організаторським якістю менеджера є енергійність, тобто здатність заражати людей упевненістю, прагненням діяти шляхом логічного навіювання, особистого прикладу, власного оптимізму.

Отже, міра самореалізації особистості залежить як віл чинників формування "стартових" можливостей, так і від наявності сформованих задатків. На основі цього можна визначити перелік рис, які необхідні для самореалізації особистості або які людина має в собі виховувати:

?кваліфікація та цілеспрямованість;

?комунікабельність;

?прагнення задовольняти духовні потреби;

?творчі сили, ступінь їхньої змістовності й конструктивності.


3.2 Рекомендації щодо карєрного зростання менеджера


Менеджмент є дуже динамічною наукою і практикою. Тому не дивно, що професійні вимоги до менеджера постійно змінюються. Але для того, щоб стати хорошим управлінцем, необхідно трохи попрацювати.

Інструкція Рівень складності: Непросто 1 крок

Ви повинні працювати собі на втіху. Управлінська робота не повинна бути тягарем. Інакше нею просто не треба займатися, а пошукати іншу сферу діяльності, де можна "знайти себе". Ви повинні викликати в собі бажання займатися управлінською діяльністю, знаходити в цьому задоволення.

крок

Вам необхідно додати креативності, що означає нестандартний підхід до вирішення управлінських проблем, професійне передбачення, виправданий ризик. Саме це дозволяє менеджеру забезпечити ефективність роботи. Важливо саморозвиток менеджера: усвідомлювати і встановлювати свої сильні і слабкі сторони, долати стереотипи свідомості та зовнішніх бар'єрів, розвивати необхідні особистісні якості, набувати нові професійні знання та вміння.

Менеджеру не слід обмежуватися самоаналізом. Менеджеру важливо усвідомити, що він робить це для себе. Дана інформація є закритою для інших. Тому можна і треба бути чесним перед собою. Не слід вибирати в порадники близьких друзів або недругів, так як вони особливо суб'єктивні. Це повинні бути хороші знайомі, люди розумні, досвідчені, авторитетні. Вони повинні вміти бути об'єктивними.

крок

Час керівників-самоучок пройшло. Сучасний менеджер повинен мати солідне базову освіту як з основ, так і за функціональними видами менеджменту. До того ж він повинен бути націлений на новизну, постійно вчитися, своєчасно дізнаватися і опановувати новітніми досягненнями менеджменту. Без цього професійний успіх проблематичний.

Найважливішою в управлінській діяльності є роль креативності, що сприяє інноваційній діяльності. Ця здібність необхідна менеджеру для розробки стратегічних управлінських рішень, цільових комплексних програм. Однією з особливостей виявлення креативного мислення є добре розвинена інтуїція, тобто розумова діяльність, яка здійснюється немов би "на межі" свідомості. Добре розвинена інтуїція сприймається як життєвий досвід людини і живиться багатьма джерелами інформації.

Інтуїція є завжди складовою практики управління і особливо важлива її роль у прогнозуванні подій. Наявність реалістичного погляду - суттєва перевага менеджера. Чим більш самостійним є менеджер у своїх діях, тим з більшою користю для справи може використати свою уяву соціальна мотивований інтерес до керівної діяльності та достатні розумові здібності - це неодмінні передумови, мінімально необхідні загальнолюдські властивості, які повинні бути притаманні Людині, яка претендує на посаду, що дає право і можливість управляти людьми.

Отже, кваліфікований менеджер завжди обирає найбільш відповідні інформаційні засоби чи канали комунікацій. Менеджер має бути чуйним психологи який відкриває у працівників внутрішні сили і здібності. Менеджеру у роботі заважатиме надмірна емоційність, яка впливав на хід виконання. Надмірна емоційна напруга негативно впливав як на інтелектуальну діяльність так і на взаємодію в колективі. Разом з тим емоційність є позитивним фактором в управлінні. Почуття сприяють піднесенню фізичних і духовних сил. Важливою для менеджера є схильність до саморефлексії, тобто потреба та уміння самопізнання.


Висновки до третього розділу


Періодичні оцінки своїх працівників використовуються не тільки для прийняття рішення по оплаті праці, а й для визначення потреб у розвитку особистостей та їх задоволення. Це вигідно як підприємству, з точки зору покращення виконання працівниками своїх обов'язків, так і працівникам за рахунок більш повної, напруженої та змістовної роботи і можливості зробити кар'єру.

Висновки


В процесі дослідження курсової роботи ми розкрили зміст поняття " менеджер", та визначили, що це професійний керуючий, людина, що володіє спеціальними знаннями, талантом і певними навичками в галузі організації виробництва та управління. Також поняття "карєра" яке носить таке значення як, динамічне явище, тобто процес, який постійно змінюється і розвивається.

Визначили, що в 19 столітті слово "кар'єра " несло тільки негативний зміст, бо уособлювало жагу до грошей, до багацтва і високих посад, забуття совісті, нехтування народною і християнською мораллю.

В процесі дослідження ми використали концептуальний та науковий підходи; принципи історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного та термінологічний принцип; метод діагностики, гіпотези та припущення, індукції, дедукції, систематизації, узагальнення та історичний метод.

Визначили, що під управлінською працею розуміють практичне виконання функцій управління в організації, призначене для забезпечення цілеспрямованих і скоординованих зусиль інших людей щодо вирішення поставлених задач. Також дізнались, що носить значення " карєра менеджера" яка полягає у вигляді вище сказаного представляє собою найбільш важкий вид професії. карєра менеджера як обєкт дослідження представляє собою складне, комплексне, багатоаспектне явище, і для найбільш повного адекватного його вивчення необхідно спиратися на перераховані принципи, правила та вимоги до здійснення дослідження карєри загалом, враховуючи при цьому особливості карєри менеджера як такої.

Також проаналізували джерела зростання карєри менеджера завдяки чому вони досягають успіху. Автори вважають, що увагу потрібно зосереджувати на тому, що перешкоджає повній реалізації всіх особистих можливостей. Роблячи таким чином, можна забезпечити швидкий прогрес, і цей успіх дозволяє повірити в реальність змін у самому собі. Також проаналізували, чи справді за допомогою особистих якостей менеджери досягають зростанню своєї карєри. Робота менеджера надзвичайно важка, і тому одним з його найважливіших особистих якостей має бути хороше здоров'я, яке допомагає бути енергійним і життєздатною, мужньо переносити удари долі, успішно справлятися зі стресами.

Метою курсової роботи було визначити джерела зростання карєри менеджера в організації. Основа потенціалу людини грунтується на якостях, закладених природою. Це стосується передусім здоров'я (фізичного та психічного), творчого мислення, здібностей і, певною мірою, моральної орієнтації особистості. Розвиток природних даних та їх реалізація визначаються трьома первинними системами: родина, колектив і суспільство.

Вплив сім'ї визначається її суспільним становищем, духовними інтересами, професійною орієнтацією, місцем проживання та низкою інших чинників. Ці чинники характеризують не лише природні можливості, здібності, а й "стартові" можливості індивіда, всі вони впливають на зростання карєри менеджера. Гіпотиза, яка була поставлена в процесі дослідження, підтвердилася. Робота менеджера надзвичайно важка, і тому одним з його найважливіших особистих якостей має бути хороше здоров'я, яке допомагає бути енергійним і життєздатною, мужньо переносити удари долі, успішно справлятися зі стресами. Для підтримки гарного фізичного здоров'я потрібні постійні тренування, збалансовані навантаження, які передбачають зміну видів діяльності - адже відпочинок не в неробстві, а в переключенні на іншу роботу. Сили і енергію необхідно тому раціонально розподіляти між усіма своїми справами, щоб у кожному досягти успіху, але не можна привчати себе до постійним, стабільним навантажень і час від часу руйнувати звичні зразки дій, бо, коли буде потрібно ривок, розімлілий керівник на нього вже не буде здатний.

Список використаних джерел


1.Acтaшкинa И, Mишин В. - Методология исследования - [Электронный ресурс] - Режим доступа: #"justify">2.Вудкак М., Френсіс Ю. Самоменеджмент - М., 2009 - 125 c.

.Гвишиани Д.М. Организация управления / под. ред. . Ю.С. Попкова, В.Н. Садовского. - М.: Канон РООИ "Реабелитация", 2011. - 672 с.

.Гришнова О. Економіка праці та соціально - трудові відносини, 2004 - 654 c.

.Грабчена А. Методи наукових досліджень: Навч. посібник/ В. Федорович.Я. Гаращенко. - Х., 2009 - 455 c.

.Друкер П. Эфективный управляющий / П. Друкер. - М., 1994 - 125 c.

.Красношапка В. Управління людськими ресурсами., 2003 - 255 c.

.Крушельницька О.В., Мильчук Д.П. Управління персоналом: Навч. посібник. - К.: "Кондор", 2003 - 351 с.

.Кабанов А.Я. "Управління персоналом організації". - М., 1997 - 435 с.

.Мартиненко Н. Основи менеджменту - Підручник. - К.: Караван, 2003 - 528 с.

.Мескон М Основы менеджмента: переклад / М. Мескон.М. Альберт, Ф. Хедоури. - М., 1992 - 335 c.

.Кабанов А.Я. "Управління персоналом організації". - М., 1997 - 435 с.

.Осовська Г. Менеджмент організацій: Навчальний посібник/ Галина Осовська, Олег Осовський,. - К.: Кондор, 2005. - 853 с.

.Терещенко В.І. Організація і управління: Досвід США. - К.: Знання, 1990. - 48 с.

.Управління організацією: енциклоп. словник / М. Поранева. - М., 2001 - 256 c.

.Философский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 2010. - 840 с.

.Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища школа, 2005 - 351 с.

.Ховард Д., Коротков Є. Принципи менеджменту. - М., 2006. - 377 с.

.Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень Навчальний посібник / Київ: Видавничий Дім "Слово", 2003. - 240 c. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Шатун В.Т. Основи менеджменту. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2010. - 376 с.

.Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. - М.: "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1997. - С.295-296.

.Шойбанов О.М. Управління персоналом організації. - М.: Інформ. - М., 2008 - 33 c.

.Яхонтова Е.С. Зффективность управленческого лидерства. - М.: ТЕИС, 2011. - 501 с.

Додатки


Додаток А


Таблиця 1.2. Етапи кар'єри

Етап кар'єри Вік Характеристика етапу Особливості мотивації (за Маслоу) Попередній До 25 років Підготовка до трудової діяльності, вибір сфери діяльності Безпека, соціальне визнання Становлення 25-30 років Освоєння роботи, розвиток професійних навичок Соціальне визнання, незалежність, нормальний рівень оплати праці Просування 30-45 років Професійний розвиток, просування за службою, зростання кваліфікації Соціальне визнання, самореалізація, високий рівень оплати праці Збереження 45-60 років Підвищення кваліфікації. Навчання молодих кадрів. Пік удосконалення кваліфікації Підвищення рівня оплати праці, стабілізація незалежності, інтерес до інших джерел доходу Завершення 60-65 років Підготовка до виходу на пенсію, пошук і навчання власної зміни Утримання соціального визнання, збереження рівня оплати праці, підвищення інтересу до інших джерел доходу Пенсійний Після 65 років Заняття новими видами діяльності Пошук самовираження в новій сфері діяльності, достатній розмір пенсії, здоров'я

Додаток Б


Опитування для визначення, чи справді особисті якості впливають на зростання карєри менеджера

) Ваш вік?

_______________________________________________________

) Ваша стать?

________________________________________________________

) Що на Ваш погляд дозволяє Вам бути успішним у житті і в професійній діяльності?

________________________________________________________

) На Ваш погляд, якими якостями повинен володіти менеджер?

________________________________________________________

) А які якості характерні для Вас?

________________________________________________________

) На Ваш погляд чи вливають Ваші особисті якості на ріст карєри?

________________________________________________________

) У компанії де Ви працюєте реально отримати підвищення?

________________________________________________________

) На Вашу думку Ви ефективний менеджер?

________________________________________________________


Зміст Вступ Розділ 1. Іcторико-методологічні аспекти щодо карєри менеджера 1.1 Основні поняття дослідження "карєра", "менеджер"

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ