Документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини університету імені Михайла Остроградського

 

ВСТУП

університет науковий дослідницький

Обєктом дослідження є документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини (НДЧ) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КНУ).

Предметом дослідження виступає документна та інформаційна діяльність науково-дослідної частини, її окремих структурних одиниць: Вчених рад, Товариства молодих учених, наукових шкіл, науково-дослідних лабораторій, секторів, інститутів, науково-дослідних та навчально-методичних центрів, які є основною складовою науково-інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності університету.

Дана тема є в наш час досить актуальною, оскільки наукова діяльність є складовою частиною системи освіти і спрямована на досягнення високого рівня якості підготовки фахівців, який відповідає міжнародним стандартам. Рівень розвитку науки як вітчизняної так і світової, неможливо виміряти, адже її розвиток є постійним. Тому, науково-дослідна частина університету є початковим етапом в загальному розвитку науково-дослідницького потенціалу держави.

Наявна проблематика досліджується й іншими науковцями, але до цього часу ці дослідження не є сто відcотковими і потребують постійного оновлення та корегування.

Метою дипломного дослідження є виявлення закономірності та перспектив розвитку університету через призму широко профільної діяльності науково-дослідної частини; визначення рівня наукового-дослідницького ступеня даного університету за останні десять років, та пояснення негативних та позитивних дій в галузі інноваційних досліджень; пояснення шляхів удосконалення та перспектив розвитку науково-дослідної частини; розмежування важливості структурних одиниць наукової діяльності університету, як не віддільної частини розвитку науки.

Визначена мета дослідження досягається вирішенням таких завдань:

1.дослідження документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини;

2.систематизації досліджених даних та виведення спільних висновків;

.здійснення порівняльної характеристики розвитку наукової, інноваційної та дослідницької діяльності науково-дослідною частиною;

.аналіз складових документаційно-інформаційного забезпечення, а саме інформаційної системи та науково-дослідної документації;

.визначення пріоритетних шляхів вдосконалення та розвитку науково-дослідної частини в загальній життєдіяльності університету;

.встановити перспективні принципи та напрямки дослідження галузей наукової діяльності;

.дослідити роль структурних підрозділів НДЧ університету;

.визначити дані щодо поліпшення рівня інформаційного забезпечення наукової діяльності.

Практичне значення цієї роботи полягає в можливості використання пропозицій та рекомендацій для створення ефективного та перспективного розвитку документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини.

Дипломна робота пояснює сучасне значення університетської науково-дослідної науки в Україні та на міжнародному рівні, що висвітлюється в статистичних даних за останні 10 років існування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Наукова новизна полягає в спробі здійснення комплексного аналізу основних закономірностей документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

У своїй роботі в основі використовувалися такі нормативні джерела, як: закон України "Про освіту", закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність, нормативні актам України i Міністерства освіти і науки України, статут КНУ, накази та розпорядження ректора університету, а також Положення „Про організацію науково-дослідної роботи у КНУ та „Про Науково-дослідну частину КНУ; періодичні видання, статистичні дані університету за останні 10 років.

Дипломна робота містить теоретичні та практичні дані про діяльність науково-дослідної частини в структурі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Пояснення головних питань та завдань діяльності НДЧ в загальному розвиткові університету. Також, вважливим чинником у дослідженні даної теми є огляд та загальний аналіз функціонування кожної окремої структурної одиниці університету , як невідємної складової розвитку науково-дослідної діяльності.

При написанні даної дипломної роботи були використанні різні методи наукового дослідження - це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозвязку і розвитку, спосіб отримання інформації про обєкт і предмет дослідження. А саме: методи емпіричного дослідження, методи зведення і кількісної характеристики досліджуваних явищ, теоретичні методи, аналіз, синтез, порівняння, систематизація, метод дослідження індукцію.

Дана дипломна робота складається зі вступу, чотирьох детальних розділів, висновків, додатків, та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

.1 Історична довідка розвитку Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського веде відлік своєї історії із серпня 1960 року, коли в місті Кременчук було створено загально-технічний факультет (ЗТФ) Полтавського інженерно-будівельного інституту. 1971 року Кременчуцький ЗТФ підпорядковується Харківському автодорожньому інституту. Відповідно до потреб міста і регіону навчальний заклад переорієнтовувався на підготовку інженерних кадрів для машинобудівної та автомобільної галузей. На той час у ньому навчалось 854 студенти, навчальний процес забезпечували 24 викладачі, серед яких було 7 доцентів [20].

1974 року Кременчуцький ЗТФ було реорганізовано у Кременчуцький філіал Харківського державного політехнічного інституту. Це період плідної співпраці з провідним політехнічним навчальним закладом Радянського Союзу, визначення напрямів підготовки фахівців, становлення кафедр, комплектування їх штатом науково-педагогічних працівників, величезна школа щодо питань організації навчально-виховного процесу, створення власних наукових шкіл, інтеграції науки та освіти. В історії філіалу виділяються два періоди: підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за вечірньою і заочною формами навчання (1974-1989 рр.) та відкриття денного відділення (1989-1997 рр.).

серпня 1997 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №896 «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту». У 2000 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 серпня № 1224 на базі Кременчуцького державного політехнічного інституту було утворено Кременчуцький державний політехнічний університет.

Університет з перших кроків отримує громадське визнання та заслужені державні нагороди. 2001 року КДПУ присуджено нагороду Європейського комітету громадських організацій -Золоту медаль за перемогу в номінації "Університет ХХІ століття". Цього ж року став лауреатом Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості "Золота фортуна" у номінації "Якість третього тисячоліття" із врученням Диплому та Срібної стели. У січні 2002 року КДПУ став лауреатом рейтингу "Сто кращих підприємств України" в номінації "Освіта".

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" в листопаді 2002 року відбулися перші вибори нового ректора [1]. Колектив більшістю голосів з-поміж кількох претендентів обрав на цю посаду Михайла Васильовича Загірняка - заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук, професора, кавалера ордена "За заслуги" III ступеня, майстра спорту з альпінізму. Цією подією розпочалася сучасна історія КДПУ. За цей час КДПУ забезпечив промислові підприємства міста і Придніпров'я високопрофесійними фахівцями, сформувавши технічну еліту регіону. Стратегічним завданням, яке відразу після обрання поставив перед колективом М.В. Загірняк став вихід на особливі показники, які дозволили б претендувати на IV рівень вищого навчального закладу. Була розроблена програма акредитації - 2006, яка й визначила, що шлях до цього лежить перш за все через акредитацію за ІV рівнем спеціальностей випускних кафедр. Необхідно було ліцензувати і акредитувати магістерську підготовку не менше, ніж за 2/3 спеціальностей, що мали ІІІ рівень (спеціаліста), що було досить складним завданням.

грудня 2001 року рішенням Державної акредитаційної комісії Кременчуцький державний політехнічний університет був акредитований у цілому за III рівнем акредитації. 21 квітня 2006 року рішенням Державної акредитаційної комісії Кременчуцький державний політехнічний університет був акредитований у цілому за IV рівнем акредитації. У червні 2006 року відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №486 від 20.06.2006. Кременчуцький технікум КДПУ - реорганізовано в Кременчуцький коледж КДПУ з наданням йому права готувати студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

7березня 2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України Кременчуцькому державному політехнічному університету присвоєно ім'я видатного науковця Михайла Остроградського, що стало визнанням високого рівня організації навчально-виховного процесу, якості підготовки спеціалістів, відповідності показників діяльності вимогам державних стандартів освіти, визнанням рівня наукових досліджень і становлення наукових шкіл. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 919 від 5 серпня 2009 року Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського реорганізовано у Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського[2].

В серпні 2009 року наш навчальний заклад став першим на Полтавщині класичним університетом. Раніше він мав статус профільного ВНЗ, тобто у його назві було визначення "політехнічний". Згідно з розпорядженням Кабміну (від 5 Серпня 2009 року № 919-р) він набуває статусу класичного університету.

Кременчуцький національний університет - єдиний державний вищий навчальний заклад в м. Кременчуці IV рівня акредитації, у якому вже протягом 49 років для потреб 240-тисячного промислового міста та регіону Центрального Придніпров'я з населенням більше ніж 1,5 мільйона мешканців готують висококваліфікованих фахівців з широкого спектра спеціальностей за програмами підготовки спеціаліста та магістра [39, C. 3].

Сьогодні університет є центром освіти, науки і культури, де вирішується важливе соціальне питання - формується інтелігенція регіону, носієм державної політики в питаннях доступу молоді регіону до вищої освіти, у тому числі за рахунок державного замовлення. Характерною ознакою Кременчуцького державного університету є постійна динаміка розвитку: лише протягом останніх п'яти років започатковано підготовку фахівців за шістьма новими напрямами, зросла до 19 кількість програм магістерської підготовки, що становить 82,6% від акредитованих програм підготовки за рівнем спеціаліста. В університеті відкрито 26 напрямів освітньої діяльності та надано право її провадження за специфічними категоріями у Навчально-науковому інституті електромеханіки, енергозбереження, і систем управління (Кафедра систем автоматичного управління і електроприводу; Кафедра електроспоживання та енергетичного менеджменту; Кафедра електричних машин та апаратів) та на 7 факультетах, а саме: Факультет електроніки та комп'ютерної інженерії (Кафедра комп`ютерних та інформаційних систем; Кафедра інформатики і вищої математики; Кафедра електронних апаратів; Кафедра інформаційно-управляючих систем); Факультет управління (Кафедра менеджменту; Кафедра маркетингу; Кафедра іноземних мов; Кафедра перекладу; Кафедра фізичного виховання); Факультет економіки (Кафедра економіки; Кафедра економічної теорії; Кафедра обліку та аудиту; Кафедра фінансів та кредиту); Факультет права і гуманітарних наук (Кафедра теорії, історії держави та права; Кафедра соціально-політичних наук; Кафедра кримінального та цивільного права і процесу; Кафедра українознавства); Факультет механіки та матеріалознавства (Кафедра технології машинобудування; Кафедра технічної механіки; Кафедра верстатів і верстатних комплексів;Кафедра інженерного матеріалознавства); Факультет транспортних засобів і технологій (Кафедра автомобілі та трактори; Кафедра конструювання машин та технічного обладнання; Кафедра інженерної та комп'ютерної графіки; Кафедра транспортних технологій); Факультет природничих наук (Кафедра безпеки життєдіяльності; Кафедра екології; Кафедра фізики; Кафедра геодезії, землевпорядкування і кадастру), де навчаються 8,6 тис. студентів. Загальна кількість кафедр - 31, з них випускаючих - 22. До складу університету входить Кременчуцький коледж Кременчуцького національного університету, де за денною і заочною формами навчається 1,8 тис. студентів.

Підготовка із 33 спеціальностей здійснюється за багатоступеневою системою: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр за такими напрямами: менеджмент, екологія, геодезія, картографія та землевпорядкування, прикладна математика, транспортні технології, інженерна механіка, металургія, зварювання, електротехніка, електронні апарати, комп'ютеризовані системи, автоматика та управління, комп'ютерна інженерія, електромеханіка, економіка і підприємництво, право, культура. У структурі КНУ імені Михайла Остроградського понад 30 допоміжних підрозділів. За денною і заочною формами навчання щорічно здобувають освіту біля 10 тисяч студентів. Успішно працює Центр післядипломної та дистанційної освіти.

Університет активно працює над розвитком міжнародних зв'язків, які спрямовано на розширення співпраці з навчальними та науковими установами зарубіжних країн з метою підвищення ефективності навчального процесу та розвитку науково-дослідної роботи в університеті, пошук партнерів для виконання спільних міжнародних проектів та отримання грантів. З 1999 року КНУ є членом Європейської асоціації міжнародної освіти, з якою підтримує тісні міжнародні зв'язки, а також Корпусом Миру США, Університетом техніки та економіки Міттвайда, Боліварським державним університетом, Університетом Антверпена, Празьким університетом, університетом Матейя Бела (м. Банська Бистриця, Словацька республіка) Північно-китайським науково-дослідним інститутом електроніки та оптики, університетами Аннаби, Любляни, Любліна, Монса, Бумардеса. Виконується науковий проект з дослідження електромагнітних систем у рамках програми науково-технічної співпраці між Україною та Словенією. З вересня 2005 року декілька випускників КНУ навчаються в аспірантурі університетів Швеції та Німеччини, магістри університету міста Аннаба (Алжир) проходять стажування в університеті.

Одним з найголовніших показників успішної та перспективної діяльності будь-якого університету є його наукова та науково-технічна діяльність. Керівним підрозділом із організації наукових досліджень, проведення наукових заходів, видання наукової періодики, здійсненні міжнародних звязків тощо - є науково-дослідна частина університету. Наукова діяльність в університеті залишається невідємною складовою освітньої діяльності.

вересня 2007 року ректором від імені КНУ підписана Велика Хартія Університетів. З квітня 2007 року КНУ як повноправний член входить до складу Євразійської асоціації університетів, а з 2008 року - до Європейської асоціації університетів та мережі університетів країн Чорноморського регіону. У 2009 році КНУ отримав повне членство у Міжнародній асоціації університетів.

Рішенням 10 з'їзду Євразійської асоціації університетів від 19 - 20 квітня 2007 року у Москві (Росія) Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського прийнятий до Євразійської Асоціації Університетів (Euroasian Universities Association).

Відгуки на випускників, державна відзнака досягнень КНУ, підтримка його роботи з боку міської та обласної державних адміністрацій і наявність сталого попиту на випускників, які отримують дипломи Кременчуцького національного університету, - найкращі рекомендації для навчального закладу.

Науковий потенціал та результативність наукових досліджень є фундаментом якісної підготовки фахівців у сучасному університеті. Ефективна наукова робота забезпечує підготовку кадрів вищої кваліфікації і, як наслідок, формування якісного професорсько-викладацького складу, а її основні показники визначають рейтинг університету серед українських вищих навчальних закладів і на світовій арені.

За всі періоди існування навчального закладу, починаючи з 1974 року, цій ділянці роботи приділялась велика увага. Координатором і організатором науково-дослідної роботи став науково-дослідний відділ, який було створено у Кременчуцькій філії Харківського політехнічного інституту 1974 року. 1975 року було створено науково-технічну раду і проведено першу науково-технічну конференцію філії.

Різке зростання обсягу науково-дослідних робіт у філіалі почалось з 1979 року і продовжувалося до початку 90-х років. За цей період чисельність професорсько-викладацького складу і штатних наукових співробітників приблизно однакові та складають 85-90 осіб. Щорічно виконуються більше 50 науково-дослідних робіт (госпдоговірних) на суму близько 1 млн. крб. У тому числі 4-5 науково-дослідних робіт за Державними програмами. Географія робіт від Якутії й Магаданської області до Середньої Азії та України. Іде плідна співпраця з галузевими та академічними інститутами і галузями народного господарства (Міністерство чорної металургії, Міністерство кольорової металургії, галузеві інститути Механобр, ЦНЦКА автоматики та багато інших). Розробки вчених філіалу в ці роки працюють та використовуються на карєрах України, в обєднанні «Якуталмаз», на металургійних заводах України, Кременчуцькому нафтопереробному заводі, заводі «АвтоКрАЗ», Кременчуцькому вагонобудівному заводі та інших підприємствах [56, C. 34-43].

У цей період близько 70% професорсько-викладацького складу філіалу мають наукові ступені та вчені звання, відсутня денна форма навчання, тому не постає гостро питання підготовки кадрів і все, що з ним повязане.

У 90-ті роки у звязку зі зміною ситуації в країні та вищій освіті, відкриттям 1990 року денної форми навчання за двома спеціальностями, 1992 року аспірантури за 11 спеціальностями, відкриттям нових спеціальностей, змінюються пріоритети наукової роботи. На перший план виходять: підготовка науково-педагогічних кадрів, відкриття фахових видань, проведення наукових конференцій та наукова робота студентів. Особливо критичним стає питання поповнення викладацького складу науково-педагогічними працівниками вищої кваліфікації, що викликано різким зростанням кількості викладачів у звязку з відкриттям нових спеціальностей і факультетів - економіки, менеджменту, природничих наук, юридичного - та створення відповідних кафедр. Після створення 1997 року на базі філіалу ХІІІ Кременчуцького державного політехнічного інституту, а 2000 року перетворено його в університет, ці питання стають ще більш актуальними.

З цього починається сучасний етап у науковій діяльності колективу університету. Науковий потенціал університету визначається його кадровим складом. На сьогодні серед викладачів 50 докторів наук (із них 36 професорів), 157 кандидатів наук (із них 114 доцентів) [41, C. 1].

.2 Нормативна база діяльності науково-дослідної частини

Науково-дослідна частина є структурним підрозділом Кременчуцького національного університету, створена для здійснення фундаментальних досліджень та прикладних розробок за рахунок бюджетних i позабюджетних коштів, а також науково-дослідних, дослідно-конструкторських i технологічних розробок за господарськими договорами з підприємствами i організаціями.

У своїй діяльності НДЧ керується законом України "Про освіту", ЗУ Про вищу освіту , ЗУ „Про наукову і науково-технічну діяльність, нормативними актами України i Міністерства освіти і науки України, статутом КНУ, наказами та розпорядженнями ректора університету , а також Положеннями „Про організацію науково-дослідної роботи у КНУ та „Про науково-дослідну частину КНУ.

Положення про науково-дослідну частину регламентує внутрiшнi госпрозрахунковi відносини i зв'язки структурних пiдроздiлiв мiж собою в рамках університету.

Згідно статті 44 Закону України «Про освіту» від 23. 05. 1991, № 1060 - ХІІ, основними напрямами діяльності Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського є:

·підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

·підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

·науково-дослідна робота;

·спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

·культурно-освітня, методична, видавнича,

·фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

·здійснення зовнішніх зв'язків.

І найголовніше, що стосується обраної мною теми є стаття 45, даного закону. В якій йдеться, що наукова діяльність у системі вищої освіти включає виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи, об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші формування.

Наступним нормативним актом, що вагомо впливає на діяльність науково-дослідної частини Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського - є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вiд 13.12.1991 № 1977-XII. Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

Розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Даний закон визначає основні поняття науково-дослідної діяльності, а саме стаття 1 Загальних положень повідомляє що:

Наукова діяльність НДЧ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження [24].

Науково-технічна діяльність університету - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання;

Фундаментальні наукові дослідження науково-дослідної частини - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Вчений даного університету - фізична особа, яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати.

Науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації;

Науково-дослідна частина КНУ імені Михайла Остроградського - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Вчена рада університету є колегіальним дорадчим органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи.

ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» [3] складається з 6 розділів, котрі широко та детально пояснюють функціонування наукової установи: Розділ І Загальні положення; Розділ ІІ Правовий статус субєктів наукової і науково-технічної діяльності; Розділ III Державні гарантії діяльності вчених, наукових працівників; Розділ ІV Повноваження субєктів державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності; Розділ V Форми та методи державного регулювання та управління у науковій і науково-технічній діяльності; Розділ VI Прикінцеві положення.

Особливо важливими залишаються спеціалізовані положення, що були детально розроблені університетом для якісного, впорядкованого та продуктивного функціонування НДЧ КНУ імені Михайла Остроградського. Це Положення «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в КНУ імені Михайла Остроградського» [10], що регламентує діяльність науково-технічної ради. У своїй діяльності НТР керується законами України: «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [7], «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, наказами Міністерства освіти і науки України, Статутом КДПУ, Положенням «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського» Положенням «Про науково-дослідну частину» та цим Положенням.

НТР є науково-консультаційним та дорадчим органом ректора. Рекомендації та висновки НТР є основою для прийняття рішень ректором та проректором з наукової роботи, видання наказів і розпоряджень в університеті, що забезпечує інтеграцію освіти, науки і виробництва.

До основних завдань і функцій науково-технічної ради відносять:

-вирішення найважливіших питань наукової політики університету, аналіз й узагальнення стану науково-дослідної роботи в університеті, здійснення наукової і науково-технічної оцінки тематики і результатів науково-дослідних робіт тощо;

-визначення пріоритетних напрямків наукової роботи університету і розвитку дослідно-конструкторської бази;

-розгляд і подання пропозицій вченій раді університету щодо структури наукових підрозділів університету, вироблення рекомендацій щодо створення, закриття та реорганізації структурних підрозділів, які виконують науково-дослідні роботи;

-здійснення університетських конкурсів науково-дослідних робіт (НДР), які виконуються за рахунок бюджетного фінансування, заслуховування підсумків і щорічних звітів керівників робіт і надання пропозицій голові НТР щодо рейтингу НДР та розподілу обсягів бюджетного фінансування між структурними підрозділами університету;

-надає висновки на вчену раду університету щодо висунення наукових робіт на конкурси міжнародних наукових фондів, НАН України і державних науково-технічних програм;

-здійснення контролю за організацією наукової роботи студентів, аспірантів, молодих учених і діяльністю ради молодих вчених, студентського наукового товариства. Підведення підсумків університетських конкурсів студентських та інших наукових робіт;

-формування річних планів видання фахових збірників наукових праць КНУ, монографій та подання на затвердження Вченій раді університету. Надання пропозицій ректору щодо фінансування або відшкодування витрат на видавничу діяльність за рахунок коштів КНУ;

-заслуховування звітів деканів факультетів, директорів інститутів щодо стану підготовки кадрів вищої кваліфікації та ефективності використання наукового потенціалу;

-контроль виконання міжнародних угод та контрактів;

-проведення аналізів і координації діяльності редколегій фахових видань КНУ;

-та інше.

Регламент наукової та науково-технічної діяльності (ННТД) контролюється Положенням «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в КНУ імені Михайла Остроградського». Основною метою ННТД КНУ є одержання і використання нових наукових знань з метою створення суспільно корисних наукових результатів, забезпечення якісної підготовки фахівців для відповідних галузей економіки, наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; розв'язання комплексних задач у сфері наукового, технологічного розвитку; впровадження та використання в Україні і на світовому ринку наукових і науково-практичних результатів.

Основним завдання ННТД в КНУ є розвиток фундаментальних досліджень у галузі природничих, гуманітарних, психолого-педагогічних, соціально-економічних наук з метою їх подальшого використання для розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки, суспільного розвитку та розбудови економіки країни. Виконання прикладних досліджень і розробок з метою ефективного використання і розвитку наукового потенціалу, залучення додаткових коштів для вирішення соціальних та інших завдань галузі; дослідження і розробка теоретичних та методологічних основ формування і розвитку вищої освіти, підсилення впливу науки на вирішення завдань освіти і виховання, збереження і зміцнення визначального характеру науки в розвитку суспільства, культури, економіки; підтримка існуючих та формування нових наукових шкіл; здійснення заходів щодо підтримки наукових досліджень молодих учених та обдарованих студентів, залучення їх до наукових шкіл; розвиток нових, прогресивних форм науково-технічного співробітництва із закордонними і вітчизняними осередками академічної та галузевої науки з метою спільного вирішення найважливіших науково-технічних завдань, створення високих технологій і розширення використання наукових розробок КНУ в промисловості; та інше [25].

Для організації та координації ННТД у КНУ створена науково-дослідна частина, науково-дослідні сектори, науково-дослідні інститути, наукові відділи, наукові підрозділи факультетів і кафедр, навчально-науково-виробничі центри, проектні та конструкторські бюро, проблемні лабораторії, наукові та науково-технічні відділи, підрозділи з організації, координації та забезпечення ННТД та інші структурні підрозділи, спрямовані на здійснення ННТД науково-дослідні інститути.

КНУ здійснює науково-технічне співробітництво з навчальними закладами, організаціями, фірмами та фондами зарубіжних країн, інші види наукового співробітництва відповідно до чинного законодавства України.

У своїй діяльності НДЧ також керується Положенням „Про науково-дослідну частину КНУ імені Михайла Остроградського, що регламентує внутрiшнi госпрозрахунковi вiдносини i зв'язки структурних пiдроздiлiв мiж собою в рамках університету.

Головним законодавчим документом, яким безпосередньо керується НДЧ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є Положення «Про організацію науково-дослідної роботи в КНУ імені Михайла Остроградського» [11]. Це положення розроблено на основі Законів України „Про вищу освіту", "Про освіту" [5], "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності"[8], "Про науково-технічну діяльність" [3], "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки" [4], "Про інноваційну діяльність" [2] та Статуту Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Отже, функціонування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського керується великою різноманітністю законів, положень та нормативних актів. Наслідком чого є впорядковане, послідовне та продуктивне процвітання кожного структурного підрозділу університету, в галузі наукових, науково-дослідних та науково-технічних розробок. Сприяє розширенню допоміжних структур для організації та координації ННТД.

1.3 Структура та функції науково-дослідної частини

Науково-дослідна частина Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Керівним підрозділом із організації наукових досліджень, проведення наукових заходів, видання наукової періодики тощо є науково-дослідна частина університету. НДЧ підпорядковані чотири науково-дослідні, навчально-методичні центри та понад 15 наукових лабораторій, а також адміністративно-керівницького, науково-технічного та допоміжного персоналу(Додаток Б):

відділ госпдоговірних науково-дослідних робот;

відділ держбюджетних науково-дослідних робот та студентської науки;

відділ науково-технічної інформації;

патентного-ліцензійний відділ;

групи апарату управління щодо фінансування науково-дослідних робіт, організації праці (груп НДЧ бухгалтерії, планово-фінансового відділу, відділу кадрів).

До основних функції науково-дослідної частини університету відносять:

. У галузі наукових досліджень:

-проведення фундаментальних та пошукових досліджень з проблем природничих, суспільних, гуманітарних і технічних наук;

-проведення прикладних досліджень за замовленнями вітчизняних та закордонних підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та ініціативних НДР щодо вирішення актуальних завдань науково-технічного розвитку;

-участь у розробці наукових проблем подальшого розвитку і вдосконалення вищої освіти.

. У галузі планування і організації наукових досліджень:

-визначення пріоритетних і перспективних напрямів наукових досліджень в університеті;

-координація науково-дослідної діяльності структурних одиниць науково-дослідної частини університету та кафедр;

-організація роботи щодо укладання договорів із вітчизняними та закордонними замовниками для створення науково-технічної продукції, надання науково-технічних послуг, маркетингових досліджень;

-забезпечення державної реєстрації науково-дослідних робіт, своєчасності і достовірності звітності, що подається до органів державної статистики, до Міністерства транспорту України та до Міністерства освіти і науки України;

. У галузі інформаційного забезпечення наукових досліджень:

-науково-технічна пропаганда результатів наукових досліджень:

-здійснення роботи щодо правової охорони в Україні та за її межами об'єктів інтелектуальної власності університету, оформлення матеріалів заявок на об'єкти промислової власності та авторського права. Організаційно-методичне керівництво захистом об'єктів, що складають комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, від недобросовісної конкуренції;

-організація сумісно з керівниками та виконавцями НДДКР роботи щодо виявлення перспективної тематики для комерційної реалізації, підготовка пропозицій та необхідних матеріалів для продажу ліцензій на об'єкти промислової власності та авторського права;

-забезпечення відповідності вимогам державних стандартів засобів і методів вимірювання, що застосовуються при виконанні наукових досліджень в університеті, науково-технічної, конструкторської та технологічної документації, технічних умов та інших нормативних документів. Організація та проведення технічного обслуговування і періодичної перевірки засобів вимірювань.

. У галузі підвищення кваліфікації кадрів - організація атестації наукових працівників університету.

. У галузі організації праці і фінансування науково-дослідних робіт:

-розробка пропозицій щодо фінансового забезпечення наукових досліджень;

-розробка кошторису витрат для виконання науково-дослідних робіт у межах виділених бюджетних коштів;

-залучення в установленому порядку професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного і виробничого персоналу, докторантів, аспірантів і студентів та висококваліфікованих спеціалістів інших організацій до виконання науково-дослідних робіт на умовах сумісництва та за угодами цивільно-правового характеру.

-розгляд і затвердження плану виконання наукових досліджень викладачів університету, що здійснюються за рахунок другої половини робочого дня; та інше.

Основною структурною одиницею НДЧ є методично-організаційний відділ (МОВ), до складу якого входять: проректор з наукової роботи; начальник НДЧ; начальник МОВ; провідний фахівець МОВ (економіст); фахівець 1-ї категорії МОВ (патентознавець); відповідальна за наукову роботу молодих учених КНУ; фахівець 1-ї категорії; науково-технічний редактор "Вісника КНУ".

Керівництво та контроль науково-дослідною частиною здійснює начальник НДЧ. Він регулює формування та виконання тематичного плану держбюджетних, внутрішньо вузівських і госпдоговірних науково-дослідних, дослідно-конструкторських (НДДКР) та інших робіт, що виконуються у структурі НДЧ; своєчасну підготовку звітності про виконання держбюджетних НДДКР; реєстрацію НДДКР у відповідних установах України; веде організаційну роботу по підготовці засідань науково-технічної ради та інше.

Фахівець І категорії в КНУ несе відповідальність за діяльність, що повязана з винахідництвом, патентоведенням, стандартизацію та нормо контроль.

Провідний фахівець в свою чергу організовує виконання наукових та науково-технічних розробок університету; формує тематичний план держбюджетних, госпдоговірних і внутрішньовузівських науково-дослідних робіт; готує річний звіт про результати наукової діяльності КНУ.

Отже, функціонування такого структурного підрозділу університету як НДЧ є дуже важливим. Вона керується великою кількістю нормативно-правових документів, що говорить про її незамінність та серйозність у загальній діяльності всього вищого навчального закладу. Тому як НДЧ в університеті залишається невідємною складовою освітньої діяльності. Дедалі вагомішими стають розробки структурних підрозділів у галузі фундаментальних і науково-технічних досліджень, які очолюють відомі вчені і педагоги, доктори наук та доценти.

РОЗДІЛ 2. ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ

Процес діяльності науково-дослідної частини відбувається завдяки функціонуванню її структурних підрозділів - Товариство молодих учених, наукові школи, винахідницька та патентно-ліцензійна діяльність, Вчені ради, Міжнародна діяльність. Кожен з напрямків проводить звіти про свою діяльність. Звітування відбувається щоквартально, за поточний рік, щомісячно, в залежності від здійснюваної роботи.

Завдяки діяльності даних структурних організацій відбувається загальний документаційно-інформаційний обіг документації.

Зрозуміло, що сукупність документів, які функціонують в науковій сфері є досить різноманітною. Оскільки до них можна віднести як і наукову доробку студента науковця, так і документацію патенту на винахід, чи звітні документи кожного з факультетів.

Потік інформації відслідковується в загальній науковій діяльності університету в різних напрямках. Оскільки головна мета університету є навчання, тобто розповсюдження інформації, її накопичення, вдосконалення, та правильна організація [27].

Щодо інформаційної діяльності науково-дослідної частин, то інформація поширюється вперш за все для її наукового затвердження, обґрунтування. Будь яка документаційної оформлена інформація є результатом діяльності науково-дослідної частини. Що знаходить своє відображення в наукових здобутках молодих учених, викладачів, докторів та кандидатів наук, аспірантів, молодих викладачів.

Відповідно будь-який вид документу (звіти факультетів, статті, наукові розробки, документація на патенти, винаходи та інші документи) залежить від напрямку діяльності структурних підрозділів науково-дослідної частини.

2.1 Відомості про науково-дослідну роботу та інноваційну діяльність студентів, молодих учених

Відповідно до Постанови Міністерства освіти України "Про заходи щодо покращення наукової роботи студентів, талановитої молоді" та Указу Президента України на базі Наукового товариства студентів університету в 2005 р створено "Товариство молодих учених" та його керівний орган - Раду молодих учених.

Основною метою діяльності ТМУ є: залучення молодих учених до наукової роботи; організація співробітництва та обмін інформацією з ТМУ ВНЗ України та зарубіжжя; допомога в організації науково-технічного співробітництва молодих учених з підприємствами регіону.

Основними формами цієї діяльності є: проведення наукових тематично-інформаційних семінарів, науково-практичних конференцій, конкурсів наукових робіт тощо [49].

.1.1 Науково-дослідна діяльність студентів

Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є одним із основних чинників діяльності та розвитку науки в КНУ та підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття "науково-дослідницька діяльність студентів" включає в себе два взаємопов'язаних елементи:

навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості [13];

наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Для НДДС КНУ характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та поза-навчальний час [14]. Це забезпечує їхню участь у науковій діяльності протягом усього періоду навчання, тісно пов'язану як із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підрозділами ВНЗ, так і з громадською діяльністю [28].

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи [31].

.1.2 Головні завдання науково-дослідної діяльності студентів

Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань:

-формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

-надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

-розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

-прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

-розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

-необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

-розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

-створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів - це системне утворення, яке має свою структуру, зміст і форми [15].

.1.3 Основні напрямки діяльності науково-дослідної діяльності студентів

Науково-дослідницька діяльність студентів КНУ здійснюється за трьома основними напрямами:

-науково-дослідницька робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм як обов'язкова для всіх студентів;

-науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах Товариства молодих учених - у гуртках, проблемних групах (лабораторіях), перекладацьких та інформаційних студіях, та ін.;

-науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.

-Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

-написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізацій та за вибором;

-виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;

-виконання нетипових завдань дослідницького характеру в період виробничої практики, на замовлення підприємств, установ, організацій, закладів культури тощо;

-розробка методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів;

-підготовка і захист курсових та дипломних робіт, пов'язаних з проблематикою наукових досліджень спеціальних кафедр.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчальних дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку щодо кожної дисципліни. При цьому особлива увага приділяється залученню студентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практичного досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом є одним із найважливіших засобів формування висококваліфікованих фахівців. Нею передбачається:

-участь студентів у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

-участь студентів у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп'ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;

-робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

-написання статей, тез доповідей, інших публікацій; найпоширенішою формою організації НДДС є наукові гуртки, секції, студії, бюро, центри. Кожний із них являє собою невеликий (10-15 осіб) творчий студентський колектив, який працює над однією або кількома суміжними науковими темами, за планами, що складаються на семестр або навчальний рік;

- створення та продуктивний розвиток НДДС в галузі інноваційної діяльності.

.1.4 Структура Товариства молодих вчених

У Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського склалася певна структура взаємодії та діяльності Товариства молодих учених НДДС(Додаток В): Проректор з наукової роботи; Вчена рада; Методично організаційний відділ; Науково-технічна рада; Товариство молодих вчених КНУ імені Михайла Остроградського; Товариство молодих вчених факультету (факультетів), Товариство молодих вчених кафедри (кафедр).

Наукове керівництво Товариства молодих вчених здійснюється науковим керівником, який обирається вченою радою університету - Рада молодих вчених. Голова і члени ради товариства призначаються і затверджуються наказом ректора по університеті. Товариство молодих вчених:

створює факультетські товариства і керує ними. Організовує разом з факультетськими товариствами гуртки, творчі секції, бюро та ін.;

інформує громадськість університету про роботу Товариства молодих вчених;

щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

організовує і проводить внутрі вузівський конкурс студентських наукових робіт, контролює діяльність гуртків, студій на кафедрах;

організовує виставки і презентації кращих наукових праць студентів;

забезпечує участь студентів у регіональних та всеукраїнських конкурсах, оглядах, конференціях, олімпіадах;

сприяє широкому впровадженню результатів студентських робіт у практику, публікуванню статей, тез доповідей у наукових збірках;

організовує взаємодію Товариства молодих вчених університету з іншими ВНЗ, закладами освіти, культури та ін.

морально та матеріально заохочує студентів, які ефективно здійснюють науково-дослідницьку діяльність.

Товариство молодих вчених КНУ працює в тісному зв'язку з товариствами факультетів і кафедр.

Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочному відділенні в групах, на курсах і факультетах проводяться бесіди про науково-дослідницьку діяльність, де висвітлюються найзначніші досягнення студентів за минулі роки, подається докладна інформація щодо запланованої наукової тематики університету, факультетів, кафедр.

Зміст і форми НДДС відповідають основним напрямам науково-дослідницької діяльності КНУ імені Михайла Остроградського, базою її організації і проведення є кафедри. У керівництві НДДС беруть участь висококваліфіковані викладачі нашого університету.

Зміст і характер НДДС визначаються:

а) проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, університету;

б) тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма профільними для КНУ установами та організаціями;

в) умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп'ютерної техніки, Internet; забезпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.

.1.5 Взаємодія Товариства молодих вчених з відділом інноваційного розвитку Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Саме завдяки тісній співпраці Товариства молодих вчених з відділом інноваційного розвитку КНУ забезпечується організація роботи університету у сфері інноваційної діяльності, метрології та стандартизації. Функції відділу:

-координація інноваційної діяльності установи та сприяння високоефективній науково-дослідній роботі та інноваційному розвитку університету.

-здійснення діяльності із відповідними підрозділами університетів, інститутів чи підприємств інших держав по укладанню угод про співробітництво по виконанню інноваційних програм: спільних наукових, науково-дослідних, науково-технічних, науково-педагогічних, інформаційно-аналітичних та видавничих робіт.

-здійснення інформаційного представлення результатів інноваційної діяльності Університету у мережі Інтернет.

-залучення до активної діяльності в сфері інноваційних технологій і наукового обслуговування професорсько-викладацького складу та інших співробітників університету, сприяння реалізації ідей і проектів, авторами яких вони є;

-участь у проведенні наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних, регіональних програм, інноваційних, інвестиційних проектів і пропозицій, поданих підрозділами Університету.

-вживання заходів щодо створення та розвитку інфраструктури підтримки інноваційної діяльності.

-участь у роботі по експертній оцінці науково-дослідних робіт, науково-технічних розробок тощо, надання консультацій працівникам Університету у сфері інноваційної діяльності.

-дотримання вимог нормативних документів метрологічного нагляду та стандартизації, забезпечення єдиності вимірювань шляхом систематичної повірки приладів і устаткування на етапах виконання науково-дослідних робіт, що фінансуються Міністерством освіти і науки України; що виконуються за договорами, угодами з вітчизняними і зарубіжними замовниками, за рахунок грантів міжнародних програм і фондів, власних коштів університету, кредитів та інших джерел, визначених чинним законодавством України.

-науково-технічна експертиза докторських та кандидатських дисертацій;

-забезпечення підрозділів університету потрібними діючими стандартами України. Придбання нових і перегляд існуючих стандартів, технічних умов та інших документів в галузі стандартизації, їх впровадження в наукові та навчальні підрозділи університету;

-організації і проведення метрологічного нагляду використання приладів, що знаходяться на обліку в університеті і підлягають метрологічному контролю, згідно розробленого відділом плану;

-складання для Міністерства освіти і науки України, університету, обласного управління статистики річних звітів з метрологічної та стандартизаційної роботи відділу;

-проведення науково-технічної експертизи методик вимірювання параметрів та характеристик досліджуваних зразків, що використовуються при написанні докторських, кандидатських дисертацій та при виконанні науково-дослідних робіт;

-організації і проведення робіт по списанню приладів та устаткування, його розкомплектуванню, окремому виділенню дорогоцінних металів, упаковці і відправленню на пристосований для цього склад профілюючого підприємства.

.1.6. Основні здобутки науково-дослідної праці студентів та молодих вчених університету

Щороку збільшується кількість студентів, що залучаються до наукової роботи кафедр. Так у 2009 р. до науково-дослідної роботи було залучено 1800 студентів та молодих учених КНУ імені Михайла Остроградського (Додаток Г).

На початку кожного навчального року в університеті проводяться загальні збори Товариства молодих учених, на яких обирається рада молодих учених університету і затверджується план роботи ТМУ, а також заходи щодо інтенсифікації науково-дослідної роботи молодих учених у межах програми "Студентська наука".

У жовтні місяці кожного року проводиться Форум першокурсників, на якому представники наукових шкіл діляться з першокурсниками досвідом щодо пріоритетності та перспективності наукових напрямків. У 2009 р на ньому було присутньо понад 230 студентів перших курсів з різних факультетів, за підсумками якого 204 першокурсника займаються науковою роботою. У 2009 р. у конкурсі наукових робіт «Від студентського самоврядування до самоврядування громад» студента факультету права та гуманітарних наук Ткаченко К.А. (гр. ПЗ-06-2) за наукову роботу «Шляхи оптимізації діяльності органів самоорганізації населення у вирішенні нагальних питань територіальних громад» визначено другою премією [40, C. 2].

У 2009 р к.т.н., доц. кафедри "Транспортні технології", Барановського Д.М. за роботу "Керування технічним станом деталей і сполучень сільськогосподарської техніки для підвищення їх зносостійкості та надійності" нагороджено премією Президента України для молодих учених у галузі науки і техніки (Указ президента України № 891/2009 від 03.11.2009).

На виконання Указу Президента України, у КНУ кожного року проводяться перший та другий тури конкурсу студентських наукових робіт (Додаток Д). У 2009 р переможцями другого туру Всеукраїнського конкурсу стала 21 наукова робота студентів нашого університету (Додаток Е). У 2009 р на базі університету проведено другий тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальностями «Обробка матеріалів у машинобудуванні» та «Електричні машини та апарати».

За результатами конкурсу наукова робота студентки факультету природничих наук Сакун О.А. посіла II місце в номінації «Природничі науки». У 2009 р. Сакун О.А. нагороджено Грамотою Міністерства освіти і науки України за відмінне навчання, активну участь у науково-дослідній роботі, громадському житті (наказ Міністерства освіти і науки України № 841-ОП від 16.11.2009). Студентки кафедри економіки Савченко С.П., Черниченко О.Ю. здобули перше та друге місця у регіональному турі Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності.

У квітні 2009 р. на базі Інституту електромеханіки, енергозбереження та комп'ютерних технологій КНУ проведено VI Всеукраїнську науково-технічну конференцію молодих учених і спеціалістів «Електромеханічні системи, методи моделювання та оптимізації». У конференції взяли участь 14 вищих навчальних закладів країни та 5 підприємств. Конференція проходила за двома секціями. За результатом роботи конференції підготовлено збірник тез, який отримав гриф МОНУ як видання, рекомендоване для наукових співробітників.

З нагоди Дня Енергетика спільно з представниками підприємств м. Кременчука «АМПЕР», «УКРТАТНАФТА», АО «Кредмаш», «Міськводоканал», щорічно проводяться науково-технічні студентські конференції. 23 вересня 2009 р. у рамках Інформаційної ініціативи із змін клімату для молоді за підтримки Державного Департаменту СІЛА, в офісі програми імені Фулбрайта в Україні (м. Київ), відбувся Круглий стіл „Зміни клімату: глобальні виклики - локальні дії ". У ньому прийняли участь державні службовці, викладачі та товариство молодих учених КНУ імені Михайла Остроградського, Національного університету біоресурсів та природокористування (м. Київ), Кам'янець-Подільського національного університету, а також гості із Університету Каліфорнії в Девісі (США) та Університету Матея Бела (Словацька Республіка). У рамках круглого столу відбулася дискусія англійською мовою «Очевидність змін клімату: приклади, вплив на екосистеми та результати перших досліджень», в якій з науковими роботами виступили студенти та аспіранти нашого університету.

жовтня в КНУ імені Михайла Остроградського відбувся тематично-інформаційний семінар "Якщо ти робиш перші кроки в науці" на тему „Зміни клімату і водні ресурси: зменшення ризиків та адаптація". Молоді учені мають розробити власний науковий проект із адаптаційних чи пом'якшувальних протидій змінам клімату та впровадити його в університеті. Переможці конкурсу візьмуть участь у Всеукраїнській конференції молодих учених в КНУ в квітні 2010 року та отримають заохочувальні премії від Посольства США в Україні.

Останніми роками в КНУ імені Михайла Остроградського ведеться активна робота з міжнародної наукової діяльності. Так, у червні 2009 р. група кращих студентів університету проходила науково-навчальну практику у Брауншвейгському Технічному університеті (Німеччина), де прослухала курс лекцій з технічної механіки, моделювання мехатронних систем, акустики, ознайомилася з лабораторною базою Інституту динаміки та коливань.

Студенти факультету природничих наук у рамках двостороннього договору про співпрацю між факультетом природничих наук Університету Матея Бела (Словаччина) і факультетом природничих наук КНУ були на науково-навчальній практиці в словацькому університеті, який розташований у м. Банська Бистриця. Під час практики студенти виконали наукове дослідження стосовно оцінки впливу транспорту м. Банська Бистриця на стан атмосферного повітря і рівень шуму в місті, та запропонували рішення щодо покращення стану повітря.

Другий рік поспіль аспіранти нашого університету у рамках Центральноєвропейської Програми Обміну для Університетської Освіти брали участь у роботі Східноєвропейської літньої школи (м. Глівіце, Польща), а також - у Міжнародному РШ Семінарі (м. Вісла, Польща), які проводилися електротехнічним факультетом Сілезького технологічного університету (м. Глівіце) за підтримки Польсько-японської Вищої школи Комп'ютерної Техніки, Польського товариства теоретичної та прикладної електротехніки, Інституту Техніки та Технологій [51, C. 3].

За результатами досліджень та розробок кафедр за участю студентів у 2009 р. отримано 3 патенти на винахід, 1 свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, 21 патент на корисну модель, створено або модернізовано понад 20 одиниць лабораторних установок дослідницького спрямування, які використовуються під час навчального процесу. За звітний період до виконання госпдоговірних тем було залучено 9, а до виконання держбюджетних тем - 7 студентів. Студенти у співавторстві з ученими університету протягом 2009 р підготували та опублікували 460 наукових статей і тез доповідей, у тому числі 131 - самостійно.

Протягом 2009 р. проведено наукові тематично-інформаційні семінари «Якщо ти робиш перші кроки в науці» на тему: сучасні вимоги до написання наукових статей: структура, етапи, зміст; свій шлях в науці; методи ефективного літературного та патентного пошуку; сучасні проблеми математичного моделювання складних систем, та ін.

Усі заходи ТМУ постійно висвітлюються на стенді «Діяльність товариства молодих учених».

Університет співпрацює з Малою Академією Наук міста: відомі науковці університету є науковими керівниками учнів. На базі університету кожного року проходить заключний етап Кременчуцької міської філії Малої академії наук. Задля залучення до наукової діяльності студентів начальних курсів та юних науковців міста ТМУ сумісно з Управлінням освіти м. Кременчука проводить конкурс юних математиків, присвячений пам'яті Михайла Остроградського, за підсумками якого переможців нагороджено грамотами.

15-17 квітня 2010 року відбулася перша конференція у Словаччині. Як зазначає на сторінках газети «Політехнік» відповідальна за діяльність ТМУ, кандидат педагогічних наук, доцент І.О Солошич повідомляє, що: «15-17 квітня відбулася І Словацько - українська конференція молодих учених Університету Матея Бела. У ній взяли участь делегація молодих учених КНУ імені Михайла Остроградського у складі семи осіб, а саме аспірантів та студентів з факультетів: природничих наук, управління, електроніки та компютерної інженерії, Інституту електромеханіки, електротехніки і систем управління, які виступили з науковими доповідями англійською мовою [44, C. 5].

Відбулася зустріч членів делегації з деканом та заступниками декана факультету природничих наук університету Матея Бела, під час якої було обговорено шляхи подальшого наукового співробітництва. Потім було проведено екскурсію по кафедрах факультету та ознайомлення з науково-лабораторною базою. Що нас вразило? По-перше, факультет отримав грант у розмірі 5 млн. 235 тис. євро. Тому зараз проводиться інтенсивна робота щодо оновлення лабораторної бази кафедр. Під час відвідування бібліотеки ми дізнались, що студенти мають вільний доступ до дипломних робіт попередніх років, але перед власним захистом надсилають свою роботу до єдиного центру, який видає їм сертифікат про відсутність у роботі плагіату. Також студенти можуть замовити для себе наукову інформацію в електронному варіанті з будь-яких бібліотек світу.

Варто зазначити, що наші учасники отримали міжнародні сертифікати. За підсумками конференції видано збірник тез доповідей в електронному та паперовому варіантах».

Кожного року в університеті проходить Всеукраїнська науково-технічна конференція молодих учених і спеціалістів «Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства». Для участі в конференції в минулому 2009 році було заявлено 495 доповідей, у тому числі 28 доповідей із 13 вищих навчальних закладів України, 1 доповідь - ЗАТ «Укртатнафта», 37 доповідей дійсних членів Полтавської філії МАН України з 4 шкіл м. Кременчука. На пленарному засіданні конференції зареєстровано 499 учасника (Додаток Ж).

В 2010 році, як повідомляє відповідальна за ТМУ І.О. Солошич: «21-22 квітня, за підтримки Міністерства освіти і науки України, в нашому університеті відбулася Всеукраїнська науково-технічна конференція молодих учених і спеціалістів з теми «Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства». До заходу долучилася група словацьких науковців з університету Матея Бела., а також молоді вчені з Камянець-Подільського та Полтави [50, C. 5].

Для участі у конференції було заявлено 501 доповідь, у тому числі - 11 з університету Матея Бела(Словаччина, м. Банська-Бистриця , одна з Університету Каліфорніїв Девісі (США), одна - з Новочеркаського політехнічного інституту, 48 - учасників з 23 вищих навчальних закладів України, 8 - дійсних членів Полтавської філії МАН України міста Кременчук.

На конференції працювало 14 секцій. Тематика доповідей охоплювала найрізноманітніші сфери життя з проблем економіки, машинобудування, електротехніки, компютерних технологій тощо. У методичному та науковому плані конференція відбулася як організований, чітко спланований захід. Учасники зазначили беззаперечну користь конференції, цікавість та різноманітність доповідей, актуальність наукових задач, які розвязуються. За матеріалами заходу вийшов збірник наукових робіт його учасників».

Проведення конференцій, засідань та наукових зустрічей попередньо детально плануються, визначаються основні напрямки та ціль науково-практичних форумів.

Яскравим прикладом є запланована XIII Міжнародна науково-технічна конференція "Проблеми енергоресурсозбереження в електротехнічних системах. Наука, освіта і практика", яка відбудеться у Кременчуці 18-20 травня 2011 року.

Головною метою науково-практичного форуму є безпосереднє спілкування науковців та представників виробництва, обговорення проблем енергоресурсозбереження, діагностики, оптимізації та автоматизації електротехнічних систем, питань якості освіти та перепідготовки кадрів. Традиційно широким є представництво вищих навчальних закладів, наукових установ і промислових підприємств нашої держави та зарубіжжя.

Тематичні напрями роботи конференції:

-електромеханічні системи та автоматизація

-енергетика та електропостачання промислових підприємств

-енергетичний менеджмент

-енергоресурсозбереження

-електричні машини і апарати

-проблеми аварійності та діагностика в електромеханічних системах та електричних машинах

-моделювання та методи оптимізації

-інновації в освіті та виробництві, проблематика вищої школи.

Підбити підсумки діяльності Товариства молодих учених можна словами нашого ректора М.В. Загірняка: «На моє глибоке переконання, університет повинен починатися з науки. Звісно, ми задоволенні тим, що маємо позитивні зрушення в напрямі підготовки молодих учених. Вони ще не докорінні, але вже є. Для докорінних потрібний час. Водночас, два лауреати премії Президента - це вже велике досягнення нашого університету, адже серед 40 нагороджених 80% - це представники Національної академії наук, яка власне, й визначає лауреатів. Ще один молодий науковець є стипендіатом Кабінету міністрів України [55, C. 1]. До наукової діяльності залучено 1431 студента, серед яких 16 стали призерами Всеукраїнського конкурсу наукових робіт за 10 напрямками, одна студентка посіла друге місце у ІІ Всеукраїнській виставці «Освіта та карєра - 2008»(Додаток И); студенти у співавторстві з ученими університету підготували і опублікували 395 наукових статей і тез доповідей, з них 26 - самостійно; протягом року молоді вчені взяли участь у 25 наукових конкуренція ВНЗ України, Росії, Польщі, Франції, Чехії; за результатами наукових розробок опубліковано 975 наукових статей та тез доповідей, видано девять навчальних посібників і два підручники з грифом МОНУ , а також чотири наукові монографії, отримано 21 патент на корисну модель і пять свідоцтв на винахід; проведено 23 наукові заходи, у тому числі 13 науково-практичних конференцій (сім - міжнародних і шість - всеукраїнських), у роботі яких взяли участь понад 450 науковців і фахівців із 95 університетів й академічних установ, а також із 42 підприємств України, близького та далекого зарубіжжя. Знаковою є участь наших трьох студентів у роботі Х Міжнародного семінару в Польщі».

Отже, Товариство молодих учених - це один з рушіїв нашого Університету. Основною метою діяльності ТМУ є активне сприяння науковій, дослідницькій роботі студентів, викладачів та аспірантів, пошук та підтримка талановитих дослідників, налагодження співробітництва з студентами та аспірантами в межах нашого Університету, з іншими навчальними закладами в Україні та поза її межами.

Товариство Молодих вчених - це спільнота активних, небайдужих людей, націлена на взаємний розвиток та підтримку. ТМУ - це місце, де можна реалізувати свої амбіції та потенціал. ТМУ - це перша сходинка на шляху до успіху.

З метою впровадження в життя поставлених цілей ТМУ, я гадаю, підтримує традиції КНУ та запроваджуємо нові проекти: наукові семінари та лекції, наукові екскурсії, культурні обміни, конференції, корпоративні заходи і багато іншого.

.2 Винахідницька та патентно-ліцензійна діяльність в університеті

.2.1 Винахідницькі здобутки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Винахідницька діяльність є однією зі складових частин наукової роботи в університеті. Науковці університету проводять дослідження і виконують науково-дослідні роботи в категоріях фундаментальної і прикладної науки.

У категорії фундаментальної науки досліджуються нові явища і процеси, зясовується їх природа та можливість використання для задоволення потреб людей.

У категорії прикладних робіт створюються нові пристрої та устаткування, покращуються характеристики існуючих, розширюється сфера використання існуючого обладнання та розробляються нові технології.

У межах цих робіт і зосереджена основна частина винаходів, що роблять науковці університету і на які отримуються патенти. Дієвим засобом просування винаходів університету на вітчизняний і зарубіжні ринки є їх комерціалізація.

При цьому важливо визначити пріоритетні напрями інноваційного розвитку з врахуванням наукового та інженерно-технічного потенціалу суспільства.

Переважна більшість винаходів і корисних моделей, створюваних науковцями університету, є результатом їх досліджень і науково-дослідних робіт. Обєктами винаходів університету переважно є нові пристрої, матеріали і технологічні процеси (способи). Винахідницька діяльність в університеті супроводжується методично-організаційною роботою, повязаною з використанням науково-інформаційних, науково-технічних ресурсів, засобів наукової комунікації, реалізації інноваційних заходів [46, C.59-61].

Так, фахівці науково-дослідної частина університету сприяють виявленню обєктів промислової власності, що підлягають правовій охороні, дають рекомендації щодо доцільності їх патентування, готують матеріали для одержання охоронних документів, провадять поточне діловодство. На переважну більшість заявок університету отримуються рішення про видачу патентів.

Співробітники НДЧ і МОВ університету надають консультації щодо патентно-інформаційних досліджень під час планування і виконання наукових досліджень і розробок з метою забезпечення їхньої патентоспроможності та конкурентоздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Колектив університету з 1 січня по 1 квітня 2009 р. брав активну участь у щорічному Відкритому регіональному конкурсі „Винахідництво", організатором якого виступав Полтавській державний центр науково-технічної і економічної інформації.

Науковці університету стали переможцями в п'яти номінаціях:

1.„Кращий винахід року" - Солус Анатолій Петрович професор, завідувач кафедри „Автомобілі та трактор", за винахід „Повноприводний автомобіль високої прохідності".

2.„Кращий молодий винахідник року" - Романеко Катерина Георгіївна, магістр кафедри „Системи атоматизованого управління і електропривод", за винахід „Спосіб керування асинхронним двигуном при важкому рушанні та пристрій для його реалізації"".

.„Кращий винахід у галузі електротехніки" - професор Родькін Дмитро Йосипович, доцент Гладир Андрій кафедри „Системи атоматизованого управління і електропривод", за винахід „Спосіб квазічастотного пуску асинхронного двигуна та пристрій для його реалізації".

.„Кращий винахід у галузі матеріалознавства" - професор Драгобецький Володимир В'ячеславович, старший викладач Троцко Олег Валерійович, старший викладач Пирогов Дмитро Леонідович, аспірант Марцинюк Олег Богданович кафедри "Технології машинобудування", за винахід „Пробивний пуансон з керном".

.„Кращий фахівець сфери інтелектуальної власності року" - Булай Олена Олегівна, фахівець І категорії науково-дослідної частини.

Про зростання наукових досягнень професорсько-викладацького складу університету свідчить неухильне збільшення кількості й якості охоронних документів. Останні роки відбувається суттєве зростання кількості охоронних документів. За пять років їх отримано 177, а загальна кількість зросла у 6 разів.

Діаграма, на якій відображена динаміка винахідницької діяльності науковців університету, наведена в додатках (Додаток К).

Винахідницька активність науковців університету з врахуванням технічного характеру обєктів винахідництва.

Різний ступінь винахідницької діяльності науковців окремих факультетів і кафедр обумовлений як субєктивними, так і обєктивними обставинами. До перших, очевидно, належить науковий потенціал кафедр, творча активність науковців тощо. До других обставин слід віднести необхідність технічного характеру винаходів і потреба технічного результату Тому можливості винахідництва, наприклад у сфері економіки, гуманітарних і правових наук вочевидь менші, ніж у галузі технічних наук. Це підтверджується аналізом напрямів винахідницької діяльності науковців університету.

В додатку наведена діаграма розподілу винаходів за розділами МПК

Аналіз напрямів винахідницької діяльності в КНУ показує також, що вона в цілому відповідає стратегічним пріоритетним напрямам інноваційної діяльності в Україні [1]. Це:

модернізація електростанцій; нові та відновлювальні джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології (розділи В,H );

машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва (розділи F,G);

нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології (розділи В, G);

транспортні системи; будівництво і реконструкція (розділи В, Н).

Наведені галузі науки і техніки відповідають таким напрямам підготовки фахівців в університеті: Компютерна інженерія; Системна інженерія; Інженерна механіка; Машинобудування; Електротехніка та електротехнології; Електромеханіка тощо.

2.2.2 Патентно-ліцензійна діяльність науковців

Патент є ключовим правом, виданим на винахід (виріб або процес, який забезпечує новий спосіб виконання чого-небудь або пропонує нове технічне рішення певної проблеми).він забезпечує охорону винаходу на обмежений період часу, звичайно на 20 років від дати подання заявки у країні, в якій він патентується, а обмін на публічне розкриття винахідником свого винаходу.

Отже, додатковими можливостями для КНУ імені Михайла Остроградського є набуття прав на винаходи, що надає патентування винаходів на процеси (способи) обробляння даних із застосуванням компютерів [2].

Зосередимось на окремому підкласі G06Q МПК - Системи або способи обробки даних, спеціально пристосовані для адміністративних, комерційних, фінансових, управлінських, спостережних або прогнозувальних цілей. Системи або способи, спеціально пристосовані для адміністративних, комерційних, фінансових, управлінських, спостережних або прогнозувальних цілей. Так індекси цього підкласу охоплюють такі групи:Q 10/00 - Адміністрування, наприклад автоматизація діловодства або бронювання; керування, наприклад ресурсами або проектами.Q 20/00 - Схеми, структури або протоколи оплати.Q 30/00 - Торгівля, наприклад, маркетинг, закуповування, складання рахунків, аукціони або торгівля через Інтернет.Q 40/00 - Фінансування, наприклад, банківська справа, обробляння інвестицій або податків; страхування, наприклад, аналізування ризику або пенсії.Q 50/00 - Системи або способи,, які спеціально пристосовані до конкретного ділового сектора, наприклад, охорона здоровя, комунальні послуги.

Отже, такі напрями підготовки фахівців, як Економіка підприємства; Маркетинг; Фінанси і кредит, Облік і аудит; Товарознавство і торговельне підприємництво; Менеджмент цілком здатні супроводжуватися винахідницькою діяльністю.

Якщо кількісний і якісний за напрямами склад патентів КНУ можна вважати задовільним, то економічна ефективність винахідницької діяльності науковців КНУ залишає бажати кращого, оскільки університет, здійснюючи чималі виплати за набуття прав інтелектуальної власності і підтримання їх чинності, доходи в свій кошторис від винахідницької діяльності не отримує.

Отже, важливим є не тільки факт створення винаходу, а й, насамперед, його використання, а в ринкових умовах - отримання від нього доходу. Цей процес отримав назву: комерціалізація прав на винаходи [3].

Метою комерціалізації є отримання прибутку за рахунок використання винаходів у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншими юридичними або фізичними особами.

Комерціалізація винаходів - це взаємовигідні (комерційні) дії учасників процесу перетворення винаходу у ринковий товар.

Основними способами комерціалізації винаходів є:

використання винаходів у власному виробництві;

внесення прав на винаходи до статутного капіталу підприємства;

передача (продаж) прав на винаходи.

Для здійснення цих способів потрібно розрахувати вартість прав на винаходи та поставити їх на бухгалтерський облік.

Передача прав на винаходи може бути здійснена або у вигляді передачі прав власності (продаж), або - передачі прав на їх використання: за ліцензійним договором, за договором комерційної концесії або за договором лізингу.

У разі подання до закладу експертизи для офіційної публікації заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу річний збір за підтримання чинності патенту на винахід за кожний рік дії патенту, починаючи від дати подання заявки, зменшується на 50%.

Аналіз економічної складової винахідницької діяльності науковців університету дозволяє зробити висновок, що розподіл витрат і доходів (закон Парето) університету не 20/80, а скоріше 10/90.

Отже, необхідна відповідна активізація виконання розділу „Наукова робота всіма викладачами і завідуючими кафедр.

Необхідним є перегляд підходу до наукових розробок із метою їх спрямування на практичні потреби сьогодення. Наукові розробки, зокрема винаходи, повинні мати суспільно корисну цінність.

Очевидно треба концентрувати зусилля вчених університету на декількох основних напрямах, які є актуальними і мають перспективи використання наукових розробок.

Набуття прав на винаходи (патентування) повинно бути обґрунтоване необхідністю і доцільністю їх використання;

одночасно з підготовкою винаходу до патентування робити маркетингові дослідження на відповідному секторі ринку;

вибирати напрямки досліджень з урахуванням сучасних потреб економіки;

обєднувати зусилля наукових колективів і кафедр на створення одного, але закінченого товару або продукту, на який може бути одержано декілька патентів.

.3 Функціонування наукових шкіл в університеті

На 10 тис. населення в Україні припадає 55 учених. За цим показником наша держава поступається США, ФРН і Японії (відповідно - 76, 126 і 90 вчених). Україна в змозі виконувати фундаментальні розробки на рівні розвинених держав світу при відповідних змінах у структурному розподілі наукових кадрів. Сьогодні основна частина вчених в Україні працює у ВНЗ і академічних НДІ, 11% - у галузевому секторі і лише 0,2% вчених припадає на промисловий сегмент [18]. Для порівняння: у США понад 70% науки зосереджено в компаніях, в Японії - понад 90%. Наднизький у нас також рівень упровадження: із 40 тис. виконуваних розробок щорічно використовується у виробництві лише до 16%. Крім того, в середньому на одну розробку в Україні припадає лише 15-30 тис. гривень. В Україні - один із найнижчих рівнів фінансування науки у світі - 11 $ на душу населення, у США - 1000 $, Японії - 900 $., Фінляндії - 800 $., Росії - 60-66 $.

Вищою формою творчого об'єднання є наукова школа. Це справжній, абсолютно не формальний союз дослідників. Його неможливо створити в наказовому порядку, за допомогою адміністративного підходу. Жорстке регламентування здатне поставити під удар сформовані в науковій школі закономірності, традиції, її ієрархію. Це світ особливих взаємин - і замкнутий, і відкритий.

Тільки формування таких структурованих наукових шкіл, які працюють та розвиваються за ретельно продуманою схемою і планом, може гарантувати ефективний розвиток науки в університеті і забезпечити його власними науково-педагогічними кадрами.

Від розвитку та цілеспрямованої наукової роботи в рамках наукових шкіл значною мірою залежить науковий імідж університету і якість підготовки студентів.

Тлумачний словник визначає наукову школу як напрям у науці, пов'язаний єдністю спільних поглядів, наступністю принципів і методів. За визначенням К. Ланге, наукова школа - це неформальний науковий колектив, сформований навколо відомого вченого на базі наукової установи, який поєднує з метою колективної розробки певної наукової ідеї, проблеми, напряму низки окремих наукових колективів. М. Семенов визначає наукову школу як своєрідний спосіб мислення і дії в науці, у підході до вирішення будь-яких наукових проблем. У той же час Б. Кедров підкреслює, що наукова школа - це, насамперед, структурна ланка сучасної науки, яка дозволяє концентрувати зусилля відносно молодих вчених під керівництвом засновника даного наукового напряму на вирішення певної, окресленої галузі актуальних наукових проблем.

Наукова школа КНУ очолюється науковим керівником (засновником наукового напряму), наукові здобутки якого визнані науковою громадськістю. Це авторитетний вчений, доктор наук, який розробляє фундаментальні та загальні питання науки, продукує ідеї, нові напрями дослідження та здатний обєднати навколо себе колектив однодумців.

До складу наукової школи входять: керівник наукової школи, доктори та кандидати наук із певних галузей дослідження, аспіранти, студенти-магістри та інші субєкти науково-дослідної діяльності.

Наукова школа є базовою у підготовці кадрів вищої кваліфікації певного напряму (докторів та кандидатів наук).

.3.1 Головні завдання та організаційні засади діяльності наукових шкіл

Завданням наукової школи є формування потужного наукового потенціалу із докторів наук та кандидатів наук, що виконують науково-дослідні роботи за напрямами даної школи, результати яких періодично публікуються у провідних фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях.

Колектив наукової школи підтримує, продовжує та розвиває наукові традиції засновників школи.

Колектив наукової школи створює належні умови аспірантам, докторантам та науковцям, які працюють над докторськими та кандидатськими дисертаціями за науковими напрямками, що охоплює ця школа.

Наукова школа повинна відповідати вимогам:

-наявність сформованої професійної наукової співдружності людей - колективу наукової школи на протязі не менше 10-ти років;

-наявність доктора наук - керівника наукової школи;

-наявність за даним напрямом значної (не менше 100) кількості публікацій у виданнях, що входять до Переліку ВАК України, загальнодержавних, міжнародних виданнях, монографій, навчальних посібників з грифом МОН України, підручників;

-наявність аспірантури за науковою спеціальністю школи, захищених не менше 1-ї докторської та, не менше 10-ти, кандидатських дисертацій за науковими напрямами школи, у тому числі не менше 5-ти дисертацій під керівництвом лідера наукової школи;

-наявність вагомих результатів, одержаних науковцями школи і підтверджених впровадженням у практику та навчальний процес (акти впровадження, авторські свідоцтва, патенти, стандарти інші нормативні матеріали, ліцензії тощо);

-участь науковців школи, зокрема керівника, у підготовці та атестації наукових кадрів, роботі спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій, експертних радах тощо;

-участь науковців школи, зокрема керівника, у редакційних колегіях науково-технічних видань, що входять до Переліку ВАК України;

-участь науковців школи у наукових конференціях у тому числі у міжнародних;

-виконання НДДКР з фінансуванням із загального та спеціального фондів бюджету;

-робота з талановитою студентською молоддю і залучення її до наукових досліджень.

Основними доробками школи вважаються:

- найважливіші фундаментальні і прикладні дослідження у визначених наукових напрямах;

-підготовка наукових кадрів (кандидатів та докторів наук) за науковими напрямами школи;

-членство науковців школи в громадських наукових та координаційних радах за фахом школи, вітчизняних, закордонних громадських академіях, інститутах тощо;

-наукові видання (наукові статті, монографії, підручники, навчальні посібники та методичні розробки);

-участь у міжнародному співробітництві, наявність міжнародних грантів підтримки наукових досліджень;

-проведення за профілем школи наукових конференцій, у тому числі міжнародних, не менше одного разу на три роки;

-щорічна участь науковців школи в наукових конференціях;

-громадське визнання досягнень представників школи (премії, конкурси, гранти, нагороди, індекс цитувань тощо);

-залучення до наукової діяльності за напрямами школи студентів, аспірантів, докторантів.

Наукова школа є ініціатором і організатором проведення міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференцій, симпозіумів, наукових семінарів за відповідними напрямами.

Представники школи входять до складу спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, експертних рад ВАК України, редколегій провідних фахових видань.

Представники школи виступають експертами, опонентами за певними науковими напрямами.

.3.2 Права і обов'язки наукової школи

-представляти КНУ на республіканському та міжнародному рівнях при обговоренні проблем за науковими напрямами школи.

-подавати пропозиції щодо формування Державних науково-технічних програм, за запитами Міністерства освіти і науки України та Програм пріоритетних наукових досліджень університетського рівня.

-брати участь у роботі координаційних, проблемних, спеціалізованих радах тощо, Вченій і Науково-технічній радах університету при обговоренні питань, що стосуються наукових напрямів школи.

-звітувати, раз на три роки, про основні наукові доробки школи на засіданні Науково-технічної ради університету.

Є два шляхи формування наукової школи: еволюційний і комерційний. Перший із них передбачає поступове формування і розвиток наукового колективу і матеріальної дослідницької бази в рамках розвитку ВНЗ. Комерційний шлях передбачає запрошення стороннього лідера зі сформованим колективом, що вимагає створення ексклюзивних умов: потужної матеріальної бази та високої оплати праці.

.3.3 Основні чинники, ознаки та критерії ефективного функціонування наукових шкіл

Серед чинників ефективного функціонування наукових шкіл можна виділити наступні:

-визначення наукового напряму, актуальної профільної наукової теми, перспективи її розвитку;

-формування наукових підрозділів (інститут, відділ, лабораторія, центр) при університеті, факультетах, кафедрах;

-формування наукових колективів, ретельне планування наукових досліджень;

-створення сучасної матеріально-технічної дослідницької бази;

-наявність докторантури, аспірантури;

-опублікування фундаментальних наукових праць: монографій, науково-методичних посібників, статей у фахових виданнях, зокрема міжнародних;

-наявність фахового наукового періодичного видання;

-щорічне проведення наукових заходів: симпозіумів, конференцій, семінарів.

Ознаками наукової школи є наявність ієрархічно структурованої наукової спільноти, яка розвивається у часі і просторі; спрямованість на розробку нового, оригінального напряму у науці; спільність наукових інтересів, принципів та методичних підходів при виконанні продуктивної програми досліджень; наявність декількох поколінь учених, об'єднаних визнаним лідером; підвищення наукової кваліфікації учасників школи; опублікування наукових результатів (публікації, доповіді).

Критеріями визнання наукової школи є: відповідність профільної теми державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, програмам Міністерства освіти і науки, Національної асоціації наук, галузеві; реєстрація НДР у рамках профільної теми в УкрІНТЕІ; захист докторських і кандидатських дисертацій за напрямом школи; наявність відкриттів, винаходів; опублікування монографій, публікацій у фахових виданнях, депонування звітів; організація наукових заходів: щорічних міжнародних чи всеукраїнських конференцій, постійно діючих семінарів; створені на базі школи діючі науково-виробничі структури державного рівня.

.3.4 Діючі наукові школи в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського

Зародки наукових шкіл почали формуватись в університеті ще у 1968 році. На сьогоднішній день підґрунтям наукових досягнень у базовій структурі створені, розвиваються і мають конкретні наукові здобутки та впровадження такі наукові школи в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського:

.«Механіка вибуху та ресурсозберігаючі екологічно надійні технології керованого вибухового руйнування гірських порід»

Науковий керівник: Комір Віталій Михайлович, завідувач кафедри «Технічна механіка», лауреат премії ім. А.Н. Динника, доктор технічних наук, професор., нагороджений нагрудним знаком За наукові досягнення. (рік заснування - 1968 , доктори наук - 4, кандидати наук - 34)

."Дослідження динаміки машин і механізмів"

Науковий керівник: Маслов Олександр Гаврилович, завідувач кафедри "Конструювання машин і технологічного обладнання", доктор технічних наук, професор. Нагороджений нагрудним знаком "Відмінник освіти України". ( рік заснування 1983 , кандидати наук - 5)

."Проблеми та шляхи реалізації електро-енергозбереження тяговими електротехнічними комплексами"

Науковий керівник: Сінчук Олег Миколайович, завідувач кафедри "Системи електроспоживання та енергетичний менеджмент", доктор технічних наук, професор. Академік Академії гірничих наук України, нагороджений нагрудним знаком "За наукові досягнення". (рік заснування 1996 , доктори наук - 2, кандидати наук - 12)

."Магнітні поля великих робочих просторів електромагнітних апаратів та пристроїв"

Науковий керівник: Загірняк Михайло Васильович, ректор Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена "За заслуги" ІІ і ІІІ ступеня, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри "Електричні машини і апарати"[34, C. 3]. Академік Міжнародної Академії інформатизації, Транспортної Академії України, Підйомно-транспортної академії наук України, Академік Міжнародної академії науки і практики організації виробництва. (рік заснування 1996 , доктори наук - 2, кандидати наук - 8)

."Регіональне управління конкурентно-спроможністю підприємств".

Науковий керівник: Хоменко Микола Макарович, завідувач кафедри "Менеджмент", доктор економічних наук, професор, член - кореспондент Академії економічних наук України, нагороджений нагрудним знаком "Відмінник освіти України". Академік Міжнародної академії науки і практики організації виробництва. (рік заснування 1997 , кандидати наук - 8)

."Фізика і фізична хімія конденсованого стану та міжфазних границь"

Науковий керівник: Єлізаров Олександр Іванович, завідувач кафедри фізики, доктор фізико-математичних наук, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, член - кореспондент УАН національного прогресу. (рік заснування 1991 , кандидати наук - 3)

."Управління регіональною екологічною безпекою"

Науковий керівник: Шмандій Володимир Михайлович, декан факультету природничих наук, завідувач кафедри "Екологія", доктор технічних наук, професор. Академік Української екологічної АН, академік Міжнародної академії науки і практики організації виробництва, нагороджений нагрудним знаком "Відмінник освіти України". (рік заснування 1992 , кандидати наук - 3)

."Енергоресурсозбереження, діагностика і моніторинг в електромеханічних системах, удосконалення пристроїв обліку електроенергії"

Науковий керівник: Родькін Дмитро Йосипович, завідувач кафедри "Системи автоматичного управління та електропривод", доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, нагороджені нагрудним знаком "За наукові досягнення" і нагрудним знаком "Петро Могила". (рік заснування 2000, доктори наук - 1, кандидати наук - 10)

."Обробка нових конструкційних матеріалів потужними потоками енергії"

Науковий керівник: Саленко Олександр Федорович, декан економічного факультету, завідувач кафедри "Верстати та верстатні комплекси", доктор технічних наук, професор. (рік заснування 2001, кандидати наук - 3)

."Імпульсні та ресурсозберігаючі технології обробки матеріалів"

Науковий керівник: Драгобецький Володимир В'ячеславович, завідувач кафедри "Технології машинобудування", доктор технічних наук, професор. (рік заснування 2002, доктори наук - 4, кандидати наук - 1).

Аналіз доробку наукових шкіл показав, що тематика переважної більшості з них відповідає державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки. В цілому дослідження нашого університету охоплюють практично весь спектр визначених Законом України пріоритетних напрямів.

.3.5 Пріоритетні напрямки наукових досліджень Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на період із 2010 до 2013 року

Наукова школа об'єднує наукові дослідження, що виконуються за пріоритетними напрямами, визначеними положенням "Про пріоритетні напрямки наукових досліджень у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського" та чинними законодавчими актами.

У відповідності до існуючих наукових шкіл, лабораторного оснащення та основних напрямів досліджень, що проводяться вченими університету затвердити наступні Пріоритетні напрямки наукових досліджень [62]:

-Енергоефективні двигуни та електроприводи для базових галузей економіки; основне електротехнічне обладнання; віртуальні лабораторні комплекси

-Обладнання і технології для використання альтернативних джерел енергії;

-Лазерна техніка і обладнання та комбіновані технологічні процеси їх застосування;

-Сучасні комп'ютерні та інформаційні технології, системи контролю і управління об'єктами базових технологій, навчання та наукова діяльність; інтелектуальні комп'ютерні засоби високої продуктивності;

-Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі;

-Сучасні енергозберігаючі машини, технології та конструкційні матеріали;

-Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток;

-Технології видобутку та переробки корисних копалин;

-Інвестиційна та інноваційна діяльність підприємства [58].

Тільки формування таких структурованих наукових шкіл, які працюють та розвиваються за ретельно продуманою схемою та планом, може забезпечити ефективний розвиток науки в університеті і забезпечити його власними науково-педагогічними кадрами.

Саме таке завдання було поставлено перед кожним структурним підрозділом університету.

Дуже важливим для визнання наукових шкіл і для рейтингу університету в цілому є кількість зареєстрованих наукових тем в УкрІНТЕІ.

Наукові школи мають бути основним джерелом поповнення кадрового складу підрозділів університету, і це є одним із головних завдань їх діяльності. Загальним недоліком наукових шкіл є недостатньо спланована робота над підвищенням наукової кваліфікації учасників.

Важливим аспектом є поповнення кадрового резерву із числа студентів [47, С. 5]. Для цього в університеті постійно організовуються конференції, конкурси наукових робіт, визначаються науковці року. Введена в дію система пільг для студентів-відмінників, які знаходять час і для науки. На жаль, поки що після закінчення університету на викладацьку роботу ідуть лише одиниці.

На сучасному етапі розвитку університету важливе значення має опублікування наукових праць - монографій, підручників та посібників із грифом МОН, статей у фахових виданнях, які характеризують результативність наукової школи і є одним із важливих рейтингових показників оцінки університету.

Основним друкованим виданням, де публікуються найбільш важливі розробки і досягнення вчених університету та інших освітніх і наукових установ України, є Вісник Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського, який виходить шість разів на рік. Він внесений до національних («Джерело» і бібліотека В.І. Вернадського) та міжнародних баз даних (ВИНИТИ і «Scopus»), що забезпечує підвищення рівня цитування статей наших науковців. Збірник публікує статті, які містять нові теоретичні та практичні результати в галузях технічних, природничих та гуманітарних наук. Крім того, результати дослідницької діяльності науковці університету публікують у різноманітних фахових виданнях України, близького і далекого зарубіжжя.(Додаток М)

Як приклад, за останні 10 років щорічна кількість статей збільшилась утричі. А протягом 2008 року зареєстровано три нових спеціалізованих наукових журнали «Електромеханічні і єнергозберегаючі системи», «Екологічна безпека», проблематикою якого є нові теоретичні та практичні результати в галузях технічних та біологічних наук, та «Сучасні ресурсоенергозберегаючі технології гірничого виробництва».

Потребує більшої уваги практична реалізація здобутків наукових шкіл. Багато розробок так і залишається на рівні теорії чи впроваджені тільки на університетському рівні, хоча могли б поповнити базу завершених розробок університету, готових до впровадження.

Гострою залишається проблема фінансування наукових розробок.

У науковій школі переважають нові ідеї, ініціатива, самостійний пошук. У звичайному науковому колективі працюють за завданням - «від» і «до». У науковій школі - постійний, багаторічний пошук із запровадженням нових методик, підходів, адекватних завданням. У науковому колективі пошук, дослідницька робота окремої особистості нерідко завершується закінченням дисертації. У науковій же школі між членами неформального співтовариства постійно тривають «мозкові атаки». У науковій школі працюють люди не з примусу, а за бажанням. Все це, звичайно, в ідеалі. Нерідко й у самій серцевині наукової школи бувають зіткнення, скепсис працюючих поруч або елементарна заздрість. Але справжня наукова школа, очолювана стійким лідером, завжди здатна ці негативні явища перебороти в інтересах розвитку свого напряму.

Я, думаю, що багатий досвід наукової діяльності, повна моральна, фінансова, організаційна підтримка наявних наукових шкіл - поки що єдиний шлях врятувати науку в Україні.

Таким чином, перед Університетом стоїть таке завдання щодо подальшого розвитку наукових шкіл: це - узгодження наукової теми з державними та галузевими програмами наукових досліджень і оновлення тематичних планів наукових досліджень Університету на 2011 рік. На основі тематичного плану треба визначити наскрізні теми досліджень (магістерських робіт та кандидатських дисертацій) для формування кадрового потенціалу наукових шкіл; проаналізувати результати наукових досліджень, визначити можливі галузі їх застосування і передати до університетської бази завершених НДР. Для подальшої координації діяльності наукових шкіл опубліковувати каталог завершених наукових розробок КНУ. Готувати обґрунтування та пакет необхідних документів для докторантури. Вивчити перспективні спеціальності та реальні можливості щодо створення спеціалізованих рад по захисту дисертацій [21].

.4 Вчена рада в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського

Вчена рада є постійно діючим колегіальним органом університету і утворюється строком до пяти років. Вона діє відповідно до Статуту університету та Закону України «Про вищу освіту».

Вчена рада даного університету є колегіальним органом і створюється для вирішення основних питань його діяльності в кількості до 70 осіб.

Вчену раду університету очолює її голова - ректор університету. До складу Вченої ради університету входять за посадами заступник ректора, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування університету, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників університету і які працюють у ньому на постійній основі, відповідно до квот, визначених у статуті КНУ. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники університету

Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування університету за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють.

Кількісний і персональний склад членів вченої ради університету затверджується ректором Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

Вчена рада припиняє свою діяльність після обрання нового складу вченої ради.

.4.1 Функції вченої ради

До компетенції вченої ради університету належать такі питання:

-подання до органів громадського самоврядування проекту статуту, а також змін і доповнень до нього;

-ухвалення фінансових плану і звіту університету;

-подання пропозицій ректору щодо призначення та звільнення з посади завідувача бібліотеки, а також призначення та звільнення з посади проректорів (заступників ректора), деканів та головного бухгалтера;

-обрання на посаду таємним голосуванням завідувачів кафедр і професорів;

- ухвалення навчальних програм та навчальних планів;

-ухвалення рішень з питань організації навчально-виховного процесу;

-ухвалення основних напрямів наукових досліджень;

-оцінка науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів університету;

-приймає рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань доцента, професора.

-розглядає інші питання, повязані з діяльністю університету, зокрема:

-планування роботи;

-навчально-виховна, науково-дослідна, методична, економічна, фінансово-господарська діяльність структурних підрозділів університету;

-участь у формуванні планів прийому студентів з урахуванням державних замовлень та угод з підприємствами, громадянами;

-визначення змісту компонента освіти, що надається університетом понад визначений державою обсяг;

-надання службового житла.

-обговорення найважливіших питань з напрямів діяльності Університету й прийняття ухвал з цих питань;

-опрацьовування у відповідних комісіях, розгляд і подання ректорові до затвердження проектів нормативних документів університету, які регламентують усі види статутної діяльності, проекти створення, організації чи ліквідації основних структурно-адміністративних підрозділів університету та кафедр;

-прийняття рішень про рекомендацію наукових та науково-педагогічних працівників у дійсні члени і члени-кореспонденти Національної Академії наук України, Академії педагогічних наук та інших;

-пріоритетні напрямки наукових досліджень;

-висунення або представлення наукових розроблень і проектів на здобуття національних і міжнародних премій;

-винесення рекомендацій щодо видання монографій, підручників, навчальних посібників тощо;

-винесення рекомендацій щодо участі в конкурсах на присудження Державних та іменних стипендій, представлення авторів підручників і навчальних посібників до відзнаки;

-заслуховування звітів про роботу вчених рад факультетів, педагогічних рад структурних підрозділів.

.4.2 Права та обовязки членів вченої ради

-організовувати і здійснювати перевірки навчально-методичної, наукової, виховної роботи в структурних підрозділах КНУ;

-готувати у межах своєї компетенції пропозиції до органів державної влади, місцевого самоврядування;

-сприяти розвитку співробітництва з іншими навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями;

-контролювати виконання власних рішень;

-отримувати інформацію від структурних підрозділів університету;

-запрошувати до участі в своїх засіданнях представників органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій;

-здійснювати представництво в органах Державної влади, місцевого самоврядування при вирішенні питань освіти і науки.

-вносити питання на розгляд вченої ради;

-вносити пропозиції до ухвали вченої ради;

-на висловлювання своєї волі при голосуванні та забезпечення таємності голосування;

-робити запити ректору щодо вирішення питань організації навчально-виховної, наукової, фінансово-господарської діяльності університету та перспектив їх розвитку;

- на інформацію щодо діяльності та розвитку університету.

Обовязки членів вченої ради

-виконувати доручення вченої ради щодо роботи в комісіях з підготовки питань для розглядання вченою радою;

-постійно відвідувати засідання вченої ради та брати активну участь в обговоренні питань, винесених на розгляд.

.4.3 Організація діяльності та основні здобутки вченої ради університету

Періодичність засідань вченої ради визначає її голова за необхідністю, але не менше ніж вісім разів на рік.

Для підготовки питань, винесених на засідання вченої ради, створюється комісії з числа членів вченої ради та спеціалістів. Комісія вивчає, аналізує стан роботи, готує необхідні матеріали, проекти рішень.

На підставі рішення вченої ради ректор може видавати накази.

Рішення вченої ради університету щодо питань навчальної, виховної, наукової, методичної і організаційної роботи приймаються відкритим голосуванням, простою більшістю голосів, а у разі проведення конкурсів на заміщення посад професорсько-викладацького складу, проректора, обрання декана факультету, прийняття рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань професора і доцента - таємним голосуванням у встановленому порядку. Кожен член вченої ради має право вирішального голосу.

Засідання вченої ради університету проводиться у разі присутності не менше, ніж 2/3 її членів.

Засідання вченої ради університету оформляється протоколом. Протоколи підписують голова та вчений секретар Вченої ради університету. Матеріали засідань вченої ради зберігаються на умовах архівних документів постійно.

Порядок денний засідання вченої ради університету і термін його проведення доводиться до відома її членів не пізніше, ніж за три дні до засідання.

Голова вченої ради організовує систематичну перевірку виконання рішень вченої ради та інформує членів вченої ради про виконання прийнятих рішень.

На сьогодні Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського є центром вищої освіти і науки регіону з населенням більше 1 млн. мешканців. В ньому ведеться підготовка фахівців з 17 галузей знань, 26 напрямків та 35 спеціальностей, в тому числі 24 за рівнем магістра.

З 1998 року, коли вчена рада університету отримала дозвіл на присвоєння вченого звання доцента, а з 2003 року - професора, науковцям університет було присвоєно 78 учених звань доцента і 17 - професора (Додаток Н).

Поповнення університету кадрами вищої кваліфікації має сталий характер. В останні роки щорічно захищається 10-15 кандидатських дисертацій і 1-2 докторських (Додаток П).

Цьому сприяло відкриття трьох спеціалізованих вчених рад на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за чотирма спеціальностями:

§К 45.052.01:

-05.09.01 «Електричні машини і апарати»

-05.09.03 «Електротехнічні комплекси і системи»

(відкриті у 2003 році, 9 захистів);

§К 45.052.02:

-05.15.09 «Геотехнічна і гірнича механіка

(відкрита у 2005 році, 6 захистів);

§К 45.052.03:

-05.05.02 «Машини для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій» (відкрита у 2009 році), в яких захистилося 15 кандидатів наук.

Триває робота щодо відкриття нової спецради за фахом 21.06.01 - «Екологічна безпека» на факультеті природничих наук.

Головним аргументом є той факт, що у нашому університеті існує власна докторська вчена рада, що є ознакою високого рейтингу. Адже під керівництвом Вищої атестаційної комісії (ВАК) України її створюють у відомих своїми науковими досягненнями науково-дослідних, науково-технічних установах, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Про це мають клопотати центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, профільні академії - залежно від підпорядкування.

Згідно з рішенням ВАК України в університеті діє спеціалізована докторська вчена рада з двох спеціальностей: «Електричні машини та апарати» й «Електротехнічні комплекси та системи». Шлях до такої знаменної події був непростим, зважаючи на територіальну приналежність університету. Не секрет, що у нашій державі провінційним ВНЗ досить складно конкурувати з більш потужними столичними чи обласними. Натомість, наукові напрацювання Кременчуцького університету у цих двох напрямах є настільки очевидними, що не визнавати їх просто неможливо.

Ще 2002 року новопризначений ректор Михайло Загірняк поставив перед колективом конкретне завдання - відкрити спеціалізовану вчену раду. Уже через рік ВНЗ мав її із захисту кандидатських робіт з однієї спеціальності - «Електричні машини та апарати» з однорічним терміном повноважень. Цьому передувало створення відповідної випускаючої кафедри, акредитація за рівнями спеціаліста та магістра, відкриття аспірантури та докторантури. За цей час відбувся захист двох кандидатських дисертацій, тому наступного разу дозвіл уже видали на два роки роботи.

Водночас розпочалася робота з розширення повноважень ученої ради шляхом відкриття другої спеціальності - «Електротехнічні комплекси та системи». Підґрунтям для цього була наявність в університеті потужної наукової школи під керівництвом професора Дмитра Родькіна. 2007 року друга спеціальність почала функціонувати. Таким чином, за шість років роботи спеціалізованої вченої ради свої дисертації захистили 12 кандидатів наук, з яких вісім - з першої спеціальності, чотири - з другої. Це давало підстави для звернення до ВАК України щодо створення в університеті докторської вченої ради. Однак через жорстоку боротьбу й небажання вмикати «зелене світло» ВНЗ з глибинки вирішити це питання було досить не просто. Тільки завдяки наполегливості ректора університету та тому, що університет має багато позитивних показників, які враховує ВАК, її було відкрито.

Зокрема, кафедра «Електричні машини та апарати» у рамках наукового розвитку третій рік є базовою для проведення другого етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт Всеукраїнської олімпіади [48, C. 4]. Це нонсенс для міста обласного підпорядкування, але це так. Кафедра САУЄ також є базовою для проведення Міжнародної та Всеукраїнської конференції молодих учених з цього напряму та ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади. Обидві кафедри мають міжнародні договори про співпрацю та реальні замовлення на наукові розробки від підприємства.

Не мав університет проблем і з укомплектуванням складу докторської вченої ради. За вимогами, до неї мають входити шість докторів наук - дві треті працівників університету й третина - залучених з інших ВНЗ. «Своїх» знайшлося аж вісім, по чотири з кожної спеціальності. Як стверджує вчений секретар спеціалізованої вченої ради -уже почали надходити пропозиції від імовірних претендентів на захист докторських робіт.

Як тут не згадати слова великого й геніального математика Михайла Остроградського про те, що науку роблять в провінції.

2.5 Наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями

Основними стратегічними завданнями Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського є реалізація принципів та ідей Болонського процесу, вихід на міжнародні стандарти освіти, її інтеграція з наукою, забезпечення конкурентоздатності випускників і визнання дипломів про вищу освіту за кордоном. На виконання цих завдань в університеті ведеться плідна робота. Тому 21.09.2007 року ректор КНУ підписав у Болоні (Італія) Велику Хартію Університетів.

У 2009 році університет став членом Міжнародної Асоціації Університетів (ІАЕГ), що дає можливість виходу на пошук нових партнерів для виконання спільних розробок в галузі науки і освіти. Університет також постійно підтримує зв'язки з іншими Асоціаціями, членами яких є університет з 2007 року - Євразійською асоціацією університетів, до якої входять вищі навчальні заклади Білорусії, Росії, Айзербаджану, Казахстану та інших країн СНД (з центральним офісом - у Московському державному університеті, Росія), в Мережі університетів країн Чорноморського регіону (В81М) (з центральними офісами в м. Констанца, Румунія, та м. Київ, Україна) та Європейською асоціацією університетів, членами якої є 46 європейських навчальних закладів вищої освіти (центральний офіс в Брюсселі, Бельгія). Участь в Асоціаціях передбачає: обмін досвідом у сфері наукових досліджень та методичних проблем; участь у міжнародних конференціях; обмін студентами, аспірантами, стажерами та викладачами; проведення спільних науково-технічних досліджень; проведення розробки та залучення до спільних наукових проектів для отримання фінансування від Європейський та світових фондів.

2.5.1 Участь викладачів і науковців університету у Міжнародних конференціях та семінарах у 2009 році

Участь викладачів і науковців університету у Міжнародних конференціях та семінарах у 2009 році:

• Міжнародна наукова конференція «Сучасні питання сталого розвитку» (Польща)
• Міжнародний форум інновацій «Дні Науки і Технології Польща-Схід» (Польща)
• Сесія «Коледж і академічна спільнота в американській та європейській традиції» при Міжнародній школі гуманітарних наук Східної та Центральної Європи (Польща)
• Східноєвропейська літня школа ЕЕ88'2009 та Міжнародний науково-технічний семінар (УМУ 2009 (Польща)
• -Наукова конференція «Общество науки - Создание науки - Научньїй трансфер
• - Изменения в науке» (Угорщина)
• П'ята Міжнародна конференція «Освіта для сталого розвитку» (Словаччина)
• Конференція Вищої школи європейських та регіональних студій (Чехія)
• Засідання розширеного семінару «Алгебра і математична логіка» (Молдова)
• Міжнародна наукова конференція ІЕЕЕ ЕІЛЮСОИ, присвяченіа 150-річчю О.С. Попова. (Росія)
• -Міжнародний науково-практичний семінар «Антропологічні основи сучасної
  педагогічної освіти» (Росія)
  
• -Українсько-французький семінар «Біомаса та енергія» (Франція)
• -ІЕ8ЕР 2009, Міжнародний симпозіум «Електромагнітні поля в мехатроніці, електротехнічній та електронній промисловості (Франція).
• XVIII Міжнародна конференція з питань охорони здоров'я та довкілля (США)
• Брифінг під час роботи сесії Комісії зі Сталого Розвитку при ООН (США).

.5.2 Співпраця з закордонними навчальними закладами

США - Участь у програмі «Відкритий світ» по темі «Освіта». Королівство Бельгія -У складі делегації Полтавської області.

Німеччина - Робочий візит до ТУ Брауншвейг з метою обговорення та підписання договору про співпрацю.

Словаччина - Робочий візит у рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю.

Німеччина - Студентська практика за підтримки Німецької служби академічних обмінів БААО.

Словаччина - Студентська практика в рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю.

Данія - Участь у роботі СОР-15 (Глобальної зустрічі сторін із змін клімату) та для участі у роботі Круглого столу з питань змін клімату та водних ресурсів.

Росія - Робота в рамках існуючих договорів про співробітництво та укладання нових угод про співпрацю.

Білорусь - Участь у VII Кубку СНД з важкої атлетики серед ветеранів.

Австралія -Участь у Всесвітніх Іграх Майстрів з важкої атлетики.

Польща - Стажування за програмою «КЛТА» у польській організації «Освіта для демократії».

Словенія - У рамках угоди про співробітництво між нашим університетом та Університетом Любляни.

2.5.3 Співробітництво Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на міжнародному рівні

-24 січня 2009 року професор Михайло Загірняк та координатор міжнародних програм, професор кафедри екології Валентина Підліснюк відвідали Університет Матейа Бела у місті Банська Бистриця (Словацька Республіка). Метою поїздки була участь у П'ятій міжнародній конференції з питань освіти для сталого розвитку за підтримки Європарламенту, а також проведення багатосторонніх консультацій щодо налагодження співробітництва між університетами, вивчення позитивного досвіду, накопиченого в регіоні та запровадження шляхів його використання, поглиблення міжнародного співробітництва в сфері екологічної освіти та освіти для сталого розвитку. Під час зустрічей обговорювалися питання обмінів викладачами та студентами, запровадження спільних літніх практик, спільного читання лекцій, проведення спільних наукових досліджень, участі в конференціях університету-партнера. Як результат, було підготовлено та підписано двосторонній договір про співпрацю між факультетами природничих наук Університету Матейя Бела (Словаччина) та Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського (Україна) [36, C. 7].

За угодою про співпрацю з Технічним університетом Брауншвейг (Німеччина) з 14 по 27 червня 2009 року відбулася поїздка 15 студентів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського до м. Брауншвейг. Ця подорож була профінансована за рахунок стипендії Німецької служби академічних обмінів (ОААБ).

З 23 квітня до 5 травня 2009 року начальник відділу міжнародних зв'язків КНУ імені Михайла Остроградського Андрій Маркевич у складі делегації програми «Відкритий Світ» по темі «Освіта», яку здійснює центр лідерства «Відкритий Світ» у співробітництві з організацією Американські Ради з міжнародної освіти: АСТК/АССЕLS, відвідав Сполучені Штати Америки. Програма «Відкритий Світ» покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами, шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами та обмінятися досвідом, ідеями з найбільш важливих для обох сторін питань. Під час візиту відбулися робочі збори та зустрічі української делегації з провідними фахівцями у галузі освіти, політиками, представниками державних та громадських установ Сполучених Штатів Америки. На базі Umpqua Community College (UCC) Roseburg, Oregon українська група ознайомилася з системою вищої освіти в штаті Орегон, із системою фінансування освіти, правилами розробки та впровадження навчальних планів, роллю факультетів в закладах вищої освіти. На завершення робочого візиту, були представлені та розглянуті ряд пропозицій і рекомендацій, спрямованих на установлення партнерських відносин між освітніми закладами Сполучених Штатів Америки та КНУ імені Михайла Остроградського. Була укладена угода про створення консорціуму між Umpqua Community College, Ужгородським національним університетом та КНУ імені Михайла Остроградського. Налагоджені контакти з представниками наступних організацій, щодо можливого залучення КНУ до різних міжнародних проектів: Академія розвитку через освіту, пані Поулін Передері та пані Стейсі Поллак; Національний Фонд Миру, пані Джені Ґрір; Фундація Україна - США, віце-президент Фундації, пан Джон Кунь.

З 20 до 29 червня 2009 року кращі студенти факультету природничих наук Кременчуцького національного університету, які навчаються за напрямом 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища і раціональне природокористування», відправилися до м. Банська Бистриця (Словаччина) для проходження навчальної практики в рамках міжнародного договору про співпрацю між факультетом природничих ресурсів Університету Матея Бела у (Словаччина) і факультетом природничих наук Кременчуцького. державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. Метою проведення практики є набуття навичок, необхідних для дослідження і картографування екологічного стану типових ландшафтів на прикладі Середньої Словаччини в районі м. Банська Бистриця і прилеглих територіях. Під час практики студенти визначали джерела негативного впливу на довкілля регіону, оцінювали ступінь цього впливу і визначали шляхи поліпшення екологічної ситуації в Середній Словаччині.

-29 червня 2009 року декан факультету управління Почтовюк А.Б. здійснив робочий візит до Університету Матейя Бела (м. Банска Бистриця, Словаччина), що проходив у рамках діючої двосторонньої угоди про співпрацю. У результаті цих зустрічей 29 червня 2009 р. була підписана двостороння угода про співпрацю між факультетом управління КНУ імені Михайла Остроградського та економічним факультетом Університету Матейя Бела. Ця угода відкриває шлях до широкого співробітництва між вищезгаданими факультетами, зокрема: обмін навчальними та науковими програмами; взаємний обмін викладачами і студентами для удосконалення викладацької діяльності; обмін досвідом науково-виробничої діяльності; проведення спільних досліджень в сферах, що викликають взаємну зацікавленість, співробітництво за обраними науково-дослідними проектами; загальна підготовка й опублікування монографій, навчальних посібників і науково-методичних робіт; обмін навчальними матеріалами і спеціальною літературою; організація і проведення спільних наукових і методичних конкурсів, виставок, конференцій та інших науково-методичних і культурних заходів; обмін інформацією про значні міжнародні конференції та симпозіуми; спільна участь у міжнародних програмах; опублікування статей і тез студентів та викладачів у збірниках і журналах. Також була досягнута домовленість між факультетом управління та політичним факультетом про підписання договору про співпрацю в майбутньому.

З 22 по 27 вересня 2009 в рамках договору про співпрацю Кременчуцький національний університет відвідала словацька делегація університету Матейя Бела (Словаччина) в складі доцента Романа Алберти, заступника декана факультету природничих наук з іноземного співробітництва, доцента Марека Дрімала, заступника декана із розвитку та доцента Еви Штрбової. Студенти та викладачі кафедри екології з великою зацікавленістю прослухали лекції Марека Дрімала «Вплив забруднення довкілля на здоров'я населення в Словацькій Республіки», та Еви Штрбової «Зв'язок між змінами клімату та популяціями комах в регіоні Високих Татр». Під час спілкування співробітники кафедри екології презентували для гостей наукові дослідження, розробки, інновації у навчанні [38, C. 17-26], обговорили напрямки подальшого співробітництва. Заступник декана факультету Роман Алберти запросив молодих учених Кременчуцького університету прийняти участь у конференції молодих учених Матейа Бела університету, яка відбулася в квітні 2010 року.

вересня 2009 р в рамках Інформаційної ініціативи із змін клімату для молоді за підтримки Державного Департаменту США, програма «FYI 2009 Climate Change Conference Alumni Competition» в офісі програми імені Фулбрайта в Україні відбувся Круглий стіл „Зміни клімату: глобальні виклики - локальні дії ". Організаторами мітингу були: Програма імені Фулбрайта в Україні, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Центр сталого розвитку та екологічної освіти за участі факультету ентомопатології Університету Каліфорнії в Девісі, США та факультету природних ресурсів Матей Бел Університету, Словацька Республіка. У круглому столі прийняли участь державні службовці, експерти, випускники американських програм з освіти, викладачі та студенти Кременчуцького державного університету імені Михайла Остроградського, Національного університету біоресурсів та природокористування (м. Київ)та Кам'янець - Подільського національного університету, а також гості із Університету Каліфорнії в Девісі (США) та Університету Матейя Бела (Словацька Республіка).

У рамках Центральноєвропейської Програми Обміну для Університетської Освіти доцент кафедри САУЕ Гладир А.І., доцент кафедри САУЕ Калінов А.П., асистент кафедри САУЕ Мамчур Д.Г., асистент кафедри ІВМ Григорова ТА. брали участь у роботі Східноєвропейської літньої школи (з 13 до 14 жовтня 2009 р., м. Глівіце, Польща) та участь у Міжнародному РhD Семінарі (з 17 до 20 жовтня, м. Вісла, Польща), які проводилися електротехнічним факультетом Сілезького технологічного університету (м. Глівіце) за підтримки Польсько-японської Вищої школи Комп'ютерної Техніки, Польського товариства теоретичної та прикладної електротехніки, Інституту Техніки та Технологій. Участь у зазначених заходах профінансована за рахунок гранта Міністерства Науки і Вищої освіти Республіки Польща. Більше того наші вчені отримали цей грант вдруге, що свідчить про зацікавленість польської сторони у налагодженні співпраці з нашим університетом. Була досягнута домовленість про підписання Генеральної Угоди про співпрацю між Кременчуцьким Державним університетом та Сілезьким технологічним університетом. Після підписання Генеральної Угоди про співпрацю планується створення розширеної угоди про співпрацю між спорідненими факультетами та кафедрами університетів. Спілкування з учасниками СSS'2009, ЕЕSS'2009 та ОWD)'2009 дозволило отримати попередню домовленість про співпрацю та підтримку творчих зв'язків з зазначеними представниками наукових шкіл, кафедр та організацій.

- 23 жовтня в м. Чернігів проходило тренувальне заняття "Зміни клімату і водні ресурси: зменшення ризиків та адаптація", яке було спільно організоване Державним Комітетом України із водного господарства, Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, Центром сталого розвитку та екологічної освіти (м. Київ) та Програмою імені сенатора Фулбрайта в Україні (США). Подія підтримана малим грантом Посольства США в Україні для випускників Американських програм з освіти та проходить в рамках Інформаційної ініціативи із змін клімату для CHERNIGIV МОЛОДІ FYI 2009 CLIMATE CHANGE CONFERENCE ALUMNI CJMPETITION», що підтримується Державним Департаментом США. Тренінг на меті ознайомити державних службовців, викладачів, представників громадських організацій та молодих учених із основними ознаками змін клімату, впливом змін клімату на стан водних ресурсів, ознайомитися із науковими дослідженнями з даного питання, в першу чергу із прикладами прояву змін клімату в Україні [45,C. 3].

-30 жовтня у місті Орлеан (Французька республіка) відбувся українсько-французький семінар «Біомаса і енергія», підготовка якого тривала майже три роки. Велику зацікавленість викликав між кафедральний проект науковців Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського «Енергоресурсі та природоохоронні аспекти використання синьо-зелених водоростей для виробництва біогазу», що був презентований на семінарі. На сьогодні досягнуто домовленості з французькими науковцями і українськими промисловцями про виконання сумісних робіт у цьому напрямку.

З 8 до 23 листопада 2009 р. пройшов 14-денне стажування при центрі неформальної освіти «Дім зустрічей Ангелуса Сілезіуса» (ДАС) у Вроцлаві старший викладач кафедри СПН Овчаренко О.І. Стажування профінансоване Польсько-Американською Фундацією Свободи та проводилося у рамках програми „RІТА - Зміни в регіоні" Польського Фонду «Освіта для Демократії». Програма передбачала: знайомство з польськими та європейськими стандартами функціонування навчальних закладів, які займаються неформальною освітою молоді; праця над спільними проектами обміну молоді та запрошення волонтерів у рамках програми Європейського союзу «Молодь в дії» ЕVS; набуття знань, умінь та конкретного досвіду проведення тренінгів для втілення його у своїх локальних громадах; проведення переговорів про співпрацю з директором Краківського Об'єднання механічних шкіл № 1 п. Воженою Маєр. Стажування мало на меті налагодження контактів для сталої співпраці у сфері молодіжних освітніх ініціатив, проектів, отримання грантів для міжнародних молодіжних обмінів, обговорення перспектив участі КНУ та кременчуцької молоді у європейських проектах. Під час візиту були обговорені також перспективи співпраці між навчальними закладами Кременчука та Вроцлава, участь у спільних Європейських проектах. Керівництво Коледжу КНУ отримало пропозицію відвідати своїх колег у березні наступного року, під час проведення Ярмарки технічних професій у Кракові. Також існує можливість запрошення волонтера Європейської волонтерської Служби до Кременчука та до КНУ зокрема.

У роботі Всесвітнього Саміту із питань змін клімату, що відбувався в столиці Данії Копенгагені, 16-18 грудня 2009 року взяла участь професор кафедри екології Кременчуцького національного університету Валентина Підліснюк, як експерт, акредитований Європейською фундацією із змін клімату та водних ресурсів.

Вона прийняла участь у роботі семінару з питань клімату, розвитку територій та водо забезпечення, який було організовано в рамках супроводжуючих подій, де розповіла по Молодіжну кампанію із змін клімату, що проходить в Україні, учасниками якої є студенти Кременчуцького державного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування та Камянець-Подільського національного університету.

Також професор Підліснюк зустрілася з представником Федерального міністерства з екології та охорони природи Німеччини Ларсом Андерсеном та представником міністерства екології Данії Лайлою Вейт-Кнудсен, на яких обговорила можливість співробітництва з освітніх та наукових питань.

На запрошення пані Вейт-Кнудсен професор Підліснюк відвідала відділ Міністерства охорони довкілля Данії, що працює над питаннями співробітництва з країнами Центральної та Східної Європи в галузі енергозабезпечення.

2.6 Відомості щодо поліпшення рівня інформаційного забезпечення наукової діяльності, доступу до електронних колекцій наукової періодики та баз даних провідних наукових видавництв світу про патентно-ліцензійну діяльність

.6.1 Електронна бібліотека університету

Програмний комплекс електронної бібліотеки забезпечує доступ до її інформаційних ресурсів з будь-якого комп'ютера, що входить до складу мережі Internet університету, а також з комп'ютерів спеціалізованих читальних зал і призначених для цього комп'ютерних класів. Як базу даних для розміщення інформаційного масиву "Бібліотека" використано реляційну базу даних, що забезпечує багато користувальний режим, високу надійність роботи з інформацією, можливість внесення, зберігання і надання за запитом користувачів великих обсягів інформації.

Зараз електронна бібліотека налічує понад 19 Gb електронної літератури. Пропускна здатність Інтернет-каналу - 4,0 Мbit/сек. Швидкість 100 Кbit/сек.

.6.2 Доступ до електронних колекцій наукової періодики та баз даних провідних наукових видавництв світу

Кількість і якість наукових публікацій є індикатором продуктивності внеску вченого у науку. Наукове використання припускає або нову інтерпретацію наявних даних, або підтвердження нових ідей, або розвиток висловлених раніше думок, або спростування правильності цих думок та достовірності приведених фактів. У будь-якому разі вчені завжди посилаються на роботи своїх попередників, які досліджували до них ті ж питання - аналогічні або суміжні. Посилання на попередні публікації відображають зв'язки між роботами вчених. Тому, чим більше посилань отримують публікації вченого, тим більше використовується його праця науковою спільнотою, і тим вище користь його внеску, а, отже, ефективність його діяльності.

В університеті в 2009 році розроблено і впроваджено до використання веб-ресурс «Публікації професорсько-викладацького складу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» - перший етап створення повної бази даних публікацій ПВС університету. На вищевказаному веб-ресурсі розміщено базу даних, яка складається з файлів зі списками публікацій викладачів університету. Списки публікацій подаються у формі таблиці, у якій дані про публікації знаходяться у вигляді, який дозволяє проводити статистичний підрахунок кількості публікацій, їх видовий аналіз. Списки публікацій групуються по кафедрально, тому є можливість статистично-аналітичного підрахунку публікацій по кафедрам и факультетам. Продовжується робота над вдосконаленням аналітично-статистичної системи визначення рейтингу ПВС за допомогою списків наукових публікацій професорсько-викладацького складу університету .

Також у 2009 році було проведено тестове підключення до бази даних Scopus. Метою підключення до цієї бази даних реферативних журналів було пошук публікацій науковців нашого університету. Було знайдено 121 публікації.

Для використання українських фахових видань використовується вільний доступ до електронного фонду Національної бібліотеки Украйни ім. Вернадського. У подальшому слід приділити увагу оформленню доступу до інших онлайнових інформаційних джерел, а саме: до наукової електронної бібліотеки eLIBRARY, БД РЖ ВІНІТІ, до індексів наукового цитування ISI Web of Knowledge та Scopus, патентної бази Questel QPAT, відкритого архіву наукової інформації Arxiv, який надає доступ до 426 000 електронних видань з фізики, математики, комп'ютерним наукам та біології.

Тож, проаналізувавши кожну із галузей діяльності НДЧ стає явним той факт, що функціонування цього підрозділу є важливим не лише на рівні університету, а на державному та на міжнародному рівні. Це в першу чергу пояснюються важливістю в наш час розвиту наукової та науково-дослідної роботи та доробок.

Вчені-викладачі, молоді науковці, студенти КНУ імені Михайла Остроградського чітко дотримуються специфіки та плинності часу зі своїми потребами та запитами.

Адже, продуктивний, систематичний розвиток таких структурних одиниць університету як Вчені ради, Товариство молодих учених, наукових шкіл - початкові ступені в загальному розвитку та процвітанні науки.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗКИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЧАСТИНИ В КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

3.1 Впровадження системи електронного документообігу в науково-дослідній частині

Великий економічний потенціал криється у прискоренні руху документів і зменшенні кількості помилок при прийнятті управлінських рішень за рахунок використання нових технологій керування інформаційними потоками та систем електронного документообігу (ЕДО). Звільнені від рутинної роботи, співробітники перемикаються на виконання більш інтелектуальних операцій [23].

Розглянемо поточну ситуацію, перспективи, переваги та проблеми впровадження систем електронного діловодства (СЕД) в діяльності науково-дослідної частини.

НДЧ має свої визначаючі фактори діяльності, свої різновиди документів, які необхідно впровадити в СЕД,специфіка діяльності яких породжує велику кількість типів та видів документів (наприклад, науково-технічні звіти, наукові статті, звіти про наукові досягнення, патенти та ін.).

Проблема полягає в тому, що більшість з цих документів мають специфічні вимоги та містять поля, які відсутні в ненаукових документах будь-яких типів.

Тому для впровадження систем ЕДО в науково-дослідній частині слід попередньо виконати чітку формалізацію їх категорії документів, а СЕД, в свою чергу, повинна бути здатною до налаштування згідно з цією формалізацією та особливостями функціонування НУ.

Перш за все, сформулюємо основні фактори, що впливають на рішення про вибір СЕД в НДЧ:

Вимоги за обсягом зберігання. НДЧ має значний потік документів (за обсягом зберігання), тому необхідно обрати систему, яка підтримує ієрархічне структурне зберігання (ІСЗ). Цей механізм зберігає найбільш потрібні дані на найшвидших, але й найбільш дорогих носіях, у той час як застосовну більш рідко інформацію автоматично переносить на повільні і дешеві носії.

Наявність формалізованих процедур, які потребують підтримки їх виконання та автоматизації контролю (підготовки документів певного типу, виконання стандартних функцій НДЧ і т.д.).

Необхідність автоматизації адміністративного управління НДЧ. Ступінь складності організаційної структури.

Наявність територіально розподілених підрозділів.

Необхідність у розвиненій маршрутизації документів, в управлінні потоками робіт.

Наявність паперового архіву великого обсягу.

Вимоги щодо термінів зберігання документів. При великих термінах зберігання (десятки років) варто подумати про організацію паралельного архіву на надійних цифрових носіях.

Вимоги до "відкритості", розширюваності системи. Можливість інтеграції з існуючими інформаційними системами і використання наявного устаткування.

Необхідність зберігання зображень документів. Використання в організації специфічних форматів зберігання документів. Необхідність підтримки інженерних та конструкторських задач, інших особливостей діяльності НДЧ.

Необхідність розвинених засобів пошуку інформації, в тому числі багатомовної, що використовується в діяльності НДЧ.

На сьогодні існуюча система документообігу науково-дослідної частини не є задовільною, тому, відповідно потребує змін - заміни на іншу, або ж вдосконалення існуючої [64].

На основі цих цілей виділимо завдання, які мають вирішуватися за допомогою систем документообігу для НДЧ:

організація роботи з документами в процесі управління (забезпечення руху, контролю виконання, зберігання і використання документів);

автоматичний контроль виконання та протоколювання діяльності НДЧ в цілому;

контроль та розподілення доступу до документів для зовнішніх та внутрішніх користувачів;

підтримка ефективного створення, оформлення, узгодження та аналізу нової інформації, документів і знань;

підтримка ефективного накопичення, керування і доступу до інформації, документів і знань;

скорочення витрат на керування потоками документів в організації;

виключення необхідності чи істотне спрощення і здешевлення збереження паперових документів за рахунок наявності оперативного електронного архіву.

Завдання ці є досить широкими, на їх основі можна сформулювати конкретні вимоги до СЕД в НУ:

повинні охоплювати весь цикл діловодства: від постановки завдання на створення документа до списання документа в архів, забезпечуючи централізоване збереження документів;

повинні масштабуватися, тобто бути застосовні для установ різних розмірів;

повинні підтримувати роботу з найрізноманітнішими типами та категоріями документів, що застосовуються у діяльності НУ, включаючи додавання власних типів та категорій;

повинні дозволяти обєднати розрізнені потоки документів територіально віддалених підрозділів, відділів та лабораторій у єдину систему;

повинні відповідати вимогам щодо відповідності певним стандартам документообігу: внутрішнім, галузевим, ГОСТ, міжнародним стандартам;

повинні забезпечувати гнучке керування документами як за допомогою жорсткого визначення маршрутів руху, так і при довільній маршрутизації;

повинні забезпечувати автоматичний контроль за документами та термінами їх виконання, протоколювати дії користувачів, відстежувати історію руху документів, легко інтегруватися з існуючими системами;

повинні відповідати вимогам до безпеки (шифрування, організація доступу, і т. д.).

На основі проведеного дослідження структури діяльності НДЧ можна стверджувати, що потрібна система ЕДО, яка має гнучку та відкриту архітектуру, дозволяє створювати власні типи та категорії документів і маршрути їх руху.

Аналізуючи на даний час присутні на ринку СЕД, звернемо увагу на повнофункціональну систему електронного документообігу NauDoc. Вона, фактично, є єдиною безкоштовною системою електронного документообігу. Існують й інші безкоштовні системи ЕДО, але їх застосування звичайно є дуже обмеженим (наприклад, СЕД «Діло» поширюється безкоштовно лише для використання у вищих навчальних закладах) [59] .

В [2] було проведено тестування значної кількості систем ЕДО за рядом характеристик, і Naudoc отримав одну з найвищих оцінок. Таким чином, система Naudoc є універсальною системою документообігу, що є ще однією її перевагою.

Відповідно до завдань, які мають вирішуватися системами документообігу, система Naudoc має повну функціональність, забезпечує більш ефективне управління за рахунок покращеного контролю виконання завдань (звіти про виконання/невиконання завдання автоматично відсилаються відповідальній особі), підтримує просте накопичення, керування і доступ до інформації (включаючи розподілення прав доступу), забезпечує формалізацію діяльності кожного співробітника і можливість збереження всієї передісторії його діяльності. Naudoc виконує протоколювання діяльності НДЧ в цілому, дозволяє оптимізувати та автоматизувати наукові процеси. Система контролю доступу в Naudoc є простою в освоєнні та користуванні.

На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що Naudoc відповідає вимогам до ефективних систем електронного документообігу НДЧ.

На основі вищенаведених цілей і завдань СЕД можна остаточно сформулювати додаткові переваги NauDoc для НДЧ:

згідно з проведеними науковцями дослідженнями - на 80- 85 % прискорюється пошук документів по будь-якому його атрибуту, можна зробити вибірку документів з будь-якою ознакою або їх сукупністю;

час на передачу документів між підрозділами не витрачається - документи у режимі реального часу доступні всім співробітникам, що мають право доступу до них;

обєднання знань співробітників в загальній централізованій системі знань дає синергетичний ефект і може призвести до вражаючих результатів;

при правильній політиці безпеки підвищується рівень безпеки інформації. Вхід в СЕД з незареєстрованої робочої станції неможливий. Кожній посадовій особі організації в рамках СЕД надаються повноваження (чи має право особа ініціювати проект, завдання, реєструвати документ, змінювати якісь налаштування). Документ, перш ніж потрапити на сервер, автоматично архівується, шифрується і записується в базу даних;

регламентується порядок взаємодії з іншими посадовими особами, тобто формується ранг повноважень (рівень доступу) конкретного співробітника;

зберігання документів, як і будь-якої іншої інформації, на електронних носіях компактніше, вигідніше і надійніше при використанні засобів захисту від несанкціонованого доступу;

відсутність ключових співробітників на робочому місті у звязку з відрядженнями не зупиняє роботу з документами - СЕД забезпечує можливість віддаленої роботи з документами як через web-браузер, так і по електронній пошті;

керівник науково-дослідної частини має можливість бачити в режимі реального часу хід виконання наукових процесів, наприклад, написання наукових статей, реєстрацію результатів експериментів, поточний стан виконання договорів, взаємодію між різними відділами і т.п.;

прискорення інформаційних потоків майже на 50 % і зменшення кількості помилок при прийнятті управлінських рішень за рахунок використання актуальних та своєчасних даних призводить до підвищення керованості установи в цілому.

Ефективність впровадженої СЕД на початку буде низькою через значний час, що повинен бути витрачений на вивчення персоналом особливостей роботи з системою ЕДО та складність перетворення неформалізованих паперових документів в формалізовані електронні. Через велику кількість різновидів документів, яка використовується в ЕДО НДЧ різних типів та напрямів діяльності, досить складно передбачити усі можливі типи та підтипи документів, врахувати в системі ЕДО їх складну структуру та усі необхідні для представлення кожного документу поля.

Таким чином, галузь електронного документообігу розвивається швидкими темпами, хоча на сьогоднішній день рівень її наукового обґрунтування лишає бажати кращого. Завдяки гнучкості, високій ефективності та безкоштовності система Naudoc є доцільним вибором для побудови на її основі СЕД науково-дослідної частини КНУ імені Михайла Остроградського . Вона задовольняє усі виділені вимоги до систем ЕДО в НУ, та, згідно з результатами проведених досліджень, після впровадження дозволить заощадити 48 % робочого часу наукових співробітників.

3.2 Міжнародна взаємодія - як шлях до перспектив

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського приділяє велику увагу залученню студентів до самостійного наукового пошуку, використовуючи при цьому різні форми і напрямки. науково-дослідна та інноваційна діяльність студентів та молодих вчених здійснюється в КНУ з метою задоволення потреб найбільш здібних студентів у науковій творчості і є невідємною частиною наукової роботи кафедр та КНУ в цілому. Науково-дослідна робота студентів є важливим чинником при підготовці молодого фахівця і вченого. Значну частину студентських наукових розробок становлять наукові і комплексні дипломні проекти та магістерські роботи [37, C. 21-27].

Як відомо, розвиток науки у вищій школі не лише змінює зміст і значення навчальних дисциплін, а й підказує нові форми та методи проведення навчального процесу. Результати науково-дослідної роботи відбиваються в нових курсах, лекціях і практичних (семінарських) заняттях. Як свідчить практика, залучення до наукової роботи робить для студентів дисципліни, які вивчаються, предметними, стимулюючи їх засвоєння. Причому науково-дослідна діяльність є органічною частиною і обовязковою умовою успішної роботи вищих навчальних закладів. Студенти не лише отримують найновішу наукову практичну інформацію від викладачів на лекційних і семінарських заняттях, лабораторних роботах і виробничих практиках (особливо старшокурсники), а й беруть участь у наукових дослідженнях. Отже, підвищення ефективності вузівських науково-дослідних робіт, залучення до їх виконання студентів підвищують і якість підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. За рахунок цього вузівська наука має можливість омолоджувати наукові кадри, оскільки приплив молодих учених здійснюється постійно. Ця особливість дає великі переваги вищій школі як з точки зору розвитку самих досліджень, так і з точки зору підготовки наукових кадрів. Тому специфіка роботи вищих навчальних закладів потребує не простого, а органічного поєднання навчально-виховної і науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів і студентів. Типовими у цій галузі є інтеграція, міжнародна взаємодія і подальша спеціалізація наукової діяльності та прискорення темпів її розвитку [30].

В наш час міжнародних студентських організацій, фондів та союзів існує велика різноманітність. Виокремимо декілька з них:

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФОНД (EUROPEAN SCIENCE FOUNDATION)

Європейський науковий фонд (надалі Фонд) є недержавною організацією, заснований у 1974 році, налічує 68 установ, які займаються науковою діяльністю в 24 країнах Європи.

Фонд координує та підтримує європейські дослідницькі консорціуми. Науковцям країн колишнього СРСР надаються:

гранти на проведення семінарів, конференцій, наукових досліджень;

можливість взяти участь у діяльності Фонду (за запрошенням).

Фонд підтримує дослідження у галузі технічних, природничих, гуманітарних і соціальних наук.

Напрям дослідження повинен бути актуальним для європейського наукового простору та мати практичний результат.

Фонд Александра фон Гумбольдта (надалі Фонд) - один з найбільших і найстаріших Фондів Німеччини, заснований у 1860 р. Метою діяльності Фонду є надання стипендій і премій висококваліфікованим науковцям з усього світу для проведення досліджень (тематика досліджень - довільна) у Німеччині та встановлення наукових контактів. Зокрема, стипендійні програми дають можливість науковцям, які перебувають на різних стадіях свого професійного становлення, проводити науково-дослідні проекти спільно з німецькими колегами.

На сьогодні, стипендіатами стали 24 344 науковців (у тому числі 43 нобелівських лауреатів).

Щороку Фонд спонсорує близько 2000 досліджень як в Німеччині, так і за кордоном.

Можливості, які надаються Фондом: стипендії; дотації на книги та обладнання; програма розвитку зв'язків з дослідницькими групами;подальше проведення досліджень у Німеччині та за кордоном;участь у міжнародних конференціях у Німеччині; гумбольдтські колоквіуми та лекції; премії гумбольдтським випускникам за новаторські ідеї; Гумбольдт-клуби.

Максимальна тривалість програм - 24 місяці для кандидатів наук і 18 місяців для досвідчених дослідників.

Головним і єдиним критерієм при наданні стипендій і присудженні премій є наукова кваліфікація претендента (наукові здобутки, наукові публікації у міжнародних журналах і виданнях, якість запропонованого дослідницького проекту) [60].MUNDUS - це програма Європейської Спільноти, завданням якої є налагодження міжнародних звязків, сприяння культурному збагаченню та розвитку академічної мобільності світового освітнього простору. У рамках програми підтримка надається: вищим навчальним закладам для реалізації спільних проектів на рівні післядипломної освіти або налагодженню міжнародної співпраці; студентам і професорсько-викладацькому складу вищих навчальних закладів для стажування, викладання та проведення наукових досліджень в рамках спільних проектів; будь-якій науковій установі для реалізації проектів, спрямованих на підвищення якості європейської вищої освіти. Перший етап програми (перша фаза) проходив у 2004 - 2008 роках. У 2009 році Програма Erasmus Mundus перейшла у нову фазу своєї діяльності, яка триватиме до 2013 року та складається з трьох основних частин - так званих Акцій:

Акція 1 ERASMUS MUNDUS JOINT PROGRAMMES:

Впровадження спільних навчальних програм:

? магістерського рівня (Акція 1А);

? для студентів ІІІ циклу навчання (аспірантура та докторські студії) (Акція 1Б); і надання індивідуальних стипендій для участі у цих програмах.

Акція 2 ERASMUS MUNDUS PARTNERSHIPS:

Створення консорціумів Erasmus Mundus (попередня назва програми - External Cooperation Windows).

Акція 3 PROMOTION OF EUROPEAN HIGHER EDUCATION:

Заходи з підвищення привабливості освітнього простору Євросоюзу.

Американські Ради з міжнародної освіти (ACTR/ ACCELS) - це міжнародна неприбуткова організація, метою якої є підтримка розвитку освіти у всьому світі. Діяльність організації зосереджена на академічному обміні, професійному та дистанційному навчанні [16], розробці навчальних планів, наданні технічної допомоги, а також на підтримці досліджень та інституційному розвитку.

Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) - це міжнародна неприбуткова організація, яка адмініструє інноваційні програми для розвитку лідерського потенціалу з метою покращення якості освіти, посилення впливу незалежних ЗМІ та сприяння розвитку громадського суспільства.

З часу свого заснування у 1968 р., IREX щороку витрачає на програми близько 50 мільйонів доларів. Чисельність організації - понад 500 професіоналів з різних куточків світу.

.3 Пропозиції щодо удосконалення документно-організаційної, науково-інформаційної структури університету та науково-дослідної частини

Проаналізувавши обрану тему дипломної роботи виникають деякі побажання та пропозиції щодо удосконалення документно-організаційної, науково-інформаційної структури університету та науково-дослідної частини. Виділяємо найбільш важливі та такі, що є можливими для впровадження в успішну діяльність:

.Розвивати та підтримувати науково-дослідну частину, як невід'ємну складову провідного університету країни.

.Ширше використовувати електронний документообіг.

.Створювати позитивний імідж університету назовні, запровадити якісний PR і рекламу досягнень наукової думки університету. Спільнота повинна через усі доступні засоби інформації отримувати її саме зсередини університету, від відповідальних за це питання осіб в межах факультетів і університету.

.Розглядати питання про доцільність створення в перспективі нових структурних підрозділів - науково-дослідних інститутів з актуальної тематики.

.Виокремити в складі науково-дослідних лабораторій атестовані аналітичні (вимірювальні) лабораторії. Штат вимірювальних лабораторій має бути укомплектований завідувачем, інженерами та лаборантами. Штат НДЛ має складатися із дослідників (доктори, кандидати наук, докторанти та аспіранти), при цьому дослідник може вести самостійне дослідження. Дослідники можуть використовувати будь-яку із вимірювальних лабораторій, виходячи з завдань своєї теми. Розподіл навантажень та завдання вимірювальної лабораторії має регулюватися завідувачами, при необхідності - кафедрами або вченою радою. Атестація та акредитація лабораторій має виконуватись за міжнародним стандартом, можливо навіть поза межами України. На рівні університету має бути розроблена доступна база даних лабораторій та методів вимірювань, що в них виконується. Доступ до таких лабораторій має бути забезпечений, через відповідний регламент, всім дослідникам університету, а також при рекомендації кафедр або вчених рад - дослідникам інших науково-дослідних організацій.

.Переорієнтувати функції адміністрації (Ректорату, служб університету, деканатів) - від регулювання процесу до забезпечення повноцінної підтримки. Ініціатива у створенні правил діяльності НДЧ має належати вченим радам факультетів та вченій раді університету. Мають бути затверджені порядки (а не практики) погодження документів та чітко встановленні найкоротші терміни цього погодження. При цьому має бути забезпечений принцип «єдиного вікна», широко впроваджуватися електронний документообіг тощо. Необхідно юридично проробити іншій механізм відрядження працівників для виконання польових наукових спостережень, наприклад за наявності договору-підряду з працівником. Існуючий механізм недосконалий (занадто ускладнений) та дуже повільний. Це змушує відмовлятися від потенційних госпдоговірних робіт, що мають виконуватись в стислі терміни (2-3 місяці).

.Створити режим найбільшого сприяння для документообігу, повязаного з виконанням госпдоговірних робіт. Головною метою є скорочення термінів проходження документів та робочого часу наукових керівників і відповідальних виконавців, який вони проводять не на робочому місці, а в стінах ректорату. Найкращий вихід - електронний документообіг, коли документи узгоджуються в електронному вигляді (через авторизовані бази даних або електронною поштою), а погоджений варіант підписується. Мають бути утворені прямі електронні звязки з усіма основними адміністративними підрозділами університету, що передбачає можливість подання заяв, звітів, обговорення робочих питань тощо в електронній мережі.

.Розробити та затвердити єдиний порядок проведення наукових конференцій, максимально спростивши процедуру, при тому розкрити питання: чи може окрема кафедра, факультет або інститут виступати субєктом організації та проведення наукових конференцій, чи таким субєктом може виступати тільки університет?

.Передбачити посади методистів (спеціалістів-документознавців) для роботи з аспірантами та докторантами в штатному розписі факультетів та інститутів.

.При кожному факультеті університету створити відповідний структурно-організаційний підрозділ (лабораторію), яка б спрямовано здійснювала науково-дослідницьку роботу, обладнати їх відповідно профілю НДР.

.Докорінно реформувати НДЧ зі структури, що переважно виконує дозвільні функції на структуру, яка має координувати наукову діяльність в Університеті. В структурі НДЧ мають бути сектори, які б відповідали за: а) пошук значних наукових програм, які б обєднували науковців не тільки одного факультету, а кількох у спільних розробках фундаментального, прикладного характеру; б) участь в тендерах та інших відборах, які здійснюються на конкурсній основі; в) пошук закордонних та вітчизняних грантів та поширення інформації про них, залучення до їх виконання науковців Університету. Таким чином, основною функцією НДЧ має стати: 1) маркетинг ринку наукової тематики фундаментального та прикладного характеру; 2) просування наукового продукту Університету на національний та міжнародний ринок наукової продукції.

.В межах кожного факультету призначити особу, відповідальну за пошук наукових грантів і за інформування науковців факультету про наявність цих грантів і вимоги щодо їх одержання (в університетах Зах. Європи та США такі посади вважаються престижними і важливими).

.Лабораторії повинні мати свій власний невеликий бюджет, який можуть використовувати на придбання картриджів, наукової літератури, компютерних програм, витрати на відрядження, певні оплати послуг стороннім організаціям тощо.

.Обєднати фактично розрізнені НДЛ при факультетах в єдиний науково-дослідний інститут при факультеті Такий інститут повинен мати свій бюджет і бути відносно автономним, щоби мати можливість самостійно вирішувати питання щодо тематики наукових досліджень, заключення «госпдоговірних тем», надання та оформлення відряджень, преміювання співробітників, придбання обладнання тощо. Створення таких інститутів можна зробити без збільшення існуючої чисельності штатних наукових співробітників та фонду зарплати.

.Зробити акцент на міждисциплінарності досліджень, поєднання можливостей різних наукових галузей у розумінні спільного дослідницького предмету. Це передбачає і деякі зміни в організаційні структурі університету, в якій факультетська структура (як провідна на сьогодні) має доповнюватись інститутськими структурами, які можуть акумулювати дослідницьку діяльність і перехрещуватись з факультетською структурою (перш за все, у кадровому аспекті). Факультетська структура буде, перш за все, опікуватись навчально-викладацькою діяльністю; інститутська - науково-дослідною. Між тим, науковці інститутів повинні залучатись до викладання окремих курсів\спецкурсів на факультетах, а провідні викладачі бути включеними до безпосередньої дослідницької практики.

.В адміністративній структурі університету має бути створена фахова служба Public Relations - формування та просунення іміджу університету. Зокрема, це є важливим для залучення додаткових прямих і опосередкованих інвестицій, кращих кадрів, міжнародної наукової кооперації тощо.

.Утворити при адміністративному офісі університету університетський науково-дослідний Центр моніторингу якості освіти та науки в університеті. Такий центр може здійснювати регулярні моніторингові дослідження:

(а) якості освіти в університеті;

(б) працевлаштування випускників університету;

(в) потреб розвитку університетської науки.

Результати таких досліджень можуть забезпечити потреби в прийнятті рішень щодо корегування освітніх та наукових університетських програм, адміністрування цією діяльністю.

.Створити університетський Фонд підтримки фундаментальних та прикладних досліджень, який щорічно може оголошувати конкурс на підтримку низки дослідницьких проектів за різними науковими галузями. Конкурс має бути прозорим, а для оцінки поданих проектів та результатів їх виконання залучати, в тому числі, «сторонніх» експертів.

.Створити окремий університетський Фонд (а також фонди факультетів\інститутів), який має опікуватись підтримкою обміну науковцями, професорами. Кожний факультет\інститут повинен мати можливість запрошувати до викладацької та дослідницької діяльності перспективних, авторитетних науковців, професорів університетів та дослідницьких центрів світу.

.Розвивати в університеті альтернативні форми навчання та підвищення кваліфікації: літні школи, факультативи, навчальні програми, фахові курси для підвищення кваліфікації, здобуття додаткової освіти тощо. Це - як можливість отримання університетом додаткових коштів, так і більш ефективної реалізації інтелектуального потенціалу фахівців і поглиблення знання-вмінь за певними напрямками [33].

.Запровадити в Університеті принцип єдиної мети, практична реалізація якого полягатиме у зникненні розподілу на викладачів та науковців. коли буде знайдена організаційна структура, яка дасть можливість обєднати усіх співробітників єдиною метою. Така структура дає можливість реалізувати основне завдання дослідницького університету - високий рівень підготовки спеціалістів на основі високого рівня наукових досліджень.

В даних пропозиціях висвітлюється моя головна мета дипломної роботи. Адже, як бачимо хоча б и невагомі зміни, зрушення чи кардинальні дії в цілому призводять до позитивних наслідків, що відповідають плинності часу.

Аналізуючи весь матеріал, щодо шляхів удосконалення та перспектив документаційно-інформаційного розвитку в КНУ імені Михайла Остроградського, не зважаючи на багатоманітну міжнародну діяльність університету залишається не до кінця відкритим питання всенародної студентської взаємодії. Вирішення цього питання дало б можливість розширити в першу чергу міжнародні звязки, а по-друге надати можливість кожному молодому науковцю університету спробувати, порівняти, вдосконалити свої навики та знання.

Відтворення наукових кадрів може бути забезпечене при істотному збільшенні рівня фінансування науки що дозволить підвищити престиж наукової праці [63], привабливість наукової діяльності для молоді. Необхідно створити сприятливі умови для наукової творчості, в тому числі покращити матеріально-технічне забезпечення, інформаційне забезпечення, наукове середовище, тощо.

Щодо міжнародної взаємодії, то це пояснюються великими звязками, обміном знаннями, набуття вмінь та навичок та ще велика кількість факторів, що відмінно впливають на студентську молодь, котра входить до «Світової наукової спільноти студентської молоді».

розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ У кРЕМЕНЧУЦЬКОМУ національНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ імені михайла остроградського

4.1 Організація охорони праці в навчальному закладі

листопада 1992 року набрав чинності Закон України Про охорону праці [6]. Цей Закон адресований мільйонам українських громадян, які відтоді повинні звіряти свої дії у процесі трудової діяльності з вимогами цього законодавчого акту. Закон визначив відповідальність держави за охорону праці, надав цьому напрямку діяльності держави статус національної політики, спричинив потужний імпульс для реформування всієї системи державного управління охороною праці.

Відповідно до статті 36 Закону України Про охорону праці , Закону України Про освіту було розроблене Положення «Про організацію роботи з охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, та Положення «Про систему управління охороною праці (СУОП) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського».

Положення «Про систему управління охороною праці (СУОП) Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» визначає єдину систему організації роботи з охорони праці, а також обовязки керівників та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання травматизму його учасників.

Університет у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з охорони праці, та цими Положеннями.

Організація роботи з охорони праці в КНУ покладається на керівників.

Ректор КНУ відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством; забезпечує функціонування системи управління охороною праці в університеті; призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, навчальних кабінетах; забезпечує виконання законодавчих, нормативних актів, наказів, рішень, розпоряджень, інструктивних матеріалів з питань охорони праці; організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизм і зниження захворюваності серед учасників навчально-виховного процесу; організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду інструкцій з охорони праці; сприяє проведенню та бере участь у проведенні адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці; контролює забезпечення учасників навчально-виховного процесу спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; та інше.

Проректор університету в процесі організації охорони праці створює і контролює виконання керівниками структурних підрозділів (факультетів, кафедр, кабінетів, лабораторій тощо) заходів щодо створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу; здійснює контроль за безпекою навчального обладнання, приладів, хімреактивів, навчально-наочних посібників тощо, що використовуються під час навчально-виховного процесу відповідно до чинних типових переліків і норм; один раз на три роки організовує навчання і перевірку знань працівників університету з охорони праці, входить до складу комісії з перевірки знань; контролює у структурних підрозділах проведення інструктажів з питань охорони праці учасників навчально-виховного процесу та інструктажів з безпеки життєдіяльності студентів; бере участь в організації та проведенні адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці; та інше.

Наступною структурною частиною управління охорони праці в КНУ є декани факультетів. Вони в свою чергу забезпечують створення здорових і безпечних умов під час проведення навчально-виховного процесу; забезпечують проведення навчальних занять, виробничої практики студентів, науково-дослідних та інших робіт на кафедрах; організовують на факультеті проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності студентів, аспірантів; забезпечують навчання та перевірку знань працівників факультету з питань охорони праці; організовує і проводять спільно з представниками профспілки факультету оперативний адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці.

Що стосується завідувачів кафедр, то їх функції дещо схожі з попередніми структурними одиницями. Зокрема вони здійснюють внесення питання охорони праці в навчальні програми, методичні рекомендації до лабораторних робіт, курсових і дипломних проектів; проведення інструктажів; забезпечення навчання і перевірки знань з охорони праці студентів, які працюють в умовах підвищеної небезпеки; складає і направляє заявки на спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту; здійснення спільно з представником профспілки контролю за станом охорони праці.

Забезпечення проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці КНУ; організація вивчення студентами правил і норм з охорони праці; проведення інструктажів з студентами, аспірантами займаються викладачі КНУ імені Михайла Остроградського.

Основними принципами функціонування СУОП в КНУ є:

-визначення та забезпечення пріоритету життя і здоровя працівників університету відносно виробничої та навчально-виховної діяльності;

-єдиноначальність і повна відповідальність керівництва за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

-відповідність заходів і засобів, спрямованих на охорону праці та безпеку життєдіяльності, рівню потенційної безпеки виробничих обєктів, фактичному стану умов праці та навчання в підрозділах університету;

-економічна зацікавленість ректорату і працівників постійному поліпшенню умов і безпеки праці та навчання студентів.

Робота з охорони праці здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці та навчання, в яких визначається відповідне завдання.

Що стосується планування робіт з охорони праці, то воно відбувається на рівні ректора університету і в цілому в закладі - керівник відділу охорони праці, та на рівні структурних підрозділів - керівник структурного підрозділу.

Організація охорони праці здійснюється на основі заходів з охорони праці, передбачених у розділі «Охорона праці» колективного договору, що забезпечують досягнення встановлення нормативів безпеки праці, гігієни праці та виробничого процесу; заходів з охорони праці, намічених після перевірок стану охорони праці і робочих місць, а також за критичними зауваженнями і пропозиціями працівників.

Для проведення організаційно-методичної роботи з управління охороною праці та координації діяльності структурних підрозділів щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві, для контролю за дотриманням законодавчих і нормативних актів про охорону праці і виконання посадових обовязків в закладів, відповідно до НПАОП 0.00-4.35-04 Типового положення про службу охорону праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстрованому в Мінюсті України 01.12.2004 за № 1526/10125 в університеті створений відділ охорони праці.

В університеті функціонує постійно діючий консультативно-дорадчий орган - Комісія з питань охорони праці, яка створена з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в університеті. Таким чином, забезпечення нешкідливих, сприятливих і безпечних умов праці, надання охороні праці пріоритету при здійсненні господарської діяльності має велике соціальне і економічне значення у діяльності КНУ імені Михайла Остроградського.

.2 Фінансування охорони праці

Фінансування охорони праці в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського відбувається згідно з ЗУ «Про охорону праці», Положення «Про систему управління охоронною праці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» та інших нормативних актів.

Фінансування охорони праці в КНУ імені Михайла Остроградського здійснюється ректором, підпорядкованими йому вищими посадовими особами та за рахунок залучення добровільних внесків. Ректор університету за свої кошти забезпечує фінансування та організовує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників. За результатами періодичних медичних оглядів, у разі потреби, ректор університету через свої структурні одиниці забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, що спрямовані на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними ЗУ «Про охорону праці», у державному і місцевих бюджетах.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці в університеті, здійснюється за рахунок коштів фонду охорони праці КНУ імені Михайла Остроградського, при цьому витрати на охорону праці становлять не менше 0,2 % від фонду заробітної плати закладу, так як університет утримується за рахунок державного бюджету.

За поданням заявок від завідувачів кафедр та деканів факультетів відділ охорони праці виділяє кошти на оснащення та придбання спецодягу - 14351 грн., взуття,спеціальні продукти харчування (молоко) - 17352 грн., приладдя, плакатів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, вогнегасники та пожежна сигналізація. Всього на рік витрачається близько 43636 грн.

Суми витрат з охорони праці університету, який відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У колективному договорі КНУ імені Михайла Остроградського сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

.3 Організація навчання працівників і студентів з питань охорони праці

Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників КНУ імені Михайла Остроградського, а також навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності студентів здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці працівників навчальних закладів, установ, організацій та підприємств, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, а також навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учнів, студентів, курсантів, слухачів навчальних закладів, що розроблене з урахуванням Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 (z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

В КНУ один раз на 3 роки складаються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці, які затверджуються наказом.

Відповідальність за забезпечення навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу з наступною перевіркою знань несуть керівники КНУ.

Навчання студентів з питань охорони праці у КНУ імені Михайла Остроградського проводиться відповідно до галузевих стандартів вищої освіти. На базі галузевих стандартів, у яких надаються нормативні частини рекомендованих навчальних дисциплін з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, та розробляє програму цих навчальних дисциплін, яка затверджується його керівником.

Зміст та обсяг навчання з питань охорони праці для студентів КНУ визначаються Типовою навчальною програмою з предмета "Охорона праці", що затверджується Міністерством освіти і науки України за узгодженням із спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та вивчається в обсязі не менше 10 годин.

Навчання студентів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться як традиційними методами, так і з використанням сучасних форм організації навчання - модульного, дистанційного, екстернатного тощо, а також з використанням технічних засобів навчання - аудіовізуальних, комп'ютерних [29].

Відповідно до Типового положення під час прийняття на роботу і в процесі роботи працівники КНУ проходять інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварій.

В КНУ імені Михайла Остроградського навчання працівників з питань охорони праці проводиться у вигляді складової частини безпеки життєдіяльності, при цьому кількість годин і тематика навчання з питань охорони праці повинна відповідати Типовому положенню. Навчанню і перевірці знань підлягають усі без винятку працівники університету з урахуванням умов праці та їх педагогічної діяльності.

Керівники, спеціалісти, особи, на яких покладено відповідальність щодо організації роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності, інші працівники університету, які є членами відповідної постійно діючої комісії з перевірки знань в установах та закладах освіти, один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань з питань безпеки життєдіяльності.

Перевірка знань працівників університету з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, пожежної, радіаційної безпеки тощо, додержання яких входить до їхніх функціональних обов'язків.

Керівники, заступники керівників, спеціалісти з охорони праці університету проходять навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, що проводиться відповідно до Типового положення та Навчального плану і програми навчання працівників закладів, установ, організацій і підприємств системи освіти з курсу "Безпека життєдіяльності". Програма навчання керівників, заступників - 36 годин, спеціалістів з охорони праці та викладачів кафедр охорони праці - 72 години.

Перевірку знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників установ та закладів освіти проводять комісії, створені за відповідними наказами Міністерства освіти і науки України.

Формою перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників університету є тестування, залік або іспит. Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменатори, модульні тести тощо), залік або іспит - за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування, а також творчої роботи.

Працівники, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності не допускаються до роботи.

.4 Пожежна безпека в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського

Умови, структура та порядок організації пожежної безпеки в КНУ здійснюється на основі ЗУ «Про пожежну безпеку» та наказу «Про затвердження Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України» N 348/70 від 30.09.98.

Пожежна охорона створюється з метою захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки в університеті. Виділяють основні завдання пожежної охорони:

-здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

-запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

-гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Кожного нового навчального року КНУ імені Михайла Остроградського проходить перевірку, що приймається відповідними комісіями, до складу яких включаються представники органів державного пожежного нагляду.

Відповідальність та контроль за пожежну безпеку університету несе - ректор, завідуючі і уповноважені ними особи, які залежно від характеру порушень і наслідків несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за пожежну безпеку структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) несуть їх керівники. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту відображені у відповідних посадових документах університету(функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

У кожному структурному підрозділі університету розроблені конкретні інструкції, плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Попередньо опрацьовані керівництвом структурного підрозділу КНУ, узгоджені з органами пожежної охорони закладу та затверджені керівниками вищого рівня, і розміщені на видних місцях.

Кожне приміщення університету має план евакуації на випадок виникнення пожежі та інструкцію про порядок дії під час пожежі.

Даний навчальний заклад задля організації пожежної безпеки забезпечений зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням, згідно з вимогами будівельних норм.

Керівники університету забезпечують технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі (зовнішніх водопровідних мереж з установленими на них пожежними гідрантами та покажчиками; пожежних водойм та резервуарів; насосних станцій для підвищення тиску в зовнішніх та внутрішніх водопровідних мережах; пожежних пірсів та під'їздів до природних вододжерел; внутрішніх пожежних кранів; стаціонарних установок водопостачання, пристосованих для забору води на випадок пожежі).

Усі будівлі та приміщення КНУ забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку.

Ручні вогнегасники розміщені згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83: шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника; шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежними кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди. В структурі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського є багато обєктів підвищеної пожежонебезпеки. До них загалом відносяться: бібліотеки, архіви, музеї, виставки, хімічні лабораторії, компютерні аудиторії, майстерні, цехи та інші. У зв'язку з цим усі працівники, відвідувачі, викладачі та студенти перед роботою в цих структурними частинами обовязково ознайомлюються з правилами пожежної безпеки.

Загалом, з кожною щойно прийнятою на роботу особою, особами, які прибули в університет у відрядження, на виробничу практику (навчання), тощо - проводиться вступний протипожежний інструктаж.

Для запобігання пожеж в університеті проводяться такі профілактичні заходи:

розробляються комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляються положення, інструкції що діють в межах університету, а також здійснюється контроль за їх додержанням;

забезпечується додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

організовується навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

-та інше, передбачене законодавством.

ВИСНОВКИ

Досліджуючи документаційно-інформаційну діяльність науково-дослідної частини Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського було проведено фундаментальну роботу, в результаті чого було виконано поставлену мету та завдання дипломної роботи.

Дана дипломна робота перш за все була спрямована на активізацію документно-інформаційної діяльності як в окремих структурних підрозділах так і в науково-дослідній частині загалом. І як результат - вдосконалення наукової діяльності в університеті та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом з метою підготовки нового покоління висококваліфікованих фахівців для наукоємних галузей національної економіки і виконання конкурентоспроможних наукових розробок, провадження інноваційної діяльності в ринкових умовах з урахуванням цілей та завдань розвитку національної інноваційної системи [68].

В результаті систематизації досліджених даних та виведення спільних висновків було виявлено наступні відомості та положення.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського співпрацює з науковими установами Національної та галузевих академій наук, активізується робота з утворення науково-навчальних центрів, спільних факультетів, кафедр та дослідницьких лабораторій. Як виявилося, рівень наукових досліджень та їх взаємодія з навчальним процесом не дає змоги забезпечити належну підготовку висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок. Тому, слід удосконалити форми і методи проведення наукових досліджень для активного розвитку національної економіки за пріоритетними напрямами розвитку науки; поглибити взаємозв'язок наукової діяльності з навчальним процесом шляхом підготовки магістрів на базі самостійних наукових досліджень; розширити співпрацю з науковими установами Національної та галузевих академій наук, МОН та інших міністерств; створити передумови до утворення інноваційних структур у формі науково-технічних та інноваційних центрів.

Стратегічним завданням університету є реалізація принципів та ідей Болонської декларації, вихід на міжнародні стандарти освіти, забезпечення конкурентоспроможності випускників, визнання документів про вищу освіту за кордоном.

Сьогодні навчальний процес у КНУ імені Михайла Остроградського забезпечують 7 факультетів та 1 інститут, 31 кафедра та понад 30 допоміжних підрозділів.

За останні три роки 25 випускників аспірантури успішно захистили кандидатські дисертації, а три докторанти - докторські, що перевищує середні показники серед вищих технічних навчальних закладів України

Університет цілеспрямовано працює над реалізацією пріоритетів державної політики - насамперед розширенням доступу молоді до якісної вищої освіти. Цьому свідчать данні порівняльної характеристики розвитку наукової, інноваційної та дослідницької діяльності, що провадилась за останні 10 років науково-дослідною частиною.

Як одному із пріоритетних шляхів вдосконалення та розвитку науково-дослідної частини, в загальній життєдіяльності університету, приділяється велика увага інформатизації навчального процесу, організації та забезпеченню самостійної роботи студентів. Розроблена та широко застосовується технологія вивчення фахової іноземної мови та формування умінь та навичок самостійної роботи з англомовною фаховою літературою. Впровадження в лабораторний практикум компютеризованих управляючих апаратно-діагностичних комплексів, створення віртуальних апаратно-програмних комплексів на основі технології віртуальних інструментів, виводить на нову якісну сходинку рівень підготовки майбутнього фахівця.

Завдяки структурованій діяльності науково-дослідної частини, кафедри університету докладають зусиль для забезпечення єдності змісту освіти і програм наукової діяльності, розширення участі науково-педагогічних працівників у науково-дослідних роботах.

Університет активно працює над розвитком міжнародних зв'язків, які спрямовано на розширення співпраці з навчальними та науковими установами зарубіжних країн з метою підвищення ефективності навчального процесу та розвитку науково-дослідної роботи в університеті, пошук партнерів для виконання спільних міжнародних проектів та отримання грантів. Але в результаті мого дослідження було виявлено невеликий недолік - це потреба в розширенні студентських наукових міжнародних та міжвузівських звязків, шляхом їхнього приєднання до Світових спільнот студентської науки.

Науковий потенціал педагогічного та студентського колективу університету, матеріально-технічна та лабораторна бази, широкі контакти з промисловими підприємствами, традиційні зв'язки з провідними вищими навчальними закладами України та зарубіжних країн дозволяють провадити успішну діяльність документаційно-інформаційної діяльності науково-дослідної частини на найвищому сучасному рівні. І як результат - висока динаміка розвитку університету останніх років отримала позитивну оцінку громадськості та держави.

Крім того, в показниках наукової та науково-технічної діяльності КНУ з кожним роком спостерігається стрімкий розвиток та визнання на міжнародному та всеукраїнському рівнях (Додаток Т).

Навіть за наявних умов розвитку документаційної та інформаційної діяльності НДЧ, залишаються потреби забезпечення створення правових, економічних і організаційних умов для активізації наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університеті, запровадження нових організаційно-структурних форм наукової підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок, зокрема науково-навчальних центрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні документи

1.Закон України «Про вищу освіту»: станом на 19 січня 2010 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2010. - 70 с.

2.Закон України «Про інноваційну діяльність»: станом на 23 червня 2010 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2010. - 40 с.

.Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність»: станом на 13 грудня 2011 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2011. - 54 с.

4.Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: станом на 16 січня 2003 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2003

.Закон України «Про освіту»: станом на 02 травня 2011 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2011. - 65 с.

6.Закон України «Про охорону праці»: станом на 12 березня 2011 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2011. - 64 с.

.Закон України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки та техніки»: станом на 12 жовтня 2010 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 2010. - 60 с.

.Закон України «Про основи державної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності»: станом на 01 грудня 1998 / Верховна Рада України. - К.: Парламент. вид-во, 1998. - 61 с.

.Положення «Про науково-технічну раду Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського»: станом на 20 березня 2009 / Науково-технічна рада КНУ. - Кременчук, 2009. - 5 с.

.Положення «Про організацію наукової та науково-технічної діяльності в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського»: станом на 20 березня 2009 / Науково-технічна рада КНУ. - Кременчук, 2009. - 6 с.

.Положення «Про організацію науково-дослідної роботи в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського»: станом на 20 березня 2009 / Науково-технічна рада КНУ. - Кременчук, 2009. - 6 с.

Фундаментальні дослідження

12.Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підруч. для студ. вищ. навч. закл] / Анатолій Миколайович Алексюк . - К.: Либідь, 1998. - 558 с.

13.Баскаков А.Я. Методология научного исследования: учеб. пособие / А.Я. Баскаков, Н.В. Туленков. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.

14. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти:[навч. посіб. для слухачів закладів підвищ. кваліф. с-ми вищ. освіти] / Я.Я. Болюбаш. - К.: ВВП «КОМПАС», 1997. - 64 с.

15.Гликман И.З. Управление самостоятельной работой студентов (системное стимулирование): [учеб. пособие] / И.З. Гликман. - М.: Логос, 2002. - 24 с.

.Информационные технологии и средства дистанционного обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [И.М. Ибрагимов, В.Г. Власов, С.Р. Токаренко и др.]; под ред. А.Н. Ковшова. - [2-е изд., стер.]. - М.: Академия, 2007. - 336 с.

17. Исследовательские университеты США: механизм интеграции науки и образования / [В.М. Кудров, Л.Ф. Лебедева, В.Б. Супян, Г.Б. Кочетков и др.]; под ред. проф. В.Б. Супяна. - М.: Магистр, 2009. - 399 с.

.Історія освіти в Україні / [Сірополко С.І., Ватутін С.М., Чистолюб В.В. та ін.]; за ред.. Ю. Вільчинський. - [2-ге вид.]. - Львів: Афіша, 2001. - 664 с.

.Костяков С.В. Практика использования IT на российских предприятиях /С.В. Костяков, К.П. Зимин, З.И. Камытбаева. - М.: Intelligent enterprise, 2005. - № 23 (132). - 101 с.

.Кременчуцький державний політехнічний інститут: [історичний нарис] / [Осташко О.І., Крот В.О., Некрасов В.О., Фарина С.Я., Шаблій О.П.]. -Кременчук, 1999. - 115 с.

.Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації / Віктор Григорович Кремень. - К.: Грамота, 2003. - 216 с.

22.Кремень В.Г. Освіта і наука України - інноваційний аспект. Стратегія. Реалізація. Результати / Віктор Григорович Кремень. - К.: Грамота, 2005. - 448 с.

.Круковский М.Ю. Критерии эффективности систем электронного документооборота / Круковский М. Ю. - К.: Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика, 2005. - 111 с.

24.Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень / О.В. Крушельницька. - К.: Кондор, 2003. - 192 с.

.Новиков А.М. Методология образования / Анатолий Максимович Новиков. - М.: Эгвес, 2006. - 488 с.

26.Педагогические технологии: [учеб. пособие для студ. педагог. спец.] / Под общей ред. В.С. Кукушина. - М.: ИКЦ «Март»; Ростов н/Д: Издательский центр «Март», 2004. - 336с. - (Серия «Педагогическое образование»)

.Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / [З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.]; за ред.. З.Н. Курлянд. - [2-ге вид., перероб. і доп.]. - К.: Знання, 2005. - 399 с.

28.Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. - М.: ИЧП «Издательство Магистр», 1997. - 224с.

29.Средства дистанционного обучения. Методика, технология, инструментарий / [С.В. Агапонов, З.О. Джалиашвили, Д.Л. Кречман, И.С. Никифоров, Е.С. Ченосова, А.В. Юрков]; под ред. З.О. Джалиашвили. -

СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 336с.

30.Сетевое партнерство в образовании / [авт. текста А.С. Адамский]. - М.: Эврика, 2004. - 144 с. - (Библиотека культурно-образовательных инициатив).

31.Философия и методология науки: учеб. пособие для аспирантов / [Зеленков А.И., Кисель Н.К., Новиков В.Т. и др.]; под ред. А.И. Зеленкова. - Минск: АСАР, 2007. - 384 с.

32.Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски / Х. Хофмайстер. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. - 448 с.

33.Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності: [навч. посіб.] / П.М. Цибульов. - К.: «Інст. інтел. власн. і права», 2005. - 108 с.

Періодичні видання

34.Артеменко Л.С. Ректор Михайло Загірняк - переможець Всеукраїнського конкурсу у номінації «вчений» / Л.С. Артеменко // Кремінь. - 2010. - № 52. - С.3

35.Билина Ю.М. Михайло Загірняк: «Чи буде Кременчук університетським - вирішувати місту» / Ю.М. Билина // Вісник Кременчука. - 2010. - № 35. - С.9

.Билина Ю.М. Михайло Загірняк увійшов до Національної академії педнаук / Ю.М. Билина // Вісник Кременчука. - 2010. - № 47. - С.7

.Головатюк В.М. Концепція моделі вимірювання й оцінки інноваційного потенціалу / В.М. Головатюк, В.П. Соловйов // Проблеми науки. - 2009. - № 9. - С. 21-27.

.Головатюк В.М. Взаємозвязки та структурованість показників інноваційного потенціалу / В.М Головатюк., В.П. Соловйов // Проблеми науки. - 2009. - № 11. - С. 17-26.

.Деревянко О.М. КДУ став національнім /О.М. Деревянко // Вісник Кременчука. - 2010. - № 34.- С. 3

.Ковальчук П.І. Не зупиняючись на досягнутому / П.І. Ковальчук // Політехнік. - 2007. - № 8 (61). - С. 2

.Ковальчук П.І. Основні етапи 50-річної історії Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського / П.І. Ковальчук // З іменем Остроградського. - 2010. - № 4 (75). - С.1

.Моргун А.А. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського відсвяткував 50-річчя / А.А. Моргун // Телеграф. - 2010. - № 41. - С. 6

.Нестеренко В.В. Фестиваль науки / В.В. Нестеренко // Політехнік. - 2008. - № 9 (63). - С.2

.Перша конференція у Словаччині / С.М. Тимченко, А.А. Василенко [та ін.] // З іменем Остроградського. - 2010. - № 2-3 (73-74). - С.5.

.Семінар в посольстві США / В.М.Токар, С.Л. Вівтюк, В.І. Лобода // З іменем Остроградського. - 2010. - № 2-3 (73-74). - С. 3

.Селігей О.М. Формула винаходу в інформаційних технологіях / О.М. Селігей // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. - 2009. - № 5 (58). - С.59-61.

. Солошич І.О. Студент - наукове майбутнє / І.О. Солошич // З іменем Остроградського. - 2010. - № 3. - С.5.

.Солошич І.О. Студентське партнерство / І.О. Солошич // Політехнік. - 2008. - № 6 (54). - С.4

.Солошич І.О. Перші кроки у науці / І.О. Солошич // З іменем Остроградського. - 2010. - № 6 (77). - С. 4

.Солошич І.О. Студентська наука / І.О. Солошич // З іменем Остроградського. - 2010. - № 4 (75). - С. 5

.Співпраця з університетами Польщі / С.П. Солодка, Н.Т. Овчарук, Т.М. Тимошенко [та ін.] // Політехнік. - 2008. - № 10. - С. 3.

.Ткаченко К.А. Кременчуцький університет відзначив 50-річчя / К.А. Ткаченко // Вісник Кременчука. - 2010. - № 41. - С.4

.Ткаченко К.А. Михайло Загірняк отримав грамоту «За заслуги перед українським народом» / К.А. Ткаченко // Вісник Кременчука. - 2010. -№ 42. - С.3

.Холодний В.С. Колишній політехнічний став національним / В.С. Холодний // Програма плюс (Дарунок редакція). - 2010. - № 36. - С. 3

.Хорватова Л.М. Національно свідомі студенти отримали стипендії / Л.М. Хорватова // Телеграф. - 2010. - № 50. - С.11

.Чорний О.П. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у Кременчуцькому державному університеті імені Михайла Остроградського / О.П. Чорний // Вісник КДУ імені Михайла Остроградського. - 2010. - № 2(61). - С.34-43.

Електронні видання

57.Вищій школі - державну турботу [Електронний ресурс] / С. Ніколаєнко // Дзеркало тижня. - 2005 - №3.- Режим доступу:

#"justify">58.Інновації як пріоритет, або дещо про розбудову суспільства знань [Електронній ресурс]. - Режим доступу:

#"justify">59.Как мы выбрали систему электронного документооборота [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

#"justify">60.Межрегиональные контрасты в Европейском союзе [Електронний ресурс] / А.В. Кузнецов // «Перспективы». - 2008. - № 12. - С.13. - Режим доступу до журн.:

#"justify">61.Мухутдинов Е. Обучение слепой печати [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">62.Обґрунтування стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні за результатами Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2007 - 2011 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу:://www.foresight.nas.gov.ua/Lists/2004%20%202005/AllItems.aspx

63. Реґіональна науково-інноваційна система як основа підвищення міжнародного статусу університетів [Електронний ресурс] / А. Поручник., І. Брикова // Міжнародна наукова політика. - 2006. ? №2. - С. 134-173. - Режим доступу до журн.:

www.kneu.kiev.ua/journal/ukr/.../2006_2_Poruch_Bryk_ukr.pdf

64.Современный документооборот [Електронний ресурс] / А. Воронин // DocNews. - 2007. - № 4. - С.43. - Режим доступу:

#"justify">65. Совершенствование общеучебных умений [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

#"justify">66.Статистичні дані щодо вищої освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http /www.ukr.stat. gov.ua.

.Статистичні дані щодо вищої освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htt://www.mon. ga.ua

68.Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=47920&cat_id=46017&showHidden=1

ВСТУП університет науковий дослідницький Обєктом дослідження є документайційно-інформаційна діяльність науково-дослідної частини (НДЧ) Кременчуцького наці

Больше работ по теме: