Чесько-українська міжмовна омонімія

 

Вступ


Існування, використання і розвиток мов призводять до нових цікавих внутрішньомовних явищ. Одним з них є міжмовна омонімія, якій у сучасній лінгвістиці присвячується багато праць. Увага лінгвістів до питань омонімії пояснюється тим, що це явище характерне для усіх мов і є однією з проблем перекладознавства: дослідники зупиняються на різноманітних обєктах перекладу, котрі часто стають причинами суперечливих думок. Саме тому явище міжмовної омонімії ніколи не втрачало своєї актуальності, а отже і інтересу мовознавців.

У сучасному, передусім словянському, мовознавстві омонімія становить окрему лексичну категорію, яка має самостійний лінгвістичний статус (не зважаючи на розбіжності у поглядах на міжмовні омоніми і неоднозначність термінології), хоча і розглядається у звязку з суміжними та подібними поняттями - паронімією та полісемією.

Опрацювання цієї частини словникового складу споріднених мов є актуальним і необхідним, особливо для лексикології та лексикографії, але чи не найбільшу потребу в цьому відчувають теоретики і практики перекладу, як, зрештою, і викладачі іноземних мов (у даному конкретному випадку - чеської в Україні та української - в Чехії). У Чеській Республіці суттєво зріс інтерес до української мови; діють кафедри україністики, а отже, питання чесько-української омонімії як складової частини лексичної системи обох мов вимагає теоретичного і практичного опрацювання.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що явища міжмовної омонімії досить поширені, а кількість помилок, які допускають не тільки звичайні люди, а й перекладачі, доволі велика. Незважаючи на те, що «фальшивим друзям перекладача» присвячено низку праць, зокрема розроблялись і можливі принципи класифікації та систематизації таких слів, і теоретичні основи явища міжмовної омонімії у споріднених та близькоспоріднених мовах, однак проблема вивчена недостатньо, тому потребує новітнього, «свіжого» погляду й дослідження. Саме тому наше дослідження передбачає суцільну вибірку та опис чесько-українських міжмовних омонімів.

Обєкт дослідження - явище чесько-української міжмовної омонімії як таке в чеській та українській мовах.

Предмет дослідження - власне чесько-українські міжмовні омоніми з погляду їх форми та змісту у кількості 80 (у алфавітному порядку), обрані шляхом суцільної вибірки.

Метою даної роботи є аналіз явища чесько-української міжмовної омонімії на прикладі відібраних омонімів з точки зору походження та семантики.

Окреслена мета передбачає такі завдання:

)здійснити теоретичний огляд існуючих праць та визначити поняття «омонім» у словянському мовознавстві;

2)встановити причини виникнення міжмовних омонімів з точки зору походження та семантики;

)здійснити аналіз вибраних методом суцільної вибірки із словника чесько-українських омонімів з точки зору етимології та семантики.

Для розвязання поставлених завдань використовуються такі методи дослідження: для збору матеріалу була задіяна методика суцільної вибірки з двомовного словника; ознайомлення з науковою літературою з обраної теми, аналіз і узагальнення отриманої інформації відповідно до вищезазначених компонентів роботи; описовий, зіставний метод та метод компонентного аналізу.


Розділ 1. Явище міжмовної омонімії та його вивчення у словянському мовознавстві


.1Поняття омонімії та зокрема міжмовної омонімії. Причини появи міжмовних омонімів


Взаємодія двох близькоспоріднених мов з одного боку сприяє взаємозбагаченню мов, а з іншого - породжує явище небажаної інтерференції (взаємопроникнення), найбільш простим виявом якої є відхилення від норм однієї мови під впливом іншої. Відомо, що немає «чистих» від явищ інтерференції мов. У випадку контактування чеської мови з українською явище взаємопроникнення існує, але не простежується настільки яскраво, як, наприклад, у російській з українською. До причин, які викликають таку інтерференцію на лексичному рівні, належить явище міжмовної омонімії.

Омоніми - слова чи їхні окремі граматичні форми, а також стійкі словосполучення, морфеми, синтаксичні конструкції, що за умови однакового звучання (чи написання) мають абсолютно різні значення (на відміну від полісемії) [2, с. 25]. Омоніми поділяють на омографи, омофони, омоформи та прості (неповні) омоніми.

Між однозвучними словами з різним значенням, уживаними в різних мовах, теж спостерігають омонімічні відношення. Такі слова називають міжмовними омонімами, однак найбільш конкретного, нерозмитого і повного визначення цього поняття досі немає. Нами приймається таке визначення міжмовних омонімів (за Л.П. Лобковською, [14, с. 83]): це слова двох (або більше) контактуючих мов, що співпадають звуковою чи графічною формою і різняться (у різній мірі) за значенням. Приклади міжмовних омонімів, характерних для чеської та української мов: veselka (в чеськ. м. - свято одруження, «весілля», в укр. м. - дугоподібна різнобарвна смуга, яка зявляється в атмосфері внаслідок заломлення сонячних променів к краплинах дощу, «райдуга»), kv?ten (в чеськ. м. - пятий місяць календарного року, «травень», в укр. м. - четвертий місяць календарного року, «квітень»).

Дослідженням омонімії займалися відомі вчені-мовознавці В.В.Виноградов («Об омонимии и смежных явлениях»), Л.В.Малаховський («Теория лексической и грамматической омонимии»), О.С.Ахманова («Очерки по общей и русской лексикологии», «Словарь омонимов русского языка»), Ю.С.Маслов («Омонимы в словарях и омонимия в языке»), А.А.Реформатський («Введение в языкознание»), Л.А.Булаховський («З життя омонімів» та «Омонімія в словянських мовах»), М.П.Кочерган («Слово і контекст») та інші.

У практиці лексикографічної і перекладацької роботи, а також викладання мов, найбільші труднощі викликає саме вищезазначена категорія слів, які ще називають «фальшивими друзями перекладача».

Причини появи «фальшивих друзів перекладача» обумовлені національною своєрідністю лексичного складу кожної мови. Вони можуть виникати в результаті випадкових збігів (у обмежених випадках), а у споріднених, особливо близькоспоріднених мовах - базуються на споріднених словах, котрі сходять до спільних прототипів у мові-основі (у випадку досліджуваних нами чесько-українських мовних відносин - до прасловянської мови). Їх загальна кількість і роль кожного з можливих джерел походження виявляються різними для кожної конкретної пари мов, визначаючись генетичними і історичними звязками мов.

Іншомовні слова, що викликають у людини невірні асоціації, напевно, існують стільки ж часу, скільки і самі мови. Збереглися, наприклад, свідчення про різноманітні випадки, коли міжмовні омоніми призводили до комічних ситуацій.

Протягом ХХ-ХI ст., як підкреслює А.А.Мосягін [16, с. 38], у звязку з розвитком засобів комунікації і збільшенням обміну між країнами зростає і кількість «фальшивих друзів перекладача» (не лише міжмовних омонімів, але і синонімів та паронімів). У сучасному світі людина кожного дня стикається з різноманітними іноземними мовами: і в особистих контактах, і в побуті (найпростіший приклад - етикетки на товарах загального вжитку), і у професіональних сферах (наприклад, багато запозичень у офісній лексиці). Це призводить до виникнення нових, до цього часу невідомих взаємовідносин між мовами, що знаходить відображення у міжмовній омонімії.


1.2Питання про доцільність терміну «міжмовна омонімія» та поняття «фальшиві друзі перекладача»


У наукових роботах для позначення назв повної чи часткової формальної подібності слів різних мов при їх семантичній відмінності використовують різні терміни: «фальшиві друзі перекладача», оманливі міжмовні подібності, міжмовні омоніми, міжмовні пароніми, міжмовні синоніми, міжмовні полісеми, фальшиві еквіваленти, псевдоінтернаціоналізми та ін.

Безумовно, важко знайти термін, який би охопив усі вияви вищезазначеного поняття. Це свідчить про складність даного явища і необхідність використання таких лінгвістичних методів, котрі б допомогли уникнути неоднозначності в інтерпретації цієї категорії слів, наприклад:

К.Г.М.Готліб обєднав усі спірні випадки міжмовних відносин у терміні «міжмовні/мовні аналогізми» [34, с. 437];

-В.В.Дубичинський заради уникнення неточностей пропонує нову концептуальну систему: обєднати відомі вищезазначені терміни у єдину термінологічну систему, а самі вияви називати «лексичними паралелями» [10, с. 4]. Однак цей термін вже використовувався в інших працях у більш вузькому значені, тому не є доцільним у даному випадку;

Р.А.Будагов підкреслює недостатню адекватність словосполучення «фальшиві друзі перекладача» у відношенні до мовного явища, з яким зіставляється, однак не вважає необхідним відмовлятися від нього: «Во-первых, это словосочетание, по-видимому, не имеет равного и более краткого эквивалента; во-вторых, сама его "открытость" привлекательна: она как бы напоминает, какие ловушки ожидают всех, кто имеет дело с разными языками» [3, с. 362];

-Й.Влчек притримується солідарної думки: хоча «фальшиві друзі перекладача» - не термін, спроби замінити його натикаються на супротив, зумовлений багаторічним використанням даного словосполучення. Термін ж «міжмовна омонімія» чеський мовознавець вважає неточним по відношенню до чесько-російської омонімії, адже він не відображає звукову тотожність при відмінності значень слів цих двох мов (навіть при фонетичній подібності слів існує різниця у наголошуванні, вимові і тривалості звуків, яка в чеській мові часто виконує функцію творення нових значень) [7, с. 469].

Ми підійшли до питання відповідності цих двох понять - «міжмовна омонімія» і «фальшиві друзі перекладача». Й.Влчек вважає, що друге не є відповідником першому, а лише «образним вираженням для називання міжмовних омонімів» [26, с. 33].

Однак деякі лінгвісти вживають обидва терміни, не розрізняючи їх семантично. Знову ж таки, Р.А.Будагов, назвавши свою статтю «Фальшиві друзі перекладача» відповідно до назв словників, матеріал яких він аналізує, в той же час вказує, що «фальшивими друзями перекладача зазвичай називають міжмовні омоніми - слова, які при однаковому звучанні мають різні значення» [4, с. 141].

Подібний погляд висловлює й А.Шидловський: «Фальшивими друзями перекладача в лінгвістиці називають міжмовні омоніми - слова, які при однаковій чи подібній вимові мають різні значення» [22, с. 47].

Однак вважається, що поняття «фальшиві друзі перекладача» значно ширше, ніж «міжмовні омоніми» і «міжмовні пароніми». Воно включає у себе усі лексичні одиниці, які можуть викликати неправильні асоціації [33, с. 13]. Інші вважають таке звуження кола «фальшивих друзів перекладача» штучним, оскільки воно не знімає задачу вияву усіх видів лексичних одиниць, котрі можуть визвати невірні асоціації при вивченні іноземної мови [35, с. 104].

До того ж поширеною є думка про те, що називати міжмовні омоніми терміном «фальшиві друзі перекладача» було б неправильно: така дефініція не відображає симетрично-асиметричного боку явища, оскільки омонімія - це прояв симетрії форми при асиметрії змісту. Назву «фальшиві друзі перекладача» часто використовують у теорії перекладу, але вона не відображає лінгвістичного аспекту проблеми.

Отже, попри усю умовність терміну «міжмовна омонімія» таке поняття вважається найбільш виправданим. Приймаючи для визначення міжмовних омонімів широке тлумачення поняття омонімії як звукового співпадіння різних мовних одиниць, котрі не повязані одна з одною семантично, зрозуміло, що таке визначення є всього-лише «робочим» і передбачає надалі ряд уточнень.


1.3Історія вивчення проблеми міжмовної омонімії у словянському мовознавстві


Окремі питання, що мають відношення до словянської міжмовної омонімії і полісемії, в останні роки розглядаються з великою увагою, і у навчальному процесі їм також відводиться багато місця.

Нині функціонують більш ніж десять словянських літературних мов зі своєю історією, літературою, культурою і традицією. Вони мають чимало спільних рис, але мають і значні відмінності. Тим не менш зрозуміти основний зміст висловлення іншою словянською мовою можливо. Загальнословянський лексичний фонд, з невеликими, головним чином фонетичними, розбіжностями, присутній у всіх словянських мовах.

Однак природно, що ці розбіжності зацікавили мовознавців. Наприклад, одним з перших звернув увагу конкретно на відповідності омонімічного характеру у словянських мовах український письменник і перекладач М. Ф. Рильський. Підкреслюючи умовність терміну, міжмовними омонімами він називає слова, «котрі однаково або подібно звучать у двох або кількох мовах, але мають неоднакове, іноді протилежне значення», наприклад: рос. рожа «морда» - укр. рожа «троянда» або «мальва», словац. malomocny «прокажений» - рос. маломощный - «невеликої сили» та ін. [19, 163-164].

Також варто згадати початки вивчення міжмовної омонімії взагалі. Це явище давно привертає увагу лінгвістів. У 1788 році вийшов лексикографічний нарис А.Портітора про міжмовні лексичні відповідності омонімічного характеру у французькій та німецькій мовах. Пізніше цю категорію вивчали Ш.Біго, Л.Граньже та інші. Поняття «фальшиві друзі перекладача» (калька з франц. fauxamis du traducteur) було введене М.Кесслером та Ж.Дероккіньї 1928 року [24, с. 15]. Саме з цього моменту почалося системне і широке вивчення міжмовної омонімії. Перші фахові словники омонімів французької мови зявилися ще на початку XIXстоліття, потім - і інших мов. Дослідженням омонімів займалися такі вчені, як Р.Лібіх, Ж.Жильєрон, А.Мейєр-Любке, Ш.Баллі, Л.Булаховський, О.Потебня, Р.Будагов, О.Ахманова, О.Реформатський, В.Виноградов та ін.

У кінці 60-х-початку 70-х років у цій сфері були проведені фундаментальні дослідження, зокрема варто відзначити роботи В.В.Акуленко, К.Г.М.Готліба, В.Л.Муравйова. Ними розроблені основні теоретичні положення щодо цієї категорії слів і складені словники та посібники «фальшивих друзів перекладача».

У вивченні близькоспоріднених словянських мов велика заслуга належить українським мовознавцям, котрі створили цілу серію зіставно-типологічних досліджень російської і української мови, виданих інститутом мовознавства імені А.А.Потебні: «Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія» (1973), «Сопоставительное исследование русского и украинского языков» (1975), та ін. Значний інтерес для вивчення лексики російської і української мови становлять також праці А.А.Реформатського, Н.М.Шанського, Д.Н.Шмелева та інших.

Л.Булаховський у своїх працях «З життя омонімів» та «Омонімія в словянських мовах» зробив загальний огляд омонімії і дав контрастивний опис омонімів у словянських мовах [5, 6]. Вчений вважав, що омоніми практично не створюють жодних незручностей для мови, тому омонімію не варто розглядати як явище негативне. У цьому його підтримував Р.Будагов. Такої ж думки дотримувався Ф.Маулер, який стверджував, що омонімія є засобом економії мовних ресурсів і що вона сприяє компактності мовної системи [15, с. 9].

Різні погляди на омонімію мали українські мовознавці М.Демський, В.Кононенко, Л.Лисиченко, М.Муравицька, А.Є.Супрун, М.Кочерган, І.Олійник. Проблемою омонімії займалися також учені-славісти, розглядаючи її у контексті як однієї мови, так і порівняно з іншими спорідненими словянськими мовами. Наприклад, теорію міжмовної омонімії у слов'янських мовах, причини та джерела виникнення цього явища, принципи класифікації у плані як форми, так і змісту розвивали Р.О.Будагов [3, 4], К.М.Готліб [9], В.Л.Муравйов [17], Ю.П.Гольцекер [8], О.Л.Паламарчук [20], проте лінгвістичний статус міжмовної омонімії залишається не чітким, не визначено зміст термінологічних понять та критерії розмежування суміжних категорій, немає єдності в підходах до самого поняття міжмовної омонімії. Саме тому типологічний аналіз міжмовних омонімів у споріднених словянських мовах як на рівні системи, так і на рівні функціонування, з погляду плану вираження та плану змісту, глибоке дослідження їх генетичної, словотвірної та семантичної структури вкрай необхідний та актуальний для розвитку контрастивної лінгвістики.

Менш знайомі для загалу розвідки чеських та словацьких лінгвістів, присвячені цим питанням. З них найбільший інтерес становлять праці Й.Влчека, Б.Трнки, О.Духачека, М.Формана, М.Тєшітелової, В.Скалічки.


1.4Дослідження міжмовної омонімії у чеському мовознавстві


Як ми зазначили у попередньому підрозділі, чеські мовознавці також приділяли увагу питанням міжмовної омонімії. Для впорядкування інформації ми спробуємо виокремити кожного з дослідників і коротко охарактеризувати їх.

Чеський лінгвіст Й.Влчек ґрунтовно вивчав російсько-чеську омонімію, результатом чого став укладений ним словник російсько-чеської омонімії та паронімії. Автор констатує факт недостатнього теоретичного дослідження тієї частини словникового запасу споріднених мов, для котрих умовно застосовується термін «міжмовна омонімія». Доводить безперечність спільного походження, а часто і спільного значення в минулому великої кількості омонімів у близькоспоріднених мовах. Дослідження значного пласту чеської та російської лексики поставили перед науковцем проблему дефініції явища, яке, на його думку, є найвищим ступенем лексичної інтерференції. Чеський мовознавець ставить перед собою запитання, яке досі залишається спірним: чи можна вважати правомірним термін «міжмовна омонімія»? Як ми вже зазначили вище, Й.Влчек зауважує, що в такому контексті цей термін є неточним.

Отже, на думку чеського мовознавця, у контексті двох чи більше мов міжмовні омоніми слід характеризувати як слова, що подібно звучать, мають подібне написання, але різне значення. Автор також перелічує ознаки міжмовної омонімії:

)звукова схожість;

2)графічна схожість або еквівалентність;

)відмінності в значенні;

)можливість впливати як на цілі слова, так і на окремі їхні форми [26, с. 470].

У словянському, зокрема чеському, мовознавстві омонімія трактується здебільшого як явище нейтральне. Б.Трнка, наприклад, вважав омонімію «суттєвим фактором у розвитку фонологічної системи мови» [18, с. 275].

Зокрема О.Духачек характеризує явище міжмовної омонімії так: «У мовах можемо спостерігати прагнення розрізняти слова різні за значенням але подібні за формою (омоніми), або дуже схожі (пароніми)» [27,с. 11]. Чеський лінгвіст вказує на те, що омонімія не являє собою небезпечне явище для мов, оскільки поширена у всіх мовах. Більше того, деякі письменники використовують слова-омоніми для створення каламбурів. Займаючись проблемою зникнення слів, О.Духачек висловлює думку, що її слід розглядати комплексно, тобто вивчаючи одночасно омонімію, паронімію, бісемантизм та полісемантизм. Чеський мовознавець констатує, що більшість інших мовознавців займалася тільки проблемою зникнення слів, не беручи до уваги зміни їх форми. О.Духачек вважає, що проблема омонімії як негативного фактора (йдеться про її вплив на зміну форми або зникнення слова) залежить від того, чи призводить вона до непорозумінь або хибних асоціацій. На його думку, умовою для створення таких ситуацій є вживання омонімів в одному часовому проміжку, на одній території та в одному суспільному середовищі. Далі має значення належність слів до різних сфер вживання - тобто, це технічні вирази, слова літературної або розмовної мови; закріплені вони в стійких словосполученнях чи ні; їх належність до різних частин мови і навіть інтонація та мелодика речення.

О.Духачек пояснює існування меншої кількості омонімів у словянських мовах порівняно незначними змінами у фонетичній та морфологічній системах цих мов, що призводило до злиття слів.

На відміну від О.Духачека, чеський мовознавець М.Форман розглядає омоніми, опираючись на класифікації, запропоновані Р.Будаговим, А.Смирницьким та О.Реформатським, та визнає найбільш вдалою останню, згідно з якою усі омоніми діляться на:

)достеменні омоніми;

2)омоформи;

)омофони.

Визначаючи шляхи виникнення омонімів, М.Форман ставить на перше місце багатозначність слова - полісемію, яка виникає внаслідок розширення смислового обєму і цитує відомого чеського лексикографа Л.Копецького, який стверджує, що «єднальною ланкою між значенням є основне поняття, а там, де ця ланка втрачена, слово потрапляє на інше семантичне поле, назва (найменування) розщеплюється і виникає омонім» [28, с. 344]. Зробивши аналіз тлумачення одних і тих самих слів різними словниками (Великий російсько-чеський словник, 1953; та Шкільний російсько-чеський словник, 1955) автор робить висновок про відсутність єдиного підходу до проблеми омонімічності та полісемії, а також про недоліки в лексикографічній теорії. М.Форман також виявляє інші способи виникнення омонімів, наприклад, словотвір, пристосування запозичених слів до російської фонетичної та правописної системи, конверсія. Він вважає, що омоніми здебільшого не стоять на перешкоді порозумінню, оскільки в мові завжди є можливість уникнути непорозумінь. На думку чеського дослідника, варто звернути увагу лексикографів на те, щоб цю категорію слів виділяти хоча б зірочкою, як це зробили упорядники «Настільного російсько-чеського словника» (1958). Ще один спосіб - диференціація за допомогою різних суфіксів або заміна омоніма синонімом.

Інша дослідниця М.Тєшітелова присвятила свою працю морфологічній омонімії в чеській мові. Вказує на те, що в мові помітна тенденція до обмеження кількості мовних засобів і використання їх з найбільшою доцільністю. Така економія в мові передбачає, на думку М.Тєшітелової, вживання одного слова в різних ситуаціях [29, с. 5].

Але такого роду економію слід розглядати принаймні з двох точок зору - з позиції мовця або автора тексту, з одного боку, та з погляду слухача (читача) - з другого. Останній теж бажає стислості (лаконічності), але за умови, що інформація, передана за допомогою мовних засобів, буде однозначною і не вимагатиме додаткових зусиль для її засвоєння. Тут і постає проблема омонімії, яку М.Тєшітелова дефінує як «тотожність форми при функціональному розрізненні». Виявляється вона як у лексиці, так і в граматиці, властива всім планам мови, тому можна виділити два основні типи омонімії - лексичну та граматичну. Що стосується чеської мови, то, на думку автора, лексична омонімія у ній має специфічний, скоріше негативний характер і трактується як явище дефектне, другорядне, якого варто позбуватися, або, в кращому випадку, використовувати в каламбурах та анекдотах. При цьому дослідниця посилається на працю Б.Трнки «Про омонімію, її терапію та профілактику», хоча й констатує, що в англійському, французькому, німецькому мовознавстві омонімія посідає особливе місце і постійно перебуває під пильною увагою лінгвістів, зокрема при розгляді можливостей машинного перекладу. Незважаючи на певний інтерес до питань граматичної омонімії, якій в чеському мовознавстві присвятили увагу К.Рохер, В.Скалічка, П.Сгалл та М.Докуліл, а проблемою синтаксичної омонімії займався Ф.Данеш, М.Тєшітелова вважає, що славісти приділяють мало уваги граматичній омонімії, про що свідчать обмежені відомості про неї в загальних граматиках.

У результаті дослідження авторка дійшла висновку, що існують два типи морфологічної омонімії, або два типи омонімічних форм:

)омоніми справжні, в яких проявляється тотожність форми в межах системи одного слова (лексеми);

2)омоніми несправжні - тотожність форми в межах двох і більше систем.

На думку М.Тєшітелової, зазначені типи по-різному модифікуються і застосовуються залежно від характеру окремих видів слів.

Отже, проаналізувавши наукову літературу з обраної теми і ознайомившись з думками вітчизняних та зарубіжних мовознавців, ми обираємо визначення міжмовних омонімів за Л.П. Лобковською [14, с. 83]: це слова двох (або більше) контактуючих мов, що співпадають звуковою чи графічною формою і різняться (у різній мірі) за значенням.

Щодо співвідношень терміну «міжмовна омонімія» та поняття «фальшиві друзі перекладача», найбільш доцільним нам видається бачення цього питання чеським лінгвістом Й. Влчеком: друге не є відповідником першому, а лише «образним вираженням для називання міжмовних омонімів» [26, с. 33].

За основу свого практичного дослідження ми теж вирішили брати погляди Й.Влчека і спробували певним чином продовжити їх: оскільки науковець вважав виникнення явища міжмовної омонімії наслідком динамічного розвитку слів, які колись мали спільне значення і в яких відбулися певні семантичні зміни, доцільно зробити з цього висновок, що етимологічно споріднених омонімів має бути найбільша кількість, якщо припускати, що є й інші джерела утворення міжмовних омонімів - запозичення декількох видів (з різних мов; різних слів з однієї мови; з однієї мови, але зі зміною значення). Саме це ми і дослідимо у практичній частині даної роботи.


Розділ 2. Характеристика чесько-української міжмовної омонімії


.1Етимологічно зумовлені омоніми


Багато чесько-українських омонімів виникають закономірно, тому в них легко можна виявити сліди колишнього семантичного звязку.

Природно, що у споріднених мовах, а тим паче у близькоспоріднених, омонімів набагато більше, ніж у мовах зі спорідненістю більш віддаленою. Наприклад, за деякими даними, між російською і чеською мовами «фальшиві друзі перекладача» складають до 6% лексичного складу, а між російською і литовською - 1% [21]. Крім того, між словами споріднених мов можуть виникати цілі ряди міжмовних омонімів чи міжмовних паронімів як наслідок неоднакового розвитку значень загальних за походженням слів.

Розвиваючись, мова швидко реагує на найменші зміни, що відбуваються в процесі пізнання людиною духовного і матеріального світу, і одразу фіксує їх у лексичному складі. У звязку з тим, що ці зміни тісно повязані з процесом людського мислення, де важливу роль грають аналіз і синтез, а також різноманітні асоціації, і з тим, що мова відображає життєві реалії, виходить так, що етимологічно споріднені слова у різних мовах починають набувати нових значень і стають міжмовними синонімами, паронімами і омонімами.

У процесі аналізу мовного матеріалу були виявлені наступні пари чесько-українських омонімів, обумовлених етимологічно:

Булка (укр.) «хліб з пшеничного борошна» - bulka (чеськ.) «пухирець, гулька». Укр. слово - повязане з булава, булька, які зводяться до прасловянського *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-j- «пузир, пухир», «ґуля, жовно», «куля,брила, грудка». Чеське слово - демінутив (зменш.-пестл.) від boule «груда, пучок», близьке до словенськ. búla «пухлина». Отже, бачимо, що слова мають спільне походження.

Бидло (укр.) «свійська рогата худоба; перен. невихована людина» - bydlo (чеськ.) «життя, буденність». Це етимологічно обумовлені слова: укр. слово - запозичення з польської мови byd?o «худоба», яке походить з праслов. *byti. Чеське слово - походить зі старочеської мови, «життя, прибуток, проживання», яке є зміненим праслов. *byti.

Вигода (укр.) «те, що має добрі наслідки, несе прибуток; користь» - výhoda (чеськ.) «перевага». Укр. слово - від праслов. *godъ, споріднене з середньонижн. нім. gaden «бути відповідним, пасувати». Чеське слово від hod «головне церковне свято» та vhodná doba (для святкування) - з праслов. *godъ. Таким чином, слова мають спільне походження.

Гостинець (укр.) «якась річ або ласощі, яку привозять чи передають як подарунок» - hostinec (чеськ.) «корчма, трактир, паб». Укр. слово - від праслов. *gostъ < індоєвроп. *ghostis, споріднене з гот. gasts «чужинець, чужоземець». Чеське слово - від праслов. *gostъ, що відповідає герм. gastizі лат. hostis «чужинець». Отже, ці омоніми етимологічно обумовлені.

Гуска (укр.) «свійський і дикий птах» - houska (чеськ.) «булочка, білий хліб». Омоніми етимологічно обумовлені: укр. слово - від праслов. *g?, однак точна етимологія не встановлена. Чеське слово - від husa, яке, в свою чергу, від праслов. *g?, бо печиво нагадувало своїм виглядом сидячого гуся.

Дитинство (укр.) «період життя у дитячому віці» - d?tinství (чеськ.) «хлопяцтво». Укр. слово - з праслов *d?t? «дитина», яке походить з *d?tent (<*dhojtent-) «годоване груддю», повязаного з праслов. *dojiti «доїти». Чеське слово - основою є праслов. *d? «діти, потомство»; споріднене з *dojiti. Отже, омоніми є етимологічно обумовленими.

Діловий (укр.) «який стосується суті справи» - dílový (чеськ.) «складений». Слова мають спільне походження: укр. слово - з праслов. *d?lo «робота, результат роботи», утворене від *d?ti суфіксом -lo. Чеське слово - від праслов. *d?lo, утворене від *d?ti суфіксом -lo.

Домовина (укр.) «труна» - domovina (чеськ.) «батьківщина». Укр. слово утворене від дім; докладна етимологія не визначена. Чеське слово - від праслов. *domovъ «дім, домашній». Оскільки точна етимологія українського слова невідома, не можемо сказати точно, але скоріш за все омоніми етимологічно обумовлені.

Живіт (укр.) «частина тіла людини» - ?ivot (чеськ.) «життя». Укр. слово - з праслов. *?iti, ?ivъ-; споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати» та іншими подібними; чеське слово - від прас лов. *?ivъ. Отже, омоніми мають спільне походження.

Зацілувати (укр.) «торкатися губами кого-небудь/чого-небудь (надміру)» - zacelovat (чеськ.) «лагодити, ремонтувати; лікувати, загоювати». Укр. слово - від старослов. c?lovati «вітати, здоровити», похідного від c?lъ «здоровий». Чеське слово - від старослов. c?lovati «здоровити». Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена (слова мають спільне походження).

Заклад (укр.) «установа, організація» - základ (чеськ.) фундамент, підґрунтя, основа». Омоніми етимологічно обумовлені: укр. слово - від праслов. *klasti (<*kladti) «класти», споріднене з лит. klóti «слати, розстилати». Чеське слово - від праслов. *klasti (<*kladti) «класти», споріднене з лит. klóti «слати, розстилати».

Закусити (укр.) «затиснути, стиснути зубами» - zakusit (чеськ.) «звідати, пережити». Укр. слово - від праслов. *k?sati, повязане з *k? (<*kond-so-s) «кусок», споріднене з лит. k?sti (kándu) «кусати; їсти». Чеське слово - з праслов. *kusiti, *ku?ati «кусати». Отже, слова етимологічно споріднені.

Запах (укр.) «властивість діяти на органи нюху» - zápach (чеськ.) «неприємний запах». Укр. слово - результат семантичної видозміни пахнýти «повіяти» через проміжне значення «повіяти (ударити) в ніс». Чеське слово - з праслов. *pachn?ti «виділяти аромати», повязаного з *páhati «дути, дмухати». Отже,омоніми етимологічно обумовлені.

Здатний (укр.) «який може, уміє робити що-небудь» - zdatný (чеськ.) «сильний, дужий; здібний». Укр. слово - з праслов. *dati,*davati, споріднене з лит. dúoti «давати». Чеське слово - точна етимологія не обґрунтована, відомо, що суміжне зі словом dát, а точне значення - «той, хто з себе щось представляє». Не вдалося виявити точний звязок слів, але скоріше за все вони мають спільне походження.

Зцілити (укр.) «вилікувати, позбавити хвороби» - scelit (чеськ.) «обєднати, залатати». Укр. слово - з праслов. *c?lъ, споріднене з прус. kail?stiskan «здоровя». Чеське слово - від праслов. *c?lъ «непорушний, здоровий», споріднене з прус. kail?stiskan «здоровя». Отже, омоніми етимологічно обумовлені (є спорідненими словами).

Клопіт (укр.) ім. «неспокій, хвилювання; тривога» - klopit (чеськ). дієсл. «перевертати, опускати». Укр. слово - з праслов. *klopotъ, звуконаслідувальне утворення, що означало, насамперед, «стукіт, тупіт, галас». Значення «турбота, неспокій» розвинулося пізніше на підставі значення «неспокій»; рос. хлопоты «клопіт». Чеське слово - звуконаслідувального походження (як і klapat, klepat). Омоніми етимологічно обумовлені, однак розійшлися у значенні настільки, що мають приналежність до різних частин мови (іменник і дієслово).

Модрина (укр.) «рослина родини соснових» - mod?ina (чеськ.) «синець, кровопідтік». Омонімія етимологічно обумовлена: укр. слово - запозичення з польської мови modrzen, що виводиться від праслов. *modrъ «блакитний, синій». Чеське слово - від праслов. *modrъ «синь».

Нагляд (укр.) «дія за значенням «наглядати» - náhled (чеськ.) «думка, погляд». Укр. слово - від праслов. *gl?d?ti <glend?tei- споріднене з лтс. glendi «шукай», *glenst «дивитися, шукати», індоєвр *ghlend «блищати, дивитися» (значення «дивитися» розвинулося з первісного «блищати». Чеське слово - з праслов. *gl?d?ti, суміжне з нім. glanz «блиск» (так само пізніше значення розвинулося з цього). Отже, омонімія зумовлена етимологічною спорідненістю слів.

Напад (укр.) «дії з метою загарбати щось, агресія» - nápad (чеськ.) «раптова думка, ідея». Укр. слово - від праслов. *pasti (< * padti), споріднене з дінд. padyate «падає, іде». Чеське слово - від праслов. *pasti (<* padti), споріднене з дінд. padyate«падає, іде». Таким чином, слова є спорідненими.

Опікати (укр.) «піклуватися, доглядати» - opékat (чеськ.) «підсмажувати, обсмажувати». Укр. слово - генетично повязане з давньоруським пекуся «турбуюся», з праслов. pek? (*pekti) «печу, пекти». В укр. мову можливо запозичене з польської або російської. У чеській мові - з праслов. *pekti, повязане з лит. kepti. Отже, омонімі етимологічно обумовлені.

Осуд (укр.) «вияв несхвального, негативного ставлення» - osud (чеськ.) «доля, фатум». Слова мають спільне походження: укр. слово - від праслов. *s?; загальноприйнятої етимології не має, здебільшого виводиться від індоєвроп. *somdhos «спільний розгляд, спільне судження, примирення». Чеське слово - від старочеського osúditi «присудити» тобто «те, що присуджено людині».

Овочі (укр.) «соковиті плоди травянистих рослин, що вживаються у їжу» - ovoce (чеськ.) «фрукти». Укр. слово - загальноприйнятої етимології не має, найбільш вірогідно - з праслов. *ovoktъ «плід, фрукт». Чеське слово - з праслов. *(o)vote «плоди», споріднене з лит. àugti «ріст». Отже, омоніми етимологічно зумовлені (мають спільне походження).

Плітка (укр.) «чутка, поговір» - pletka (чеськ.) «женихання, інтрига». Укр. слово - від праслов. *plesti< *pletti< *plekti «плести, вити, в'язати», споріднене з лат. plecto «плету, завиваю, сплетаю». Чеське слово - від праслов. *plesti «плести». Отже, омоніми етимологічно обумовлені.

Поганка (укр.) «отруйний гриб» - pohanka (чеськ.) «гречана крупа, каша». Укр. слово - похідне утворення від поганий «недобрий, некорисний, шкідливий», яке, в свою чергу, від *pohan «язичник»; характеризує будь-який поганий, неїстівний гриб. Чеське слово - від pohan «язичник», тому що крупа була завезена язичниками-татарами. Бачимо, що омоніми мають спільне походження. міжмовний омонімія чеський український

Послання (укр.) «твір у формі листа, звернення» - poslání (чеськ.) «місія». Омонімія є етимологічно зумовленою: укр. слово - від праслов. *sъlati «посилати, відправляти», загальноприйнятої етимології не має, зіставляється з гот. salijan «підносити, жертвувати» та ін. Чеське слово - від праслов. *sъlati «посилати, відправляти», загальноприйнятої етимології не має, зіставляється з гот. salijan «підносити, жертвувати».

Послуга (укр.) «дія, вчинок, що дає допомогу іншому» - posluha (чеськ.) «працівник, служник». Укр. слово - від праслов.*sluga, slu?iti; споріднене з лит. slaugá «служба, служіння». Чеське слово - від праслов.*sluga, slu?iti; споріднене з лит. slaugá «служба, служіння». Отже, омоніми етимологічно обумовлені.

Родичі (укр.) «ті, хто перебуває у родовій спорідненості» - rodi?? (чеськ.) «батьки». Укр. слово - від праслов. *rodъ (<* ordъ), можливо, повязане з rosti, rasti «рости», споріднене з лит. rasm? «урожай». Чеське слово - від праслов. *rodъ, споріднене з лит. rasm? «урожай». Отже, омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю слів.

Розпуста (укр.) «аморальний спосіб життя, блудство» - rozpusta (чеськ.) «пустун, шибеник». Укр. слово - похідне утворення від дієслова розпустити, що складається з префікса роз- і дієслова пустити; сучасне значення розвинулось, очевидно, на основі давнього значення «розлучення», яке могло мати негативний відтінок. Чеське слово - з праслов. *pustiti (від *pustъ), очевидно «опустити», «покинути», «звільнити». Омонімія етимологічно обумовлена.

Рихлий (укр.) «крихкий, розсипчастий» - rychlý (чеськ.) «швидкий, скорий». Укр. слово - праслов. *ryхlъ, повязане з ru?iti «порушувати», споріднене з лтс. rusenis «дуже рихлий». Чеське слово - від праслов. *rychlъ, повязане з ruch,ru?itі лит. r??éti «бути рухомим». Отже, омоніми мають спільне походження.

Селянка (укр.) «жителька села» - selanka (чеськ.) «ідилія». Укр. слово - від праслов. Омонімія етимологічно обумовлена: *sedlo, повязане з *s?d?ti «сидіти»; лексична основа змішалася з основою праслов. selo «рілля», спорідненою з лит. salá «острів». Чеське слово - від польськ. sio?o «село».

Складний (укр.) «важкий для розуміння, здійснення» - skladný (чеськ.) «місткий, ємний». Укр. слово - від праслов. *klasti (<*kladti) «класти»; споріднене з лит. klòti «слати, розстилати». Чеське слово - *klasti (<*kladti) «класти»; споріднене з лит. klòti «слати, розстилати». Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена.

Спокійний (укр.) «тихий, лагідний, врівноважений» - spokojený (чеськ.) «задоволений». Укр. слово - від праслов. *pokojъ, повязане чергуванням голосних з po?iti «спочити». Чеське слово - від праслов. *pokojъ, повязане чергуванням голосних з po?iti «спочити». Отже, омонімія обумовлена етимологією.

Стан (укр.) «обставини, умови, ситуація» - stan (чеськ.) «намет, шатро». Омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю: укр. слово - від праслов, *stanъ «становище», повязане з дієсловом stati «стати». Чеське - від праслов. *stanъ «становище, той, що стоїть», повязане з дієсловом stati «стати».

Труп (укр.) «мертве тіло» - trup (чеськ.) «тулуб; фюзеляж, корпус». Укр. слово - від праслов. *trupъ, споріднене з лит. traupus «ламкий, крихкий». Чеське слово - сучасне значення перейнято з південнословенської мови; від праслов. *trupъ, споріднене з лит. traupus «ламкий, крихкий». Отже, омонімія етимологічно обумовлена.

Тушити (укр.) «гасити, припиняти горіння» - tu?it (чеськ.) «передчувати, припускати». Укр. слово - від праслов. *tuхn?ti «гаснути», *tu?iti «гасити, робити тихим, заспокоювати»; споріднене з лит. tausýtis (про вітер) «стихати, заспокоюватися». Чеське слово - з праслов. *tuхn?ti «гаснути», *tu?iti «гасити, робити тихим, заспокоювати»; сучасне значення зявилося пізніше. Отже, омоніми мають спільне походження.

Худий (укр.) «який має виснажене, сухорляве тіло» - chudý (чеськ.) «бідний». Омонімія етимологічно обумовлена: укр. слово - від праслов. *хudъ; найвірогідніше споріднене з дінд. k?odati «товкти, дрібнити». Чеське слово - від праслов. *chudъ (немає точної етимології). Також споріднене з дінд. k?odati «товкти, дрібнити».

Худоба (укр.) «свійські тварини» - chudoba (чеськ.) «бідність, убогість». Укр. слово - семантична видозміна слова худоба «убозтво» з таким розвитком значення: худе (вбоге майно) - майно - худоба «тварини як частина майна» - «усе майно». Чеське слово - від праслов. *хudъ; найвірогідніше споріднене з дінд. k?odati «товкти, дрібнити». Омонімія пояснюється спільністю походження слів.

Хитрий (укр.) «підступний, лукавий» - chytrý (чеськ.) «розумний, дотепний». Укр. слово - від праслов. *хytrъ; утворене від *хytati, xytiti за допомогою суфікса -rь. Чеське слово - від праслов. *chytrъ, утворене від *хytati, xytiti. Таким чином, омонімія етимологічно обумовлена.

Червень (укр.) «шостий місяць календарного року» - ?erve? (чеськ.) «червоний колір, багрянець». Омонімія пояснюється етимологічною спорідненістю слів: укр. слово - від праслов. *?ъrviti, утвореного від *?ъrvь; назва повязана з черв, оскільки в червні розвиваються лялечки (червячки), з яких видобували червону фарбу (червець). Чеське слово - від праслов. *?ъrv(j)enъ (від *?ьrviti) «фарбувати червом» - бо червона фарба видобувалася зі спеціального виду червяків.

Черствий (укр.) «засохлий, несвіжий (про хліб)» - ?erstvý (чеськ.) «свіжий». Укр. слово - з праслов. *?ьrstvъ «твердий, міцний» (значення «свіжий», «бадьорий» - вторинне»), розглядається як утворення, похідне від дієслова *?ersti з первісним значенням «рубати, завдавати удари»; пізніше значення змінилося; зіставляється з лит. kertu «рубати, бити». Чеське слово - з праслов. *?ъrstvъ «свіжий» (немає точної етимології). Таким чином, слова мають спільне походження.

Ягода (укр.) «соковитий плід травянистих та кущових рослин» - jahoda (чеськ.) «суниця, полуниця». Укр. слово - від праслов.*(j)agoda; утворене за допомогою суфікса -od-a від первісного *(j)aga «ягода». Чеське слово - від праслов. *agoda «ягоди, лісні плоди в цілому»; пізніше значення звузилось. Отже, омонімія етимологічно обумовлена.

Таким чином, можна зробити висновок, що поява «фальшивих друзів перекладача» у близькоспоріднених мовах обумовлена своєрідністю зовні схожої лексики, оскільки історично міжмовна омонімія, як вважає, наприклад, В.Акуленко, у споріднених і особливо у близькоспоріднених мовах базується на споріднених словах, що тяжіють до спільних прототипів у мові-основі [1]. Погляд дослідниці цілком співпадає із поглядом Й.Влчека, науковими баченнями якого ми керуємося у даній роботі.


2.2Омоніми, зумовлені розходженням у значеннях слів при запозиченні


Одним з найважливіших факторів розвитку мов є запозичення. Запозичення збільшує лексичне багатство мови, слугує джерелом нових коренів, словотворчих елементів і точних термінів. Воно є наслідком умов соціального життя людства. Процес запозичення лежить вже у самій основі мовної діяльності.

Причини появи у мовах світу лексичних запозичень повязані з появою нових речей чи понять, з дублюванням уже наявних у мові слів для використання міжнародної термінології, з прагненням виділити той чи інший відтінок значення, з впливом моди. В усному мовленні запозичення засвоюються легше, але при цьому часто піддаються спотворенням і впливу народної етимології.

У результаті запозичення у словянських мовах, зокрема у чеській і українській мові, що розглядаються нами, виникає багато омонімів. Певні поняття запозичуються обома мовами, але вони набувають різних семантичних відтінків, а згодом зовсім розходяться у значенні, стаючи міжмовними омонімами. Наприклад:

Антикваріат (укр.) «цінні предмети мистецтва минулого» - antikvariát (ческ.) «букіністичний магазин». Міжмовна омонімія обумовлена розходженням у значенні при запозиченні з латинської мови - antiquarius - «любитель, знавець старовини».

Балон (укр.) «посудина, в якій зберігають газ чи рідину» - balón (чеськ.) «повітряна куля». Розходження у значенні при запозиченні з французької мови через німецьку (фр. ballonвід іт. ballone, утвореного від palla«куля»).

Балетка (укр.) - «легкі туфлі без підборів» - baletka (чеськ.) «балерина». Укр. слово - запозичення з французької мови (фр. ballet- від іт. balletto, демінутива до ballo«бал, танець»). Чеське слово - через нім. ballett з іт. balletto, що також є демінутивом до ballo «танець».Тобто омоніми утворені в результаті розходження у значенні при запозиченні.

Доза (укр.) «певна к-сть будь-чого» - dóza (чеськ.) «скринька». Укр. слово - через посередництво західноєвропейських мов (нім. dóse, фр. і англ.. dose) запозичене з середньолатинської (dosis «давання, доза» від гр. ????? «давання, дар, доля, частка»). Чеське слово - з нім. dose, яке з гол. doos «коробочка». Отже, омоніми обумовлені розходженням значення при запозиченні з однієї мови.

Жупан (укр.) «старовинний верхній чоловічий одяг» - ?upan (чеськ.) «халат». Укр. слово - запозичене з італ. мови, можливо, за посередництвом польської; іт. giubbone «селянський каптан» є аугментативом (значення збільшення) від giubba «куртка», що походить від арабського gubbah «верхній одяг із широкими рукавами». Чеське слово - з іт. giuppone «грубий чоловічий плащ, кафтан», що походить від giuppa, giubba з ар. gubba «верхній одяг з довгими рукавами». Отже, омоніми обумовлені розходженням значення при запозиченні слова з однієї мови, а саме - з італійської.

Порада (укр.) «пропозиція, вказівка» - porada (чеськ.) «нарада». Укр. слово - запозичене через посередництво давньопольської або давньочеської мови із середньоверхн. нім. Чеське слово - із середньоверхньонім. rat, можливо «викладати». Отже, омонімія зумовлена розходженням значення при запозичені з середньоверхньонімецької мови.

Халупа (укр.) «злиденна, бідна хата» - chalupa (чеськ.) «дача, хатина». Міжмовна омонімія зумовлена розходженням у значенні при запозиченні через посередництво германських мов: укр. слово - розглядається як давнє запозичення з іллірійської мови через посередництво германських і припускається зв'язок з [колиба] як з давнішим запозиченням безпосередньо з того самого джерела. Чеське слово - те саме: від праслов. *chalupa з форми колиба при посередництві германських мов.

Ціпеніти (укр.) «ставати нерухомим» - cepen?t (чеськ.) «дохнути, здихати». Укр. слово - від праслов. *c?pen?ti, c?«ціп, палиця», утворене від форми дієприкметника c?penъjъ від дієслова c?pti, c?pati; зіставляється з лит. kaipti «хворіти». Чеське слово - повязане з chcípat, scípat; зіставляється з лит. kaipti «хворіти». Таким чином, омонімія зумовлена розбіжністю у значенні при запозиченні з литовської мови.


.3Омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь


Є дуже багато міжмовних омонімів, що утворились в результаті випадкового співпадіння. Їх можна розділити на дві підгрупи:

.Випадкові збіги в результаті запозичень з різних мов.

Банка (укр.) «скляна посудина циліндричної форми» - banka (чеськ.) «банк, фонд». Омонім, утворений в результаті випадкового співпадіння, а саме - запозичення з різних мов. Укр. банка - запозичене з рос. банка «скляна посудина циліндричної форми». Чеське слово - з іт. banco «лавка (обмінна)», що прийшло з герм. bankiz «лавка».

Батіг (укр.) «пристрій з ремінців щоб підганяти коней» - batoh (чеськ.) «рюкзак, ранець». В укр. мові - похідне, утворене від бат «палка» з тим самим суфіксом -og-, що і в слові пиріг, можливий зв'язок з тюрк. botak, budak «гілка, сук». У чеській зі словенської batoh, яке, можливо, з мадярськ. batyu «ранець». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Блимати (укр.) «світитися нерівним світлом; кидати погляди» - bloumat (чеськ.) - «блукати, роздивлятися». Укр. слово - паралельне до бликати, утворене від основи індоєвр. *bhlЇ - «сяяти», споріднене з блиск. Чеське слово - власне чеське. Отже, випадковий збіг.

Буряк (укр.) «городня рослина» - burák (чеськ.) розм. «арахіс». Укр. слово запозичене через польську мову з середньолатинської (borago) або італійської (borragine) «бурачник»; можливо походить від назви кольору bury. Чеське слово - спрощення зі словосполучення burský o?í?ek, яким горіх названий від назвиBúry - племен у Пд. Африці, звідки стали завозити арахіс у Європу. Отже, омоніми утворені внаслідок випадкового збігу, а саме - запозичення з різних мов.

Бухта (укр.) «невелика частина водного простору, відокремлена сушею від відкритих вод з трьох боків» - buchta (чеськ.) «солодкий пиріжок; перен. тюхтій». Укр. слово - запозичення з нім. bucht «вигин, кривизна», повязане з дієсловом biegen «гнути». Чеське слово має чесько-польське походження. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Голка (укр.) «знаряддя для шиття, тонкий металевий стрижень» - holka (чеськ.) «дівчина, донька; дорогенька». Укр. слово - точна етимологія не зясована, можливо внаслідок змін з праслов. *jьgъla. Чеське слово - жін. форма holec, власне чеське слово. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Давка (укр.) «тиск, штовхання у юрбі» - dávka (чеськ.) «порція, доза». Укр. слово - від праслов. *daviti, споріднене з лит. dôvyti «гнобити, мучити». Чеське слово - з праслов. *dati, спорідненого з лит. dúoti «дати». Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Гаяти (укр.) «затримувати довше, ніж треба; втрачати» - hajat (чеськ.) «спатки, спати». Укр. слово - від праслов. *gajiti «огороджувати», повязане з gajъ «гай». Чеське слово - дитяче, точна етимологія невідома. У словенській мові відповідник aijat «колихати». Судячи за знайденими даними, омоніми мають різне походження (випадковий збіг).

Жилетка (укр.) «предмет одягу» - ?iletka (чеськ..) «лезо, бритва». Укр. слово - запозичення з фр. мови gilet, можливо, через посередництво ісп. jileco і ар. jaleco «плащ, куртка» зводиться до тур. yelek «жилет». Зведення до власної назви Gilet tвизнане помилковим. У чеській мові - за іменем підприємця K.C. Giletta, який винайшов бритвене лезо. Отже, омоніми утворені випадковим збігом - запозичення з різних мов. (як бачимо, раніше була теорія розходження значень при запозиченні з однієї мови, але її спростували).

Зажиток (укр.) «достаток, заможність» - zá?itek (чеськ.) «враження». Укр. слово - від праслов. *?iti,?ivъ-; споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати» та іншими подібними; чеське слово - з праслов. *?iti, споріднене з лит. gýti «загоювати, видужувати». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом.

Кара (укр.) «суворе покарання, відплата» - kára (чеськ.) «ручний візок, таратайка». Укр. слово - від праслов. *kara з похідним від нього дієсловом karati (або навпаки) повязане з koriti «корити». Чеське слово - від karre «візок», яке з лат. carrus «віз». Отже, омоніми утворені випадковим збігом, а саме - запозичення з різних мов.

Клапоть (укр.) «відрізана чи відірвана частина тканини, шкіри та ін.» - klapot (чеськ.) «стукіт, цокання». Укр. слово - з праслов. *klapъtъ «кавалок», споріднене з лит. kálpa «поріг». Чеське слово - звуконаслідувального характеру, суміжне з нім. klappe і англ. clap. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Кулак (укр.) «кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями» - kulak (чеськ.) «куркуль». Укр. слово - очевидно, повязане з кулитися; можливо походить від тюрк. *qualq, повязаного з qol «рука». Чеське слово - з рос. кулак. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення з різних мов, однак, можливо, що у корені лежить і спільна етимологія.

Луза (укр.) «один з шести отворів по краях більярдного стола» - l?za (чеськ.) «сірома, голота, набрід». Укр. слово - запозичення з польської мови, походить від франц. blouze «заглиблення (у більярді, у грі в лапту)», що не має певної етимології. В чеській мові - точна етимологія не зрозуміла. Можливо, прийшле з середьнонім. l?s «вільний, голий, позбавлений всього». Отже, омонімія - випадковим збігом (запозичення з різних мов).

Небо (укр.) ім. «повітряний простір у формі купола над землею» - nebo (чеськ.) спол. «або». Укр. слово - від праслов. nebo(*nebos), споріднене з дінд. nábhah «туман, хмара, повітряний простір, небо». Чеське слово - власне чеське, скоріш за все утворилося з ne і bo, які наявні і в інших мовах у значенні «або». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з різних мов). Як бачимо, значення різне настільки, що слова мають приналежність до різних частин мови - самостійної і службової (іменник і сполучник).

Посада (укр.) «службове становище» - posada (чеськ.) «кошик, клітка». Укр.слово - запозичене з польської мови posada «посада (заст..) становище, фундамент», повязане з sadzi? «садити». Чеське слово - з праслов. *saditi (від *s?sti) «сісти». Отже, омонімія випадкова - слова запозичені з різних мов.

Ціп (укр.) «с/г знаряддя» - cíp (чеськ.) «ріг; клин». Укр. слово - припускається спорідненість з лат. sc?pi? «знаряддя для молотьби». Чеське слово - споріднене з англ. pike «вістря». Отже, омонімія випадкова, зумовлена запозиченням слів з різних мов.

Чарка (укр.) «посудина для пиття міцних напоїв» - rka (чеськ.) «риска, кома, знак довготи». Укр. слово - скоріш за все, запозичення з тюркських мов; тат. ?ara «велика чашка», монг. ?ara,cara «металева миска». Чеське слово - повязане з ry, rovat «чарувати», яке взято з праслов. *?arovati, ?arati. Отже, омонімія - випадковий збіг (запозичення слів з різних мов).

Чесно (укр.) присл. до «чесний (який відзначається високими моральними якостями)» - ?esno (чеськ.) ім. «вічко, льоток (вулика)». Укр.слово - від праслов.*?ьstь, повязане з праслов.*?ьsti, ?isti «читати, лічити, рахувати; шанувати». Чеське слово - повязане з ?esat як і ?esnek, йдеться про якесь «збирання» (rozsnuté). Отже, омонімія внаслідок випадкового збігу (запозичення з різних мов).

Чумак (укр.) «В Україні - торговець сіллю, рибою та іншими товарами, що перевозив їх на волах» - ?umák (чеськ.) «морда, писок, ніс, рило». Укр. слово - етимологія не зовсім ясна, вважається запозиченим з тюркських мов (тур. comak «булава, ціпок» або cumakdar «той, хто носить булаву»). Чеське слово - повязане з ?uméti «лежати, сидіти навпочіпки». Експресивний вираз. Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення слів з різних мов).

2.Міжмовні омоніми, утворені в результаті запозичень різних слів з однієї мови.

Брат (укр.) ім. «син у відношенні до інших дітей одних батьків» - brát (чеськ.) дієсл. - «схоплювати руками або знаряддям». Укр. слово - з праслов. *bratrъ, bratъ. Чеське слово - з прас лов. *bьrati. Отже, омоніми утворені в результаті випадкового збігу, а саме - запозичення різних слів з однієї мови. До того ж вони мають приналежність до різних частин мови - іменника і дієслова.

Вогонь (укр.) «полумя» - ohon (чеськ.) «хвіст». Укр слово - від праслов. *ogn(j)ь, споріднене з лит. ugnis «вогонь». Чеське слово - від ohán?t (se) «махати», яке від hnát «гнати» (від праслов. *gъnati). Отже, дані омоніми утворилися через випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).

Гарант (укр.) «той, хто дає гарантію» - harant (чеськ.) «шибайголова, паливода». Укр. слово - запозичене з нім або франц. мови; нім. garantíe походить від франц. garantie, повязаного з garant «поручитель». Чеське слово - точна етимологія невідома; можливо повязане з іменем Harant, яке з нім. Herrand. Отже, омоніми утворені випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).

Запас (укр.) «те, що заготовлено заздалегідь, збереження» - zápas (чеськ.) «змагання, боротьба, бій». Укр. слово - утворене з префікса за- і кореня пас-, наявного у дієслові пасти. Чеське слово - утворене зі словосполучення jíti za pasy>zapasy,тобто «боротьба, при якій суперники мало один одного повалити на спину, тримаючи за пояс». Отже, омоніми утворені випадковим збігом.(запозичення різних слів з однієї мови).

Кров (укр.) «червона рідина, що циркулює по тілу людини» - krov (чеськ.) «крокви; дах; стріха». Укр. слово - від прасолов. *kry споріднене з лит. kra?jas «кров». Чеське слово - від праслов. *krovъ з індоєвр. *krou-, що споріднене з *kryti «те, що криє». Отже, омонімія обумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення різних слів з однієї мови.

Курка (укр.) «свійська птиця» - k?rka (чеськ.) «скоринка». Укр. слово - від праслов. *kurъ, утворене за допомогою суфікса -r- від звуконаслідувального вигуку *ku або *kur. Чеське слово - від праслов. *kora, повязане з лат. corium «шкіра» та ін. Отже, омонімія - випадковий збіг (запозичення різних слів з однієї мови).

Лід (укр.) «замерзла вода у твердому стані» - líd (чеськ.) «народ; люди». Укр. слово - від праслов. *ledъ «замерзла вода», споріднене з лит. led?s «лід». Чеське слово - від праслов. *ludь, має відповідники в лит. liadis «люди». Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом, а саме - запозичення різних слів з однієї мови.

Мілька (укр.) «маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри» - mýlka (чеськ.) «помилка, хиба». Укр. слово - похідне утворення від мілкий «малий, дрібний». Чеське слово - етимологія не повністю ясна, можливо від праслов. *myliti (se). Отже, омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення різних слів з однієї мови).

Оса (укр.) «комаха» - osa (чеськ.) «вісь, суть». Укр. слово - з праслов. *osa (<*opsa) - споріднене з лит. vapsa. Чеське слово - від праслов. *оsь, суміжне з лит. a?is. Отже, омоніми утворені випадково, шляхом запозичення двох слів з однієї мови.

Старість (укр.) «період життя після зрілості» - starost «турбота, хлопіт». Омонімія зумовлена випадковим збігом (запозичення з однієї мови різних слів): укр. слово - від праслов. *starъ- «старий, давній»; споріднене з лит. stòras «товстий, обємистий». Чеське слово - з праслов. *starati (se) «трапити (ся)», споріднене з лит. starínti «важче робити».

Свинка (укр.) «зменш.-пестл. до «свиня» - svinka (чеськ.) «мокриця». Укр. слово - з праслов. *svinъja, можливо з давнішого *svini (жін. рід), похідного від прикметника svinъ «свинячий». Чеське слово - від слова vinout «звитися», утворене від праслов. *viti «вити». Отже, омонімія є випадковою (запозичення різних слів з однієї мови).

Отже, розглянувши 80 чесько-українських міжмовних омонімів з точки зору походження і семантики і класифікувавши їх в залежності від виникнення, ми отримали такі результати: 41 омонім етимологічно зумовлений, тобто слова і з чеської, і з української мови мають спільне походження (сходять до прасловянської мови); 8 омонімів утворилися в результаті розходження значення при запозичені з іншої мови (німецької, французької тощо); 31 омонім утворено завдяки випадковому збігу (20 - шляхом запозичення схожих слів з різних мов і 11 - шляхом запозичення двох різних слів з однієї мови). Отримані дані проілюстровано діаграмою.


Діаграма кількісного співвіднесення досліджуваних омонімів


Таким чином, наше припущення про перевагу кількості етимологічно зумовлених омонімів над омонімами, утвореними іншими шляхами, базоване на поглядах чеського мовознавця Й. Влчека, підтверджене: з-поміж 80 чесько-українських пар омонімів більше половини мають спільне походження, тоді як друга половина поділяється за способом творення на три менш численні групи.


Висновки


Кожна розвинена мова є самостійною і неповторною, вона має свою писемність і традиції, але жодна не може уникнути проникнення у неї певних елементів інших мов. Взаємовплив мов у області лексики призводить до виникнення такого явища як міжмовна омонімія. Найбільш стисло - це збіг графічної форми чи/та звучання слів з різних мов, відмінних за значенням.

У процесі дослідницької роботи було здійснено теоретичний огляд існуючих мовознавчих праць, на основі якого можна зробити висновок, що чесько-українська міжмовна омонімія може позиціонуватися як самостійне, автономне явище лексико-семантичної системи, що відображає становлення історично спільної, успадкованої частини слів двох мов або є результатом їх тісного контактування на певному етапі.

Аналіз явища чесько-української міжмовної омонімії на прикладі відібраних омонімів з точки зору походження і семантики був метою даної роботи. У своєму дослідженні ми керувалися, перш за все, поглядами на явище омонімії чеського мовознавця Й. Влчека, котрий пояснював виникнення міжмовних омонімів динамічним розвитком слів, які колись мали спільне значення і в яких згодом відбулися певні семантичні зміни. Розвиваючи думку лінгвіста, ми встановили й інші причини виникнення міжмовних омонімів з погляду походження і семантики, а саме - запозичень (декількох видів). Сутність дослідження полягала у перевірці кількісного співвіднесення омонімів, утворених першим і другим шляхами. Методом суцільної вибірки ми обрали 80 чесько-українських міжмовних омонімів з двомовного словника, здійснили аналіз цих слів з точки зору етимології та семантики, і в залежності від причин виникнення класифікували «фальшивих друзів перекладача» за групами і підгрупами:

етимологічно зумовлені омоніми (у цю групу потрапляє найбільша кількість омонімічних пар, отже, нашу теорію доведено);

-омоніми, зумовлені розходженням у значеннях слів при запозиченні з однієї мови;

омоніми, утворені в результаті випадкових співпадінь (запозичення подібних слів з різних мов та запозичення різних слів з однієї мови).

Наша робота може бути корисною для подальших досліджень міжмовної омонімії як взагалі, так і з етимологічно-семантичної точки зору; для використання у інших працях, для укладань словників чесько-українських міжмовних омонімів тощо.


Список використаних джерел


1.Акуленко В.В.О ложных друзьях переводчика. М., 1969г. - 14стр.

2.Бодик О.П., Рудакова Т.М. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія : Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 414 с.

.Будагов Р.А. История слов в истории общества. Москва: Просвещение, 1971.

.Будагов Р. Ложные друзья переводчика. - М., 1974.

.Булаховський Л.А. З життя омонімів // Збірник наукових праць. У 4-х т. Київ, 1978.

.Булаховский Л.А. Омонімія в словянських мовах. Вибрані праці. Славістика. Російська мова. Київ: Наукова думка, 1978, Т.3, с. 320-329.

.Влчек Й. Чешско-русские омонимы - высшая стадия лексической интерференции // Болгарская русистика. - София, 1975.

.Гольцекер Ю.П. Некоторые особенности перевода с родственных языков/ Ю.П.Гольцекер // Славянская филология. Л., 1975. Вып. 3.

.Готлиб К.Г.М. Междуязычные аналогизмы французского происхождения в немецком и русском языках. Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филологических наук. Кемерово, 1966.

.Дубичинский В.В. Лексические параллели в лексикографической практике. Современные проблемы лексикографии. Харьков, 1992.

.Заславська Н.В. Обережно: міжмовні омоніми // Культура слова. Вип.28 - К.: Наукова думка, 1985. - С. 77-80.

.Илиевская К. Славянская межъязыковая омонимия и полисемия - мост или препятствие на пути к взаимопониманию // Филологические заметки. Вып. 4. Пермь-Скопье-Любляна, 2006. С. 206-217.

.Кіцила Лідія. Деякі Теоретичні проблеми дослідження омонімії всловянському мовознавстві // Проблеми словянознавства / Л. Кіцила,2000. - Вип. 51. - С. 159-166.

.Лобковская Л.П. О понятии межъязыковой омонимии(к проблеме термина «ложные друзья переводчика») // Вестник челябинского государственного университета. 2012.Филология. Искусствоведение. № 20 (274). - Вып. 67. - С. 79-87.

.Маулер Ф.И. Грамматическая омонимия в современном английском языке. Ростов, 1983.

.Мосягин А. А. Межъязыковая омонимия как проблема трансформации авторской картины мира при переводе. Автореферат. Екатеринбург, 1999 г.

.Муравьев, В. Л. Faux amis, или «Ложные друзья переводчика». М. : Просвещение, 1969. 48 с.

.Пражский лингвистический кружок. Сб.статей. М., 1967.

.Рильський М.Ф. Мистецтво перекладу. Київ: Рад. Письменник, 1956.

.Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: розмовник / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Слов'янський ін-т Чеської Академії наук. - К. : Довіра, 2002. - 477 с.

.Федорчук Е.В. Межъязыковая омонимия и паронимия в близкородственных язиках: на материале русского и украинского языков. Автореферат диссертации. Москва, 2001 г.

.Шидловский А. Лингвистические проблемы перевода на белорусский язык. - Мн., 1978.

.Юзвяк Ірина. Проблема українсько-турецької омонімії в лінгводидактичному аспекті. Статья. 4 стр.Источник: Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2008. Вип. 3. С. 219-222.

.K?ssler M., Derocquigny J. Les faux amis ou Les pièges du vocabulaire anglais, Paris, 1928.

.Denisa Navrátilová. Ukrajinsko-?eská mezijazyková homonymie a paronymie (na materiálu substantiv). Bakalá?ská diplomová práce. Брно, 2011 р. Автореферат.

.Vlcek Josef. K problematice rusko-ceske hamonymie // Acta Universitatis carolinaePhilologica 3 Slavia Pragensia IY. - 1962.

.Duchá?ek Otto. O vzájemném vlivu tvaru a významu slov. Praha, 1953.

.Forman M. Homonyma // Ruský jazyk. ?asopis pro vyu?ování ru?tin? na ?eskoslovenských ?kolách. Ro?ník V1, N 8, 1956.

.T??itelová Marie. O morfologické homonymii v ?e?tin?. Rozpravy ?eskoslovenské Akademie v?d. Ro?ník 76 - se?it 8. Praha, 1966.

.Rejzek 2001 - Rejzek J. ?eský etymologický slovník. Praha, 2001.



Додаток


А Антикваріат Предмети мистецтва минулого, цінні як пам'ятки старовини, а водночас придатні до повсякденного вжитку. Магазин скуповує антикваріат для реставрації. Б Балон Оболонка з повітрям чи газом, легшим за повітря; Посудина, в якій зберігають, перевозять газ або рідину. Задля безпеки купив собі газовий балон. Банка Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми. Банка з рідиною. Батіг Пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу Батіг на коня. Блимати Світитися тьмяним нерівним світлом; кидати погляди, поглядати. Лампочка постійно блимає. Балетка Легкі туфлі без підборів. Вона купила нові балетки. Брат (ім.) Син у відношенні до інших дітей одних батьків. Поїхали з братом до лісу. Antikvariát Букіністичний магазин. Nabízíme ve?kerý antikvá?ský sortiment - beletrii, odborné knihy, sb?ratelské p?edm?ty i grafické listy - to v?e za velmi pznivé ceny. Balón Повітряна куля, аеростат. Cena vyhlídkového letu balónem se li podle po?tu osob v ko?i balónu, typu letu a lokality po?adovaného letu. Banka Банк, фонд. Komer?ní banka poskytuje finan?ní produkty a slu?by pro ob?any. Batoh Рюкзак, ранець. ?iroký výb?r ?kolních batoh? pro d?ti, studentských batoh? a batoh? pro volný ?as. Bloumat Блукати, роздивлятися. Bloumat po neznámým pob?e. Baletka Балерина. Baletka tancovala na scén?. Brát (дієсл.) Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. BMW bude brát hybridní techniku od Toyoty.Бухта Невелика частина моря, затоки, озера, водосховища, відокремлена від відкритих вод з трьох боків частинами суші. В бухті був повний штиль. Булка Хліб з білого пшеничного борошна. Булка була ще гарячою, щойно з печі. Буряк Городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід. Восени збираємо буряки. Бидло збірн., розм. Свійська рогата худоба; перен. Дурна, безкультурна людина Ах ти, скотина, бидло! Пан бере шори, щоб занести на місце. В Вигода Те, що має добрі наслідки, несе прибуток; користь. Вигода для студентів. Вогонь Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. Вогонь затріпотів на вітру. Г Гаяти Затримувати когось довше, ніж треба; втрачати. Давайте не будемо гаяти час. Гарант Той, хто гарантує, дає гарантію за свої дії чи за когось. Гарант якості.Buchta Солодкий пиріжок; перен. стусан; тюхтій, телепень. Jednoduchý recept na nadýchanou pudinkovou buchtu se smetanou a sko?icí. Bulka Пухирець, гулька. Moje malá 21 m?sic? má u? n?kolik dní na b?í?ku nad pupíkem malou bulku. Burák Розм.. арахіс. Buráky neboli arady pocházejí z podzemnice olejné. Bydlo Життя, буденність. Politici p?ijdou o dobré bydlo. Výhoda Перевага. Finan?ní výhoda. Ohon Хвіст. V?dci objevili hv?zdu, která má ohon jako kometa. Hajat Спатки, спати. Byla jsem zvyklá hajat do 8-9h, a te? musím vstávat v 3:45. Harant Паливода, шибайголова. Mladej harant v ?alin? vychvaloval vládu.Голка Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Впустила голку на підлогу. Гостинець Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Привеземо з Москви гостинців. Гуска Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Гуска боляче щипалася. Д Давка В юрбі - тиск, штовханина, товкотнеча. У черзі була сильна давка. Дитинство Період життя у дитячому віці. Кожний памятає своє дитинство. Діловий Який стосується суті справи; має практичне значення. Ділові дискусії - це закономірно. Домовина Спеціально зроблена скриня, в якій ховають покійника. Труна. Замовили дубову домовину. Доза Певна кількість будь-чого; певна кількість ліків, яка призначається хворому й зумовлює той чи інший ефект. Не можна перевищувати прописану лікарем дозу ліків.Holka Дівчинка; дочка; дорогенька. Holka modrooká nesedávej u potoka, holka modrooká nesedávej tam. Hostinec Корчма, трактир, паб, готель. Pokud hledáte dobrou místní kuchyni, v?e najdete u nás v hostinci na Háskov? a v restauraci Roky. Houska Булочка, білий хліб. Vo?avé domácí rohlíky a housky jako malované. Dávka Порція, доза, пайок; платіж, внесок. Bojová dávka potravin. D?tinství Хлопяцтво. Mohu to pova?ovat za d?tinství, vandalismus atd. Dílový Cкладений. Dílový n??. Domovina Батьківщина, вітчизна. Cesta na Domovinu Dóza Скринька. Dóza na tabák. Ж Жилетка Вид жіночої одежі без рукавів, яку одягають на блузку або сукню. Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. Жилетка була прикрашена вишитими квітами. Живіт Середня частина тіла людини, тварини; черево. Плаский живіт. Жупан Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. Жупан робив пана ще товстішим. З Зажиток Достаток, заможність. Вона жила в зажитку. Зацілувати Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. (надміру) Зацілувати до смерті. Заклад Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі. Освітні заклади у нашому селі. Закусити Затиснути, стиснути зубами що-небудь. Закусив мотузку, аби не впала. ?iletka Бритва, лезо. Celý ?ivot se holím ?iletkou a ne?etm na nich. ?ivot Життя; рух, існування. Vítáme Vás na stránkách ob?anského sdru?ení ?ivot bez závislostí. ?upan Халат. Prodej ?upan? bavln?ných i saténových. Zá?itek Враження, які отримала людина. Zá?itky z Krymu. Zacelovat Лагодити, ремонтувати; лікувати, загоювати. Rakytníkový extrakt pomáhá zacelovat drobn?j ranky. Základ Фундамент; підґрунтя, основа. Vym??ovací základ pro pojistné na sociální poji?t?ní si OSV? ur?uje sama, ale musí dodr?et ur?ité podmínky. Zakusit Звідати; пережити. Díky krásn?jmu úsm?vu budete moci zakusit sebeúctu a sebejistotu, které jste nikdy dve neza?ili.Запас Те, що заготовлено заздалегідь; збереження. На зиму робили запаси сіна. Запах Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Запах парфумів. Здатний Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. Він точно здатний на це. Зцілити Вилікувати, позбавити хвороби Аби ж тільки сина можна було зцілити. К Кара Суворе покарання, відплата за що-небудь. За свою провину отримав найсуворішу кару. Клапоть Відрізана або відірвана частина тканини, шкіри, паперу тощо; обривок. Клапоть паперу. Клопіт (ім.) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Мали неабиякий клопіт з тим телям. Кров Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Впав так, що йому потекла кров з носа.Zápas Змагання; боротьба, бій. Basketbalisté Washingtonu prohráli i jedenáctý zápas v nové sezon? NBA. Zápach Неприємний запах. Zápach odpadk?. Zdatný Сильний, дужий; діловий, здібний. Neuv??iteln? rychle doká?e vytvo?it vázu jeden zdatný ?ecký keramik. Scelit Обєднати; залатати. Jak scelit zlomené srdce? Kára Ручний візок; таратайка. Kára byla stará a ?patná. Klapot Стукіт, цокання. Klapot ko?ských kopyt. Klopit (дієсл.) Перевертати; опускати. Höglova rakouská obuv donutí klopit o?i k zemi. Krov Крокви; дах, стріха. D?ev?né krovy. Кулак Кисть руки з зігнутими і притиснутими до долоні пальцями. Битися навкулачки. Курка Свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць; самка півня. Курка втекла з двору. Л Лід Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Крихкий лід. Луза Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола. Він загнав шар в лузу. М Мілька Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри. Народжена мілька. Модрина Рослина родини соснових з мякою хвоєю, що на зиму опадає. Модрина європейська. Н Нагляд Дія за значенням наглядати (Пильнувати, слідкувати за ким-, чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін.). Малі діти мають весь час бути під наглядом дорослих. Напад Дії, часом збройні, з метою загарбати щось, агресія, короткочасний наліт. На директора фірми скоєно збройний напад.Kulak Куркуль. Stalin nadil provést „likvidaci kulak? jako tdy. K?rka Скоринка, кірочка. K?rka chleba. Lid Народ; люди. Venkovský lid. L?za Сірома, голота, набрід. Lstivá l?za. Mýlka Помилка, хиба. To byla mýlka. Mod?ina Синець, кровопідтік. Mod?ina na stehn?. Náhled Думка, погляд. P?ed samotným tiskem si nejprve v?dy prohlédn?te tiskový náhled. Nápad Раптова думка, ідея. Nápady pro kreativní tvorbu zam??ené na tradi?ní i moderní výtvarné techniky.Небо (ім.) Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Сьогодні все небо в хмарах. О Опікати Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось. Мати завжди його опікала. Оса Комаха. До хати залетіла оса. Осуд Вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь. Вся околиця показала йому свій осуд. Овочі Соковиті частини трав'янистих рослин, що споживаються людиною в свіжому або переробленому вигляді. На городі стиглі овочі. П Плітка Не підтверджена дійсними фактами чутка, звістка про кого-, що-небудь; поговір. По селу розповсюджувалися плітки. Поганка Отруйний гриб групи пластинчастих, роду мухоморів. Гляди не зірви поганку. Порада Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті Маю гарну пораду від батька.Nebo (спол.) Або. Není na to ale dný zákon nebo pravidlo. Opékat Обсмажувати, підсмажувати. Co opékat na ohni? Osa Вісь; суть. Аktivitа v rámci horizontální osy. Osud Доля, талан, фатум. Zm?? m?j osud. Ovoce Фрукти. Zabýváme se p?edevm importem a exportem ovoce a zeleniny. Pletka Женихання, залицяння; інтрига. Milostné a politické pletky kolem ?eského tr?nu. Pohanka Гречана крупа, каша. Pohanka - zdravé jídlo na?ich babi?ek. Porada Нарада. Porada zástupc? mláde?e.Посада Службове становище, пов'язане з виконанням певних обов'язків. На цій посаді я досягну успіху. Послання Твip у фоpмi листа або звершення. Сподіваюся, що він отримав моє послання. Послуга Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Зроби мені таку послугу. Р Родичі Ті, хто перебувають у родовій спорідненості з ким-небудь. На день народження приїхали усі родичі. Розпуста Аморальний спосіб життя, розпущеність, блудство. Головне для слуг Ватикану - не віра, а гроші, лакомство, розпуста. Рихлий Крихкий або розсипчастий. Гірська порода виявилася рихлою. С Селянка Жителька села. Селянка вдосвіта доїла корову. Складний Важкий для розуміння, вирішення, здійснення. Ці приклади занадто складні. Спокійний Тихий, лагідний, врівноважений. Хлопець ріс напрочуд спокійним. Стан Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами. В такому стані його не можна пускати на вулицю. Старість Період життя, що наступає після зрілості і характеризується поступовим послабленням діяльності організму; Старість - не радість. Свинка Зменш.-пестл. до «свиня». З хліву вибігла маленька свинка. Т Труп Мертве тіло людини або тварини. Під мостом знайшли труп невідомого мешканця міста. Тушити Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Скоріше затуши вогнище, поки воно не розрослося. Х Халупа Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Доводилося жити у халупі. Худий Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. З подорожі повернувся худим як тріска. Худоба Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Виведемо худобу на пасовисько.Posada Кошик, клітка. Prodam posadu na prase. Poslání Місія. Poslání je n?co, co u ?ady ?eských firem budete hledat jen marn?. Posluha Працівник, служник. Posluha hotelu. Rodi?? Батьки. Kurzy pro rodi?e, man?ele a partnery. Rozpusta Пустун, шибеник; бешкетниця. Ten chlapec opravdu rozpusta. Rychlý Швидкий, скорий. Rychlý a bezpe?ný webový prohlí?e?. Selanka Ідилія. Anglická selanka s tragickými d?sledky. Skladný Місткий, ємний. Skladný pohodlný sportovní polohovací korek. Spokojený Задоволений, вдоволений. Spokojený zákazník = spokojený pracovník. Stan Намет, шатро. Stan podá tradi?ní stanový tábor na tábo?i?ti u Humpolce pro d?ti od 6 do 15 let. Starost Турбота, хлопіт Na?e d?ti - radost i starost. Svinka Мокриця Svinka obecnámá zplo?t?lé, na h?betní stran? mírn? vyklenuté t?lo. Trup Тулуб; фюзеляж; корпус. Desítky nových Boeing? 787 mohou mít vadný trup. Tu?it Передчувати; припускати. Teaser na polský video Grey Area dává tu?it, ?e bude na co koukat! Chalupa Дача, хатина. Chaty a chalupy k pronajmutí, pronájem chat a chalup. Chudý Бідний. Ve Francii vypukla slovní válka mezi chudými a bohatými. Chudoba Бідність, убогість. Chudoba dohlanala matku v Indii k prodeji svých dcerek.Хитрий Який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. Чоловяга був хитрий, всюди шукав для себе вигоди. Ціпеніти Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.) Так і заціпеніла від жаху. Ціп Просте сільськогосподарське знаряддя для обмолоту зернових культур. Купив новий ціп для молотьби. Чарка Посудина для пиття міцних напоїв, маленька чара, що інколи має піддон або кулевидну ніжку. Не розбий нової чарки. Черствий Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби) Цей хліб вже зовсім черствий. Червень Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. В червні поїдемо на море. Чесно (присл.) Присл. до чесний. (Який відзначається високими моральними якостями) Я чесно нічого не крав. Чумак В Україні в XV-XIX ст. - візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари. Чумаки поверталися додому. Я Ягода Соковитий, невеликого розміру плід трав'яних та кущових рослин. Підемо в ліс по ягоди.Chytrý Розумний; дотепний. Chytrý hra?ky pro chytrý d?ti. Cepen?t Дохнути, здихати. Zaná? cepen?t, m?l bys chodit na sluní?ko a ?erstvý vzduch. Cíp Ріг; клин. St?edov?ká kapuce s cípy. rka Риска; кома; знак довготи. Základní pravidlo ká, ?e rka p?ed «a» se nepí?e, jestli?e jde o slu?ovací spojení. ?erstvý Свіжий. Sma?ený ?erstvý sýr s ochuceným medem. ?erve? Червоний колір, багрянець; червона фарба. ?ervená je výrazem ?ivotní síly. ?esno(ім.) Вічко, льоток (вулика). ?esno- otvor v p?ední st?n? úlu, kterým v?ely vylétají a vracejí se. ?umák Морда, писок, ніс; рило, мармиза, пика. U? n?kolik týdn? má teplý ?umák a pes by m?l mít správn? studený. Jahoda Суниця, полуниця. Jahody si u nás m??ete sami nasbírat, a získat tak ni??í cenu, nebo si je rovnou zakoupit v p?ipravených kocích.


Вступ Існування, використання і розвиток мов призводять до нових цікавих внутрішньомовних явищ. Одним з них є міжмовна омонімія, якій у сучасній лінгвіст

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ