Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств

 

Національна академія аграрних наук України

Інститут агроекології і природокористування

Методичні рекомендації

Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств

Київ, 2012

Запропоновано методики для оцінки стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств за допомогою біоіндикаційних методів. Біондикаційні методи є інформативними, простими у використанні, а по реакції тест-обєктів можна зробити висновки щодо екологічної оцінки впливу на довкілля та надати попередній прогноз щодо змін у стані навколишнього природного середовища в майбутньому.

Терміни та абревіатура

СЗЗ - санітарно-захисна зона

Санітарно-захисні зони - це ділянки землі навколо обєктів господарської діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих впливів цих обєктів на здоровя людини.

Біоіндикація - властивість багатьох організмів реагувати на зміну фізико-хімічних та екологічних характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо.

Біоіндикатори - організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких є показником певних природних процесів або умов довкілля, в т.ч. наявності і концентрації певних забруднювальних речовин.

УПУ - умовні показники ушкодженості (УПУ) біосистем.

ІУПУ - інтегральний умовний показник ушкодженості стану навколишнього середовища.

Вступ

На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продукції деякі господарі економлять місце, електроенергію, роблять дешевшим технологічний процес, не враховуючи природних потреб тварин, і саме головне - екологічну ситуацію, що веде до необоротних змін в біосфері.

Негативна тенденція, що складається в галузі тваринництва веде до непередбачуваних екологічних наслідків, загибелі фауни і флори на прилеглих до тваринницьких господарств територіях, поширення інфекційних хвороб у людей, тварин і птиці.

Реалізація екологічних вимог до тваринництва повинна базуватися на системному моніторингу території цих підприємств.

Актуальним є проведення моніторингу, який покликаний відслідковувати стан та якість усіх основних природних обєктів у місцях розміщення тваринницьких підприємств - атмосферу, воду, біологічні природні системи - біорізноманіття і популяційний склад біоценозів, що є найважливішими індикаторами антропогенних забруднень. Особливо інформативним показником ушкодження екосистем є рослини. Велика площа контакту та інтенсивний газообмін з навколишнім середовищем зумовлюють їх високу чутливість до дії різноманітних забруднювальних факторів. Тому рослини особливо придатні для виявлення початкових шкідливих змін у складі повітря біосфери і є якісними біоіндикаторами як атмосферного забруднення, так і забруднення території в цілому. Вивчення біорізноманіття комах дозволяє ви значити стан стабільності екосистем, які прилягають до підприємств з виробництва продукції тваринництва.

Вивчення рівня впливу сучасних тваринницьких господарств України різних напрямів виробництва продукції на навколишнє природне середовище важливе для вчасного впровадження необхідних заходів для покращення екологічного стану в цілому і сприяння виробництву якісної тваринницької продукції.

Показники біорізноманіття комах слугують додатковими критеріями ефективності дослідження впливу виробництва продукції тваринництва на довкілля. Комахи є основними запилювачами рослин, а така екологічна група комах, як капрофаги беруть участь у розкладанні екскрементів тварин, цим сами залучаючи їх у колообіг речовин. Комахи, будучи джерелом білка, є незамінною ланкою у харчовому ланцюзі для багатьох тварин.

1. Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної Robіnіa pseudoacacіa L.

Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря застосовано методику дослідження стану довкілля за відсотком зрілого насіння стручків робінії звичайної Robіnіa pseudoacacіa L. [9].

Стручки робінії звичайної Robіnіa pseudoacacіa L. збирають у жовтні. У зібраних стручках визначають загальну кількість утворених насіннєвих зачатків і ту кількість із них, які перетворилися на зріле насіння. Далі вираховують відсоток зрілих насінин.

Результати досліджень занесіть до таблиці 1.

Таблиця 1 Схема запису результатів дослідження

Місце відборуЗагальна кількість утворених насіннєвих зачатківКількість насіннєвих зачатків, які перетворились на зріле насінняВідсоток зрілих насінинДжерело забруднення:Відносно чиста ділянка (контроль)

2. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря

Особливої уваги заслуговує проблема впливу антропогенних чинників на спадковий апарат та репродуктивну здатність рослин. Нині не викликає сумніву те, що репродуктивні структури і насамперед чоловічий гаметофіт є найбільш чутливими до дії токсичних інгредієнтів (Бессонова В.П.,1992). Це проявляється в збільшенні стерильності пилкових зерен та зниженні їх фертильності. При дії несприятливих факторів спостерігається морфологічна різноякісність пилкових зерен, утворення зморщених, зруйнованих, гігантських зерен, що слугує показником токсичного та мутагенного впливу.

Токсичність і потенційну мутагенність повітряного басейну на досліджуваній території визначають з використанням тесту "Стерильність пилку рослин"[5].

Для визначення рівня стерильності пилку рекомендовано застосовувати йодний метод забарвлення. Встановлено, що клітини фертильного та стерильного пилку відрізняються за кількістю крохмалю. Фертильні пилкові зерна повністю заповнені крохмалем, а стерильні - не містять його взагалі або мають його сліди. Фертильні пилкові зерна забарвлюються в охристо-коричневі відтінки різної потужності, а стерильні або зовсім не забарвлюються, або забарвлюються фрагментарно на 20-30%, набуваючи слабкого практично прозорого світло-жовтого тону.

Приготовлений цитологічний препарат вивчають під бінокулярним мікроскопом "Біолам" Р-14 з підсвітленням (збільшення 7х1,5х20 або 7х1,5х40). У кожному препараті переглядали від 1000 до 5000 пилкових зерен із застосуванням лічильника.

Кількість стерильних зерен визначається у відсотках.

Стерильність - це М ± m, де , яка обчислюється за формулами:

,

забруднення атмосферний повітря токсичність

де m - вірогідність підрахунку

М - кількість (або відсоток) стерильних клітин на загальну кількість досліджених пилкових зерен;- стерильні зерна;- всі зерна.

Збільшення кількості стерильних пилкових зерен вказує на підвищення токсичності атмосферного повітря.

В якості рослин-індикаторів були застосовані наступні представники місцевої флори, які були класифіковані за рівнями спонтанної стійкості (чутливості) клітин пилку до дії несприятливих факторів, табл. 2.

Таблиця 2 Перелік фітоіндикаторів, та їх класифікація за групами стійкості (чутливості) до дії несприятливих екологічних факторів

БіоіндикаторГрупа стійкостіJuglans regіa L.Горіх грецький1Junіperus Sabіna L.Яловець козацький1Vіnca mіnor L.Барвінок малий1Corylus avellana L.Ліщина звичайна 1Tіlіa cordata Mіll.Липа серцелисна 1Tіlіa platyphyllos Soop.Липа широколиста1Prunus spіnosa L.Слива колюча1Armoracіa rustіcana GaerthХрін звичайний1Lіnarіa vulgarіss Mіll.Льонок звичайний1Calendula offіcіnalіs L.Календула лікарська 1Convolvulus arvensіs L.Березка польова1Hyperіcum perforatum L.Звіробій звичайний1Cіrsіum oleraceum Scop.Осот горідній1Bellіs perennіs L.Маргаритка багаторічна1Lapsana іntermedіa Bіeb.Празелень середній1Helіanthus annuus L.Соняшник однолітній1Platanus orіentalіs L.Платан східний2Pіnus pallasіana D. Don.Сосна кримська2Vіburnum opulus L.Калина звичайна2Lonіcera tatarіca L.Жимолость татарська2Alnusіncana L.Вільха сіра2Syrіnga vulgarіs L.Бузок звичайний2Lіgustrum vulgare L.Бирючина звичайна2Betula pendula Roth.Береза повисла2Sorbus domestіca L.Горобина домашня2Cotoneaster taurіcus Pojark.Кизильник рожевий2Sіsymbrіum Loeselіі L.Сухоребрик Лезелиев2Capsela bursa pastorіs L. Medіk.Грицики звичайні 2Taraxacum offіcіnalіs Webb. Кульбаба лікарська2Campanula patula L.Дзвоники розлогі2Matrіcarіa offіcіnalіs L.Ромашка садова2Salvіa stepposa Shost.Шавлія степова2Plantago major L.Подорожник великий2Tіssulago farfara L.Мати-й-мачуха2Senecіo borysthenіcus Ds.Крестовник дніпровський2Wіsterіa sіnensіs Sweet.Гліцинія китайська2Robіnіa vіscona Vent.Робінія клейка2Faba bona Medіk.Боби кінські2 Saponarіa offіcіnalіs L.Мильнянка лікарська2Barbarea vulgarіs R. Br.Суріпиця звичайна2Malva erecta J. et C. Presl.Проскурник прямостоячий2Amaranthus retrorlexus L.Щириця загнута2Chelіdonіum majus L.Чистотіл великий2Tagetes patula L.Бархатці 2Cіchorіum іntіbus L.Цикорій звичайний2Centaurea cyanud L.Волошка синя2Melіlotus albus Desr.Буркун білий2Achіllea stepposa Klok.Деревій степовий2Tanacetum vulgare L.Пижмо звичайне2Populus іtalіca Du Poі.Тополя пірамідальна2Melіlotus albus Desr.Буркун білий3Medіcago satіva L.Люцерна посівна3Berteroa іncana L.Гикавка сіра3Armenіaca vulgarіs Lam.Абрикос звичайний3Sambucus nіgra L.Бузина чорна3Castanea vulgarіs Lam.Каштан кінський3Elaeagnus angustіfolіa L.Маслина вузьколиста 3Jasmіnum frutіcans L.Жасмин чагарниковий3Paslus avіum Mіll.Черемха звичайна3Amygdalus communіs L.Мигдаль звичайний3Cansolіda regalіs S.F.GrayСокирки польові3Melіlotus offіcіnalіs L.Буркун лікарський 3Convallarіa majalіs L.Конвалія звичайна3Verbascum phoenіceum L.Дивина фіолетова3Vіola trіcolor L.Фіалка триколірна 3Sonchus arvensіs l.Жовтий осот польовий3Lotus taurіcum juz.Лядвенець кримський3Crepіs ramosіssіma Durv.Скирта3Solanum nіgrum l.Паслін чорний3Sambucus nіgra L.Бузина чорна3Trіfolіum pratense L.Конюшина лучна3Veronіca arvensіs L.Вероніка польова3Trіfolіum repens L.Конюшина повзуча4Acer platanoіdes L.Клен гостролистий 4Acer negundo L.Клен ясенолистий4Malus domestіca Borkh.Яблуня домашня4Papaver rhoeas L.Мак дикий4Cerasus vulgarіs Mіll.Вишня звичайна4Tropaeolum majus L.Красоля велика4Salіx alba L.Верба біла4Prunus domestіca L.Слива домашня4Rosa canіna L.Шипшина собача4Rosa ucraіnіca Chrshan.Шипшина українська4Reseda odorata L.Резеда запашна 4Ranunculus acrіs L.Жовтець їдкий4Ranunculus arvensіs L.Жовтець польовий4Ranunculus repens L.Жовтець повзучий4Elytrіgіa repens L.Пирій повзучий4Robіnіa pseudoacacіa L.Акація біла4Pіcea Pungens Engelm.Ялиця колюча5Forsythіa europaea Degen.Форзиція європейська5Percіca vulgarіs Mіll.Персик звичайний5Polygonum fagopyrum moench L.Гречка їстівна5Satureja hortensіs L.Чабер садовий5Solanum tuberosum L.Паслін бульбистий5Fraxіnus excelsіor L.Ясень звичайний5

Характеристика цих груп фітоіндикаторів за показниками стерильності клітин пилку в екологічно чистих (Пкомф.) і максимально забруднених (Пкрит.) територіях приведена в табл.3.

Таблиця 3 Характеристика фітоіндикаторів різних груп стійкості за ознакою "Стерильність пилку рослин"

№ групиХарактеристика групи стійкості (чутливості)Стерильність пилку, %П комф.П крит.1Високостійкі 0,2±0,1410,0±0,952Стійкі 0,5±0,2220,0±1,263Середньостійкі 1,0±0,3030,0±1,454 Чутливі 1,5±0,3840,0±1,555Високочутливі 2,0±0,4450,0±1,583. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном

У звязку з тим, що всі біоіндикаційні показники мають свої одиниці виміру, необхідно привести їх в єдину безрозмірну систему умовних показників ушкодженості (УПУ) біосистем. Це надасть можливість виконати інтегральну оцінку стану довкілля за токсико-мутагенним фоном і визначити рівні екологічної небезпеки для людини та біоти. Умовний показник ушкодженості біоіндикаторів визначають за формулою [5]:

,

де Пкомф і Пкрит - експериментально (або експертно) встановлені значення біопараметра в комфортних та критичних умовах відповідно; Преал - реальне значення біопараметру в досліджуваному варіанті.

Абсолютна різниця |Пкрит?Пкомф| дає уявлення про амплітуду зміни чисельного значення параметра під впливом шкідливих факторів навколишнього середовища. Визначаючи реальне значення біопараметра на досліджуваній території Пі та знаючи величини Пкомф і Пкрит, можна оцінити ступінь зміни параметра під впливом несприятливих факторів. Так, різниця |Пі ?Пкомф| дає уяву про ступінь порушення біопараметра під впливом шкідливих факторів.

Оскільки стан обєктів навколишнього середовища характеризується набором ознак, їх можна охарактеризувати інтегральним показником:

,

де ІУПУі ? один з інтегральних умовних показників ушкоджень стану навколишнього середовища; Пкомф, Пкрит, Преал ? відповідно комфортне, критичне і реальне значення одного з n показників.

Значення умовних показників ушкодженості (УПУ та ІУПУ) змінюються в межах від 0 (комфортні для життєдіяльності умови) до 1 (критичні умови). Для оцінки рівня ушкодженості обєктів довкілля пропонується використовувати єдину уніфіковану шкалу (табл. 4) [5].

За нормативні значення ушкодженості для всіх біопараметрів, що відповідають умовам стійкого розвитку території, приймають 30%-й рівень (тобто УПУнорм= 0,300), який знаходиться в межах гомеостазу біосистем та при якому можливе їх відновлення після припинення дії негативних факторів. Для більш точних оцінок уводять коефіцієнти значущості для кожної із складових системи. Більші коефіцієнти встановлюють для найбільш чутливих до дії несприятливих факторів навколишнього середовища параметрів. Нормативні значення Пнорм для кожного показника при УПУ=0,300:

Пнорм = 0,3·(Пкрит?Пкомф)+ Пкомф ,

Пнорм = Пкомф ? 0,3·(Пкомф?Пкрит) .

Інтегральний показник, що характеризує стан довкілля за загальним токсико-мутагенним фоном визначається за формулою [5]:

ІУПУбіоінд =(·ІУПУ1 + ІУПУ2 )/2,

де ІУПУ1, ІУПУ2 - інтегральні показники біоіндикації стану атмосфери та педосфери відповідно.

Згідно з уніфікованою шкалою за цитогенетичними показниками можливо оцінити стан як окремих обєктів довкілля так і стан навколишнього середовища в цілому за токсико-мутагенним фоном.

Таблиця 4 Уніфікована оціночна шкала, що характеризує стан обєктів довкілля за токсико-мутагенним фоном

Категорія екологічної безпеки територій за токсико-мутагенним фономДіапа-зон оцінок УПУОзнаки прийняття управлінських рішеньРівень ушкодже-ності біосистемСтан біосистемВиди управлінських рішеньБезпечна0,000-0,250Низький і нижче за середнійЕталонний і сприятливийІнформаційний періодичний регламентний контроль. Визначення еталонних територій з УПУ?0,150, які вимагають особливої охорони і можуть бути використані для контролюПомірно небезпечна 0,251-0,500Середній Конфліктний і загрозливийНормуючий, періодичний регламентний контроль. Визначення територій з нормативним рівнем ушкодженності біосистем з УПУ?0,300, встановлення причин і ступеня відхилення від нормативних показників та засоби для досягнення нормативних показниківНебезпечна 0,501-0,750Вище за середній Критичний Тактично-стратегічні дії і постійний регламентний контроль. Визначення джерел і компонентного складу забруднювачів, розроблення реабілітаційних заходів щодо поліпшення стану довкілля і біологічних системНадзвичайно небезпечна0,751-1,000Високий Катастро-фічний Радикальна зміна тактики і стратегії. Особливий регламентний контроль. Визначення меж територій з катастрофічним станом. Розроблення цілеспрямованих заходів щодо відновлення екологічного стану ушкоджених територій та біосистем4. Визначення стану навколишнього середовища за комплексом морфологічних ознак (хвої, пагонів, бруньок) у сосни звичайної Pіnus sylvestrіs L

Особливою біоіндикаційною цінністю характеризуються хвойні рослини. Характерними ознаками неблагополуччя навколишнього середовища, і особливо газового складу атмосфери, слугує:

1.поява різного роду хлорозів і некрозів;

2.зменшення розмірів ряду органів (довжини хвої, пагони поточного року і минулих років, їх товщини, розміру шишок, скорочення величини й кількості закладених бруньок);

.зменшення галуження;

.через менший ріст пагонів і хвої в довжину в забрудненій зоні спостерігається зближення відстані між хвоїнками (їх на пагоні більше, ніж у чистій зоні). Спостерігається потовщення самої хвої, зменшується тривалість її життя (1-3 роки в забрудненій зоні і 6-7 років - у чистій);

.викликає також стерильність насіння (зменшення його схожості).

6.у хвойних деревних рослин гостре ураження викликає верхівковий некроз червонувато-коричневого або коричневого кольору, котрий може розповсюдитись до основи хвоїнок;

7.найбільш чутливою реакцією хвої на стресові впливи антропогенної природи є закупорювання смоляних ходів, і як наслідок даного процесу - некротизація верхівки хвої та її повне.

За тиждень до експерименту, зрізають гілки умовно одного класу віку сосни звичайної , найбільш поширених у даній місцевості на висоті 2 м із частини крони, повернутої до підприємства з виробництва продукції тваринництва. Контролем мають бути гілки, зібрані з тієї ж частини крони дерев такого ж виду і класу віку у чистій зоні.

Хвою розглядають за допомогою лупи, досліджують ураженість кінчиків хвоїнок і всієї поверхні хлорозом і некрозом. Встановлюють відсоток ураженої поверхні і характер прояву пошкодження (точки, крапчастість, плямистість, мозаїчність Вимірюють довжину хвої на пагоні минулого року, а також її ширину (всередині хвоїнки) за допомогою вимірювальної лупи. Повторність 10-20-кратна.

Обчислюють масу 1000 штук абсолютно сухих хвоїнок. Для цього відраховують 2 рази по 500 штук хвоїнок, висушують їх у термостаті до абсолютно-сухого стану і зважують. Підраховують кількість хвоїнок на 10 см пагона, який вимірюють від середини крони до вершинної бруньки. Вимірюють довжину приросту кожного року, починаючи від останнього, рухаючись послідовно по міжвузлях від року до року; вимірюють товщину осьового пагона (на прикладі дворічного); підраховують розгалуження і обчислюють його середнє значення (рис. 1).

В особин сосни звичайної Pіnus sylvestrіs L. в умовах забруднення відбувається зміна морфометричних показників, зокрема ступінь некротичного ураження і його характер, довжина, ширина, їх вага, а також кількість на 10 см пагона.

Рис. 1. Частинки гілки хвойного дерева, що служать біоіндикаторами: А1, А2, А3 - осьові пагони першого, другого та третього років; Б1,Б2, Б3 - хвоя першого, другого та третього років; В - кільце; Г- бокові пагони; Д- бруньки [8].

Таблиця 5

№ п/пМісце відбору пробДовжина хвої, ммШирина хвої, ммКількість хвоїнок на 10 см, шт.Вага 1000 хвоїнок, гНекрози%тип некрозу

Таблиця 6

Місце відбору пробиПагониБрунькидовжина осьового пагона, ммтовщина осьового пагона, ммрозгалуження, шт.кількість, шт.довжина, ммтовщина, мм

Отримані дані узагальнюють в таблиці 5, 6.

. Вивчення впливу тваринницьких господарств на стан біорізноманіття ентомофауни

Дослідження слід проводити в червні-вересні. Представників комах відбирають в угрупованнях досліджуваних екосистем на дослідних ділянках (чотири дослідні ділянки) площею 100 м2 методом косіння ентомологічним сачком (100 раз) за методом К.К.Фасулаті, 1971.

Комах визначали за визначниками [6, 11, 13, 17].

Видове багатство комах визначали індексом Р.Маргалефа [2, 18]:

D=(S-1)/lnN,

де S - число виявлених видів,- загальне число особин усіх видів.

Індекс видового різноманіття визначали за Шенноном [1-3, 8, 15]:

Ні = - і ln Pі,

де Hі - видове різноманіття в бітах;і - ймовірність внеску кожного виду:і=n/N,

де n - кількість особин виду комах; N - загальна сума особин усіх видів комах;

за Сімпсоном [7, 18]:

P/E = 1 - і2,

де Pі - ймовірність внеску кожного виду:

Pі=n/N,

де n -кількість особин виду комах; N - загальна сума особин усіх видів комах;

Індекс домінування визначали за Сімпсоном [7, 8, 18]:

С = і /N)2,

де nі - оцінка значущості кожного виду;

N - сума оцінок значущості.

Індекс вирівняності визначали за Пієлу [7, 8, 18]:

е = ,

де Ні - індекс видового різноманіття Шеннона;- кількість видів.

Визначали таксономічне різноманіття за формулою:

Ht = - І ln Pі;

а складність угруповань:

С = (Нt 1/N і)n,

де Ні - видова рясність таксонів і-го рівня.

Класи домінування видів визначали за системою Штеккера-Бергмана []:

1.Еудомінанти - 31,7 %-100 %.

2.Домінанти - 10,1-31,1%.

.Субдомінанти - 3,2-10,1 %.

.Рецеденти - 1,1-3,1 %.

.Еурецеденти - менше 1 % особин.

Список використаних джерел

1.Емельянов И. Г. Разнообразие фаунистических комплексов как показатель состояния биоты / И.Г. Емельянов - К.: 1999. - 168 с.

2.Емельянов И.Г. Уровни биологыческого разнообразия и стратегия его сохранения / И.Г. Емельянов, Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Збереження біорізноманітності в Україні. - К.: Егем, 1997. - С. 32 -33.

3.Емельянов И.Г. Биоразнообразие как индикатор структурно-функциональной организации экосистем / И.Г. Емельянов // Тез. І Міжнар. наук. конф. Структура та функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 12 - 13.

4.Кучерявий В.П. Екологія / В.П. Кучерявий. - Львів: Світ, 2000 - 500 с.: іл.. Бібліогр.: с. 480.

5.Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи на тему: «Оцінка токсичності атмосферного повітря за тестом „Стерильність пилку рослин з дисциплін „Біоіндикація" та „Цитогенетичний моніторинг довкілля" для студентів напряму підготовки 6.040106 Екологія і охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування / Упоряд.: А.І.Горова, С.А.Риженко, А.В.Павличенко, О.О.Борисовська, І.Г.Миронова. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2007. - 25 с.

6.Определитель насекомых европейской части СССР. / Под ред. Б.М. Мамаева. ? М.: Посвещение, 1976. - 304 с.

.Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях / Песенко Ю.А. - М.: Наука, 1982. - 288 с.

.Протасов А.А. Биоразнообразие и его оценка; концептуальная диверсикология / А.А. Протасов. - К.: Изд-во НАН Украины, 2002. - 107 с.

9.Руденко С.С. Загальна екологія: практичний курс: Навчальний посібник : У 2-х ч. Частина 1. / С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2008. - 308 с.

10.Самойлов В.Ю. Моніторинг як засіб встановлення екологічних пріоритетів і порівняльної оцінки ризиків / В.Ю. Самойлов // Екологічний вісник - 2007. - № 3. - С. 6-8.

.Чернышев В.Б. Екология насекомых / В.Б. Чернышев - М.: Наука, 1996 - 304 с.

12.Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных / К.К. Фасулати. - М.: Высшая школа, 1971. - 424 с.

.Шаломов Р.В. Тваринний світ України / Р.В. Шаломов, О.А. Литовченко. - Х.: ВД ШКОЛА, 2006. - 144 с.: іл.

.Шварц С.С. Популяционная структура биогеоценоза / С.С. Шварц // Изв. АН СССР. Сер. биол. - 1971. ? № 4. - С. 485-494.

.Шеннон К. Работа по теории информации и кибернетики / Шеннон - К. - М.: Изд-во иностр. лит., 1963. - 830 с.

.Шрубович Ю.Ю. Формування наземних грунтових ногохвіток урбанізованих екосистем м. Львова: Автореф. дис…канд. біол. наук: 03.00.16./ Ю.Ю. Шрубович - Чернівці, 2002. - 19 с.

.Яхонтов В.В. Экология насекомых // В.В. Яхонтов. - М.: Высшая школа, 1964. - 458 с.

.Экологический энциклопедический словарь / И.И.Дедю. ? К.: Гл. ред. МСЭ. ? 408 с.

Національна академія аграрних наук України Інститут агроекології і природокористування Методичні рекоменда

Больше работ по теме: