Болонська система: іноземні мови та переклад

 













Болонська система: іноземні мови та переклад



Н.М. Антонюк


У травні 2005 р. в Норвезькому містечку Берген Україна підписала Болонську декларацію, взявши зобовязання модернізувати до 2010 р. свою освітню діяльність в контексті Європейських вимог. Було чітко заявлено про плани нашої держави увійти в Єдиний освітній та науковий Європейський простір, зробити його гармонійним, привабливим та конкурентоспроможним на світовій арені.

Йдеться про завершення процесу упровадження визначальних принципів Болонської декларації: визнання єдиної системи наукових ступенів, перехід на два цикли навчання, запровадження європейської системи трансферу кредитів, сприяння мобільності студентів та викладачів, формування європейських стандартів якості освіти, творення єдиного європейського простору освіти та науки. На кожному саміті міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу щоразу доповнюють завдання та цілі єдиного освітньо-наукового простору Європи. Відповідально було сформульовано потребу в скасуванні обмеження віку для навчання, що мало б сприяти реалізації ідеї пожиттєвої освіти, а також наголошено на необхідності створення всіх умов для привабливості європейського простору вищої освіти, яка стає регульованим людським капіталом, тому для всіх очевидно, що Болонський процес має як освітньо-наукові та культурницько-просвітницькі, так і політичні й економічні, лінгвістичні, мовно-комунікативні цілі.

Відтак і роль іноземномовного спілкування, перекладацьких технологій, культурно-етичної парадигми у мовленнєвій комунікації стає життєдайною і визначальною. Звісно, що про успішність реалізації основних принципів Болонської декларації та завдань Болонського процесу в Україні треба говорити лише у контексті виваженого, але динамічного застосування гнучких механізмів гармонізації нашої системи освіти та науки з міжнародним освітньо-науковими системами та необхідної зміни освітнього законодавства відповідно не лише до вимог Болонської декларації, а й відповідно до стрімких змін як на вітчизняному, так і на світовому ринку праці [17].

Зараз суспільство опинилося свідком і очевидним учасником ери інформації і гуманістичної парадигми трансформації сучасного соціального знання.

Загально відомо, що знання будь-якої галузі передаються їх носіями, особистостями представниками різних країн світу у процесі мовленнєвої комунікації засобами іноземних мов та перекладу їх на рідну мову. Якби люди не обмінювались інформацією засобами мовного розмаїття, не спілкувались між собою, вони б не змогли працювати разом, формувати цілі і досягти їх, передавати свої знання, досвід і мудрість прийдешнім поколінням.

Практично все, що відбувається у цивілізованому світі, потребує в тій чи іншій мірі використання різних мов та їх перекладу.

Завдання сучасної освіти у світі, а зокрема в Україні, - сприяти опануванню молоддю іноземними мовами - ключами спілкування. Мова йде про синтез освіти і культури, розуміння педагогами, соціологами, психологами, вченими світу соціокультурних засад спілкування, про розвиток культурологічної бази викладання будь-якої дисципліни, а особливо іноземних мов.

Виникла нагальна, життєво важлива, нова культурно-етична парадигма, без якої мовленнєва іноземно-мовна комунікація сьогодні не здійснюватиметься поза поняттям гуманізації будь-яких, а особливо - лінгвістичних, філологічних, перекладацьких знань.

Загальновідомо, що освіта, школа і мовна парадигма кожного народу виплекана його історією. Школа іноземних мов в Україні - не виняток. Адже з давніх-давен Україна, як держава, дбала про виховання і освіту своєї національної еліти.

Національна еліта - це вічний та невпинний рушій інформаційного поля культури, науки, освіти народу як відкритого перманентного суспільного процесу, що до нього може долучитися кожен, хто духовно дозріє як особистість... А еліта передусім є формотворним ядром нації. Жодна нація, як відомо, не буде визнана світовою цивілізацією, якщо не опанує іноземними мовами з метою спілкування зі світом.

Видатні постаті Української історії знали щонайменше по 5 іноземних мов. Серед них, як звичайно, грецьку, латинську, французьку, німецьку. Гетьмани України Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Скоропадський, не уявляли свого життя без спілкування іноземними мовами [1].

Якщо зробити екскурс у розвиток освіти та педагогічної думки на Україні від памяток писемності східних словян та Київської Русі, то ще у письменах Черноризца Храбра у школі і бібліотеці Києво-Печерського монастиря, уставах князів Володимира Святославича і Ярослава Володимировича знаходимо згадки про грецькі і римські письмена, іноземні мови світу та кроки їх засвоєння студентами.

А ось рядки з оригіналу Змісту навчання у Львівській братській школі, яка була відкрита у Львові 8 жовтня 1586 р.: Спочатку вчать складати літери, потім граматиці вчать; одночасно навчають церковному порядку, читанню і співам, кожен день привчають, щоб учні питали один одного по-грецькі і відповідали по-словянськи і відповідали простою мовою; вони не повинні говорити між собою простою мовою, а тільки словянською, грецькою мовами.

Технологія навчання іншомовного спілкування як парадигма мовленнєвої комунікації - це наука про техніку навчання, що здійснюється на науковій основі. Для викладача це зумовлює необхідність оволодіння сукупністю наукових знань про те, як, чому навчати саме так, щоб навчання в умовах масового оволодіння іноземною мовою було ефективним для кожного студента. Технологія навчання передбачає науковий підхід до змісту навчання, що визначається сучасними досягненнями в лінгвістиці, психології і психолінгвістиці. Лінгвістичний зміст викладання іноземних мов - це чітко відібраний матеріал: фонетичний, лексичний, граматичний, представлений в одиницях мовлення. Психологічний зміст - мовленнєві навички, що актуалізуються в мовленнєвих уміннях: в говорінні та аудіюванні, в читанні та письмі. Це також оволодіння діями та операціями, що являють собою суть мовленнєвого акту і забезпечують породження мовленнєвого висловлювання [3].

Технологія навчання мовленнєвої комунікації повязана з науковим підходом до того, як учити: на основі яких принципів, за допомогою яких методів і методичних прийомів, якими засобами навчання, з урахуванням яких факторів, для того щоб одержати найкращий педагогічний ефект в конкретних навчальних умовах. Технологія викладання іноземних мов завдяки науковому підходу до організації навчального процесу озброює викладача знаннями, необхідними для навчання студентів усного мовлення, читання і письма, як того вимагає програма.

Важливою складовою частиною технології навчання іноземних мов є засоби навчання - підручники і навчальні посібники, які спроможні забезпечити оволодіння учнями усною і письмовою формами комунікації. Кожна з цих форм має свою специфіку, яка впливає на адекватней вибір засобів навчання.

З точки зору психолінгвістики усне мовлення, за допомогою якого здійснюється вербальне спілкування, включає такі компоненти, що забезпечують його реалізацію: мета - засіб - умова.

Усне мовлення - це двосторонній процес, в якому виділяють аудіювання і говоріння. У процесі спілкування вони повязані між собою. Для цілеспрямованого формування вмінь усного мовлення необхідно розглядати кожну строку окремо з метою знаходження найбільш ефективної технології навчання.

До письмової форми іноземномовні комунікації належить як читання, тобто декодування, розшифрування думок тексту з метою їх розуміння, так і письмо, що є процесом кодування, зашифрування думок, які хоче передати той, хто пише. І в читанні, і в письмі використовується однакова, прийнята для конкретної мови графічна система. Письмова форма комунікації займає значне місце в сучасному світі. Через друковане слово здійснюється обмін інформацією між людьми. Для того щоб здійснювати цілеспрямоване навчання писемної комунікації, слід розглядати окремо читання, письмо, переклад з метою знаходження ефективних технологій їх навчання.

Професор Г.Г. Почепцов у книзі Комунікативні технології XX століття широко описує комунікативну організацію, а як закон комунікативних технологій визнає тенденцію опори при видачі своїх повідомлень на ті комунікативні потоки, які вже існують у суспільстві. Розглядаючи проблему культурно-етичної парадигми мовленнєвої комунікації засобами іноземних мов та перекладознавства доходимо висновку про такі складові, як:

культура нації - культурно-етична та лінгвістична спадщина;

носії культури - видатні постаті історії, науки, мистецтва;

етичні засади спілкування;

технологія навчання комунікації;

поняття краси - краса мовлення (багатство мови і барвистість);

духовність як синонім лінгвістично-культурологічної краси;

слово, його інтерпретація різними мовами світу.

Отже, як відомо, слово, як елемент комунікації, здатне вбивати і зцілювати, тому культурно-етична парадигма у мовленнєвій комунікації, яка здійснюється іноземними мовами - цілюще джерело досконалості комунікативних технологій XXI століття.

В ході викладання іноземних мов, рівно як і під час методичних семінарів з викладачами варта згадати, що власне сам Болонський процес починається з прийняття 29 країнами Європи Болонської декларації 19 червня 1999 р. Цей документ став рушійною силою у розвитку вищої школи Європи і виражає пошук спільного європейського підходу до вирішення загальних проблем вищої освіти.

Передували Болонській декларації два документи: Університетська Хартія (Magna Charta Universitatum) та Сорбонська декларація. Офіційний текст Magna Charta Universitatum виконаний латинською мовою та має три тематичні рубрики: Proemium; Principia ac fundamental; Instrumental.

Студенти спеціальності Переклад глибоко вивчають предмет Юридичний переклад який, на нашу думку, за змістом і програмою цілком відповідає вимогам Болонської системи.

Зрозуміло, що юридична термінологія є динамічною системою, що розширюючи сферу функціонування, інтенсивно розвивається. Сучасне право, а відповідно і терміносистема права, є складною, внутрішньо диференційованою галуззю наукового та прикладного знання і становить чітко структуровану, розгалужену систему, яка постійно вдосконалюється; формуються нові галузі права та виділяються все нові і нові складники системи права. Основою цього процесу є розвиток суспільних відносин, що підлягають законодавчому закріпленню.

Дотримуємося погляду на термінологію як на упорядковану сукупність термінів певної мови або окремої галузі знань, повязаних один з одним на понятійному, лексико-семантичному, словотворчому та граматичному рівнях, і розглядаємо її як органічний складник лексичної системи мови, що належить до специфічного функціонального стилю (наукового). Сутність терміна визначаємо, виходячи з концепції функціональної природи термінів: термін - це не особливий тип лексичної одиниці, а функція, тип уживання лексичної одиниці.

Юридичний термін розглядається як одиниця мови, що виражає специфічне поняття, яке належить теорії та практиці юриспруденції, характеризується та ідентифікує його.

Однією з характерних рис юридичної термінології, на відміну від багатьох інших терміносистем, є співвідношення іншомовних та національних елементів, в якому переважає частка питомих термінів. Це повязане, можливо, зі специфікою самих правових понять, які розвиваються в певному національному соціумі, тому і терміни здебільшого виникають на ґрунті конкретної національної мови.

Для сучасної англійської юридичної термінології характерною є подвійна мовна основа. Поряд із словами та виразами, що належать до власне англійської мови, наявні також терміни-слова та терміни словосполучення, запозичені з класичних та сучасних європейських мов. В англійській мові вони значно асимілювалися, внаслідок чого ядро сучасної лексики права є лише частково специфічним і будується відповідно до правил термінотворення, властивих англійській мові в цілому. Юридичні терміни в англійській мові організовані відповідно до доволі жорстких норм термінотворення, які є типовими для вузькоспеціальної лексики.

На сьогодні існує тенденція до активного входження в юридичну мову англійської спеціальної лексики, що відбувається власне в межах української термінології шляхом переходу номінацій з однієї терміносистеми в іншу. Частина проаналізованих англійських термінів при переході з економічної терміносистеми в юридичну повністю зберігає свою семантику та має тотожні дефініції.

Наприклад, в економічних та юридичних словниках повністю збігається значення та дефініції термінів. Однак для певної частини англійських термінів досить важко впевнено визначити вірогідність переходу, оскільки існує можливість паралельного запозичення термінів двома терміносистемами або переходу з економічної термінології в юридичну чи навпаки. Деякі терміни в економічний терміносистемі мають дефініції, що вказують на належність їх до терміносистеми права. Тому ймовірним є те, що частина англійських термінів, зафіксованих в економічних словниках, позначає суто юридичні поняття. Таким чином, загальні тенденції семантичних змін, що виникають унаслідок пристосування економічних термінів до термінологічної системи юридичної мови, відображаються у змістові дефініцій у вигляді появи універсальних компонентів термінологічного значення, додаткових сем, що позначають спеціальні ознаки реалій юридичної сфери та відображають правовий зміст економічного поняття. Визначення і вираження правового характеру поняття здійснюється за допомогою вказівки у дефініції на галузь права.

Здійснений комплексний аналіз шляхів перекладу англійської юридичної термінології дозволяє зробити такі конкретні висновки щодо особливостей і сучасних тенденцій перекладу даних одиниць: англомовні юридичні терміни переважно транслітеруються, а їх українські відповідники подаються поряд з ними в дужках, або ж використовуються дефініції. Однак практично неможливо побудувати точну модель перекладу юридичних термінів, що була б сталою і діяла ідеально в усіх випадках.

Модель перекладу юридичних термінів повинна подаватись викладачами студентам - майбутнім перекладачам, юристам, міжнародникам, адвокатам з акцентом на специфічній інтерпретації словосполучень, виразів, фразеологізмів, сем, ідіомів.

Для прикладу, англійсько-український переклад:

Judiciary law - судова практика; прецедентне право; судове право.

Enactment - прийняття (закону); встановлення у законодавчому порядку; законодавчий/нормативний акт; правовий припис; норма права.

To bring a case - представити справу у суді; розпочати подання звинувачення у судовій справі.

Болонська декларація висуває імператив зміцнення і розвитку інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу Європи. Вища освіта покликана стати адекватним викликом нового тисячоліття і сприяти вихованню у студентів і всіх громадян почуття належності до спільних цінностей і загального соціально-культурного партнерства.

Опанування студентами іноземними мовами та перекладацькими технологіями стає особливо актуальним, зважаючи на два фундаментальні принципи Болонського процесу: студенти Європи повинні мати права на такі ступені після навчання, які будуть ефективно використовуватись по всій Європі, а не тільки в тій країні, де вони були отримані; основний обовязок закладів вищої освіти вжитих всіх заходів для забезпечення студентів кваліфікаціями такого типу.

іноземний спілкування болонський навчання

Список літератури


1.Антологія педагогічної думки Української РСР / склав Н.П. Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

2.Зернецький П.В., Орлов М.В. Англійська мова для правників. - К.: КМ Академія, 2003. - 182 с.

3.Карабан В.І. Англо-український юридичний словник. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 994 с.

4.Карабан В.І. Українсько-англійський юридичний словник. - Вінниця: Нова книга, 2003 - 976 с.

5.Масова комунікація. Підручник / Москаленко А.З., Губерський Л.В. та інші. - К.: Либидь, 1997. - 216 с.

6.Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А., Олійник Т.І. та інші. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. - К.: Ленвіт, 1997. - 96 с.

7.ПочепцовГ.Г. Комуникативные технологии двадцатого века. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1999 - 352 с.

8.Почепцов Г.Г. Профессия имиджмейкер. - 2-е изд., испр. и доп. - К.: ИМСОМОУ НВФ Студцентр, 1999. - 256 с.

9.Почепцов Г.Г. Информационные войны. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. - 576 с.

10.Тарнопольський О.Б., Скляренко Н.К. Стандарти комунікативної поведінки у США. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - 175 с.

11.Юзвішин І.Й. Інформаціологія. - Луганськ, 1999. - 204 с.

12.Юридический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1984. - 415 с.

13.Stevenson D.K. American Life and Institutions. USA. Washington. D.C. 1994. - 144 c.

14.The timetables of American History. New York. 1998. - 516 c.


Болонська система: іноземні мови та переклад Н.М. Антонюк У травні 2005 р. в Норвезькому місте

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ