Метою створення XML було забезпечення сумісності при передачі структурованих даних між різними системами обробки інформації, особливо при передачі таких даних через інтернет. Словники, засновані на XML (наприклад, RDF, RSS, MATHML, XHTML, SVG), самі по собі формально описані, що дозволяє програмно змінювати і перевіряти документи на основі цих словників, не знаючи їх семантики, тобто не знаючи смислового значення елементів. Важливою особливістю XML також є вживання так званих просторів імен (англ. namespace).

3.3.1 Короткий огляд синтаксису

Нижче наведений приклад простого кулінарного рецепту, розміченого з допомогою XML:

<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>

<recipe name="хліб" prep_time="5 мин" cook_time="3 час">

<title>Простий хліб</title>

<ingredient amount="3" unit="стакан">Мука</ingredient>

<ingredient amount="0.25" unit="грам">Дрожи</ingredient>

<ingredient amount="1.5" unit="стакан">Тепла вода</ingredient>

<ingredient amount="1" unit="чайна ложка">Сіль</ingredient>

<Instructions>

<step> Змішати всі інгредієнти і ретельно замісити.</step>

<step> Закрити тканиною і залишити на одну годину в теплому приміщенні.</step>

<step> Замісити ще раз, покласти на деко і поставити в духовку.</step>

</Instructions>

</recipe>

Перший рядок Xml-документа називається оголошенням XML - це необязательная рядок, вказуючий версію стандарту XML (звичайно це 1.0), так-же тут може бути вказана кодування символів і зовнішні залежності. Остання частина цього Xml-документа складається з вкладених елементів, деякі з яких мають атрибути і вміст. Елемент зазвичай складається з того, що відкриває і закриваючого тегов (міток), що обрамували текст і інших елементів. Відкриваючий тег складається з імені елементу в кутових дужках, наприклад «step»; закриваючий тег складається з того ж імені в кутових дужках, але перед ім'ям ще додається коса межа, наприклад «/step». Вмістом елементу називається все, що розташоване між тим, що відкриває і закриваючим тегамі, включаючи текст і інші (вкладені) елементи. Нижче наведений приклад Xml-елемента, який містить відкриваючий тег, закриваючий тег і вміст елементу:

<step> Замісити ще раз, покласти на деко і поставити в духовку.</step>

Окрім вмісту в елементу можуть бути атрибути - пари імя-значення, що додаються у відкриваючий тег після назви елементу. Значення атрибутів завжди полягають в лапки (одинарні або подвійні), одне і те ж ім'я атрибуту не може зустрічатися двічі в одному елементі. Не рекомендується використовувати різних типів лапок для значень атрибутів одного тега.

<ingredient amount="3" unit="стакан">Мука</ingredient>

У наведеному прикладі в елементу «ingredient» є два атрибути: «amount», що має значення «3», і «unit», що має значення «стакан». З точки зору Xml-разметки, приведені атрибути не несуть жодного сенсу, а є просто набором символів. Окрім тексту елемент може містити інші елементи:

<Instructions>

<step> Змішати всі інгредієнти і ретельно замісити.</step>

<step> Закрити тканиною і залишити на одну годину в теплому приміщенні.</step>

<step> Замісити ще раз, покласти на деко і поставити в духовку.</step>

</Instructions>

В даному випадку елемент «Instructions» містить три елементи «step». XML не допускає елементів, що перекриваються. Наприклад, приведений нижче фрагмент некорректен, оскільки елементи «em» і «strong» перекриваються.

<!-- УВАГА! Некоректний XML! -->

<p>Звичайний <em>акцентований <strong> виділений і акцентований </em> виділений</strong></p>

Кожен Xml-документ повинен містити в точності один кореневий елемент, таким чином, наступний фрагмент не може вважатися коректним Xml-документом.

<!-- УВАГА! Некоректний XML! -->

<thing>Cущність №1</thing>

<thing>Cущність №2</thing>

Для позначення елементу без вмісту, званого порожнім елементом, допускається застосовувати особливу форму запису, що складається з одного тега, в якому після імені елементу ставиться коса межа. Наступні фрагменти повністю рівнозначні:

<foo></foo>

<foo />

<foo/>

У XML визначено два методи запису спеціальних символів: заслання на суть і заслання по номеру символу. Суттю в XML називаються іменовані дані, зазвичай текстові, зокрема спецсимволи. Заслання на суть вказується в тому місці, де має бути суть і складається з амперсанда («»), імені суті і крапки з комою («;»). У XML є декілька зумовленої суті, таких як «lt» (посилатися на неї можна написавши «<») для лівої кутової дужки і «amp» (заслання - «») для амперсанда, можливо також визначати власну суть. Окрім запису за допомогою суті окремих символів, їх можна використовувати для запису текстових блоків, що часто зустрічаються. Нижче наведений приклад використання зумовленої суті для уникнення використання знаку амперсанда в назві:

<company-name>AT&amp;T</company-name>

Повний список зумовленої суті складається з («») < («<»), > («>»), apos; («'»), і " ("") - останні дві корисні для запису роздільників усередині значень атрибутів. Визначити свою суть можна в Dtd-документі. Інколи буває необхідно визначити неразривний пропуск, який в HTML позначається як в XML його записують &#160;

Посилання по номеру символу виглядає як заслання на суть, але замість імені суті вказується символ # і число (у десятковому або шестнадцатерічному запису), що є номером символу в кодовій таблиці Юнікод. Це звичайно символи, які неможливо закодувати безпосередньо, наприклад буква арабського алфавіту в Ascii-кодірованном документі. Амперсанд може бути представлений таким чином:

<company-name>AT&#038;T</company-name>

Існує ще безліч правив, що стосуються складання коректного XML-документа, але метою даного короткого огляду було лише показати основи, необхідні для розуміння структури XML-документа.

Переваги:

·XML(людино-орієнтирований) - це формат, одночасно зрозумілий і людині і комп'ютеру;

·XML підтримує Юнікод;

·в форматі XML можуть бути описані основні структури даних - такі як записи, списки і дерева;

·XML - це самодокументований формат, який описує структуру і імена полів також як і значення полів;

·XML має строго певний синтаксис і вимоги до аналізу, що дозволяє йому залишатися простим, ефективним і несуперечливим;

·XML також широко використовуєтся для зберігання й обробки документів;

·XML - формат, заснований на міжнародних стандартах;

·ієрархічна структура XML личить для опису практично будь-яких типів документів;

·XML є простим текстом, вільним від ліцензування і яких-небудь обмежень;

·XML не залежить від платформи;

·XML є підмножиною SGML (який використовується з 1986 року). Вже накопичений великий досвід роботи з мовою і створені спеціалізовані застосування;

·XML не накладує вимоги на розташування символів на строці.

Недоліки

·Синтаксис XML надлишковий.

oРозмір XML документа істотно більше бінарного представлення тих же даних. У грубих оцінках величину цього чинника приймають за 1 порядок (у 10 разів).

oРозмір XML документа істотно більший, ніж документа в альтернативних текстових форматах передачі даних і особливо у форматах даних оптимізованих для конкретного випадку використання.

oНадлишковість XML може вплинути на ефективність додатка. Зростає вартість зберігання, обробки і передачі даних.

oДля великої кількості завдань не потрібна вся потужність синтаксису XML і можна використовувати значно простіші і продуктивніші вирішення.

·XML не містить вбудованої в мову підтримки типів данних. В нёму нема понять «цеілих чисел», «строк», «дат», «булевих значень» і т.і.

·Іерархічна модель даних, пропонована XML, обмежена в порівнянні з реляційною моделлю і об'єктно-орієнтованими графами.

oВираження не ієрархічних даних (наприклад графів) вимагає додаткових зусиль.

oКрістофер Дейт відзначав, що «XML є спробою заново винайти ієрархічні бази даних …».

·Простори імен XML складно використовувати і їх складно реалізовувати в XML парсерах;

·Існують інші, що володіють схожими з XML можливостями, текстові формати даних, які володіють вищою зручністю читання людиною.

4. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ

4.1 Мінімальні системні вимоги і технічна характеристика

Метою даної дипломної роботи є створення комп'ютеризованого комплексу контролю знань.

Як мова програмування для реалізації поставленого завдання була обрана C#.

Склад розробленого програмного комплексу:

·TestServer.exe: сервер і редактор тестів, в якому створюватимуться тести, що містять питання і варіанти правильних відповідей;

·TestServerLib.dll: серверна бібліотека видаленої взаємодії клієнтської і серверної частини тестової програми.

·tests.mdf: файл бази даних тестів.

·TestClient.exe: оболонка, яка дозволяє завантажувати і використовувати створені тести;

·ClientLib.dll: клієнтська бібліотека видаленої взаємодії.

Мінімальні системні вимоги:

·IBM-сумісний комп'ютер, не нижче Pentium I-200ММХ, RAM-32Mb, SVGA-800*600*16bit

·Операційна система Windows 95/98/ME/2000/XP;

·Вільний простір на жорсткому диску не менше 2Мб.

Технічні характеристики програми:

·програма не вимагає інсталяції;

·програму можна запускати з будь-якого зручного користувачу каталога, оскільки при запуску програма робить каталог, в якому знаходиться, поточним.

4.2 Розробка логіко-функціональної схеми системи

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис. 4.1. та рис. 4.2.

Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема роботи редактору тестів (серверна частина)

Рис. 4.2 Логіко-функціональна схема роботи тестової оболонки (клієнтська частина)

.3 Опис функціональних можливостей і інтерфейсу користувача програмного комплексу

.3.1 Опис інтерфейсу серверної частини

Інтерфейс користувача програмного комплексу, що представляється, максимально адаптований для користувача. Він інтуїтивно зрозумілий і забезпечений всіма необхідними коментарями і підказками. Розглянемо поетапно інтерфейс двох складових частин програмного комплексу - редактора тестів і тестової оболонки. Почнемо розгляд інтерфейсу програмного комплексу з його основної частини - серверної.

Рис 4.3 Головна форма серверної частини програми

На рисунку 4.3 представлена головна форма серверної частини тесту. Вона включає список вже створених тестів і просту форму для запуску сесії тесту. Після вибору потрібного тесту із списку і завдання імені сесії, яка потрібна для подальшої ідентифікації конкретного тесту при прогляданні результатів тестування, за допомогою натиснення кнопки «Запустити тест» в оперативну пам'ять комп'ютера завантажується вся необхідна інформація по тесту з бази даних і відкривається порт, для підключення до поточної сесії тестування клієнтської частини програми, при цьому, клієнтська частина програми може знаходитися як на тому ж комп'ютері, так і на будь-якому іншому ПК що має доступ по локальній мережі або ж по глобальній мережі Інтернет до комп'ютера на якому запущений сервер тестуючої програми. Після запуску тесту форма прийме вигляд, приведений на рисунку 4.4. Кнопка «Запустити тест» стане неактивною, щоб уникнути запуску повторного сеансу тестування на тому ж комп'ютері під час вже створеної сесії тесту.

Рис 4.4 Головна форма серверної частини програми після запуску тесту

Після проходження всіма учасниками тестування, тест можна буде зупинити і запустити повторно або ж вибрати новий.

.3.2 Опис інтерфейсу редактора тестів

Для того що б створити новий тест, необхідно вибрати відповідний пункт меню головної форми серверної частини тестової програми (рис. 4.5).

Рис. 4.5 Головне меню тестової програми

Після чого запуститься модальна форма майстра створення нового тесту.

На рисунку 4.6 приведений перший крок майстра, який дозволяє задати ім'я майбутнього тесту.

Рис 4.6 Перший крок майстра для створення тесту

Після завдання імені тесту і натисненні кнопки «Далі» майстер переходить до другого кроку, і форма приймає наступний вигляд:

Рис 4.7 Другий крок майстра для створення тесту

Тут з'являється можливість створити необхідну кількість питань і відповідей для них. Після введення тексту питання і натиснення на кнопку «Додати відповідь» відкривається ще одна форма (рис 4.8) в якій дається можливість задати відповідь і кількість балів за відповідь. Правильна відповідь повинна мати кількість балів 0 і бути єдиним оскільки по цих балах, згодом, обчислюватиметься кількість вірних відповідей на питання тесту.

Рис. 4.8 Форма для завдання відповіді на питання тесту

Задавши необхідної кількості відповідей і натиснувши кнопку «Вихід» управління повертається до попередньої форми (рис 4.7), де можна буде додати ще питань з відповідями, або ж завершити створення тесту.

Якщо з'являється необхідність видалити тест або ж додати в той, що вже існує питання, необхідно скористатися пунктом меню «Редагування тесту».

Редактор тесту є окремою формою зовнішній вигляд якої приведений на малюнку 4.9.

Рис. 4.9 Форма редагування створених тестів

Форма редагування тестів, також представлена у формі майстра, після вибору елементу стає активним наступний і так далі від вибору конкретного тесту для редагування до варіантів відповідей на питання (рис.4.10).

Рис. 4.10 Повний вид форми редагування тестів

4.3.3 Проглядання результатів

Проглядання результатів тестування можливе в окремій формі серверної частини програми, яка активізується після вибору відповідного пункту меню.

Рис 4.11 Повний вид форми проглядання результатів тестування

4.3.4 Опис інтерфейсу клієнтської частини

Відразу після запуску клієнтської частини, перед проходженням тесту, тестованому необхідно ввести інформацію про себе (Рис. 4.12). Це необхідно для подальшого перегляду результату пройденого тесту.

Рис. 4.12 Вікно реєстрації клієнтської частини тестуючої програми

Потім відбувається перехід безпосередньо до питань тесту.

Рис. 4.13 Основна форма клієнтської частини тестуючої програми

По натисненню на кнопку «Далі» відбувається або перехід до наступного питання або ж, якщо питання останній, повідомляється кількість набраних балів, а потім відбувається вихід з програми.

Рис 4.14 Результат тестування

.4 Програмна реалізація та опис основних процедур і функцій розробленої системи

.4.1 Опіс функціональної частини роботи сервера

Для роботи сервер тестуючої програми використовує таблиці users, tests _sessions, а і q структура яких приведена на рисунках 4.15, 4.16, 4.17, 4.18 і 4.19.

Рис. 4.15 Структура таблиці users

Рис. 4.16 Структура таблиці tests

Рис. 4.17 Структура таблиці tests_sessions

Рис. 4.18 Структура таблиці а

Рис 4.19 Структура таблиці q

Таблиця «users» потрібна для зберігання інформації про тих, що пройшли тест і має поля:

Поле Id - аутоинкрементное поле що є унікальним ідентифікатором за допомогою якого можна дістати доступ до будь-якого запису таблиці незатрагувая всі інші.

Поле name - текстове поле, що містить ім'я того, що проходить тест.

Поле gr - текстове поле, що містить групу того, що проходить тест.

Поле test_id - містить id тесту.

Поле points - кількість набраних очок.

Таблиця test призначена для зберігання імен створених тестів:

Поле id - автоінкриментне поле що є унікальним ідентифікатором за допомогою якого можна дістати доступ до будь-якого запису таблиці незатрагувая всі інші.

Поле name - текстове поле ім'я тесту, що містить.

Таблиця «tests_sessions» необхідна для збереження сесій тестування і містить наступні поля:

Поле id - автоінкриментне поле що є унікальним ідентифікатором за допомогою якого можна дістати доступ до будь-якого запису таблиці незатрагувая всі інші.

Поле test_id - ідентифікатор тесту, узятий з таблиці test.

Поле name - ім'я сесії тестування.

Поле closed - по суті, булевий поле, що використовується для визначення того який тест запущений в даний момент.

Таблиця «q» містить всі питання всіх створених тестів і складається з наступних полів:

Поле id - автоінкриментне поле що є унікальним ідентифікатором за допомогою якого можна дістати доступ до будь-якого запису таблиці не торкаючись всіх інші.

Поле test_id - ідентифікатор тесту, якому належить питання.

Поле q - текстове поле, що містить текст питання.

Поле type - зарезервовано для можливості розширення.

Таблиця «а» містить відповіді на питання тестів і складається з наступних полів:

Поле id - автоінкриментне поле що є унікальним ідентифікатором за допомогою якого можна дістати доступ до будь-якого запису таблиці незатрагувая всі інші.

Поле а - текстове поле, що містить текст відповіді

Поле weight - кількість балів за відповідь, величина характеризуюча правильність відповіді._id - ідентифікатор питання, якому належить відповідь._id - ідентифікатор тесту.

Запуск сервера

Відразу після запуску програми і ініціалізації всіх елементів інтерфейсу, виконується закриття всіх незакритих сесій тестування для запобігання колізіям, оскільки в одну одиницю часу може бути запущена тільки одна сесія. Очищення виконується за допомогою функції flush_sess бібліотеки slib.void flush_sess(){(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "UPDATE test_sessions SET closed=1";.Open();.ExecuteNonQuery();.Close();

}

}

}

Потім виконується заповнення списку готових тестів за допомогою функції fill_test_list:void fill_test_list()

{l = new slib(Application.StartupPath);<int, List<string>> tests = l.get_tests();(KeyValuePair<int,List<string>> item in tests)

{li = new ListViewItem();.Tag = item.Key.ToString();.Text = item.Value[0];.SubItems.Add(item.Value[1]);.SubItems.Add(item.Value[2]);.Items.Add(li);

}

}

Функція fill_test_list одержує інформацію про тести за допомогою функції get_tests() бібліотеки slib, яка повертає словник, що містить необхідну інформацію про тести:Dictionary<int, List<string>> get_tests()

{<int, List<string>> tests = new Dictionary<int, List<string>>();(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT * FROM tests as t ORDER by t.id";.Open();dr = (SqlDataReader)cmd.ExecuteReader();(dr.Read())

{<string> l = new List<string>();.Add(dr["name"].ToString());cn2 = new SqlConnection(connStr);cmd2 = cn2.CreateCommand();.CommandText = "select count(*) from q where test_id=@test_id";.Parameters.Add("@test_id", dr["id"].ToString());.Open();sum_q = cmd2.ExecuteScalar().ToString();.Add(sum_q);.Close();cn3 = new SqlConnection(connStr);cmd3 = cn3.CreateCommand();.CommandText = "select sum(weight) from а WHERE test_id=@test_id";.Parameters.Add("@test_id", dr["id"].ToString());.Open();sum_weight = cmd3.ExecuteScalar().ToString();.Close();.Add(sum_weight);.Add(Convert.ToInt32(dr["id"].ToString()), l);

}.Close();

}

}tests;

}

Створення нового тесту

Додавання нового тесту в базу даних проводиться поетапно. Спершу записується ім'я тесту в таблицю test. Цим займається функція addTest бібліотеки slib, яка приймає як параметр строкове значення ім'я тесту, що містить, і що повертає як результат роботи ідентифікатор створеного тесту.int addTest(string name){id = 0;(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "INSERT INTO tests (name) VALUES (@name)";.Parameters.Add("@name", name);.Open();.ExecuteNonQuery();.CommandText = "SELECT MAX(id) FROM tests";= (int)cmd.ExecuteScalar();.Close();

}

}id;

}

Функція q_insert() бібліотеки slib служить для додавання питань тесту. Вхідними значеннями для неї є ідентифікатор тесту, і сам текст питання, а результатом її роботи - числовий ідентифікатор поміщеного в таблицю «q» питання.int q_insert(int test_id, string q, int type)

{q_id = -1;(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "INSERT INTO q (test_id, q, type) VALUES (@test_id, @q, @type)";.Parameters.Add("@test_id" test_id.ToString());.Parameters.Add("@q", q);.Parameters.Add("@type", type.ToString());.Open();.ExecuteNonQuery();.CommandText = "SELECT max(id) FROM q";_id = (int)cmd.ExecuteScalar();.Close();

}

}q_id;

}_insert() - ще одна необхідна для створення тесту функція бібліотеки slib, службовка для додавання відповідей до питань, які зберігаються в таблиці «а».int a_insert(int q_id, string а, string weight, int test_id)

{a_id = -1;(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "INSERT INTO а (q_id, а, weight test_id) VALUES (@q_id, @a, @weight, @test_id)";.Parameters.Add("@q_id" q_id.ToString());.Parameters.Add("@a", а);.Parameters.Add("@weight", weight);.Parameters.Add("@test_id" test_id);.Open();.ExecuteNonQuery();.CommandText = "SELECT max(id) FROM а";_id = (int)cmd.ExecuteScalar();.Close();

}

}a_id;

}

Редактор тестів

У редакторі тестів використовуються ще декілька функцій бібліотеки slib, які здійснюють не вставку нових даних в базу даних, а редагування тих, що вже існують. Так, наприклад, функція set_test_name(), що приймає як вхідні значення цифровий ідентифікатор тесту і нове ім'я, змінює запис name в таблиці tests по вказаному ідентифікатору.void set_test_name(int test_id, string name)

{(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "UPDATE tests SET name=@name WHERE id=@test_id";.Parameters.Add("@name", name);.Parameters.Add("@test_id" test_id.ToString());.Open();.ExecuteNonQuery();.Close();

}

}

}

А функція set_q_name робить теже дії, але тільки для питання тесту. Приймаючи як вхідні параметри числовий ідентифікатор питання і його новий текст.void set_q_name(int q_id, string name)

{(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "UPDATE q SET q=@name WHERE id=@q_id";.Parameters.Add("@name", name);.Parameters.Add("@q_id" q_id.ToString());.Open();.ExecuteNonQuery();.Close();

}

}

}

Також в бібліотеці slib присутні функції для видалення вже існуючих записів в таблицях бази даних тестів. Наприклад функція test_del() що приймає як вхідний параметр числовий ідентифікатор тесту, здійснює очищення відразу трьох таблиць бази даних.void test_del(int id)

{(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "DELETE FROM а WHERE test_id=@id";.Parameters.Add("@id", id.ToString());.Open();.ExecuteNonQuery();.CommandText = "DELETE FROM q WHERE test_id=@id";.ExecuteNonQuery();.CommandText = "DELETE FROM tests WHERE id=@id";.ExecuteNonQuery();.Close();

}

}

}

Програмна реалізація запуску сесії тесту

Після натиснення кнопки «Запустити тест» і ініціалізації об'єкту видаленої взаємодії відбувається запис поточної сесії із заданим ім'ям в базу за допомогою функції create_session() бібліотеки slib.int create_session(int test_id, string name)

{test_session = -1;(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "Insert into test_sessions (test_id, name, closed) VALUES(@test_id, @name,0)";.Parameters.Add("@test_id" test_id.ToString());.Parameters.Add("@name", name);.Open();.ExecuteNonQuery();.CommandText = "SELECT max(id) FROM test_sessions";_session = (int)cmd.ExecuteScalar();.Close();

}

}test_session;

}

Це оставная і єдина функція необхідна для коректної роботи серверної і клієнтської частини програми.

Програмна реалізація проглядання результатів

Проглядання результатів організоване в окремій формі, яка стає активною при виборі відповідного пункту меню. Відразу після запуску відбувається вибірка всіх існуючих сесій коли-небудь проведених тестів і заповнюється спеціальний combobox. Всім цим займається функція get_sess_list() бібліотеки slib, яка повертає структуру вигляду List<List<string>> що містить всю необхідну інформацію для організації списку.List<List<string>> get_sess_list()

{<List<string>> sess = new List<List<string>>();(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT * FROM test_sessions ORDER by id DESC";.Open();dr = (SqlDataReader)cmd.ExecuteReader();(dr.Read())

{<string> l = new List<string>();.Add(dr["id"].ToString());.Add(dr["name"].ToString());.Add(l);

}.Close();

}

}sess;

}

Для того, щоб безпосередньо подивитися результати тієї або іншої сесії тестування, необхідно вибрати необхідне ім'я сесії з наданого списку. Після вибору відбувається заповнення ListView форми результатами, це робиться за допомогою функції get_sess_info(), яка як вхідний параметр приймає цифровий ідентифікатор сесії.List<List<string>> get_sess_info(int sess_id)

{<List<string>> users = new List<List<string>>();(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT * FROM users WHERE sess_id=@sess_id ORDER by id DESC";.Parameters.Add("@sess_id" sess_id.ToString());.Open();dr = (SqlDataReader)cmd.ExecuteReader();(dr.Read())

{<string> l = new List<string>();.Add(dr["name"].ToString());.Add(dr["gr"].ToString());.Add(dr["points"].ToString());.Add(dr["max_points"].ToString());.Add(dr["test_id"].ToString());.Add(dr["id"].ToString());.Add(l);

}.Close();

}

}users;

}

Програмна реалізація клієнтської частини програми

Відразу після запуску клієнтської частини тестової програми користувачу надається можливість ввести інформацію про себе, без якої запуск сесії тесту для конкретного користувача, буде неможливий. Після успішного введення інформації, клієнтська частина одержує від серверної числовий ідентифікатор поточного тесту за допомогою функції start_test() беблиотеки видаленої взаємодії.int start_test(){test_id = -1;(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT test_id FROM test_sessions WHERE closed=0";.Open();_id = Convert.ToInt32(cmd.ExecuteScalar().ToString());.Close();

}

}test_id;

}

Повернення функцією start_test() позитивного значення означає успішний запуск сесії, після чого відбувається отримання списку питань з допомога функції get_all_q() бібліотеки видаленої взаємодії.List<List<string>> get_all_q(int test_id) {<List<string>> q = new List<List<string>>();(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT * FROM q WHERE test_id=@test_id ORDER by id";.Parameters.Add("@test_id" test_id.ToString());.Open();dr = (SqlDataReader)cmd.ExecuteReader();(dr.Read())

{<string> l = new List<string>();.Add(dr["id"].ToString());.Add(dr["q"].ToString());.Add(l);

}.Close();

}

} q;

}

Відповіді, на відміну від питань, виходять не одноразово. А при переході від одного питання до іншого. Відповідає за це функція get_a(), яка як вхідний параметр приймає числовий ідентифікатор поточного питання, а вдалим результатом її роботи є список відповідей. List<List<string>> get_a(int q_id){<List<string>> а = new List<List<string>>();(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT * FROM а WHERE q_id=@q_id ORDER by id";.Parameters.Add("@q_id" q_id.ToString());.Open();dr = (SqlDataReader)cmd.ExecuteReader();(dr.Read())

{<string> l = new List<string>();.Add(dr["id"].ToString());.Add(dr["а"].ToString());.Add(dr["weight"].ToString());

а.Add(l);

}.Close();

}

}а;

}

Після відповідей на всі питання тесту і висновку на екран результату тестування, за допомогою функції insert_result() бібліотеки видаленої взаємодії результати передаються на сервер, де і зберігаються в базу даних.void insert_result(string name, string gr, int points, int max_points, int test_id)

{(SqlConnection cn = new SqlConnection(connStr))

{(SqlCommand cmd = cn.CreateCommand())

{.CommandType = CommandType.Text;.CommandText = "SELECT id FROM test_sessions WHERE closed=0";.Open();sess_id = Convert.ToInt32(cmd.ExecuteScalar().ToString());.CommandText = "Insert into users (test_id, name gr,points,max_points, sess_id) VALUES(@test_id, @name,@gr,@points,@max_points,@sess_id)";.Parameters.Add("@test_id" test_id.ToString());.Parameters.Add("@name", name);.Parameters.Add("@gr", gr);.Parameters.Add("@points", points.ToString());.Parameters.Add("@max_points" max_points.ToString());.Parameters.Add("@sess_id" sess_id.ToString());.ExecuteNonQuery();.Close();

}

}

}

5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Визначення витрат на створення програмного продукту

Визначення витрат на створення програмного продукту.

Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:

Зспп=Ззпспп +Змвспп+Зобщ,

де

Зспп - витрати на створення програмного продукту;

Ззпспп - витрати на оплату праці розробника програми;

Змвспп - витрати на оплату машинного часу;

Зобщ - загальні витрати.

Витрати на оплату праці розробника програми (Ззпспп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

Ззпспп=tTчас.

Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту.

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tот,

де o - витрати праці на підготовку опису завдання;а - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;б - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;п - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;д - витрати праці на підготовку документації завдання;от - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.

Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=350.

Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань.

Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

o= QB/(75…85K),

где- коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;- коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0,8;

Коефіцієнт В приймаємо рівним 2.

Таким чином отримаємо

to= 3502/(780,8) = 11,23 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

tа = Q/(60…75K) а = 350/700.8=6,25 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми.

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:

tб= Q/(60…75K)б = 350/710.8=6,16 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на складання програми.

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:

п= Q/(60…75K)п = 350/720.8=6,18 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на відладку програми.

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:

от=1.5 tAот,

де tAот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;

Aот= Q/(40…50K)Aот = 350/(480.8)=9,12 (люд-год)

Звідси tот=1.59,12=13,68 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на підготовку документації.

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

д= tдр+ tдо,

дедр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;до - витрати на редагування, друк і оформлення документації;

др= Q/(150…200K)др = 350/(1800.8) = 2,43 (люд-год)до=0.75tдр

tдо =0.752,43=1,82 (люд-год)

Звідси

д=2,43+1,82=4,25 (люд-год).

Отже, загальну трудомісткість програмного продукту можна розрахувати:

= 11,23 +6,25 +6,16 +6,18 +13,68+4,25 =47.75(люд-год).

Розрахунок середньої зарплати програміста.

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці, яка складає Тчас.=8 грн/година, що означає 1408 грн/мес при 8-ми годинному робочому дні і 5-ти денному робочому тижню.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби. Нарахування на соціальні потреби включають:

,2% - пенсійний фонд;

,4% - соціальне страхування;

.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок безробіття;

% - на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Разом нарахування на соціальні потреби складають 37,2%.

Тобто 1408грн37,2%=520,96 грн

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

Ззпспп= 1408+520,96=1928,96 грн.

Витрати на оплату машинного часу. Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

Змвспп =Счасtэвм,

де

Счас - ціна машино-години орендного часу, грн/год;эвм - фактичний час відладки програми на ЕОМ;

Розрахунок фактичного часу відладки.

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

tеом = tп + tдо + tот ;еом =6,18 +1,82 +13,68 = 21,68 часа

Розрахунок ціни машино-години.

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

Сгод = Зеом/Теом,

де

Зеом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ.

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114(10 святкових і 522- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Теом = 8(365-114)-523=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ.

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

Зеом = (Ззп+ Зам+ Зэл+ Здм+ Зпр+ Зін),

де,

Ззп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

Зам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;

Зэл - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;

Здм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;

Зпр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

Зін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування.

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

Зам=СбалНам,

де Сбал - балансова вартість компютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

Сбал = Срин +Зуст ;

де

Срин - ринкова вартість компютеру, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною

Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

Зуст = 10% Срин

Зуст =0.15000=500 грн.

Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн./шт.;

а Зам=55000,25= 1375 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію.

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

Зэл = Реом Теом Сел А,

де

Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВтгод електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВтгод електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

Зел = 0.22 1852 0.2436 0.30 = 29,78 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

Зтр = 0.05 Сбал

Зтр = 0.05 5500 = 275 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕВМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

Звм =0,01 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

Зпр = 0,05 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

Ззп = Зоснзп +Здопзп +Зотчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

Зоснзп =12 ?Зіокл,

де

Зіокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

- кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. і електрослюсар з окладом 1200 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

Зоснзп = 12(1500+1200)/20=1620 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

Здопзп = 0.6 1620 = 972 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37,2% від суми додатковою і основною заробітних плат:

Зотчзп = 0,372(1620 + 972) = 959,04 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

Ззп = 1620 +972 +959,04 = 3551,04 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

Зеом = 3551,04 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 5560,82 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

Сгод = 5560,82 /1852 = 3 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

Змвспп =Сгодtеом

Змвспп = 3 21,68= 65,04 грн.

Розрахунок загальних витрат.

Загальні витрати - 643

Зспп=Ззпспп +Змвспп+Ззаг

Зспп =1928,96+65,04+643=2637 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 2637 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 2637 +395,55 =3032,55 грн.

Ціна програмного продукту дорівнює 3032,55 грн.

В порівнянні з іншими програмними продуктами, які виконують аналогічні функції та мають вартість орієнтовно $700, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Економія від використання однієї розробленої програми представлятиме:

,7 - курс долара Національного банку України

ЕК = $700 * 7,7-3032,55 = 2357,45 грн.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її громадян, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України декларує рівні права і свободи всім жителям країни: вільний вибір роботи, яка відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності і старості. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України має ряд законів, основним з яких є Закон України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про обов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які викликали втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Об забезпечення санітарного і епідеміологічного добробуту населення», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовлені народженням і похоронами». Їх доповнюють державні галузеві і міжгалузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути і інші документи які мають статус правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами і працівниками України.

Закон України «Про охорону праці» - містить ряд статей: «Загальні положення», «Гарантії прав громадян на охорону праці», статті про охорону праці жінок, недосконало літніх, інвалідів, «Організацію охорони праці», «Стимулювання охорони праці», «нормативно-правові акти по охороні праці», «Державне управління охороною праці», «Державний і цивільний контроль за охороною праці», «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці».

Кодекс законів про працю (КЗпП) - забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками. Так само КЗпП трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності роботи і поліпшенню її якості. КЗпП направлений на охорону трудових прав працівників. КЗпП містить ряд статей: «Загальні положення», «Колективний договір».

Трудовий договір - це домовленість між працівником і працедаІОЦем, в слідстві якої працівник зобов'язується виконувати роботу, регламентовану цією домовленістю, при виконанні роботи дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку і вимог безпеки, а працедавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну платню і забезпечувати умови для роботи, передбачені законодавством і угодою сторін.

В Україні затверджено положення про складання державних нормативних актів по охороні праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки і інші види державних нормативних актів по охороні праці обов'язкові по виконанню і керівництво підприємствами і установами, на які розповсюджується сфера дії цих актів.

Органи державного спостереження за охороною праці незалежні від державної адміністрації, господарських, цивільних і політичних організацій і діють відповідно положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Цивільний контроль - проводять профспілки і їх об'єднання через свої виборчі органи і представників, а у разі їх відсутності профспілки - уповноважені трудовим колективом.

Відомчий контроль - проводять найвищі органи управління підприємства і чиновники державної адміністрації, які відповідають за охорону праці в регіоні.

Регіональний контроль - проводять місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів через чиновників, відповідальних за охорону праці у відповідному регіоні. Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення норм законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу.

6.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники в інформаційно-обчислювальному центрі

Наявний в даний час в нашій країні комплекс розроблених організаційних заходів і технічних засобів захисту, накопичений передовий досвід роботи ряду обчислювальних центрів показує, що є можливість добитися великих успіхів в справі усунення дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Проте стан умов праці і його безпеки у ряді ІОЦ ще не задовольняють сучасним вимогам. Оператори ЕОМ, оператори підготовки даних, програмісти і інші працівники ІОЦ ще стикаються з дією таких фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика та інші. Багато співробітників ІОЦ пов'язані з дією таких психофізичних чинників, як розумове перенапруження, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Дія вказаних несприятливих чинників призводить до зниження працездатності, викликане стомленням, що розвивається. Поява і розвиток стомлення пов'язана із змінами, що виникають під час роботи в центральній нервовій системі, з гальмівними процесами в корі головного мозку.

При роботі на оператора впливають наступні чинники: радіація монітора, шум і вібрація роботи вентиляторів блоку живлення і принтерів, мерехтіння монітора (50-120Гц), монотонність роботи, тривале знаходження в сидячому положенні і постійна напруга зорової системи із за недостатньої освітленості приміщення.

При роботі з дисплеєм оператор піддається дії деяких шкідливих чинників: радіації, випромінюваною електронно-променевою трубкою, монотонністю виконуваної роботи, тривалому перебуванню в сидячому положенні і постійному навантаженні на зорову систему. Окрім цього, оператор піддається шумовій дії, яка виникає унаслідок роботи вентиляторів, встановлених усередині корпусу системного блоку комп'ютера, роботи принтерів (особливо матричних), роботи кондиціонерів звуковими платами або динаміками і т.д.

Сильний шум викликає труднощі з розпізнаванням слухових сигналів, знижує швидкість сприйняття кольори, гостроту зору, зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, зменшує на 5 - 12% продуктивність праці. Тривала дія шуму з рівнем звукового тиску 90 дБ знижує продуктивність праці на 30 - 60 %.

Мікроклімат приміщення робить значний вплив на оператора. Відхилення окремих параметрів мікроклімату від рекомендованих значень знижують працездатність, погіршують самопочуття і можуть привести до професійних захворювань.

Приміщення, в якому здійснюється робота над програмою, по ступеню електричної небезпеки відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки - приміщення сухі, що, з нормальною температурою, ізольованими підлогами, мають малу кількість заземлених предметів. Комп'ютер харчується від однофазної мережі змінного струму промислової частоти із заземленням, напругою 220В.

Медичні обстеження працівників ІОЦ показали, що крім зниження продуктивності праці високі рівні шуму приводять до погіршення слуху. Тривале знаходження людини в зоні комбінованої дії різних несприятливих чинників може привести до професійного захворювання. Аналіз травматизму серед працівників ІОЦ показує, що в основному нещасні випадки відбуваються при виконанні співробітниками невластивих їм робіт. На другому місці випадки, пов'язані з дією електричного струму.

Системний блок комп'ютера має напруги сигналів ТТЛ рівнів (1,+4 В), цифрові і аналогові мікросхеми харчуються постійними напругами ±5 і ±12В, які виходять шляхом перетворення змінної напруги 220В в блоці живлення. Блок живлення містить в собі схеми перетворення напруги, схеми стабілізації і схему захисного відключення при короткому замиканні. Оскільки корпус комп'ютера виконаний з металу, то існує небезпека пробою фази на корпус. Монітори сучасних комп'ютерів практично завжди виготовляються з пластика, тому, не дивлячись на велику напругу, присутню в моніторі, поразка струмом людини практично виключена.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих чинників

Для зменшення дії радіації, випромінюваною електронно-променевою трубкою дисплея, застосовують скляні або сіткові фільтри, що зменшують мерехтіння, що підвищують контрастність і чіткість зображення, або сучасні монітори із специфікацією low radiation, які можна використовувати без захисних екранів, оскільки вони покриті спеціальним захисним складом для кращого сприйняття зображення і для зменшення віддзеркалення зовнішнього освітлення.

Окрім стомлення зорової системи, йде стомлення шиї і спини. Для зменшення дії цих чинників слід дотримуватися наступного режиму роботи:

) робити короткі перерви для відпочинку (через 30 хвилин роботи)

) робити розминку. Виконати декілька простих фізкультурних вправ для непрацюючих м'язів.

Розміщення технічних засобів і крісла оператора в робочій зоні повинне забезпечувати зручний доступ до основних функціональних вузлів і блоків апаратури. Для проведення технічної діагностики, профілактичного огляду і ремонту; можливість швидко займати і покидати робочу зону; виключення випадкового приведення в дію засобів управління і введення інформації; зручну робочу позу і позу відпочинку.

Для регулювання мікроклімату в лабораторії АСУ використовується кондиціонер.

Для зменшення дії навантаження на зорову систему і для зменшення дії монотонності роботи дисплей розміщуємо на столі або підстаІОЦі так, щоб відстань від очей до екрану не перевищувала 700 мм (оптимальна відстань 460-500 мм). У загальному випадку відстань спостереження вибирається залежно від висоти (Н) і кутових розмірів (a) знаку: L = H / tg (a / 2) - відстань від очей до дисплея. Для букв і цифр рекомендується значення a від 15 до 18. Екран дисплея по висоті розташовуємо так, щоб кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складав 200. У горизонтальній площині кут спостереження екрану не повинен перевищувати 600. Клавіатуру розміщуємо на стіл або підставку так, щоб висота розташування клавіатури по відношенню до підлоги складала 650-720 мм. При розміщенні пульта на стандартному столі заввишки 750 мм необхідно використовувати крісло з регульованою висотою сидіння (380-450мм) і підставку для ніг. Бажано використання стільця з жорсткою спинкою замість м'якого, щоб уникнути сутулості оператора.

Документ (бланк) для введення даних розташовуємо на відстані 450-500мм від очей оператора, переважно зліва, при цьому кут між екраном дисплея і документом в горизонтальній площині повинен складати 30-400. Кут нахилу клавіатури встановлюється рівним 150 .

Екран дисплея, документи і клавіатуру розташовуємо так, щоб перепад яскравості поверхонь, залежний від їх розташування щодо джерела світла, не перевищував 1:10 (рекомендоване значення 1:3). При номінальних значеннях яскравості зображення на екрані 50-100 кд. м3 освітленість документа повинна складати 300-500 лк.

Пристрої документування та інші, нечасто використовувані технічні засоби, розташовуємо праворуч від оператора в зоні максимальної досяжності, а засоби зв'язку зліва, щоб звільнити праву руку для записів.

Робочий стіл і клавіатуру освітлюємо збоку настільною лампою розжарювання, при цьому залишимо загальне освітлення включеним для зменшення різкості.

Проведемо розрахунок загального штучного освітлення, необхідного для даної роботи. Світильники в приміщенні розташовуємо відповідно до правил пожежної безпеки. Для даної роботи використовуємо приміщення, довжина якого складає 6м, ширина 5м, висота 4м, з побіленою стелею і світлими стінами. Розрахунок ведемо на підставі методичних вказівок за розрахунком виробничого освітлення. Розряд зорової роботи визначаємо з урахуванням того, що найменший розмір об'єкту рівний 1-5мм.

Коефіцієнти віддзеркалення стелі, стін, підлоги відповідно 70%, 50% і 30%. Робоча поверхня знаходиться на висоті 1 м від підлоги. Оскільки приймаємо систему загального освітлення люмінесцентними лампами, то висота свеса рівна 0,7м.

Проведемо розрахунок освітленості приміщення з ЕОМ.

Джерело світла в приміщенні - люмінесцентні лампи, висота підвіски світильників 2,9 м, відстань між світильниками 1 м. У даному приміщенні якість освітлення відповідає нормативним даним, приведеним в таблиці 6.1

Таблиця 6.1

Оптимальні параметри освітленості приміщень з ЕОМ

Характеристика зорової роботиРозділ і підрозділКонтраст об'єкту з фономХарактеристика фонуШтучне освітлення, лкПри комбінованому освітленніПри загальномуСередньої точності 0,5-1,0IV ввеликийсвітлий400150

Вибираємо світильники ОД з газорозрядними лампами;

Тип проводки - закрита в будівельних конструкціях під штукатуркою, дроти - АППВ, вимикач нормального виконання;

Світильники розташовані паралельними рядами;

Характеристика виконуваної роботи - розряд IV, підрозділ-в (контраст - великий, фон - світлий). Мінімальне загальне освітлення 150 лк.

Система освітлення - комбінована: загальне рівномірне плюс місцеве;

Потрібна освітленість при комбінованому освітленні газорозрядними лампами від світильників загального освітлення 150 лк;

Необхідний коефіцієнт запасу (по пилу, що виділяється) 1,6;

Найбільш відношення відстані між світильниками до висоти підвіски світильників : 1,6;

1,6*2 = 3,2 м; 1.2 м;

Відстань між світильниками по ширині приймемо рівним довжині світильника плюс 0.05 м;

Відстань від стіни до першого ряду світильників:

0.30.3 * 3,2 = 0.96 м;

Відстань між крайніми рядами по ширині приміщення:

28-2* 0,96 = 6,08 м;

Число рядів, яке можна розташувати між крайніми рядами по ширині приміщення:

6,08/1.2 - 1 = 4;

Загальне число рядів світильників по ширині:

4 + 2 = 6;

Відстань між крайніми рядами світильників по довжині приміщення:

9 - 2* 0.96 = 7,08 м;

Число світильників, яке можна розташувати між крайніми рядами по довжині:

7,08/3,2-1 =1:

Загальне число рядів світильників по довжині

1 + 2 = 3;

Загальне число рядів світильників, які необхідно встановити по довжині і ширині:

6 * 3 = 18;

Коефіцієнти віддзеркалення від стін () і стель () - по забарвленню стін і стель: 56%, 73%;

Коефіцієнт, що враховує рівномірність освітлення залежно від типу світильників і відношення : 1.13;

Площа підлоги освітлюваного приміщення:

9 * 8 = 72 кв.м;

По довжині і ширині приміщення, і висоті підвіски світильників знаходимо показник приміщення:

72 /(2,8* 17) = 1.5;

Коефіцієнт використання світлового потоку: 0.53;

Розрахунковий (потрібний) світловий потік однієї лампи:

150* 1.6 *1.13 *72/(18*0.53) = 2046 лм;

По напрузі в мережі і світловому потоку однієї лампи 2046 лм по довідкових таблицях (ГОСТ 2239-70) визначаємо необхідну потужність електролампи ЛД40-4 40 Вт. У кожному світильнику є лампа ЛД40-4 з світловим потоком 2340 лм;

Дійсна освітленість:

2340 * 18 * 0.6 / (1,6 * 1.13 * 72) = 171,48 лк.

Згідно вище приведеному розрахунку освітленість відповідає нормі.

Залежно від енерговитрат організму ДОСТ 12.1.005-88 ССБТ Повітря робочої зони, загальні санітарно-гігієнічні вимоги передбачає три категорії робіт. Відповідно до ДОСТ, робота оператора ЕОМ може бути віднесена до легкої фізичної роботи категорії 1б з енерговитратами організму 138-172 Дж/с або 120-150 ккал/час. Слід пам'ятати, що в теплий період року середньодобова температура зовнішнього повітря складає вище +100С, у холодний період року середньодобова температура зовнішнього повітря складає -100С і нижче. Оптимальна відносна вологість коливається в межах 40-60%.

Оптимальні норми параметрів мікроклімату з урахуванням категорії даної роботи наступні: у холодний період року температура повітря 21-230С, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с; у теплий період року температура повітря повинна складати 22-240С, швидкість руху повітря не більше 0,2м/с. Допустимі значення відносної вологості в холодний період року 75% і 60% в теплий період року при температурі 270С. Для забезпечення даних умов мікроклімату в холодну пору року застосовують систему центрального опалювання, а в теплу пору року кондиціонери.

Заходи по захисту людини від поразки електричним струмом:

) Оскільки напруга в мережі перетвориться в окремому блоці (блоці живлення), то необхідно виконати його в закритому металевому корпусі з'єднати його з корпусом всього пристрою в цілому;

) Заземлити корпус всього комп'ютера, за допомогою заземлюючого канала в електричному шнурі або окремим заземлюючим дротом;

) Застосувати електричний шнур з подвійною ізоляцією.

Для захисту від небезпечної напруги необхідно використовувати захисне заземлення. Найбільш ефективним є використання контурного заземлювача, розміщеної по периметру будівлі ІОЦ.

Необхідний опір захисного заземлюючого пристрою для даного випадку повинен бути не більше 4 Ом, тобто Rз= 4 Ом.

При цьому вертикальні електроди розміщуються на відстані а=5 м один від одного. Розрахунок проводимо для однорідної землі, де ґрунтом є суглинок, з питомим опором ґрунту р=100 Ом /м.

Заземлюючий елемент виконується з вертикальних стрижньових електродів завдовжки lв = 2,5 м, діаметром d = 12 мм, верхні кінці яких з'єднуються за допомогою горизонтальних електродів - сталевих смуг сумарною довжиною

= 2 ´ A + 2 ´ B; (5.6)

L = 2 ´ 20 + 2 ´ 15 = 70 м. (5.7)

і перетином 254 мм. Горизонтальні електроди укладені на глибину t0 = 0,8 м. Кількість вертикальних електродів n = 70/5 = 14 шт.

В цілях профілактики рекомендується один раз в рік визначати опір ґрунту.

6.4 Пожежна безпека

Протипожежний захист - це комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження його розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожежі.

Пожежі в обчислювальних центрах (ІОЦ) представляють особливу небезпеку, оскільки зв'язані з великими матеріальними втратами. Характерна особливість ІОЦ - невеликі площі приміщень. Пожежа виникає в результаті взаємодії горючих речовин, окислення і джерел запалення. У приміщеннях ІОЦ присутні всі три основні чинники, необхідні для виникнення пожежі.

Горючими компонентами на ІОЦ є: будівельні матеріали для акустичної і естетичної обробки приміщень, перегородки, дверей, підлоги, перфокарти і перфострічки, ізоляція кабелів і ін.

Джерелами спалаху у ІОЦ можуть бути:

·електронні схеми від ЕОМ, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи;

·прилади, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря;

У сучасних ЕОМ дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовуються сполучні дроти, кабелі. При протіканні по ним електричного струму виділяється значна кількість теплоти. При цьому можливо оплавлення ізоляції. Для відведення надмірної теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції і кондиціонування повітря. Постійна дія цих систем є додатковою пожежною небезпекою.

Енергопостачання ІОЦ здійснюється від трансформаторної станції і двигун-генераторних агрегатів. На трансформаторних підстанціях особливу небезпеку представляють трансформатори з масляним охолоджуванням. У зв'язку з цим перевагу слід віддавати сухим трансформатором.

Пожежна небезпека двигун-генераторних агрегатів обумовлена можливістю коротких замикань, перевантаження, електричного іскріння. Для безпечної роботи необхідний правильний розрахунок і вибір апаратів захисту. При поведінці обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт використовуються різні змащувальні речовини, легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електричні провідники, ведуть паяння і чищення окремих вузлів. Виникає додаткова пожежна небезпека, що вимагає додаткових заходів пожежного захисту. Зокрема, при роботі з паяльником слід використовувати підставку, що не згорає, з нескладними пристосуваннями для зменшення споживаної потужності в неробочому стані.

По категорії пожежної небезпеки, будівля ІОЦ відноситься до категорії «В». Для виготовлення будівельних конструкцій використовуються: цеглина, залізобетон, скло, метал і інші негорючі матеріали. У ІОЦ протипожежні перешкоди у вигляді перегородок з матеріалів, що не згорають, встановлюють між машинними залами. У самій лабораторії АСУ розміщені засоби первинної пожежегасінні (вогнегасники, ящик з піском).

У будівлях ІОЦ пожежні крани встановлені в коридорах, на майданчиках сходових кліток і входів. Вода використовується для гасіння пожеж в приміщеннях програмістів, бібліотеках, допоміжних і службових приміщеннях. Застосування води в машинних залах ЕОМ, сховищах носіїв інформації, приміщеннях контрольно-вимірювальних приладів зважаючи на небезпеку пошкодження або повного виходу з ладу дорогого устаткування можливо у виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо крупні розміри. При цьому кількість води повинна бути мінімальною, а пристрою ЕОМ необхідно захистити від попадання води, накриваючи їх брезентом або полотном.

У виробничих приміщеннях ІОЦ застосовуються головним чином вуглекислотні вогнегасники, гідністю яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного устаткування, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Для виявлення початкової стадії загоряння і сповіщення службу пожежної охорони використовують системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС), система спінклер. Крім того, вони можуть самостійно приводити в дію установки пожежегасінні, коли пожежа ще не досягла великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежних серен, ліній зв'язку і приймальних пультів (станцій). Також в лабораторії АСУ розміщені кнопки пожежної сигналізації.

Ефективність застосування систем АПС визначається правильним вибором типу серен і місць їх установки. При виборі пожежних серен необхідно враховувати конкретні умови їх експлуатації: особливості приміщення і повітряного середовища, наявність пожежних матеріалів, характер можливого горіння, специфіку технологічного процесу і т.п.

Відповідно до Типових правил пожежної безпеки для промислових підприємств зали ЕОМ, приміщення для зовнішніх пристроїв, що запам'ятовують, підготовки даних, сервісної апаратури, архівів, копіювально-розмножувального устаткування і т.п. необхідно обладнати димовими пожежними серенами. У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів і паперових виробів виділяється значна кількість диму і мало теплоти.

У інших приміщеннях ІОЦ, зокрема в машинних залах дизель генераторів і ліфтів, трансформаторних і кабельних каналах, повітряних каналів допускається застосування теплових пожежних серен.

Об'єкти ІОЦ окрім АПС обладнані установками стаціонарної автоматичної пожежегасінні. Найдоцільніше у ІОЦ установки газового гасіння пожежі, дія яких заснована на швидкому заповненні приміщення вогнегасящою газовою речовиною з різким зниженням змісту в повітрі кисню.

Для виведення людей на випадок пожежі, розроблені плани евакуації людей і матеріальних цінностей. Плани вивішені на видних місцях. Проведені інструктажі, для ознайомлення з діями, при виникненні надзвичайних ситуацій.

ВИСНОВКИ

За останні роки в усьому світі в системах освіти відбулися істотні структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. Основну роль в удосконаленні системи освіти, без сумніву, будуть мати нові інформаційні технології і, в першу чергу, дистанційні засоби навчання. На сьогодні у світі накопичено значний досвід реалізації систем дистанційного навчання. Вони використовують комп'ютерні мережі, системи безпосереднього телевізійного мовлення та сучасні телекомунікаційні технології.

Але системи дистанційного навчання ще не знайшли достатнього поширення в Україні. Отже, важливо забезпечити постійну освіту і, що найголовніше, - ефективний контроль знань. Тому в останні роки підвищена увага приділяється методикам дистанційного навчання й контролю знань. Комп'ютерні системи контролю знань достатньо ефективні і дозволяють не тільки забезпечити державну перевірку якості знань, але й забезпечити основу самовдосконалення. Тому ретельне вивчення принципів, логіки, технологій і валідності дистанційного навчання і контролю знань, дослідження ефективності систем дистанційного навчання і контролю знань є актуальною і важливою проблемою, яка потребує свого вирішення.

Як мова програмування для реалізації поставленого завдання була обрана С#, як середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition. Середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition, не дивлячись на безкоштовність, надає всі необхідні засоби для розробки запланованого функціонала, при цьому спростивши створення як інтерфейсу користувача, так і реалізацію функціонально-інструментальної частини програми. Використані при розробці програмні продукти є безкоштовними і тому впровадження розробленого програмного продукту є економічно ефективним.

Якщо сказати, що мова С# і пов'язана з ним середа .NET Framework є одній з найважливіших технологій для розробників за багато років, це не буде перебільшенням. .NET спроектована як нова середа, в рамках якої можна розробити практично будь-яке застосування для Windows, тоді як С# - нова мова програмування, призначена спеціально для роботи з .NET. За допомогою С# можливо, наприклад, створити динамічну Web-сторінку, Web-службу XML, компонент розподіленого застосування, компонент доступу до бази даних, класичний настільний додаток Windows або навіть інтелектуальне клієнтське програмне забезпечення, що має засоби онлайнової і автономної роботи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Алексей В. Технология XSLT. - BHV - Санкт-Петербург. - 544 с.

2.Алексей Дубовцев. Microsoft .Net в подлинеке. - БВХ-Петербург, 2004. - 704с.

.Джеффри Рихтер. Программирование на платформе Microsoft .Net Framework. - М: Русская Редакция, 2002. - 512 с.

.Иан Грэхем. Объектно ориентированные методы. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 800 с.

.Кент Бек. Экстремальное программировнаие. - Питер, 2002. - 224 с.

.Кристиан Нейлгел, Билл Ивьен, Джей Глинн, Карли Уотсон, Морган Скиннер, Аллен Джонс. С# 2005 для профессионалов. -М.: Издательский дом "Вильямс", 2006. - 1376 с.

.Мартин Ф. Архитектура корпоративных программных приложений. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 544 с.

.Мартин Фаулер. Архитектура Корпоративных программных приложений. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 544 с.

.Ричард Стивенс. Протоколы TCP/IP. Практическое руководство. - BHV - Санкт-Петербург, 2003. - 672 с.

.Сидни Фейт. TCP/IP. Архитектура, протоколы, реализация. - Лори, 2000. - 424 с.

.Симон Робинсон, Олли Корнес, Джей Глинн. С# для профессионалов. - М: Лори, 2003. - 1002 с.

.Таненбаум. Э. Компьютерные сети. - Питер, 2007. - 992 с.

.Том Арчер. Основы С#. - М.: Русская Редакция, 2002. - 448 с.

.Филимонов А. Построение мультисервисных сетей Ethernet. - БВХ-Петербург, 2007. - 592 с.

.Эндрю Троелсен. Язык программирования С# 2005 и платформа .Net 2.0. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2007. - 1167 с.

.Эрик Аллен. Типичные ошибки проектирования. - Питер, 2003. - 224 с.

.Эрик Гуннерсон. Введение в C#. - Питер, 2001. - 304 с.

18.#"justify">19.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.http://www. Dotnetgrains.ru

Больше работ по теме: