Аудиторська оцінка безперервності діяльності підприємства

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Самостійна робота

«Аудиторська оцінка безперервності діяльності підприємства»

Дутковського Б.В.

студента 2-ого курсу

очно-заочної форми навчання

облік та аудит в управлінні

підприємницькою діяльністю

Київ - 2011

Зміст

ВСТУП

.АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ОЦІНКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

2.ПРОЦЕДУРИ ПРИ АУДИТІ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ

3.АУДИТОРСЬКІ ПРОЦЕДУРИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

.УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ

5.СПЕЦИФІКА МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

6.АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АУДИТУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ВСТУП

На завершальному етапі аудиту (перед тим, як скласти висновок та звіт про перевірку звітності) аудитору необхідно оцінити можливість подальшого функціонування підприємства-клієнта, оскільки цей аспект має безпосередній вплив на зміст та вид аудиторського висновку.

Концепцію постійної діяльності підприємства закладено в ст. 4 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та у ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», в яких зазначено один із основних принципів ведення бухгалтерського обліку i підготовки фінансової звітності - принцип безперервності діяльності (оцінка активів та зобовязань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність триватиме далі).

Аудиторською палатою України затверджено ННА № 21 «Концепція діючого підприємства». Крім того, існує аналогічний Міжнародний стандарт аудиту 570 «Припущення про безперервність діяльності підприємства». В обох нормативних документах пояснюється доречність припущень про безперервність діяльності підприємства, яке перевіряється, ознаки, що свідчать про можливість припинення функціонування господарюючого субєкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього, а також як оцінка аудитором постійності діяльності підприємства-клієнта впливає на його висновок щодо всієї фінансової звітності. На жаль, цій проблемі українські аудитори майже не надають значення, що суттєво знижує якість перевірок та впливає на достовірність зроблених висновків.

Метою роботи є аналіз принципу Аудиторської оцінки безперервності діяльності підприємств з різних професійних аспектів для визначення проблематики даного питання та його місця серед принципів аудиторської діяльності.

Серед питань, які розглянуто задля досягнення мети роботи є наступні: аналітичні аспекти аудиторської оцінки безперервності діяльності підприємств; процедури при аудиті дотримання принципу безперервності; аудиторські процедури в контексті реалізації концепції діючого підприємства; удосконалення системи показників оцінки безперервності діяльності підприємства для аудиторських висновків; специфіка методичного інструментарію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств; актуальні проблеми аудиту безперервності діяльності економічних субєктів.

1. АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ОЦІНКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Шерстюк О.Л. в статті «Аналітичні аспекти аудиторської оцінки безперервності діяльності підприємств» досліджує аспекти застосування аналітичних процедур аудиту з метою оцінювання перспектив безперервної діяльності підприємств, зокрема - врахування інтересів користувачів, особливості використання інформаційного забезпечення та оцінювання одержаних результатів.

На думку автора, припущення про безперервність діяльності підприємства є основним принципом підготовки фінансових звітів. На підставі припущення про безперервність діяльності підприємство, як правило, розглядається як таке, що продовжуватиме свою діяльність у близькому майбутньому й не має ні наміру, ні потреби ліквідуватися, припиняти діяльність чи шукати захисту від кредиторів згідно з законами або нормативними актами.

Одним з методів аудиторського дослідження перспектив безперервної діяльності підприємств є застосування аналітичних процедур. Це потребує розробки методичних підходів до розв'язання проблем щодо визначення змісту процедур аналізу, що можуть бути використані, та оцінювання їх результатів.

Оцінювання безперервності діяльності підприємств у більшості випадків ґрунтується саме на розрахунку та оцінюванні системи фінансових показників діяльності. При цьому, перевага надається визначенню на підставі показників фінансової звітності розрахункових значень коефіцієнтів фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, рентабельності та ділової активності. Водночас, окремі групи користувачів фінансової інформації зацікавлені в оцінюванні значень інтегральних показників, що ґрунтуються на поєднанні у відповідних моделях оціночних значень як облікових, так і ринкових оцінок діяльності підприємств та її результатів.

Зазначені показники розраховуються станом на певну дату або за визначений період. Отримані результати порівнюються з відповідними значеннями попередніх періодів, а також з критичними значеннями.

Проте, на погляд автора, для оцінювання перспектив безперервності діяльності підприємства, необхідно брати до уваги результати аналізу співвідношень як фінансових, так і не фінансових показників.

Для вирішення проблеми вибору процедур, які можуть забезпечити формування адекватного професійного судження аудитора стосовно досліджуваного питання, необхідно врахувати низку аспектів, серед яких:

коло користувачів інформації про перспективи безперервної діяльності підприємства та їх інформаційні інтереси;

можливість використання аналітичних процедур для задоволення інформаційних потреб користувачів інформації;

доступність інформації, необхідної для застосування аудиторських процедур.

З метою задоволення потреб цієї категорії користувачів інформації, аудитор для оцінювання перспектив безперервної діяльності підприємства має оцінити здатність підприємства не лише генерувати позитивні грошові потоки, але й ефективність його діяльності.

Таким чином, користувачі інформації про безперервність діяльності підприємства зацікавлені у всебічній оцінці фінансового стану підприємства, ефективності використання ним своїх ресурсів та джерел їх утворення.

Аналітичні процедури, що можуть бути виконані аудитором, передбачають порівняння фінансової інформації підприємства з: зіставною інформацією за попередні періоди; передбачуваними результатами діяльності підприємства чи прогнозами аудитора; аналогічною галузевою інформацією.

Крім цього, аналітичні процедури можуть також включати аналіз зв'язків між елементами фінансової інформації, а також між фінансовою та відповідною не фінансовою інформацією (МСА 443).

Для отримання результатів аналізу можливості безперервної діяльності підприємства, в яких зацікавлені різні групи користувачів, аудитор має не лише оцінити динаміку окремих показників протягом визначеного періоду, але й визначити чинники, що її спричинили. З цією метою аудитору необхідно ідентифікувати самі чинники, оцінити характер і ступінь їх впливу.

Основним джерелом інформації, що може бути використана для аналізу безперервної діяльності підприємства, є фінансова звітність. Водночас, аудитор має звертати увагу на інформацію, що ґрунтується на загальноекономічних показниках (індекс інфляції, курси іноземних валют), показниках інтегральної оцінки кредитоспроможності підприємства, що надаються рейтинговими агенціями, ринкових показниках, що знаходять відображення в динаміці вартості цінних паперів підприємства тощо.

Ще одним аспектом аудиторської оцінки безперервності діяльності підприємства, що може бути виконана шляхом застосування аналітичних процедур, є оцінка ефективності системи внутрішнього контролю підприємства. За допомогою аналізу аудитор може дослідити результативність прийнятих рішень шляхом визначення їх впливу на результати діяльності.

Результати проведеного дослідження свідчать про можливість ефективного застосування в оцінюванні безперервності діяльності підприємств аналітичних процедур, що ґрунтуються на використанні інформації як фінансового, так і не фінансового характеру.

Зазначене дає можливість сформулювати професійне судження аудитора стосовно досліджуваної проблеми, що сприятиме прийняттю адекватних управлінських рішень користувачами відповідної інформації.

Водночас, подальших досліджень потребують проблеми застосування аналітичних процедур для оцінювання безперервності діяльності підприємств різних галузей і сфер діяльності, а також врахування в аналізі інформації не фінансового характеру.

2. ПРОЦЕДУРИ ПРИ АУДИТІ ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ

Проскуріна Н.М. в статті «Процедури при аудиті дотримання принципу безперервності» обґрунтовує методичні підходи щодо визначення етапів аудиторської оцінки дотримання принципу безперервності підприємства через ефективне застосування різних методів аудиту серед яких детермінантом виступають методи якісного й кількісного аналізу.

Користувачів фінансової звітності цікавить як короткострокова, так і довгострокова перспектива функціонування підприємства. В умовах сталого розвитку економіки аудиторські процедури й методи аудиту забезпечують системне й комплексне й органічно взаємозалежне вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств, виявлення й мобілізацію резервів підвищення ефективності господарювання, можливість підприємства продовжувати безперервно функціонувати в найближчому майбутньому.

За визначенням автора, процес оцінки дотримання принципу безперервності здійснюється в кілька етапів. Сутність кожного етапу оцінки дотримання принципу безперервності діяльності підприємства припускає застосування різних методів. Але деякі методи й особливості їх застосування відзначаються на кожному етапі оцінки.

При вивченні питання щодо дотримання принципу безперервності підприємства аудитори доповнюють загальнонаукові методи специфічними методами(прийомами). При аудиті використовуються власні спеціальні методи й методи інших наук (статистика, економічний аналіз, бухгалтерський облік тощо). Методи в умовах переходу до ринку повинні орієнтуватися на загальні й конкретні цілі аудиту, а також певні типи аудиторських перевірок.

Результати дослідження дозволяють визначити, що першим етапом оцінки дотримання принципу безперервності є виявлення ознак недотримання принципу безперервності. Слід зазначити, що виявлення даних ознак відбувається як на початковому етапі оцінки, так і в процесі наступного етапу аналізу даних ознак. Тому методи, використання яких дозволяє виявляти й оцінювати ознаки недотримання принципу безперервності, можуть збігатися.

Методи якісного аналізу при аудиторській перевірці безперервності діяльності можна розділити на: методи, що базуються на аналізі наявної інформації; методи збору нової інформації; методи моделювання діяльності організації.

Автор вважає, що найбільш поширеним якісним методом при аудиторській оцінки дотримання принципу безперервності підприємства є опитування, в основі якого лежать анкети, що представляють собою "опитувальний аркуш для одержання відомостей про те, хто його заповнює". Обов'язковою умовою проведення опитувань є конфіденційність, тобто інформація опитувань абсолютно закрита й поширюється строго при згоді всіх учасників моніторингу. Рівень кваліфікації учасників моніторингу, що заповнюють анкети повинен бути досить високим і об'єктивним. Обробка анкет дозволяє проводити періодичну оцінку, аналіз змін і вироблення заходів щодо поліпшення клімату на підприємстві.

Під час проведення аудиту безперервності функціонування діяльності підприємств використовують також такі якісні методи, як: експертний метод (обробка думок досвідчених фахівців); метод аналогій (аналіз бази даних про ризик аналогічних проектів і угод).

Розглядаючи всю сукупність методів кількісного аналізу ознак недотримання принципу безперервності, можна сказати, що для кожного типу аналізованого ознаки існують свої методи аналізу й конкретні особливості їх реалізації.

Отже, оцінюючи можливість подальшого функціонування підприємства, аудитори зайняті тими сферами обліку або статтями звітності, які, на їхню думку, містять найбільш високий ризик помилок. Детальні суцільні перевірки здійснюються лише при виявленні фактів шахрайства й зловживань.

На думку автора, до видів аналітичних процедур, що відносяться до визначення безперервності функціонування діяльності підприємств належать: зіставлення даних підприємства, що перевіряється, з середньогалузевими показниками; зіставлення фінансової й не фінансової інформації; зіставлення бухгалтерської звітності з кошторисними (плановими) показниками; оцінка співвідношень між різними статтями звітного й минулих періодів; зіставлення залишків по рахунках за різні періоди; порівняння даних з очікуваними результатами, обумовленими аудитором.

Крім того, у процесі оцінки безперервності та прогнозування можливості функціонування підприємства у майбутньому, особлива увага приділяється огляду невизначених зобов'язань, які являють собою потенційні, майбутні зобов'язання на невідому суму, що є результатом попередньої господарської діяльності.

Автор вважає, що найбільше значення мають такі невизначені зобов'язання, як: розбіжності з податковими органами із приводу податкових платежів і штрафних санкцій, дисконтовані векселі, гарантії за зобов'язаннями третьої сторони при одержанні банківського кредиту, незавершений судовий процес.

Тому, з метою виявлення невизначених завершених зобов'язань автор вважає за доцільне використання наступних процедур: а) огляд звітів податковим органам щодо правильності; б) сплати податків, які можуть містити вказівки на існуючі розбіжності із приводу сплати податків; в) консультації з керівництвом підприємства із приводу причин виникнення невизначених зобов'язань і фактів приховування їх від звітності, якщо такі є.

3. АУДИТОРСЬКІ ПРОЦЕДУРИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Проскуріна Н.М. в статті «Аудиторські процедури в контексті реалізації концепції діючого підприємства» визначає, що одним з основних завдань аудиту є розкриття перспективи подальшого функціонування підприємства. Оскільки допущення безперервності діяльності є одним з основних принципів підготовки фінансової звітності, обов'язок керівництва підприємства полягає в тому, щоб оцінити здатність підприємства продовжувати свою безперервну діяльність.

В умовах значного розширення границь потенційного ризику важливо одержувати від аудиторів не тільки інформацію про достовірність фінансової звітності підприємств, але й оцінку їх реальної життєздатності. У цьому зв'язку об'єктом аудиторської уваги виступає безперервність як основний принцип складання фінансової звітності. Коли управлінський персонал доходить до висновку, що допущення безперервності діяльності не пов'язане з суттєвою невизначеністю, цей висновок звичайно особливо не виділяється у фінансовій звітності.

Автор відзначає, що відповідно до МСА 570 "Безперервність" аудитори при перевірці фінансової звітності зобов'язані сформувати висновок про можливість підприємства продовжувати безперервно функціонувати в найближчому майбутньому (як мінімум, 12 місяців, які слідкують за звітним періодом). Таким чином встановлюється, чи існує який-небудь серйозний сумнів у допущенні безперервності діяльності з метою підготовки фінансової звітності підприємства.

Автором доведено, що професійне судження аудиторів при дослідженні питання можливості подальшого функціонування підприємства ґрунтується на розумінні відповідних умов і подій, що мали або мають місце на момент завершення дослідження й збору аудиторських доказів. Тому аудитори повинні отримати розуміння у можливості безперервного функціонування підприємства у майбутньому та доцільності застосування принципу безперервності при підготовці фінансової звітності. Ця оцінка здійснюється аудиторами під час планування, виконання аудиторських процедур та підготовці аудиторського висновку.

Завдяки принципу безперервності, аудитори одержують достатні й доречні аудиторські докази для оцінки здатності підприємства продовжувати свою діяльність у майбутньому. МСА 570 "Безперервність" не пропонує проведення спеціальних процедур, спрямованих винятково на виявлення умов і подій, що вказують на наявність проблем подальшого функціонування суб'єкта господарювання. Автор пропонує, що для визначення можливості безперервності діяльності та видачі адекватного висновку потрібні аудиторські процедури, які можливо інкорпорувати у єдиний технологічний процес перевірки з визначенням домінуючого аналітичного інструментарію.

Важливим інструментом оцінки застосовності концепції діючого підприємства є прогнози й бюджети. При перевірці оцінок управлінського персоналу підприємства аудитори розглядають процес, за допомогою якого були отримані такі оцінки, припущення, на яких базується судження щодо майбутніх подій.

Після виконання аудиторських процедур і отримання аудиторських доказів необхідно визначити, чи існує на думку аудиторів суттєва невизначеність щодо подій чи обставин, які можуть породжувати значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Аудитори мають оцінити адекватність розкриття підтвердження принципу безперервності у фінансовій звітності відповідно до МСА 570 "Безперервність", в якому наводяться приклади формулювань, які мають бути використані в аудиторському висновку залежно від обставин.

Отже, важливими факторами прямого впливу на форму аудиторського висновку є встановлення суттєвості невизначеності й відповідності розкриття інформації у фінансовій звітності. При відсутності першого й дотримання другого думка аудиторів буде безумовно - позитивною, за інших обставин вона підлягатиме модифікації.

. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ

Г.П. Машталяр в статті «Удосконалення системи показників оцінки безперервності діяльності підприємства для аудиторських висновків» розглядає проблеми методики аналізу фінансового стану підприємства при підтвердженні безперервності подальшого його функціонування, а саме проведено критичний аналіз системи показників, що застосовуються для такого аналізу.

На його думку, висновки незалежних аудиторів повинні включати в себе підтвердження безперервності подальшого функціонування підприємства. Висновок про безперервність функціонування аудитор робить, спираючись на фінансово-економічний аналіз підприємства.

Основними показниками, які використовуються при проведенні аналізу фінансового стану, є показники платоспроможності (ліквідності) і фінансової стійкості підприємства.

Як у вітчизняній, так і у зарубіжній економічній практиці використовується велика кількість цих показників. Причому віднесення конкретних показників до тієї чи іншої категорії досить умовне. Наприклад, в ефекті фінансового важеля і рентабельності власних коштів відображаються обидві характеристики підприємства - і ліквідність, і фінансова стійкість. Багато вчених вважають доцільним виділити рентабельність активів і власних коштів, комерційну маржу і коефіцієнт трансформації (оборотність активів) в окрему групу показників ефективності виробництва.

На відміну від зарубіжних партнерів, підприємствам України притаманні певні особливості. Однією з них є висока дебіторська та кредиторська заборгованості підприємств з довгим терміном погашення. Крім того, згідно з українським законодавством, непогашена заборгованість впродовж 3-х років повинна рахуватися непокритими збитками.

Необхідно у фінансових операціях, де можна спостерігати рух грошових коштів, незалежно від їх призначення або походження, обов'язково пов'язувати їх з конкретними моментами або періодами часу. При розрахунках по зобов'язаннях фактор часу, особливо в довгострокових розрахунках, відіграє більшу роль, ніж розміри грошових сум.

Маючи високу долю дебіторської заборгованості в оборотному капіталі, підприємство втрачає можливість використати нинішні високоліквідні активи, ризикує втратити їх вартість з часом або взагалі списати в безнадійну заборгованість, що викличе різке зниження фінансових результатів.

Отже, для проведення аналізу фінансового стану при аудиті, необхідно значно розширити коло показників, які допоможуть правильно оцінити оборотність майна, виробничий потенціал, фінансову стійкість і рентабельність підприємства.

Збалансована система показників складається з: фінансової складової - інструментів, які дозволяють визначити, чи виконує підприємство свої цілі, чи рухається у напрямку успішної реалізації стратегії; клієнтської складової - це інструмент оцінки «цільової клієнтури», відсутність чіткої орієнтації на яку не дозволяє організації виділити себе серед конкурентів; складова внутрішніх процесів - це інструмент оцінки раціональності функціонування конкретних внутрішніх процесів, що необхідні для обслуговування клієнтів підприємства та визначення споживчої цінності; складова розвитку та навчання - інструмент оцінки відповідності між існуючою кваліфікацією робітників та інформаційними системами, а також рівнем досягнення поставлених цілей.

Таким чином, система містить набір минулих та майбутніх індикативів. Майбутні індикатори можуть відображати ключові покращення у всій організації, минулі індикатори дозволяють відповісти на питання - чи привели ці покрашення до підвищення фінансових результатів.

5. СПЕЦИФІКА МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ АУДИТОРСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Бєлоусова І.М. в статті «Специфіка методичного інструментарію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств» проаналізувала можливі підходи до проведення аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємства. На цій підставі формалізовано та структуровано методичний інструментарій діагностування.

Сьогодні в Україні відсутня єдина методика оцінки припущення безперервності. Офіційні документи, як і вітчизняна література з теоретичних та практичних питань аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємства, не містять детальних вказівок щодо організації відповідного методичного інструментарію та алгоритму найбільш доцільного виконання роботи, а мають епізодичний несистемний характер. Це зумовлює потребу системної класифікації методичного інструментарію аудиторської діагностики, яка надасть змогу поєднати можливі та виокремити найбільш доцільні методичні підходи щодо її проведення, окреслити проблеми та загалом уявити логіку побудови методики оцінки безперервності діяльності підприємства.

Розширення економічних інтересів і потреб користувачів фінансової звітності вимагають від аудиторів комплексного дослідження об'єкта, наслідком якого є не лише підтвердження достовірності фінансової звітності, а й визначення проблемних галузей діяльності підприємства, основних джерел ризику та шляхів їх усунення (скорочення) через оцінку дотримання припущення безперервності. Зазначені тенденції накладають свій відбиток на підхід до роботи з клієнтом, що зобов'язує аудитора до перегляду складу методичного інструментарію.

Експрес-діагностика дотримання припущення безперервності - етап аудиторської діагностики, що має метою формування загальної думки про дотримання припущення підприємством-клієнтом. Сутність етапу полягає в попередній систематизації груп факторів, зумовлюючих дотримання припущення безперервності і оцінку масштабу їх впливу. Способом досягнення мети є заповнення аудитором першої і другої частин анкети діагностування безперервності діяльності підприємства з оцінки впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

На етапі експрес-діагностики застосування певних методичних інструментів до проведення аудиторського дослідження залежатиме від напрямку дослідження:

Фундаментальна діагностика безперервності діяльності підприємства ґрунтується на комплексному фундаментальному аудиторському дослідженні здатності підприємства локалізувати негативний вплив певних факторів. Резервами в цьому випадку можуть бути як внутрішні (фінансово-економічний потенціал), так і зовнішні джерела.

Результати фундаментальної діагностики відображаються в третьому розділі анкети за напрямком дослідження аналізу здатності підприємства продовжувати діяльність без істотного скорочення. Для проведення діагностування доцільно використовувати: методи детермінованого факторного аналізу, моделі передбачення банкрутства, аналітичні показники, методи ситуаційного аналізу і прогнозування, будування рівняння регресії тощо.

Склад і характер методичного інструментарію також залежатиме і від рівня відповідальності суб'єкта діагностування припущення безперервності: аудиторська фірма або управлінський персонал. В іншому випадку згідно з пп. 17-21 МСА 570 «Безперервність» аудитор повинен проаналізувати оцінку управлінського персоналу здатності підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі, а саме процес оцінювання, припущення, на яких ґрунтується оцінка, і плани управлінського персоналу щодо майбутніх дій. Різниця в наборах методичного інструментарію залежатиме від рівня професійної підготовки суб'єкта та вміння застосовувати отриманні знання відповідно до ресурсного забезпечення і цілей виконавців.

Специфіка методичного інструментарію до проведення аудиторської діагностики припущення безперервності також залежить і від статусу методики, у межах якої він використовується: офіційна, наукова (загальновідома і авторська) та комбінована.

Характеризуючи аудиторські методики, запропоновані офіційними вітчизняними та закордонними документами з діагностування безперервності діяльності підприємства, автор підкреслює їх епізодичний несистемний характер. Аналізуючи ж запропоновані ознаки, що можуть свідчити про порушення дотримання безперервності, зазначимо, що аудитору пропонують досліджувати наслідки, а не причини можливих негативних подій. У той же час інструментарій економічного аналізу дозволяє спрогнозувати позитивну або негативну тенденцію розвитку події та своєчасно розробити антикризову програму.

Структурування методичного інструментарію аудиторської діагностики припущення безперервності надало змогу автору виокремити й охарактеризувати найбільш доцільні методичні підходи щодо її проведення, окреслити коло наявних проблем та загалом уявити логіку побудови методики оцінки припущення безперервності діяльності підприємства.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є розробка методики аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємства.

6. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ АУДИТУ БЕЗПЕРЕРВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ

Поцелуйко С. В статті «Актуальні проблеми аудиту безперервності діяльності економічних субєктів» визначає, що в умовах зростання потенційного ризику важливо одержувати від аудитора не тільки інформацію про достовірність фінансової звітності підприємств, але й оцінку їх реальної життєздатності. Сучасна ринкова економіка функціонує в умовах, що постійно змінюються, ринкова кон'юнктура, поведінка суб'єктів ринку. Як результат, теперішні економічні умови встановлюють вимоги для аудиторів - щоб вони повною мірою оцінили припущення щодо безперервності діяльності підприємства та посилалися на принцип безперервності у своїх аудиторських звітах тоді, коли є докази цього.

Процес перевірки виконання припущення безперервності діяльності економічного суб'єкта доречно починати з аналізу оцінки цього припущення, зробленої підприємством, що аудується, з метою визначення того, чи виявило керівництво підприємства будь-які умови або події, що стосуються порушення безперервності функціонування, а якщо виявило, то які його плани, пов'язані з цим.

Міжнародні стандарти аудиту виділяють фінансові, операційні та інші події та обставини, які окремо або разом здатні породжувати сумніви щодо припущення про безперервність діяльності підприємства. Зокрема, якщо розглядати такі чинники для молочної промисловості, то можна відмітити загальне падіння споживчого попиту і переорієнтації покупців на більш дешеву продукцію, збільшення термінів сплати дебіторської заборгованості і, як наслідок, дефіцит обігових коштів, що часто покривається за рахунок залучення кредитів, втрата покупців через конкурентів, нездатність вчасно здійснити платежі кредиторам.

Другим етапом є проведення експрес перевірки на предмет дотримання припущення безперервності діяльності підприємства. Аудитор може використовувати систему показників, що характеризують фінансовий стан економічного суб'єкта. Пропонуємо використовувати на вітчизняних підприємствах модель Альтмана, що являє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий стан. В результаті аудитор повинен сформувати одне з наступних суджень: сумніви присутні, проте їх вплив є незначним; маються серйозні сумніви.

На думку автора, бухгалтерам і аудиторам варто звернути увагу на зразок робочого документа бланк ІV-D «Анкета з дотримання принципу безперервно діючого підприємства», розроблений за сприяння ТАСІС. На основі цього документа можна оцінити можливість складення звітності на основі принципу безперервності.

На основі визначення ступеня впливу таких ознак і аналізу сукупності всіх ознак, спираючись на своє професійне судження, аудитор може чітко визначити вид аудиторського висновку, який він повинен надати підприємству, що перевіряється.

ВИСНОВКИ

Отже, якщо аудитор виявляє порушення цього принципу, що може бути достовірно зроблено лише після ретельного вивчення основних аспектів діяльності підприємства, він повинен, як мінімум, включити до аудиторського висновку спеціальний розділ для того, щоб привернути увагу зацікавлених користувачів фінансової звітності.

Якщо суб'єкт господарювання не може продовжувати свою діяльність на безперервній основі (судження аудитора), аудитор висловлює негативну думку незалежно від того, чи було розкрито інформацію про те, що використання припущення про безперервність є невідповідальним.

Аудитор може висловити безумовно-позитивну думку за умови отримання альтернативної основи, відповідного розкриття інформації та внесення до аудиторського висновку пояснювального параграфа для того, щоб зосередити увагу користувача на застосуванні цієї основи.

У разі небажання управлінського персоналу здійснити оцінку відповідності принципу безперервності або збільшити період, який охоплюється оцінкою, аудитор повинен розглянути питання про доцільність модифікації аудиторського висновку через обмеження обсягу роботи аудитора.

Якщо, на думку аудитора, сумніви щодо відповідності принципу безперервності не вирішенні, аудитор повинен висловити думку без застережень і модифікувати аудиторський звіт, додавши пояснювальний параграф в якому висвітлено проблему відповідності принципу безперервності за допомогою привертання уваги до приміток.

Якщо при підготовці фінансової звітності недотримання відповідності принципу безперервності, є настільки серйозним, що суттєво перекручує фінансову звітність, аудитор повинен висловити негативну думку, оскільки МСА 570 розглядає відповідальність аудитора за виконання аудиторських процедур, які стосуються відповідності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності підприємства при підготовні фінансових звітів та наявності суттєвих невизначеностей, їх розкриття у фінансових звітах.

Аудитор не може передбачити майбутні події або обставини, що можуть спричинити припинення підприємством його діяльності, однак він повинен виконати всі аудиторські процедури, необхідні для отримання достатніх і відповідних доказів, щоб обгрунтувати свою думку про безперервність діяльності підприємства. Невиконання таких процедур є порушенням МСА 570.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПУБЛІКАЦІЙ

аудиторський діагностика безперервність

1. Шерстюк О.Л. «Аналітичні аспекти аудиторської оцінки безперервності діяльності підприємств» - Вісник ЖДТУ № 3 (53).

2. Проскуріна Н.М. «Процедури при аудиті дотримання принципу безперервності» - <http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2010_15_1/Proskur.pdf>.

. Проскуріна Н.М. «Аудиторські процедури в контексті реалізації концепції діючого підприємства» - <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_5/111.pdf>.

. Г.П. Машталяр «Удосконалення системи показників оцінки безперервності діяльності підприємства для аудиторських висновків» - <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2009_2/NV-2009-V2_44.pdf>.

. Бєлоусова І.М. «Специфіка методичного інструментарію аудиторської діагностики безперервності діяльності підприємств» - <http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdnuet/econ/2008_4/33%20.pdf>.

. Поцелуйко С. В. «Актуальні проблеми аудиту безперервності діяльності економічних субєктів» - <http://www.dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/5177/1/Poceluyko_tez.pdf>.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Больше работ по теме: