Асиметричність інформації та її роль у формуванні економічних зв’язків

 













Реферат

Асиметричність інформації та її роль у формуванні економічних звязків


Вступ


Людське суспільство являє собою складну систему суспільних відносин: політичних, соціальних, психологічних, економічних тощо. Від того, якою інформацією володіють учасники цих відносин, залежить як форма прояву відносин, так і взагалі їх існування. Особливо це актуально в інформаційному суспільстві, в якому наявна інформація постає одним із головних чинників виробництва. В той же час повнота інформації є однією з умов ефективного розподілу ресурсів, а отже, і максимізації випуску товарів та послуг. Тобто у процесі виникнення економічних відносин бажаною є симетричність інформації про певні ознаки та характеристики предмета цих відносин. Проте існують ринки, на яких інформація розподіляється асиметрично, що впливає на прийняття рішень економічними субєктами.

Метою даного дослідження є узагальнення закономірностей функціонування ринків з асиметричною інформацією та розгляд логічної схеми інформаційного моніторингу. Виходячи з мети роботи необхідно розвязати такі завдання;

¾визначити поняття асиметричності інформації;

¾розглянути теорію асиметричності інформації;

¾з'ясувати, як відбувається взаємодія господарських субєктів на ринках з асиметричною інформацією.

Загальний обсяг роботи-14 сторінок. Робота містить вступ, 2 розділи, висновки, список використаної літератури, яка включає 5 джерел.


1. Асиметричність інформації: поняття та теорія


В умовах інформаційної економіки все більше уваги приділяють розгляду асиметричної інформації. Відкриття сигналізованих потоків в умовах сучасного науково-технічного прогресу, коли на споживача обвалюється величезна маса високотехнологічних товарів, і осмислений вибір між ними потребує знань, які далеко перевищують можливості пересічної людини. Це відноситься до широко спектру товарів, починаючи з легкових автомобілів і закінчуючи продукцією фармацевтичної промисловості. Разом із потоком товарів на споживача «лине» великий потік інформації, насамперед, у вигляді реклами. Зрозуміло, що в таких умовах споживач самостійно не спроможний вибрати товар і стає обєктом багато численних маніпуляцій з боку продавців товарів та послуг.

У рамках концепції інформаційної асиметрії добре пояснюється провали ліберальних реформ в пострадянському просторі. Ця теорія надає нову інтерпретацію проблемі менеджменту, який формально діє за дорученням та в інтересах акціонерів. Однак існування інформаційної асиметрії дозволяє менеджерам часто діяти у своїх власних інтересах, які не зовсім співпадають з інтересами акціонерів.

Слід підкреслити, що інформаційна економіка має справу саме з асиметричною інформацією і більше того базується на ній. У 2001 році «за аналіз ринків з асиметричною інформацією» була присуджена Нобелівська премія Дж. Акерлофу, М. Спенсу і Дж. Стигліцу, після чого ця теорія стала загальновизнаною Поняття «асиметрична інформація ринків» є ключовим у концепції інформаційної економіки.

Асиметричність інформації-ситуація, коли одна iз сторін ринкового обміну має менший обсяг необхідної інформації для прийняття оптимального рішення, ніж iншa, її у сучасній науковій літературі вважають неминучою. Асиметрична поінформованість економічних агентів спостерігається на різних видах ринків, вона присутня й у відносинах між господарюючими суб'єктами, домогосподарствами та органами державної влади [1, 1].

Вплив асиметричной інформації на якість товару й на ціну помітив ще в 1970 р. американський економіст Джорж А. Акерлоф і відобразив це у статті «Ринок лимонів». Дана робота доводила, що дефіцит інформації про якість товару, що реалізується, приводить до істотного падіння цін на цей товар. У тому випадку якщо покупець не володіє повною інформацією про якість, вона починає визначатися як певна усереднена величина, що сприймається як деяка константа. Усе, що вище від цієї константи, оцінюється як більш якісний товар і коштує набагато дорожче [2, 124].

Дж. Акерлофом уперше в економічній літературі було встановлено, що брак інформації на ринку призводить до неспроможності саморегулювання ринку за допомогою лише двох рушійних сил - попиту та пропозиції. Явище, що було описано у вищезгаданій статті, коли покупець купує більш неякісний автомобіль, тому що не володіє повною інформацією про цей товар, отримало назву несприятливого відбору [2, 126].

Американський економіст М. Спенс показав, яким чином більш поінформовані учасники ринку своєю поведінкою сприяють поширенню інформації про ринкову ситуацію і як працює механізм, коли учасник ринку, краще інформований, ніж інші, робить спроби просунути на ринок свій товар, передаючи інформацію про нього тим, хто інформований гірше. Вчений задавався питанням: яким чином учасники ринку, інформовані краще, ніж інші, могли б передавати відповідну інформацію так, щоб уникнути ситуації зворотної селекції. Для цього необхідні особливі учасники ринку, які б вживали заходів, повязаних з інформуванням інших субєктів ринку про свої можливості, а також про цінність та якість своїх продуктів і послуг [2, 127].

Вищезгаданих вчених та Дж. Стігліца в 2001 році було нагороджено Нобелівською премією за дослідження ринків з асиметричною інформацією.

Сьогодні теорія асиметричної інформації-одне з найбільш важливих досягнень сучасної економічної теорії за останні десятиріччя. В основі даної теорії лежить факт, що часто одна із сторін економічних взаємин поінформована гірше, ніж інша. Одна з ситуацій, яка найбільш часто зустрічається - модель відносин «замовника» та «агента», - коли дії або властивості однієї з сторін угоди приховані від іншої сторони. Проблема асиметричної інформації присутня у взаємовідносинах робітника та роботодавця, орандаря та орендодавця, страхової компанії та її клієнта. На фінансовому ринку ситуація асиметричної інформації виникає у взаємовідносинаї кредитора та позичальника, власника (акціонера) та менеджера корпорації, нарешті, власника та кредитора, і т.д.

Асиметрична інформація на ринках стає можливою завдяки тому, що ніхто не може виокремити ринок із неякісною та якісною продукцією. Однак агенти, що продають товар не найвищої якості, активно просувають його за допомогою реклами та інших засобів, фактично змушуючи більшість покупців купувати саме їх продукцію.

Асиметрична інформація охоплює практично всі ринки: страхування, фінансові, праці тощо. Чіткої класифікації асиметричної інформації за видами в економічній літературі не існує, оскільки асиметрична інформації - це всього лише викривлення ринкових сил через брак поінформованості покупця. Асиметрична інформація може існувати обєктивно, коли більшість субєктів ринку володіє рівними ресурсами для реклами свого товару та приблизно рівними силами для його просування, а також, коли сегменти ринку майже рівно розділені між продавцями, а товари кращої якості є у невеликої кількості продавців.

Асиметрична інформація може створюватись навмисне, коли певний продавець або група продавців, поділивши між собою частини ринку за попередньою згодою, просувають менш якісний товар, маючи для цього потрібні кошти. Такі дії призводять до того, що гірший товар буде продаватися у більших кількостях.

Основними наслідками дії асиметричної інформації для покупців є придбання менш якісного товару за вищою ціною. Основними наслідками дії асиметричної інформації для продавців, що продають більш якісні товари, є скорочення їх продажів. У кінцевому підсумку коли така ситуація протримаєть-ся на ринку достатньо довго, вона може призвести до банкрутства кращих продавців. Саме тому асиметрична інформація є небезпечною для національного ринку. Навіть за підвищення доходів покупців може зводитися нанівець ефект кривої Енгеля, за якою споживачі при зростанні доходу роблять вибір на користь більш якісних товарів.


2. Взаємовідносини економічних субєктів в умовах асиметрично розподіленої інформації

сигналізований споживач асиметричність економічний

Взаємовідносини між економічними субєктами, що складаються в умовах асиметрично розподіленої інформації, можна описати за допомогою моделей. Одна з найвідоміших сучасних економічних моделей - модель відносин замовника та агента дозволяє відобразити вплив фактору ризику та асиметричної інформації на функціонування економіки.

Загальний зміст проблеми замовника-агента зводиться до наступного: одному субєкту (назвемо його замовником) необхідно визначити компенсаційну схему, яка мотивувала б іншу особу (агента) діяти в інтересах замовника. Проблема замовника та агента виникає тоді, коли є неповна інформація стосовно дій, які повинен здійснити агент. В цьому випадку оплата (розмір компенсації) не може бути визначена виходячи з дій чи обсягу зусиль, які докладає агент. Проблема вирішується тільки в тому випадку, якщо результат, який отримує замовник однозначно визначається діями (зусиллями) агента. В останньому випадку, визначаючи оплату в залежності від результату, замовник може безпосередньо впливати на агента, стимулюючи його виконувати саме той обсяг дій, який вигідний замовнику [5, 193].

Набагато більш складна ситуація виникає у випадку, коли дії агента не можуть бути повністю контрольовані, і одночасно неможливий вплив на ці дії через відомі параметри, - наприклад, результат може залежати не лише від дій агента, але і від деяких випадкових параметрів. Більше того, з багатьох причин замовник зацікавлений, щоб агент діяв найкращим чином по відношенню до тої інформації, якою володіє агент, а не тої, яка доступна замовнику. Замовник, тим самим, перекладає відповідальність за результат на агента. По причині асиметричності інформації замовник не знає - чи діяв агент найкращим чином навіть тоді, коли він може повністю контролювати діяльність агента. Таким чином, якщо інтереси замовника та агента не співпадають - агент далеко не завжди буде діяти так, як того хотів би замовник, і як це було б в умовах повної інформації, що виводить на перший план проблему створення економічних стимулів в умовах неповної інформації. Класичні моделі економіки, як правило, базуються на припущенні, що замовник знає - які саме дії повинен виконати агент, і що ці дії можуть бути повністю проконтрольовані, причому це не повязано з додатковими витратами. Але в реальності жодне з цих припущень, як правило, не виконується.

Можна констатувати, що проблема замовника-агента виникає тоді, коли дії одного субєкта впливають на інтереси іншого. Виникає питання - чому не можна запропонувати таку систему економічних взаємовідносин на ринку, яка б виключала цей вплив. Наприклад, якщо роботодавець продає або надає в оренду свій капітал робітнику - всякий вплив дій робітника на інтереси роботодавця на перший погляд буде відсутнім. Скажімо, у відповідності з традиційним неокласичним аналізом, взаємовідносини робітника та підприємця симетричні - їх можна описати як продаж робітником своєї робочої сили (власник наймає робочу силу), чи як продаж власником послуг свого капіталу робітнику (робітник наймає капітал, що належить роботодавцю).

В реальності є декілька вагомих причин виникнення проблеми замовника-агента. По-перше, в економічних взаємовідносинах важливу роль може відігравати фактор часу. Прикладами є страхові та кредитні угоди. Наприклад, типовий страховий контракт передбачає, що один субєкт зобовязується виплатити іншому певну суму грошей у разі настання деякої події. Проблема замовника-агента виникає, якщо одна з сторін угоди може вплинути на вірогідність того, що ця подія настане. Аналогічно, при наданні кредиту, позичальник зобовязується виплатити кредитору певну суму грошей у певний майбутній момент часу. Якщо існує можливість того, що дії позичальника вплинуть на його платоспроможність - це означає наявність так званого морального ризику, і тим самим - існування проблеми замовника-агента.

Елементи страхування присутні у багатьох економічних взаємовідносинах. Наприклад, дольовий розподіл прибутку між орендарем та орендодавцем може розглядатись як різновид страхового контракту - орендар платить визначену орендну плату, і в той же час отримує компенсацію (страхову виплату) від орендодавця у випадку несприятливих умов (низького прибутку) - різницю між фіксованою орендною платою та часткою прибутку орендаря. Відповідно, якщо прибуток високий (сприятливий випадок), орендар виплачує орендодавцю різницю між своєю часткою прибутку та фіксованою орендною платою (страхову премію). Аналогічно, відносини кредитора та позичальника також є частковим випадком страхування. Якщо існує імовірність неплатоспроможності (банкрутства) позичальника, кредитор фактично погоджується у випадку банкрутства отримати менший обсяг коштів ніж сума боргу, втрачаючи у цьому випадку різницю між сумою боргу та вартістю активів позичальника. В обмін на це, позичальник погоджується платити більший (у порівнянні з випадком відсутності ризику) процент по кредиту.

Необхідність страхових механізмів у економічних взаємовідносинах пояснюється, в першу чергу, необхідністю перерозподілу ризику між економічними агентами (дольової участі зацікавлених сторін у результатах сумісної діяльності). Наприклад, орендар отримуючи право корисування майном в обмін на фіксовану орендну плату фактично бере на себе весь ризик, повязаний з несприятливими умовами, тоді як при дольовій участі в прибутку ризик розподіляється між орендарем та орендодавцем. В цілому, ефективність тієї чи іншої системи компенації (зокрема дольової участі) залежить від того, як розподілена інформація між учасниками, і якщо цей розподіл нерівномірний - виникає проблема замовника-агента.

Хрестоматійним прикладом прояву асиметричної інформації на ринках благ є ринок автомобілів, що були у користуванні (хоча аналогічні властивості можна знайти і на великій кількості інших ринків). Припустимо, що на ринку присутні тільки два типи автомобілів - якісні і неякісні. Типовий споживач готовий платити 20 тис. гривень за якісний автомобіль, і 5 тис. гривень - за неякісний. Припустимо також, що альтернативні витрати продавця також складають 20 і 5 тис. відповідно за якісний і неякісний автомобіль. Якщо у покупців є повна інформація стосовно властивостей автомобілів, тобто вони можуть розрізняти якісні і неякісні, буде існувати два окремі ринки, на кожному з них будуть свої ціни.

Більш реальною є ситуація, коли покупець не знає точно - який саме автомобіль йому пропонують. Припустимо, що покупець вважає рівноймовірним отримати якісний чи неякісний автомобіль. Несхильний до ризику субєкт ніколи не погодиться заплатити за автомобіль більше сподіваних вигід, які в даному випадку дорівнюють

*0,5 + 5*0,5 = 12,5 тис. грн. [3, 24]

Продавцям невигідно за такою ціною продавати якісні автомобілі, бо це означатиме збитки. Тому якісні автомобілі будуть «вимиті з ринку». Таке «вимивання» благ (або субєктів) з кращими характеристикам отримало назву негативної селекції.

Ще один приклад - банківське кредитування. Припустимо, що у банка є два типи клієнтів - надійні (беруть кредити для реалізації проектів з низьким ризиком, але й відносно низьким доходом) та ризикові (реалізують високодохідні ризикові проекти). Банк готовий фінансувати перших під 10% річних, других - під 40% річних. Банк буде використовувати різні ставки по кредитах, якщо від може розрізняти клієнтів та рівень ризику їх проектів. Якщо ж для цього недостатньо інформації, банк використовуватиме єдину ставку кредитування - нехай це буде 25%. Але така ставка для позичальників з низьким ризиком не є вигідною - вони просто відмовляться від кредитування. Кредит братимуть лише позичальники з високим ризиком. В результаті проблеми зявляться у банку, тому що його процентні доходи не покриватимуть втрат, повязаних з неповерненням кредитів [3, 25].

Для уникнення значної асиметричності інформації необхідно впроваджувати комплекс заходів, які б унеможливлювали значне її поширення. Тому часто доводиться чути про так званий інформаційний моніторинг, який полягає у контролі надходження в інформаційне середовище субєкта господарювання інформації з метою виявлення важливих та цінних відомостей для забезпечення його діяльності. На практиці моніторингова система є досить дорогим, складним і технологічним явищем. При цьому загальносистемний моніторинг діяльності субєктів господарювання припускає видачу звітів із агрегованими статистичними даними, тоді як профільний моніторинг - це, насамперед, підхід до опрацювання інформації. На основі узагальнення ряду літературних джерел нами запропонована логічна схема інформаційного моніторингу (рис. 1).



Рис. 1. Логічна схема інформаційного моніторингу [4, 4]


Логічна схема інформаційного моніторингу є надзвичайно розгалуженою і складною. Однак, якщо її дотримуватися, то можна мінімізувати втрати на ринках з асиметрично розподіленою інформацією.


Висновки


У рефераті було узагальнено закономірності функціонування ринків з асиметричною інформацією та розглянуто логічну схему інформаційного моніторингу. Також зясовано всі завдання, поставлені в роботі. Таким чином, можна зробити наступні висновки.

Асиметричність інформації на ринку спостерігається тоді, коли одна iз сторін ринкового обміну має менший обсяг необхідної інформації для прийняття оптимального рішення, ніж iншa. Досить вагомий внесок у теорію асиметричної інформації зробили такі вчені, як Дж. Акерлоф, М. Спенс і Дж. Стигліц, за що вони були у 2001 році нагороджені Нобелівською премією. На сучасному етапі розвитку науки тема асиметричної інформації активно досліджується та формується в окремий напрямок економічної теорії.

Дуже часто взаємовідносини між субєктами економічної діяльності описують за допомогою моделі замовник-агент. Проблема замовника та агента виникає тоді, коли є неповна інформація стосовно дій, які повинен здійснити агент. Яскравими прикладами ринків, де інформація розподілена асиметрично, є ринок автомобілів, що були у користуванні, ринок кредитування та ін. З метою мінімізації наслідків від прийняття рішень на ринку з асиметричною інформацією необхідно здійснювати інформаційний моніторинг.


Список використаної літератури


1.Балдич Н.І. Проблеми асиметричності інформації в податковому регулюванні та шляхи їх вирішення. - 06. 02. 2009. - 10 с. [Електронний ресурс].¾Режим доступу: http://nbuv.gov.ua.

2.Ковальчук В. Моделі ринків з асиметричною інформацією у дослідженнях Нобелівських лауреатів.-Вісник ТНЕУ №3, 2009 p.-С. 123-132.

3.Корсакевич С.С. Асиметрична інформація як прояв загроз у діяльності економічних субєктів. - Вчені записки.-С. 22-26. [Електронний ресурс].¾Режим доступу: http://nbuv.gov.ua.

4.Хитра О.В. Роль інформаційного моніторингу в сучасних умовах господарювання. - 11. 09. 2008. - 5 с. [Електронний ресурс].¾Режим доступу: http://nbuv.gov.ua.

5.ШевченкоТ.І. Аналіз сутності асиметричної інформації та інформаційна асиметричність на сучасних ринках України.-Вісник СумДУ. Серія Економіка», 1'2008.-С. 191-199.


Реферат Асиметричність інформації та її роль у формуванні економічних звязків Вступ Людське сус

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ