Аналіз використання підприємством ресурсів

 

Вступ


В сучасних умовах господарювання в умовах переходу до ринкових відносин економіка потребує глибоких і структурних зрушень.

В цих умовах центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки підприємства. Саме на цьому рівні створюється необхідна суспільству продукція, надаються послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економічних витрат ресурсів, застосування висопродуктивної техніки. На підприємстві намагаються знизити витрати до мінімальних. В умовах ринкової економіки «виживає» лише те підприємство, яке більш компетентно визначає вимоги ринку, створює і організовує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечує прибутком кваліфікованих робітників.

Ринку великої держави з такою як в Україні створеною системою структурного господарювання, високим рівнем монополізму в промисловості, залежністю тисяч промислових підприємців від постачальників окремих видів продукції, що залишилися за межами державних кордонів. Сьогодні потрібно розробити не тільки довгострокову програму поетапного розвитку ринкового сектору економіки, а й визначити найефективніше співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням. Розбудова ринкового сектору економіки має базуватися на програмі поступової приватизації, розширення підприємства, створення розгалуженої структури ринку, підвищення ефективності виробництва.

Ефективність виробництва на підприємстві тісно повязана з проблемою економії всіх видів ресурсів, бо вони є обмеженими. Раціональне використання трудових і виробничих ресурсів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, збільшення обсягів виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі. Частина витрат, які утворюють собівартість продукції, повязані з використанням факторів виробництва, що веде до зниження собівартості одиниці продукції і до збільшення прибутків підприємства.

Метою курсової роботи є оволодіння методичного розрахунку показників ефективності використання виробничих ресурсів, напрацювання навичок оцінки техніко-економічної інформації з метою вивчення виробничого потенціалу підприємства.

В роботі були поставлені наступні завдання:

проаналізувати теоретичні аспекти ефективності використання ресурсів підприємства;

розглянути основні техніко-економічні показники ВАТ «Хмельницький цукровий завод»;

- провести аналіз ефективності використання ресурсів підприємства;

розробити шляхи підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

Обєктом дослідження виступає ВАТ «Хмельницький цукровий завод», який спеціалізується на випуску цукру.

Предметом курсової роботи являється виробничі ресурси, котрі використовуються на підприємстві.

Теоретичною і методологічною основою роботи є метод теоретико-емпіричного дослідження, який включає у себе аналіз і синтез, історико-логічну аргументацію, порівняння й узагальнення.

Інформаційна база: під час виконання даної роботи були використані різноманітні наукові праці, посібники з економіки, соціальної статистики тощо.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку посилань (20 найменувань). Основний зміст роботи викладено на 44 сторінках друкованого тексту. Матеріали містять 11 таблиць.


1. Теоретичні аспекти ефективності використання ресурсів підприємства


.1 Ефективне використання ресурсів підприємства

господарський ресурс економічний

Ринкові відносини - форма звязку між виробниками і покупцями, тобто механізм узгодження їх дій. В процесі цих відносин становиться ефективність всіх сфер економіки та кожного підприємства окремо [7, c. 83].

Важливою ланкою ринкового механізму є конкуренція. Це ключове поняття, що є змістом ринкових відносин. Досвід західних країн показує, що конкуренція виступає як важливий фактор стимулювання господарської активності, збільшення різноманітності і підвищення якості продукції, зниження затримок і стабілізації економічного росту.

В нашій економіці роль конкуренції незначна. Вона тільки зароджується і проявляється в окремих галузях. Розробка конкурентної стратег дозволяє галузям і підприємствам підвищувати ефективність господарської діяльності і вийти на світовий ринок товарів і організації торгівлі.

Кожне підприємство приймає рішення для вирішення сукупності питань: на якому ринку реалізовувати свій товар, які технології використовувати для виробництва і реалізації товарів, яка структура ресурсів необхідна і як розподілити трудові, матеріальні і фінансові ресурси; яких показників повинно досягнути підприємство за певний період, особливо по якості і технічним характеристикам, ефективності виробництва і збуту.

Існують наступні цілі діяльності підприємства [5, c. 43]:

завоювання і збереження певної частини ринку для окремого товару і для всього асортименту;

підвищення якості всього товару;

отримання прибутку від господарської діяльності;

досягнення певних переваг в якості товарів і їх диференціації (забезпечення покупців товарами нової якості), зниження витрат (собівартості);

забезпечується підвищення ефективності використання матеріальних і трудових, фінансових ресурсів;

прагнення зайняти лідируюче положення в сфері технології і так далі.

В кожній національній економіці є невичерпні резерви підвищення ефективності як на підприємстві, так і в галузях. Зміна цих показників в сторону підвищення ефективності в даному періоді порівняно з величиною в попередньому періоді свідчить про ефективність роботи підприємства за вказаними напрямками.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, віковими, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси, реальні (ті люди, які вже працюють), та потенційні (ті, що колись можуть залучені до конкретної праці) [19, c. 38].

Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни - персона, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку тощо) факторів. Вплив останніх характеризується в таких параметрах макроекономічного характеру: кількість пасивного (працездатного) населення, загальноосвітній цього рівень, пропонування робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності [17, c. 51].

Кадри - це спеціалісти або працівники, що мають достатньо високий рівень кваліфікації та значний стаж роботи на даному підприємстві [16, c. 69].

На формування різних видів структур персоналу та трудових ресурсів в Україні (як на макро - так і на мікрорівні) у найближчі роки впливатимуть фактори та загальні тенденції [20, c. 72]:

інтенсивний перерозподіл працівників із промисловості та сільського господарства в інформаційну сферу та у сферу праці з обслуговуванням населення;

включення до складу трудових ресурсів працівників з більш високим освітнім рівнем, ніж у тих, що вибувають за межі працездатного віку;

підвищення частини допоміжної розумової праці (нині вона в кілька разів менша, ніж у розвинутих країнах з ринковою економікою);

уповільнення темпів зниження частини малокваліфікованої та некваліфікованої праці у звязку з різким скороченням за останні пять років технічного переозброєння діючих підприємств;

зростання попиту на кваліфіковану робочу силу, що може значною мірою задовольнитися за рахунок безробітних з категорій працівників та спеціалістів;

інерція системи освіти, яка продовжує відтворювати кваліфіковані кадри в основному за старою фаховою системою.


1.2 Показники ефективності діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів


Ефективність - це категорія яка складається на підприємствах під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних та інших. Це обставина і той факт, що ефективність підприємства в різних видах (ефективність господарської діяльності підприємства, використання різних ресурсів, виробництва та інше) являється причинами використання для її кількісної оцінки множини показників [4, c. 72].

Практичне використання системи показників в економічній ефективності в галузях і господарських субєктах передбачає [4, c. 75]:

орієнтацію підприємства (галузей) та інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високого рівня ефективності в економіці;

виявлення резервів подальшого вдосконалення господарської діяльності підприємства (галузей) на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, досконалої технології і покращення організації виробництва;

створення діючого механізму підвищення ефективності.

Показники ефективності використання робочої сили визначаються як співвідношення обєму реалізованої продукції чи ефекту у вигляді прибутку із середньорічною чисельністю робітників чи сумою затрат на оплату праці всіх робітників. Для більш детального вивчення тенденції зміни цього показника в динаміці необхідно проаналізувати долю витрат на заробітну плату, долю приросту обєму реалізованої продукції за рахунок підвищення продуктивності праці і зміни чисельності робітників, співвідношення темпів росту продуктивності праці і середньої заробітної плати. При вивченні всіх цих показників необхідно виявити причини їх зміни і робити конкретні розрахунки впливу на ефективність зміни кожного із вивчених показників.

Показник ефективності використання оборотних засобів передбачають розрахунок обєму реалізованої продукції на одну гривню оборотних засобів (число оборотів) і оборотність оборотних засобів до одноденного обєму реалізованої продукції.

Показники ефективності основних фондів включають фондовіддачу у вигляді обєму реалізованої продукції на одну гривню середньорічної вартості основних фондів, фондоозброєність яка обчислюється як середня величина основних фондів в розрахунок на одного робітника. При вивченні показників цієї групи потрібно враховувати степінь використання новітніх технологій, структуру основних фондів і роль в їх загальній величині долі активної частини, рівень використання потужності станків і обладнання, а в торгівлі забезпеченість населення торгівельною площею в кв. м. на 1000 жителів.

На кожному підприємстві вивчаються показники, що характеризують ефективність виробничих затрат ні здійснення господарської діяльності, виробнича і загальна собівартість, їх доля в ціні продукції, обєм реалізованої продукції на 1 грн. витрат.

Велике значення мають показники ефективності використання ресурсів, обчислення на основі прибутку. Мова йде про показники рентабельності, які визначаються як співвідношення прибутку з усіма чи конкретними видами ресурсів або витрат [18, c. 59].


1.3 Основні напрямки підвищення ефективності підприємства


Перехід до ринкових відносин потребує глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Потрібно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності з визначально-розвиненими виробничими силами і виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом.

Найважливішим фактором підвищенням ефективності суспільного виробництва, забезпечення його високої ефективності був і є науково-технічний прогрес. Який в сучасних умовах формування ринкових відносин застосовується революційно, якісні зміни, перехід до принципово нових технологій, до техніки майбутніх поколінь - докорінне переозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Найважливіші шляхи науково-технічного прогресу [2, c. 81]:

широке освоєння прогресивних технологій: мембранної, лазерної, плазматичної, технологій з використанням надвисокого тиску і імпульсних навантажень;

автоматизація виробництва - швидкий розвиток робототехнікою, роторних і роторно-конвеєрних ліній, гнучких автоматизованих виробництв, що забезпечує високу продуктивність праці;

створення і використання нових видів металопродукції, пластичних мас, композитів, металічних порошків, кераміки та інших прогресивних конструкційних матеріалів.

Отже, по мірі розвитку ринкових відносин почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і будуть направляти необхідні засоби на нову техніку, поновлення виробництва, на освоєння і випуск нової продукції.

Одним із важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозабезпеченість повинна перетворитися у вирішальне зниження задоволення потреб паливо, енергією, сировиною і матеріалами. У вирішенні всіх питань важлива роль належить промисловості. Передбачається створення і оснащення суспільного господарства машинами, обладнанням, що забезпечує високу ефективність використання конструкційних та інших матеріалів, сировинних і паливних ресурсів, створення і застосування високоефективних маловідходних і безвідходних технологічних процесів.

Одним із факторі інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності - вдосконалення структури економіки. Більш високими темпами необхідно розвивати галузі, що забезпечують науково-технічних прогрес і вдале вирішення соціальних задач, добиватись покращення пропорції між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.

Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори, включаючи управління. Особливо збільшується їх роль з ростом масштабів суспільного виробництва і вдосконалення раціональних форм організації виробництва - концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування [8, c. 73].

Потребує подальшого розвитку і вдосконалення виробничо-соціальна інфраструктура, що має вплив на рівень ефективності виробництва. В управлінні - це вдосконалення самих форм і методів управління, планування, економічного стимулювання всього господарського механізму; в плануванні - збалансованість і реальність планів, оптимально побудована система планових показників, не стримуюча первинні ланки народного господарства (підприємств, обєднань, організацій), що дає їм широкий огляд для діяльності. В цій групі факторів широке застосування багатообразних ричагів розрахунку і матеріального заохочення, матеріальної відповідальності та інших розрахункових економічних стимулів.

Велику роль у вирішенні задач ефективного господарського створення і введення ресурсозберігаючої техніки і технології відіграє наука. Їй належить активізувати фундаментальні і практичні дослідження по актуальних проблемах влаштування науково-технічного прогресу в цілях зниження трудомісткості виробництва. Посилення режиму економії і підвищення якості продукції.

Суттєво розширюється можливість дій всіх факторів підвищення ефективності виробництва в умовах формування ринкових відносин. В регулювання всього цього формується регулююче, цивілізоване ринкове господарство, яке являється дійсним засобом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищення благополуччя суспільства.



2. Аналіз господарської діяльності підприємства ВАТ «Хмельницький цукровий завод»


.1 Техніко-економічна характеристика підприємства і основні показники його роботи


Хмельницький цукровий завод розташований в м. Хмельницькому по вул. Заводська 59. Сьогодні Хмельницький цукровий завод - це сучасне підприємство з виробничою потужністю 3000 тон переробки цукрових буряків за добу та 60 тонн сухого жому на добу. Це механізоване підприємство, оснащене новими схемами автоматизації виробничих процесів.

Основною продукцією цукрового заводу з цукрових буряків. В результаті переробки цукрових буряків утворюється побічна продукція: жом і меляса.

Жом відпускається сільськогосподарським підприємствам і служить кормом для худоби.

Меляса реалізується на підприємствах спиртової галузі для виготовлення стратегічного продукту - спирту, а також для виготовлення кормових та хлібопекарських дріжджів, лимонної кислоти і частково для корму великої рогатої худоби.

По призначенню готової продукції цукровий завод відноситься як до групи «А», так як виробляє продукцію, що поставляється як сировина іншим галузям харчової промисловості (кондитерська, хлібопекарна та ін.), так і до групи «Б», продукція якої безпосередньо надходить до населення.

По типу виробництва - цукровий завод відноситься до масового типу.

По часу роботи на протязі року завод являє собою сезонне виробництво з тривалістю сезону виробництва в 45-90 діб, хоча в кращі роки завантаженість заводу сировиною сягала 120-140 діб.

По часу роботи на протязі доби відноситься до безперервних. Сокодобування останні роки розпочинається на початку другої декади вересня із забезпеченням тридобового запасу сировини.


Таблиця 2.1 - Основні виробничо-технічні показники роботи заводу за 2011-2012 роки.

ПоказникиОдиниці виміру20112012Абсолютне відхиленняПерероблено цукрових буряківТонн8070813006549357Цукристість сировини%16,2116,360,15Вихід цукру%12,8413,300,46Втрати цукру у виробництві%0,980,80- 0,18Вміст цукру в мелясі%1,991,94- 0,05Вироблено цукру-піску всьогоТонн16905129303975Вироблено мелясиТонн51024132-970Вироблено жомуТонн10463483588-21046Всього діб виробництваДіб59,4554,47-4,98Середньодобова продуктивність по бурякуТонн22331956,1-276,9Середньодобова продуктивність по цукруТонн281235,8-45,2Затрати праці на 100 тонн перероблених буряківЛюд дні9,812,7- 2,9Використання умовного палива%6,496,76- 0,27Використання вапнякового каміння%7,367,2-0,16Коефіцієнт виробництва-8276,9-5,1Коефіцієнт заводу-8381,2-18Середньоспискова чисельність персоналучол48151837Собівартість 1 т цукругрн.7 55,72904,47148,75Товарна продукція в порівняних цінахтис. грн13425,310192,9-3232,4Виробіток на 1-го працівникаГрн.27911,219677,4-8233,8Фонд споживання всього: в т.ч. на 1-го робітника тис. грн грн 885,1 1840,1 893,3 1724,5 - 8,2 -115,6Прибутоктис. грн1103,6- 244-1347,6

За виробничий сезон 2012 року було перероблено 126065 тон цукрових буряків, що на 25,2% більше, ніж у минулому році. Одержано цукру 16905,3 тон. Вміст цукру в мелясі становив 1,94%, що на 0,29 нижче нормативних даних. Зниження нормативу пояснюється малою тривалістю зберігання буряків. По цій причині та в зв`язку з удосконаленням схеми дефекосатурації (установлено І та ІІ сатурації модернізованого типу) зріс вихід цукру порівняно з 2011 роком на 0,42%, прибуток в 2012 році знизився до -244 тис. грн.

Тепер розробимо таблицю основних техніко-економічних показників.


Таблиця 2.2 - Основні техніко-економічні показники роботи заводу за 2011-2012 роки.

ПоказникиОдиниці виміру20112012Абс. відхиленняДохід від реалізації продукціїТис. грн.13425,310192,9-3232,4Середньооблікова річна чисельність робітниківосіб48151837Продуктивність праціГрн..особу27911,219677,4-8233,8Фонд заробітної платиТис. грн.885,1893,3-8,2Середньорічна заробітна плата робітниківГрн..особу1840,11724,5-115,6Всього витратТис. грн.17652054289Витрати на 1 грн. реалізованої продукціїГрн.0,760,50-0,26Прибуток (збиток)Тис. грн.1103,6- 244-1347,6Рентабельність%0,08-0,020,06

Отже, з таблиці 2.2 видно, що прибуток знизився, кількість працівників зросла на 37 чол., продуктивність праці знизилась на 8233,8 грн. ос., в наслідок чого зменшилась заробітна плата на 115,6 грн., витрати виробництва зросли 289 тис. грн., дохід від реалізації продукції також скоротився на 3232,5 тис. грн.

Добова потужність по переробці цукрових буряків - 2500 тон, але в звязку із збоями в роботі газової печі не була досягнута та знизилась до 2233 тон.

Збільшення витрат доломіну порівняно з нормативними даними зумовлено неякісною роботою застарілого обладнання (завантажувального пристрою газової печі).

2.2 Аналіз основних показників діяльності підприємства


На Хмельницькому цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру-піску є цукрові буряки.

Для успішного культивування цукрових буряків необхідний клімат, що забезпечить достатню кількість світла, тепла, вологи. Безморозний вегетаційний період повинен продовжуватися 150-180 днів. Сума температур повітря за цей період повинна в середньому скласти 1500 оС, а кількість опадів - 450-600 мл. Бажано, щоб опади були з половини червня і продовжувалися помірно до початку серпня. Осінь, бажано, щоб була суха і тепла.

Буряки - це сільськогосподарська культура (дворічна), характеризується тим, що вміст цукру в ній порівняно невисокий. Даний фактор вказує на високий процент використання продукції, тобто на виробництво 1 т цукру необхідно 8-9 т цукросировини - буряків.

Під час транспортування і вантажно-розвантажувальних робіт якість сировини помітно погіршується, а отже погіршуються якісні показники буряка.

Цукрові буряки - продукти, що швидко псуються, і тому необхідно слідкувати за графіком копання і вивезення сировини з полів, тому що сировина підвялена, підморожена уже не дає бажаного результату. Так як буряки швидко псуються, втрачаючи свої якісні показники, це помітно відбивається на техніко-економічних показниках виробництва і обумовлює одну із важливих особливостей цукрової промисловості - сезонність виробництва [3, c. 74].

Від кількості і якості цукросировини в значній мірі залежить виробництво цукру і його економічна ефективність.

При зберіганні буряків важливим і вирішальним значенням є те, щоб буряки були в здоровому стані і мали власний «імунітет». Ніщо не допоможе проти розвитку мікроорганізмів, якщо самі буряки втратять здатність боротьби з ними. Отже, необхідно берегти буряки від ушкоджень, уражень та іншого механічного впливу, тому що в помятих місцях частина клітин відмирає і там розвиваються мікроорганізми, що сприяють загниванню буряків і внаслідок цього вони стають непридатними до переробки.

Отже, біологічні і мікробіологічні фактори потребують дотримання наступних необхідних умов при зберіганні цукрових буряків [14, c. 85]:

температура при зберіганні буряків повинна бути низькою, що затримує розвиток мікроорганізмів, але не нижче 00 С, щоб буряки не підморожувалися;

корінь буряка повинен бути здоровим і неослабленим;

постійне сортування буряків запобігає від попадання недоброякісних буряків в якісні кагати.

Коли погода стоїть тепла, необхідно приймати заходи по охолодженню буряків. Активне механічне вентилювання високих кагатів особливо необхідне для регулювання температури. Без додаткового вентилювання температура в кагатах підвищується і втрати цукру в буряках збільшуються.

На зберігання і транспортування сировини впливають такі фактори:

якість сировини - буряків;

спосіб доставки сировини з полів на завод;

час поставки буряків;

тривалість зберігання буряків на полях господарств;

прогресивність техніки і технології укладки буряків у кагати і їх зберігання;

тривалість перебування їх у гідротранспортері;

тривалість перебування буряків у бурячній мийці;

набір механізмів на тракті очистки і подачі сировини.

Для захисту буряків від підморожування використовують покривний матеріал: поліетиленові та очеретяні мати, інше.

Отже, основними напрямками аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів є:

забезпечення підприємства сировиною і матеріальними ресурсами під виробничу програму;

ефективне і раціональне використання цих ресурсів.

В таблиці 2.3 наведені деякі техніко-економічні показники якості заголеної сировини в зоні заводу за три останніх сезони в порівнянні з основним якісним показником її переробки - виходом цукру.


Таблиця 2.3 - Показники якості заготовленої в зоні заводу сировини за 2010-2012 роки

ПоказникиОдиниці виміруРокиАбсолютне відхилення у 2012 р. від 2011 р.201020112012Цукристість буряків по прийманню% до маси буряку16,4716,2116,36+0,15Цукристість стружки% до маси буряку16,1615,8116,1+0,29Загальна забрудненість% до маси буряку21,024,019,0-5,0Втрати цукру при зберіганні% до маси буряку0,580,850,53-0,32Втрати буряків при зберіганні і транспортуванні% до маси буряку3,052,842,0-0,84Зелена маса% до маси буряку2,42,03,7+1,7Доброякісність буряків% до маси буряку85,885,286,4+1,2Вихід цукру% до маси буряку13,4112,8413,30+0,46

Із приведеної таблиці можна зробити висновок про те, що процес виробництва цукру дуже складний і неоднозначний, так як немає прямої залежності кількісних і якісних показників сировини і виходу цукру. Крім того, спостерігається значне коливання цих показників по виробничим сезонам. Це говорить про те, що необхідно розглядати комплекс показників для оцінки ефективності використання сировини.



Таблиця 2.4 - Заготівля цукрових буряків

ПоказникиОдиниці виміруРоки201020112012Площа посівуга861671918494Урожайністьц/га149144200Цукристість%16,3616,2116,47Вироблено цукру з 1 гац24,423,332,9Вихід цукру%13,4112,8413,30Одержано цукру з 1 гац20,018,526,6Коефіцієнт виробництва%82,076,980,7Заготовлено цукрових буряківт128638103652169800,9Вироблено цукрут165861251121447Вироблено жомут10463483588136630Вироблено мелясит510241326939

Аналізуючи таблицю 2.4., спостерігаємо:

збільшення площ посіву цукрових буряків в 2012 році в порівнянні з середнім показником на 516 га;

врожайність в 2011-2012 роках впала приблизно на 50ц/га в порівнянні з 2010 роком;

цукристість буряку в 2012 році коливається в середніх інтервалах 16,34%;

виробіток цукру з 1 га в 2012 році зменшився на 6,6 ц в порівнянні з 2011 роком;

середній показник по заготівлі цукрових буряків склав 134030,3 т, що вище від фактичного показника за 2010 рік на 5392,3 т;

середній виробіток жому склав 108284 тони, що в порівнянні з фактичним виробітком жому в 2010 році більше на 3650 тон;

середній виробіток меляси склав 5391 т, що в порівнянні з фактичним виробітком за 2010 рік вище на 289 т;

коефіцієнт виробництва в 2012 році склав 80,4,0%, що вище від середнього коефіцієнта виробництва за останні три роки (79,9%) на 0,8%.

При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція - жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві. Малоцінні відходи виробництва - бурякові хвостики, фільтраційний осадок, відходи гашеного вапна використовуються частково.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. В склад сухих речовин входять: клітковина - 2,5%; азотні речовини - 0,6%; пектинові речовини - 2,6%; зола - 0,2% і цукроза - 2%. Жом - цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0 - 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.


Таблиця 2.5 - Аналіз виходу цукру з тони перероблених буряків на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№ п/пПоказникиОд. вимЗа 2011 р факт.За звітний 2012 рВідхиленняПланФактвід плануВід звіту за минулий рік1Перероблено цукрових буряківт100708145200126065-19135+253572Цукристість буряків при прийманні%16,2116,016,36+0,36+0,153Втрати цукру при зберіганні і транспортуванні до маси перероблених буряків%0,851,080,53-0,55-0,324Втрати цукру у виробництві до маси перероблених буряків%0,980,980,80-0,18-0,185Втрати цукру в мелясі до маси перероб буряків%1,992,251,94-0,31-0,056Втрати умовного палива до маси перероб буряків%6,766,56,49-0,01-0,277Витрати вапняк. каменю до маси перероблених буряків%7,27,27,36+0,16+0,168Затрати праці на виробництво цукрул/дні12790___12354,4____-435,69Вихід цукру до маси перероблених буряків%12,8412,513,41+0,91+0,5711Загальний вихід цукру - піскут129311815016905,3-1244,7+3974,312Зважено білого цукру-піскут12511____16586_____+4075

Аналізуючи таблицю 2.5 «Аналіз виходу цукру з 1 тони перероблених буряків на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» спостерігаємо що:

маса цукрових буряків до переробки в 2012 році збільшилася в порівнянні з 2011 роком на 25357 тон. При цьому не було виконано планове завдання на 19135 тон цукрових буряків;

цукристість буряків в 2012 році була вища від планової на 0,36% та від 2011 року - на 0,15%;

в цілому втрати цукру при зберіганні та транспортуванні у виробництві та в мелясі в 2012 році не перевищували нормативи і були значно нижчі від цих показників за 2011 рік;

затрати праці на виробництво цукру-піску в 2012 році зменшились на 435,6 людино-днів;

вихід цукру-піску до маси перероблених буряків у 2012 році збільшився від показника 2011 року на 0,57%

вихід фактичного цукру збільшився в порівнянні з 2011 роком на 3974,3 тони у зв¢язку із збільшенням обсягів переробки цукрових буряків.


Таблиця 2.6 - Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пПоказникиОд.вим.2011 р.2012 р.Абс.відхилення 2012 р. від 2011 р.1Обсяг товарної продукції в порівняльних цінахтис. грн13425,310192,9-3232,42Обсяг переробленої сировиниТ100708126065+253573Вартість чистих матеріальних витрат (за вирахуванням вартості зворотніх відходів)тис. грн17652054-2894Матеріаломісткістьгрн0,130,2+0,075Матеріаловіддачагрн7,614,96-2,656Вихід товарної продукції з 1 тони переробленої сировинитис. грн.0,1330,081-0,0527Вироблено цукру-піскуТ1251116586+4075

Аналізуючи таблицю 2.6 «Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» спостерігаємо, що в 2012 році збільшення обсягів переробленої цукросировини на 25357 тон веде до збільшення матеріаломісткості на 0,07 грн., а відповідно, до зменшення матеріаловіддачі на 2,65 грн. Вихід товарної продукції з 1 тони переробленої сировини виріс на 5,2 грн.


Таблиця 2.7 - Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробництві цукру-піску на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пПоказникиОд. вимПродукція (цукор-пісок)Абс. відх. 2012 р. від 2011 р.201120121Вартість сировини і основних матеріалів на весь випуск продукціїтис. грн19062985,9+1079,92Кількість виробленої продукціїТ44076027+16203Вартість сировини і основних матеріалів на 1 т продукціїТис. грн0,4320,495+0,0634Вартість продукції за оптовими цінами підприємстваТис. грн.4218,45767,8+1549,45Відпускна ціна 1 т продукціїТис. грн0,9570,9570 6МатеріаломісткістьГрн.0,4520,518+0,0667МатеріаловіддачаГрн.2,2121,932-0,28

Аналізуючи таблицю 2.7 «Аналіз ефективності використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» видно, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2012 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.

Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:

впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

комплексна переробка сировини;

збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.


Таблиця 2.8 - Витрати допоміжних матеріалів на переробку буряків на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» у 2012 році

№ п/пПоказникиОд. вимАбс. ве- личинаУ% на 100 т буряківАбс. відхиленняПланфакт12345671Умовне паливот81826,56,49-0,012Вапняковий каміньТ927,87,27,36+0,163Дифузійні ножішт52001,44,1+2,74Фільтрувальні тканиним28982,82,27-0,535Хлорне вапнокг300015,02,34-12,666Три натрій фосфаткг138701211-1,07Формалінкг1100015,08,7-6,38Соляна кислотакг100008,87,9-0,99Оліякг5000,50,4-0,110Содакг224001817,8-0,211Моногліцеринкг200100,16-9,84

Як видно з таблиці 2.8 «Витрати допоміжних матеріалів на переробку цукрових буряків на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» у 2012 році» фактичні витрати допоміжних матеріалів не перевищували нормованих показників, окрім витрат вапнякового каменю (+0,16%), що пояснюється збоями в роботі газової печі


2.3 Ефективність використання окремих видів ресурсів


Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.


Таблиця 2.9 - Використання палива на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пВиди продукції і робітОд. Вим.Вироблено за 2012Витрати на од. продукції, кгВитрати на всю продукцію, тАбс. відхилення20112012201120121Електроенергія, відпущена з сітітис. кВт год6715172,5172,5123123__2Теплоенергія, відпущена котельною ТЕЦГ кал42363176,5176,58407,88512,4+104,63Виробництво вапнат690182,0182,0123,7125,6+1,94Всього витрачено паливатХхх8654,58761+106,5

Аналізуючи таблицю 2.9 «Використання палива на ВАТ «Хмельницький цукровий завод», можна побачити що в 2012 році витрати палива збільшилися на 106,5 тон за рахунок збільшення витрат палива на теплоенергію відпущеної котельною (104,6 т) в звязку із збільшенням кількості цукросировини до переробки

Необхідно відмітити ціленаправлену організацію раціонального тепловикористання на цукровому заводі. Робочу пару отримують в парових котлах Електрична енергія виробляється (генерується) генератором парової турбіни за рахунок перетворення внутрішньої енергії пари в механічну, обертаючи енергію вала турбіни і, нарешті, в електричну енергію, що знімається з щіток генератора. Пару використовують у виробництві: спочатку в турбіні для виробництва електроенергії, потім направляють на випарну станцію для випарювання вологи із бурякового соку і для власних потреб ТЕЦ. Вторинні пари випарної станції направляються на різні підігрівники.

Велика необхідність у виробництві пари при невеликих витратах електроенергії дозволяє в період виробництва отримувати на турбінній установці цукрового заводу значну кількість дешевої електроенергії (від 6000 кВт год до 7500 кВт год) і її надлишок передавати в загальну енергосистему населеного пункту.

Пар, необхідний для технологічних енергетичних цілей отримують на власній котельній (ТЕЦ) на парогенераторах, паливом для яких є газ і мазут. Загальні витрати пари на заводі складають 54% обєму маси перероблених буряків, а витрати умовного палива становлять 6-8% до маси буряків.

Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже підвищення цін на енергоносії призводить до росту витрат на виробництво продукції.

Розглянемо як використовується теплоенергія на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»


Таблиця 2.10 - «Використання теплоенергії на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пВиди продукції і робітОд. вимВироблено за 2012Витрати на од. продукції, МкалВитрати на всю продукцію, ГкалАбс. відхилення20112012201120121Перероблено цукр. Буряківт1260652902902920536941+77362Інше виробниче споживанняхххх51255422+2973Комунально-побутове споживанняххХх170___-1704Всього витрачено теплоенергіїххХх3450042363+78635Джерела над - ходження від власного виробництва: а) на електростанціях б) в котельнях (ТЕЦ)Г кал___ 42363х хх хх хх хх х

Аналізуючи таблицю 2.10 «Використання теплоенергії на Хмельницькому цукровому заводі» спостерігаємо:

в 2012 році підприємство збільшило витрати теплоенергії на 7863 Гкал за рахунок збільшення витрат теплоенергії на переробку буряків на 7736 Гкал і на інше виробниче споживання на 297 Гкал. Це сталося тому що було перероблено більше цукросировини (на 25357 тон).

В цілому підприємство в 2012 році було забезпечено сировиною на 100%.

Основними втратами тепла на цукровому заводі є:

втрати тепла з парами, що надходять на конденсатор із вакуум-апаратів і останнього корпусу випарної станції (конденсатора);

втрати тепла з невикористаними гарячими конденсатами;

втрата тепла при використанні на енергетичному обладнанні пари невідповідного потенціалу.

Електроенергія - це складова частина витрат при калькулюванні цукру, яка витрачається не тільки для технологічних цілей, а і для освітлення, вентиляції, опалення та інше.

Отже, основними джерелом електропостачання заводу у виробничий період є турбогенератор, потужність якого 6 тис кВТ. Забезпечення електроенергією у невиробничий період проходить з енергосистеми району через трансформаторну підстанцію потужністю 320 кВт. Організація електросилового господарства повинна забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх споживачів, що досягається підтримуванням електродвигунів і передавальних механізмів в робочому стані, у витримці норм витрат електроенергії на окремі види робіт, збереження оптимальних параметрів технологічного процесу. При виробництві цукру енергетичні витрати мають значну питому вагу в собівартості. І тому економія енергії при зростанні її використання стає однією із центральних задач енергетичного господарства.


Таблиця 2.11 - Використання електроенергії на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пВиди продукції, робітОд. вим.Вироблено за 2012 рВитрати на од. продукції, кВт годВитрати на всю продукцію, тис кВт годАбс. відхилення20112012201120121Перероблено цукрових буряків т 130065 35 35 4451 4451 ___2Інше виробниче споживання х Х х х 2264 2264 ___3Комунально-побутове споживання х Х х х 680 713 +334Всього витрач.хХХх73957428+335Джерела надходження а) від власного виробництва б) зі сторони тис кВт год 6715 713 х х х х х х х х х х

Аналізуючи таблицю 2.11 «Використання електроенергії на ВАТ «Хмельницький цукровий завод», бачимо, що в 2012 році використання електроенергії підприємством коливалось в межах використання в 2011 році. Частка власного виробництва електроенергії у загальній кількості спожитої електроенергії склала 90,4%. Недостаючі 9,6% електроенергії, що склали 713 тис. кВт год., підприємство придбало у Острозької електростанції. Власна електроенергія вироблена на паровій турбіні ТЕЦ.

Енергоозброєність праці:

рік: 7428 / 148896 = 50 кВт/ люд год,

де 7428 кВт год - всього витрачено на всю продукцію в 2012 році.

люд год. - всього затрати праці в 2012 році.

рік: 7395 / 15364 = 48 кВт/ люд год,

де 7395 кВт год - всього витрачено на всю продукцію в 2011 році.

люд год. - всього затрати праці в 2011 році.

В цілому енергоозброєність в 2012 році збільшилася на 2 кВт/ год (на 4,2%) в порівнянні з 2011 роком.


Таблиця 2.12 - Аналіз показників економічної ефективності використання матеріальних ресурсів на виробництво цукру-піску на ВАТ «Хмельницький цукровий завод»

№п/пПоказникиОд. вим2011 рік2012 рікАбс. відхилення1МатеріаловіддачаГрн.2,2121,932-0,282МатеріаломісткістьГрн.0,4520,518+0,0663Витрати сировини на 1 грн цукругрн0,120,11-0,014Витрати паливно-енергетичних ресурсівгрн0,300,48+0,185Витрати допоміжних матеріалів на 1 грн. цукругрн0,0540,066+0,0126Енергоозброєність працікВт/год48,050,0+2,07Витрати сировини на виробництво 1 тони цукрут7,7887,457-0,331

Аналізуючи таблицю 2.12 «Аналіз економічної ефективності використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску», спостерігаємо:

зменшення в 2012 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;

зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2011 роком;

збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2012 році на 0,18 грн;

збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2012 році;

збільшення показника енергоозброєності в 2012 році на 2,0 кВт/год;

витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2012 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2011 роком.

Аналіз використання енергоресурсів на Острозькому цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.

Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції

Таким чином для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на наступні напрямки:

досягнення високої якості сировини умовами її зберігання, транспортування та зберігання;

збільшення виходу цукру із меншими затратами паливно-енергетичних ресурсів;

пошук резервів більш економного використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів.



3. Шляхи підвищення економічної ефективності діяльності підприємства


Розвиток народного господарства країни обумовлюється все більшим включенням в оборот матеріально-технічних ресурсів, збільшенням необхідного об¢єму переробки сировини

Сировина (сирі матеріали) - є найважливішим елементом виробничого процесу, що здійснюється на підприємствах харчової промисловості. Сировиною називають предмети праці, на добування і виробництво яких затрачена праця. В харчовій промисловості сировина в значній мірі визначає якість вироблюваної продукції і економіку виробництва [11, c. 74].

В харчовій промисловості кількість сировини, її асортимент, фізико-технічні і хіміко-біологічні дані у вирішальній мірі визначають техніко-економічні показники виробництва і якість продукції

Показник економічної оцінки якості сировини - вміст в ній корисних речовин (цукру в цукровому буряку, масла в зернах олійних культур, крохмалю в картоплі, сухих речовин в томатах і т.д.). Від цього залежить матеріаломісткість вироблюваної продукції, її собівартість, продуктивність праці, використання виробничих потужностей і основних фондів, а також інші показники, що характеризують ефективність виробництва. На вміст корисних речовин в сировині впливає її сортовий склад, ґрунтово-кліматичні умови і агротехніка вирощування. Вміст корисних речовин в сировині може змінюватися в значних межах, що дуже впливає на вихід продукції з одиниці сировини, собівартість виробів та на інші показники.

При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії технологічного ланцюга «виробництво - перероблення», знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів і витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.

Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки, прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва - один з основних напрямків ефективного використання сировини. На підприємствах, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину внаслідок сезонності надходжень утворюються значні її запаси. При довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якості при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів [9, c. 32].

В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва.

Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання виявляє вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припадає 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості - так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного виробництва.

У сільськогосподарській сировині тривають процеси життєдіяльності не лише в період росту, дозрівання, але й при зберіганні. Тривале зберігання більшості видів сировини призводить до часткового їх псування, втрати корисних речовин (цукристості в цукрових буряках, крохмалистості в картоплі).Тривалість переробки такої сировини обмежена і зумовлює сезонність промислового виробництва.

Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних і паливо-енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання [15, c. 47].

Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини і утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції (утворення об¢єднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.

Комплексне використання сировини - важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції [10, c. 53].

У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються як:

жом буряковий - на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого жому - 15-20%;

на промислову переробку 80% (спиртова характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання визначає вирішальний вплив на промисловість), на корм худобі 20%;

дефекаційний осад - на вапнування ґрунту.

Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини.

На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів, недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.

Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва - мелясі - також є одним з пріоритетних напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці сировини, а отже покращення техніко-економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка і впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.

Викладене народно - господарське значення матеріально - сировинних і паливо-енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально - ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі [13, c. 85].

Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості - поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; додержання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.

На Хмельницькому цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру-піску є цукрові буряки.

При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція - жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. Жом - цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0 - 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.

Аналізуючи ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ «Хмельницький цукровий завод» спостерігаємо, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2012 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.

Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є [10, c. 39]:

впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

комплексна переробка сировини;

збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.

Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.

Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже, підвищення цін на енергоресурси приводять до росту витрат на виробництво продукції.

Аналіз використання енергоресурсів на Хмельницькому цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.

Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції

Аналізуючи економічну ефективність використання сировинно-матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску, спостерігаємо:

зменшення в 2012 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;

зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп. в порівнянні з 2011 р

збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2012 році на 0,18 грн і збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2012 році на 0,012 грн за рахунок збільшення ціни на них;

збільшення показника енергоозброєності в 2012 році на 2,0 кВт/люд. год;

витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2012 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2011 роком.

Таким чином, для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на наступне:

Виходячи з аналізу господарської діяльності цукрового заводу, виникає необхідність впровадження таких заходів:

Реконструкція основних цехів ВАТ «Хмельницький цукровий комбінат».

Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції цукрового заводу.

Заміна дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування цукрового сиропу.



Висновки


Негативні процеси, що відбуваються в економіці України впродовж останніх років та зволікання із здійсненням широкомасштабних економічних реформ у сфері відносин завдали харчовій промисловості України в цілому і цукровій промисловості, зокрема, її цукробуряковому підкомплексу значної шкоди.

Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.

Основні причини існуючої ситуації можна визначити як такі:

) зовнішні (не залежні від галузі): дефіцит оборотних коштів в суміжних галузях, що використовують цукор як сировину; велика тривалість часу між затратами на виробництво та отриманням коштів від реалізованої продукції; втрата традиційних ринків збуту за межами України через невпорядкованість експортних потоків; дефіцит паливно-мастильних та інших матеріалів; недостатня організація і відсутність досконалого економічного механізму відносин з бурякосіючими господарствами;

) внутрішні: відсутність чіткої інвестиційної політики, як з метою нарощування традиційного виробництва, так і з метою виробництва профільних товарів з новими споживчими якостями; високий рівень морального та фізичного зносу основних виробничих фондів; використання на багатьох підприємствах низькопродуктивної технології.

У цукровій промисловості особливо актуальними є проблеми підвищення потужності та технічного рівня основного устаткування, поліпшення якості цукру (підвищення вмісту сахарози, зменшення кількості редукційних речовин), зниження витрат ресурсів на виробництво продукції.

Найважливіші виробничо-технічні та економічні показники цукрових заводів залежать переважно від якості та кількості сировини. Спостерігається тенденція погіршення технологічних характеристик цукрових буряків, що негативно впливає на хімічний склад коренеплодів. Внаслідок цього знижується якість бурякового соку, а отже, і вихід кінцевої продукції. Погіршення технологічної якості цукрових буряків негативно впливає на процес їх зберігання, зростають втрати, що знижує ефективність використання виробничих фондів.

Вкрай незадовільний стан із забезпеченням цукроварень сировиною - тривалість виробничого сезону на більшості підприємств галузі не перевищує 1,5 - 2 місяців. Склалася унікальна ситуація, коли сільськогосподарським підприємствам в звязку з трудомісткістю вирощування культури і відсутністю потрібних механізмів і робочої сили, з одного боку, і недосконалим механізмом взаєморозрахунків, відсутністю державного регулювання захисту вітчизняного ринку цукру з іншого, стало невигідним виробництво сировини для переробної галузі - цукрового буряку.

Тому для виходу з цього тяжкого становища, що склалося на Україні, необхідно приділяти найбільшу увагу новим найсучаснішим технологіям вирощування і переробки цукрових буряків; пошуку шляхів зниження собівартості цукру, зокрема поліпшення використання матеріально - сировинних і паливно - енергетичних ресурсів.

Виходячи з даних техніко-економічної характеристики та на основі аналізу господарської діяльності ВАТ «Хмельницький цукровий комбінат» необхідно зробити такі висновки:

Підприємство має виробничу потужність 1,7 тис. тонн перероблення цукрового буряку в зміну. Забезпечення сировиною відбувається із найближчих зон бурякосіяння.

В 2010 році підприємство збільшило випуск продукції, хоч асортимент став трохи вужчим порівняно з попередніми роками. Відповідно в 2011 році спостерігається збільшення прибутку, рентабельності виробництва та продуктивності праці.

Однак існує негативна сторона - це те, що собівартість 1-ї тонни цукру, а отже і всього обсягу виробництва збільшилась, відповідно на 36,6 грн., 1590 тис. грн. Це пояснюється тим, що у 2010 році ціна на сировину зросла, порівняно з попереднім роком та технічна база заводу дуже застаріла і потребує оновлення.

Отже, проаналізувавши стан підприємства на сьогоднішній день випливає те, що необхідно знаходити внутрішньовиробничі резерви, які дали б змогу знизити собівартість обсягу виробництва.



Список використаної літератури


1.Бойчук І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Атака, 2007. - 400 с.

2.Бондар Н.М. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Вид-во А.С.К., 2004. - 400 с.

.Економіка підприємства: навч. посіб. / Г.О. Швиденко, С.М. Клименко, С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2010. -248 с.

.Економіка підприємства: Підручник / За ред. Покропивного С.Ф. - К.: КНЕУ, 2008. - 528 с.

.Економіка підприємства: навч. посіб. / За ред. Шегди А.В. - К.: Знання - Прес, 2009. -335 с.

.Економіка підприємства: навч. посіб. / Л.Г. Мельник, О. І. Корінцева - Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. -412 с.

.Економіка підприємства: підручник / За ред. Петровича Й.М. - Львів: Новий світ, 2011,2004. -528 с.

.Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. О.П. Крайник - Львів: Національний Універ. «Львівська техніка», 2003. -208 с.

.Економіка підприємства: Навч. посіб. / Афанасьєв М.В., Гончарова А.Б. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -410 С.

.Зобовський В.М. Економіка підприємства - К.: Вид-во Європейського університету, 2010. - 70 с.

.Кулішов В.В. Економіка підприємства - К.: Вид-во «Ніка-Центр», 2008. - 250 с.

.Мурсалімова Н. Основні принципи формування управлінської команди // Вісник УАДУ при Президентові України, 2011. - №3, с. 61-66.

.Магура М.И. // Управление персоналом, 2012. - №12, с. 26-28.

.Макаровська Т.П. Економіка підприємства: Навч. посіб.-К.:МАУП, 2010. - 304 с.

.Манів З.О., Луцький І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 580 с.

.Менеджмент персоналу: Навч. посіб./ За ред. Данюка В.М., Летюха В.М. - К.: КНЕУ, 2004. - 398 с.

.Плоский І. М. Формування та оновлення персоналу // Вісник УАДУ при Президентові України, 2012. - №3, с. 186-194.

.Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: «ВІКАР», 2002, 2003 - 176 с.

.Управління персоналом фірми: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2003. - 272 с.

.Управління персоналом: Навч. посіб. / За ред. Данюка В.М. - К.: КНЕУ, 2007. - 398 с.


Вступ В сучасних умовах господарювання в умовах переходу до ринкових відносин економіка потребує глибоких і структурних зрушень. В цих умовах центр ек

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ