Аналіз використання абревіатур у мові преси

 

Вступ

Скорочування виразів і їх поєднань таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Звичай скорочувати вирази і назви почав поширюватися в Європі на початку ХХ століття, особливо під час Першої світової війни - під впливом преси й воєнних комюніке. Подальше поширення скорочень і абревіатур зареєстровано в цілому світі після 1945 року. Серед різних причин такого стану справ можна назвати господарські, суспільні та політичні зміни, розбудову державного адміністративного апарату, політичних партій і різних організацій, потік наукових і технічних термінів, інтенсивний розвиток засобів масової інформації.

Скорочення й абревіатури полегшують запамятовування довгих назв й одночасно сприяють функціонуванню в українській мові чужих назв без потреби їх розгортання й пояснення. Головною ж передумовою творення складноскорочених слів було і є прагнення мовців стисло виражати складні найменування нових предметів і понять.

Певною мірою тенденція абревіювання активізувалася і в сучасних умовах після проголошення незалежності України, коли знову виникла соціолінгвістична ситуація оновлення номінацій міждержавних, світових, громадських, державних та адміністративно-управлінських утворень. Процес творення нових слів шляхом абревіації триває й нині. Вони виникають як у писемному, так і в усному мовленні, відображаючи розвиток міжнародних відносин, науки, культури, техніки тощо.

В сучасних умовах складноскорочені слова (абревіатури) стали органічним елементом більшості стилів - публіцистичного, наукового, розмовного, офіційно-ділового, художнього. Частота вживання абревіатур надзвичайно висока. Тому очевидним є інтерес, що стосується значення, походження, творення, вживання, прочитання, вимови та наголошування абревіатур. Вивчення абревіатур ускладнюється тим, що у тлумачних, орфографічних та орфоепічних словниках цим мовним одиницям не відведено належної уваги.

Проблематику класифікації абревіатур, їх морфологічної характеристики, словотвору відабревіатурних похідних частково розглянено як у загальних наукових працях, зокрема, в «Енциклопедії української мови», у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» та «Українському правописі», так і в окремих спеціальних дослідженнях абревіатур мовознавців К. Л. Троня, М. Г. Сердюк, Л. М. Бойченка та Н. Ф. Клименко.

Сьогодні існує низка проблем щодо розуміння й вживання абревіатур у сучасній українській мові. Проблемним у мовному середовищі є орфографічно правильне написання абревіатур. Ще одна проблема полягає в запозиченні абревіатур з інших мов, зокрема з англійської. Поки ще не вирішено, яким чином запозичати такі абревіатури: транслітерацією, транскрипцією чи в оригінальному написанні (латинським алфавітом). Також проблемною є узгоджуваність абревіатур з іншими частинами мови в текстах. Це повязано з визначенням роду абревіатури. Усе це свідчить про недостатність вивчення теми, відсутність наукових джерел, де б однозначно та повністю подавались вищезазначені проблеми, що стосуються утворення, написання, перекладу та функціонування абревіатур в сучасній українській мові. Це й зумовлює актуальність теми курсової роботи.

Мета курсової роботи - окреслити найважливіші характерні ознаки та граматичні категорії абревіатур й дослідити особливості використання абревіатур у мові преси. Завдання теоретичної частини роботи - розкрити поняття абревіації як способу творення слів, охарактеризувати структурно-граматичні ознаки складноскорочених слів, диференціювати семантичні групи абревіатур та типізувати лексикографічні засоби їх відтворення. Завдання практичної частини - проаналізувати використання складноскорочених слів на сторінках сучасних періодичних друкованих видань, зокрема на прикладі газети «Експрес».

Розділ 1. Абревіація як спосіб творення слів

абревіатура складноскорочений слово друкований

1.1 Зміст поняття абревіації

Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність - абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних умовах, він поширився на початку ХХ ст. і відповідав суспільній потребі мови, а саме - тенденції до уникнення надлишкової інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації. Активізація процесу творення абревіатур зумовлена передусім суспільно-політичними чинниками, - а відтак соціолінгвістичною ситуацією - появою чи оновленням назв державних, громадських, адміністративно-управлінських, політико-економічних, міждержавних і світових утворень.

Абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio - скорочую) - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, початкових літер чи початкових частин слів. Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та - як результат її - лексикалізація графічних скорочень, які з часом стають загальновживаними, наприклад: Кабмін (Кабінет міністрів), ЖЕК (житлово-експлуатаційний комплекс), ООН (Організація Обєднаних Націй), НАТО (Організація Північноатлантичного договору) тощо. Основні умови їхнього функціонування - доцільність, зрозумілість, стандартність. Їх ще деколи називають «лексичними скороченнями» [10, с. 158].

У наш час пошук максимально стислої і виразної форми у передачі інформації має принципово важливе значення. Причому в сучасній практиці особливо інтенсивно утворюються ініціальні абревіатури. Основна сфера їх виникнення - професійне мовлення, наприклад: ІХС - ішемічна хвороба серця, ЕШЛ - електрошлакове злиття, ЗОТ - засоби обчислювальної техніки, ШАЗ - широка атмосферна злива. Абревіатурного вигляду набирають назви обєднань, установ. Особливо поширені утворення з такими опорними словами, як товариство, організація, асоціація, федерація, зокрема: УТТ - Українське театральне товариство, ООН - Організація Обєднаних Націй, МОЖ - Міжнародна організація журналістів, МАЛК - Міжнародна асоціація літературних критиків, МФА - Міжнародна федерація астронавтики. Скорочені слова допомагають лаконічно назвати те, що добре відомо широкому загалу або професіоналам. Тим самим досягається економія часу і зусиль при передачі інформації. Скорочені слова - жива потреба спілкування [21, с. 57].

Основна суть абревіації як мовного явища та абревіатур як результатів його продукування зосереджується в семі «скорочення». До абревіатури може входити і ціле слово. Основним чинником лексикалізації графічних скорочень є наявність семантичної єдності групи як цілого. Іноді абревіатури виникають у «робочому порядку» на потребу якогось певного моменту, в процесі вирішення конкретної справи, наприклад - конфлікт на Балканах і повязана з ним діяльність міжнародних організацій: МООНБІ - Місія ООН у Боснії та Герцоговині, МСОООННПП - Місія спостерігачів ООН на Превлакському півострові, ТАООНСС - Тимчасова адміністрація ООН у Східній Славонії та ін. Іноді після того, як питання вирішується, перестає бути актуальним, такі абревіатури зникають.

Абревіація спрямована на створення коротших порівняно з вихідними структурами і синонімічних до них номінацій. Про абревіацію як нове словотвірне явище Л. А. Булаховський писав як про суспільну потребу мови, як про елемент «телеграфної мови»: „В епоху, коли людям треба поспішати, щоб багато робити, в тій або іншій мірі прискорюється й темп мови. Тенденція зберігати силу, щоб потратити її якнайдоцільніше, стає життєвою засадою; їй підлягає і мова. За одну з характерних форм збереження мовної енергії править «телеграфна мова». Її елементи в досить великій мірі поширено за часів європейської війни, та справжнього громадянства вони набули, утворюючи почасти нові принципи словотворення, лише за часів революції [23, с. 33].

Абревіація - це наймолодший спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних умовах, який спрямований на все більшу регламентацію та упорядкованість. Очевидно, тому поки що цим визначенням охоплюються досить різнотипні утворення, що мають одну спільну ознаку - «скорочуваність» - і кілька відмінних, які периферійно належать до поняття „абревіація.

Кодифікація абревіатур - складний процес, на який постійно впливає мовна політика і свідоме втручання суспільства. Вживання абревіатур в українській мові підлягає певним нормам як у загальнолітературній мові, так і в окремих термінологічних системах. Словотвір складноскорочених слів, буквених, буквено-звукових і звукових абревіатур також має свої закономірності, про які йтиметься у п. 1.2 [18, с.58].

Більшість скорочених основ стандартизувалися в мові: своєю стійкістю, смисловим наповненням, зрозумілістю, і функціями вони не відрізняються від звичайних продуктивних морфем української мови. Особливістю абревіатур є те, що вони виникають услід за повним найменуванням. Усі абревіатури творяться усіченням основ і цим відрізняються від власне скорочених слів.

У сучасній українській мові існують два види скорочень: 1) графічні (графеми); 2) лексичні (скорочені слова).

Графічні скорочення по суті не є мовним (словотворчим) явищем. Ці скорочення виконують роль умовних символів чи знаків відповідних їм повних слів або словосполучень, не мають основних ознак слів (насамперед власного фонетичного звучання) і вживаються тільки в писемній формі з метою економії місця і часу. Наприклад: ст. - станція, ім. - імені, і т. д. - і так далі, і т. ін. - і таке інше.

Графічні скорочення - явище дуже давнє і зустрічається в писемних памятках ще стародавніх народів - євреїв, греків, римлян. Такі скорочення знаходимо і в старословянській мові, а також у давньоруській та староукраїнській мовах.

На відміну від графічних скорочень, скорочені слова мають основні ознаки слів (власне фонетичне звучання, лексичне значення, граматичне оформлення), самостійно функціонують в усній і писемній мові та входять до словникового складу мови. Наприклад, спец - спеціаліст, зав - завідувач, обком - обласний комітет [25, с. 26].

Абревіатури - слова моносемічні. Вони, як правило, належать до нейтральної лексики і не вживаються у переносному значенні. У цьому абревіатури подібні до термінів. Та бувають випадки, коли вони з різних стилістичних причин переосмислюються, набувають іншого значення, емоційно забарвлюються. Таке явище здебільшого спостерігається в художній літературі (особливо яскраво емоційне забарвлення проявляється у відабревіатурних словах) [29, с. 28].

Загальновизнано, що лексика є найбільшим динамічним компонентом мовної системи. У словнику будь-якої мови знаходять своє безпосереднє відображення будь-які зміни, що відбуваються в багатогранному житті суспільства. Інколи назви такі багатослівні, що без скорочення ними користуватися було б дуже незручно. Внаслідок абревіації утворюються слова, яким властиві специфічні фонетичні, акцентологічні, граматичні та стилістичні особливості [29, с. 24].

Абревіатури як порівняно новий структурний тип слів активно вживаються в різних стилях мови. Абревіатурний спосіб словотвору є нормативним для офіційних, наукових, популярних, інформаційних, виробничих (технічних) довідкових повідомлень та, частково, публіцистичних (письмових) і навчальних повідомлень. У повідомленнях радіо й телебачення абревіатури, крім часто вживаних, абревіатури слід подавати лише в розгорнутому вигляді.

До локальних скорочень належать постійні та тимчасові абревіатури, а також скорочені прикметники. Постійні абревіатури використовують у певному виданні (особливо це типово, наприклад, для періодичних видань - газет) і які тому нема потреби пояснювати у кожному окремому повідомленні (наприклад: УНІАН - Українське національне інформаційне агентство). Тимчасові абревіатури утворюють і використовують лише в одному конкретному повідомленні. Такі локальні скорочення дозволені лише у певних видах літератури (діловому, науковому, інформаційному, виробничому, довідковому, з певними обмеженнями - в навчальному й популярному), читачі яких мають відповідний кваліфікаційний рівень.

Як абревіатури слід подавати лише ті слова та словосполучення, які мають високу частоту вживання в тексті. Слова і словосполучення, частота яких дорівнює одиниці, не скорочують; слова і словосполучення, частота яких дорівнює двом чи трьом, скорочують лише у деяких видах літератури, для яких потрібен високий ступінь компресованості видання (наприклад, інформаційна та довідкова література - реферативний журнал, енциклопедії тощо) [11, с. 218].

Отже, вивчення мовних явищ у їх системних звязках не може бути повним без опрацювання абревіатур, тим більше, що спосіб творення абревіатур порівняно новий. Абревіатури, або складноскорочені слова, синтезують інформацію в найбільш стислій формі. Відповідаючи одній з основних тенденцій розвитку мови - принципу економії, цей спосіб словотворення продовжує розвиватися.

.2 Класифікація абревіатур

За характером будови абревіатури поділяються на прості та складені. Проста абревіатура є еквівалентом одного словосполучення (простого або складного): ВРУ - Верховна Рада України, ДСТУ - Державний стандарт України, ЗМІ - засоби масової інформації. Складена - еквівалент кількох словосполучень і тому поділяється на прості абревіатури, які функціонують самостійно: ТК СНТТ - Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, УВКБ ООН - Управління Верховного комісара з питань біженців ООН [20, с. 25].

Серед абревіатур в широкому значенні цього слова залежно від їхньої структури та вимови виділяють такі основні типи:

. Ініціальні абревіатури. Це абревіатури, що утворені з ініціальних, тобто початкових, букв слів скорочуваних словосполучень, у тому числі скорочуваних частин складних слів:

а) буквені абревіатури - ті, що складаються з назв початкових літер слів, які входять у вихідне словосполучення: КДПІ - Київський державний педагогічний інститут, СНД - Співдружність незалежних держав, СБУ - Служба безпеки України, ТСН - Телевізійна служба новин, ТзОВ - Товариство з обмеженою відповідальністю, ВР - Верховна Рада, ЛНУ - Львівський національний університет, МЗС - Міністерство закордонних справ, ЄС - Європейський Союз. Тільки за назвою букв в алфавіті вимовляються ініціальні абревіатури, у складі яких немає букв на позначення голосних: ВВП - внутрішній валовий продукт, ФСБ - Федеральна служба безпеки, ЦВК - Центральна виборча комісія, БНСП - Блок національно-патріотичних сил України. За назвами букв вимовляються також абревіатури з двох букв: АО - автономна область, ВС - Верховний суд, СП - спільне підприємство, ТБ - телебачення, ЦО - цивільна оборона;

б) звукові абревіатури - ті, що складаються з початкових звуків слів вихідного словосполучення. Ці абревіатури читаються як одне звичайне слово: УНІАН - Українське національне інформаційне агентство новин, ЄШКО - Європейська школа кореспондентської освіти, ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка, СНІД - синдром набутого імунного дефіциту, ЧАЕС - Чорнобильська атомна електрична станція [23, с. 34].

Звуковими частіше бувають ті ініціальні абревіатури, які зручно вимовляються. Така зручність виникає тоді, коли в слові-абревіатурі, крім букв на позначення приголосних звуків, є також букви на позначення голосних. Поєднуючись з голосним, приголосні утворюють склади, а із складів формується слово. Односкладові слова-абревіатури звичайно починаються одним, рідше двома приголосними: НАН - Національна академія наук, ВАТ - відкрите акціонерне товариство, США - Сполучені Штати Америки. Двоскладові (і більше) скорочені слова-звукові абревіатури можуть починатися і з голосного, і з приголосного: ВІА - вокально-інструментальний ансамбль, ДАІ - Державна автомобільна інспекція, АСУ - автоматизована система управління, ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоровя. Деякі такі абревіатури починаються двома голосними: ООН - Організація Обєднаних Націй, АУМ - Атлас української мови, АЕС - атомна електростанція. Цим закономірностям вимови підпорядковуються й запозичені з інших мов ініціальні абревіатури: ЮНЕСКО (UNESCO) - Організація Обєднаних Націй з питань освіти, науки і культури, НАТО (NATO) - Організація Північноатлантичного договору (англ.) [21, с. 58];

в) буквено-звукові абревіатури - ті, що складаються як із назв початкових букв, так і з початкових звуків вихідного словосполучення: РЄАП - Рада євроатлантичного партнерства [23, с. 34];

г) буквено-цифрові або звукоцифрові абревіатури - це здебільшого назви різних марок і моделей механізмів, машин: ТУ-134, АН-10, ЛАЗ-695.

Ініціальні абревіатури найбільш складні для вимови та вжитку. Це тому, що вони вимовляються по-різному, хоча на письмі зображаються однаково. Ініціальний тип абревіатур продуктивний в його двох перших видах (буквений і звуковий), змішаний (буквено-звуковий) використовується рідко [21, с. 58].

. Абревіатури складового типу. Це абревіатури, що утворилися шляхом усічення основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: держстрах - державне страхування, нардеп - народний депутат, Донбас - донецький басейн, Бенілюкс - обєднувальна назва трьох європейських держав - Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, утворена з початкових складів їх назв, генсек - генеральний секретар, спецкор - спеціальний кореспондент.

. Абревіатури змішаного типу. Абревіації, які складаються з початкової частини слова (слів) та цілого слова: держмито - державне мито, генконсул - генеральний консул, спецзамовлення - спеціальне замовлення, Нацбанк - Національний банк, медсестра - медична сестра, техогляд - технічний огляд, турбюро - туристичне бюро. Сюди ж належать абревіатури, які поєднують початкову частину слова з формою непрямого відмінка: завканцелярії - завідувач канцелярії, начштабу - начальник штабу, а також слова, в яких виступають слова іншомовного походження авіа-, авто-, фото-, аеро-, гідро- і подібні плюс ціле слово: авіамодель, автотранспорт, фотоальбом, аеросани, гідростанція.

До змішаного типу можна віднести і такий його різновид, коли складноскорочені слова утворюються способом поєднання усіченої основи одного слова з початковими звуками наступних слів (може виступати на першому місці і ціле слово): райвно - районний відділ народної освіти, Дніпрогес - Дніпровська гідроелектростанція.

Складовий і змішаний типи абревіатур дуже продуктивні в сучасній українській мові. Складноскорочені слова, утворені в такий спосіб, широко використовуються для назв установ, підприємств, навчальних закладів, деяких посад тощо [23, с. 34].

. Комбіновані абревіатури. Вони складаються з назв початкових частин слів і початкових звуків (або назв літер): ХарБТІ - Харківський будівельно-технічний інститут, АвтоЗаЗ - Автомобільний запорізький завод, КремГес - Кременчуцька гідроелектростанція, КамАЗ - Камський автомобільний завод.

Крім того, існують абревіатури, утворені як складноскорочені або частковоскорочені слова на ґрунті великих словосполучень-найменувань, частина слів яких при цьому опускається: Міннафтогазбуд - Міністерство будівництва підприємств нафтової і газової промисловості [10, с. 160].

Усі абревіатури, вживані в українській мові, за походженням можна класифікувати так:

а) абревіатури власне українські (ВУЛТ - Всеукраїнське лікарське товариство, АУМ - Атлас української мови);

б) абревіатури, запозичені з російської мови калькуванням або безпосередньо (ЗМОП - загін міліції особливого призначення (рос. ОМОН), НП - надзвичайна подія (рос. ЧП));

в) абревіатури, що проникли в українську мову з різних мов світу (НАТО, СЕНТО, СЕАТО - англ., ФАІ, ФІДЕ - франц., ДЕФА - нім.);

г) скорочення, що становлять комбінацію різномовних елементів (студбат - студ лат. і бат франц.; філфак - філ гр. і фак - лат.; головбух - голов спільнослов. і бух нім.);

ґ) абревіатури, що витворилися з однорідних іншомовних елементів (спортклуб, трампарк - англ., біофізика, фізмат - гр.) [29, с. 24].

Таким чином, абревіатури в українській мові класифікують, як правило, за трьома ознаками: за характером будови, залежно від їхньої структури та вимови і за походженням. Серед складноскорочених слів питома вага належить ініціальним, зокрема буквеним, абревіатурам.

Як бачимо, абревіація відносно новий спосіб словотворення, який виник на вимогу часу та сприяв економії висловлювання. Складноскорочені слова мають основні ознаки слів, функціями вони не відрізняються від продуктивних морфем української мови, а їх вживання підпорядковується загальнолітературним нормам.

.3 Рід, число та відмінок складноскорочених слів

Абревіатури виникають внаслідок синтаксичного згортання складної назви, вираженої словосполученням. Досить прозоро процес утворення абревіатур із синтаксичних словосполучень засвідчують паралельні утворення, що співіснують одночасно як рівноправні можливі способи найменування: обком - обласний комітет, райком - районний комітет, спецкор - спеціальний кореспондент.

Відношення між абревіатурами і вихідними словосполученнями різноманітні: в одних випадках - синонімічні (райком і районний комітет), в інших між ними існують метонімічні звязки (ТУ-104 і Туполєв) або лише генетичні, бо повне найменування, що лягло в основу творення абревіатури, уже не вживається в тому значенні.

Абревіатури мають своєрідну словотворчу будову. В абревіатурах, складених з початкової частини першого слова і цілого другого слова, структурні морфеми виступають досить чітко: педінститут (педагогічний інститут), техогляд (технічний огляд). Лише в поодиноких абревіатурах цього типу прозорість словотворчої будови порушена: зарплата (від кореня першої частини зберігається лише р).

В абревіатурах, утворених поєднанням початкових частин двох (кількох) слів, структурні морфеми виявляються також досить чітко: педфак (педагогічний факультет), юннат (юний натураліст).

Абревіатури типу РТС (ремонтна телефонна станція), СКА (Спортивний клуб армії) відрізняються від звичайних слів тим, що не мають коренів, внутрішньої форми, тобто тих морфологічних властивостей, які б символізували звязок цих звукових комплексів із значеннями, що ними виражаються. Проте у контексті художнього твору й ініціально-літерні абревіатури починають набувати рис, властивих певним лексико-граматичним розрядам, особливо тоді, коли вони утворюють прикметникові форми.

Абревіатури, як й іменники, мають категорію роду, числа та відмінка, але кожна з цих граматичних категорій виражена в абревіатурі своєрідно.

Чимало абревіатур, які закінчуються на приголосний, належать до чоловічого роду, хоч опорне слово вихідного словосполучення має й інший рід (держстрах - державне страхування, лісгосп - лісове господарство). Абревіатури ООН (Організація Обєднаних Націй), ПАР (Південно-Африканська Республіка) та інші на основі опорних слів стійко засвоїли категорію жіночого роду. Окремі абревіатури, що закінчуються на приголосний, в одному якомусь роді вживаються непослідовно. Такі абревіатури ще не мають остаточного формального вираження власної категорії роду, що й породжує хитання при узгодженні.

Рід іншомовних (транслітерованих) абревіатур визначається за синтаксичними звязками. Зауважимо, що деякі з них теж вживаються то в одному, то в іншому роді, наприклад, НАТО повідомило - середній рід (набуто за зовнішньою подібністю до іменників середнього роду), незважаючи на те, що рід опорного слова, який входить до складноскороченого слова у називному відмінку однини і за яким визначається рід абревіатури, жіночого роду (NATO - North Atlantic Treay Organisation - з англ. Північноатлантична договірна організація). Не буде помилкою вживання цієї абревіатури і в жіночому роді. Подібно до цього набувають рід і такі абревіатури як ЮНЕСКО, ЄЕС.

Абревіатури райвно, облвно вживаються в чоловічому роді. Проте в усному мовленні можна нерідко почути і „райвно розпорядилось, „облвно повідомило.

Не мають категорії роду ті абревіатури, що виступають в множині: США, педкадри, Кукринікси [29, с. 25].

В ініціальних абревіатурах, подібно до іменників, рід визначається за опорним словом співвідносного розгорнутого словосполучення і нерідко поширюються узгодженими з цим словом означеннями, наприклад: Чорнобильська АЕС, потужний ХТЗ. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого словосполучення, наприклад: НТР (ж.р.) - науково-технічна революція. В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення, наприклад: Донбас - чоловічого роду, бо закінчується на приголосний [22, с. 81].

Усім абревіатурам властива категорія числа. Одні з них мають як однину, так і множину (лісгосп - лісгоспи), інші - тільки множину (США, педкадри) або ж однину (сільгоспінвентар). Число абревіатур типу МТС, РТС визначається лише в контексті.

При розгляді абревіатур у словозмінному плані варто виділити такі їх групи: а) абревіатури, що відмінюються послідовно; б) невідмінювані абревіатури; в) абревіатури, що вживаються з окремими відмінковими закінченнями, але не послідовно [29, с. 27].

Здатність до відмінювання швидше розвивається у так званих звукових абревіатурах, тобто таких, що висловлюється по звуках, типу СУМ (Словник української мови), НОП (Наукова організація праці). Порівняно з буквеними скороченнями, які фонетично оформляються за назвами букв алфавіту (ВВС - відділ внутрішніх справ, ДМК - Державний митний комітет), звукові абревіатури більш зручні для вимови і тому сприймаються як ціліснооформлені слова.

Повній лексикалізації, а отже й відмінюваності, абревіатур сприяють такі чинники: широка вживаність в усному та писемному стилях, кінцевий приголосний скорочення, належність опорного слова до чоловічого роду.

Властивість змінюватися за відмінками може розвинутися не лише в абревіатурах з опорним словом чоловічого роду типу ЦУМ (центральний універсальний магазин), ТЮГ (Театр юного глядача), але й у тих, що набули ознак роду у процесі функціонування, іншими словами, переосмислились як самостійні слова без посилання на ініціальні букви словосполучень.

Початковим етапом переходу абревіатури у розряд відмінюваних слів нерідко стає форма множини. Проте не завжди тенденція перетворення абревіатури у відмінюване слово розвивається до кінця. Так сталося, зокрема, зі словом ГЕС. Зявившись у 20-ті роки, воно дуже швидко ввійшло у мовний обіг і почало відмінюватися. Проте пізніше, з появою нових видів електростанцій (атомних - АЕС, атомних водоелектричних - АВЕС, припливних - ПЕС тощо), абревіатурні назви яких не втратили звязку із відповідними словосполученнями, слово ГЕС почало використовуватися вже як незмінне. Тепер відмінкові закінчення у ньому доречні лише у невимушеному розмовному стилі [22, с. 81].

Відмінюються абревіатури:

) які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми іменника, наприклад: педінститут, педінституту, педінститутом; медсестра, медсестрі, медсестрою - відмінюються за зразком самостійних іменників, що входять до його складу;

) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків мотивуючого складного найменування, наприклад: нардеп, нардепа, нардепом - відмінюються за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи [3, с. 10].

Не відмінюються такі абревіатури:

) другим елементом яких є іменник у формі непрямого відмінка: завкафедри, комроти, начштабу;

) які утворюються з початкового звукосполучення одного слова і початкових звуків (або літер) інших слів: облвно (обласний відділ народної освіти), ДемПУ (Демократична партія України), а також ініціально-буквені та ініціально-звукові абревіатури, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни: ЗАТ (закрите акціонерне товариство), УРП (Українська республіканська партія), ПТУ (професійно-технічне училище), США (Сполучені Штати Америки).

) скорочені слова, або «лексикоморфеми», іншомовного походження (фото, кіно, метро, авто, радіо);

) абревіатури іншомовного походження (калькулюється їх буквене оформлення): ЮНКТАД - Конференція ООН по торгівлі і розвитку, МЕН - телеграфне агентство АРЄ, ЮНЕП - Програма ООН по навколишньому середовищу, а також іншомовні ініціальні абревіатури із закінченням на голосний: НАТО, СЕАНТО, СЕНТО;

) абревіатури на кінцеву голосну букву типу АСУ (автоматизована система управління), МОУ (Міжнародна організація університетів), АВО (акціонерне виробниче обєднання), в тому числі іншомовні: ЮПІ - інформаційне агентство США, ФІТА - Міжнародна федерація стрільби з лука, ФАІ - Міжнародна авіаційна федерація;

) буквені абревіатури, останній приголосний яких вимовляється з кінцевою голосною: НТТ (ентете) - науково-технічне товариство, КБ (кабе) - конструкторське бюро, ТЦ (теце) - телевізійний центр;

) назви різних марок машин, приладів з цифровими позначками: БМ-6, ППН-40, ЮМЗ-6;

) скорочені власні назви держав, партій: УРП - Українська республіканська партія, УХДП - Українська християнсько-демократична партія, КУН - Конгрес українських націоналістів;

) консонантні абревіатури незалежно від їх походження (СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік), а також абревіатури типу ОАР;

) східнословянські скорочення із кінцевим голосним (сільпо, РСЧА, ЦСУ) [22, с. 83].

Правопис відмінкових закінчень в абревіатурах

. Якщо кінцевим компонентом абревіатури є повне слово у називному відмінку, то вона відмінюється як іменник відповідної відміни: Дніпроруда (Державний інститут по проектуванню підприємств залізної руди) - Дніпроруди, Дніпроруду, Дніпрорудою (перша відміна).

. Якщо ініціальні абревіатури за будовою нагадують повнозначне слово, то вони відмінюються як іменники відповідної відміни: БРІЗ (бюро з раціоналізації і винаходів) - БРІЗу, БРІЗом (друга відміна).

. Якщо ініціальні абревіатури закінчуються на літеру, що позначає твердий приголосний звук, читаються за звуками, як звичайні слова, і мають чоловічий рід, то вони відмінюються як іменники другої відміни: ЛАЗ - ЛАЗу, ЛАЗом, ЦУМ - ЦУМу, ЦУМом.

У тих випадках, коли опорне слово має жіночий рід, а сама абревіатура має форму чоловічого роду, ініціальні складноскорочені слова, як правило, не відмінюються: ГЕС (опорне слово станція - жіночого роду, а абревіатура має форму чоловічого роду, як усі іменники на літери, що означають твердий приголосний звук). Проте при тривалому вживанні такі абревіатури відмінюються відповідно до своєї форми за аналогією до іменників чоловічого роду на літери, що означають твердий приголосний: ЖЕК - ЖЕКу, ДРЕС - ДРЕСу, НОП - НОПу.

. Якщо складові абревіатури мають чоловічий рід і закінчуються на літеру, що означає твердий приголосний, то вони відмінюються, як іменники другої відміни: біофак - біофаку, біофаком; завуч - завуча, завучем.

. Якщо в комбінованих постійно вживаних складноскорочених словах кінцевим компонентом є ініціальна абревіатура, яка закінчується на літеру, що означає твердий приголосний звук, то такі абревіатури також відмінюються, як іменники другої відміни: Дніпрогес - Дніпрогесу, Дніпрогесом; автотрек - автотреку, автотреком.

. Не відмінюються в літературній мові:

) літерні абревіатури, які закінчуються на букву, що означає голосний звук: ДДУ (де-де-у) - Дніпропетровський державний університет, НДІ (ен-де-і) - науково-дослідний інститут, ЛСУ (ел-ес-у) - Лікувально-санаторне управління, ЗМІ - засоби масової інформації;

) звукові абревіатури, які закінчуються літерами, що означають голосні звуки: АПО - апарат повітряного охолодження, ІНТІ - Інститут наукової і технічної інформації, КрАО - Кримська астрофізична обсерваторія, МАГАТЕ - Міжнародне агентство по атомній енергії, УТО - універсальне торгове обєднання;

) літерні абревіатури, які закінчуються буквами Б, В, Г, Д, Ж, К, П, Т, Х, Ц, Ч, Ш, тобто такими, які при читанні в усній мові мають голосний звук (бе, ве, ге, де, же, зе, ка, пе, те, ха, це, че, ша): БМВ (бе-ем-ве) - бюро міжнародних виставок, АПК (а-пе-ка) - аграрно-промисловий комплекс, ТЦ (те-це) - телевізійний центр;

) літерні абревіатури на Л, М, Н, Р, С, Ф: АПН (а-пе-ен) - Академія педагогічних наук, АТС (а-тн-ес) - автоматична телефонна станція.

Частина абревіатур цього типу в усній формі мови відмінюється, але такі словоформи набувають розмовного характеру: РТС - літературне працювати в РТС, розмовне працювати в ертеесі, МТС - літературне прибути до МТС, розмовне прибути до емтеесу;

) складові або комбіновані абревіатури, в яких кінцевий компонент має форму непрямого відмінка: завкафедри, Мінзвязку, завкадрами [20, с. 27].

Таким чином, більшість абревіатур чітко засвоїли категорію роду, лише зрідка трапляється подвійна родова належність. На властивість складноскорочених слів змінюватися за відмінками впливають певні чинники, які диференціюють абревіатури на відмінювані та невідмінювані.

.4 Семантичні групи абревіатур

У науковій літературі найчастіше розглядають класифікацію за структурними ознаками. Проте в мовній практиці нерідко бувають труднощі в передачі на письмі певних утворень, бо не кожен замислюється над тим, який звязок існує між їхнім значенням і структурою. Тому доцільним є усвідомити певні закономірності звязку між змістом і формою в абревіатурах. Абревіатури можна поділити на такі семантичні групи:

. Абревіатури на позначення назв адміністративно-політичного поділу:

а) назви держав, наприклад: КНР, США. Серед ініціальних абревіатур є ініціально-літерні (КНР) (ка-ен-ер ) - Корейська Народна Республіка та ініціально-звукові (ОАР) (оар) - Обєднана Арабська Республіка. Абревіатурами користуються і для позначення назв цілого ряду країн, наприклад, Бенілюкс - поскладова абревіатура (Бельгія, Нідерланди, Люксембург);

б) назви автономних республік, наприклад, АРК - автономна республіка Крим. Абревіатури на позначення назв нижчого адміністративного поділу (країв, областей, районів) у літературній мові не усталені тому, що ним користувалася б невелика кількість людей.

. Абревіатури на позначення назв різноманітних політичних партій і обєднань. Тут є утворення різних структурних типів:

а) ініціальні, серед яких виділяємо ініціально-літерні (КПУ - Комуністична партія України, УРП - Українська республіканська партія, НРУ - народний рух України) та ініціально-звукові (БЮТ - Блок Юлії Тимошенко, КУН - Конгрес українських націоналістів, СелПУ - Селянська партія України);

б) поскладові (профком, нарком);

в) частково-поскладові (профспілка, профзбори).

. Абревіатури на позначення назв міжнародних організацій, обєднань; сигналів, позначок, запозичених з інших мов, у межах яких виділяємо:

а) транслітеровані літерно-звукові абревіатури, запозичені з інших мов, що записуємо шляхом заміни латинських літер оригіналу українськими, як НАТО - Північно-Атлантичний пакт, ЮНЕСКО - Організація Обєднаних Націй у питаннях освіти, науки й культури;

б) широковідомі і частовживані ініціальні абревіатури, запозичені з інших мов у перекладі, наприклад, ООН - Організація Обєднаних Націй, МОК - Міжнародний олімпійський комітет.

Як ініціально-літерні, так й ініціально-звукові абревіатури цього підтипу творяться відчисленням першої літери або звука, що входить до складу словосполучення, з якого утворена абревіатура;

в) транслітеровані абревіатури на позначення міжнародних спортивних організацій та їхніх органів, наприклад, ФІДЕ - Міжнародна шахматна федерація, ФІФА - Міжнародна федерація футболу;

г) транслітеровані абревіатури на позначення назв концернів і промислових обєднань, наприклад: ФІАТ (концерн в Італії), МАВАГ (завод в Угорщині).

ґ) нетранслітеровані абревіатури, що записуються латинськими літерами, як SOS - save our souls - врятуйте наші душі (міжнародний сигнал - прохання про допомогу під час стихійного лиха); NB - nota bene - зауваж добре - позначка, яка служить для того, щоб звернути увагу на певну частину тексту [32, с. 84].

. Абревіатури на позначення установ, органів тощо поскладові (виконком, обком) та частково-поскладові (ощадкаса, стінгазета) щодо розуміння їх значення та правопису ніяких труднощів не становлять. Варто зауважити, що в абревіатурах типу житловідділ, житлофонд голосний звук о скороченого компонента - не сполучний голосний, а є останнім звуком, на який закінчується частина скороченої абревіатури [29, с. 25].

. Абревіатури на позначення назв марок загальновживаних промислових виробів. Значна частина цих абревіатур вживається з цифровим коефіцієнтом. Основне лексичне значення зберігає абревіатура, а цифровий коефіцієнт виконує додаткову функцію, вказуючи на рік, номер моделі і т. ін.

У межах цих абревіатур виділяємо:

.1. Назви тракторів, автомашин, мотоциклів, моторолерів, велосипедів, наприклад: тракторів - ХТЗ-7; МТЗ-50 (характерно, що ці абревіатури без цифрового коефіцієнта означають і назву заводів, на яких виробляють трактори); С-80 - трактор Челябінського заводу потужністю 80 кінських сил; автомобілів - ЗАЗ-965 (модель Запорізького автомобільного заводу), ЛАЗ-697 (модель автобусів Львівського автобусного заводу).

Якщо при утворенні звукових абревіатур ЗАЗ і ЛАЗ труднощів не виникає (від кожного компонента словосполучення береться перший звук), то в ряді інших випадків (наприклад, КрАЗ, БілАЗ) правильно визначити абревіатуру на позначення заводів і марок автомобілів часом буває важко.

При утворенні ініціально-звукової абревіатури від словосполучення Кременчуцький автомобільний завод між першим і другим скороченими компонентами виступає взятий з географічної назви приголосний р (КрАЗ), який не є повнозначним компонентом абревіатури і тому не відмежовується від інших, тобто графічно передаємо його малою літерою.

Абревіатура БілАЗ означає і назву заводу, і марку автомобілів. При її творенні від першого компонента відійшов не лише перший склад, а й приголосний л від другого складу, який зробив його закритим. Наступний компонент (автомобільний) розпочинається голосним. Таким чином утворилася комбінована ініціально-звукова абревіатура, легка для вимови. Адже при творенні абревіатур і на шляху до їх усталення враховують не лише структурну модель, а й милозвучність.

.2. Менше вживається абревіатур на позначення назв мотоциклів, велосипедів, моторолерів, де частіше виступає один іменник, наприклад, мотоцикл «Ковровець», велосипед «Ластівка», моторолер «Вятка».

.3. Дуже поширені абревіатури на позначення різних моделей та марок літаків. Такі абревіатури завжди використовуються з цифровим коефіцієнтом, де ініціальна частина вказує на прізвище конструктора, а цифровий коефіцієнт - на номер моделі, тобто вказує на диференціацію споріднених предметів, наприклад: АН-10, АН-24, ТУ-104, ТУ-124, ЯК-15, ЯК-40, де номінативну функцію виконує сама абревіатура. Існує два варіанти запису ініціальної частини абревіатур, наприклад: АН і Ан, ТУ і Ту.

. Абревіатури, що стосуються назв військових реалій. Тут є утворення всіх структурних типів, наприклад, прості абревіатури пом, зам виступають компонентами поскладових абревіатур (замполіт), поскладові (військком, медсанбат), частково-поскладові (хімоборона), ініціально-літерні (ПТР - протитанкова рушниця), ініціально-звукові (дзот - дерево-земляна огнева точка, КВО - Київський військовий округ), ініціально-цифрові (РГД - ручна граната Дегтярьова, ПНШ-3 - третій помічник начальника штабу), літерно-звукові типу СКА (спортивний клуб армії), комбіновані типу військкомат (військовий комісаріат).

Серед величезної кількості абревіатурної лексики на позначення військових реалій виділяють:

а) абревіатури на позначення назв військових частин і підрозділів, наприклад: санбат, військсанупр; розвідгрупа, санрота, мінрота; РГК - резерв головного командування; ТАП - тренувальний авіаційний полк; військкомат;

б) абревіатури на позначення назв різних видів зброї та військової техніки. Більшість видів військової зброї та техніки названа скороченими ініціальними абревіатурами, у яких часто один з компонентів указує на прізвища конструктора, наприклад: ТТ - пістолет системи Тульський, Токарева; ПС - пістолет Стечкіна, САУ - самохідна артилерійська установка, РС - реактивний снаряд і машина реактивних снарядів (гвардійський міномет „Катюша), ЯК - літак або вертоліт конструкції О. С. Яковлєва.

. Абревіатури, що обслуговують сферу освіти, серед яких виділяємо:

а) абревіатури, що обслуговують сферу вищої школи: поскладові - істфак, філфак, фізмат, хімфак, педфак, біофак; частково-поскладові - академгодина, академсектор, спецкурс, спецсемінар; ініціально-буквені - ВНЗ, ВТНЗ; комбіновані - виш, педвиш;

б) абревіатури, що обслуговують сферу середньої школи: завпед, завуч, фізкабінет, хімкабінет, райвно, облвно.

. Абревіатури у галузі фізкультури і спорту: СКА - спортивний клуб армії, фіззарядка, ДСШ - дитяча спортивна школа, НХЛ - Національна хокейна ліга, ЧЄ - чемпіонат Європи [32, с. 84].

Таким чином, чітка класифікація семантичних груп абревіатур сприяє впорядкованому виокремленню відповідних сфер, в яких вживаються складноскорочені слова, спрощуючи схему пошуку. Зміни у суспільному устрої впливають на їх диференціацію, тим самим додаючи або спрощуючи назви відповідно нових чи застарілих утворень.

РОЗДІЛ 2. Аналіз використання абревіатур у мові преси

.1 Абревіатури різних словотвірних моделей на шпальтах газет «Високий замок» та «Експрес»

Завдання практичної частини - проаналізувати використання абревіатур у пресі, систематизувати їх за найхарактернішими ознаками, поданими у попередньому розділі. У процесі дослідження опрацьовано газети «Експрес» та «Високий Замок», зокрема, номери з січня 2011 року по листопад 2012 року. Ці газетні видання, спираючись на типологію газетних видань України, за місцем видання є обласними, за місцем розповсюдження - регіональні, за аудиторією - масові, за часом видання - денні, за політичним напрямом - загальнополітичні, за тематикою - суспільно-політичні. За періодичністю «Високий Замок» є щоденною газетою, тоді як «Експрес» виходить пять разів на тиждень. Щодо мови видання, то газета „Високий Замок є двомовною (для аналізу, звичайно, обрано випуски українською мовою), а «Експрес» - україномовне видання.

У процесі дослідження укладено картотеку, яка складається із 196 прикладів з аналізованими елементами. Усі приклади поділено на групи відповідно до певних ознак. Подаючи приклади, у дужках вказуємо назву газети, дату випуску, а також сторінку, на якій розміщено речення.

Найбільше виявлено ініціальних, звукових та буквено-звукових абревіатур. Найменше - часткових (частковоскорочених) та комбінованих абревіавтур.

Як відомо, інтенсивне використання абревіатур повязане передусім зі здобуттям Україною незалежності, пожвавленням звязків зі світовою спільнотою, глобальними змінами в її розвитку та багатьма іншими причинами. Усе це сприяло динамічним соціально-політичним, економічним і культурним перетворенням, активізувало процеси номінації та комунікації. Унаслідок цього значно інтенсифікувалося творення як нових слів, так і номінативів у формі словосполучення. Поява великої кількості складних синтаксичних структур певною мірою перевантажує мову, робить її менш гнучкою, малопридатною в спілкуванні. До того ж окремі номінанти настільки громіздкі, що ними послуговуватися дуже важко. У звязку з цим у сучасній мові діють й інтралінгвальні чинники, найголовнішим з яких виступає закон економії мовної енергії, мовних засобів. Він тісно взаємодіє також із ще одним важливим екстралінгвальним чинником, що притаманний мові ЗМІ і має власне прагматичний характер, - ощадливим використанням газетної і журнальної площі й ефірного часу, які нині стають дуже дорогими. Крім того, істотне значення серед інтралінгвальних чинників мають великі потенційні можливості, закладені в українській мові.

Словотвірна система української мови не була перешкодою на шляху творення різноманітних за структурою лексичних скорочень, що трапляються переважно в писемній мові і значно рідше - в усному мовленні. За дериваційними ознаками серед досить великого масиву абревіатур, зафіксованих у мові сучасних ЗМІ, як і в літературній мові в цілому, можна виділити три основні групи: часткові, ініціальні, комбіновані.

Часткові, або частковоскорочені, абревіатури становлять найбільшу за обсягом групу лексем. Характерною особливістю цих одиниць є скорочення не всіх компонентів твірної синтаксичної структури (базового словосполучення), а лише одного чи кількох, але з обовязковою наявністю одного повного слова. Пор.: політична структуризація - політструктуризація «процес чіткого оформлення політичних структур», державна партійна номенклатура - держпартноменклатура, міська державна адміністрація - міськдержадміністарція українська державна інстанція - укрдержінстанція, екологічна освіта - екоосвіта: «За попередніми даними, господар будинку працював в облгазі, його дружина - в Київській міськдержадміністрації» («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 17 (Львівські новини)). Остання ознака сприяє більшій прозорості внутрішньої форми слів, полегшує їх розуміння та сприйняття слухачами і читачами, активізує процес входження цих одиниць до загальновживаної лексики з подальшою їх кодифікацією. До того ж, як слушно відзначають дослідники, структура частковоскорочених слів свідчить про їх проміжний характер між абревіацією і основоскладанням.

Серед частковоскорочених абревіатур-інновацій мови ЗМІ кінця ХХ - початку ХХІ століття активізувалися деякі дериваційні моделі.

. Надзвичайно продуктивними є універбати, утворені внаслідок усічення слова-означення і повного збереження означуваного. Початковими скороченими компонентами прикметникового походження є такі, переважно запозичені, лексемо-морфеми, як:

теле-: телемагазин, телебізнесмен, телеполітик, теледебати, телезвернення, телеінєкція, теледуель: «Канал «1+1» провалив задуманий проект: на захмарну суму (майже 800 тисяч гривень), яку „плюси виставили партіям і блокам за участь у теледуелі, погодилися лише три політичні сили» («Експрес», 16 - 23 березня 2012 року, с. 5);

євро-: євробанкір, євроремонт, євроспільнота, євростандарт: «Тому євроспільнота готова надати підтримку, за умови, що Україна перегляне деякі законопроекти в галузі екології та захисту навколишнього середовища» («Високий Замок», 29 грудня року - 2011 року, с. 3);

нарко-: наркобанда, наркобарон, наркодилер, наркобізнесмен, наркодолари, наркокурєр: «Погодившись допомогти слідству, наркодилер розповів, що у своєму вінницькому помешканні зберігає решту товару» («Експрес», 18-25 травня 2012 року, с. 20);

політ-: політеліта, політлідер, політпапараці, політсила, політчлен: «Політеліта нинішньої каденції цією статтею користується досить активно» («Високий замок», 11-12 березня 2012 року, с. 5);

дем-: демблок, демкрило, демплатформа, демсили, демфракція: «Тільки чому в цій ситуації демсили не виявили бажання обєднатися, незрозуміло» («Експрес», 23 лютого - 2 березня 2011 року, с. 9);

еко-: екобезпека, екополіс, екосистема, екотуризм, екорух: «Поширений у Західний Європі, в нас екотуризм тільки починає набирати обертів» («Високий Замок», 18 квітня 2012 року, с. 14);

спец-: спецпатент, спецформування, спецкомпютер: «Спецкомпютер виявляє закономірності в розташуванні так званих люмінесцентних червоних галактик» («Експрес», 18-25 травня 2012 року, с. 15);

іно-: іномарка, інопартнер, інопартієць, інофірма: «Коли стемніло, іномарка підїхала до підїзду будинку, після чого пролунало три постріли» («Високий Замок», 4 - 5 лютого 2012 року, с. 3);

парт-: партбос, партнамісник, партсписок, партчиновник: «Складений партсписок був затверджений на позачерговому скликанні: «за» проголосували одноголосно» («Експрес», 2-9 березня 2012 року, с. 11);

фарм-: фарміндустрія, фармпрепарат, фармфабрика: «Фарміндустрія західного регіону потребує кращого фінансування з боку держави - кошти повинні бути закладені в Дербюджеті вже з наступного боку» («Високий Замок», 24 - 30 листопада 2012 року, с. 2).

Ці дериваційні моделі засвідчують зростання актуальності даних понять і реалій у житті української та світової спільноти, залучення компонентів іншомовного походження до словотвірної системи сучасної української мови. Такі інновації здебільшого не стають надбанням загальномовного словника, залишаються оказіональними утвореннями, що покликані яскраво відтворити образ, ситуацію, поняття, явище, а водночас пожвавити виклад і вплинути на читача або слухача.

Особливо актуальними і частими виявляються названі одиниці в заголовках, щоб привернути увагу, зацікавити споживача інформації: «Замість ЖЕКів - кондомініуми» («Експрес», 1-8 грудня 2011 року, с. 9 (Львівські новини)); «75 років до НАТО» («Високий Замок», 16 квітня 2012 року, с. 4); «СДВ - не СНД» («Експрес», 8-15 грудня 2011 року, с. 5); «VIP-персони» («Експрес», 9-16 лютого, с. 1 (Львівські новини)); «Соціологи: БЮТ має шанси наздогнати «Регіони» («Високий Замок», 10-16 березня 2011 року, с. 5); «ПРП завжди відстоювала інтереси львівян» («Експрес» 23 - 30 березня 2012 року, с. 11 (Львівські новини)); «Нацбанк підозрює» («Високий Замок», 25 січня 2012 року, с. 8); «БТР замовляли?» («Експрес», 23-30 листопада 2011 року, с. 15); «А СНІД не спить» («Експрес», 1-8 грудня 2011 року, с. 2 (Львівські новини)); «Україна в ЄС: міраж чи реальність?» («Високий Замок», 13-19 квітня 2012 року, с. 4); «Навіщо нам СНД?» («Експрес», 23 лютого - 2 березня 2012 року, с. 3); «По ДНК - на Марс» («Експрес», 11 - 18 травня 2012 року, с. 15); «США - добре, а Іран - краще» («Високий Замок», 16-22 березня 2012 року, с. 5); «ДАІ готова до техогляду» («Експрес», 4-11 травня 2012 року, с. 2 (Львівські новини)).

. Меншою регулярністю відзначаються абревіатури з першим усіченим питомо українським компонентом, які також постали на основі прикметниково-іменникових словосполучень. У них лексемо-морфемами виступають:

держ-: держадміністрація, держаморальність, держскарбниця, держверхи, держгодівниця: «Нам вдалося встановити особу власника автомобіля, з якого стріляли в колишнього голову Львівської обласної держадміністрації» («Експрес», 8-15 грудня 2011 року, с. 3 (Львівські новини)).

укр-: Укравіалінії, укравіація, Укрзалізниця, Укртаємниця: „Торік на «Укрзалізниці» було понад чотири тисячі випадків розкрадень деталей рухомого складу, обладнання сигналізації, систем енергетики і звязку, металевих фрагментів колії» («Експрес», 23-30 березня 2012 року, с. 1);

Останнім часом відзначено активізацію використання абревіатур, що утворилися з частин кількох перших і повного останнього складника розгорнутої номінації: Державний комітет з національної міграції - Держкомнацміграції, Державний комітет з інформаційної політики - Держкомінфорполітики, комуністична партійна більшість - компартбільшість, Українська аграрна і промислова біржа - Украгропромбіржа, Український соціальний банк - Укрсоцбанк, Український комерційний банк з іноземним капіталом - Укркомінбанк, Міністерство екологічної безпеки - Мінекобезпеки: «Добре це чи погано? - запитали ми в Олександра Сугоняка, президента Асоціації українських банків; Андрія Оністрата, керуючого Київською обласною дирекцією АКБ «Укрсоцбанк»; Пилипа Буждигана, члена парламентського економічного комітету, автора нового законопроекту про заборону створення банків з іноземним капіталом» («Експрес», 16-23 березня 20112 року, с. 10).

. Меншу за обсягом групу, порівняно з попередніми, становлять скорочення, що за структурою подібні до композитивів, оскільки усічений компонент поєднується з повним словом сполучним голосним о. Серед них з продуктивними компонентами такі:

етно-: етнобізнес, етнокультура, етнопсихологія, етнономенклатура, етнопедагогіка: «У планах - ввести предмет етнопедагогіки у середні та вищі педагогічні заклади України» («Високий замок», 26 січня - 1 лютого 2006 року, с. 9);

енерго-: енергоборг, енергозалежність, енергоносії, енергокриза, енергопрогрес, енергорепресії: «Усі кошти за оренду Росія автоматично зараховує у рахунок українського боргу за російські енергоносії, який накопичився протягом 1990-х років» («Експрес», 8-15 грудня, 2005 року, с. 5), а також з іншими компонентами: демоліберальний, демосоціальний, алюмомідь, експоцентр, інфобанк (інформаційний банк), металопласт: «Оскільки деякі екземпляри коштують від ста тисяч до півмільйона доларів, в експоцентрі вжито надзвичайних заходів безпеки» («Високий Замок», 25 - 26 березня 2006 року, с. 20).

Ініціальні абревіатури - досить значний за обсягом корпус лексичних скорочень, який повсякчас активно поповнюється і розвивається в сучасних засобах масової інформації. До них належать лексеми, що постали на основі ініціальних, тобто початкових звуків чи літер слів складної номінації. Серед них, у свою чергу, варто виділити такі різновиди, як літерні, звукові, літерно-звукові, літерні та звукові з числовим складником.

Велику групу серед ініціальних у мові мас-медіа становлять літерні новотвори, що виникли за назвами букв: АРК (а-ер-ка) - Автономна Республіка Крим, МБР, ІНДЗ (ін-де-зе) - Індивідуальне науково-дослідне завдання, ЦСКА (це-ес-ка) - Центральний спортивний клуб армі, СБУ (ес-бе-

у) - Служба безпеки України, НБУ (ен-бе-у) - Національний банк України, НТБ (ен-те-бе) - Науково-технічна бібліотека, АЕС (а-ес) - Атомна електростанція, УВК (у-ве-ка) - Унікальна внутрішня система, НХЛ (ен-ха-ел0 - Національна хокейна ліга :

«Візьмемо тисячу дітей, яким на момент аварії на Чорнобильській АЕС виповнилося 2-3 роки і які жили у місті Києві» («Експрес» 18 - 23 квітня 2012 року, с. 15); «Виконання ІНДЗ є одним із обовязкових модулів залікового кредиту з дисципліни «Банківські ризики ірегулювання банківської дііяльності». («Експрес», 8 - 15 грудня 2011 року, с. 10); «Це бюро має займатися розслідуванням справ, порушених проти працівників миліції, СБУ, суддів, вищих посадових осіб» («Високий замок», 25 - 31 вересня 2012 року, с. 6); «НБУ вже дав розпорядження Баненотно-монетному двору виготовити зразки монет номіналом 15 і 20 копійок» («Високий Замок». 25 -31 жовтня 2012 року, с. 12); «Плівку НТБ отримало не від «грузина на вулиці», а від спецслужб» («Високий Замок», 25-31 жовтня 2012 року, с. 13); «Зрештою, коли розгланути списки членів окружної комісії та спостерігачів, оприлюднені на сайті УВК, ми тут не побачимо зусилля чужоземців» («Високий замок», 19-24 червня 2012 року, с. 5); «Олександр Кулик першим озвучив звістку про вагоме підсилення з НХЛ» («Високий замок», 23 - 30 серпня 2012 року, с. 6).

Звуковими називаються новотвори, що вимовляються за звуками, а не за назвами літер. Їх кількість у сучасних мас-медіа поступово зростає. Ця група представлена одиницями типу НАНУ - Національна академія наук України, ООН - організація обєднаних націй, УПА - Українська повстанська армія, ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоровя, УДАР - Український Демократичний Альянс за реформи, ЛОДА - Львівська обласна державна адміністрація, СЕС - Санітарно-епідеміологічна станція, ДАІ - Державна автоінспекція, ЗАЗ - Запорізький автомобілебудівний завод: «Серед ттх, хто поставив підпис під зверненням, - лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Євген Сверстюк, президент Українського ПЕНклубу Мирослав Маринович, координатор програми Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко, голова Київської міської організації товариства «Меморіал» ім.. В. Стуса Роман Круцик, професор НУ «Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Оксана Данилевська та інші» Наталя («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 5 (Львівські новини)); «Якщо «Батьківщина» чи «Удар» отримають на кілька мандатів менше, великою бідою для України це не стане» («Високий замок», 25-31 жовтня 2012 року, с. 10); «Міносвіти України, очолюване українофобом Дмитром Табачником, надіслало в головне управління освіти і науки ЛОДА листа, у якому зазначено, що усі підручники та посібники, які використовують у навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством» ( «Високий замок», 23-30 серпня 2012 року, с. 6); «У столичній ДАІ провели рейд - стежили за маршрутними таксі» («Високий замок», 23-30 серпня 2012 року, с 8); « На гарячій лінії Львівської СЕС, куди звернувся «Високий замок», повідомили, що «не володіють інформацією» про збирання виборчої інформації у своїх працівників», («Високий замок», 25 - 31 жовтня 2012 року, с. 2); «З 17 вересня цього року ЗАЗ збільшив заводську гарантію на всі автомобілі» («Високий Замок», 25 - 31 жовтня 2012 року, с. 4)Зрідка трапляються такі складноскорочення ще й з цифровим компонентом: МАС98 - Міжнародний автомобільний салон 1998 року.

До літерно-звукових інновацій належать утворення, в яких перші ініціальні складники вимовляються за назвою літер, а всі інші мають звукову вимову. Наприклад: КУН - Конгрес українських націоналістів, ДВК - діалоговий обчислювальний комплекс, ОВК - окружна виборча комісія, УРП - Українська республіканська партія, КПРС - Комуністична партія робочих і селян, КПРФ - Комуністична партія Російської Федерації, УГКЦ - Українська Греко-Католицька церква: «Тож ми (УНКП, УРП, партія «Собор», думаю, і КУН долучиться, і інші партії, що називають себе опозицією) будемо робити все можливе для того, щоб в день виборів оточити і ДВК і ОВК своїми прихильниками» («Високий замок, 11-18 травня 2012 року, с. 17); « На думку частини лівих, лідера КПРФ Геннадія Зюганова має завтупити молодий лівий радикал - 35-річний Удальцов» («Високий замок», 25-31 жовтня 2012 року, с.13);

Різновидом аналізованих абревіатур є скорочення з числовим (цифровим) компонентом: СНО-2 - 2-ий Договір про скорочення надзвичайних озброєнь, ЧР-91 - Червона Рута 1991-го року, ЧЄ-2000 - чемпіонат Європи 2000-го року: «Як відомо. На Євро - 2012 був зафіксований рекордний попит на придбання квитків» («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 8 (Львівські новини)).

Комбіновані абревіатури-інновації утворюються специфічним поєднанням, комбінуванням різних частин скорочених слів, зокрема:

а) складово-ініціальних: ДержТБ - державне телебачення, МінНС - Міністерство з надзвичайних ситуацій, УкрУЦА - Українське управління цивільної авіації: «Прибулі фахівці МінНС підтвердили підозри: у згарищі лежали гранати Другої світової війни» («Високий Замок», 11 квітня 2012 року, с. 4), іноді з іншомовними компонентами: ПриватTV - приватне телебачення: «Створено цю програму на каналі Приват - TV з участю популярної акторки Анджеліни Джолі» («Експрес», 23-30 квітня 2012 року, с. 1 (Львівські новини));

б) звуково-складових та складово-звукових: ТВЕл - тепловидільний елемент, НаУКМА - Національний університет «Києво-Могилянська академі», АсФУ - Асоціація філателістів України: «Щоб здобути освіту в НаУКМА, доведеться викласти щонайменше 7 тисяч грн. за рік на природничому факультеті» («Експрес», 25 травня - 1 червня 2012 року, с. 10);

в) літерно-лексичних: ТВ-проект - телевізійний проект, ТБ-розчарування - розчарування, отримане від телебачення, НДП-опозиція - опозиція в Народно-демократичній партії.

За граматичними ознаками нові абревіатури є неоднотипними. Через це важливого значення набуває встановлення їхніх граматичних категорій роду, числа і відмінка. Крім того, граматичні ознаки частини складноскорочень, переважно ініціальних, ще перебувають у процесі встановлення. За родовою належністю абревіатури-інновації можна поділити на такі групи:

. Складноскорочені слова, що мають чітко виражені ознаки власної категорії роду. До них належать переважна більшість відмінюваних складноскорочених слів та абревіатур: інваспорт, -у, ч., єврооблігація, -ї, ж., Держкомпідприємництво, -а, с., УВІМБ (Український вільний інститут менеджменту і бізнесу), -у, ч.: «На сьогодні інваспорт в Україні, не зважаючи ні на що, достатньо добре фінансується, і передовсім за це ми маємо завдячувати нашому Параолімпійському комітету» («Експрес», 23 - 30 березня 2012 року, с. 23). Окремим з них притаманний інший рід, ніж його має опорне слово абревіатури, наприклад: Центрвиборчком, -у, ч. - центральна виборча комісія, НЛО (ен-ел-о), невідм., с. - нерозпізнаний (невідомий) літаючий обєкт: «Якихось особливих вимог Центрвиборчкому до паперу бюлетенів немає» («Високий Замок», 23 лютого - 1 березня 2012 року, с. 2); «І людям, котрі кажуть, що бачили НЛО чи мали контакт із чужопланетянами, варто більше довіряти?» («Експрес», 19-26 березня 2012 року, с. 19).

. Абревіатури, родова належність яких формально ще чітко не визначилася і рід яких звичайно встановлюється за граматичним родом стрижневого слова: ГРВІ - гостра респіраторно-вірусна інфекція (тобто ж. р.), ЦЕІ - Центральноєвропейська ініціатива (ж. р.): «Бо ж немає абсолютно здорових людей, щонайменше раз на рік кожен з нас ризикує підхопити ГРВІ, ангіну, бронхіт...» («Високий Замок», 13-19 квітня 2011 року, с. 8). Такі абревіатури звичайно не мають форм числа та відмінка.

. Скорочення, що є незмінюваними і мають форму множини: ПР/PR - паблік рилейшинз - public relations «чесна, правдива інформація; звязки з громадськістю»: «Факт: усі провідні українські зірки користуються послугами PR-агентств або ж мають у штаті команди досвідченого фахівця в цій галузі» («Експрес», 18 - 23 лютого 2011 року, с. 17).

Необхідно відзначити, що в добу бурхливих змін, докорінних соціально-політичних, економічних, культурних перетворень на теренах України, глобалізації міжнародних процесів у мові сучасних українських мас-медіа, як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці, відбувається інтенсивне продукування і нагромадження величезного корпусу складноскорочених новотворів, своєрідний абревіатурний бум. Тому ці одиниці за своїми структурними, семантичними, фонетичними, стилістичними, графічними та правописними параметрами є неоднорідними. Тож і ставлення до них має бути різним.

.2 Помилкове використання, варіантність абревіатур у мові преси

На особливу увагу заслуговує питання придатності складноскорочених слів нормам літературної мови, практичній доцільності використання, правильного розуміння і сприйняття їх читачами і слухачами. Слід застерігати працівників електронних та друкованих ЗМІ, дописувачів від надмірного захоплення недоречними, безглуздими, немилозвучними складноскороченими інноваціями типу ЄБРР (йе-бе-ер-ер) - Європейський банк реконструкції і розвитку, ЗМОП (змоп) - загін міліції особливого призначення, ЇГБ (йі-ге-бе) - їжа готова до вживання, СРЮ (ес-ер-йу) - Соціалістична Республіка Югославія, ВРЮ (врю) - Вища рада юстиції, ДХК (де-ха-ка) - Державна холдингова компанія, МЯУ (мяу) - Міжнародні ярмарки України, ВВВ (ве-ве-ве) - Велика Вітчизняна війна, політрозборки, стрип-бар, що викликають нездорові асоціації, іноді навіть призводять до вульгаризації мови, наприклад: «Тепер Рада директорів ЄБРР над затвердженням умов договору» («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 1 (Львівські новини)); «Але прийнятий нещодавно закон ВРЮ скасувала, аргументуючи це змінами на міжнародній політичній платформі» («Високий Замок», 16 - 22 лютого 2011 року, с. 2); «Для українців ВВВ розпочалася у березні 1939 року, коли хортистська Угорщина, маючи підтримку гітлерівської Німеччини, розпочала відкриту агресію проти Карпатської України» («Експрес», 4 - 11 травня 2012 року, с. 3).

Чимало абревіатур працівники преси подають із грубими помилками щодо їх орфографії, не дотримуючись правил чинного правопису: ТВЕЛ (правильно ТВЕл) - тепловидільний елемент, Астур (правильно АСТур) - автомобіль, спорт, туризм (назва концерну), РАДЕК (правильно РадЕК) - радіаційний та екологічний контроль, ОПЕРУ (правильно ОперУ) - операційне управління (контори держбанку), РУНВіра (РУНвіра) - рідна українська національна віра: «Не таємниця, що кожного року управління РАДЕКу здійснює перевірку показників радіації в зоні Чорнобиля» («Експрес», 2 - 9 березня 2012 року, с. 7). Більшість таких та їм подібних утворень, зокрема слів-одноденок, маркованих одиниць індивідуально-авторського характеру, а також низка номінацій міток певної доби поступово вийдуть з активного функціонування і поповнять застарілу лексику. Цей процес уже відбувається. Так, деякі абревіатури-неологізми проіснували в колишньому СРСР, а згодом в Україні дуже недовго і стали історизмами. Це стосується одиниць на позначення політичних органів - ДКНС (Державний комітет із надзвичайних ситуацій), передвиборчих обєднань і блоків - СЛОн (Соціально-ліберальне обєднання),НЕП („Народовладдя. Економіка. Порядок - блок демократичних партій), товариств - ТУМ (Товариство української мови), підприємств - КСП (колективне сільськогосподарське підприємство) тощо.

Треба відзначити як позитивну тенденцію, що спостерігається в мові мас-медіа кінця ХХ - початку ХХІ століття, - формування деяких власне українських абревіатур. Вони починають активніше вживатися замість колишніх складноскорочених слів, що зявилися на ґрунті російської мови. Прикладом цього можуть слугувати утворення на зразок ВНЗ (вищий навчальний заклад), ВЗО (вищий заклад освіти) або виш (навчальний заклад вищої освіти) замість лексеми вуз, що є калькою з російською (з російської высшее учебное заведение): з російської слово «учебный» перекладається «навчальний», ЗМОП (загін міліції особливого призначення) замість ОМОН (з російської - отряд милиции особого назначения), НП (надзвичайна подія) замість ЧП (чрезвычайное происшествие): «Так, це можливо, приймальна комісія кожного ВНЗ сама встановлює критерії прийому до нього за результатами зовнішнього сертифікаційного тестування» («Високий Замок», 13 - 19 квітня 2012 року, с. 5); «Медики, які прибули на місце НП, діагностували травму хребта і доставили потерпілого до лікарні» („Експрес, 10 - 17 листопада 2011 року, с. 2 (Львівські новини)).Однозначною помилкою є подання абревіатури на позначення вищого навчального закладу через ненормативне утворення вуз: «Щоб осягти загальну картину, досить поглянути на становище в кількох найбільших вузах України» («Експрес, 23 лютого - 2 березня 2012 року, с. 7); „І хоча в масштабах усієї країни ця програма ще не діє, всі абітурієнти в більшості вузів зможуть вступити, подавши державні сертифікати зовнішнього тестування („Експрес», 23 - 30 березня 2012 року, с. 15).

Сучасна українська мова вже позбулася відчутного тиску російської мови, виробила власні лексичні одиниці, які б повністю відповідали її фонетичній, словотвірній, граматичній та стилістичній лексемам. На сьогодні, проте, в мові ЗМІ журналісти ще продовжують послуговуватися деякими сумнівними російськими абревіатурами типу бомж ( з російської без определенного места), спецназ (з російської отряд милиции особого назначения), біч/бич (з російської бывший интеллигентный человек), комок (з російської коммерческий киоск) тощо. Ці абревіатури-запозичення з російської мови та їх кальки є порушеннями норм сучасної української мови, тому їх використання є недопустимим. Однак деякі назви установ та організацій радянської доби ввійшли у формі абревіатур саме в російському літерному оформленні. І хоч майже всі вони мають українські відповідники, такі кальковані одиниці практично вживаються рідко. Наприклад: ГУЛАГ (з російської Главное управление лагерей) - ГУТАБ (Головне управління таборів), КГБ (з російської Комитет государственной безопасности) - КДБ (Комітет державної безпеки): «У Мюнхені 15 жовтня в 1959 році радянські спецслужби прибирають Степана Бандеру, - руками агента КДБ, українця Богдана Сташинського» («Експрес», 8-15 грудня 2011 року, с. 14).

Переважна більшість складноскорочених інновацій проходить своєрідну апробацію на доцільність і придатність нормативного використання саме в мові мас-медіа. Деякі з них уже стали літературними абревіатурами і ввійшли до різних тематичних груп лексики, зокрема до суспільно-політичної (НБСЄ - Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, Мінекобезпеки - Міністерство екологічної безпеки, УРП - українська республіканська партія, НРУ - Народний рух України, демпартія - демократична партія, партсписок - партійний список): «Батьківщина», як ви знаєте, вирішила нікого не підтримувати, а блок Народного союзу «Наша Україна» та НРУ ніяк не можуть дійти згоди щодо єдиного кандидата!» («Експрес», 2 - 9 лютого 2012 року, с. 6 (Львівські новини)), фінансово-економічної (МВФ - Міжнародний валютний фонд, УМВБ - Українська міжбанківська валютна біржа, ПМС - приватизаційний майновий сертифікат, євробізнес): «А тому минулорічні прогнози МВФ щодо стабілізації євро на валютному ринку були небезпідставними» («Експрес», 21 січня 2012 року, с. 3), науково-технічної (леч - людино-електронний чип, оргтехніка - організаційна техніка, спецкомпютер), медицини та охорони здоровя (ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоровя, ВУЛТ - Всеукраїнське лікарське товариство, ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, ГРВІ - гостра респіраторно-вірусна інфекція, МРТ - мікрохвильова резонансна терапія): «Статистика ВООЗ твердить, що кожен сьомий-десятий пацієнт зі ста тих, які лікуються стаціонарно, заряджається інфекцією, перебуваючи у клініці « («Експрес», 31 травня - 7 червня 2012 року, с. 8 (Львівські новини)); «У Міністерстві охорони здоровя кажуть, що епідемічного порогу наразі не перевищено, а проте із занепокоєнням відзначають швидке збільшення числа випадків захворювання на грип та ГРВІ» («Експрес», 23 - 30 лютого 2012 року, с. 2); спорту (СЄХЛ - східноєвропейська хокейна ліга, ФСУ - Федерація самбо України, ПФЛ - Професійна футбольна ліга, інваспорт - інвалідний спорт): «Мені зателефонував Ігор Федорович Атаулін, який працює у ПФЛ, і сказав, що є можливість поїхати з Карпатами на збори» («Експрес», 16 - 23 лютого 2012 року, с. 7 (Львівські новини)). Цьому сприяла їхня зрозумілість, милозвучність, естетичність.

У мові сучасних ЗМІ спостерігаємо таке, здавалося б, нехарактерне для абревіатур явище, як варіантність. Воно є небажаним, бо ускладнює сприйняття інформації. Варіантність абревіатур зумовлена певними причинами. Найтиповіша з них - прагнення кореспондентів, редакторів та дописувачів дещо урізноманітнити, пожвавити виклад, своєрідніше і жвавіше назвати щось, уникаючи тавтологій: Кабмін - КМ (Кабінет Міністрів), Євросоюз - ЄС (Європейський Союз), Нацбанк - НБУ, МЮ - Манюнайтед (англійський футбольний клуб «Манчестер Юнайтед»): «Економісти Центру європейських реформ, зі свого боку, відзначають, що останній етап розширення ЄС привів до виникнення нового розподілу праці між членами організації, що дасть змогу Євросоюзу залишатися конкурентоспроможним в умовах глобалізації світової економії» («Високий Замок», 5 - 11 травня 2012 року, с. 5); «Нацбанк України подав до Верховної Ради законопроект, в якому передбачено право НБУ заморожувати вклади населення на тридцять діб» («Експрес», 1 - 8 грудня 2011 року, с. 7); «Нагадаємо, що свого часу в. о. премєр-міністра Микола Азаров підписав постанову Кабміну, якою за Президентом, котрий вийшов у відставку, зберігалося щомісячне гривневе утримання в розмір місячного фонду оплати роботи Президента» («Експрес», 10 - 17 листопада 2011 року, с 15); «В умовах дії політичної реформи реванш набирає особливо загрозливих форм, адже переможці виборів можуть спробувати сформувати парламентську більшість і КМ» («Високий Замок», 23 - 29 березня 2012 року, с. 4).

Другою причиною є нормативна неусталеність передавання названих одиниць, яка характерна для аналізованого періоду розвитку української мови в цілому: МінНС - МНС (Міністерство з надзвичайних ситуацій), МЗЕТ - МЗЕЗіТ - МЗЕЗторг (Міністерство зовнішніх економічних звязків і торгівлі), облдержадміністрація - ОДА (обласна державна адміністрація), райдержадміністрація - РДА (районна державна адміністрація), ТзОВ - ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), персек - першсек (перший секретар), РУНВіра - РУНвіра (рідна національна українська віра): «Вітаючи голову ОДА з Великодніми святами, маленькі митці побажали йому здоровя та запросили до себе в гості» («Експрес», 27 квітня - 4 травня 2012 року, с. 2 (Львівські новини)).

У процесі активізації утворення абревіатур зростає також кількість омонімічних утворень, що є зовсім небажаним явищем. Адже читачеві або слухачеві буває досить важко зрозуміти зміст таких скорочень. Вони можуть спричинити плутанину, помилки в сприйнятті інформації. І хоч омонімічні абревіатури часто зрозумілі з контексту чи ситуації, проте, утворюючи нові одиниці, цього явища слід уникати. Якщо ж це сталося, то намагатися використовувати їх обережно, після повної розгорнутої назви. Прикладами таких омонімічних інновацій-абревіатур можуть слугувати: МАУ (Міжнародна асоціація українознавців) і МАУ (Міжнародні авіалінії України), СУМ (Спілка української молоді), СУМ (Словник української мови в 11 томах), КС (компенсаційні сертифікати) і КС (Конституційний Суд), МП (мале підприємство) і МП (Московський патріархат): «Якщо це посередник, новостворене МП, то не варто ризикувати» («Високий Замок», 20 грудня, 2011 року, с. 9); «Гадаю, що заяви УПЦ (МП) стосовно віровідступництва Віктора Ющенка - це чергова провокація Москви проти України» («Експрес», 4 - 11 травня 2012 року, с. 1). Позитивним прикладом усунення негативної омонімії є абревіатура-інновація ДемПУ (Демократична партія України), якою свідомо замінили початкове невдале утворення ДПУ (де-пе-у), співзвучне з ДПУ (Державне політичне управління (лютий-грудень 1922 р.), що було попередником КДБ. Ще однією ілюстрацією того, як самі мовці намагаються позбутися небажаного збігу, є свідома робота над складноскороченими новотворами. Так, спочатку в самоназві двох партій фігурувала однакова абревіатура - СПУ, зокрема Соціалістичної партії України і Селянської партії України. Згодом вони почали позначатися різними скороченнями - СоцПУ і СелПУ. Така заміна є доцільною зважаючи й на те, що абревіацією СПУ позначаються - Спілка письменників України та Спілка політвязнів України.

Отже, творення інноваційних абревіатур - досить поширене явище в сучасних ЗМІ, що зумовлено прагненням порушити деякі жорсткі рамки мовної системи, стимулюючи цим її розвиток. Постійне збільшення багатокомпонентних, розчленованих одиниць породжене активізацією в мові тенденцій до раціоналізації й економії. Воно сприяє динаміці продукування різних типів складноскорочених одиниць, серед яких кількісно переважають часткові та ініціальні.

Висновки

Абревіація як спосіб словотворення зародилась на початку ХХ століття на вимогу часу, зокрема у звязку з нагальною потребою уникнення повторів та економії мовних засобів при передачі інформації. Така тенденція тісно повязана з інтенсивним розвитком суспільного життя, розбудовою державного адміністративного апарату та соціолінгвістичною ситуацією. Складноскорочені слова сприяють упорядкованості мовних засобів та передачі інформації у стислій формі.

Суть абревіації як мовного явища полягає у створенні коротших порівняно з вихідними структурами і синонімічних до них номінацій. Усі складноскорочені слова, на відміну від звичайних скорочень, творяться усіченням основ, входять до лексичного складу мови та самостійно функціонують в усній і писемній мові. Основними умовами функціонування абревіатур є їх зрозумілість, доцільність та стандартність.

Складноскорочені слова сучасної української мови класифікують за різними ознаками, зокрема залежно від їхньої структури та вимови (ініціальні, абревіатури складового та змішаного типу, комбіновані), за характером будови (прості та складені) та за походженням. Проте навіть така досить чітка диференціація абревіатур не знімає проблеми правильної вимови цих мовних одиниць.

Для абревіатур сучасної української мови характерною ознакою є наявність певних морфологічних властивостей, зокрема роду, числа та відмінка. Рід складноскорочених слів визначається здебільшого за опорним словом вихідного словосполучення або граматично, за останньою буквою скорочення. У словозмінному плані більшість абревіатур належить до невідмінюваних, а здатність до відмінювання, в основному, розвинена у звукових абревіатурах.

Слабким місцем у загальномовному процесі є лексикографічне відтворення складноскорочених слів. Проблема стала особливо відчутною зі здобуттям Україною незалежності, коли постала гостра потреба у власне україномовній літературі. Проте сьогодні ніяких позитивних зрушень у цьому напрямку немає. Тому доцільним було б обєднання зусиль мовознавців для того, щоб видати словник, який подаватиме не тільки абревіатури, а й основні правила щодо їх написання, поради щодо правильності вживання, тобто міститиме додаткову інформацію. Такий комплексний підхід до розгляду складноскорочених слів є особливо доречним.

Позитивними тенденціями при використанні абревіатур у мові преси є активізація процесу заміни частовживаних, нерідко громіздких, сполук на коротші, які активно функціонують та розвантажують мову, сприяючи економії газетної площі періодичних видань. Негативними моментами є перевантаження тексту складноскороченими словами та порушення норм милозвучності.

Проаналізувавши використання абревіатур у газетах «Експрес» та «Високий Замок», можна відзначити, що вони здебільшого підпорядковуються загальнолітературним нормам. Питома вага належить загальновживаним та відомим широкому загалу складноскороченим словам, які успішно вживаються не лише на сторінках періодичних видань, а й на радіо та телебаченні, хоча діапазон їх варіантності, безумовно, ширший. Вперше подані абревіатури розшифровуються поряд у дужках. Серед семантичних груп переважають складноскорочені слова на позначення міжнародних організацій та обєднань, левова частка належить абревіатурам політичних партій України, а також абревіатурам у галузі спорту.

Зважаючи на проблеми, повязані із вживанням абревіатур, при подальшому їх вивченні та використанні необхідно враховувати таке:

) мовознавці та дослідники, описуючи абревіатури, повинні користуватися єдиною термінологією, уникаючи варіантності на позначення одного поняття;

) при введенні абревіатур у текст (особливо періодичних видань) потрібно використовувати тільки ті складноскорочені слова, які відомі широкому загалу та не ускладнюють сприйняття інформації;

) при першому використанні маловживаних, новоутворених чи ще не засвоєних абревіатур у тексті треба подавати повну назву складноскороченого слова;

) брак наукових джерел, які б ґрунтовно висвітлювали походження, правопис, вживання та ряд інших питань, повязаних з функціонуванням абревіатур в українській мові, зумовлює потребу фахової літератури, зокрема для журналістів та редакторів;

) на сьогодні немає довідкової літератури, яка б повністю подавала складноскорочені слова, тому на вимогу часу доцільним є випуск повного словника абревіатур сучасної української мови.

Невелика кількість праць підтверджує думку про те, що цю тематику все ще недостатньо вивчено й вона потребує додаткового дослідження.

Список використаної літератури

Довідкова література

. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / за ред. В. Т. Бусела. - К. ; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.

. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів [Текст] / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. - К. : Вища школа, 1985. - 360 с.

. Зінкевич-Томанек Б., Григорєв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови [Текст] / Б. Зінкевич-Томанек, О. Григорєв. - Краків, 1997. - 48 с.

. Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. [Текст] / М. Г. Зубков. - Харків : Школа, 2004. - 496 с.

. Словник скорочень в українській мові [Текст] / за ред. Л. С. Паламарчука. - К. : Вища школа, 1988. - 512 с.

. Українська мова. Енциклопедія. [Текст] / - К. : Українська енциклопедія, 2000. - 750 с.

. Український правопис. 4-те вид., випр. й доп. [Текст] / - К. : Наукова думка, 1994. - 238 с.

Навчальна література

8. Віняр Г. М. Словотворчі тенденції в сучасній українській мові (на матеріалі усного і писемного мовлення 80-х - початку 90-х років ХХ століття) [Текст] / Г. М. Віняр. - Дніпропетровськ, 1992. - 180 с.

. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. [Текст] / Н. Ф. Клименко. - К. : Наукова думка, 1981. - 214 с.

. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : навчальний посібник. [Текст] / З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2005. - 352 с.

. Партико З. В. Загальне редагування : навчальний посібник [Текст] / З. Партико. - Львів : Афіша, 2001. - 416 с.

. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. А. П. Грищенка. - К. : Вища школа, 1997. - 315 с.

. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. І. К. Білодіда. - К. : Наукова думка, 1973. - 439 с.

. Сучасна українська літературна мова [Текст] / за ред. М. Плюща. - К. : Вища школа, 2001. - 452 с.

. Сучасна українська мова [Текст] / за ред. О. Д. Пономарева. - К. : Либідь, 2001. - 400 с.

Періодична література

. Бойченко Л. М. Ознайомлення учнів з абревіатурами та відабревіатурними похідними [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1982. - № 8. - С. 51-56.

. Бойченко Л. М. Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові [Текст] // Мовознавство. - 1982. - № 5. - С. 75-80.

. Возна Р. Ф. Абревіатури в діловому мовленні [Текст]// Культура слова. - 1982. - № 23. - С. 48-50.

. Горпинич В. О. Наголошування абревіатур в українській мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1987. - № 1. - С. 29-31.

. Горпинич В. О. Правопис складноскорочених слів [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1985. - № 6. - С. 25-28.

. Дзюбишина Н. Я. Ініціальні абревіатури [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1985. - № 10. - С. 57-58.

. Дзюбишина Н. Я. Про вживання абревіатур [Текст] // Культура слова. - 1982. - № 22. - С. 80-84.

. Мацько О. М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах [Текст] // Мовознавство. - 2000. - № 1. - С. 31-36.

. Микильчук Р. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження [Текст] // Вісник Національного університету „Львівська політехніка. - 2005. - № 538: Проблеми української термінології. - С. 12-15.

. Перкатюк Й. М. Скорочені і складноскорочені слова в сучасній мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1965. - № 4. - С. 26-28.

. Пуздирєва Т. К. Абревіатури в науково-реферативному тексті [Текст] // Мовознавство. - № 1. - С. 46-49.

. Сердюк М. Г. Абревіатури і співвідносні з ними слова та словосполучення [Текст] // Українське мовознавство. - К.: Вища школа, 1981. - Вип. 9.

. Сердюк М. Г. Відабревіатурні похідні в українській мові[Текст] // Питання словотвору східнословянських мов. - К., 1969. - С. 83-84.

. Сердюк М. Г. Структурно-граматичні ознаки абревіатур в українській мові [Текст] // Українська мова і література в школі. - 1982. - № 7. - С. 24-28.

. Тронь К. Л. Абревіатури в українській мові та їх відображення у словниках[Текст] // Мовознавство. - 1969. - № 1. - С. 63-66.

. Тронь К. Л. Із спостережень над структурними типами абревіатур української мови 20 - 30-х років [Текст]// Питання словотвору східнословянських мов. - К.: Наукова думка, 1969.

. Тронь К. Л. Семантичні групи абревіатур і принципи їх моделювання[Текст] // Українська мова і література в школі. - 1970. - № 1. - С. 84-86.

Аналізовані видання

33. Високий Замок : суспільно-політична газета / гол. ред. Н. Балюк. - 2012. - №199, №234 (4858)

. Експрес : суспільно-політична газета / гол. ред. І. Починок. - 2012. - №58, №106 (6576)

Вступ Скорочування виразів і їх поєднань таке ж давнє, як і письмо, оскільки люди завжди враховували принцип економії мовних засобів. Звичай скорочувати

Больше работ по теме: