Аналіз ПРП Луганської області

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кафедра охорони довкілля та збалансованого природокористування

Курсова робота

з дисципліни: Економіка природокористування

на тему: Аналіз ПРП Луганської області

Херсон, 2012

Вступ

У останні десятиріччя під дією антропогенного фактора в Україні різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Гостро постали такі екологічні проблеми як, погіршення якості питної води, забруднення підземних вод, погіршення екологічного стану водойм, деградація земель під дією вітрової та водної ерозії, осолонцювання, вторинне засолення, підтоплення, забруднення ґрунту побутовими та токсичними відходами, отрутохімікатами, зниження вмісту гумусу в ґрунтах, розораність земель перевищує допустимі межі, руйнування берегів водойм, скорочення площі лісів та лісових смуг. Недостатня площа обєктів природно-заповідного фонду, внаслідок чого велика кількість рідкісних видів флори, мікроорганізмів та фауни не охороняються, відбувається підвищення антропогенного впливу на ці обєкти, особливо на біосферні заповідники, деградація біорізноманіття - стають рідкісними або зникають види рослин, тварин, грибів; інтенсивне біологічне забруднення флори та ін.

Метою курсової роботи є аналіз ПРП Луганської області, визначення її економічного стану та розмірів відшкодувань збитків за порушення природоохоронного законодавства.

Перед нами було поставлено наступні завдання:

. Характеристика основних складових ПРП Луганської області, побудова діаграм співвідношення природно-ресурсних потенціалів районів.

. Розрахунок розміру земельного податку в залежності від типу сільськогосподарських угідь.

. Розрахунок розмірів відшкодувань збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря, забруднення водного середовища внаслідок порушення природоохоронного законодавства та відшкодувань рибному господарству.

Розділ 1. Плата за забруднення водних ресурсів

Водні ресурси - це об'єми поверхневих, підземних та морських вод, розміщених на відповідній території.

Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоровя людей, обєкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.

До 1991 р. в Україні економічні санкції за скидання забруднюючих речовин у водні обєкти не застосовувалися. В 1992-1993 рр. Міністерством охорони навколишнього природного середовища затверджені Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України та Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. Сьогодні ці нормативні акти є документами для регламентації, які визначають правові, організаційні та економічні умови функціонування механізму плати за екологічні порушення при водокористуванні.

При запровадженні базових нормативів плати за забруднення вод був значно скорочений (з 200 до 27) перелік визначених і встановлених раніше ставок плати. Речовини, які не ввійшли до цього переліку, визначаються за таблицею граничнодопустимих концентрацій (ГДК) у воді забруднюючих речовин та класу їх небезпечності. Це в свою чергу спонукало водокористувачів до розробки екологічних нормативів граничнодопустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин.

На сьогодні діють ставки базових нормативів плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі, територіальні і внутрішні морські води та у підземні горизонти, що наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні обєкти

Забруднююча речовинаНорматив плати, грн./тЗабруднююча речовинаНорматив плати, грн./тАзот амонійний57Свинець-іони1995Жири, мастила183Сірковуглець35Залізо загальне35СПАР69Завислі речовини2Сульфати2Кальцій-іони0,7Феноли2,75Магній-іони0,7Формальдегід1,1Марганець-іони35Фосфати45Масло солярне1995Фосфор28Мишяк1995Фтор172Нафта і нафто-продукти334Хлориди2Нікель і сполуки нікелю344Хром-іон тривалентний35Нітрат-іони5Ціаніди344Нітрит-іони279Цинк-іони344

Базові нормативи плати за скидання забруднюючих речовин у природні води встановлюються на підставі їх граничнодопустимої концентрації, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії. Затверджуються Міністерством екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Таблиця 2. Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів та річокКоефіцієнт КрбАзовське море2Чорне море2Дунай2,2Тиса3Прут3Дністер2,8Дніпро (від кордону України - до м. Києва)2,5Дніпро (від Каховського гідровузла до Чорного моря)2,2Припять2,5Західний Буг та ріки басейну Вісли2,5Десна2,5Південний Буг та Інгул2,2Ріки Кримського півострова2,8Сіверський Донець2,2Міус2,2Кальміус2,2

Нормативи плати за скиди забруднюючих речовин - це розмір плати за 1 т конкретної речовини. За скиди забруднюючих речовин в межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості. За понадлімітні скиди встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин. Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5. При відсутності на підприємстві затверджених лімітів плата за скиди стягується як за понадлімітні.

Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.

Визначення платежів за розміщення відходів. Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоровя людей, обєкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту. Складовими розміру платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі є:

• плата в межах установлених лімітів розміщення згідно з дозволами на розміщення відходів у навколишньому середовищі;
• плата за перевищення лімітів розміщення відходів.

Суму платежу за користування водними ресурсами платники визначають щомісяця самостійно виходячи з фактичного об'єму використаної води з різних джерел водних ресурсів, встановлених лімітів її використання і нормативів плати за неї з урахуванням наданих пільг. Для визначення платежу платники щомісяця складають спеціальний розрахунок (табл. 4.16).

Складений розрахунок плати за воду подається у встановлені строки до податкового органу, а нарахована сума платежу вноситься в місцевий бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Платежі за використання води в межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне її використання сплачуються з доходу (прибутку), який залишається в розпорядженні підприємства відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність за правильність нарахування і своєчасну сплату в бюджет платежів за воду, правильність складання і своєчасне подання до податкового органу звітності несуть підприємства-платники. Так, за несвоєчасну сплату в бюджет платежів за воду з платників стягується пеня в розмірі 0,3 % суми несплати за кожний день прострочення. За неподання у встановлений строк місячних звітностей про суму плати за воду підприємства-винуватці сплачують ПО % суми плати за воду, нарахованої за попередній місяць. Після подання звіту здійснюється перерахунок плати за воду.

Кошти, які надходять у вигляді плати за воду, використовуються в основному за цільовим призначенням - для здійснення природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів.

Розділ 2. Характеристика ПРП Луганської області

2.1 Загальна характеристика

Луганська область розташована у південно-західній частині України у басейні середньої течії Сіверського Донця на шляхах з Донбасу в Росію.

Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4 % території України). І займає 11-е місто серед областей України. Протяжність з півдня на північ більш ніж на 250 км та з заходу на схід - на 190 км.

Сіверський Донець розділяє її на дві частини: меншу - правобережну та більшу - лівобережну.

На півночі, сході та півдні межі області співпадають з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронежською та Ростовською областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північному заході - до Харківської області України.

Через територію області проходять транзитні магістралі (залізна дорога Волгоград - Харків, автодорога Волгоград - Харків, автодорога Москва-Ростов-на-Дону, газопроводи з Ставрополя та Оренбурга, нафтопроводи з Поволжя та Північного Кавказу).

Позитивними рисами географічного положення Луганської області є близькість до важливих сировинних районів та великих промислових районів і центрів; територією області проходять важливі транзитні транспортні магістралі.

Рис. 1. Карта - схема Луганської області

Найбільш великі міста: Луганськ, Лисичанськ, Сєверодонецьк.

Число адміністративних одиниць, рад та населених пунктів області:

Районів -18;

Міст обласного підпорядкування - 14;

Районів в містах - 4;

Міст районного підпорядкування - 23;

Селищ міського типу - 109;

Районних Рад -18;

Міських Рад - 37;

Селищних Рад - 84;

Сільських Рад - 202;

Населених пунктів - 980; у тому числі: міських - 146 та сільських - 792.

Державну законодавчу владу в області здійснює обласна Рада депутатів трудящих, виконавчу - обласна державна адміністрація.

Територія, тис. кв. км - 26,7.

Населення на 1 січня 2011 р. тис. чол. - 2 461,3.

Клімат області характеризується жарким і сухим літом з посухами і сильними східними і південно-східними вітрами; зима холодна і малосніжна з частими відлигами, туманами, ожеледицями на Півдні. Пересічна температура січня -7, - 8°, липня +21, +22°. Багатолітніми дослідженнями установлено, що максимальна температура повітря над територією області не перевищувала +40°, мінімальна не була нижча - 42°. Тривалість безморозного періоду 150 - 170 днів. Сума активних температур 2880 - 3037°. Період з температурою понад +10° становить 160 - 170 днів. Опадів 400 - 550 мм на рік, найбільше (500 - 550 мм) - у межах Донецького кряжа, найменше (400 - 420 мм) - в північно-східній частиш області. Близько 70 % опадів випадає в теплу пору року. Сніговий покрив (висота 16 - 19 см) встановлюється в грудні, сходить у березні. Весна сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Осінь сонячна, тепла, суха. Це - найкраща пора року. Вегетативний період триває біля 200 днів. Діє 10 метеостанцій (Ворошиловград, Біловодськ, Дар'ївка, Деркул, Краснодон, Лисичанськ, Попасна, Сватове, Старобільськ, Штерівка);

поверхня Луганської області представляє собою хвилясту рівнину, яка підвищується від долини Сіверського Дінця до Півночі (висота до 200 м і більше) і до Півдня, де розташований Донецький кряж (200 - 300 м; найвища точка - г. Могила - Мечетна - 367 м). Донецький кряж утворений могутніми товщами осадочних порід древніх морів, які існували раніше. Найбільш характерною рисою кряжу є послідовність пагорбних водороздільних просторів з глибокими, крутобережними річними долинами і сухими балками.

До долини річок Міуса і Нагольної висота Донецького кряжу знижується, і південні уклони переходять в Приазовську берегову рівнину. До півночі зниження відбувається поступово і до Сіверського Дінця обривається крутим уступом, утворюючи живописний правий берег річки. В лівобережній частині області знаходиться Старобельська рівнина. На крайній півночі у межі області заходять відроги Середньоросійської височини. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16 - 18 км) терасова рівнина, яка покрита головним чином пісками, місцями сформованими в дюни;

основна корисна копалина - кам'яне вугілля (частина Донецького кам'яновугільного басейну) - коксівне, довгополуменеве, газове та інше. Є також природний газ. Поширені родовища різних будівельних, матеріалів: мергелів, крейди, вапняків, у т. ч. флюсових (Перевальський, Попасиянський р-ни), пісковиків, пісків, глин. Відкрито джерела мінеральних вод.

Основні поклади вугілля зосереджені у правобережній частині області, в зоні Донецького кряжа. Металічними рудами область порівнянне бідна луганська область належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони (основна частина) та Донецького недостатньо вологого, дуже теплого агрокліматичного району (південна частина). Несприятливі метеорологічні явища, що завдають шкоди, - суховії, заморозки, ожеледиця, пилові бурі; в області близько 120 річок, 6 з них мають довжину понад 100 км. Головна ріка - Сіверський Донець (довжина в межах області 265 км). Основні його притоки: Айдар, Деркул, Красна, Жеребець, Борова, Євсуг (ліві), Лугань, Велика Кам'янка, Луганчик (праві). На Півдні тече Міус та його ліва притока Нагольна. Річки рівнинного типу живляться сніговими (65 - 75 %), дощовими (близько 25 %) та підземними (5 - 10 %) водами.

Пересічна густота річкової сітки становить 0,22 км/км2 (лівобережних приток Сіверського Дінця - 0,9 - 0,19 км/км2, правобережних - 0,18 - 0,36 км/км2, в окремих місцях Донецького кряжа перевищує 0,5 км/км2). В області близько 60 озер, найбільші з них - Боброве та Вовче; 60 водосховищ загальної площі водного дзеркала 5650 га (Ісаківське, Дьомінське, Сватівське, Кам'янське та ін.); 298 ставків і водойм загальною площею водного дзеркала 2616 га. Річки, озера, водосховища і ставки використовують для риборозведення, промислового і комунального водопостачання, зрошування. Повноводними річки бувають лише в період весняного танення снігів і під час літніх злив. Більшу частину року вони маловодні. В посушливі роки деякі з них пересихають, перетворюючись в ланцюг озер.

.2 Мінеральні ресурси області

Станом на 01.01.2011 р. на території області обліковується 735 родовищ (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 287 родовищ експлуатуються.

На території області знаходиться 20 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні. На даний час 10 родовищ експлуатуються, 10 родовищ перебувають на стадії детальної розвідки. На родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за промисловими категоріями А+В+С1 у кількості 16,246 млрд. м3.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 1 нафтовому родовищі (Львівське) за промисловими категоріями А+В+С1 у кількості 0,015 млн. т. Видобуток нафти у 2009 році не здійснювався.

Газовий конденсат підрахований на 15 обєктах обліку за категоріями А+В+С1 у кількості 0,307 млн. т. Видобуток конденсату в 2009 році склав 0,001 млн. т. луганський область природний ресурс

На території області в межах Донецького басейну розташовані 382 камяновугільні обєкти, запаси вугілля яких складають 14446,677 млн. т категорій А+В+С1. Видобуток камяного вугілля в цілому по області за 2009 рік склав 19,750 млн. т.

Гірничохімічні корисні копалини представлені Білогорівським родовищем крейди, яке розробляється ВАТ Лисичанська сода. Крейда є одним із компонентів для виробництва соди.

У Луганській області добре розвинена сировинна база будівельних матеріалів. На території налічується 143 родовища корисних копалин, що застосовуються у будівництві, родовища крейди будівельної - 13 з загальними запасами 88691,72 тис. т, 21 родовище піску будівельного з запасами 116706,15 тис. м3, 42 родовища каменя будівельного (пісковику) з запасами 422879,04 тис. м3, 41 родовище цегельно-черепичної сировини із загальними запасами 82626,49 тис м3. Розробляються лише 40 родовищ будівельної сировини.

Цементна сировина представлена одним родовищем (Юрївським), яке на даний час не розробляється. Запаси його складають 14408 тис. т за категоріями А+В+С1.

На території області розвідано два родовища кремяної сировини із загальними запасами 39313 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1, які на даний час також не залучені до промислової експлуатації.

Вапняк для випалювання на вапно представлений 5 родовищами. Сумарні запаси вапняку складають 11528 тис. т категорій А+В+С1. Родовища не розробляються.

На території області розташовано 5 родовищ каменю облицювального, у т.ч. 2 - вапняку, 3 - пісковику. Загальні запаси корисної копалини цих родовищ складають 652,55 тис. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. До промислової розробки залучено Новопавлівське родовище вапняку з запасами 124 тис. м3. Два родовища пісковику - Олексіївське та Олексіївське-2 - розвідуються.

На даний час виробництво будівельних матеріалів відстає від потреб промисловості. Виправлення становища, яке склалося в гірничодобувній галузі, можливо за рахунок зростання потужності діючих підприємств, залучення до експлуатації нових родовищ і розширення існуючої сировинної бази за рахунок розвідки перспективних ділянок.

За даними ДНВП «Геоінформ України» мінеральні води розвідані на 11 ділянках з запасами 2597,2 м3/добу, у т.ч. столові води - 1 ділянка з запасами 72 м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час до експлуатації залучені 7 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Запаси мінеральних вод ділянок, що не розробляються, складають 2018,00 м3/добу. Перспективне для освоєння є родовище бромних вод Весела Гора з двома ділянками: Весела Гора і Лиса Гора, запаси яких складають 1009,0 м3/добу.

Також на території області виявлено у вигляді окремих свердловин та джерел значна кількість перспективних ділянок мінеральних вод. Усі родовища мінеральних вод з затвердженими запасами знаходяться в експлуатації, але ступінь їх використання порівняно з розвіданими та попередньо розвіданими запасами дуже незначна (1 %). Мінеральні води представлені бромними (по 6 ділянках), з яких на одній вода ще й залізиста (родовище Соснове в Станично-Луганському районі). На двох ділянках Новопсковського родовища мінеральна вода без специфічних компонентів та властивостей.

2.3 Водні ресурси області

По запасах водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість території і населення області загальними водними ресурсами в 1,65 рази і місцевими в 2,0 рази нижче, ніж у середньому по Україні. На одного мешканця в області залежно від водності року припадає від 0,16 до 0,5 тис. м3/рік (проти 1,01 тис. м3/рік в середньому по державі).

Основним поверхневим джерелом води на території області є річка Міус та ріка Сіверський Донець - трансграничний водний обєкт. Територія басейнів річок в межах Луганської області несе велике антропогенне навантаження.

Розвиток господарського комплексу в басейні р. Сіверського Дінця без урахування екологічних та економічних наслідків призвів до вкрай деформованої господарської структури промисловості з перевагою галузей, які потребують величезної кількості води і які найбільш негативно впливають на довкілля.

Як і раніше, у теперішній час субєкти господарювання Луганської області в основному використовують ресурсномісткі технології. Значні питомі витрати водоспоживання на одиницю продукції притаманні практично всім підприємствам області.

В області експлуатується 431 ставків та водосховищ, загальний обєм яких 321,376 млн. м3, з них 71 найбільших із загальним обємом 244,737 млн. м3.

У Луганській області впродовж останнього десятиріччя існує стійка тенденція зниження обсягів забору і використання свіжої води. Аналіз статистичної звітності підприємств і організацій області за 2009 рік свідчить, що обсяги забору води (458,9 млн. м3) в порівнянні з 2008 роком (541,2 млн. м3) зменшились на 82,3 млн. м3

Рис. 2. Обсяги забору води за 2004-2009 роки по Луганській області

Використання води у 2009 році склало 198,8 млн. м3, у 2008 році складало 232,0 млн. м3, тобто знизилось на 33,2 млн. м3.

Із загального обсягу забраної води (458,9 млн. м3) на поверхневі джерела припадає 126,0 млн. м3 (27,5 %), на підземні - 332,9 млн. м3 (72,5 %), з них 175,7 млн. м3 шахтних вод.

Із загального обсягу поверхневих вод 123,8 млн. м3 забрано в басейні р. Сіверський Донець і 2,2 млн. м3 в басейні р. Міус. Обсяг використаної води становить 198,8 млн. м3. За напрямками використання води розподілення її таке: побутово-питні потреби - 42 %, промисловість - 46,2 %; сільське господарство - 1,2 %, зрошення - 2,1 %; риборозведення - 3,36 %.

Господарсько-побутове та виробниче водоспоживання формується на урбанізованій території області: в основному в міських поселеннях, які займають площу 1,6 тис. км2, що складає близько 6 % території області. На цій території використовується 81,5 % загального обсягу води області, у тому числі понад 88,2 % на господарсько-побутові і 78,4 % на виробничі потреби від загального обсягу, який використано областю на ці потреби.

Використання води у системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання становить 2341,0 тис. м3; економія свіжої води - 92,2 %. Найбільш інтенсивне використання води здійснюється у м. Луганську та Лисичано-Рубіжанському промисловому регіоні, найбільш інтенсивне забруднення поверхневих вод має місце у Свердловсько-Ровеньківському та Краснолуцько-Антрацитівському промислових регіонах, а також у Лисичано-Рубіжанському регіоні й м. Луганську.

Основні запаси прісних підземних вод приурочені до тріщинно-карстової зони крейдяно-мергельних порід верхньої крейди. Найбільш сприятливі умови для формування запасів підземних вод відзначаються в долині р. Сіверський Донець та її притоків (річок Лугань, Айдар, Борова, Деркул, Луганчик).

У відкладах верхньокрейдяного віку нараховується 70 затверджених родовищ прісних підземних вод. Крім того, на території області експлуатується біля 30 водозаборів з продуктивністю >1 тис. м3/добу на незатверджених запасах. Питні та технічні підземні води в Луганській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 77 ділянках. У 2009 році розроблялось 56 ділянок із сумарною кількістю балансових запасів за категоріями А+В+С1 1819,553 тис. м3/добу, видобуток з яких склав 377,066 тис. м3/добу, 21 ділянка не експлуатувалась.

За даними ДНВП «Геоінформ України» мінеральні води розвідані на 11 ділянках з запасами 2597,2 м3/добу, у т.ч. столові води - 1 ділянка з запасами 72 м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час до експлуатації залучені 7 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Запаси мінеральних вод ділянок, що не розробляються, складають 2018,00 м3/добу. Перспективне для освоєння є родовище бромних вод Весела Гора з двома ділянками: Весела Гора і Лиса Гора, запаси яких складають 1009,0 м3/добу.

Також на території області виявлено у вигляді окремих свердловин та джерел значна кількість перспективних ділянок мінеральних вод. Усі родовища мінеральних вод з затвердженими запасами знаходяться в експлуатації, але ступінь їх використання порівняно з розвіданими та попередньо розвіданими запасами дуже незначна (1 %). Мінеральні води представлені бромними (по 6 ділянках), з яких на одній вода ще й залізиста (родовище Соснове в Станично-Луганському районі). На двох ділянках Новопсковського родовища мінеральна вода без специфічних компонентів та властивостей.

2.4 Земельні ресурси області

Загальна площа земель Луганської області становить 2668,3 тис. га, у тому числі за окремими категоріями та угіддями:

• Сільгоспугіддя загалом1910,2 тис. га
• Ліси та інші лісовкриті площі351,8 тис. га
• Землі природоохоронного призначення67,2 тис. га
• Землі водного фонду22,0 тис. га
• Землі рекреаційного призначення6,4 тис. га
• Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями191,1 тис. га

Найбільша частка у структурі земель належить сільгоспугіддям - 1910,2 тис. га, або 71,5 % від загальної площі області.

Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі водно-фізичні і хімічні властивості. Значна освоєність території у сукупності з рельєфом і кліматом створюють сприятливі умови для розвитку ерозійних процесів.

Підтоплення земель відноситься до одного з розповсюджених негативних природних процесів. За даними субєктів моніторингу, площа потенційно підтоплених земель у Луганській області становить понад 40 тис. га, у тому числі 24 тис. га - це площа підтоплення 88 сільських населених пунктів, біля 16 тис. га - площа підтоплення 40 міських населених пунктів і селищ міського типу. Площа підтоплення сільгоспугідь становить біля 1 тис. га.

За кількістю населених пунктів і площам, які найбільше потерпають від природних процесів підтоплення, є Новоайдарський, Старобільський, Сватовський, Білокуракинський, Біловодський, Троїцький та Лутугинський райони. Серед міст найбільші площі підтоплення спостерігаються у містах Луганську, Сватове, Рубіжному та Кремінній.

Матеріали обстеження ґрунтів Луганської області свідчать, що орні землі значно погіршали свої якості. Значна частина ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання по своєму генетичному походженню (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебенистості і заболочування. Тривале використання земель для сільськогосподарських потреб без належних агротехнічних заходів призвело до фізико-хімічної деградації ґрунтів, тому що з інтенсивними ерозійними процесами спостерігається комплекс таких негативних факторів, як зниження вмісту гумусу, поживних речовин та інше. Внаслідок реформування земельних відносин у сільськогосподарському виробництві зруйнована система заходів щодо охорони земель від негативних факторів: порушені ґрунтозахисні сівозміни, не вживаються заходи по боротьбі з бурянами, не вносяться органічні добрива, тощо.

результатами було встановлено, що ґрунти з дефіцитним балансом гумусу та мікроелементів займають близько 85 % площі земель сільськогосподарського призначення. Ґрунти, які містять фосфору менше 100 мг на 1 кг ґрунту (фактично 74 мг/кг), калію менше 150 мг/кг (фактично 99 мг/кг) та мають рН більше 8,0 і гумусу менше 4,3 % (фактично 3,99 %), не відносяться до високо родючих ґрунтів. Середньорічні темпи дегуміфікації земель складають 0,4 т/га. Найвищі показники (0,55 т/га) спостерігаються у Сватівському, Старобільському та Лутугинському районах.

2.5 Лісові ресурси області

Лісові ресурси обмежені й виконують переважно природоохоронну, санітарно-гігієнічну та рекреаційну функції. Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ становить 283,0 тис. гектарів (2,1% в Україні), у тому числі на ліси непромислового значення припадає близько 90%. Обсяг продукції лісового господарства складає в Україні невисоку питому вагу - 0,6%, причому рівень його щорічно скорочується. Тому для забезпечення власних потреб у продукції лісового господарства в область завозяться різні види деревини з інших регіонів держави і зарубіжжя.

Темпи лісовідновлення в лісовому фонді після 1990 р. значно скоротилися. Так, у 1999 р. відновлено 1204 га, а у 2000 р. майже втричі менше - 407 га. Уповільнився також процес посадки і посіву лісу в лісовому фонді, який у 1990 р. становив 1204, у 2000 р. -352 га.

Основна проблема лісового господарства області полягає у прискоренні темпів лісовідновлення, посадки і посіву лісу.

Має місцеве значення. В районі функціонують підприємства целюлозно-паперової промисловості, зокрема Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат. Промисловість будівельних матеріалів недостатньо розвинута. На заводах цієї галузі виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум.

2.6 Фауністичні ресурси області

Луганська області різноманітна і представлена 500 видами безхребетних та більше 400 видами хребетних тварин.

Серед лісової фауни найчисельнішими є зайці-русаки, а степової - хомяк, ховрашок, тушканчик. Водяться також лосі, косулі, дикі кабани і кози, лисиці, борсуки, куниці, видри, єнотоподібні собаки та багато видів лісових птахів. На незамерзаючих ділянках Сіверського дінця зимують лебеді, дикі гуси та качки, озерна крачка.

Найчисельнішою та найважливішою як в природоохоронному, так і екологічному плані групою хребетних тварин області є птахи. Зареєстровано більше 320 видів птахів, серед них зустрічаються рідкісні види, як то: великий та малий баклан, ковпик (косарь), сіра, руда, мала та велика білі чаплі, квак, крячки річковий та рябодзьобий, пелікан рожевий та кучерявий , орлан-білохвіст та інші.

Серед земноводних найбільш чисельними є озерна та їстівна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон, а серед плазунів - болотна черепаха, звичайний вуж, прудка ящірка.

Із ссавців особливий інтерес викликає єдиний представник ластоногих Чорного моря - тюлень-монах, окремі особини якого траплялися в українській частині дельти Дунаю на території заповідника. У Чорному морі розповсюджені популяції дельфінів (афаліна, білобочка, азовка). Із навколоводних звірів - мешканці прісних водойм: інтродуковані ондатра та єнотоподібний собака, а також рідкісні «червонокнижні» - горностай, річкова видра, європейська норка. В плавнях зрідка зустрічається кіт лісовий.

Іхтіофауна річок різноманітна. В річках і озерах водяться лящ, судак, сом, щука, сазан, окунь та інші види риб. Розводять товстолобика, білого амура, сазана.

Своєрідність тваринного світу Луганської області зумовлена зональністю, поєднанням мікрокліматичних умов, рослинних формацій, типів грунтів в інтра і екстразональних біотопах. Його основу складає степовий фауністичний комплекс. Він становить конгломерат видів вихідців із декількох регіональних генетичних центрів.

Для кожного комплексу характерний свій фауністичний комплекс, в який входять як широко поширені види, так і види вузькоареальні, стенобіонтні. Мінливість мікрорельєфу, грунтів, рослинності зумовлює своєрідність фауністичного комплексу.

Значна частина Луганської області представлена в основному степовими біотопами. Розорювання степів, випас худоби привели до скорочення чисельності аборигенних копитних, степових гризунів, великих птахів, що гніздяться на землі, таких як дрофа звичайна (Otis tarda), стрепет степовий (Tetrax tetrax). Великі хижаки як ссавці, так і птахи цілеспрямовано знищувались. В період освоєння Донбаських степів 10 видів тварин було знищено безпосередньо людиною (кулан, сайгак, байбак та ін.). Зараз на іориторії області нараховується біля 50 видів ссавців, більш як 300 видів птахів, 10 видів плазунів, 8 видів земноводних.

2.7 Рекреаційні ресурси області

Луганська область має великий рекреаційно-туристичний потенціал. Природно-рекреаційний потенціал: 87 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, серед них такі пам'ятки природи, як Айдарська тераса та Конгресів Яр, Луганський природний заповідник, 6 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 13 заказників, 48 пам'яток природи, 14 заповідних урочищ .

Станом на 1 січня 2007 року в області зареєстровано 115 суб'єктів туристичної діяльності, якими обслуговується майже 60 тисяч туристів і 40 тисяч екскурсантів; з яких 23 тисячі дітей і підлітків. Головна водна артерія Луганщини - ріка Сіверський Донець і її, розташовані за межами зони промислового впливу Донбасу, ліві притоки Красна, Айдар, Деркул з високими правими крейдовими берегами формують своєрідні, нескінченної широти і мальовничості пейзажі. Найцікавіші об'єкти - унікальні крейдяні скелі Баранячі Лоби у селищі Новоайдар, Королівські скелі у Луганському заповіднику, меморіальний комплекс "Молода гвардія" у Краснодоні, садиба XVIII ст. в Олександрівську, комплекс споруд Деркульського кінного заводу (1765 р.) в селі Данилівка та др. Луганская область в рекреаційному відношенні має великий потенціал. За кліматичними умовами, область сприятлива для організації різноманітного відпочинку, особливо у весняно - літній сезон. Донбас є унікальним природним регіоном, на теріторріі якого знаходяться незвичайні геологічні, гідрологічні, фізико-географічні та біологічні об'єкти, які заслуговують всебічного уваги. Не можливо не виділить архітектурні пам'ятники, меморіали, парки, музеї, які дуже прикрашають і роблять нашу область ще більше цікавою і привабливою для туристів.

Характеристика окремих районів Луганської області надає можливість оцінити потенціал туристичних ресурсів, притаманний їх територіям. Станично-Луганський районРайон розташований в північно-східній степовій фізико-географічній зоні. Природно-заповідний фонд складає 12 об'єктів, які розташовані на площі 4584 га. Він включає 1 територію загальнодержавного і 11 місцевого значення, які створені для збереження вимираючих видів рослин і тварин, які дозволяють зберегти в первинному вигляді унікальні ландшафти, генофонд рослинного і тваринного світу. Станично-Луганське відділення Луганського природного заповідника «Прідонцовская заплава» - об'єкт загальнодержавного значення, загальна площа якого 560 га.

Державний ботанічний заказник Піщаний, заказники місцевого значення: Іхтіологічні - «Деркульській», «Донецький».На території району розташований музей Луганського козацтва та 20 культових споруд. 4 церковних споруди є історико-культурними пам'ятками України культового призначення: с. Старий Айдар - Михайлівська церква (побудована в 1771 р.), с. Велікочерніговка - Троїцька церква (1812-1814 рр..), С. Ніжнетеплое - церква Іоанна Богослова (1907-1912 рр..), С. Камишин - церква Вознесіння (в 1897 р).

На територія Краснодонського району протікає ріка Сіверський Донець, в нього впадають річки Луганчік і Велика Кам'янка. Археологічна пам'ятка району - курган Сарматів біля с. Новокиївка.Природно-заповідний фонд: Краснодонський Ландшафтний заказник. Молодогвардійський ландшафтний заказник, масив байрачні ліси (Гримучий ліс), у складі якого ростуть вікові дуби.Культурно-історичні пам'ятки: Музей «Молода гвардія» м. Краснодон. Історико-краєзнавчий музей А.Я.Пархоменко в с. Пархоменко.Культові споруди:- Свято-Троїцький храм с. Давидове-Нікольське. Свято-Покровський храм с. Новосвітлівка. Свято-Архіетратіхо-Михайлівський храм с. Пархоменко.

Антрацитівський район розташований в південній частині Луганської області і межує на півночі з Лутугинського району на сході зі Свердловським районами Луганської області, на південному заході з шахтарським районом Донецької області та на півдні - з Куйбишевського району Ростовської області. Природно-заповідний фонд району:- Гідрологічний пам'ятник природи - Ставок м. Антрацит. Гідрологічний пам'ятник природи - Чеховська криниця м. Антрацит.-Ландшафтний заказник «Боково-Платово» с. Боково-Платово. Заповідне урочище «Дерезуватое» біля с. Коріння. Урочище «Лоби» с. Колпакова. Пам'ятники садово-паркового мистецтва - парк Дружба і парк Перемоги м. Антрацит. Ботанічні пам'ятки природи Віковий дуб і Вікова липа м. Ровеньки. Археологічний пам'ятник - Мечетна могила біля с. Іванівка. Історичний музей м. Антрацит. Музей «Пам'яті загиблих» м. Ровеньки. Музей бойової слави шахтарів м. Красний Луч. Культові споруди: Свято-Духівський храм п. Ребрікова. Свято-Миколаївський храм м. Ровеньки. Храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Ровеньки. Храм Святого Іоанна Руського м. Ровеньки.

Численні водойми створюють сприятливі умови для відпочинку.Так, наприклад, в селі Денежникове - розроблений проект «Денежніківскій кооператив зеленого туризму», який включає проживання 20 туристів в 5 садибах особистих господарств, відпочинок по 3 туристичними маршрутами: «Польова стежка», «Лугова стежина», «Лісова стежка» і спуск на байдарках по річці Айдар. У селі збудовано церкву Петра і Павла на тому місці, де вона була багато років тому.У центрі селища Перемога мається парк Дружби, в якому ростуть рідкісні дерева (блакитні ялини, туї, берези, каштани, липи).Біля села Муратова розташований природний заповідник «Лісова дача». Храм «Пресвятої Богородиці» з дзвіницею, народний музей історії, «Слобідська хата» з предметами побуту селян 17-19 ст. в селі Смолянинове. Гордістю жителів села є письменник Микита Антонович Чернявський (1920-1993 рр..). Похований письменник на цвинтарі села, на могилі встановлено пам'ятний знак.У селі Колядовка розташований народний музей історії села, в якому знаходяться унікальні експонати археології та зібрана в предметах, фотографіях, документах історія села.Через село Райгородка проходить канал (8 км), зручний для катання на байдарках. Село Бахмутівка простягнулося повз річки Айдар. Річка екологічно чиста, можна ловити рибу, кататися на човнах і байдарках. Село Гречишкино - це поселення донських козаків, культура яких дбайливо зберігається жителями села. У ньому працює народний етнографічний вокальний ансамбль «Калина».Село Безгіновое - батьківщина поета, соратника Сергія Єсеніна Івана Приблудного (Якова Овчаренко) (1905-1937 рр..). Біля садиби письменника встановлено пам'ятний знак.

2.8 Еколого-економічна ситуація в області

Розглянемо перелік екологічно небезпечних обєктів:

Таблиця 3. Перелік екологічно небезпечних обєктів

№ з/пНазва екологічно небезпечного об'єктуВид економічної діяльностіВідомча належність (форма власності)1ВАТ «Луганський чавуноливарний завод»Переробна промисловістьДержавна2ТОВ " Луганський тепловозобудівний завод"Переробна промисловістьКолективна3ТОВ Луганський патронний заводПереробна промисловістьКолективна4ВАТ ЕлектромашзаводПереробна промисловістьАкціонерна5ВАТ " Луганський енергозавод"Переробна промисловістьДержавна6ВАТ "Луганський завод інженерного устаткування"Переробна промисловістьКолективна7ТОВ Завод металевих виробів «Червоний Жовтень»Переробна промисловістьДержавна8ТОВ "Механоскладальний універсальний завод"Переробна промисловістьДержавна9НПП «Океан»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКолективна10ООО НПП «Новатек-Электро»Переробна промисловістьКолективна11ВАТ Південелектромаш,Переробна промисловістьКолективна12ВАТ завод СокілПереробна промисловістьКолективна13КП "Тара"Переробна промисловістьКолективна14ВАТ ЛуганнафтопереробкаПереробна промисловістьАкціонерна15Рубіжанський хімічний комбінатВиробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна16КП «Котельщик»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна16КП «ХИМКОР» Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна17КП «Енергозбереження» Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна18ПАО «Партизан»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна19ПАО "Орион"Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водКомунальна20Групова збагачувальна фабрика «Нагольчанська»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна21КП «Теплотехнік»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна22КП «Міськтеплокомуненерго»Виробництво та розподілення електроенергії, газу та водиКомунальна23ОАО «Алеко»Переробна промисловістьКолективна24ООО «Таламус»Будівництво Державна25ВАТ « Індустріальнаскляна компанія «Переробна промисловістьАкціонерна26ТОВ УТН - ВостокТоргівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуКолективна27ВАТ «Укрнафта»Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуАкціонерна28ТОВ «Нафтаком-Плюс» Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуКолективна29ТОВ МегаТоргівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуКолективна30ТОВ « Альянс Холдинг» Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуКолективна31ПІІ «Жанеон»Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжиткуПриватна32ОАО "Станконормаль"Переробна промисловістьАкціонерна33ООО ПКФ «Ласточка»Переробна промисловістьКолективна34ВАТ Іванівський маслозаводПереробна промисловістьАкціонерна35ОО «Консенсус»Переробна промисловістьАкціонерна36НПФ «Реафарм»Переробна промисловістьАкціонерна37ООО "Акцент"Переробна промисловістьАкціонерна

Визначення найважливіших екологічних проблем:

. Забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту.

За даними Головного управління статистики у Луганської області у 2011р. в атмосферне повітря надійшло 150,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 4,3% менше, ніж у 2010р. Від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу надійшло 14,4 тис. т (11,7% ) забруднюючих речовин, що на 2,5 тис. тонн (або на 21%) менше, ніж у 2010 р. Від усіх пересувних джерел (транспортні засоби і виробнича техніка) протягом 2011 р. в повітря надійшло 71,0 тис. т (88,3% ), що на 1,1 тис. т менше ніж у попередньому році. За кількістю викидів область посідає 4 місце серед регіонів України.

При зменшені обсягів виробництва маємо зростання загального обсягу викидів за рахунок збільшення викидів від автотранспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел.

Від усіх пересувних джерел (автомобільні, авіаційні, водні, залізничні транспортні засоби і виробнича техніка) протягом звітного періоду в повітря надійшло 89,0 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,1 тис. тонн (або 1,6%) менше, ніж у попередньому році.

Від роботи двигунів усіх видів автомобільного транспорту протягом 2011р. у повітря надійшло 64,2 тис. т шкідливих речовин. Більше половини (51,7 тис.т, або 80,5%) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря надійшло 12,5 тис. т (19,5%) шкідливих викидів, з яких 36,4 % від вантажних автомобілів.

Щільність викидів від автотранспорту у розрахунку на км2 території області склала 2496 кг шкідливих речовин (у 2010 році - 2535 кг), а на одну особу - 64 кг (у 2010 році - 65 кг).

Основним видом палива, яке використовується на автотранспорті, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2011 р. потрапило 49,0тис.т (або 76,3% сумарних викидів) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 9,3 тис. т (14,5%), на стисненому та зрідженому газах - 5,9 тис. т (9,2%).

Протягом 2011 року шкідливі викиди у повітряний басейн області здійснювали 233 підприємства та організації (у 2010 році - 236). Від них в атмосферу надійшло 9,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 2,4 тис. т (або на 20,4%) менше, ніж у 2010 р., і склало 40,5 т в середньому на одне підприємство.

За даними Головного управління статистики у Луганській області у 2011р. в атмосферне повітря надійшло 180,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 4,3% менше, ніж у 2010р. Від стаціонарних джерел забруднення в атмосферу надійшло 9,4 тис. т (11,7% ) забруднюючих речовин, що на 2,5 тис. тонн (або на 21%) менше, ніж у 2010 р. Від усіх пересувних джерел (транспортні засоби і виробнича техніка) протягом 2011 р. в повітря надійшло 71,0 тис. т (88,3% ), що на 1,1 тис. т менше ніж у попередньому році. За кількістю викидів область посідає 3 місце серед регіонів України.

Протягом 2011 року шкідливі викиди у повітряний басейн області здійснювали 233 підприємства та організації (у 2010 році - 236). Від них в атмосферу надійшло 9,4 тис. т забруднюючих речовин, що на 2,4 тис. т (або на 20,4%) менше, ніж у 2010 р., і склало 40,5 т в середньому на одне підприємство.

Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (54,8 % сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (22,7%).

Близько 47,0% забруднених стоків потрапило у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (98,5 млн.м.куб ) дозволяла очистити забруднені зворотні води. Проте, нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд були основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми.

Луганська область розташована у південно-західній частині України у басейні середньої течії Сіверського Донця на шляхах з Донбасу в Росію.

Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4 % території України). І займає 11-е місто серед областей України. Протяжність з півдня на північ більш ніж на 250 км та з заходу на схід - на 190 км.

Сіверський Донець розділяє її на дві частини: меншу - правобережну та більшу - лівобережну.

На півночі, сході та півдні межі області співпадають з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронежською та Ростовською областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північному заході - до Харківської області України.

Через територію області проходять транзитні магістралі (залізна дорога Волгоград - Харків, автодорога Волгоград - Харків, автодорога Москва-Ростов-на-Дону, газопроводи з Ставрополя та Оренбурга, нафтопроводи з Поволжя та Північного Кавказу).

Клімат області характеризується жарким і сухим літом з посухами і сильними східними і південно-східними вітрами; зима холодна і малосніжна з частими відлигами, туманами, ожеледицями на Півдні. Пересічна температура січня -7, - 8°, липня +21, +22°. Багатолітніми дослідженнями установлено, що максимальна температура повітря над територією області не перевищувала +40°, мінімальна не була нижча - 42°. Серед найважливіших екологічних проблем області є: забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту, забруднення водних обєктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, проблеми щодо умов скидання шахтних і карєрних вод у водні обєкти, забруднення підземних водоносних горизонтів, порушення, забруднення грунтів Луганської області.

Висновок

Луганська область розташована у південно-західній частині України у басейні середньої течії Сіверського Донця на.

Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4 % території України). І займає 11-е місто серед областей України. Протяжність з півдня на північ більш ніж на 250 км та з заходу на схід - на 190 км. Населених пунктів - 980; у тому числі: міських - 146 та сільських - 792.

Державну законодавчу владу в області здійснює обласна Рада депутатів трудящих, виконавчу - обласна державна адміністрація.

Територія, тис. кв. км - 26,7.

Населення на 1 січня 2011 р. тис. чол. - 2 461,3.

На півночі, сході та півдні межі області співпадають з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронежською та Ростовською областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північному заході - до Харківської області України.

Клімат області характеризується жарким і сухим літом з посухами і сильними східними і південно-східними вітрами; зима холодна і малосніжна з частими відлигами, туманами, ожеледицями на Півдні. Пересічна температура січня -7, - 8°, липня +21, +22°. Багатолітніми дослідженнями установлено, що максимальна температура повітря над територією області не перевищувала +40°, мінімальна не була нижча - 42°. Тривалість безморозного періоду 150 - 170 днів. Сума активних температур 2880 - 3037°. Період з температурою понад +10° становить 160 - 170 днів. Опадів 400 - 550 мм на рік, найбільше (500 - 550 мм) - у межах Донецького кряжа, найменше (400 - 420 мм) - в північно-східній частиш області. Близько 70 % опадів випадає в теплу пору року. Сніговий покрив (висота 16 - 19 см) встановлюється в грудні, сходить у березні. Весна сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Осінь сонячна, тепла, суха. Це - найкраща пора року. Територія Луганської області охоплює 3246,1 тис. га земель, частина з яких 1965,5 тис. га (69,0 %) - сільськогосподарські угіддя. 1777,7 тис. га площі займає рілля, розораність досить висока - 90,4%. Близько 25% малопродуктивних земель (еродовані схили, малопродуктивні землі,водоохоронні зони, засолені землі тощо) на даний час переводиться у природні та кормові угіддя. Своєрідність тваринного світу Луганської області зумовлена зональністю, поєднанням мікрокліматичних умов, рослинних формацій, типів грунтів в інтра і екстразональних біотопах. Його основу складає степовий фауністичний комплекс. Він становить конгломерат видів - вихідців із декількох регіональних генетичних центрів.

Серед найважливіших екологічних проблем області є: забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту, забруднення водних обєктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, проблеми щодо умов скидання шахтних і карєрних вод у водні обєкти, забруднення підземних водоносних горизонтів, порушення, забруднення ґрунтів Луганської області.

Список літератури

1.Закон України про охорону навколишнього середовища. - К.: Мінекобезпеки, 1991.

.Агроэкологическая оценка земель Украины и размещение сельскохозяйственных культур. - К.: 1997.

3.Бойко М. Ф. Анализ бриофлоры степной зоны Европы. - К.: Фитосоциоцентр, 1999.- 180 с.

.Гамаюнов В. Е. Почвоведение./ Учебное пособие. Херсон. - 1977.

.Гамаюнов В.Е. -Природные условия и почвенный покров Харьковской области.// - Методические рекомендации. Херсон: ХГТ, 1996. - 40 с.

.Економіка природокористування: підручник/ Фурдичко О. І., Мармуль Л. О., Малеєв В. О., Пилипенко Ю. В. - К.: Аграрна освіта, 2009.-256 с.

.Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: ТОВ Лібра, 1998.Сытник К. М., Вассер С. П. Современные представления о биологическом разнообразии //Альгология - 1992. - 2, №3. - с. 3-17.

.Малев В. О., Копетчук О. В., Крамаренко Л. Д. Навчально-методичний комплекс дисципліни «Економіка природокористування»: Навчально-методичний посібник. -Херсон: Айлант.-2009. -238 с.

.Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні в 1998-2002 рр. - К.: Вид-во Раєвського, 1999-2003.

.Основи екології: Підручник / О. В. Солошенко, А. М. Фесенко, С. І. Кочетова, Н. Ю. Гаврилович, Л. С. Осипова, В. І. Солошенко; за ред. О. В. Солошенка - Харків: Парус™, 2008. - 371 с.

11.Природно-заповідний фонд Української РСР. - К.: Урожай, 1986. - 223 с.

12.<http://www.menr.gov.ua/> - Екологічний паспорт Одеської області: 2007.

Міністерство аграрної політики та продовольства України ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра охорони довкілля та збалансова

Больше работ по теме: