Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови
Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови
Вступ
Люди завжди намагалися пізнати особливості буття та життя інших народів. Один з шляхів такого пізнання прослідковується через мову, тобто через фразеологію. Щоб визначити в чому полягає національна своєрідність фразеологізмів, потрібно володіти знаннями особливостей багатьох сторін життя народу. Кожна мова має оригінальну фразеологію, що повязана з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності народу. У фразеології ще більшою мірою, ніж у лексиці, відображено національну картину світу.
Фразеологія є найбільш яскравим і своєрідним засобом вираження думки і передачі стилістичних нюансів будь-якої мови. Закономірності утворення стійких сполучень і їх значень складають специфічну особливість кожної мови. Фразеологізми глибоко проникли в перську мову і тісно повзані з елементами різних рівнів, що при відсутності досліджень з різних проблем фразеологічної системи мови негативно позначається на вивченні інших областей мови, в тому числі лексики, морфологічного та синтаксичного ладу [10:4].
Зоонімічна символіка у фразеології становить одну із сфер, у якій яскраво виявляється специфіка мовної картини світу того чи іншого народу, тому фразеологізми з компонентом зоонімом виявляють систему етнічно-зумовлених асоціацій та оцінок.
Актуальність дослідження полягає у тому, що для сучасних лінгвістичних досліджень характерні пошуки національної специфіки кожної мови, а фразеологічні одиниці - це саме ті засоби, які відображають національну картину світу. Перські фразеологізми з компонентом зоонімом виражають емоційно-оціночне ставлення до навколишньої дійсності і розкривають уявлення народу про світ, про його специфічні особливості та відображають всю складність та багатогранність перської мови.
Мета дослідження - визначити аксіологічні функції перських фразеологізмів з тваринними номінаціями на позначення людини.
Основні завдання дослідження:
1.Висвітлити теоретичні засади дослідження фразеологізмів перської мови;
2.Зясувати наскільки значення зоонімів може впливати на загальне значення фразеологічної одиниці;
3.Порівняти людину з обєктами тваринного світу;
.Подати тематичну класифікацію перських фразеологізмів з компонентом зоонімом
Обєкт дослідження - фразеологізми перської мови, в стуктурі яких присутні тваринні номінації.
Предмет дослідження - аксіологічні функції зоонімів як компонентів фразеологічних одиниць.
Методи дослідження: описовий метод, за допомогою якого здійснена класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом;
Джерела дослідження - фразеологічні словники перської мови [2,11]
Матеріал дослідження - 102 фразеологічні одиницівиділені із словників методом суцільної вибірки
Практичне значення дослідження полягає в тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані при викладанні перської мови та спецкурсів, а також при укладанні фразеологічних словників.
1. Теоретичні засади дослідження фразеологізмів перської мови
1.1Прислівя та приказки як фразеологічні одиниці
Фразеологія - сукупність фразеологізмів даної мови; розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови [4:241]. Вона містить у своєму складу різні за ступенем стійкості словосполучення і речення, які характеризуються постійністю лексичного складу і структури, цілісністю загального значення і відтворюваністю в якості готових мовних одиниць [10:7].
Фразеологізми - стійкі словосполучення, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень, а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново. Фразеологізм - відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою [4:241-242].
Стійкі сполучення в перській мові настільки різноманітні у структурному, семантичному та стилістичному плані, що будь-яка систематизація чи класифікація буде умовною [6:176]. Фразеологічний матеріал перської мови можна класифікувати за різними ознаками: за граматичною організацією компонентів і їх семантичних відношень; за образно-стилістичними функціями фразеологічних одиниць; за походженням тощо [10:36].
Найважливішим є поділ на афористичні фразеологізми та власне фразеологізми. До першої групи належать прислівя, літературні варіанти прислівїв (сентенції, афоризми), крилаті вирази. Вони вирізняються експресивністю, емоційністю, а особливо своєю повчальною функцією. До другої - стійкі сполучення, тобто фразеологізми, які виступають еквівалентами слів та виконують номінативну функцію. Вони характеризуються більшою різноманітністю структури, семантики та стилістичного використання, ніж афористичні фразеологізми [6:177].
В основі іншої класифікації фразеологізмів лежить їх синтаксична будова, тому і виділяються наступні типи: фразеологізми, які мають структуру словосполучень та структуру речень. Ця класифікація показує структурні різновиди фразеологічних одиниць та основні їхні функції. В основі фразеологізмів із структурою словосполучень лежить стрижневе слово. Залежно від того, до якого граматичного класу належить це слово, фразеологізми-словосполучення поділяються на іменні, дієслівні та союзні. До фразеологічних одиниць із структурою речень належать поєднання слів, які мають предикативний характер [10:37]. В перській мові стійкі поєднання такого роду досить поширені, тому немає ніяких підстав виключати їх із фразеологічного складу мови [10:21].
У звязку з розглядом стійких речень як одного із структурних типів фразеології постає питання віднесення прислівїв та приказок до її складу. Це питання давним-давно є предметом жвавих дискусій між фразеологами. Супротивниками цього є вчені, які вважають, що повноцінними фразеологічними одиницями можуть бути тільки фразеологізми із структурою словосполучень, що виконують номінативну функцію. Усі стійкі утворення, які не є номінативними одиницями, виключають із складу фразеології. Проте, більшість вчених вважають, що стійкі за своєю структурою і значенням речення складають невідємну частину фразеології. До фразеологічних одиниць цього типу належать прислівя та приказки, а також інші різновиди фразеологізмів, які мають структуру речень [10:240].
Так, М. Шакі не вважає прислівя і приказки частиною фразеології, хоча вказує у них наступні фразеологічні риси: а) стійкість лексичного складу; б) сенс прислів'їв і приказок має алегоричний характер і традиційно стійкий; в) відтворюваність в мові як готові одиниці [10:241].
Ф. І. Зульфігарова розглядає прислівя і приказки як частину фразеології, оскільки вони мають багато спільного з різновидами фразеологічних одиниць. Проте, вона вказує і на відмінні риси: а)ідіоми заміняються словом-еквівалентом, уживаним у прямому значенні, а прислів'я не можуть мати такої заміни; б) ідіоми можуть мати форму інфінітивних сполучень, тоді як прислівя і приказки у формі інфінітива не вживаються [10:242].
Прислівя і приказки тісно повязані із життям народу, адже їх зміст відображає і фіксує різноманітні явища цього життя, побут, трудову діяльність, спостереження над природою, домашніми тваринами, соціальні відносини між людьми та інше. Вони найяскравіше свідчать про спосіб мислення, етнопсихологічні особливості та історично-культурний досвід народу.
Перські прислівя та приказки вперше зафіксовані як самостійні твори в тлумачних словниках, що почали складатися в Ірані ще в XI ст. З XVI ст. перську народну мудрість починають збирати в окремі збірники. Найкращий і найповніший збірник перських і таджицьких паремій - «Приказки і афоризми», який вийшов у Тегерані 1931 року в чотирьох томах. Уклав його іранський учений Алі Акбар Деххода. Цей звід містить 50 тисяч прислівїв, приказок та афоризмів. Основою цього збірника є літературні зразки, взяті з класичної персько-таджицької літератури, і тільки три тисячі з них записані з народних уст [5:17].
Повязуючись своїми структурно-семантичними особливостями з фразеологічним складом перської мови, вони володіють великою самостійністю. Незважаючи на зовнішню простоту, прислівя і приказки являють собою внутрішньо-складні утворення. «З одного боку це явища мови, які подібні до звичайних фразеологізмів, з другого - логічні одиниці, з третього - художні мініатюри, які відображають факти живої дійсності» [10:241].
Як і фразеологічі одиниці інших типів, прислівя та приказки характеризуються стійкістю свого значення. Більшість з них за своїм значенням двосторонні: з одного боку вони не відриваються від прямого сенсу висловлювання, що випливає безпосередньо із значень слів; з іншого - характеризуються переносним значенням, що не відповідає значенню слова. Пряме і переносне значення співіснують у одному і тому ж прислівї. При цьому головну роль відіграє переносне значення, що визначає характер функціонування прислівя у мові. Зазвичай вони мають одне переносне значення. При перекладі на іншу мову це значення служить основою для підбору відповідного прислівя на тій мові, на яку воно перекладається. Порівняно невелика кількість перських прислівїв не мають переносного значення і вживаються у прямому, що випливає із значень компонентів.
Отже, прислівя та приказки розглядаються як обєкт фразеології з таких причин:
.Прислівя та приказки, як і власне фраземи, є народними джерелами мудрості, що у більшості випадків не мають автора;
.Прислівя та приказки поділяються на тематичні групи за ідеографічним принципом;
.Багато фразеологізмів є скороченими варіантами прислівїв;
.Структура фразем та паремій є стійкою, хоча в їх складі можливі певні варіації
Під впливом робіт В.В. Виноградова в перській мові виділяють три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення. До першого і другого типу відносяться ідіоматичні фразеологізми, які подібні за своє експресивністю, емоційною спрямованістю, проте, різні з точки зору семантичної умотивованості. Фразеологічні сполучення складають багаточисленну групу перської фразеології. До них належить велика кількість дієслівних, іменних, прислівникових та інших відтворюваних сполучень. Сюди можна віднести фразеологізми, один з компонентів яких виступає у переносному значенні [6:185-187]. Погляди В.В. Виноградова в області фразеології викликали критичні зауваження зі сторін інших вчених про те, що він не мав єдиного принципу класифікації фразеологічних одиниць. Фразеологічні зрощення та єдності відділяються один від одного за ознакою умотивованості фразеологічної одиниці, а фразеологічні сполучення - за ознакою обмеженості сполучення слова.
До фразеологічного складу перської мови належать також складові терміни та модельовані утворення. Складові терміни, як типові фразеологічні одиниці, володіють необхідними фразеологічними особливостями: стійкістю лексичного складу, стійкістю і цілісністю загального значення, стійкістю синтаксичної структури. Всі ці властивості забезпечують складовим термінам відтворюваність в якості готових одиниць [10:22]. В сучасній перській мові модельовані утворення представлені різноманітними типами стійких сполучень слів. Вони характеризуються цілісністю і стійкістю граматичного значення, стійкістю синтаксичної структури [10:24].
Завдяки семантичним відношенням між лексемами, які утворюють фразеологізми, виділяють три види фразеологічного значення: немотивоване, частково мотивоване та мотивоване. Під немотивованим розуміємо таке фразеологічне значення, при якому цілісність значення фразеологічної одиниці не випливає із суми значень складових компонентів і не створюється в результаті часткової зміни цих значень. Частково мотивоване значення характеризується тим, що один із компонентів фразеологічної одиниці втрачає лексичне значення, піддається переосмисленню, а інший компонент зберігає своє реальне значення. До одиниць з немотивованим або частково мотивованим значенням належать фразеологізми з образним, метафоричним значенням. Переважно метафоричність виникає завдяки можливості вживання тих самих слів у складі аналогічних за структурою вільних словосполучень. Сферою вживання і яскравою образністю характеризуються поетичні фразеологізми - особливі, метафоричні звороти, які мають стійкий характер, вони набули великого поширення в поезії. Образне значення не належить всім фразеологічним одиницям з немотивованим або частково мотивованим значенням: частина фразеологізмів повністю його втратила і виконує у мовленні номінативну або комунікативну функцію, а інші взагалі його не мали [10:35]. Для мотивованого значення характерне те, що компоненти не втрачають свого лексичного значення та утворюють структурно-семантичну єдність [10:30-31].
Отже, фразеологія - розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови, а фразеологізм - відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою. Серед фразеологізмів перської мови важливе місце займають прислівя та приказки, зміст яких відображає і фіксує життя народу.
1.2Аксіологічна категорія оцінки
прислівя аксіологічний зоонім фразеологізм
Серед сучасних лінгвістичних студій активізуються дослідження проблем переробки інформації про зовнішній світ, що орієнтує людину на побудову особливої картини світу, яка складає основу для її раціональної і осмисленої поведінки у навколишньому просторі. Кожна людина сприймає і усвідомлює світ за допомогою органів чуття і вже на цій основі створює систему уявлень про світ, пропускає її через свою свідомість, дає їм свою оцінку, і, осмисливши результати свого сприйняття, передає їх іншим людям за допомогою мови. Мова є основоположним, найважливішим джерелом знань не тільки про навколишню дійсність, але і про самого себе, а також про свого носія. Усе, що люди роблять у світі здійснюється за допомогою мови. Мова призначена для спілкування та для того, щоб бути засобом обміну інформацією та її накопичення. А це є завданням комунікації, суть якої полягає у передачі та отриманні думок про об'єкти навколишньої дійсності[16].
Аксіологічна категорія оцінки є результатом оцінної діяльності мовця і має обєктивно-субєктивний характер, оскільки, з одного боку, базується на цінності предмета чи явища, а з іншого - ця цінність зумовлена індивідуальними особливостями сприйняття предметів чи явищ і знаходить своє відображення у розрізненні схвалення / несхвалення мовцем обєкта оцінки[15].
Сучасне мовознавство розвивається в антропоцентричному напрямі, вивчаючи звязок мови з мисленням людини, її емоційним світом, загальнолюдськими та національно-культурними цінностями. Розвиток антропоцентризму в лінгвістиці сприяв становленню нового наукового напрямку - лінгвістичної аксіології, що вивчає систему цінностей етносу і способи її репрезентації в мові і культурному континуумі. Людина, вступаючи в різноманітні відношення зі світом, пізнає, оцінює і практично перетворює його. Саме аксіологія вивчає оцінне відношення людини до світу, адже це наука про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини[16].
Оцінка - це така думка про предмет, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності, а цінність - це будь-який предмет певного зацікавлення, бажання, прагнення тощо. Поняття цінності всеохопне: людина оцінює все, що було, є та буде. Аксіологія - одна з фундаментальних проблем гуманітарного і соціально-наукового пізнання, оскільки аналіз цінностей входить як аксіологічний компонент не тільки у філософські, але й соціологічні, психологічні, лінгвістичні та інші концепти[18].
Категорія оцінки - складна і багатогранна, саме тому її вивчення в філософському та психологічному аспектах дає поштовх і для мовознавчих досліджень. Вона має розгалужену мережу спеціальних і неспеціальних форм мовного вираження, тому не існує ізольовано, а входить до системи структурно-семантичних і функціональних категорій мови. Оцінка передбачає наявність у мові такої думки про денотат, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності. У лексиці оцінка обєктів виражається через семантику слів і словосполучень, адже вони не тільки мають граматичне та лексичне значення, але й одночасно виражають оцінку субєкта. Отже, оцінка, тобто аксіологічне значення, входить до складу семантичної структури лексичної одиниці і є оцінним компонентом семантики слова чи словосполучення[17].
Оцінні значення можуть виникати в результаті перенесення найменування на основі диференціюючої, асоціативної ознаки та на основі стереотипів. Людина оцінює предмети і живі істоти в залежності від їх корисності, придатності. Оцінка може визначатися і субєктивним смаком, і громадською думкою, вона також залежить від національних особливостей сприйняття навколишнього світу. Оцінюючи те чи інше явище, що виступає носієм цінності, людина встановлює його значущість, тобто відповідність чи невідповідність своїм інтересам, смакам, уподобанням і т. п. Залежно від міри відповідності/невідповідності оцінка може виражатися в різних формах - схвалення або осуду, згоди або критики, симпатії або антипатії, любові або ненависті тощо. У найзагальнішому вигляді ціннісні властивості речей і явищ позначаються категоріями «добро - зло», «корисність - шкідливість», «краса - потворність» і т. п. Поняття цінності співвідносне з такими поняттями, як «значущість», «корисність» або «шкідливість» [14].
Саме прислів'я та приказки мають на меті оцінити якості людини за допомогою її порівняння з предметом, що має позитивні або негативні властивості. В якості предмета порівняння можуть виступати різні об'єкти живої або неживої природи. Сам факт позначення людини через її порівняння з твариною створює образну номінацію. Народні прислів'я та приказки ще здавна сформували у свідомості людей відношення до об'єктів живої або неживої природи через їх порівняння з людьми. Тому переносно-образне значення тварина - людина сформувалося протягом багатьох років.
Отже, людина, пізнаючи світ, оцінює і перетворює його. А оцінні відношення людини до світу вивчає аксіологія - наука про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини.
2. Аксіологічні функції перських фразеологізмів з компонентом зоонімом
2.1 Тематична класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом
Відображення природи, зокрема її тваринного світу, належить до давніх часів, коли людина вважала себе її частиною, а саму природу персоніфікувала, тобто наділяла її рисами, які притаманні людині. Тому у свідомості різних культур і народів сформувалися свої уявлення про представників флори і фауни, які представлені у народній творчості, а саме у казках, прислівях та приказках тощо. Так і з'явилися фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, яким притаманні людські якості - працьовитість, вірність, хитрість та ін.
Тварини відіграють важливу роль в житті кожної людини. Ще з давніх часів люди обожнювали і використовували тварин, наприклад, приносячи їх у жертву. Людина ніколи не обходилася без тварин, вони перебувають у тісній взаємодії, адже тварини - невідємна частина людства. Тварин з давніх часів вважали супутниками людини: вони давали їжу, захищали, були друзями або, навпаки, наводили своїм виглядом жах. У кожного народу були свої священні тварини, яким поклонялися, яких ретельно оберігали. Значна роль тварин у картині світу відображається в мовній картині світу. Зоонімічна символіка у фразеології становить одну із сфер, у якій яскраво виявляється специфіка мовної картини світу того чи іншого народу.
Фразеологічні одиниці з тваринними номінаціями розкривають схожість між обєктами предметного(тваринного) світу та непредметного світу людських почуттів та емоцій, виявляють систему етнічно-зумовлених асоціацій та оцінок. Царство тварин - невідємна частина реального світу, виступає могутнім фактором створення образної картини світу. Вони являють собою цінний матеріал як для вивчення особливостей зооморфної метафори, так і для дослідження конотативних значень. На особливу увагу заслуговує характеристика оцінно-експресивної метафори. Завдяки своїй природі оцінно-експресивна метафора здатна породжувати стереотипи - національно-культурні уявлення (образи), що відіграють величезну роль у продукуванні мовою вторинного символічного простору[15].
Так, образ собаки в міфології іранців має дуже давню історію. У зороастрійців собака - це свята істота, яка по-святості знаходиться одразу після людини. Годівля собаки має велике значення: їжа, дана собаці, призначається для душ померлих. Для виконання похоронних обрядів у зороастризмі використовують білих чотириоких собак, адже чотириокість - здатність собак бачити саму смерть, із чим повязаний ритуал «сагдід», коли собака своїм поглядом проганяє від мертвого тіла девів. Дві собаки оберігають міст Чінват, що веде у інший світ [1:320]. Негативне ставлення до собаки як до нечистої тварини пропаговане офіційним ісламом:
?? ???? ???? ??? ?? ???? ??? ?? ??? ?? ?????? [sag-e-nâzi âbâd âst na xudi sara? mi ?ovad na digâne] - «?àç³é?üêà ?î?àêà ?³ ?âî??, ?³ ÷??è? ?? âï³ç?à?» - ï?î ??ç?îâ³??? ë??è??, ?êà â??à?èëà ?î?î? ³ ?³êî?î ?? âèç?à? [2:329];
??? ?? ???? ??? ?? ????? [mesl-e-sag pâyi hame râ gereftan] - «?ê ?î?àêà, ?àïà?è â?³? çà ?î??» - ???è ????³??î?, ëè?î?ëîâî? [2:329];
??? ?? ?????? ?? [mesl-e-sag pa?imân ?od] - «êà??è?? ?ê ?î?àêà» - ï?î ??ùè?? êà???? [2:329];
???? ?? ???? ????? [pust-e-sag be ruy ka?ide] - «?î?à÷? ?ê??? ?à ëè?? î?????â» - ï?î ï³?ëè? ë???é [2:329];
?? ??? ??? [sag-e-hasan dele] - «ë??àùà ?î?àêà» ? 1) ï?????, ???î?à 2) ë??è?à, ?êà ï?à? ?³? ?? â ?âî? ?ï?àâè [11:51];
?? ?????? [sag-e-ru siyâh] - «ç?à?ü?ë??à ?î?àêà» ? ??³??èê, â³?îâ³????ï?èê [11:51];
?? ???? ??? [sag-e-harze maraz] - «??çêî?è?ëèâà ?î?àêà» ? ????³??, ?à?à?à [11:51];
?? ?? ????? ???? [bâ sag be javâl raftan] - «?ï???÷à?è?? ç ?î?àêî?» ? ?ï???÷à?è?? ç ?àç³êî?, ï???î?ëîâî? [11:51]
??î??, ?ë³?è ?àâ?üî?î ?à??âà??? ?³?? ?âà?è?è ï?î?îâ??âàëè ç???³?à?è??. ? î??î?î ?îê?, êîëè ?î?àêà ÷à??î ô³????âàëà ?ê â³??èé ??ï???èê ?â??î?î, à ç ³??î?î - â ?³ç?î?à?³??è? ?à?î??è? î????à? î?î?î??î? ?à ë³ê?âàëü?î? ?à?³? [1:321]:
??? ?? ?? ?? ??? ???? [raxm-e-sag sag konad alâj] - «?à?? ?à ?îëîâ³ ?î?àêè âèë³ê?? ?³ëüêè ?î?àêà» - â ?àâ?³ ÷à?è ?? ?âà?è?? âèêî?è??îâ?âàëè ?ë? ë³ê?âà???. ? ²?à?³ ?à?è ?î?àêè çà?èâà??ü ?³ëüêè ?î?³, êîëè ?? çëè?? ³??à ?î?àêà [2:329].
?à ï???èé ïî?ë??, î??àç ê³?êè à?î?³???ü?? ?³ëüêè ç ïîçè?èâ?è? ç?à÷?????, à??? â ³?ëà?³ âî?è ???? ?à????ü??, î?ê³ëüêè î??à ç ?è?, ?à ³?'? ???ççà, ?èëà â ?à?î?î ï?î?îêà ???à????à. ? ïà?'??ü ï?î ??? â?³? ê³?êà? ??â ?îçâîë??èé â³ëü?èé â?³? ? ??÷??ü. ?àêî? ??èâ??âî ê³?êè ââà?àëî?? ???éîç?è? çëî÷è?î?, ï?è?³â??âàëî?? ?î ??èâ??âà ë??è?è. ??î??, ? ?³ôîëî?³? ³?à??³â ?? ?âà?è?à âè?à?à? ?³ëü?? ???à?èâ?? ç?à÷????. ?àï?èêëà?:
??? ???? [mesl-e-gorbe] - «?ê ê³?» - ï?î ??â??÷?? ë??è?? [2:438];
???? ???? [gorbe-e-abed] - «?ëà?î÷???èâà ê³?êà» - ëè???³? [11:387];
???? ?? ????? ???? [gorbe dar zendân kordan] - «???è ?ê?ïè?» [11:387];
????? ???? ????? ??? ?? ???? ???? ???? [âhaste be ravi âhaste biya ke gorbe be ?âxat na zanad] - «?è?î ³?è, ?è?î ï?è?î?ü, ùî? ê³?êà ?? â?à?èëà ???? ?î?à?è» - ? ?âî?? ?ï?àâà? ???ü î??????èé ³ î?à÷?èé;
???? ?? ???? ?????? ?? ?? ????? ????? [gorbe be dombe âftâd, sag be sakmobe âftâd] - «ê³?êà êè?à??ü?? ?à ?àëî, ?î?àêà - ?à ??ëü????» - ï?î ???à???ëèâ? ³ ïî?à?ëèâ? ë??è?? [2:438];
???? ??????? [gorbe-e-raqsândan] - «?à????÷à ê³?êà» ? ?è???âà?è [11:387];
???? ?? ?? ?? ??? ???? ??????? ???? ??? ? ?? ????? ?? ??? [gorbe râ âz har taraf bâlâ bindâzi èahâr dast-î-pâ pâyin mi âyad] - «?ê ?? ï³?êè?ü ê³?ê?, âî?à ï?èç??ëè?ü?? ?à 4 ëàïè» - ï?î ?ï?è??è? ë???é, ?ê³ ?â???î ?î??è????ü?? ?âî?? ?î?àë³
?î?î?à?³? çîî?³?³â êî?îâà ?à ?èê ?àêî? ïîâè??³ ???è ëè?? ïîçè?èâ?è?è, à??? ? ?à?à?üî? ??³??è? ?à?î?³â âî?è ââà?à??ü?? ?â?ù???è?è. ?èê³â ³ êî?³â î???³?àëè ³ ?à??âàëè, à ?? â?èâ??âî ï?è?³â??âàëî?? ?î ?àé???à??³?î?î çëî÷è??. ? ??à?î?àâ?üî?? ²?à?³ ï???è?è ?âî?³????è ????à ?àç?è ??ëè ?âà ?èêà - ?³ëèé ?à ???÷èé, ï???à ë??è?à ³ ï???à ?î?ëè?à. ?³?ë? ?????³ ?èêà çàëè?àëà?? éî?î ???à, ?î ?êî? çâ???àëè?? ?ë? ?î?î, ùî? ïà?îâèùà ??àâàëè ?è?è?è. ???à ?èêà ?àêî? êà?àëà âè??î?î ³ â³??îâë?âàëà ?ï?àâ??ëèâ³??ü[19]. ??î??, ? ï???üê³é ?îâ³ ?³ ?âà?è?è ?à??âà??ü êî?î?à?³? ???î??³ ?à ??ïî??³. ?àï?èêëà?:
??? ??? [mesl-e-gâv] - «?ê êî?îâà» - ????èé, ??ïèé [2:435];
????? ??? ??? ?? ?? ???? ?? ?? [tapâle-e-gâv âst na bu dârad na su] - «êî?îâ?÷èé ??³é ?³ çàïà??, ?³ ?à?àê????è? âëà??èâî??êé» - ï?î ???³êàâ? ë??è??, «?³ ?è?à, ?³ ?'??î» [2:435];
??? ?? ??? ? ?? [gâv-e-bi ?âh-o-dam] - «êî?îâà ??ç ?î?³â ³ ?âî??à» - ÷??îâè?üêî [2:435];
??? ?? ?? ??? [gâv-e - noh man ?ir] - «êî?îâà, ?êà ?à? ??â??ü ?à?³â ?îëîêà, àë? ? ê³??³ ï???êè?à? ??? ?? ?îëîêî» - ï?î ë??è??, ?êà î??è? ?à?î? çâî?è?ü ?à?³â??ü ??³ ?âî? ?ï?àâè [2:435];
??? ??? ?????? ???? [mesl-e-gâv pi?âni-e-sefid] - «?ê ?èê ç ?³ëî? ?³?êî? ?à ëî?³» - «?ê ?³ëà âî?î?à» [11:382]
???àç ï?à?à, ?ê î??³?? ç î??îâ?è? ï?è?î??³? ??è?³é - ???à, ? ?³ôîëî?³? ³?à??³â ?à? ?è??÷îë³??? ³??î?³?. ?àê, ï³â??ü - «ï???üêèé ï?à?» ?àâ?üî????üêî? ë³???à???è, ?à??âàâ?? â ?àâ?üî?? ²?à?³ ?ê ??ï???èê ?î?à ??àî?³, âî?î? ??â³â, ùî ?âî?? ?ï³âî? ç????âàâ ?? ?î â??÷³. ?³â??ü ÷è âî?î? - ïî??³é?³ ??ï???èêè ?î??? ?³??è. ??à? ?àêî? ÷à??î âè???ïà? â ??ê??à? ?â???è ?ê ³ïî??à?ü ?î?à â³é?è[19]. ???àê, î??àç ï³â?? ? ï???üê³é ?îâ³ à?î?³???ü?? ç êî?ôë³ê??î? ë??è?î?, çà?³?êî?, ?è???èêî?:
??? ???? [mesl-e-xorus] - «?ê ï³â??ü» - çà?³?êà [2:193];
???? ?? ??? [xorus-e-bi mohel] - «??ï?????à÷?âà?èé ï³â??ü» - 1) ë??è?à, ?êà ?îâî?è?ü ???î??÷?³ ??÷³; 2) ?à?à?à; 3) ??ï?î?à?èé ?³??ü; 4) ë??è?à, ?êà ç?³é???? ???àê?îâ?èé â÷è?îê [11:550];
???? ??? [xorus-e-pir] - «??à?èé ï³â??ü» - ï?î ??à?? ë??è??, ?êà â³?÷?âà? ???? ?îëî?î? [11:550];
??? ???? ???? [mesl-e-xorus-e-jangi] - «?ê ?îéîâèé ï³â??ü» - ï?î ?êà??àëü?? ë??è?? [11:550]
???àç ?îëîâ? ïîâ'?çà?èé ç î??àçî? ë??è?è, ?êà ?à?à?î ?îâî?è?ü:
??? ???? [mesl-e-bolbol] - «?ê ?îëîâ?é» - ?àç³êà [2:65];
???? ??? [bolbol ?odan] - «??à?è ?îëîâéî?» - ?à?à?î ?îâî?è?è, ?àç³êà?è [11:216];
???? ???? [bolbol-e-zabân] - «?îëîâ??à ?îâà» - ?àëàê?÷èé [2:65];
??? ???? ??? ??? [mesl-e-bolbol harf zadan] - «?îâî?è?è ?ê ?îëîâ?é» - ?îâî?è?è âè?î?÷??î? ?îâî?, ?ëèùà?è ê?à??î?îâ??âî? [2:65]
?î?î???ü ?àê ?ê ³ ³??³ ï?à?è ?à??âà? ???à?èâ?î? êî?î?à?³?:
????? ?? [gonje?k del] - «????? ?î?î???» - ï?î ?î???çëèâ? ë??è?? [11:440];
????? ???? [gonje?k ruzi] - «?à ?î?î?è??î?? ï?î?è?ê?» - ????àê, ?³??à ë??è?à, ?êà ?à? ?³ç???èé ?î?³? [11:440];
????? ???? ?? ??????? ???? [gonje?k èist ke âbgu?ta? bâ?ad] - «ùî ?àê? ?î?î???ü, ùî? ç ?üî?î ïîë?÷èâ?? à??????» - ï?î ??ç?à÷?? ?ï?àâ?, â³? ?êî? î÷³ê???ü ?à?à?à?î ?³ëü??, ?³? ?à?ï?àâ?³ ? [2:452]
???àç ë?âà ïî?³?à? ÷³ëü?? ?³??? â ?è?????â³ ²?à??, à??? â³? ? î?è?è? ç ï?îâ³??è? ï???î?à?³â. ??â ïîâ'?çà?èé ç ê?ëü?î? ?î??÷?î? ?³??è, ç?³??î ç ?êè? ç?àê ë?âà ?ë? ?î??? ? ?î?î?. ?????àëü?? ç?à÷???? ?è?âîë? ë?â+?î??? â ³?à??üê³é ê?ëü???³ ç?î?èëî éî?î ç?àêî? âëà?è ³ ????àâ?î??³ [9:211-212]. ?àêî? â³? à?î?³???ü?? ç ?î?î??î?, ??³ëèâî? ?à ??ç???à??î? ë??è?î?:
??? ??? [mesl-e-?ir] - «?ê ë?â» - ï?î ??³ëèâ?, â³?âà??? ë??è?? [2:355];
??? ??? [?ir ?odan] - «??à?è ë?âî?» - î??³ë³?è, ??à?è ?î?î??è? [11:124];
??? ??? [?ir-e-xodâ] - «ë?â ?î?èé» [11:124];
???? ?? ?????? [?iri yâ rubâh] - «ë?â ?è ÷è ëè?è???» (?è ï????³? ÷è ï????î???èé?) [2:355]
?î 1979 ?. ë?âà çî??à??âàëè ?à ³?à??üêè? ?î???à?, ?î?? â³? ù? ?î?? ?à??âà?è ?àêî?î ç?à÷????, ?ê:
??? ? ?? ??????? [?ir-î-hat ândâhtan] - «êè?à?è ?????» [2:355]
???àç ?è?è ïîâ'?çà?èé ç âî?î?, âî??î? ??è?³?? ³ ?à? ê?ëü? ÷??îâî?, ?à?ï?è?î??î? ³??î?è. ?ë³?è ?àêî?î ê?ëü?? â³??èëè?? â çî?îà???³é?üêè? ?³ôà? ï?î ?â?ù???? ?è?? ?à??, ?êà ç?à????ü?? â àâ???³é?üêî?? ??ê??³ ????³?à? ?à ï??ë?â³é?üêî?? ?????ë³ ???îê-?-??à?. ?³ ?³ôîëî?³÷?³ êî?ïë?ê?è, î÷?âè??î, ç?????ëè?? ³ â ????ëü?à??üêèé ÷à?, ??à??ôî???âàâ?è?ü, â ??âë???? ï?î î?î?ëèâ? ?àê?àëü?? ÷è??î?? ?è?è ?à ?³ç?î?à?³??³ ë?????è ï?î ?è??-çà?è??è?? ?î?à [12:326]:
???? ?? ?? ??? ?? ?? ????? ???? ??? [mâhi râ har vaqt âz âb be giri tâze âst] - «êîëè ?? âèé??? ?è?? ç âî?è âî?à çàâ??è ?â³?à» - 1) ?î?î?? ?ï?àâ? ?î??à ç?³é??è?è â ???ü-?êèé ?î????; 2) êî?è??ü â³? ?üî?î ?î??à î??è??âà?è êîëè çàâ?î??î [2:476]
?à?â?? ³ ???à?èâ?? ç?à÷????:
???? ???? [mâhi-e-dudi] - «êîï÷??à ?è?à» - ï?î êâîë?, ???³÷?? ë??è?? [2:476];
??? ???? ?? ?? ????? ?????? [mesl-e-mâhi âz âb birun âftâde] - «???îâ ?è?à, âè??????à ç âî?è» - ï?î ?îç???ë??? ë??è?? [2:476];
?? ??? ??? ???? ?????? [âz rud-e-ha?k mâhi mi girad] - «â âè?î?ë³é ?³÷?³ ?è?? ëîâë??ü» - ï?î ?ê?ïè? ë???é [2:476]
???àç ç?³? - ?à?à?îç?à÷?èé ³ ??³â???àëü?èé, à??? âî?à ?î?? ?î?î?ë?âà?è ?î??î ³ çëî, ????³??ü ³ ?ë³ï? ï?è???à??ü, ç?³ë???? ³ î?????. ??? ?? ?î??à ïî???è?è ??ï???÷ëèâ³??? ?êî???é, ?ê³ ?à? ç?³?: âî?à ????çï?÷?à, î??àê ?? î????à ³ ??èâà?, ³ ë³ê??; ?? î??àç ?è??? ???? ï?è?îâà?èé, ùî ?à?à? ?é î??îë? ?à???è÷î??³. ? ï???üê³é ?îâ³ ?? ?âà?è?à ?à??âà? êî?î?à?³? çëî??³, ï³????ï?î??³; ç?³?? ?àçèâà??ü çë?, ëè???³???, ë?êàâ? ë??è??:
??? ??? [mesl-e-mâr] - «?ê ç?³?» - ï?î ïî?à?? ë??è?? [2:472];
??? ??? ??? ????? [mesl-e-mâr zaxm xurde] - «?ê ïî?à???à ç?³?» - ë??è?à, ?êà çà?à?ëà ???àâè??ü ?î ³??î? ë??è?è [2:472];
??? ??? ????? [mesl-e-mâr gazide] - «?ê ??àë??à ç?³?» - ë??è?à, ?êà ???à??à? â³? ?îë³ [2:472];
??? ?? ?????? [mâr dar pirâhan] - «ç?³? â ?î?î÷?³» - ï?î ï?è?îâà?î?î, çà?à?êîâà?î?î âî?î?à [11:439];
??? ?? ???? [mâr-e-du zabân] - «ç?³? ç ?âî?à ?çèêà?è» - ï?î ë?êàâ? ë??è?? [11:439];
??? ??? ??? ?? ??????? ??? ??? ??? ?? ???????? [mâr pu?t-e-xud râ mi gozârad âmâ xuy-e-xud râ nemi gozârad] - «ç?³? ç?³??? ?ê???, àë? ?? ç?³??? ?à????» [11:439];
??? ??? ?? ? ??? [mâr-?-xu? xat-î-xâl] - «ç?³? ê?à?èâî?î çà?à?âë????» - «âîâê â îâ?÷³é ?ê³?³» [11:439];
??? ?? ???? ????? [mâr dar â?in dâ?tan] - «??è?à?è ç?³? â ??êàâ³» - ï?è?îâ?âà?è âî?î?³??ü [11:439];
????? ??? ????? ?? ???? ??? [ânqadr mâr xurde ke âfai ?ode] - «??³ëüêè ç?³é ç?â, ùî ??àâ ??àâî?» - ï?î ????è?, ?î?â³?÷??è? ë???é [2:472]
? ï???üêè? êàçêà? ï?î ?âà?è? ç?³? âè???ïà? ???à?èâ?è? ï???î?à???. ???? ÷à??î ????? ?îç?î??à??ü?? ?àê, ùî ë??è?à à?î ?êà?ü ?âà?è?à ????? â³? ?????³ ç?³?, ?êà ïî?³? ?àëè?ü ?âî?î ???³â?èêà.
? ?³ôîëî?³? ³?à??³â ï?è????³é î??àç ç?³? ï³? ?àçâî? ?ôà - ?? â?ëèêà, ï³ùà?à ç?³?, ?êà îê?³? ?àëè? ç??³â, ?à? ù? ?âà â?ëèêè? ç??à, ?ê³ ïî???à?³ çàëîçî?, ùî ?àïîâ???à î????î?:
??? ???? [mesl-e-âfai] - «?ê ç?³? ?ôà» - ????à, ?âà?ëèâà ?³?êà [2:38];
???? ?? ?? ???? ??? ???? [âfai râ bâ zomorrod kur kordan] - «çà?ë³ïë?âà?è ç?³? ³ç?????î?» - ç?³é???âà?è î??à?, î??à??âà?è [2:38]
??î??, ç?³? âêàç?? ?à ïî?à?? ë??è??, ?êà ?à? ³ ?î?î?³ ?è?è:
??? ??? ??? ???? ?????? ?? ???? [mâr âgar zahr dârad padzahr ham dârad] - «ç?³? ?à? ?? ?³ëüêè î?????, àë? é ?³ë?ù? ??÷îâè??» [2:472]
?î?î?à?³?, ïîâ?çà?³ ç î??àçî? ëè?è?³ à?î?³???ü?? ç ?è??³??? ?à ë?êàâ??âî? ?³?? ?âà?è?è. ? ï???üêè? êàçêà? ï?î ?âà?è? âî?à ? ??à?è?³é?è? ???à?èâ?è? ï???î?à???. ???? ÷à??î â ??????è? ë³?³?? êàçîê ç????³÷à??ü?? î??àç ëè?è?³-ïî??????èêà à?î ????³. ?è?è?? ï?î???ü ïî?³ëè?è ?ê??ü ç?î?è÷, à âî?à ç??à? ?³ëü?? ÷à??è?? ³ ï???êî??? ??³?, ùî ???à? ê?àùî? ????³, ?³? âî?à. ?ë? ?àé÷à??³?? ?è ç????³÷à??î î??àç ëè?è?³-î??êà?êè. ?àçâè÷àé âî?à, ?ë? ?î?î ùî? ç?î???è ?î?³ ???, î?????? âîâêà, ?à??à, ??àêà, à?î ?ê??ü ³??? ?âà?è??. ????÷è ïà?àçè?è÷?èé ?ïî?³? ?è???, ëè?è?? çàâ??è ?³êà? â³? ïîêà?à??? [7:31]:
??? ????? [mesl-e-rubâh] - «?ê ëè?è??» - ?è???? [2:284];
?????? ???? [rubâhi-e-bâzi] - «ëè??÷à ??à» - ëè???³??à ïîâ??³?êà, ??àâà??? [11:736];
????? ??? [rubâh ?odan] - «??àâà?è ëè?è???» - ï?èêè?à?è??, ???è ëè???³?î? [11:736];
?? ????? ???? ????? ??? [dam-e-rubâh govah-e-rubâh âst] - «?â³?? ëè?è?³ - ?? ?â³?îê» - ï?î ë???é, ?ê³ ï³???è????ü î?è? î??î?î, ??çâà?à?÷è ?³ ?à ùî [2:284]
?êùî ?îâî?è?è ï?î î??àç î?ëà, ?î ?? ?âà?è?à çàâ??è à?î?³???ü?? ç ?àêî? ?è?î? ?à?àê????, ?ê ??ï³??ü ?à ???³??ü, àë? ïî??÷ ç ???à?èâ?è?è ?è?à?è ?à?â?³ ³ ïîçè?èâ?³. ?àï?èêëà?:
??? ?? [mesl-e-xar] - «?ê î??ë» - ï?î ?????, ???îë???, ???î?â³?÷??? ë??è?? [2:186];
?? ?? ????? [xar bâ ta?did] - «ïî?â³é?î î??ë» - ?³ëêîâè?èé ?????ü [2:186];
???? ?? ?? ???? ??? ?? ????? [hargez âz u xartar kasi râ na didam] - «?³êîëè ?? ?à÷èâ ë??è?? ????³?? çà ?üî?î» [11:542];
?? ??? [xar ?odan] - «??àâà?è î?ëî?» ? 1) ???è î??à???è?; 2) ïî?à?î ïîâî?è?è?? [11:542];
?? ?? ?? ????? ?? ???? ? ???? ?? ?? ??? [xar râ bâ âxurad mi xurad va morde râ bâ gur] - «î?ëà ç???è ?àçî? ç ?î?³â?è???, à ???³?÷èêà ?àçî? ç ?î?èëî?» - ï?î ???à???ëèâè?, ?à??è? ë???é [2:187];
?? ?? ?? ??? ??? ?????? [xar râ âz gâv farq nemi konad] - «î?ëà â³? êî?îâè ?? â³??³ç?è?è» - ï?î ????è? ë???é [11:542];
?? ??? ???? ??? ? ?? ?? ???? [âz âsb forud âmad va bar xar ne?ast] - «ç êî?? ç³é?îâ, ?à î?ëà ?³â» - ç?³?èâ âèù? ïîëî????? ?à ?è?÷? [2:187];
??? ?? ??? ???? [xara? âz pul gozâ?t] - «î??ë ï?îé?îâ ÷???ç ?³??» - ?î???à?è ïî??àâë??î? ???è, ?î?à?à?è?? ?âî?î [11:542];
??? ????? [xara? mi ravad] - 1) éî?? ùà??è?ü; 2) â³? ?à? â??, ùî ?³ëüêè çà?à?à?
?? ?? ?? ??? ??? ????? [xar râ bâ namad dâq mi konad] - «î?ëà âîéëîêî? ?àâ????ü» - ï?î ?ï?è??è? ë???é [2:187];
??? ?? ????? ??? ?? [xara? kon âfsâr sar? kon] - «ï????âî?è éî?î â î?ëà ³ î???àé ?à ?üî?î â?ç??÷ê?» - ï?î ??è??è?, ïîê³??è? ë???é [2:187]
? ï???üê³é ?îâ³ î??àç âîâêà ?è?âîë³ç?? ?î???îê³??ü, ??ç?àë³??³??ü, ?à?³??³??ü:
??? ?? ?? ??? ????? ??? ?? ???? ?? ??? ???? [gorg ke be gole âftâd vây be ân kas ke ieki dârad] - «?êùî âîâê ?àïà?? ?à î?à??, ?î?? ?î??, ? êî?î î??à â³â??» [2:443];
??? ??? ????? [mesl-e-gorg-e-gorosne] - «?ê ?îëî??èé âîâê» - ï?î ?à?³??? ë??è?? [2:443];
??? ????? ????? ??? [gorg hami?e gorosne âst] - «âîâê çàâ??è ?îëî??èé» - ?à?³??èé, ???à?è??èé [2:443];
??î??, éî?? âëà??èâ? ³ ?àê? ç?à÷???? - ë??è?à, ?êà ?à?à?î ï????èëà, çà?à??îâà?à ?è????, âè??èâàëà:
??? ????? ???? [gorg bârân dide] - «âîâê ?îù ïî?à÷èâ» - ï?î ?î?â³?÷??? ë??è??, ?êà ï?îé?ëà ÷???ç âî?î?ü ³ âî?? [2:443]
????³?ü â ï???üê³é ?îâ³ î??è??? ç?à÷???? ?èëü?î?, ?³??î?, àë? ??ç??à??î? ë??è?è. ? ï???üêè? êàçêà? â³? çàâ??è çàëè?à??ü?? «â ??????», ?à? ?è? ??³??ü??, ?ë?ç???ü ç éî?î ??ïî??³, ??î??????î??³ [7:446]:
??? ??? [mesl-e-xers] - «?ê â???³?ü» - ï?î â?ëèê?, ??ç??à??? ë??è?? [11:547];
??? ??? ??? ???? [mesl-e-xers tir xorde] - «?ê ï³?????ë??èé â???³?ü» - ï?î çë?, ?îç??³âà?? ë??è?? [11:547];
?? ??? ?? ???? ??? [bâ xers dar javâl ?odan] - «?ï???÷à?è?? ç â???????» - çâ?ç?âà?è?? ç ????³??î? [11:547];
?? ?? ??? ???? ??? ??? ??? [har jâ xers âst, jâ-e-tars âst] - «?? ? â???³?ü, ?à? - ????çï?÷?î» [2:192]
?îî?³? ÷??â?ê âè?à?à? ³ ïîçè?èâ?? ³ ???à?èâ?? ç?à÷????:
??? ??? ???? [mesl-e-kerm-e-xâki] - «?ê ç??ë??èé ÷??â?ê» - ï?î ???è? ë???é [11:321];
??? ??? ???? [mesl-e-kerm-e-mede] - «?ê ?ëè??» - ï?î ë??è?? ?âî?î?ëèâî?î âè?ë??? [11:321];
??? ???? ?? ??? ???? ??? [kerm-e-deraxt âz xud deraxt âst] - «????â?èé ÷??â?ê ç ?à?î?î ? ????âà» - «ë??è?à ?à?à ?î?³ ?êî?è?ü»;
?îçè?èâ?? ç?à÷???? ?üî?î ïëàç??à:
??? ???? ???? [kerm-?-èizi budan] - 1) ???è ç?àâ??? ÷î?î?ü; 2) ï?è???à??î ë??è?è ùî?ü [11:321]
??? ???? ????? [kerm-?-èizi dâ?tan] - 1) ?èëü?î çà?îïë?âà?è?? ÷è?î?ü; 2) ç àçà??î? çàé?à?è?? ÷è?î?ü [11:321]
???àç ?àç?ë³ ? ?³ôîëî?³? ³?à??³â ?îç?ë??à??ü?? ?ê ?î?î?ë???? ?³?î÷?î??³, çà?à?êîâî??³, ?ëà?î?î???âà ³ ??à?³?:
??? ??? [mesl-e-âhu] - «?ê ?àç?ëü» - ë??êèé, ?î?î??èé [11:146];
??? ??? ????? ???? ? ????? ??? [mesl-e-âhu be hamân tondi-î-èalâki âst] - «âî?à ë??êà, ?î?î??à ?à ???³?êà ?ê ?àç?ëü» [11:146];
??? ??? [âhu-e-èe?m] - «ç î÷è?à ?àç?ë³» - ï?î ê?à?èâ³, ?è??àë?ïî?³??³ î÷³ [11:146]
????, çîî?³?³÷?à ?è?âîë³êà ? ô?àç?îëî?³? ??à?îâè?ü î??? ³ç ?ô??, ? ?ê³é ??ê?àâî âè?âë???ü?? ?ï??èô³êà ?îâ?î? êà??è?è ?â³?? ?î?î ÷è ³??î?î ?à?î??, à??? ?à???âî ?âà?è? - ??â³????à ÷à??è?à ë????âà, ?êà âè???ïà? ?î????³? ôàê?î?î? ??âî????? î??àç?î? êà??è?è ?â³??. ? ?üî?? ?îç?³ë³ îïè?à?î ?àé?³ëü? ïî?è???è? ?âà?è?, ?ê³ ?à??âà??ü ?³ç?î?à?³??è? ë???üêè? ?êî???é.
2.2 ??î?èâ?à êëà?èô³êà?³? ï???üêè? ô?àç?îëî?³ç?³â ç êî?ïî????î? çîî?³?î?
?èâ÷???? ï?î?ë?? ??î?èâ?î??³ ???îç?èâ?î ïîâ'?çà?³ ç âèâ÷????? êà???î?³? î?³?êè. ??àç?îëî?³ç?è ç êî?ïî????î? çîî?³?î? ???³??ü î?³?è?è ?êî??³ ë??è?è çà ?îïî?î?î? ïî?³â????? ?? ç î?'?ê?à?è ?âà?è??î?î ?â³??, ùî ?à??ü ???à?èâ?³ à?î ïîçè?èâ?³ âëà??èâî??³. ?à? ôàê? ïîç?à÷???? ë??è?è ÷???ç ïî?³â????? ç ?âà?è?î? ??âî??? î??àç?? ?î?³?à?³?, ùî ??ï?îâî?????ü?? ïîçè?èâ?î? à?î ???à?èâ?î? êî?î?à?³??, ?î??î ?î?à?êîâè? ç?à÷?????, ùî ?³??è?ü ³?ôî??à?³? ï?î ?ê?ï???èâ?? ?èë? ?à î?³??? âà??³??ü[16]. ? êî?î?à?³? âêë?÷à??ü ??î?èâ?èé ?à î?³??èé êî?ïî????è. ??î?èâ?³??ü - ÷????âà î?³?êà î??ê?à, âè?à????? ?îâ?è?è çà?î?à?è ïî÷???³â ë??è?è. ??ê³ëüêè ??î?³? ïî?³ë???ü?? ?à 2 ???ïè - ïîçè?èâ?³ ³ ???à?èâ?³, ?î ?? ïîç?à÷???? â ?îâ³ çâî???ü?? ?î ïîçè?èâ?î-??î?èâ?è? ³ ???à?èâ?