Linux у роботі вчителя

 

Вступ

Актуальністю даної курсової роботи заключається в тому, що багато людей користуються Windows, на цю систему створено багато програм, в домашніх умовах можна користуватися нею без проблем .В школі на мою думку краще використовувати Linux, в звязку з тим що ця операційна система є безкоштовною, та програми до неї також.

Метою мого дослідження було краще вивчити операційну систему Linux та створення лабораторних робіт для вивчення її в школах. На мою думку цю систему можна використовувати в роботі вчителя без будь яких перешкод оскільки вона повністю безкоштовна та всі дистрибутиви до неї також.

UNIX - одна з найпопулярніших в світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує і розповсюджує велике число компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для мінікомп'ютерів і мейнфреймів в середині 70-их років, але з тих пір вона виросла в одну з найбільш поширених операційних систем, незважаючи на свій часом, обескураживающий інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. LINUX - багатозадачна і багатокористувацька операційна система для освіти, бізнесу, індивідуального програмування. LINUX належить до сімейства UNIX-подібних операційних систем. Спочатку LINUX створювався Лінус Торвальдс як хобі. Його надихнула операційна система Minix. Далі LINUX став розроблятися групою ентузіастів UNIX. Сьогодні LINUX - повноцінна операційна система UNIX, здатна працювати з "X Windows", TCP / IP, Emacs та іншими пакетами. Що робить LINUX настільки відмінним від інших операційних систем? - Він був створений і продовжує удосконалюватися і розвиватися групою добровольців. Університети по всьому світу застосовують LINUX в навчальних курсах з програмування та проектування операційних систем.

Розділ 1. Особливості операційної системи Linux

.1 Основні особливості операційної системи Linux

Розрахована на багато користувачів операційна система, захищеного 32-х розрядного режиму, в її складі немає 16-ти розрядного коду, крім підпрограми завантаження.

Передова 32 [64 для Alpha] бітна підсистема віртуальної пам'яті.

Відсутній обмеження 640К. LINUX може виділити до 3Гб на процес, якщо у вас є досить віртуальної пам'яті.

Система безпеки файлів і процесів користувача.

Мережева система графічного інтерфейсу "X Windows", що відповідає промисловому стандарту. Запуск додатків через мережу. Можливість роботи додатків з багатьох машин на вашій робочій станції одночасно.

Загальні бібліотеки ("Shared libraries") для підвищення ефективності використання пам'яті і дискового простору.

Прозора програмна емуляція мат. співпроцесора для машин без такого.стилю POSIX.1 з USL і BSD розширеннями. Перенесення майже будь-якого коректно написаного Posix або Unix API додатка є тривіальною задачею.

Вбудована підтримка мережі TCP / IP включаючи обидва протоколи і стандартний набір інструментів BSD.

Широкий спектр WWW інструментів.

Клієнт і сервер NFS - стандартної мережної файлової системи Unix.SMB сервер для LAN manager і клієнтів Windows for Workgroups._NWE сервер клону Netware для використання в мережах IPX.Appletalk сервер для використання в мережах Appletalk (Еппл).

Клієнт і сервер SMTP (E-mail) включаючи підтримку MIME.

Програмне забезпечення для UUCP - протоколу старого стилю для ефективного збереження і маршрутизації мережної інформації.і PPP для роботи з мережами Інтернет через аналогові та цифрові модеми.

Широкий ряд мережевих високопродуктивних драйверів.

Драйвери для звукових плат і приводів СD-ROM.

Емулятор DOS.

Практично безкоштовна система. Ліцензія дозволяє не тільки копіювати і поширювати soft, а й надаються вихідні тексти.

Дійсно надійна система, шанси на те, що одне завдання повалить всю систему, практично рівні нулю.

-6 мільйонів користувачів по всьому світу., так само як і OS / 2, розроблявся і оптимізувався для роботи з процесором I80386 і сумісних з ним. А Windows NT, як очікувалося, повинна була стати новим стандартом операційної системи і була портована на MIPS і DEC Alpha. Всі три ОС підтримують багатозадачний режим роботи, при якому одночасно виконується кілька користувальницьких додатків. У порівнянні з MS-DOS це суттєвий крок вперед. NT підтримує також багатопроцесорний режим роботи, який, втім, орієнтований на роботу тільки з процесором Pentium. NT і Linux підтримують також динамічне кешування дискової пам'яті, у той час як в OS / 2 реалізований традиційний підхід, що складається у виділенні фіксованого обсягу пам'яті. У результаті продуктивність Linux і NT виявляється істотно вище, оскільки необхідні для обробки дані в більшості випадків виявляються вже в кеш-пам'яті. На відміну від OS / 2 і Windows NT багатокористувацька робота підтримується Linux в повному обсязі. Локальні користувачі, віддалені термінали, підключені через модеми, а також користувачі, підключені за допомогою локальної обчислювальної мережі без яких-небудь обмежень можуть одночасно працювати з графічними і символьно-орієнтованими програмами. Для багатьох практичних ситуацій ця можливість ставить Linux поза конкуренцією. Linux має також ряд засобів забезпечення безпеки системи, що запобігають спроби користувачів "зламати машинку". Втім, хоча Windows NT не є багатокористувацької системою, вона перевіряє повноваження подключішегося до неї користувача. Тому ви можете без побоювання надавати мережевий доступ до Linux або NT машині, в той час, як користувач OS / 2 має всі необхідні засоби для навмисного чи ненавмисного руйнування операційної системи. Основні характеристики і можливості аналізованих систем зведені у Таблиці 1.

Порівняльні характеристики 32-розрядних операційних систем

Таблиця 1

ПараметрLinuxOS/2Windows NTБагатозадачністьТакТакТакБагатопотокова обробкаТакТакТакБагатопроцесорністьНіВ розробціТакПідтримка параллельної роботиТакНіНіРозрахований на багато користувачів режимТакНіНіЛегкість портування ОС на іншу платформуНіНіТакДинамічне кешування дискуТакНіТакМаксимальний обєм памяті, що виділяється одному процесу3 Гбайт512 Мбайт2 ГбайтПідтримуванні мережні протоколи TCP/IPТакЗа платуТакNFSТакЗа платуТакIPX/SPX ТакЗа платуЗа платуIBM LAN Server НіЗа платуНіMicrosoft LAN Server НіНіТакПідтримуванні файлові системи FAT (DOS)ТакТакТакNTFS (Windows NT) НіНіТакEXT2 (Linux)ТакНіНіISO9660 (CD-ROM) ТакТакТакNetwork File System (NFS) ТакЗа платуТакCoherent (UNIX) ТакНіНіStackerНіТакНіDoubleSpaceНіНіНіПідтримні додатки DOSТакТакТак16-розрядні додатки Windows В розробціТакТак16-розрядні додатки OS/2 НіТакТак32-розрядні додатки Windows НіНіТак32-розрядні додатки OS/2 НіТакНіPOSIX-сумісні програми ТакНіТакПрограми для Macintosh В розробціНіНіПрограми SCO UNIX ТакНіНіКлієнти X Window ТакНіНі

Очевидно, що кожна додаткова функція, реалізована в системі, приводить до збільшення об'єму системи, що позначається на вимогах до оперативної пам'яті і жорстких дисків. Крім того, чим більше обсяг операційної системи, тим повільніше вона зазвичай працює. Windows NT є найбільшою з розглянутих нами систем. Причиною цього є висока складність системи і великий набір підтримуваних нею функцій. Що, до речі, тільки підвищує конкурентоспроможність системи. Linux (в комплекті з "X Window") є наступною за розміром системою. І нарешті, OS / 2 є найбільш компактною системою. Саме в цьому і полягає привабливість операційної системи, розробленої IBM. Користувачеві необхідно мати тільки 8 Мбайт оперативної пам'яті, щоб долучитися до світу об'єктно-орієнтованого інтерфейсу, і являє собою непогану платформу для багатозадачного роботи з додатками DOS, Windows і OS / 2. Зазначимо, що розмір системи є однією з найбільш сильних характеристик Linux. Cистема спочатку проектувалася максимально компактною і продуктивної, в той час як для NT основним критерієм оптимізації була переносимість, а для OS / 2 - сумісність з попередніми версіями системи. А крім того, оскільки будь-який адміністратор Linux-системи має у своєму розпорядженні повний вихідний текст ОС, вона може бути оптимізована для роботи з конкретним обладнанням і потребами користувача. На жаль, OS / 2 і NT похвалитися такою можливістю не можуть.

) Windows NT цікавий, оскільки це стійка система, призначена для широко поширених процесорів фірми Intel. OS / 2 цікавий з тієї причини, що це найкраща система для запуску 16-розрядних додатків DOS і Windows, і при цьому надає можливість долучитися до привабливого світу 32-розрядних систем.

) В обох системах один і той же недолік - і OS / 2 і NT прив'язують користувача до тієї чи іншої технології - адже програми будуть працювати або в OS / 2, або в Windows NT. А ось Linux ця небезпека не загрожує. Програми, розроблені для Linux можуть бути перенесені на будь-яку UNIX-систему.

) Приємною особливістю Linux є його здатність використовувати програмне забезпечення, призначене для інших РС-орієнтованих версій UNIX, таких, як наприклад, SCO UNIX. Втім, для UNIX-систем поки не реалізовані версії текстових процесорів, порівнянних з можливостями Microsoft Word або Lotus Word Pro. І на жаль, саме цей факт стримує поширення Linux.

.2 Системні характеристики операційної системи LINUX

підтримує більшість властивостей, властивих іншим реалізаціям UNIX, плюс низка тих, яких більше ніде немає. Ця голова - поверхневий огляд характеристик ядра Linux. Linux - це повна багатозадачна багатокористувацька операційна система. Це означає, що одночасно багато користувачів можуть працювати на одній машині, одночасно виконувати багато програм. Linux достатньо добре сумісний з низкою стандартів для UNIX (наскільки можна говорити про стандартизацію UNIX) на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався маючи на увазі таку сумісність. Тому, швидше за все, ви знайдете в Linux риси, властиві багатьом UNIX-системам. Більшість вільно розповсюджуваних по мережі Internet програм для UNIX може бути откомпилирован для LINUX практично без особливих змін. Крім того, всі початкові тексти для Linux, включаючи ядро, драйвери пристроїв, бібліотеки, призначені для користувача програми та інструментальні засоби поширюються вільно. Інші специфічні внутрішні риси Linux включають контроль робіт за стандартом POSIX (використовуваний оболонками, такими як csh і bash), псевдотермінали (pty), підтримка національних і стандартних клавіатур, динамічно завантажуються драйверами клавіатур. Linux також підтримує віртуальні консолі ("virtual consoles"), які дозволяють "перемикати екрани" на консолі в текстовому режимі, також дозволяють увійти в систему під декількома іменами в один час. Ядро може саме емулювати команди 387-FPU, так що системи без співпроцесора можуть виконувати програми, на нього розраховують (тобто з плаваючою точкою). Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Деякі файлові системи, такі як файлова система ext2fs, були створені спеціально для Linux. Підтримуються також інші типи файлових систем, такі як Minix-1 і Xenix. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660. Linux забезпечує повний набір протоколів TCP / IP для роботи в мережі, включаючи драйвери пристроїв для багатьох популярних карт Ethernet, SLIP (Serial Line Internet Protocol, забезпечують вам доступ по TCP / IP при послідовному з'єднанні), PLIP (Parallel Line Internet Protocol), PPP ( Point-to-Point Protocol), NFS (Network File System), і так далі. Підтримується весь спектр клієнтів та послуг TCP / IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP. Ядро Linux відразу створене з урахуванням спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використовує парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів. Ядро Linux підтримує завантаження тільки потрібних сторінок. Тобто з диска в пам'ять завантажуються ті сегменти програми, які дійсно використовуються. Можливе використання однієї сторінки, фізично один раз завантаженої в пам'ять, кількома виконуваними програмами. Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділено до 256 Мбайт "простору для своппінга" (swap space). В область своппінга вивантажується не весь процес, а лише окремі його частини, в яких немає необхідності). Коли системі треба більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою своппінга виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більш об'ємні програми і обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопінг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу. Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальних програм і дискового кеша. При цьому для кеша може використовуватися вся пам'ять, і навпаки, кеш зменшується при роботі великих програм. Виконувані програми використовують динамічно зв'язуються бібліотеки, тобто виконувані програми можуть спільно використовувати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску.

Це дозволяє виконуваних файлів займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використовують бібліотечні функції. Є також статичні зв'язуються бібліотеки для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати "повні" виконуються програми, які не потребують поділюваних бібліотеках. У Linux Спільні бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. Для забезпечення налагодження ядро Linux видає дампи пам'яті для "посмертного" аналізу. Використання дампа і динамічних отладчиков дозволяє визначити причини краху програми.

1.3 Програмні характеристики операційної системи LINUX

У цьому розділі описуються програми, доступні в Linux. Адже в кінцевому рахунку - найбільш важливим у системі є те, наскільки широкий спектр доступних в ній програм. А той факт, що більша частина цих програм поширюється вільно - підсилює враження.

Базові команди і утиліти

Практично будь-яка утиліта, яку ви очікуєте знайти в стандартних реалізаціях UNIX, є і в Linux. Сюди включені і базові команди, такі як ls, awk, tr, sed, bc, more і т.д. Тому ви в праві чекати знайомої робочої UNIX-середовища. У Linux є всі стандартні команди та утиліти. Замість перерахування всіх можливих опцій кожної команди, будемо говорити тільки про тих, які корисні або важливі в даний час (Таблиця на наступному сторінці). Дійсно, більшість з цих команд має велике число опцій (більшість з яких ніколи не використовується). Можна для кожної команди за допомогою man подивитися всі можливі опції. У Linux є багато текстові редактори, включаючи vi, ex, pico, jove, також як GNU Emacs і його варіації, начебто Lucid Emacs (який містить розширення для використання під "X Window") і joe. Але vi має багато обмежень по причині свого похилого віку, зараз завойовують популярність більш сучасні та складні редактори начебто Emacs. підтримує базується на LISP макромова та інтерпретатор, потужний командний синтаксис і інші розширення. Існують Макропакунки Emacs, що дозволяють читати електронну пошту та новини, редагувати вміст каталогів і навіть проводити сеанси психотерапії з використанням штучного інтелекту. Багато користувачів найважливішою утилітою вважають shell. Shell - це програма, яка читає і виконує команди користувача. Крім того, багато оболонки мають такі можливості, як контроль виконання (job control), дозволяючи користувачеві керувати кількома паралельними процесами, також перенаправлення входу-виходу і командна мова для написання командних файлів (shell scripts). Командний файл - це програма на мові оболонки, аналогічна "batch file" в MS-DOS. У Linux багато типів оболонок. Найбільш важлива відмінність між ними - використовуваний командна мова. Наприклад, C Shell (csh) використовує командна мова, що чимось нагадує мову програмування Сі. Класичний Баурновскій shell (Bourne Shell) використовує інший командна мова. Зазвичай вибір оболонки обумовлений вибором відповідного командного мови. Обрана оболонка в якійсь мірі визначає робочу середу. Найбільш популярна оболонка - це GNU Bourne Again Shell (bash), тобто варіант Bourne shell, що включає багато сучасних властивостей і можливостей, таких як управління роботами, командну історію, дописування імені команд та імен файлів, Emacs-подібний інтерфейс редагування командного рядка і потужне розширення стандартної оболонки (Bourne shell). Інша популярна оболонка - tcsh, версія C Shell з більш сучасними функціями у порівнянні з bash. Інші оболонки: zsh - невелика баурно-подібна оболонка; ksh - оболонка Корна; ash - оболонка BSD. Що особливо важливо сказати щодо цих оболонок? - Linux дає унікальну можливість кроїти систему під наші особисті потреби.

Таблиця 1.2

КомандаЩо робитьСинтаксис123CdЗмінює каталогCd <directory>; <directory> - каталог, в який перейти.LsПоказує інформацію про файли в каталозіLs <file1> ... <fileN> Де <file1> ... <fileN> імена файлів або каталогів, информацію про які треба показати. Велика кількість опцій. Найбільш часто використовуються: -F (для представлення інформації про типи файлів), і -l (показує інформацію про размір файлів, правах доступа і .д.).CpКопіює файл(и) в файл або каталогCp <file1> ... <fileN> <destination> Де <file1> ... <fileN> імена копіюємих файлів, а <destination> файл або каталог, в який копіюють.MvПереміщає файл(и) в інший файл або каталогMv <file1> ... <fileN> <destination> Де <file1> ... <fileN> імена переміщюємих файлів, а <destination> файл або каталог, в який переміщюють RmВидаляє файлиRm <file1> ... <fileN> Де <file1> ... <fileN> імена видаляємих файлів.MkdirСтворює нові каталогиMkdir <dir1> ... <dirN>RmdirВидаляє пусті каталогиrmdir <dir1> ... <dirN> Де <dir1> ... <dirN> видаляємі каталогиManПоказує сторінку керівнитства по данній комані чи ресурсу.man <command> Де <command> імя команди чи ресурса, про який потребується інформаціяMoreПоказує вміст названих файлів по-екранноmore <file1> ... <fileN> Де <file1> ... <fileN> відображаємі файлиCatКонкатенація файлів. Також використовується для выдачі повного змісту файлу разомcat <file1> ... <fileN> Де <file1> ... <fileN> показуємі файлиEchoПовторює аргументиecho <arg1> ... <argN> Де <arg1> ... <argN> "повторяемі" аргументи.GrepПоказує всі строки в названом файлі(лах), які вміщає заданий образецьgrep <pattern> <file1> ... <fileN> Де <pattern> - образець и <file1> ... <fileN> - файли, в яких проводиться пошук

Мови програмування і утилітизабезпечує повну UNIX-середовище програмування, включаючи всі стандартні бібліотеки, програмний інструментарій, компілятори, відладчики, які ви зустрічаєте і в інших UNIX-системах. У світі UNIX більшість додатків і системних програм робляться на Сі чи Сі. Стандартним компілятором для Сі та Сі в Linux служить GNU gcc, який є сучасним компілятором, що підтримує багато опцій. Він здатний компілювати Сі так само, як Objective-C, інші об'єктно-орієнтовані діалекти Сі

Крім Сі та Сі багато інших компілятори та інтерпретатори були перенесені в Linux, такі як Smalltalk, FORTRAN, Pascal, LISP, Scheme і Ada, Perl і shell-подібний командна мова, що включає підтримку розробки найпростіших додатків в "X Window".

У Linux був перенесений просунутий відладчик gdb, що дозволяє покроково виконувати програми у пошуках помилок або аналізувати крах програм за допомогою дампів пам'яті. Gprof - утиліта профілювання, що показує, де ваша програма при виконанні витрачає більше часу. Текстовий редактор Emacs дозволяє здійснювати інтерактивне редагування. Інші інструменти, включаючи GNU make і imake використовуються для управління компіляцією великих програм; RCS - система для захисту і супроводу вихідних текстів. містить динамічні бібліотеки (DLL), які дозволяють заощаджувати місце, оскільки вони викликаються тільки під час виконання. Ці бібліотеки дозволяють також прикладного програмісту перевизначати функції, включаючи свої коди. ідеальний для створення UNIX-додатків. Підтримуються різні стандарти на зразок POSIX.1, що дозволяють легко переносити програми, написані для Linux, на інші системи. Студенти, які вивчають комп'ютерні науки, можуть використовувати Linux для навчання програмуванню в UNIX і вивчення таких аспектів, як архітектура ядра.

.4 Система X Window

Система "X Window" (або коротко просто Х) - стандартний графічний інтерфейс для UNIX-машин. Це потужна середовище, підтримує багато додатків. Використовуючи "X Window", користувач може одночасно мати на екрані кілька вікон, при цьому кожне має незалежний login. Часто використовується миша, хоча вона не обов'язкова. Було написано багато специфічних Х-додатків, таких як ігри, графічні утиліти, інструментарій для програмування і документування і т.д. З Linux і X ваш комп'ютер - чудова робоча станція. Використовуючи протоколи TCP / IP, можемо дивитися в себе X-додатки, що їх на інших машинах. Система "X Window" була спочатку створена в MIT і вільно поширювалася. Існує багато й комерційних додатків, що розширюють можливості "X Window". Для Linux є система "X Window", відома як XFree86; версія X11R5 вільно поширюється для UNIX-систем типу Linux. XFree86 підтримує широкий спектр відео пристроїв, включаючи VGA, Super VGA, різні відео адаптери з прискорювачами. Це повний комплект "X Window", що містить сам сервер, багато прикладних програм і утиліт, програмні бібліотеки та документацію. Стандартні Х-додатки включають xterm (емулятор терміналу, що використовується у більшості текстових додатків в X Window); xdm (X-менеджер, який обслуговує login); xclock (подання простих годин); xman (X-орієнтоване керівництво по Linux) і т.д . Важко перелічити всі програми X, доступні в Linux, але базовий комплект XFree86 включає "стандартні" додатки, які містяться у вихідній версії MIT. Але є і багато чого іншого, теоретично, все написане для "X Window" має відверто компілюватися і для Linux. Інтерфейс "X Window" великою мірою контролюється менеджером вікон (Window manager).

Ця програма відповідає за розміщення вікон, зміна їх розмірів, розміщення іконок, переміщення вікон, вид віконних рамок і т.д. Стандартний дистрибутив XFree86 включає twm, класичний віконний менеджер MIT, але також є й більш сучасні менеджери, такі як Open Look Virtual Window Manager (olvwm). Серед користувачів Linux популярний fvwm. Це невеликий менеджер вікон, що вимагає в два з гаком рази менше пам'яті, ніж twm. Він забезпечує тривимірне уявлення обрамлення вікон і віртуальний робочий стіл (desktop) - якщо користувач спонукає миша до краю екрана, все зображення зміщується, ніби дисплей має великі розміри, ніж насправді. Fvwm більш традиційний і дозволяє реалізувати всі функції доступу як з клавіатури, так і від миші. Багато дистрибутиви Linux містять fvwm, як стандартний менеджер вікон.

.6 Робота в мережі

підтримує два базових мережевих протоколу UNIX: TCP / IP і UUCP. TCP / IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol) є безліч мережевих парадигм, що дозволяють системам по всьому світу зв'язуватися з єдиної мережі, відомої як Internet. З допомогою Linux, TCP / IP і підключення до мережі ви можете спілкуватися з користувачами і машинами всього Internet через електронну пошту, новини USENET, передачу файлів FTP і т.п. У Internet багато машин під Linux. Більшість мереж TCP / IP використовують Ethernet, як фізична транспортний засіб. Linux підтримує багато популярних карти Ethernet і інтерфейси. Однак, оскільки не у всіх є вдома плата Ethernet, Linux також підтримує SLIP (Serial Line Internet Protocol), що дозволяє зв'язуватися з Internet через модем. Для використання SLIP ви повинні мати доступ до SLIP-сервера, машині пов'язаної з мережею і, що забезпечує вам вхід в Internet. Багато фірм та університети надають SLIP-сервіс. Якщо ваш Linux має Ethernet і модем, ви можете сконфігурувати систему як SLIP-сервер для інших хостів. NFS (Network File System) дозволяє вам використовувати файли спільно з іншими машинами мережі. FTP (File Transfer Protocol) дозволяє передавати файли між машинами. Інші програми включають sendmail - систему передачі та отримання електронної пошти з використанням протоколу SMTP; базується на протоколі NNTP, системі електронних новин типу C-News і INN; telnet, rlogin і rsh - дозволяють увійти і виконати команди на інших машинах мережі; finger - дозволяє отримувати інформацію про інших користувачів Internet. Фігурально висловлюючись - існують тонни різних додатків для протоколу TCP / IP. Повний спектр різних програм для читання пошти і новин існує в Linux, це, наприклад: elm, pine, rn, nn та tin. Система забезпечує стандартний програмний інтерфейс, тому будь-яка програма, що використовує TCP / IP, може бути легко перенесена на Linux. X-сервер Linux також підтримує TCP / IP, дозволяючи відображати їх на інших машинах прикладні програми на вашому дисплеї. UUCP (UNIX-to-UNIX Copy) - найстаріший механізм передачі файлів, електронної пошти та електронних новин між UNIX-машинами.

Класично, UUCP-машини зв'язуються один з одним по телефонних лініях через модем, але UUCP може використовувати в якості транспортного засобу і зв'язок по TCP / IP. Якщо у вас немає доступу через TCP / IP або SLIP-сервера, ви можете сконфігурувати свою систему так, щоб посилати і отримувати файли і електронну пошту з використанням UUCP.

У Linux величезна кількість всіляких додатків, що і слід очікувати від такої "різнобічної" операційної системи. Основна орієнтація Linux була на персональні UNIX-обчислення, але вона швидко змінюється. Все більше його використовують в бізнесі і навчанні, все більше з'являється на ринку різноманітних комерційних додатків. У Linux є кілька реляційних баз, включаючи Postgres, Ingres, і Mbase. Це повномасштабні професійні системи управління базами даних типу клієнт-сервер, схожі на наявні на інших платформах UNIX. Є також комерційна база - rdb. Прикладні наукові пакети включають FELT (Finite Element Analysis Tool); gnuplot (аналіз даних та креслення); Octave (пакет символічних обчислень, схожий на MATLAB); xspread (калькулятор типу spreadsheet); xfractint (X-варіант популярного рекурсивного генератора Fractint); xlispstat (пакет статистики) та багато іншого. Інші додатки містять Spice (проектування і аналіз ланцюгів) і Khoros (аналого-цифрова обробка сигналів та візуалізація). Зрозуміло, є ще багато додатків, які були або будуть перенесені на Linux. Linux забезпечує повний програмний UNIX-інтерфейс, зручний в якості вихідної бази для будь-яких додатків в будь-якій науковій області. Як і інші операційні системи, Linux не стоїть осторонь від комп'ютерних ігор. Це і класичні текстові "підземельне" ігри, на зразок Nethack і Moria; ігри типу MUDs (Multi-User Dungeons, які дозволяють взаємодіяти багатьом користувачам), а також темрява ігор в X, таких як xtetris, netrek і Xboard.

Розділ 2. Створення лабораторних робіт

.1 Робочий стіл та робота з вікнами в ОС Linux

План

. Запуск Linux.

. Елементи робочого столу.

. Вибір та активізація об'єктів.

. Вікна та робота з ними.

. Налаштування робочого столу та панелі.

. Вимикання комп'ютера.

Теоретичні відомості

. Запуск Linux. Щоб увійти в ОС Linux, необхідно зареєструватися. Для

цього кожний користувач системи повинен мати власний обліковий запис - ім'я (інша назва логін) та пароль. Ці дані можна одержати в адміністратора системи - найголовнішої особи в системі, яка має системне ім'я root. Використовувати ОСможна у двох режимах:

графічному;

командному (інші назви текстовий, консольний, термінальний).

Часто користувачі надають перевагу графічному режиму. Для них створено

декілька різних графічних оболонок. Найпопулярніші KDE та Gnome. Під час реєстрації користувач може вибрати відповідний режим роботи, вид графічної оболонки та мову її інтерфейсу для спілкування із системою.

. Елементи робочого столу. Після успішної реєстрації на весь екран розгорнеться вікно, яке називається робочим столом (Рис.2.1).

Рис. 2.1. Сільниця KDE

Робочий стіл (інша назва стільниця) - це тло, на якому розміщені піктограми-картинки об'єктів. Столів може бути декілька. У стандартному виконанні на столі внизу є панель з кнопками. Перша кнопка - системна (стартова) кнопка відповідної графічної оболонки.

Головні об'єкти ОС - файли та каталоги. Сукупність цих об'єктів утворює файлову систему комп'ютера. Піктограми графічно репрезентують об'єкти і також є об'єктами. Вони мають вигляд підписаних мініатюрних картинок. Підпис - це назва піктограми. Назву піктограмі дає користувач. Картинку, назву та її розміри можна змінювати. В графічних оболонках дії з об'єктами зводяться до дій з їхніми піктограмами.

Одним із видів піктограм є посилання (ярлики). Посилання мають стрілку в правому нижньому куті. Посилання - це короткі файли, де записано шлях до виконуваних файлів певних програм, інших файлів, каталогів чи спеціальних системних служб (сервісів). Для кожного об'єкта можна створити декілька посилань і зручно їх розмістити у файловій системі. Активізація посилання активізує власне об'єкт. Вилучення посилання не призведе до вилучення об'єкта.

Посилання слугують для швидкого запуску програми чи відкривання каталогу з будь-якого місця файлової системи.

Для доступу до файлової системи користувача слугує піктограма Домівка. За замовчуванням під час її активізації у KDE автоматично запуститься програма Konqueror, яка призначена для навігації у файловій системі. Під навігацією розуміють послідовність дій відкривання і закривання каталогів з метою переходу до потрібного.

. Вибір та активізація об'єктів. Щоб виконати будь-яку дію над об'єктом,

його насамперед потрібно вибрати. Вибрати (виокремити) об'єкт за допомогою миші просто - достатньо навести покажчик миші на об'єкт і клацнути над ним лівою клавішею миші. Активізувати об'єкт можна одним із способів:

двічі клацнути лівою клавішею миші над піктограмою об'єкта чи його

посиланням;

клацнути правою клавішею миші над піктограмою чи посиланням та

вибрати команду Відкрити за допомогою...;

вибрати для запуску потрібну програму з меню;

виокремити піктограму об'єкта та натиснути на клавішу Enter.

Якщо об'єкт - це каталог, то його активізація означає відкриття каталогу, якщо програма, то його активізація веде до запуску програми на виконання, якщо файл, то файл відкриється програмою, в якій він був створений.

. Вікна та робота з ними. Засобом відображення інформації в графічному інтерфейсі є об'єкт - вікно (рис. 2. 2).

Над об'єктами чи графічними елементами вікна визначені певні дії (їх вивчатимемо далі), які можна виконати різними способами за допомогою:

) головного меню;

) панелі інструментів;

) контекстного меню.

Рис 2.2. Вікно програми Konqueror

Контекстне меню об'єкта містить команди, визначені лише над вибраним об'єктом. Щоб отримати контекстне меню елемента, треба клацнути над ним правою клавішею миші.

Розміри вікна можна змінювати - збільшувати чи зменшувати. Для цього покажчик треба навести на межу вікна, клацнути лівою клавішею миші й, не відпускаючи її, перетягнути межу в потрібному напрямку. Щоб змінити розміри відразу в двох напрямках - горизонтальному та вертикальному, - курсор треба навести на один із кутів вікна і перетягнути межі вікна. Змінити розміри вікна, зокрема вручну (що знадобиться, коли не функціонуватиме миша), можна засобами системної кнопки вікна, яка є у рядку заголовка.

Перемістити вікно на екрані можна методом перетягування заголовка вікна або засобами системної кнопки.

Вікно можна згорнути до вигляду кнопки на панелі (мінімізувати), розгорнути на весь екран (максимізувати), надати йому попереднього вигляду (повернути у попередній стан) чи закрити, клацнувши на відповідній кнопці у рядку заголовка у верхньому правому куті або скориставшись системною кнопкою. Якщо двічі клацнути над заголовком вікна, то на екрані залишиться заголовка.

Закрити вікно можна декількома способами:

) клацнувши на кнопці закривання;

) двічі клацнувши на системній кнопці;

) натиснувши комбінацію клавіш Alt + F4;

) виконавши команду головного меню Вихід.

Щоб закрити мінімізоване вікно, треба навести покажчик миші на його кнопку на панелі, клацнути правою клавішею (викликати контекстне меню) і вибрати команду Закрити.

На екрані водночас може бути декілька вікон. Однак лише одне з них є активним. Рядок з його назвою має інший (насиченіший) колір, ніж рядки заголовків неактивних вікон. Активне вікно завжди розміщується поверх інших вікон.

Щоб упорядкувати відкриті вікна, треба в контекстному меню столу виконати одну з команд Упорядкувати вікна чи Вікна уступами. Зазначимо, щоб отримати контекстне меню столу, потрібно клацнути над вільним простором столу правою клавішею миші. Меню робочого столу містить такі команди: Створити, Закладки, Повернути, Вставити, Підказка щодо столу, Виконати команду..., Налаштувати стіл, Упорядкувати вікна, Вікна уступами, Вирівняти піктограми, Упорядкувати піктограми, Поновити стіл, Замкнути екран, Вийти.

. Вимикання комп'ютера. Розглянемо правила вимикання комп'ютера. Під

час роботи в ОС Linux комп'ютер вимикати відразу не можна. У ліпшому випадку не збережеться виконана робота, а у гіршому - відбудеться руйнування системи. Щоб вимкнути комп'ютер, необхідно спочатку виконати процес логофу (вийти з власного логіну). Для цього треба натиснути на системну кнопку на панелі та вибрати команду Вийти. Отримаємо вікно реєстрації. Далі необхідно послідовно виконати команди System o Shut down the computer => Гаразд. На запит, чи справді бажаєте ви завершити роботу, клацають на кнопці Так. Комп'ютер буде вимкнено.

Якщо потрібно перезавантажити комп'ютер, необхідно вибрати команди

=> Reboot the computer => Гаразд => Так.

Якщо під час сеансу роботи необхідно відлучитись на деякий тривалий час, то немає потреби вимикати комп'ютер. Можна скористатися системною кнопкою панелі й виконати команду Замкнути екран. Тепер, щоб повернутись у робочий режим, користувач має ввести відомий лише йому пароль.

Хід роботи

. Виберіть графічну оболонку - KDE та мову графічного інтерфейсу -

українську. Для цього перед реєстрацією послідовно виконайте команди Language =>Українська => Гаразд та Session => KDE => Гаразд. Надалі вважатимемо, що функціонує україномовна оболонка KDE.

. Зареєструйтесь в ОС Linux.

Для цього введіть ім'я користувача, отримане від адміністратора root, і

пароль. Якщо всі дані введені правильно, то відкриється робочий стіл

користувача.

. Відкрийте вікно каталогу Домівка.

Двічі клацніть над його піктограмою лівою клавішею миші.

. Розгорніть вікно на весь екран.

. Надайте вікну попереднього розміру.

. Згорніть вікно до кнопки на панелі (мінімізуйте вікно).

. Закрийте вікно.

. Знову відкрийте вікно Домівка.

. Перетягніть вікно в іншу частину екрана.

Клацніть лівою клавішею миші на заголовку вікна і, не від пускаючи клавіші, перетягніть вікно. 10. Зменшіть розміри вікна.

Наведіть покажчик миші на межу - він набуде вигляду двонапрямленої

стрілки. Клацніть лівою клавішею миші й не відпускаючи її, перетягніть межу в потрібному напрям ку. Чи з'явились у вікні смуги прокручування? Якщо у вікні видно всі піктограми, то смуг прокручування не буде.

. Відобразіть у вікні Домівка заховані (системні) файли (файли з крапками).

Виконайте команди меню Вигляд => Показувати файли : крапками.

. Зменшіть розмір вікна так, щоб з'явились смуги прокручування.

Проекспериментуйте зі смугами прокручування. Перетягуй те бігунці або клацайте на кнопках зі стрілками тощо.

. Відобразіть у вікні панель інструментів і рядок адреси, якщо їх немає.

Виконайте послідовно команди меню Параметри => Показу вати пенал і Параметри => Показати панель адреси.

. Розгляньте способи розташування піктограм у вікні. Виконайте команди меню Вигляд => Режим перегляду => послідовно вибирайте один з можливих варіантів:

вигляд піктограм рядками;

вигляд стовпчиками;

вигляд структури каталогів;

детальний вигляд списком;

текстовий вигляд.

Проекспериментуйте зі всіма варіантами. Зверніть увагу на те, чим способи відрізняються між собою, й опишіть відмінності у звіті.

. Упорядкуйте піктограми, розташовані у детальному вигляді, списком і у текстовому вигляді: а) за алфавітом назв; б) за датою створення; в) у зворотному порядку до дати створення - найдавніші піктограми зверху; г) за обсягом; д) за типом (див. контрольне завдання).

Щоб упорядкувати об'єкти, потрібно клацати мишею над заголовками стовпців із властивостями об'єктів. Щоб упорядкувати у зворотному порядку, треба клацнути там ще раз.

. Розташуйте піктограми рядками.

Упорядкуйте піктограми у вікні за типом, використовуючи команди меню Вигляд => Упорядкувати => За типом. Які ще варіанти упорядкування можливі?

Запишіть їх у звіт. Проекспериментуйте з ними.

. Змініть розмір піктограм.

Вигляд => Розмір піктограм => Величезний. Поверніться до стандартного розміру. Піктограми можуть бути малі, середні, великі, величезні.

Проекспериментуйте з іншими розмірами піктограм. Який розмір вам найбільше до вподоби?

. Змініть розташування піктограм у вікні методом перетягування.

. Перенесіть вікно Домівка з першого столу на третій. Клацніть правою клавішею миші в панелі над кнопкою вікна і у контекстному меню виберіть пункт На стіл (стільницю) => Стіл 3.

. Перейдіть на другий стіл.

Для цього на пейджері (він є на панелі) клацніть на кнопці з номером 2 або натисніть на комбінацію клавіш Ctrl + F2.

. На другому столі відкрийте вікна Домівка і Смітник.

. Вікно Домівка зробіть доступним на всіх столах. Виконайте пункти

контекстного меню вікна на панелі: На стіл => Всі столи.

. Упорядкуйте відкриті вікна на столі.

З контекстного меню столу виконайте команду Упорядкувати вікна.

. Зробіть почергово активними всі відкриті вікна.

Почергово клацайте на назві вікна на смузі задач або натисніть комбінацію клавіш Alt + Tab. Клавішею Tab виберіть потрібне вікно.

. Мінімізуйте вікно Домівка.

. Закрийте усі відкриті вікна.

. Увімкніть меню столу.

Виконайте команду контекстного меню столу Увімкнути меню столу.

Ознайомтеся з головними пунктами меню. Які команди тут доступні? Занотуйте їх у звіт.

. Вимкніть меню столу.

. Заберіть панель зі столу.

Щоб це зробити, клацніть на одній з кнопок зі стрілками які є у правому та лівому кутах панелі. Щоб повернути панель на стіл, цю операцію треба повторити. Якщо стрілок немає, то з контекстного меню панелі виберіть пункт Параметри (Установки). У розділі Панель на закладці Згортання (Складання) поставте прапорці біля пунктів Увімкнути ліву/верхню кнопку згортання (складання) та Увімкнуті" праву/нижню кнопку згортання (складання). Натисніть ш кнопку Гаразд.

. Перенесіть панель у ліву частину робочого столу.

Захопіть панель за вільне місце та перетягніть її у потрібному напрямку.

. Вилучіть з панелі системну кнопку.

Виконайте команду Вилучити (Видалити) з контекстного меню системної

кнопки.

. Поверніть системну кнопку на панель.

З контекстного меню панелі виконайте команди

Додати => Особлива кнопка => Стартове меню.

. Налаштуйте панель.

Клацніть правою клавішею миші на вільному місці панелі й виберіть

команди Панель => Установки або просто Установки. Виберіть розділ Панель. На закладці Розташування виберіть розташування (знизу чи збоку) та розмір панелі. На закладці Вигляд та поведінка є параметри, які дають змогу розфарбувати панель. На закладці Меню засвітіть або загасіть додаткові стандартні підменю, наприклад, Недавні документи, Закладки, Швидкий перегляд тощо. Проекспериментуйте зі всіма параметрами. Який вигляд панелі ви обрали?

. Дослідіть смужку задач.

Виберіть розділ Смужка задач. Занотуйте у звіт декілька доступних у цьому

розділі параметрів (установок). Виберіть параметри-установки. Коли всі

параметри (установки) вибрані, потрібно натиснути на кнопку Гаразд. Вони збережуться, а відповідне вікно закриється. Щоб зберегти параметри (установки) і не закривати вікна, слід натиснути на кнопку Застосувати. Кнопка Скасувати призначена для того, щоб закрити вікно, не вводячи обраних налаштувань у дію.

. Налаштуйте стіл.

Виконайте команду Налаштувати стіл (настроїти стільницю) з контекстного меню робочого столу. У розділі Стіл на закладці Вигляд можна задати тип, розмір і колір шрифту, яким будуть підписані піктограми. Проекспериментуйте з різними шрифтами. Після кожної зміни натискайте на кнопку Застосувати та стежте за змінами на столі. На закладці Кількість столів задайте, наприклад, 6. Закладка Шляхи заповнюється автоматично. Тут описані шляхи до стандартних каталогів користувача. Якщо необхідно змінити, наприклад, розміщення Смітника, то у відповідному полі зазначають його нову адресу. (Не радимо без потреби змінювати ці установки).

У розділі Тло можна вибрати шпалери для кожного столу окремо або для всіх разом. Виберіть шпалери на свій смак. Які шпалери чи тло ви обрали?

У розділі Зберігай екрана увімкніть режим збереження екрана та виберіть один з можливих варіантів. Щоб переглянути результат, після кожної зміни треба натискати на кнопку Тест. 36. Закінчіть роботу. Здайте звіт.

Контрольне завдання

На першому робочому столі відобразіть вікно з вмістом каталогу Домівка разом із системними файлами, впорядкувавши піктограми за алфавітом; на другому - за датою створення за спаданням (найдавніші зверху), панель забрати; на третьому - за типом, панель розташуйте праворуч; на четвертому - два вікна уступами; на п'ятому задайте інше тло робочого столу, а також увімкніть зберігач екрана; на шостому розмалюйте панель.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на завдання 14, 16, 17, 27, 33, 34 і висновки.

Висновки

Ви ознайомились з такими поняттями: об'єкт (програма, Файл, каталог, піктограма, посилання), вікно об'єкта, робочий стіл, панель робочого столу, впорядкування об'єктів, налаштовування робочого столу та панелі.

Піктограма репрезентує об'єкт. Вікно розкриває зміст об'єкта. З вікном можна виконувати такі дії: 1) відкривати; 2) закривати; 3) мінімізувати; 4) максимізувати; 5) згортати до попередніх розмірів: 6) перетягувати; 7) змінювати розміри; 8) активізовувати; 9) налаштовувати.

Вікно складається з елементів, над якими можна виконував ти дії, визначені в контекстних меню елементів. Контекстне меню вибраного об'єкта викликають натисканням на праву клавішу миші.

Щоб виконати дію над об'єктом, його передусім треба вибрати.

Контрольні запитання

. Що таке обліковий запис користувача?

. Для чого призначений адміністратор? 3. У яких режимах можна працювати в ОС Linux?

. Перелічіть елементи робочого столу.

. Скільки столів може мати кожний користувач? Як перейти від одного столу до іншого?

. Що таке піктограма?

. Що таке посилання?

. Яка піктограма, за замовчуванням, слугує для доступу до файлової системи?

. Як активізувати об'єкт?

. Назвіть головні елементи вікна.

. Що означає принцип drag-and-drop?

. Як змінити розміри вікна?

. Як перемістити вікно?

. Опишіть способи закривання вікна.

. Як упорядкувати відкриті вікна?

. За допомогою якої програми можна налаштувати робочий стіл?

. Як налаштувати панель столу?

. Як додати кнопки-піктограми програм на панель?

. Що таке контекстне меню?

. Як можна викликати контекстне меню об'єкта?

. Які дії можна виконувати над елементами робочого столу?

. Як мінімізувати відкрите вікно?

. Як розгорнути мінімізоване вікно на весь екран?

. Як закрити мінімізоване вікно?

. Як перетягнути вікно?

. Як залишити на екрані лише заголовок вікна?

. Як правильно вимкнути комп'ютер?

. Як вийти з власного логону?

. Як перезавантажити комп'ютер?

. Для чого слугує команда Замкнути екран?

Висновки

З точки зору користувача, Linux ідеально вписується в концепцію "клієнт / сервер", що реалізується на базі протоколів TCP / IP. При цьому Linux дозволяє перетворити здавалося б застаріле обладнання на потужний файл-сервер, факс-сервер, який працює як шлюз для відправки факсів через внутрішню систему електронної пошти або postscript-орієнтований принт-сервер, який обслуговує звичайні матричні або лазерні принтери. При цьому, Linux часто працює стійкіше, ніж його комерційні побратими. Система компактна і спритно, а крім того, може бути перекомпоновані для вирішення цілком конкретних завдань. У Linux вбудовані засоби підтримки електронної пошти і доступу до ресурсів Internet. Система відмінно документована і набуває все більшого поширення в усьому світі. Вам повністю доступний початковий код операційної системи, що само по собі є потужним навчальним посібником, який так і тягне випробувати на практиці. Підводячи підсумки, відзначимо, що Linux виявляється зненацька потужною системою, яка розроблена неорганізованої групою програмістів-аматорів. Ідеї покладені в його основу перевірені часом. Кількість і якість вільно розповсюджуваних додатків просто заворожує. Можливості цієї системи відкривають все нові і нові користувачі. І з еволюційним розвитком усіх трьох систем спостерігається стійке зростання кількості користувачів Linux.

Список літератури

1.М. Уэлш. Инсталяция Linux и первые шаги. -М. МГУ, 1999

2.Сopyleft © Eugene Shakhtarin 1999, 2000.

.Операционная система Linux - передовая технология для всех.

.В. Водолазкий. Путь к LINUX. -Л. ЛГУ, 2001

.Ismael Ripoll. Real-Time Linux. - Мультимидийные издания

.Компьютерный еженедельник UPGRADE #45(83) ноябрь 2002г.

операційний linux програмний

Додаток А

Лабораторна робота № 2.

Тема: Файли, каталоги та посилання в ОС Linux

План

. Поняття файлу.

. Структура ОС.

. Файловий менеджер.

Теоретичні відомості

. Поняття файлу. Є декілька тлумачень файлу. Логічно Файл - це деякий набір даних, які зберігаються на носіях інформації. Фізично файл - це поіменована ділянка пам'яті ком'ютера, призначена для зберігання даних. Усі об'єкти ОС Linix є файлами. Наприклад, файлами є текстові документи, програми, електронні таблиці, каталоги, а також пристрої вводу-виводу і навіть сама ОС теж є файлом. Одні файли ми лише використовуємо, інші - створюємо. Файл має такі властивості: назву, тип, дату створення, осяг (розмір) та адресу.

Назву файлу дає користувач, її можна змінювати. У ОС Linux розрізняють великі та маленькі літери в назвах об'єктів. Наприклад, MyFile.txt та myfile.txt - це назви різних файлів. Тип вказує на те, якою програмою слід опрацьовувати певний файл.

Назву файлу від назви типу розмежовують крапкою. Отже, ім'я файлу може мати такий вигляд: назва файлу.назва типу. Наприклад, auth.log, syslog.conf, fileS.tar.

Одним із важливих різновидів файлів є так звані спеціальні (логічні) файли. Це файли, що відповідають стандартним системним (зовнішнім) пристроям. Зокрема, клавіатура, миша чи монітор трактуються як спеціальні файли. Принцип роботи системи полягає в тому, що вона звертається до спеціального файлу, зчитує інформацію з нього і передає керування драйверу відповідного пристрою - програмі, яка забезпечує обмін командами та даними між процесором і цим пристроєм. Наприклад, якщо користувач виконує запит в Інтернеті, то запит спочатку записується у

файл модему, система зчитує цей файл і передає керування драйверумодему, який налагоджує зв'язок між самим модемом і процесором комп'ютера. Імена деяких файлів (без типу) стандартних пристроїв наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Файли стандартних пристроїв

Назва файлуПристрійTtyNКонсоль N, де N - це числоMouseМишаAudioЗвукова плата ModemМодем TtySNПослідовний порт з номером N IpNПаралельний порт з номером NHdxNЖорсткий диск NFdOПерший дисковід для гнучких дисківnull Порожній пристрій

. Структура ОС. Ще одним різновидом файлів є каталоги. Каталог - це файл, у якому записана інформація про файли та інші каталоги, які містяться у ньому.

Каталог, що міститься у іншому каталозі, називається підкаталогом цього каталогу. Підкаталог теж може містити інші каталоги. Назви підкаталогів відокремлюються один від одного похилою рискою "/", яку називають бекслешем. Кореневим каталогом (каталогом найвищого рівня) є каталог /root (інколи позначають просто /). Усі інші каталоги є підкаталогами кореневого. Каталогами першого рівня є системні стандартні каталоги. Деякі назви системних каталогів та їхнє призначення наведемо у табл. 2.

Таблиця 2. Системні каталоги

КатаПризначення/ Кореневий каталог/dev Містить спеціальні файли (файли пристроїв)/bin Містить стандартні програми, які налагоджені на комп'ютері/etc Містить файли налаштування завантаження системи /home Містить домашні каталоги, у яких у файлах зберігається документація користувачів та деякі їхні налаштування /lib Містить бібліотеки функцій, які використовують прикладні програми /mnt Каталог для створення точок монтування (тут під'єднують дисководи,розділи інших ОС тощо) /tmp Каталог для зберігання тимчасових файлів/usr Містить програми, які використовує система/var Містить файли, які постійно змінюються, наприклад, файли поштових скриньок

На комп'ютері можна встановити відразу декілька ОС, Іаприклад, Linux, Windows, OS/2 тощо. Кожній ОС надається своя ділянка на твердому диску, яка називається розділом. 5ауважимо, що в Linux є можливість не тільки переглядати файли інших ОС, але й опрацьовувати їх. Для цього відповідні розділи інших ОС потрібно змонтувати (під'єднати) у системно-Іу каталозі /mnt. Це виконують за допомогою команди mount, яка описана у додатку. У цей самиї каталог монтують (під'єднують) розділи для роботи з дискетою (/mnt/floppy) та CD-диском (/mnt/cdrom). Роботу з дискетою та CD-диском розглянемо наступній практичній роботі.

Зазвичай вміст кореневого каталогу доступний користувачеві лише для

перегляду. Власні файли та каталоги користувач повинен створювати у каталозі /home/<ім'я користувача> (домашній каталог) або в його підкаталогах. З огляду на це виникають поняття шляху до файлу (адреси) та повної назви файлу. Шляхом до файлу (адресою) називаються записані через бекслеші (/) назви каталогів від деякого заданого, наприклад, /home, до каталогу, що містить цей файл. Наприклад, нехай на деякому комп'ютері у домашньому каталозі є каталог Stud, а в ньому - файл з (короткою) назвою lab.txt. Тоді адреса файлу lab.txt така: /home/Stud/, а повна назва файлу lab.txt -/home/Stud/lab.txt. Останню похилу риску в кінці назви каталогу ставити не обов'язково. Тут вона означає, що Stud є каталогом.

Зверніть увагу на те, що каталоги в ОС Linux трактуються як файли, а також на те, що логічні диски не є об'єктами файлової системи, як в ОС Windows.

Над файлами визначені такі дії: створення, вилучення, копіювання, переміщення, перейменування тощо. Крім цього, саме в ОС Linux прийнято визначати права доступу для файлів, тобто робити їх доступними лише для читання, лише для записування, читання чи записування, лише для виконання певним користувачем чи членами групи. Усі ці дії можна реалізувати за допомогою команд з контекстного меню, а права доступу регулюються командою Властивості. Зауважимо, що адміністраторові root завжди доступні файли усіх користувачів системи.

. Файловий менеджер. Для спрощення роботи з файлами призначені файлові менеджери ОС. У KDE таким менеджером є програма Konqueror, її можна запустити, якщо двічі клацнути на столі, наприклад, на піктограмі каталогу Домівка або іншого файлу. Під час запускання файлового менеджера відкриється вікно, поділене спеціальним пеналом на дві частини. Як і у будь-якому вікні, зовнішній вигляд менеджера Konqueror можна змінювати, тобто налаштовувати його відповідно до своїх потреб та уподобань. Стандартно у лівій частині є дерево каталогів, а у правій - робоче поле активного каталогу. Якщо у лівому полі деякий каталог містить підкаталоги, то біля його назви буде значок "+" (у випадку, якщо каталог згорнений, закритий) або "-" (каталог розгорнений, відкритий).

Щоб розгорнути і переглянути вміст будь-якого каталогу (зробити його активним), потрібно або клацнути один раз на його значку на дереві у лівій частині вікна, або двічі клацнути на піктограмі потрібного каталогу в правому вікні, або ввести повний шлях до папки в адресному рядку.

Копіювати або переносити об'єкти можна методом перетягування або використовуючи буфер обміну. Буфер обміну - це частина оперативної пам'яті, куди копіюють чи переміщають (вирізають) об'єкти або їхні фрагменти з метою вставляння їх в інші об'єкти. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl + С) у буфер, Вирізати (Ctrl + X) у буфер, Вставити (Ctrl + V) із буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об'єктів, а також повторені кнопками на пеналі. Зауважимо, що під час переміщення (вирізання) в буфер обміну об'єкт вилучається. В ОС Linux є три способи вилучення об'єктів:

перемістити (пересунути) в смітник (Delete);

вилучити (видалити) (Shift+Delete);

знищити (Ctrl+Shift+Delete).

Розглянемо відмінність між цими методами вилучення. Якщо об'єкт

переміщується у смітник, то він не вилучається з файлової системи, а просто перереєстровується у каталозі, який називається Смітник. У такому випадку його завжди можна відновити (повернути на попереднє місце).

Під час вилучення об'єкт з ОС видаляється. Однак існують спеціальні програми, які дають змогу відновити вилучений об'єкт у випадку, якщо на його місце не був записаний інший файл. Під час знищення на місце об'єкта записуються випадкові дані. У такому випадку відновити знищений файл не можна жодним способом. Цей метод застосовується для надійної ліквідації секретних даних. Реалізацію цих способів розглянемо у ході виконання практичної роботи.

Щоб виконати деяку дію відразу над декількома об'єктами, іх спочатку треба об'єднати у групу. Виокремити (об'єднати у групу) всі об'єкти активного каталогу можна за допомогою комбінації клавіш Ctrl+A. Щоб виокремити об'єкти від першого до заданого, треба клацнути на першому об'єкті, натиснути клавішу Shift та, не відпускаючи її, клацнути на заданому об'єкті. Щоб об'єднати у групу розрізнені об'єкти, потрібно натиснути клавішу Ctrl та, не відпускаючи її, почергово вибирати погрібні об'єкти. Щоб скасувати виконану дію, треба виконати команду Повернути з пункту Правка або скористатися комбінацією клавіш Ctrl+Z, або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів. Щоб створити текстовий файл, потрібно виконати команди з меню вікна деякого каталогу: Правка => Створити => Текстовий файл...

Зберегти створений у деякому редакторі файл на диску можна екількома способами:

виконавши команди Файл => Зберегти;

скориставшись комбінацією клавіш Ctrl+S;

давши на запит програми, що закриває вікно документа, відповідь Так;

клацнувши на пеналі на кнопку Зберегти із зображенням дискети.

Хід роботи

Лише чітке і послідовне виконання усіх пунктів дасть очікувані (правильні) результати роботи.

. На робочому столі створіть каталог з назвою вашого міста. Уконтекстному

меню столу виберіть пункт Створити і підпункт Тека. Перемкніть алфавіт на українську мову та введіть назву каталогу. Натисніть на кнопку Гаразд. Зауважимо, що не всі програми Linux коректно підтримують кирилізовані шрифти, тому об'єкти бажано називати латинськими літерами.

. Перейменуйте створений каталог на Навчальний.

У контекстному меню каталогу виберіть пункт Перейменувати або виокремте каталог та натисніть клавішу F2. Введіть нову назву та натисніть на клавішу Enter.

. Відкрийте каталог Навчальний.

. Створіть у каталозі Навчальний каталог з назвою групи чи класу, наприклад, МЕ-12,10-А тощо.

. Відкрийте каталог групи або класу.

. Створіть у ньому особистий каталог і надайте йому назву - своє прізвище.

. Відкрийте особистий каталог.

. Увімкніть у вікні Konqueror пенал та адресний рядок.

Скористайтеся командою Параметри з меню.

В особистому каталозі створіть перший текстовий документ. Виконайте команди меню Правка => Створити => Текстовий файл... => введіть назву (без розширення) текстового файлу, наприклад, своє ім'я англійською мовою, і натисніть на кнопку Гаразд.

. У створений документ уведіть текст: своє прізвище, ім'я та по батькові

українською мовою.Щоб увести текст, скористайтесь командою контекстного меню файла Відкрити за допомогою. Далі виберіть один із запропонованих текстових редакторів: Kate,Kwrite, Редактор текстів, Kword, Emacs. Які редактори вам доступні? Який редактор вибрали ви? Занотуйте назву редактора у звіт.

. Збережіть текстовий документ і закрийте його вікно.

. Створіть другий текстовий документ з назвою Моя адреса і текстом - вашою адресою.

. Збережіть в особистому каталозі файл Моя адреса.

Виконайте команди меню Файл => Зберегти як... => на лівій панелі виберіть розділ Домашній каталог. На правій панелі активізуйте каталог Навчальний, у ньому - каталог групи, а у ньому - Особистий. Далі у поле Адреса уведіть назву файлу Моя адреса та натисніть на кнопку Зберегти.

. Збережіть файл Моя адреса ще раз, але тепер у каталозі Навчальний.

. Дослідіть властивості двох текстових файлів, що є в особистому каталозі.

Щоб властивості постійно висвітлювались на екрані, виконайте команди Вигляд => Режим перегляду => Детальний вигляд списком або Текстовий вигляд Перепишіть у звіт властивості двох текстових файлів.

. Файл Моя адреса з каталогу Навчальний зробіть недоступним для інших користувачів. У контекстному меню файлу виберіть пункт Властивості... => перейдіть на закладку Права доступу і зніміть усі прапорці біля пунктів Група та Інші. Натисніть на кнопку Гаразд.

. Файл Моя адреса з особистого каталогу зробіть доступним для читання та внесення змін у нього (записування) для членів вашої групи.

. Перший файл (із прізвищем) зробіть доступним для читання для всіх користувачів.

. Створіть посилання для особистого каталогу й текстових документів.

Посилання на особистий каталог має бути створене у каталозі Навчальний, а посилання на документи - у каталозі з назвою групи. Для створення посилання піктограму об'єкта треба захопити у правому вікні та перетягнути на назву потрібного каталогу в лівому. Далі з діалогового вікна слід вибрати команду Створити посилання.

. Скопіюйте два посилання з каталогу групи у каталог Навчальний.

Виберіть потрібні посилання, утримуючи на клавіатурі клавішу Ctrl.

Перетягніть їх у потрібний каталог, утримуючи ліву клавішу миші, та виберіть з отриманого меню команду Скопіювати.

. В особистому каталозі перейменуйте файл Моя адреса на Адреса.

.Скопіюйте файл Адреса з особистого каталогу в каталог Навчальний способом перетягування піктограми файлу. У разі потреби перейменуйте цей файл на Адресат. 23. Скопіюйте другий файл з особистого каталогу в каталог Навчальний, використовуючи буфер обміну.

Виокремте текстовий документ і натисніть на клавіатурі Ctrl+C (Правка => Копіювати). Відкрийте папку Навчальна і вставте вміст буфера обміну: Ctrl+V (Правка => Вставити).

. Пересуньте усі каталоги і посилання з каталогу Навчальний у смітник.

Особистий каталог не вилучайте.Для вилучення об'єкта скористайтесь командою Пересунути в смітник з його контекстного меню. Також можна виокремити усі об'єкти і натиснути на клавішу Delete.

. Поверніть посилання із смітника у каталог Навчальний.У правому вікні клацніть на Desktop, далі на Смітник та перетягніть потрібні об'єкти у каталог Навчальний.

. За допомогою посилань відкрийте особистий каталог і будь-який текстовий документ. Двічі клацніть на посиланні каталогу => відкриється каталог. Двічі клацніть на посиланні текстового файлу => відкриється текстовий файл у режимі перегляду. Клацніть на пеналі на кнопці Вгору із зображенням стрілочки вгору => повернетесь у каталог, де розміщений цей текстовий файл.

.Перемістіть каталог групи з каталогу Навчальний в каталог Домівка.

.Вилучіть з каталогу Навчальний усі файли і посилання.

Для цього виберіть потрібні об'єкти і натисніть Ctrl+Delete або скористайтесь командою з контекстного меню.

. Вилучіть каталог Навчальний.

. Знайдіть у системі файловий менеджер Midnight Commander.

У вікні Знайти файли у полі На ім'я: введіть команду mс, а у полі Дивитись в: задайте кореневий каталог /.

. Створіть в особистому каталозі посилання для менеджера МС.

Результати роботи

За результатами роботи домашній каталог має містити каталог групи (класу), а у каталог групи - особистий каталог, назвою якого є ваше прізвище. В особистому каталозі має бути два текстові файли з прізвищем та адресою та одне посилання для програми МС.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на завдання 10, 15 і висновки.

Висновки

Дії над об'єктами можна виконувати різними способами: 1) за допомогою головного меню; 2) контекстного меню об'єкта; 3) "гарячих клавіш"; 4) кнопок пеналу; 5) методом перетягування піктограм.

Контрольні запитання

. Що таке файл? 2. Назвіть властивості файлу.

. Що таке каталог?

. Наведіть приклади системних каталогів.

. Що таке адреса файлу?

. Які дії визначені над файлами?

. Для чого призначені права доступу для файлів та каталогів?

. Як можна задати права доступу?

. Для чого слугує файловий менеджер?

.Що таке буфер обміну?

.Як скопіювати або вирізати об'єкт у буфер обміну?

.Як вставити об'єкт з буфера обміну?

.Які є способи вилучення об'єкта? Яка між ними відмінність?

.Як об'єднати усі об'єкти деякого каталогу в групу?

.Як об'єднати декілька об'єктів у групу?

.Як скасувати дію команди, яку виконали?

.Як зберегти створений файл у деякому каталозі?

Додаток Б

Лабораторна робота № 3

Тема: Робота зі з'ємними носіями інформації. Архівування даних.

Файловий менеджер МС в ОС Linux.

План

. CD-диски та дискети.

. Архівування даних.

. Файловий менеджер Midnight Commander (MC).

Теоретичні відомості

. CD-диски та дискети. Усі розділи системи прийнято монтувати у каталог /mnt. Зазвичай система налагоджена так, що рушій CD-дисків та дисковід, якщо вони є на комп'ютері або в мережі, монтуються автоматично під час завантаження системи. Проте, щоб скористатися цими пристроями, необхідно під час звертання до дисків монтувати їх кожного разу. Якщо адміністратор root відповідно налагодить систему, то деякі системи виконують це автоматично.

Після завершення роботи диски необхідно демонтувати (розмонтувати). У CD- рушіїв є спеціальні блокатори, які не дають змоги некоректно закінчити роботу і просто вийняти CD-диск. З дискетами справа складніше, їх можна вийняти з дисководу в будь-який момент, але тоді дані, які користувач записував на дискету, можуть не зберегтися. Пояснюється це тим, що в ОС Linux дію записування даних на дискету система виконує не відразу. Якщо процесор завантажений роботою, то дані заносяться у спеціальну область оперативної пам'яті, а коли він вивільняється- дані переносяться на дискету. Тому, Щоб уникнути втрати інформації, дискету необхідно демонтувати. Під час демонтування будуть коректно завершені усі процеси, пов'язані з дискетою.

Спочатку дискету в разі потреби форматують. Це можна зробити, виконавши команди Стандартне меню - Система - Конфігурація - Обладнання=> Форма-тування дискет (рис. 1). Далі задають параметри форматування: пристрій, у якому міститься дискета, обсяг дискети, а також зазначають одну з файлових систем - Dos чи ext2. Стандартна дискета має обсяг 1,44 Мб. Як параметр файлової системи варто зазначати Dos, - тоді з дискетою можна буде працювати і в ОС Dos чи Windows.

Є два види форматування: швидке та повне. Швидкий спосіб можна використовувати лише під час повторного форматування. Тут відбувається форматування без перевірки поверхні дискети. Під час повного форматування перевіряється поверхня дискети і блокуються її збійні блоки, і лише потім відбувається форматування. Етикетку тому (мітку) зазначати не обов'язково.

Рис. 1. Вікно форматування дискети

. Архівування даних. Часто виникає потреба зберігати копії різноманітних

документів та програм. Великі за обсягом файли варто зберігати в архівах. Архів -це файл, куди у стисненому вигляді поміщають інші файли. Для архівування файлів використовують програми-архіватори. В ОС Linux є стандартний засіб для роботи з архівами. З його допомогою можна створити новий архів, викликати вже існуючий архів, додати до архіву файли та каталоги, розархівувати або вилучити один або всі об'єкти з архіву. Щоб до архіву додати файли, треба, наприклад, у Стандартному меню вибрати Система - Ark - меню Дія - Додати файл ... Щоб додати відразу

декілька об'єктів, треба на клавіатурі тримати клавішу Ctrl і почергово клацати на назві потрібних файлів. Стандартні архівні файли мають розширення zip, хоча засіб роботи з архівами підтримує й інші формати, наприклад, гаг, tar, gz, bz тощо.

. Файловий менеджер Midnight Commander (MC). Програма МС призначена для виконання дій над об'єктами. Вікно програми МС (рис. 2) містить заголовок,робоче поле, командний рядок та рядок функціональних клавіш. Робоче поле по-ділене на два вікна. Одне вікно є активним (віддавачем, сервером), інше - пасивним (приймачем, клієнтом). Перехід між вікнами відбувається за допомогою клавіші Tab. Зовнішній вигляд вікон та способи відображення інформації в них можна налаштовувати, користуючись відповідними командами меню: Ліва, Права. Щоб зробити меню активним, треба натиснути на клавішу F9. Курсор завжди міститься в активному вікні. В активному вікні є виокремлена кольором рамка, яка позначає вибраний об'єкт. Об'єкт вибирають за допомогою клавіатури чи клацанням по ньому мишею.

Рис. 2. Вікно менеджера МС

візуально відшукувати каталоги та файли;

упорядковувати назви файлів і каталогів;

переглядати файли (F3);

редагувати текстові документи (F4);

копіювати файли та каталоги (F5);

переміщати чи перейменовувати об'єкти (F6);

створювати каталоги (F7);

вилучати об'єкти (F8);

архівувати, розархівувати об'єкти;

змінювати права доступу до окремих об'єктів;

відновлювати вилучені об'єкти (тільки root);

створювати посилання;

запускати програми на виконання;

налагоджувати FTP-з'єднання тощо.

Меню МС містить такі групи команд: Ліва, Файл, Команди, Параметри, Права.У групі Ліва (Права) містяться команди налаштування лівої (правої) панелі - способи відображення об'єктів, їхнього сортування, налагодження мережевого таFTP-з'єднання тощо. У групі Файл повторено команди функціонального рядка. Крім того, за його допомогою можна змінити права доступу до об'єктів, занести об'єкти у групу об'єктів або інвертувати вибір. За допомогою групи Команди можна відобразити дерево каталогів, поміняти чи вимкнути панелі, переглянути список поданих раніше команд (історію), відновити знищені файли, відредагувати файли розширень, меню користувача та меню редактора тощо. Команди з групи Параметри призначені для налаштування функціонування менеджера МС, зберігання внесених змін у конфігурації тощо. Скориставшись довідкою (F1), можна детальніше дізнатись про роботу тієї чи іншої команди.

У МС об'єкти завжди копіюються з активного вікна. Для зручності, щоб не зазначати повний шлях, у пасивному вікні слід заздалегідь відкрити каталог, у який необхідно скопіювати об'єкти. Щоб виокремити у групу декілька об'єктів, треба вибрати назву об'єкта і натиснути на клавішу Insert на клавіатурі або виконати команди Файл => Вибрати групу та задати маску введення, користуючись символами "*" та "?".

Хід роботи

. Виберіть графічну оболонку KDE та українську мову графічного інтерфейсу.Зареєструйтесь у Linux.

. Створіть на столі (у разі потреби) посилання для CD-дисковод та дискети.

. Виберіть контекстне меню робочого столу, команду Створити - Посилання до пристрою, і виберіть потрібний.

. Вставте диск у CD-дисковод та перегляньте його вміст.

. Двічі клацніть по піктограмі із зображенням CD-диску. Які об'єкти є на вашому диску? Занотуйте дві-три назви у звіт.

. Скопіюйте один файл з CD-диску в особистий каталог.

. Вийміть CD-диск.

. Виконайте команду контекстного меню CD-диску Розмонтувати. Після цього диск можна вийняти з рушія (дисоводу).

. Відформатуйте дискету.

Вставте дискету в дисковід та виконайте команди Стандартне меню - Система- Конфігурація - Обладнання => Форматування дискет. Виберіть розмір дискети 1,44Мб, файлову систему - Dos, задайте повне форматування => Форматувати. Для подальшої роботи з дискетою змонтуйте її - виконайте команду Змонтувати з контекстного меню.

. Якщо ви не виконували попередньої роботи, то в домашньому каталозі створіть каталог групи, в ньому - особистий каталог, а в ньому - два файли з прізвищем та адресою і посилання на програму МС (див. контрольне завдання до роботи 3).

. Скопіюйте особистий каталог на дискету.

У контекстному меню особистого каталогу виберіть команди Копіювати, перейдіть у каталог mnt/floppy і вставте.

. Заархівуйте особистий каталог, що є на дискеті. Архів розташуйте в особистому каталозі на вінчестері ПК. Далі у цей архів занесіть особисту папку з дискети. Виконайте команди Дія => Додати каталог => виберіть погрібний каталог і натисніть Гаразд. Вилучіть файл Адреса зі створеного архіву. Відкрийте архів.

Виконайте команду Видалити з контекстного меню файлу Адреса.

. Розархівуйте створений файл у домашній каталог. Відкрийте створений архів та виконайте команди Дія => Вибрати. У вікні, що відкриється, зазначте каталог, куди слід розпакувати архів, у полі-списку Вибрати файли виберіть Всі та натисніть на кнопку Гаразд. Вилучіть усі файли з домашнього каталогу. Запустіть файловий менеджер МС.

. Уведіть команду mc у поле команди Виконати. У вікні Виконати клацніть на кнопці Параметри => поставте прапорець біля пункту Виконувати в терміналі => Виконати. Зробіть активною ліву панель.

Перехід між вікнами виконується за допомогою клавіші Tab. Поміняйте панелі місцями. Група Команда => Обміняти панелі (Ctrl+U). Вимкніть та увімкніть панелі.

. Натисніть на комбінацію клавіш Ctrl+O. Поверніть панелі назад, натиснувши цю комбінацію ще раз. У лівій панелі відкрийте особистий каталог. Щоб зайти у каталог, треба навести курсор-рамку чи покажчик миші на його назву та натиснути на клавішу Enter. Щоб піднятись на рівень вище, треба вибрати /.. =>Enter. Задайте режим короткого опису об'єктів у лівому вікні. Виконайте команди з меню Ліва => Параметри списку => виберіть режим списку та натисніть Гаразд. Які ще режими відображення об'єктів доступні? Занотуйте їх у звіт.

. Перегляньте вміст файлу Адреса.

Наведіть покажчик на файл і натисніть на клавішу F3. Для виходу з режиму перегляду натисніть на F3 або F10.

. Відредагуйте файл з вашими особистими даними. Допишіть текст: дату, місце народження і де навчаєтесь. Для цього виберіть файл і натисніть на F4. Перемістіться по тексту за допомогою клавіш із зображенням стрілок на клавіатурі або за допомогою миші. Після введення інформації натисніть на F2 для збереження змін у файлі та на F10 для закриття файлу (для виходу). Можна відразу натиснути на F10, тоді отримаєте повідомлення про те, що файл було змінено, і запитання, чи бажаєте зберегти зміни.

Якщо редагування файлу потрібно продовжити, то виберіть команду Не виходити і натисніть на клавішу Enter. Для виходу та збереження змін у файлі виберіть команду Так, для виходу без збереження змін - Ні. Вибір потрібної дії можна здійснити за допомогою клавіші Tab.

. Перейменуйте файл з вашими особистими даними.

Активізуйте файл та натисніть F6. У першому полі автоматично зазначається назва файлу, який потрібно перейменувати, а у другому полі слід увести нову назву файлу, після чого натисніть Enter.

. Скопіюйте файли з особистого каталогу в каталог групи.

Перейдіть у праве вікно та відкрийте у ньому каталог групи. Поверніться у ліве вікно і клавішею Insert виокремте потрібні файли. Далі натисніть на F5 та Enter. Повторне натискання на Insert вилучає об'єкт із групи.

. Створіть у каталозі групи каталог з назвою вашого міста.

Зайдіть у каталог групи => натисніть на F7 => уведіть назву нового каталогу => Enter.

. Перенесіть файли з каталогу групи у каталог з назвою міста.

Перенесення відбувається так само, як і копіювання, тільки замість клавіші F5 треба натиснути на клавішу F6.

. Скопіюйте усі файли з каталогу з назвою міста у каталог групи.

. Вилучіть усі файли з каталогу з назвою міста.

Зайдіть у цей каталог => виберіть потрібні => F8.

. Змініть права доступу для одного з файлів з каталогу групи. Виберіть потрібний файл та виконайте команди Файл => Права доступу. Зробіть цей файл недоступним для членів вашої групи. Тут літера г означає, що файл доступний лише для читання, літера w - файл доступний для читання та записування (внесення змін). А знак "-" означає, що файл недоступний певним користувачам чи членам групи.

. Задайте права доступу для другого файлу. Опишіть задані права доступу в звіті.

. Порівняйте вміст особистого каталогу та каталогу з назвою групи. На лівій панелі відкрийте особистий каталог, а на правій - каталог групи.

Виконайте команди меню: Команди => Порівняти каталоги. Файли, які відрізняються у цих каталогах, будуть виокремлені кольором.

. Відшукайте файловий менеджер Konqueror. Команди => Пошук файлу. У рядку починати з: зазначте кореневий каталог /, а у рядку назва файлу: уведіть konqueror та натисніть на кнопку Гаразд. Які результати пошуку? Занотуйте їх у звіт.

. В особистому каталозі створіть посилання на Konqueror. За результатами пошуку попереднього пункту відкрийте, наприклад, у лівій панелі, каталог з файлом konqueror. Виокремте його та виконайте команди Файл => Символічне посилання. Якщо у правій панелі відкритий особистий каталог, то натисніть на клавішу Enter, інакше у полі назви символічного посилання треба буде задати повний шлях до особистого каталогу та назву посилання.

Результати роботи

За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог групи (класу),а у ньому - особистий каталог та ката-t1 з назвою міста і три текстових файли.

Особистий каталог є містити три файли та два посилання.

Звіт

Повинні бути відповіді на питання 5, 13, 23, 25 і всиновок.

Всновок

У цій роботі ми навчилися працювати з дискетами та CD-рекодерами, створювати та використовувати архівні файли, розучили основні правила роботи з файловим менеджером МС.

Контрольні запитання

І. У якому каталозі за замовчуванням створюють точки монтування різних

пристроїв системи?

Для чого необхідно монтувати та демонтувати з'ємні носії інформації?

. Яким чином можна відформатувати дискету?

. Для чого потрібне архівування даних?

. Що таке архів?

. Як створити архівний u1092 файл?

. Як додати файл до вже існуючого архіву?

. Яким чином можна запустити програму МС?

. З яких елементів складається вікно програми МС?

.Як у програмі МС можна перейти до іншого вікна?

.Як зайти в меню у програмі МС?

.Які групи команд містить меню програми МС?

.Що можна зробити за допомогою програми МС?

.Для чого призначений функціональний рядок у МС?

.Як створити каталог за допомогою менеджера МС?

.Як вилучити групу об'єктів за допомогою менеджера МС?

.Як у програмі МС перейменувати файл?

.Як переглянути вміст файлу за допомогою програми МС?

.Як задати права доступу для деякого файлу за допомогою менеджера МС?

.Як порівняти вміст двох каталогів?

.Як створити посилання за допомогою програми МС?

Додаток В

Лабораторні роботи № 4-5

Тема: Текстовий режим функціонування в ОС Linux.

План

. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux.

. Сервісні команди та програми.

. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання.

. Архіватори і редактор текстів.

. Основні команди для роботи з каталогами.

. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.

Теоретичні відомості

. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux. Досі розглядалася робота користувача у графічній оболонці ОС Linux. Окрім графічного, є ще текстовий режим (інші терміни: режим терміналу, консолі) функціонування ОС Linux. Багато користувачів, а тим паче спеціалістів, надають йому перевагу. Є низка корисних програм та команд, які можуть функціонувати або лише у текстовому режимі, або як у текстовому, так і у графічному режимах. Це пов'язано з тим, що із самого початку Linux розроблялась як система, що успадковувала головні риси ОС Unix, яка працює здебільшого у текстовому режимі. Під текстовим режимом розуміють введення команд користувачем лише з командного рядка, для чого їх потрібно спочатку набрати на клавіатурі. Прикладом консольної команди для запуску програми менеджера файлів МС є mc. Розглянемо три варіанти запуску сеансу роботи ОС Linux у текстовому режимі:

реєстрація у текстовому режимі (Session - Failsave);

використання спеціальних програм-емуляторів терміналу;

переведення на іншу віртуальну консоль.

Щоб запустити текстовий режим з графічної оболонки, потрібно за допомогою пункту меню Виконати ввести назву відповідної програми, наприклад, xterm, konsole тощо. Програма konsole є стандартною для KDE.

В ОС Linux реалізована можливість одночасної роботи на одному комп'ютері декількох користувачів - це багатокористувацька система. Завдяки концепції віртуальних консолей користувачам не потрібно кожного разу перереєстровуватись. Для переходу на консоль з номером n слід натиснути Ctrl + Alt + Fn. Під час переходу на іншу консоль користувач автоматично потрапляє у текстовий режим, де необхідно увести свій логін (localhost login) та пароль (Password). Після закінчення сеансу роботи потрібно виконати логоф, увівши команду logout. Для повернення у графічну оболонку треба натиснути Alt + F8. У текстовому режимі можна виконувати практично усі дії, я у графічному. Однак для цього потрібно знати відповідні команди. Оскільки команд є багато і їх усіх запам'ятати складно, варто користуватися командою man <назва команди>, щоб [мати довідку про призначення, синтаксис та дію тієї чи іншої команди. Щоб запустити набрану на клавіатурі команду необхідно натиснути на клавішу Enter. Команда негайно буде виконана. Якщо в тексті команди допущено помилку, система виведе повідомлення: команда не знайдена (command not found). Зауважимо, що команди набирають у командному рядку, що містить запрошення системи у вигляді символу „$". Загальний вигляд команди такий:

<назва команди> <список опцій> <список параметрів>

Команд є багато. Назва команди складається з декількох малих латинських літер.

Назва опції - це одна літера, перед якою є символ мінус. Опцій у списку може бути 0, 1 або декілька. Якщо опцій декілька, їх можна записувати підряд з одним символом мінус на початку. Команди можуть мати багато опцій. Повний список опцій для певної команди можна знайти у довідниках або в help-описах команди.

Одні й ті ж опції в різних командах мають різне призначення.

Параметри, якщо вони є, наприклад, назви файлів, на які поширюється дія команди, записують через пропуск.

Розглянемо основні команди ОС Linux.

. Сервісні команди та програми. Сервісні команди та програми призначені для налаштування екрану та параметрів системи. Розглянемо деякі у табл: 1.

Таблиця 1. Сервісні команди та програми

КомандДія команди calВідобразити календар датmeЗапустити менеджер файлівpasswd Змінити пароль користувачаrebootПерезавантажити систему clearОчистити екран whoВідобразити імена користувачів, які працюють у мережі у цей час writeНадіслати повідомлення іншим користувачамdateВивести на екран або змінити значення системноїdfВивести дані про розподіл дискового просторуfreeВивести повідомлення про розподіл пам'яті;beЗдійснити перехід у режим калькулятора

Деякі команди мають параметри. Наприклад, команда cal виведе на екран календар за поточний місяць, а саі 2005 - за )5 рік. Тут 2005 є параметром команди саі.

. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання. Розглянемо у табл. 2 команди роботи з файлами.

Таблиця 2. Команди для роботи з файлами

Назва командиДія командиless або more Переглянути файлCatОб'єднати декілька файлів в одинЕрКопіювати файлиMvПерейменувати файлRmВилучити файлиViВикликати текстовий редактор viln Утворити посиланняLsВивести детальну інформацію про файли та каталогиzip, unzip Архівувати (розархівувати) файлиFileВизначити тип файлуLpВивести вміст файлу на принтер

Розглянемо дію команд: р filel file2 - для файлу filel робить копію з назвою file2; р .<шлях призначення> - копіює усі файли із поточного залогу за шляхом призначення; cр .<повний шлях звідки/*.*> - копіює усі файли із зазначеного каталогу в поточний.

Для копіювання варто використовувати маску файлів. Наприклад, щоб скопіювати усі файли поточного каталогу, назва яких починається з літери „а", у підкаталог Stud, треба застосувати команду ср a*.* Stud.

Кожний файл в ОС Linux має свій ідентифікаційний номер, наприклад, 1230, який називають індексним дескриптором, під яким файл реєструється у системі. Отримати на екрані індексні дескриптори можна командою ls -і. В ОС Linux виділяють два види посилань: жорсткі та символічні. Жорсткі посилання можна створити лише в текстовому режимі за допомогою команди ln <назва файлу> <назва посилання>. Вони мають той самий індексний дескриптор, що й файл.

Отримати список усіх жорстких посилань можна командою ln -і. Система веде облік кількості жорстких посилань на файл і відображає відповідне число в таблиці детальних властивостей файлу (див. далі).

Посилання, які ви створювали у графічній оболонці, є символічними. Символічне посилання - це окремий короткий файл, який містить адресу того файлу, на який воно вказує. У текстовому режимі символічне посилання можна створити за допомогою команди ln -s <назва файлу> <назва посиланнях>.

Відмінність між посиланнями така: якщо файл-оригінал перемістити на інше місце у файловій системі, то його символічні посилання не функціонуватимуть без переналаштування, а жорсткі функціонуватимуть далі. Якщо вилучити файл-оригінал із системи, то символічні посилання не функціонуватимуть зовсім, а жорсткі будуть. Лічильник обліку жорстких посилань зменшиться на одиницю. Власна назва файлу трактується як його (перше) жорстке посилання. Отже, файл-оригінал буде вилучено із системи після вилучення його останнього жорсткого посилання.

. Архіватори і редактор текстів. В ОС Linux є декілька стандартних архіваторів: zip (підтримується також в ОС Dos), tar, cpio тощо. Тут розглядатимемо архіватор zip.

Заархівувати групу файлів можна так: zip <повна назва архівного файлу> <файл 1> <файл 2>...<файл n>.

Наприклад, заархівувати усі файли з поточного каталогу і розмістити архів з назвою myarhiv.zip у підкаталозі /Stud можна за допомогою команди zip /Stud/myarhiv.

Тут тип архівного файлу зазначати не обов'язково. Розархівувати файл можна так: unzip <назва архівного файлу>. Щоб розархівувати файл і розташувати результати у заданому каталозі, потрібно виконати таку команду: unzip <назва архівного файлу> -d <назва каталогу>.

Наприклад, командою unzip /Stud/myarhiv.zip файл myarhiv.zip буде розархівований у поточний каталог, а командою unzip /Stud/myarhiv.zip -d /Stud/Name файли з архіву myarhiv.zip будуть розархівовані у підкаталог Name каталогу Stud.

Для створення та редагування файлів призначені текстові редактори. Одним з найпоширеніших редакторів, призначених для роботи у текстовому режимі, є редактор vi. Щоб викликати редактор, треба виконати команду vi або vi <назва файлу>.

Якщо такий файл уже існує, то він буде відкритий для редагування, інакше буде створено новий файл. Для переміщення у файлі можна використовувати клавіші із зображенням стрілок, а також клавіші PageUp та PageDown. Щоб перейти з режиму введення інформації у командний режим, потрібно натиснути на клавішу Esc. Щоб зберегти інформацію, треба увести команду :w або :w <назва файлу>, щоб вийти із редактора - команду :q, щоб вийти без збереження змін - :q! Створити файл за допомогою клавіатури можна також командою cat > <назва файлу>, наприклад, cat > text.txt. Тут символ „>" означає операцію перенаправлення введення з клавіатури у відповідний файл. Закінчують введення даних за допомогою комбінації клавіш Ctrl+D.

. Основні команди для роботи з каталогами. У текстовому режимі над каталогами можна виконувати ті ж самі дії, що й у графічному. Для цього призначені команди, наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Команди для роботи з каталогами

Назва командиДія команди Is або dir Виводить на екран зміст поточного каталогуChsrpЗмінює назву групи-власниці файлу CdПерехід у каталогMkdirСтворює новий каталогPwdВідображає повну назву каталогуRrndirВилучає порожній каталогChmodЗмінює права доступу до файлуChownЗмінює ім'я власника файлу

Зауважимо, що команди chown, chsrp доступні лише користувачеві root.

Розглянемо приклади застосування команди cd: <назва каталогу> - відбудеться перехід у каталог із зазначеною назвою; .. - повертає користувача у надкаталог; ../.. - перехід на два рівні (надкаталоги) вгору; / - активізує кореневий каталог.

. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.

Кожний файл чи каталог має власний набір атрибутів щодо прав доступу до нього. Є три основні типи (рівні) Власників, які можуть мати різні права доступу:

) власник файлу чи каталогу,

) група, до якої належить власник,

) усі інші користувачі системи.

Є три головні способи (дії) доступу до файлу та до каталогу: читання (атрибут r), записування (w), виконання (х). Права доступу до файлу чи каталогу треба задавати у зазначеному порядку. Дозвіл на читання файлу означає, що його вміст можна переглядати, а дозвіл на записування - що його вміст можна переглядати та редагувати (змінювати, записувати зміни). Дозвіл на виконання означає, що файл можна запускати на виконання; це стосується програм і сценаріїв. Для каталогу дія читання означає; що його вміст можна переглядати, записування - у ньому можна створювати та вилучати підкаталоги та файли, виконання - стають доступними усі атрибути прав доступу для підкаталогів чи файлів, які у ньому розміщені.

Щоб з'ясувати усі атрибути файлів та каталогів, треба застосувати команду ls-l <назва каталогу>. Нехай у поточному каталозі є підкаталог Grupa та два файли grl.txt та gr2.txt, власником яких є Petro, який належить до групи користувачів Class.

Після виконання команди ls -l отримаємо такі властивості файлу (можливий результат):

rw-rw-r- 1 Petro Class 9 Jan 10 12:29 grl.txt

rw-rw-r» 1 Petro Class 37 Jan 10 20:15 gr2.txt x 1 Petro Class 9 Jan 10 22:29 grl.txt

Розглянемо отриману інформацію. Перший символ кожного рядка вказує на тип обє'кта:

звичайний файл d каталог l символічне посилання c символічний пристрій. Наступні три групи з трьох символів кожна (наприклад, rw-rw-r-- для файлу grl.txt) означають права доступу до файлу, які належать відповідно власникові (rw- означає, що файл доступний для читання, записування та недоступний для виконання), групі rw-) та усім іншим користувачам (r-). Далі зазначено кількість імен файлу разом з жорсткими посиланнями, імена власника та групи, обсяг, дата і час створення та власна назва файлу.

Визначити чи змінити права доступу для певного файлу чи каталогу можна за допомогою команди chmod. її загальний вигляд такий: chmode <рівень>+ або -<спосіб доступу> <назва >файлу чи каталогу>

Можливі такі рівні: власник група інші всі

і такі способи доступу: читання записування виконання Символи "+" чи "-" відповідно вмикають або вимикають спосіб доступу.

Наприклад, розглянемо файл gr2.txt, описаний вище. Він має такі атрибути прав доступу: rw-rw-r--. Змінити (скасувати) право на читання для власника можна командою chmod u-r gr2.txt. Отримаємо такий набір прав: -w-rw-r--.

Заборонити групі та усім іншим переглядати файл можна командою chmod g-r, о-r gr2.txt. Після виконання цієї команди будуть визначені такі права доступу: -w-w----.

Дозволити усім користувачам системи читати файл можна командою chmod a+r gr2.txt. Після її виконання отримаємо такі права: rw-rw-r--.

Хід роботи № 5

. Після завантаження ОС перейдіть у текстовий режим.

Увімкніть першу віртуальну консоль Ctrl+Alt+F1.

. Зареєструйтесь у системі.

Уведіть свій логін та пароль, якщо потрібно.

. Перегляньте, хто на цей момент працює у мережі.

Зазначимо, що імена користувачів мережі можна отримати командою who. Скільки людей на цей момент зареєстровано у мережі? Запишіть декілька імен у звіт.

. Отримайте інформацію про себе.

Уведіть команду who am і.

. Перевірте поточну дату.

Виконайте команду date. Уточніть дату, якщо потрібно.

. Отримайте інформацію про розподіл дискового простору (команда df).

Скільки розділів має ваш комп'ютер? Занотуйте відповідь у звіті.

. Проаналізуйте розподіл пам'яті на вашому комп'ютері (free).

Занотуйте у звіт кількість загальної, використаної та вільної пам'яті на вашому комп'ютері.

. Перейдіть у режим калькулятора (be).

. Обчисліть значення таких виразів: а) 2956 + 8754; б) 345 * 143; в) 193 : 54.

Для виконання обчислень почергово вводьте вирази та натискайте на клавішу Enter. Для обчислення суми використовуйте знак "+", різниці - "-", добутку - "*", ділення -"/". Щоб задати точність обчислень, тобто явно задати, скільки цифр треба відображати після десяткової коми, використовують команду scale = <кількість цифр>. Обчисліть значення третього виразу з точністю дві цифри після коми та п'ять цифр після коми. Занотуйте значення виразів у звіт. Щоб вийти з режиму калькулятора, натисніть на Ctrl + D.

. Отримайте довідку про роботу калькулятора.

Уведіть команду man be.

. Виведіть календар за поточний місяць (саl).

.Виведіть календар за поточний рік.

Уведіть команду саl <номер року>.

.Дізнайтесь, якого дня випало 1 квітня 1950 року.

Уведіть саl 4 1950. 14.Дізнайтесь, якого дня тижня ви народилися. Формат використаної команди запишіть у звіт.

.Очистіть екран (clear).

.Запустіть менеджер файлів МС (mс) і вийдіть з нього.

Для виходу з менеджера натисніть F10, далі виберіть Yes => Enter.

. Визначте шлях до вашого поточного каталогу (pwd).

Під час реєстрації система автоматично активізує каталог з вашою домівкою. Занотуйте шлях до каталогу домівки у звіт.

. Перегляньте вміст поточного каталогу (dir).

. Вилучіть усі файли з поточного каталогу.

Виконайте команду rm. Що у вас не вийшло і чому?

.Створіть у каталозі домівки каталог Katl.

Виконайте команду mkdir Kat1.

.Активізуйте (увійдіть у) Katl.

Виконайте команду cd Katl.

.У Katl створіть каталог Kat2.

.У Kat2 створіть текстовий файл text.txt.

Активізуйте Kat2 та викличте текстовий редактор командою vi text.txt. Уведіть текст - назву вашого навчального закладу. Для збереження тексту та виходу з текстового редактора почергово натисніть Esc => :w => :q.

. Перегляньте вміст створеного файлу.

Виконайте одну з команд less text.txt або more text.txt.

. Вилучіть файл text.txt.

Уведіть команду rm text.txt.

. Вилучіть Kat2.

Для вилучення каталогу спочатку з нього треба вийти (піднятись на рівень вище). Для цього виконайте команду cd .. Enter. Далі задайте команду rmdir Kat2 і каталог буде вилучено.

.Вилучіть Katl з домашнього каталогу.

.Виконайте контрольне завдання.

.Вийдіть із системи (logout).

Контрольне завдання

У домашньому каталозі створіть дерево каталогів відповідно до наведеного нижче завдання. Створіть каталог про свою країну (Country), у ньому два підкаталоги про столицю (Capital) та своє місто (City). У каталозі Capital створіть два текстових файли: Regions.txt та Nasel.txt. У першому файлі вкажіть кількість обласних центрів країни, а в іншому - населення країни. У каталозі City створіть ще два підкаталоги: один з вашими особистими даними MyKat, інший - з інформацією про ваш обласний центр MainCity. У каталозі MyKat створіть два файли. У першому (adress.txt) запишіть свою адресу, в іншому (school.txt) - в якій

школі ви навчались. У каталозі MainCity створіть файл (info.txt) з довідковою інформацією про ваш обласний центр - назва, рік заснування, кількість населення тощо. Намалюйте дерево створеного вами каталогу у звіті.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на питання 3, 6, 7, 9, 14, 19, 22 і виконано контрольне завдання.

Хід роботи № 6

. Увійдіть в ОС Linux у текстовому режимі.

. Утворіть дерево каталогів, описане в контрольному завданні попередньої

практичної роботи. Якщо воно є, то перейдіть до виконання п. 3.

. Отримайте інформацію про повний шлях до каталогу Country.

Для цього відкрийте цей каталог командою cd Country та виконайте команду pwd. Занотуйте шлях у звіт.

. Скопіюйте усі файли з каталогу Capital у каталог Country.

Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду ср *.* <шлях до каталогу Countrvx. У каталозі Country перейменуйте файл Nasel.txt на Nasel2.txt. Поверніться у каталог Country (cd ..) та виконайте команду mv Nasel.txt Nasel2.txt.

. Ознайомтеся із вмістом каталогу Country.

Виконайте команду ls. Які файли є у цьому каталозі? Занотуйте їхні назви у звіт.

. Перегляньте вміст файлу Number.txt трьома різними способами,

використовуючи: а) команду more; б) команду less; в) команду cat.

Відповідні команди занотуйте у звіт.

. Утворіть жорстке посилання на файл adress.txt, який є в підкаталозі MyKat каталогу City.

У каталозі City виконайте команду ln adress.txt padress.

. Утворіть тепер символічне посилання на файл adress.txt.

Виконайте команду ln -s adress.txt sadress.

. Перегляньте індексні дескриптори файлів та каталогів поточного каталогу City.

Виконайте команду ls -і. Переконайтесь, що файл adress.txt та посилання мають один і той самий індексний дескриптор.

. Утворіть ще одне жорстке посилання (padress2) для файлу adress.txt, яке розмістіть у каталозі Country.

. Відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City.

Виконайте команду ls -l. Скільки жорстких посилань має файл adress.txt?

. Передивіться вміст файлу, використовуючи його символічне посилання.

Виконайте команду vi sadress. Допишіть у файл поштовий індекс і телефонний код вашого населеного пункту => Esc => :w=> :q.

. Вилучіть файл adress.txt.

Виконайте команду rm adress.txt.

. Ще раз відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City. Скільки тепер жорстких посилань має файл adress.txt?

. Передивіться файл sadress.

Яку інформацію ви отримали? Занотуйте її у звіт.

. Вилучіть файл sadress.

Заархівуйте усі файли з каталогу Capital. Архівний файл arhiv.zip розташуйте у каталозі Country.

Для цього увійдіть у каталог Capital та виконайте команду zip <шлях до архівного файлу>/arhiv *.*.

. Розархівуйте файл arhiv.zip.

Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv.

. Розархівуйте файл arhiv.zip у каталог MainCity.

Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv -d <шлях до каталогу MainCity>.

.Заархівуйте усі файли з MyKat. Архів (arhiv2.zip) розташуйте у каталозі Capital.

.Розархівуйте arhiv2.zip.

Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду unzip arhiv2.

.Розархівуйте arhiv2.zip у каталог MainCity.

.Перемістіть arhiv2.zip у каталог MyKat.

Спочатку скопіюйте цей файл у каталог MyKat, а потім вилучіть його з каталогу Country.

.Вилучіть усі файли з каталогу Country.

.Виведіть на екран детальну інформацію про вміст каталогу Capital. Зайдіть у цей каталог та уведіть команду ls -l.

.Об'єднайте файли Number.txt та Nasel.txt у файл info.txt. Для цього виконайте команду cat Number.txt Nasel.txt > info.txt.

.Передивіться вміст файлу info.txt.

.Скасуйте право доступу для читання файлу arhiv.zip для інших користувачів. Для цього виконайте команду chmod o-r arhiv.zip.

. Скасуйте право доступу для записування для усіх користувачів.

Виконайте команду chmod a-w arhiv.zip.

.Надайте право доступу для записування для власника та групи. Виконайте команду chmod u+w,g+w arhiv.zip.

.Скасуйте право доступу для записування для файлу Number.txt для групи. Запишіть відповідну команду в звіт.

.Скасуйте право доступу для читання для усіх користувачів. Запишіть відповідну команду для файлу Number.txt у звіт.

.Надайте право доступу для читання для власника та групи.

.Закінчіть роботу. Здайте звіт.

Контрольне завдання

За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог Country, у якому є два підкаталоги Capital та City. У каталозі Capital має бути чотири файли: .txt, Nasel.txt, ifo.txt та arhiv.zip. Файли Number.txt і arhiv.zip мають мати влаштовані відповідно до ходу роботи права доступу. Каталог Сity повинен містити два підкаталоги: MyKat і MainCity. У MyKat мають бути файли adress.txt, school.txt, padress і rhiv.zip, а у каталозі MainCity - файли info.txt, adress.txt, 2hool.txt, padress, Number.txt, Nasel.txt.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на питання у пунктах 3, 6, 7, 12, 14, 16, 32, 33, 34 і зроблено контрольне завдання.

Контрольні запитання

. Що таке текстовий режим роботи в ОС Linux?

. Як увійти в ОС Linux у текстовому режимі?

. Як з графічної оболонки перейти на консоль з номером пі

. Як повернутися у графічну оболонку?

. Як отримати довідкову інформацію про роботу деякої команди?

. Наведіть загальний вигляд команди.

. Які сервісні команди Linux вам відомі?

. Якою командою можна переглянути вміст файлу?

. Яка команда призначена для копіювання об'єктів?

. Яка команда призначена для вилучення файлів?

. Як викликати текстовий редактор під час роботи у консолі?

. За допомогою якої команди можна отримати детальну інформацію про файли та каталоги?

. Які команди використовують для архівування та розархіву-вання даних?

. Як створити жорстке посилання на файл?

. Яка відмінність між жорсткими та символічними посиланнями?

. Як створити символічне посилання на файл?

. Яким чином можна зархівувати декілька файлів?

. Як вивести на екран вміст поточного каталогу?

. Як створити новий каталог?

. Як вилучити каталог?

. За допомогою якої команди можна змінити права доступу до файлу чи каталогу?

. Які способи доступу до файлів чи каталогів ви знаєте?

. Як визначити право доступу на читання для членів групи?

. Які права надасть команда chmod g-r file.txt?

. Які спеціальні права доступу вам відомі?

Додаток Г

Лабораторна робота № 6

Тема: Вивчення утиліт для роботи з LINUX.

Теоретичні відомості.

Операційна система Linux має велику кількість утіліт для роботи з компьютером.

Більша кількість цих утиліт має консольний інтерфейс, і лише невелика частина графічний. Ми будемо вивчати утиліти з графічним інтерфейсом. Щоб отримати доступ до цих утиліт треба зайти у пункт меню К ?Система

Ход роботи:

Утіліта InfoCenter

. Викличте утіліту InfoCenter.

. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

. Запишіть данні для вашого компьютера: X-Server, Звук, Мережеві Інтерфейси,

Пам'ять, Пристрої, Пристрої накопичення, Процессор, Розділи диску.

Утіліта Kuser

. Викличте утіліту. При з'явленні вікна вводу паролю, натисніть кнопку «Скасувати».

. Вивчить інтерфейс программи. Для чого служить программа?

. Вивчить панель інструментів. Знайдіть кнопку «Додати нового користвача», «Додати групу», «Змінити», «Видалити».

. Додайте нового користувача «Студент». Задайте для нього параметри: группа: adm, video. Пароль: stud. Створіть для користувача теку домівки, у полі «Повне ім'я» задайте вашу фамілію.

. Натисніть «ОК». При створенні нового користувача система видасть вікно з помилками «Неможливо ...», тому, що робота проходить з LiveCD на який не можливо провести запис.

Утілита QPS

. Викличте утіліту QPS. При завантаженні утіліти у системній треї з'явится її іконка.

. Викличте контекстне меню іконки та виберіть команду «Show».

. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

. Знайдіть області де відображується інформація загрузки CPU, Mem, Swap.

. Які види загрузки названих пристроїв показує програма?

. Клікніть на область відображення загрузки CPU. Як змінилося відобрження індикатору?

. Виконайте пункт 7 для індікаторів Mem, Swap.

. Роздивіться запущені процеси. Які процеси дозволяє відображати прграмма?

. Виконайте View?Running Processes. Встановіть відображення запущених вами программ.

. Змініть вид відображення процесів на Linear, Thread, Tree.

.Вимкніть програму.

Утілита KdiskFree.

. Запустіть программу KdiskFree( Інші?KdiskFree).

. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

. Запишіть данні для вашої системи.

. Які параметри можна задати в опціях программи. Детально законспектуте.

. Натисніть Ctrl+Esc знайдіть процес kwikdisk і вимкніть його.

Вступ Актуальністю даної курсової роботи заключається в тому, що багато людей користуються Windows, на цю систему створено багато програм, в домашніх умо

Больше работ по теме: